Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Місцеві бюджети України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

Реферат

на тему:

«Місцеві бюджети України»

Виконала

студентка 32 групи ФЕУВ

Стягайло А.В.

Перевірив

викладач

Слатвінська М.О

Одеса – 2011

План

1.Місцеві бюджети: суть та структура…………………………………………3

2.Доходи та видатки місцевих бюджетів………………………………………7

3. Взаємовідносини державного і місцевих

бюджетів України у 2010 р. ……………………………………………...20

Список використаної літератури……………………………………………….23

1.Місцеві бюджети: суть та структура

Бюджет — це план утворення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, які здійснюються органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
У визначенні мова йде про документ, який установлює певний порядок утворення та використання фінансових ресурсів і належить відповідним органам влади. Таке тлумачення бюджету не розкриває його внутрішньої природи і не показує його особливостей, які притаманні місцевим бюджетам.
Тому, при розкритті сутності місцевих бюджетів слід виходити з того, що місцеві бюджети, з одного боку, є складовою частиною бюджетної системи держави, а з іншого — складовою частиною місцевих фінансів і віддзеркалюють певну систему економічних відносин.
Ці економічні відносини виникають у двох площинах: у процесі формування доходів різних рівнів місцевих бюджетів, і при їх використанні як цільових фондів грошових коштів місцевих органів самоврядування.
Незважаючи на велику різницю між доходами і видатками місцевих бюджетів, характерним для цих двох напрямів є те, що вони — носії розподільних відносин і мають однакове призначення — найповніше задовольняти потреби регіону. У процесі розподілу вартості валового внутрішнього продукту шляхом формування та використання місцевих бюджетів грошові відносини виникають між бюджетами середньої ланки та вищими бюджетами, підприємствами комунальної форми власності, закладами соціально-культурної сфери та населенням регіону.
Тому особливістю місцевих бюджетів є те, що вони відображають певну чітко обмежену частину грошових відносин, які функціонують на окремій території. Не менш важливою особливістю функціонування місцевих бюджетів є те, що вони забезпечують матеріальну незалежність органів місцевого самоврядування, і безпосередньо їм підпорядковані. Це дає змогу місцевим органам самоврядування бути організаторами цих бюджетних відносин. Особливістю місцевих бюджетів є і те, що всі їх ланки органічно зв'язані не тільки між собою, а й з установами та підприємствами всіх форм власності, які функціонують на території регіону. Цей зв'язок проходить через два основні канали розподілу створеної вартості — надходженнями в бюджет і фінансуванням з бюджету..
Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що:
Місцеві бюджети як економічна категорія відображають грошові відносини, що виникають між місцевими органами самоврядування та суб'єктами розподілу створеної вартості в процесі формування територіальних фондів грошових коштів, які використовуються для соціально-економічного розвитку регіонів та поліпшення добробуту їх населення.
Як фінансовий план місцевий бюджет являє собою систему організованих органами місцевого самоврядування заходів щодо соціального й економічного розвитку регіону і складається з двох частин — доходів і видатків. Місцеві бюджети є основними фінансовими планами кожної адміністративно-територіальної одиниці, це пов'язано ще й з тим, що через місцеві бюджети перерозподіляється майже п'ята частина валового внутрішнього продукту країни.
Структура місцевих бюджетів складається відповідно до чинного Бюджетного кодексу України, де до місцевих бюджетів віднесено:

Рис. 1 - Структура місцевих бюджетів України

Характерною ознакою сучасної побудови бюджетної системи України є самостійність усіх бюджетів. Місцеві бюджети одного рівня не можуть бути включені до місцевих бюджетів інших рівнів.
Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та законодавчо закріпленими за ними на стабільній основі загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрямки використання коштів.
Місцеві бюджети в Україні є найчисельнішою ланкою її бюджетної системи, їх нараховується 12213, до яких входить: 1- бюджет Автономної Республіки Крим; 2 - бюджети міст Києва і Севастополя, що мають статус міст державного значення; 24 – обласні бюджети; 453 – міських бюджетів; 83 – районні у містах бюджети; 488 – районні бюджети; 887 – селищних бюджетів; 10275 – сільські бюджети.

Сільські та селищні бюджети, а також бюджети міст районного підпорядкування і бюджети районів у містах є базовими бюджетами; бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, та районні бюджети, а також міські бюджети з районним поділом належать до централізованих місцевих бюджетів. Бюджети різних рівнів складаються із загального і спеціального фондів.

Основні права та обов'язки місцевих органів самоврядування щодо формування і використання місцевих бюджетів передбачені Конституцією України, Бюджетним кодексом України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також законодавством про податкову систему України. Згідно з цими законодавчими актами місцеві органи самоврядування мають право:

- самостійно розробляти, затверджувати і виконувати свої місцеві бюджети, при цьому в процесі виконання бюджетів можуть вноситися відповідні корективи та уточнення, які приймаються в межах компетенції і в інтересах держави та населення відповідної території;

- визначати зі своїх бюджетів обсяг фінансування соціально-культурних закладів та планувати їх подальший розвиток у межах визначених бюджетних доходів, наданих дотацій, субвенцій і залучених коштів;

- визначати напрями використання коштів бюджетів на інвестиції, власні цільові програми, а також спільні програми з органами влади інших адміністративно-територіальних одиниць; на зовнішньоекономічну діяльність, заходи щодо охорони навколишнього середовища, відновлення пам'яток природи і культури, благоустрій міст, селищ та сіл, утримання та капітальний ремонт житлового фонду, об'єктів комунального призначення, мережі шляхів відповідного підпорядкування, установ та закладів освіти, охорони здоров'я соціального забезпечення науки і культури, спорту, засобів масової інформації, на утримання органів державної влади та самоврядування, захист прав споживачів та на інші цілі.

Крім того, місцеві органи самоврядування мають право в межах наявних коштів збільшувати видатки на утримання житлово-комунального господарства, установ та закладів освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, науки і культури, спорту, охорони навколишнього природного середовища тощо.
Обласні та районні органи самоврядування мають право розподіляти бюджетні кошти між територіальними громадами, визначати розміри дотацій, субвенцій бюджетам нижчого територіального рівня та їх цільове використання, утворювати у складі свого бюджету резервні та інші цільові фонди, передбачені законодавством.
Органи місцевого самоврядування мають право залучати до своїх бюджетів кошти інших бюджетів та підприємств на договірних засадах для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм.. Доходи, додатково одержані в процесі виконання місцевих бюджетів, вилученню не підлягають.
Органи місцевого самоврядування мають право встановлювати місцеві податки і збори, які зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

2.Доходи та видатки місцевих бюджетів

Як окрема економічна категорія, доходи місцевих бюджетів виражають сферу економічних відносин суспільства, яка пов'язана з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів регіонального рівня і використовується місцевими органами влади для забезпечення поточних і перспективних завдань розвитку регіону .

Закон України "Про місцеве самоврядування" визначає два джерела доходів місцевих бюджетів: власні та закріплені (загальнодержавні податки, збори та інші обов'язкові платежі). Окрім цього, деталізуючи положення статті 143 Конституції, передбачається, що у доходній частині місцевого бюджету окремо виділяються доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи, необхідні для забезпечення виконання делегованих законом повноважень органів виконавчої влади .

Відповідно до статті 9 Бюджетного кодексу України доходи місцевих бюджетів класифікуються за такими групами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти;

Податковими надходженнями визначаються передбачені податковим законодавством України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі.

Неподатковими надходженнями визнаються: 1) доходи від власності та підприємницької діяльності; 2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу; 3) надходження від штрафів та фінансових санкцій; 4) інші неподаткові надходження.

Доходи від операцій з капіталом включають надходження від продажу основних засобів, державних запасів товарів, землі і нематеріальних активів.

Трансферти – це кошти одержані від інших органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Доходи місцевих бюджетів згідно Бюджетним кодексом поділяються на доходи, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів («закріплені доходи») та доходи, які не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів («власні доходи») у дохідній частині місцевого бюджету окремо виділяються доходи, необхідні для виконання делегованих законом повноважень органів виконавчої влади (рис. 2).

Рис.2 – Доходи місцевих бюджетів

За економічною природою власні доходи місцевих бюджетів – це доходи, які формуються внаслідок дій і рішень, прийнятих місцевими органами самоврядування. Власними можна вважати лише такі доходи місцевих бюджетів, які одночасно задовольняють такі вимоги: вони є територіально локалізованими, безпосередньо залежними від діяльності органів місцевої влади, які повністю їх контролюють і використовують на свій розсуд. Найбільш характерними прикладами власних доходів є: місцеві податки і збори; платежі, які запроваджуються органами місцевого самоврядування; доходи від комунального майна та підприємств комунальної власності; штрафи та санкції, пов’язані із формуванням власних доходів.

Закріпленими є доходи, які на довготривалій основі передаються до місцевих бюджетів у повному обсязі або у визначеній, єдиній для усіх бюджетів частині. За своєю сутністю це загальнодержавні податки, збори або доходи, які традиційно формують дохідну частину місцевих бюджетів (податок з доходів фізичних осіб, державне мито, плата за ліцензії та торгові патенти тощо).

Власні й закріплені доходи у більшості випадків виявляються недостатніми для фінансування витрат органів місцевого самоврядування і тому для збалансування місцевих бюджетів використовуються офіційні трансферти. Згідно з Бюджетним кодексом України застосовуються такі види міжбюджетних трансфертів: дотації вирівнювання; субвенції; кошти, що передаються до державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; інші дотації.

Міжбюджетні трансферти - кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Основними формами надання міжбюджетних трансфертів за Бюджетним кодексом є дотація вирівнювання та субвенції.

Дотація вирівнювання (субсидія) - міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності відповідного бюджету.

Субвенція - цільовий міжбюджетний трансферт, призначений на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який її надав.

Обсяг міжбюджетних трансфертів затверджує Верховна Рада України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Виконання доходної частини місцевих бюджетів у 2010 році.

У 2010 р. планові показники доходної частини місцевих бюджетів (164 млрд. 50,3 млн. грн.) недовиконані (96,8 відс). Місцевими бюджетами фактично залучено 158 млрд. 282 млн. грн., в тому числі до загального фонду надійшло 140 млрд. 20,5 млн. грн., або 96,4 відс. до плану, до спеціального фонду - 18 млрд. 1,5 млн. грн., або 93,3 відс. відповідно, що негативно позначилось на рівні та ості здійснення органами місцевого самоврядування своїх повноважень. Власні та закріплені доходи місцевих бюджетів у звітному періоді використались у сумі 80 млрд. 515,8 млн. грн., або 96,4 відсотка до річного плану (83 млрд. 525,4 млн. грн.). Досить високий рівень виконання доходної частини місцевих бюджетів пояснюється уточненням (зменшенням) протягом бюджетного року планових показників доходів.

Найкращі (з урахуванням внесених змін) показники залучення доходів у місцеві бюджети спостерігаються у Донецькій (104 %), Полтавській (103,4 %.), Миколаївській (102,5 %), Рівненській та Сумській (по 102 %) областях. Найгірше виконано план по доходах у м. Києві (на 76,1 відс. до річних обсягів), Львівській та Одеській (по 93 відс.) областях.

Місцевими бюджетами у 2010 р. недоотримано у порівнянні з планом 6,6 млрд. грн., в тому числі доходів від власності та підприємницької діяльності-майже 2 млрд. грн., доходів від операцій з капіталом - 1,4 млрд. грн., податку на прибуток з підприємств комунальної власності - 1,3 млрд. грн., податку з доходів фізичних осіб - 1,2 млрд. грн., плати за землю - 0,7 млрд. грн.

Запроваджена система міжбюджетного регулювання доходів місцевих бюджетів не сприяє зацікавленості органів місцевого самоврядування у нарощуванні власної доходної бази, про що свідчить суттєве перевищення темпів зростання обсягів трансфертів вирівнювання, які передаються місцевим бюджетам, над темпами зростання самостійно залучених ними доходів. Місцевими бюджетами у 2010 р. для здійснення повноважень органів місцевого самоврядування отримано власних та закріплених доходів у сумі 80 млрд. 515,8 млн. грн., що на 13,4 % більше у порівнянні з 2009 р. (71 млрд. 28,6 млн. гривень). Поряд з цим, надано дотації вирівнювання з державного бюджету у сумі 43 млрд. 640,5 млн. грн., що на 10 млрд. 284,1 млн. грн., або на 30,8 % більше показників 2009 р. (33 млрд. 356,4 млн. грн.).

Найбільше у 2010 р. зросли у порівнянні з минулим роком обсяги дотацій вирівнювання місцевим бюджетам м. Севастополя (на 90,2 відс.), Київської (на 56,2 відс.), Дніпропетровської (на 55,6 відс.) та Одеської (на 45,5 відс.) областей. При цьому темпи приросту власних та закріплених доходів місцевих бюджетів названих регіонів становили 11,1 %, 14,4 %, 13,5 % та 16,4 %. відповідно.

При виконанні місцевих бюджетів у 2010 р. частка закріплених законодавством за місцевими бюджетами податків та зборів, а також міжбюджетних трансфертів (тобто доходів, сформованих на центральному рівні) зросла у порівнянні з плановими показниками на 0,9 % та досягла 85,7 % від загальної суми доходів місцевих бюджетів.

Одночасно зменшились у порівнянні з плановими показниками обсяги питомої ваги власних доходів.

Таблиця 1

Структура доходів місцевих бюджетів у 2010 р.**

Показники	млн. грн.		%
Показники	По плану* на рік	Фактично	По плану* на рік	Фактично
Доходи, формування яких здійснюється на центральному рівні
Доходи загального фонду (І кошик)	59868,6	58816,7	36,4	36,9
Субвенції загального фонду	28926,5	28151,9	17,6	17,6
Субвенції спеціального фонду	6616,3	5391,1	4,0	3,4
Дотація вирівнювання	43640,5	43640,5	26,5	27,4
Додаткові дотації	582,8	582,8	0,3	0,4
Разом	139634,7	136583,0	84,8	85,7
Доходи, формування яких здійснюється на місцевому рівні
Доходи загального фонду (2 кошик)	12176,9	8828,6	7,3	5,5
Доходи спеціального фонду,	12865,5	14008,4	7,8	8,8
з них числі власні надходження бюджетних установ	3787,1	6653,3	2,3	4,2
Разом	25042,3	22837,0	15,2	14,3
Всього	164677,0	159420,0	100	100

* План згідно бюджетного розпису

** Розраховано автором на підставі звітності Державного казначейства України про виконання бюджетів АР Крим, областей, міст Києва й Севастополя у 2010 р.

Серед доходів, які формуються на центральному рівні і закріплені за місцевими бюджетами, основним бюджетоутворюючим податком для місцевих бюджетів залишається податок з доходів фізичних осіб, питома вага якого перевищує 86 % (план на рік - 52 млрд. 270,9 млн. грн., фактично надійшло 51 млрд. 29,3 млн. грн.). В абсолютних показниках найбільше цього податку у 2010 р. зібрано у місті Києві (10,2 млрд. грн.), Донецькій (5,9 млрд. грн.) та Дніпропетровській (4,4 млрд. грн.) областях, що, головним чином, пояснюється значною чисельністю населення та високим рівнем заробітної плати у цих регіонах.

Обмежений обсяг коштів для здійснення власних повноважень місцевого самоврядування не дозволяє забезпечити надання населенню якісних і в повному обсязі послуг житлово-комунального, дорожнього, транспортного господарства, розвитку економічної діяльності, здійснення охорони природного середовища тощо.

Доходи загального фонду місцевих бюджетів, формування яких здійснюється на місцевому рівні, і які є основним джерелом забезпечення видатків, пов'язаних з виконанням самоврядних повноважень місцевої влади (ЖКГ, житлове будівництво, утримання транспортної мережі тощо) у загальній структурі доходів місцевих бюджетів займають лише 5,5 %. Решту доходів, що формуються на місцевому рівні, складають доходи спеціального фонду (8,8 %), які мають бути використані за певним призначенням.

Серед власних доходів місцевих бюджетів, які визначені джерелом фінансування самоврядних повноважень місцевих рад, самим значним за обсягом (понад 38 %від загального обсягу) є плата за землю, якої загалом .у 2010 р. зібрано у сумі 9 млрд. 539,9 млн. грн. (при плані на рік 10 млрд. 292,6 млн. грн.).

Суттєвою (29 відсотків) серед власних доходів місцевих бюджетів є питома вага власних надходжень (плата за послуги, інші джерела власних надходжень) бюджетних установ (установи освіти, охорони здоров'я, фізкультури та спорту тощо). При плані 3 млрд. 788,2 млн. грн. на рік фактично у 2010 р. бюджетними установами до спеціального фонду залучено 6 млрд. 630,4 млн. грн.

Статтею 69 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ віднесено до доходів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, однак, згідно із законодавством України, зазначені кошти отримуються в основному бюджетними установами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, які фінансуються за рахунок централізовано сформованих коштів. Тобто фактично установи, утримання яких забезпечується за рахунок доходів, сформованих централізовано, «заробляють» додатково на своє утримання значні обсяги фінансових ресурсів.

Такі доходи, як податок з власників транспортних засобів, плата з забруднення навколишнього середовища, кошти від відчуження майна, що перебувають у комунальній власності, мають визначене законодавством цільове спрямування і не можуть бути використані на інші видатки.

Таким чином, для виконання власних повноважень місцеві бюджети мали досить обмежений «власний» ресурс. Це місцеві податки та збори, надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами, податок на промисел, плата за оренду майнових комплексів та майна, що перебувають у комунальній власності, фіксований сільськогосподарський податок, платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення та податок на прибуток підприємств комунальної власності. Зазначені доходи разом (7 млрд. 545 млн. грн.) не перевищують чверті загальної суми доходів, що формуються на місцевому рівні, та 7 відсотків усіх закріплених та власних доходів, що отримуються місцевими бюджетами.

Щодо місцевих податків та зборів, то їх роль у формуванні власних доходів місцевих бюджетів суттєво зменшилась. їх питома вага у загальному обсязі доходної частини місцевих бюджетів ледве перевищує 0,5 відсотка.

У 2010 р. загалом до місцевих бюджетів залучено 819,4 млн. грн. місцевих податків та зборів. План їх надходження не виконано. Недоотримано близько 22 млн. грн. На душу населення за рік в Україні зібрано у середньому 17 грн. 83 коп. місцевих податків.

Видатки місцевих бюджетів України

Видатки місцевих бюджетів - це економічні відносини, які виникають у зв'язку з розподілом централізованих коштів, що перебувають у розпорядженні відповідних органів влади, та децентралізованих коштів, які є власністю місцевих органів влади.

Видатки всіх бюджетів поділяються на поточні видатки і видатки розвитку.

Поточні видатки місцевого бюджету - це видатки на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, які діють на початок бюджетного періоду, а також фінансування заходів щодо соціального захисту населення, утримання апарату управління та служб органів місцевого самоврядування, соціального обслуговування та інших заходів.

Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, і не належать до бюджету розвитку.До видатків розвитку належать витрати на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, субвенції, кошти на реалізацію програми соціально-економічного розвитку території, капітальне будівництво, придбання обладнання, транспортних засобів та іншої техніки, інші видатки на розширене відтворення, а також на фінансування субвенцій та сплату основної частини боргу органів місцевого самоврядування.

Співвідношення між поточним бюджетом і бюджетом розвитку є нестабільним і в основному залежить від досягнутого рівня економічного розвитку регіону.

Видатки місцевих бюджетів у відповідності до положень Бюджетного кодексу України можна поділити на два види:

· видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень органів місцевого самоврядування;

· видатки, пов'язані з реалізацією делегованих законом повноважень органів державної виконавчої влади.

Розмежування видів видатків між місцевими бюджетами здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

· перша група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів;

· друга група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних, соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України;

· третя група - видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України.

Видатки першої групи здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об'єднань. Видатки другої групи здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, а також районних бюджетів. Видатки третьої групи здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів. З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.

Для виконання власних повноважень територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах кошти відповідних бюджетів. Міські (міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення) ради та районні ради можуть передати видатки на виконання всіх або частини власних повноважень Верховній Раді Автономної Республіки Крим чи обласній раді з передачею відповідних коштів до бюджету Автономної Республіки Крим чи до обласного бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Сільські, селищні та міські (міст районного значення) ради можуть передавати видатки на виконання всіх або частини власних повноважень районній раді чи раді іншої територіальної громади з передачею коштів до відповідного бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Передача видатків здійснюється за спільним рішенням відповідних рад на договірних засадах. Усі угоди про передачу видатків укладаються до 1 серпня року, що передує плановому.

Стан виконання видатків місцевих бюджетів у 2010 р.

Видатки місцевих бюджетів без урахування коштів, що передаються із загального фонду бюджету до бюджету розвитку, проведені у загальній сумі 58 млрд. 667,9 млн. грн., або 94,5 % від запланованого на 2010 р. обсягу 67 млрд. 868,5 млн. грн.), та на 22 млрд. 419,7 млн. грн. більше порівняно 2009 р. (табл. 2)

Таблиця 2

Структура видатків у 2010 р. за функціональною класифікацією

Найменування галузі	Обсяги видатків, проведених з місцевих бюджетів (млн. грн.)					Питома вага видатків у загальному їх обсязі (%%)
Найменування галузі	Факт 2009 р.	План на 2010 р.	Факт 2010 р.	Темпи росту видатків у порівнянні з 2009 р.	%% виконання плану 2010р.	Питома вага видатків у загальному їх обсязі (%%)
Загальнодержавні функції	8305,5	11197,5	10244,9	123,3	91,5	6,4
Громадський порядок, безпека та судова влада	186,9	257,0	254,9	136,4	99,2	0,2
Економічна діяльність	6458,7	10790,2	7802,4	120,8	72,3	4,9
Освіта	42845,7	51693,7	50982,3	119,0	98,6	32,1
Охорона здоров'я	29027,5	35591,0	36009,1	124,0	101,2	22,7
Духовний та фізичний розвиток	5111,5	6548,9	6359,4	124,4	97,1	4,0
Соціальний захист і соціальне забезпечення	27257,6	35938,7	35223,5	129,2	98,0	22,2
Охорона навколишнього середовища	715,9	1173,9	579,7	80,9	49,4	0,4
Житлово-комунальне господарство	7226,8	7250,2	4586,8	63,5	63,3	2,9
Інші видатки	7769,0	7427,4	6624,9	85,3	89,2	4,2
Разом	134904,6	167868,5	158667,9	117,6	94,5	100

Місцеві бюджети України 📙 Реферат → 🆔 153902