Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Мировой рынок страховых услуг

Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

Донецький національний університет економіки та торгівлі

імені Михаїла Туган-Барановського

Кафедра Міжнародної економіки

КУРСОВА РОБОТА

З ДІСЦИПЛІНИ: «ДІАГНОСТИКА СУБ'ЄКТІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

НА ТЕМУ:

«УКРАЇНА НА СВІТОВОМУ РИНКУ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ»

Виконала:

Студентка V-курсу

Групи МЕ-07МА

Чуліна Ганна

Перевірив:

к. е. н., доцент

Семенов А.А.

Донецьк – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНI ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ I РОЗВИТКУ СВIТОВОГО РИНКУ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ

Iсторiя виникнення страхування i страхового ринку ………………………6
Економiчна сутнicть, функцiї i форми страхування…………………….…..9
Характеристика страхових ринкiв провiдних країн ………………………..16

РОЗДІЛ 2. МІСЦЕ УКРАЇНИ НА СВІТОВОМУ РИНКУ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ

2.1 Динамiка розвитку свiтового ринку страхових послуг ……………………22

2.2 Основнi показники діяльності страхового ринку України та його динаміка…………………………………………………………………………………… 30

2.3 Особливості страхуванна на страхових ринках СНД ……………………...35

РОЗДІЛ 3. СТРАТЕГІЯ ЗМІЦНЕННЯ ПОЗИЦІЙ УКРАЇНИ НА РИНКУ СТРАХУВАННЯ

3.1 Функціонування ринку страхових послуг в умовах світової кризи…30

3.2 Механізм державного регулювання ринку страхових послуг України………………………………………………………………………...43

3.3 Перспективи та проблеми розвитку страхування в Україні ……..…...50

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Традиційні форми ведення господарської та підприємницької діяльності все більшою мірою виявляються схильні до впливу нових тенденцій розвитку економічних систем. Глобальний характер більшості економічних процесів обумовлює трансформацію основних понять і принципів, систем економічних і фінансових відносин, перерозподіл ролі і значення окремих учасників цих відносин.

В умовах безперервного розвитку світової економіки і світової фінансової системи зростає роль страхового сектора і головною його складової - страхового ринку. По-перше, страхування як категорія фінансів - це система відносин з приводу формування фондів і перерозподіл фінансових коштів економічних суб'єктів, в результаті чого є одним з найбільших джерел інвестицій в економіку. По-друге, страхування виступає однією з основних форм управління ризиками, що мають у сучасній економіці тенденцію до ускладнення і зростання. Крім того, забезпечення захисту майнових інтересів страхувальника створює можливість здійснення безперервного процесу відтворення, сприяючи тим самим підтримання економічної та фінансової стабільності.
Враховуючи значення страхового сектора для економіки будь-якої країни і посилення інтеграційних процесів на світовому ринку страхування, виникає необхідність у визначенні основних напрямів впливу глобалізаційних процесів на складові цього ринку.
Зміни на страховому ринку відбуваються за різними напрямками. З одного боку, змінюється і ускладнюється сам об'єкт страхування - ризик. З іншого - видозмінюються і удосконалюються механізми попередження ризику, його подальшого контролю і фінансування наслідків реалізації ризику.
Посилення взаємозв'язків і співпраці між різними учасниками страхового ринку, в тому числі і на державному рівні, створює передумови для формування єдиних світових підходів і принципів діяльності страхового сектора.

Слід зазначити, що як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі в більшості випадків аналіз впливу глобалізації економіки на страхову діяльність не носить комплексного характеру. Тому питання про вплив глобалізації на світовий страховий господарство і наслідки для національних і регіональних систем вимагає більш докладного розгляду і теоретичної розробки.

Видається, що комплексне дослідження впливу процесів глобалізації на основні тенденції розвитку світового ринку страхових послуг дозволить заповнити існуючий пробіл в дослідженнях систем страхування розвинутих країн, поглибити та доповнити результати вже проведених досліджень по даній темі.

Системний підхід до дослідження зазначених проблем зумовили його структуру, мету і основні завдання.

Метою курсової роботи є визначення ролі та місця України на світовому ринку страхових послуг та шляхів його вдосконалення.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

- розкрити поняття, види та форми страхування;

- проаналізувати світовий ринок страхових послуг;

- проаналізувати український ринок страхових послуг;

- розглянути перспективи розвитку українського ринку страхування.

Для більш точного і правильного вивчення теми в курсовій роботі використовуються такі методи дослідження, як загальнонаукові методи (аналогія, системний аналіз, формалізація), методи економіко-статистичного аналізу: табличний (для подання розрахунків та конкретних результатів дослідження), порівняння, а також маркетингові методи.

Надана курсова робота опирається на теоретичні розробки відомих українських і зарубіжних вчених, провідних дослідження в галузі міжнародних економічних і валютно-кредитних відносин, теорії та практики страхування: Авдокушин Е.Ф., Красавиной JI.H., Орланюк-Малицької JI.A. , Рейтмана Л.І., Смітіенко Б.М., Сухова В.А., Турбіної К.Є., Фаминского І.П., Шахова В.В., Шишкова Ю.В. та ін
Серед провідних зарубіжних вчених слід відзначити роботи М. Готьє, М. Лавердьера., Дж. Хорстман. Проте ряд актуальних проблем, пов'язаних з особливостями формування та розвитку світового ринку страхових послуг, досліджено недостатньо. У тому числі, існує необхідність уточнення ролі страхового сектора в світовій фінансовій системі, визначення основних напрямів впливу фінансової глобалізації на страхування, виявлення загальних і специфічних рис різних регіональних ринків, комплексному аналізі особливостей стратегії світових лідерів страхування в умовах лібералізації та дерегулювання фінансового сектору в цілому і національних систем страхування, зокрема. Зазначені проблеми вимагають поглибленого дослідження, зокрема, у зв'язку з перспективами подальшої лібералізації українського ринку.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНI ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ I РОЗВИТКУ СВIТОВОГО РИНКУ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ

Iсторiя виникнення страхування i страхового ринку

        Передбачається, що первинні форми страхування зустрічалися за 2 тисячоліття до нашої ери, зокрема в законах вавілонського царя Хаммурапі, які передбачали укладення угоди між учасниками торгового каравану про те, щоб разом нести збитки, що осягнули кого-небудь з них в дорозі від нападу розбійників, пограбування, крадіжки і т.д. [1].
       У докапіталістичних суспільствах основною формою страхування була страхова взаємодопомога колективна, яка забезпечувалася взаємними зобов'язаннями [2]. З'являються перші подоби страхових організацій, у яких беруть участь окремі власники майна. Ці утворення будувалися на базі взаємного страхування майна окремими групами купців або судновласників. При відправці сухопутного торгового каравану або при морському перевезенні, спільному будівництві або виробництві люди домовлялися про те, що в разі загибелі або пошкодження майна одного з учасників цього спільного підприємства його збиток розкладається між всіма учасниками пропорційно. Це був принцип взаємного страхування .
        Необхідно зауважити, що при взаємному страхуванні учасники таких співтовариств не ставили за мету отримання прибутку з даного роду діяльності. Вони дбали тільки про зменшення збитку, який може бути нанесений їм. Подібна система прижилася і діє до сих пір в області морського страхування.

Наступна форма страхування іменувалася як гiльдiйсько-цехова - етап становлення страхової справи, тому що страхування в цей період здійснювалося в рамках гільдій. Найбільш поширеним видом гільдії був союз купців. Кожен з таких спілок зберігав комерційну самостійність. Купці об'єднувалися в гільдії для солідарної захисту і підтримки в дорозі і на ринку, для усунення конкурентів, проведення цінової політики.
Існували професійні об'єднання селян, ремісників і навіть злодіїв і бандитів. Якщо на перших етапах свого існування гільдії були тимчасовими об'єднаннями, то в середні століття вони стають в основному постійними організаціями. Деякі гільдії стали виплачувати своїм членам допомоги при втраті зору, захворювання проказою та інших хворобах. Головною функцією гільдії залишалася взаємодопомога в надзвичайних обставинах, інакше кажучи, функція страхування [3].

З ростом міст і виникненням великих населених пунктів зростала небезпека загибелі або пошкодження майна від пожеж та інших стихійних лих, і цілком зрозуміле прагнення людей до об'єднання для спільних дій щодо запобігання небезпеці. Ліквідації її наслідків, у тому числі й економічними заходами. Так, в 1310 р. в м. Брюгге (Німеччина) була заснована "Страхова палата", яка проводила операції по захисту майнових інтересів купецтва і ремісничих гільдій. Можна зробити висновок, що в Західній Європі страхування вже розділилося на особисте (на випадок хвороби, смерті) і майнове (відшкодування збитків від стихійних лих, пожежі, недобросовісної конкуренції та ін) [4].

Закінчуючи розгляд докапіталістичних типів страхування, необхідно відзначити, що, незважаючи на певні особливості, властиві страхуванню в різних соціально-економічних умовах і регіонах світу, спільним є те, що воно було взаємним, тобто члени того чи іншого колективу страхували самі себе і не ставили мети отримання прибутку [3, 4, 6].
В умовах капіталістичного способу виробництва страхування набуває комерційний характер, його метою стає одержання прибутку. Історія розвитку страхових відносин в цей час може бути розділена на три етапи:
1 етап починається в середині XIV століття і продовжується до кінця XVII століття, відповідає періоду первісного нагромадження капіталу. Він характеризується виникненням страхового договору. Однак договори на цьому етапі укладали, як правило, особи, не спеціалізувалися виключно на страхової діяльності, а також об'єднання за взаємною страхуванню. Серед видів операцій переважає в цей час транспортне, і в першу чергу морське страхування. Першим за часом центром такого страхування вважається північна Італія.

2 етап охоплює XVIII і першу половину XIX століття і характеризується появою і розвитком спеціалізованих страхових

товариств. Першим провісником сучасної страхової компанії було засновано в 1668 р. в Парижі суспільство морського страхування, яке швидко розпалося. У 1720 р. два товариства морського страхування були створені в Англії. Потім страхові суспільства з'являються і в інших країнах: в Італії (1741 р.), Данії (1746 р.), Швеції (1750 р.), Німеччині (1765 р.) З кінця XVII століття відбуваються зміни і у видах страхування. Морське страхування перестає бути єдиним отримали розвиток видом страхування. Все велике значення набуває страхування від вогню, поштовхом, до розвитку якого послужив пожежа в Лондоні в 1666 р., що тривав чотири дні і знищив 13200 будинків. Після нього в Лондоні був заснований «Огнєвой офіс». Займався страхуванням будинків та інших споруд, який почав здійснювати страхові операції з 1681 р. У середині XVIII століття також в Англії виникає страхування життя. Наприкінці XVIII століття з'являється сільськогосподарське страхування. З розвитком машинного виробництва в середині XIX століття спочатку у Великобританії, а потім у Німеччині і в інших країнах з'являється страхування від нещасних випадків. У 1825 р. у Франції з'являється страхування цивільної відповідальності [6].

3 етап починається в середині XIX століття і триває по теперішній час, стає формою великого підприємництва. Початок цього етапу поклало об'єднання страхових організацій і створення страхових картелів і концернів. Один з перших великих страхових картелів, що мали міжнародний характер, був створений у Берліні в 1874 р. До нього увійшли 16 страхових товариств різних країн (Австрії, Росії, Швеції та ін.) На початок 1920-х років страхування стало розглядатися як один із найбільш прибуткових напрямків у бізнесі. З тих пір воно входить в число провідних галузей економіки, що зосередила значні капітали.

Основними рисами, що характеризують становлення і розвиток сучасного ринку страхових послуг, є: укрупнення і збільшення розмірів капіталу і активів страхових організацій; істотне зростання обсягу страхових операцій; різноманіття видів страхування, проведення операцій по обов'язковому страхуванню; розвиток операцій з перестрахування; створення розвиненої системи страхових посередників ; розвиток системи державного нагляду за діяльністю страхових організацій; перетворення страхових компаній в найбільших інвесторів, а акумулюють і розміщують значну частину фінансових ресурсів; вихід страхування за національні кордони, набуття нею міжнародного характеру і як закономірний підсумок цього процесу - глобалізація страхового ринку [6].

Економiчна сутнicть, функцiї i форми страхування.

Страхування - особливий вид економічних відносин, покликаний забезпечити страховий захист людей і їхніх справ від різного роду небезпек.
Страхування (страхова справа) в широкому сенсі - включає різні види страхової діяльності (власне страхування, або первинне страхування, перестрахування, співстрахування), які в комплексі забезпечують страховий захист.

Страхування у вузькому сенсі являє собою відносини (між страхувальником і страховиком) по захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб (страхувальників) при настанні певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів (страхових фондів), що формуються шляхом сплати ними страхових внесків (страхової премії ).
Відносини між страховиком і страхувальником, що визначають, яким саме чином буде формуватися страховий фонд і яким чином він буде витрачатися, є метод створення страхових продуктів. У процесі історичного розвитку було вироблено три методи створення страхових продуктів - самострахування, взаємне страхування, комерційне

страхування.

Економічна сутність страхування полягає в наданні страхового захисту. Страховий захист можна пояснити як двосторонню реакцію людства на можливі небезпеки природного, техногенного, економічного, соціального, екологічного та іншого характеру. З одного боку, страховий захист викликається об'єктивною потребою фізичних та юридичних осіб у збереженні своїх майнових інтересів, пов'язаних з різними сторонами життєдіяльності. З іншого боку, ця потреба супроводжується відповідною здатністю людей у забезпеченні названих інтересів.

Таким чином, страховий захист можна визначити як усвідомлену потреба фізичних та юридичних осіб у створенні спеціальних страхових фондів для відновлення майна, здоров'я, працездатності і особистих доходів як самих учасників створення цих фондів, так і третіх осіб.
Громадська практика протягом тривалого періоду часу виробила три основні форми організації страхового фонду:

1. Централізовані страхові (резервні) фонди, створювані за рахунок бюджетних та інших державних коштів. Формування даних фондів здійснюється як у натуральній, так і в грошовій формі. Державні страхові (резервні) фонди перебувають у розпорядженні уряду.

2. Самострахування як система створення і використання страхових фондів господарюючими суб'єктами і людьми. Ці децентралізовані страхові фонди створюються в натуральній і грошовій формі. Ці фонди призначені для подолання тимчасових труднощів у діяльності конкретного товаровиробника або людини. Основним джерелом формування децентралізованих страхових фондів служать доходи підприємства або окремої людини.

3. Власне страхування як система створення та використання фондів страхових організацій за рахунок страхових внесків зацікавлених в страхуванні сторін. Використання коштів цих фондів здійснюється для відшкодування виниклого шкоди відповідно до умов та правил страхування.

Таким чином, економічна сутність страхування полягає у створенні грошових фондів за рахунок внесків зацікавлених в страхуванні сторін і призначених для відшкодування збитку в осіб, які беруть участь у формуванні цих фондів. Оскільки можливі збитки (або страховий ризик) носить імовірнісний характер, то відбувається перерозподіл страхового фонду як у просторі так і в часі. Можна сказати, що відшкодування шкоди у постраждалих осіб відбувається за рахунок внесків всіх, хто брав участь у формуванні цих страхових фондів.

Виділяють такі функції страхування, виражають суспільне призначення цієї категорії:

1. Ризикова функція, яка полягає в забезпеченні страховим захистом від різного роду ризиків - випадкових подій, що ведуть до втрат. В рамках дії цієї функції відбувається перерозподіл грошових ресурсів між всіма учасниками страхування відповідно до чинного страховим договором, після закінчення якого страхові внески (грошові кошти) страхувальнику не повертаються. Ця функція відображає основне призначення страхування - захист від ризиків [8].

2. Інвестиційна функція, яка полягає в тому, що за рахунок тимчасово вільних коштів страхових фондів (страхових резервів) відбувається фінансування економіки. Внаслідок того, що страхові компанії накопичують у себе великі суми грошових коштів, які призначені на відшкодування збитку, але до тих пір, поки не настав страховий випадок, вони можуть бути тимчасово інвестовані в різні цінні папери, нерухомість та за іншими напрямами. Обсяг інвестицій страхових компаній в світі складає близько 19 трлн доларів США [1]. У другій половині ХХ століття в країнах з розвиненим страхуванням дохід, що отримується страховими компаніями від інвестицій, став переважати над доходом, отриманим від страхової діяльності [2].

        3. Попереджувальна функція страхування полягає в тому, що за рахунок частини коштів страхового фонду фінансуються заходи щодо зменшення страхового ризику. Наприклад, за рахунок частини коштів, зібраних при страхуванні від вогню, фінансуються протипожежні заходи, а також заходи, спрямовані на зменшення можливого збитку від пожежі.
        4. Ощадна функція. У страхуванні життя категорія страхування в найбільшій мірі зближується з категорією кредиту, так як відбувається накопичення за договорами страхування певних страхових сум. Заощадження грошових сум, наприклад за допомогою страхування на дожиття, пов'язане з потребою в страховому захисті досягнутого сімейного статку. Тим самим страхування може мати й ощадну функцію.
        5. Контрольна функція страхування полягає в строго цільовому формуванні і використанні коштів страхового фонду. Дана функція випливає з зазначених вище і проявляється одночасно з ними в конкретних страхових відносинах, в умовах страхування. Відповідно з контрольною функцією на підставі законодавчих та інструктивних документів здійснюється фінансовий страховий контроль за правильним проведенням страхових операцій.

В даний час міжнародні економічні відносини утвердилися й реалізуються в наступних основних формах:

• міжнародна торгівля товарами і послугами;

• обмін в галузі науки і техніки;

• рух капіталів і зарубіжних інвестицій

• валютно-кредитні відносини і т.п.

    Сфери страхування зовнішньоекономічних інтересів аналогічні страховим операціям на внутрішньому страховому ринку, але мають і свої особливості.
      Виділяють декілька основних сфер міжнародного страхування:
      1. Транспортне страхування має багатовікову історію розвитку, що почалася з морського страхування - страхування суден, вантажів і фрахту, а також відповідальності судновласників перед третіми особами.
      2. Страхування фрахту - страхування плати за перевезення вантажу. Залежно від умов оплати фрахту як страхувальник можуть виступати власник вантажу, перевізник (судновласник) або той і інший разом. Страхування фрахту зазвичай включається в договір страхування вантажу.
      3. Автотранспортне страхування представлено основним видом - страхуванням цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів по Зеленій карті, яка представляє собою угоду ряду країн про взаємне визнання страхового покриття цивільної відповідальності власників засобів автотранспорту і про надання взаємної допомоги з врегулювання збитків, що виникають в міжнародному автотранспортному повідомленні;
      4. Відповідальність повітряних перевізників поряд зі страхуванням цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів у міжнародному страхуванні також страхується відповідальність повітряних перевізників - за багаж пасажира і за шкоду, заподіяну третім особам;
      5. Відповідальність морських і річкових перевізників за нанесення шкоди третім особам, екологічному середовищі при зіткненні суден і забруднення вод нафтою і пр;

6. Страхування фінансово-кредитної сфери включає:
а) страхування комерційних, у тому числі валютних ризиків.

б) небезпека валютних втрат особливо велика в результаті зміни курсу валют (валютні ризики). У міжнародній практиці валютні ризики знижуються за допомогою різних методів: страхування, хеджування, лімітування, операції (форвард, спот, системи термінових контрактів), товарно-цінових застережень та ін;

в) страхування іноземних інвестицій - досить актуальний вид страхування, оскільки він виступає ефективним способом захисту інтересів інвесторів при негативних тенденціях на ринку;

г) страхування експортних кредитів, що дозволяє експортерам уникнути витрат, пов'язаних з виробництвом експортної продукції, при відмові від неї іншого покупця, збитків від неплатежу внаслідок економічних чи політичних причин, збитків від зміни курсового співвідношення між валютою платежу і валютою, в якій виражені витрати ексортера і др .
Крім перерахованих видів міжнародного страхування широко використовуються:
■ медичне страхування та страхування від нещасних випадків громадян, що виїжджають за кордон;

■ страхування технічних ризиків: монтажно-пускових робіт, обслуговування і гарантійних зобов'язань (лізингові контракти), будівельних ризиків, ризику експропріації орендованого устаткування і т.п.
Особливо слід відзначити високий рівень розвитку перестрахування. На сучасному ринку перестрахування тенденції поведінки організацій істотно змінюються під впливом різних факторів. На поведінку перестрахувальників впливає нестабільна общееко ¬ номічного ситуація в світі. Всі перестрахувальники, і особливо великі, займаються не тільки безпосередньо перестрахувальної, а й інвестиційною діяльністю. Якщо ситуація в промисловості і на фінансових ринках нестійка в глобальному масштабі, то проблема отримання доходу від інвестиційної діяльності сильно загострюється, і, отже спостерігається зростання цін на перестрахувальні послуги.

Ще один важливий момент - поява так званих нових ризиків внаслідок глобалізації світової економіки, розширення кооперативних зв'язків, які страховикам, і особливо перестрахувальникам, дуже важко відстежувати. Наприклад, кілька років тому сталася пожежа внаслідок удару блискавки на невеликій фабриці, що виготовляє мікрочіпи для мобільних телефонів в Мексиці. Пожежа привів до колосальних перерв в діяльності компаній Nokia і Ericsson, тому що мікрочіпи їм поставлялися тільки з цієї фабрики. І таке відбувається все частіше: великі організації, прагнучи мінімізувати свої витрати, розміщують замовлення в країнах третього світу.

Найближчим часом активність західних перестрахувальників на українському ринку істотно зростати не буде. Український бізнес поки що недостатньо якісний, що створює передумови для того, щоб зарубіжні перестрахувальники приймали його на компромісних умовах, цілком влаштовують і українських цедентом, і українських страхувальників. Українським перестрахувальникам необхідно враховувати дані реалії. Необхідно докладати великих зусиль, великих витрат, щоб не втратити вітчизняного страховика і вийти на світовий рівень [18].

Таблиця 1.1.

Рейтинг страхових компаній життя станом на 30.06.2010р.[1] тис.грн.

Назва компанії	Активи	Страхові виплати	Страхові резерви	Інвестиційний дохід	Власний капітал
ALICO Україна	562 745,0	3 503,0	425 323,0	23 618,0	115 095,0
ТАС	441 190,0	1 948,0	274 043,0	12 338,0	104 720,0
Аска-життя	165 524,0	1 432,0	138 961,0	7 674,0	26 355,0
Блакитний поліс	172 720,9	5 516,0	135 771,5	6 558,7	34 270,8
PZU Україна Страхування життя	106 215,5	786,3	74 100,7	3 122,0	-11 110,9

З таблиці 1.1. видно, що на першому місці знаходиться компанія ALICO

Україна, що має 562 745,0 тис.грн. активів та власного капіталу на 115 095,0 тис.грн.

Характеристика страхових ринкiв провiдних країн.

Страхування за правом вважається найбільш інтегрованою формою фінансової діяльності. Всі найбільші страхові організації світу об'єднані зв'язками спільного страхування і перестрахування. У багатьох країнах дозволений вільний доступ іноземних страхових організацій на національні ринки. Наприклад, з Маастрихтським договором 1992 р. зняті всякого роду обмеження для іноземного капіталу в країнах Європейського союзу і взято курс на формування єдиного страхового ринку в Європі. І тим не менш національні страхові ринки зберігають певні особливості. Найбільш високого рівня розвитку страхова справа досягла в США, Англії, Швейцарії, Німеччини, Франції, Японії та Італії, про що можна судити за основними показниками страхової діяльності. Сучасний етап розвитку цивілізації характеризується тенденцією посилення зв'язків і взаємодією між країнами, в основі чого лежить необхідність вирішення глобальних проблем людства: екології, космосу та ін Це обумовлено і наростаючою взаємозалежністю держав в економічній сфер [11]і.

Особливості страхового ринку США. У Сполучених Штатах Америки працює понад 8 тис. організацій майнового страхування і близько 2 тис. організацій по страхуванню життя, в той час. як у країнах ЄЕС їх близько 5 тис. До початку 1990-х рр.. громадяни США мали на руках близько 90 млн страхових полісів на загальну суму 4,5 млрд дол.
Американські страхові монополії контролюють приблизно 50% всього страхового ринку індустріально розвинених країн світу.
У США функціонує два типи страхових організацій: акціонерні товариства і товариства взаємного страхування. Державних страхових фірм не існує. Акції акціонерних товариств можуть придбати як фізичні, так і юридичні особи.

Страхова індустрія в США - єдина, не підпадає під антимонопольне законодавство країни [12].

Найбільшого розвитку в США отримало особисте страхування, другий за значенням вид страхування в США - страхування кредитно-фінансової сфери, що значною мірою пояснюється широким розповсюдженням в країні принципів кредитних розрахунків у сфері торгівлі та послуг.

         Страхування майна і відповідальність великих торгових і промислових фірм США дає обсяг страхової премії порядку 8 млрд дол. на рік.
        Всі страхові товариства США за організаційним принципом діляться на групи: акціонерні організації (їх більшість) і «мьючуелс» - свого роду товариства взаємного страхування. Володіють акціонерної організацією власники акцій, які й отримують прибуток у вигляді дивідендів. Власниками ж «мьючуелс» можуть бути тільки застраховані в даній організації, а весь капітал створюється за рахунок страхових внесків та відрахувань від прибутку. Однією з найважливіших особливостей найбільших організацій США по страхуванню життя є та обставина, що в силу високого авторитету страхових організацій в їх управління передаються багатомільярдні кошти, що належать різним пенсійним фондам. Завдання страхових товариств у цьому випадку - шляхом ефективної інвестиційної політики забезпечити не тільки збереження, але і приріст довірених засобів (за управління коштами організації стягують комісійну винагороду). Навіть помірні розміри (0,1% від взятих в управління сум) приносять мільйонні доходи. Величезні інвестиційні ресурси перетворюють страхові організації в один з впливових центрів фінансового контролю по відношенню до промислових корпорацій[23].
       Ще одна характерна особливість страхової системи США - участь у страхуванні різних посередників - коли страховий поліс приймається не напряму - а через страхового агента або брокера., Загальне число брокерів і агентів в країні досягає 500 тис. чоловік. Брокерською діяльністю займаються як окремі особи, так і великі спеціалізовані фірми.             Протягом багатьох десятиліть і аж до теперішнього часу страховий ринок Великобританії диктував правила і умови страхування. Англійські правила страхування використовувалися для розробки національних страхових умов багатьох країн світу.