Місце української мови серед інших мов світу

     Місце української мови серед інших мов  світу

     Мова  – явище соціальне (суспільне). Вона виникає, щоб задовольнити потреби  людського суспільства, є однією з найважливіших ознак суспільства  і поза ним існувати не може. Мова є універсальним засобом вираження внутрішнього світу людини; мова дає можливість перетворити внутрішнє суб’єктивне в зовнішнє, об’єктивне.

      « Словом можна вбити й оживити. Поранити й вилікувати, посіяти тривогу, безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і заронити зневіру, надихнути на працю і скувати силу в душі…Зле, невдале,нетактовне, просто кажучи, нерозумне  слово може образити, приголомшити людину»,- розмірковував В. Сухомлинський

       Українська мова є національною  мовою українського народу. Вона  належить до найбагатших і  найрозвиненіших мов світу. Про  це свідчать такі її властивості,  як багатство запасу слів, розвинена  синоніміка, досконалість фонетичної  і граматичної системи. Ще в  1834 р. російський академік І.  Срезневський зазначав, що українська  мова є однією з найбагатших  слов'янських мов, що вона навряд  чи поступиться, наприклад, перед  богемською щодо багатства слів  і виразів, перед польською  щодо мальовничості, перед сербською  щодо приємності, що це мова, яка  може дорівнятися до мов культурних; щодо гнучкості й багатства  синтаксичного — це мова поетична, мелодійна, мальовнича.

     Українська  мова належить до давньописемних мов  із понад тисячорічною писемною традицією. Нині вона входить до другого десятка (а вірніше посідає 21 місце) найпоширеніших мов світу, нею розмовляє близько 45 млн. людей. Це мова не лише тих, хто  мешкає в Україні, а і мільйонів  українців, розпорошених далеко по всіх континентах.

     Українська  мова є державною мовою України, рідною мовою багатьох мільйонів  українців у всьому світі ( західна  українська діаспора — понад двох мільйонів осіб: США, Канада, Великобританія, Бразилія, Аргентина, Австралія, Польща, Австрія, Угорщина тощо; східна українська діаспора — близько семи мільйонів  осіб: Росія, Казахстан, Білорусія тощо).

     Типологічно українська мова належить до флективних синтетичних мов, у яких граматичні значення слів виражаються в основному  флексіями (закінченнями), i, таким чином, слово є граматично самостійним, не потребуючи для вираження своїх  граматичних значень службових  слів.  Іншомовні дослiдники постiйно  підкреслюють милозвучність i лексичне багатство української мови, найчастіше зіставляючи її з італійською. Загальновизнаній пісенності нашого народу значною мірою  сприяють фонетичні особливості  української мови. Українська мова є рідною для 50 мільйонів людей, що проживають на всіх континентах світу, переважно у хліборобських регіонах. На жаль, не всі етнічні українці зберегли мову предків: навіть в Україні  понад сім мільйонів українців  рідною назвали російську мову.

     Чужоземні дослідники часто підкреслюють милозвучність і лексичне багатство української мови, найчастіше зіставляючи її з італійською. Маємо ряд історичних фактів, що свідчать про престижність української мови: у Великому Литовському князівстві вона була державною мовою; як актова мова використовувалася в Молдавському князівстві. В 1934 р. в Парижі було проведено своєрідний конкурс мов світу, на якому українська мова посіла 3 призове місце після французької та перської. Українську мову вивчають в багатьох університетах світу, наприклад, в Канадському інституті українських досліджень, Гарвардський інститут українознавчих студій, тощо.