Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Міжнародна класифікація засобів розміщення

Міністерство освіти і науки України

Східноєвропейський університет економіки та менедменту

Коледж економіки та управління

Кафедра туризму

Реферат

з дисципліни: «Готельна індустрія»

на тему: «Міжнародна класифікація засобів розміщення»

Виконала:

Студентка 4 курсу

Групи КМТ-81

Залозна К.О.

Черкаси 2012

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………… 3с.

1. Світові системи класифікації засобів розміщення ..………………….... 4с.

2. Основні критерії класифікації готелів ………………………………….. 8с.

3. Готельні ланцюги ………………………………………………………... 10с.

Висновки ……………………………………………………………...…….. 16с.

Список використаної літератури …………………………………………..18с.

Вступ

У залежності від розмірів та видів житлових і службових приміщень, обладнання підприємства, рівня комфортності номерів і громадських приміщень, що надаються послуг та інших факторів виробляється класифікація готелів за розрядами, категоріями і т.п.. Мета класифікації - визначити відповідність конкретного готелю, а також номерів встановленим критеріями або прийнятим стандартам на обслуговуванні.

Єдиної міжнародної класифікації готельних підприємств за рівнем комфорту не існує, хоча спроби її створення робилися. Напр., За критеріями Intemational Hotel Association вибірково оцінюються готелі різних держав. Але в кожній країні існують свої підходи до класифікації готелів. У цілому системи класифікації готелів можна розділити на дві основні групи: «зіркова» система на основі французької національної класифікації, поширена в більшості країн, коли розряд встановлюється шляхом присвоєння певної кількості зірок (від 1 до 5); бальна (індійська) система, в основі якої лежить оцінка готелю експертною комісією.

Відповідно до французької («зіркової») системою оцінюються такі основні параметри готелі: характеристики номерного фонду (площа номерів, частка одномісних номерів, одно- і багатокімнатних номерів, наявність комунальних зручностей в номерах і на поверхах, комфортність номерів), обладнання та оформлення інтер'єру; інформаційне забезпечення, в т. ч. наявність телефонного, телефаксного і телетайпного зв'язку; наявність та характеристики ліфтів; характеристики суспільних приміщень, кіноконцертних і конференц-залів (для вищих категорій), холів і приміщень для ділових зустрічей, відпочинку, спорту тощо; наявність та характеристики підприємств харчування: ресторану, їдальні, бару, кафе, буфетів і т.д.; забезпечення можливості надання послуг торгівлі, побутового обслуговування, інших додаткових послуг; характеристики будівлі, під'їзних шляхів, розвиток інфраструктури; облаштування прилеглої до готелю території.

Світові системи класифікації готелів.

Класифікація готелів - це визначення відповідності конкретного готелю і номерів критеріям або стандартам обслуговування. Прийнята в кожній країні класифікація містить категорію розрядності, що є якісним параметром стандарту. Розрядність готелю впливає на його престиж, формування клієнтури, вартість готельних послуг тощо.

Секретаріат ВТО виніс на розгляд міжнародним готельним компаніям новий перелік правил для визначення «зірковості» готелів. Згідно з цією класифікацією готелеві може бути присвоєна одна з п'яти категорій залежно від обладнання, рівня комфорту та набору послуг, що пропонуються.

За даними Міжнародної Готельної Асоціації (МГА), на сьогодні офіційна система класифікації прийнята тільки в 64 країнах світу, в 11 - вона знаходиться на стадії розробки, в 58 - готелі не мають єдиної класифікації. Серед останніх такі країни масового туризму, як Великобританія, США та Японія. Проте ця система класифікації не була схвалена національними членами МГА. Більшість країн визнали неможливість створення єдиної міжнародної системи класифікації готелів через неоднозначність підходів до оцінки якості обслуговування, несхожість кліматичних та інших умов. Потрібний час для того, щоб більшість країн внесла свої пропозиції до даної класифікації, що зробить її ефективнішою і прийнятнішою.

Сьогодні у світі діє близько тридцяти різних систем класифікації готелів. Навіть в окремих країнах класифікація готелів далека від однозначності.

У кожній окремо взятій країні до розуміння рівня комфорту як критерію класифікації існують різні підходи. Саме ця обставина, а також низка інших чинників, зумовлених культурно-історичними і національними традиціями держав, перешкоджають запровадженню у світі єдиної системи класифікації готелів.

Найпоширенішою вважається французька національна класифікація, яка встановлює для туристичних готелів 6 категорій, серед яких 5 - із присвоєнням певної кількості зірок («1 зірка», «2 зірки», «З зірки», «4 зірки», «4 зірки - «Люкс»), одна - без зірки. Така система дозволяє якнайповніше охопити ринок готельних послуг.

Зазначимо, що у Франції переважають готелі середнього класу (1* - 40,6 %, 2* - 32,2 %, 3* - 18,3 %, 4* - 5,3 %, 4* «люкс» - 3,6 %).

Індійська система класифікації готелів також має п'ять категорій: «1 зірка», «2 зірки», «З зірки», «4 зірки» та «5 зірок», які присвоює спеціальна комісія на основі бальної оцінки. Для одержання тієї чи іншої категорії потрібно набрати встановлену для кожного класу мінімальну суму балів, причому їхня кількість по кожному пункту повинна становити не менше 50 % від максимальної оцінки: «1 зірка» - 100 балів; «2 зірки» - 150 балів; «З зірки» - 210 балів; «4 зірки» - 260 балів; «5 зірок» - 290 балів.

У Греції користується популярністю «буквена» система класифікації, хоча на фасадах готелів можна побачити і звичні зірки. Всі грецькі готелі поділяються на чотири категорії: А, В, С, D. Готелі категорії «А» відповідають чотиризірковому рівню, «В» - тризірковому, «С» - двозірковому, «D» - однозірковому. Готелям вищого класу в Греції нерідко присвоюється категорія «De Luxe».

Згідно з німецькою класифікацією, готельні підприємства поділяються на 5 класів. Із метою гармонізації з Європейською системою тут відразу передбачається відповідність кожного класу певній кількості зірок.

Австрія - один із визнаних світових лідерів із прийому туристів, тільки в гірській частині країни налічується понад 20 тис. готелів. До найдешевших засобів розміщення відносять «youth hotei», яких в Австрії не менше 100. В цих недорогих молодіжних гуртожитках бажаючі можуть переночувати, але будь-які особливі зручності їм не гарантують. Готелі Австрії оцінюються за п'ятизірковою системою, в сільській місцевості зустрічаються так звані позакатегорійні готелі - невеликі одно-, дво- і триповерхові будинки, які здебільшого обслуговуються фермерською сім'єю.

Класифікація англійських готелів досить складна. Як правило, на фасаді зображені не зірки, а корони. Щоб перевести категорію готелю з «мови корон» на «зіркову мову», потрібно від загальної кількості «корон» відняти одну. Але найбільш правильною вважається класифікація, запропонована Асоціацією британських турагенцій - British Travel Authority (ВТА).

Класифікація італійських готелів досить заплутана; офіційної «зіркової» шкали в країні немає. Готельна база Італії представлена 40 тис. готелів, розкиданих по всій країні. Згідно з прийнятими в Італії нормами, готелі диференціюються за трьома категоріями: першу категорію умовно можна віднести до чотиризіркової; другу - до тризіркової; третю - до двозіркової. Крім того, в межах кожної категорії існує своя довільна градація.

Асоціація готелів Скандинавії (Данія, Швеція, Норвегія) мають свою міжнаціональну класифікацію. Вона побудована за французьким чи європейським типом, лише клас готелів позначається не «зірками», а «сонцями». Знак має вигляд половинки сонця, яке сходить на тлі неба. Клас готелю визначають експерти Асоціації.

При класифікації готелів у Єгипті також використовують зірки, але порівняно з європейською системою вони дещо завищені (приблизно на 1-2 зірки).

Ізраїль має висококласний курортно-готельний комплекс на берегах Середземного і Червоного морів. Кількість готелів щороку зростає, а зіркова класифікація, що існувала там ще 10 років тому, анульована. Замість неї використовується диференціація готелів за трьома категоріями.

Класифікація готелів в Україні і країнах СНД

Вперше класифікацію готельного фонду України було здійснено в 50-ті роки XX ст. у межах загальної для СРСР системи класифікації готелів і готельних номерів. Першу систему класифікації було затверджено Постановою Ради Міністрів СРСР від 14 лютого 1952 p., згідно з якою готельні підприємства поділялися на 4 розряди:

IVрозряд - підприємства типу гуртожитків, будинків для приїжджих, кімнат для ночівлі при вокзалах із наданням лише місця для ночівлі та відпочинку;

III розряд - готельні підприємства з водогоном і каналізацією;

II розряд - готелі з системою першочергових послуг: водогоном і каналізацією, опаленням, телефонним зв'язком, рестораном або буфетом;

І розряд - готелі із добре вмебльованим та оформленим номерним фондом, що надавали необхідні послуги за допомогою власних служб обслуговування, в т.ч. служби прийому, бюро обслуговування, перукарні та ін.

Необхідно розробити українську (національну) систему сертифікації готельних послуг, яка б враховувала як «статичні», так і «динамічні» критерії оцінки якості обслуговування та сучасний стан матеріально-технічної бази з урахуванням типів підприємств готельного господарства (готелі, мотелі, кемпінги) та їх спеціалізації (ділові, рекреаційні, спортивні, мобільні тощо). Крім того, суттєві відмінності мають колективні засоби розміщення (готельні, туристичні комплекси, кемпінги) та індивідуальні (бунгало, намет, ротель), що також необхідно враховувати при формуванні системи сертифікації послуг розміщення окремих категорій клієнтів.

У 2004 р. в Україні був переглянутий Державний стандарт «Туристсько-екскурсійне обслуговування. Класифікація готелів» і введений в дію Національний стандарт ДСТУ 4269:2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів», який встановлює класифікацію готелів та аналогічних засобів розміщення незалежно від форм власності та відомчої належності. Він придатний для застосування з метою сертифікації готельних послуг.

Класифікацію готелів та аналогічних засобів розміщення за категоріями здійснюють згідно із загальною характеристикою готелю, яку визначають комплексом вимог до матеріально- технічної оснащеності, переліку послуг, що надаються та кваліфікації персоналу.

2. Основні критерії класифікації готелів.

Готельні підприємства класифікуються за різними критеріями. Найбільш вживанішими серед них є:

1. Місцезнаходження.

2. Тривалість роботи.

3. Забезпечення харчуванням.

4. Тривалість перебування.

5. Рівень цін.

6. Рівень комфорту.

7. Місткість номерного фонду.

8. Функціональне призначення.

1) За місцезнаходженням готелі поділяються:

розташовані в межах міста (в центрі, на околиці);
розташовані на морському узбережжі;
розташовані в горах. Зазвичай це невеликі готелі в живописній гірській місцевості на туристичному маршруті в найбільш зручному місці відпочинку.

Серед спеціалістів готельного бізнесу найчастіше розглядаються п’ять місце розташувань готелів:

центр міста;
аеропорт;
передмістя;
курорт;
шосе.

2) За тривалістю роботи готелю:

працюють цілорічно;
працюють два сезону;
одно сезонні.

3) За забезпеченням харчування:

повний пансіон (розміщення + 3-разове харчування);
напівпансіон;
лише сніданок.

4) За тривалістю перебування:

для довготривалого перебування;
для короткочасного перебування;

5) За рівнем цін:

бюджетні (25-35 дол. США);
економічні (35-55 дол. США);
середні (55-95 дол. США);
апартаментні (65-125 дол. США);
першокласні (95-195 дол. США);
фешенебельні (125-425 дол. США).

6) Рівень комфорту:

Рівень комфорту – це комплексний критерій, складовими якого є:

стан номерного фонду (площа номеру, кількість одно-, дво-, багатомісних номерів, наявність комунальних зручностей);
стан меблів, інвентарю, предметів санітарно-гігієнічного призначення;
наявність і стан підприємств харчування: ресторанів, кафе, барів;
стан будівлі, під’їзних шляхів, облаштування прилеглої території;
інформаційне забезпечення і технічне оснащення, в тому числі наявність телефонного, супутникового зв’язку, телевізорів, холодильників, міні-барів, міні-сейфів;
забезпечення можливості надання ряду додаткових послуг.
Місткість номерного фонду:

Місткість номерного фонду – це кількість місць (номерів), яка може бути запропоновані клієнтам одночасно.

Класифікація за місткістю:

малі – місткістю до 150 місць (не більш 100 номерів);
середні – 150-400 місць (до 300 номерів);
великі – більше 400 місць (більше 300 номерів).

3. Готельні ланцюги.

Існує багато точок зору стосовно того, що послужило причиною успіху ланцюгів. Проте явними причинами є сталість якості продукту, ідентичність послуг на різних підприємствах, а також доступність цін.

Кожний тип готелю, що входить у готельний ланцюг, має свою марку. Перевагою компаній, що суворо дотримуються своїх фірмових найменувань, є те, що користувачі послуг одного готельного ланцюга досить чітко уявляють якість обслуговування і розміщення на підприємстві, що належить до цього ланцюга, незалежно від його місця розташування. Це дає можливість задовго до відкриття нового готелю проводити його рекламу і бронювання, будучи впевненими, що постійні клієнти нададуть перевагу новому готелю відомої марки випадковому вибору, зробленому під час поїздки. Практика свідчить, що готельний ланцюг ще задовго до відкриття готелю починає проводити бронювання місць. З цього часу назва готелю й усі його реквізити включаються в національний перелік готелів, а також у всілякі спеціальні довідники.

Вже майже ЗО років журнал Ноtеls публікує готельні рейтинги. У 1971 р. було покладено початок цій традиції. Тоді список включав 100 найбільших ланцюгів, у 2000 р. він збільшився втричі. У 1970 і 1991 рр. рейтинг (за кількістю контрольованих номерів) очолювала американська компанія Ноііdау Іnns Іnс. Якщо в 1970 р. до неї входило 1293 готелі на 182,5 тис. номерів, то в 1991 р. — вже 1645 готелів на 325,1 тис. номерів. У 1995 р., незважаючи на значний ріст, компанія перемістилася на друге місце, поступившись лідерством Ноsріtаlіtу Frаnсhіsе Sіstеm (НFS).

Рейтинг 1999 р. очолювали Сеndаnt Соrр. на 542,6 тис. номерів і Ваss Ноtеls на 471,7 тис. номерів. Процес централізації управління в готельному бізнесі в 90-х роках ставав більш інтенсивним.

Зі 100 головних готельних ланцюгів 1970 р. нині зберегли свої позиції лише 11. Насамперед слід зазначити безпрецедентну перемогу Маrrіоtt Іnt. Ще в 1970 р. корпорація включала 21 готель на 7,6 тис. номерів, а у 1999 р. вона зайняла третє місце, маючи 1880 готелів на 355 тис. номерів. Крім Маrrіоtt Іпt., із тих часів збереглися Ніltоn Ноtеls, Веst Wеstеrn Іnt., Ніltоn Іnt., Нуаtt Ноtеls, Fоrtе Ноtеls Grоuр і ще ряд невеликих готельних ланцюгів. Усі інші або поглинули корпорації, що процвітали, або позбулися положення лідерів. У 1994 р. корпорація ІТТ Shеrаtоп купила престижний ланцюг Сіgа, а у 1998 р. сама виявилася поглинутою Stаrwооd Ноtеіs. Тоді ж Маrrіоtt Іnt. придбала 49 % власності ще престижнішої корпорації Rіtz Саrltоn.

У рейтингу 1970 р. 9-тe місце займав болгарський "Балкантурист", 20-тe — радянський "Інтурист", 24-тe — чехословацький Сеdоk, 36-тe — угорська Нungаrіа, 60-тe — польський Оrbіs. З усіх готельних ланцюгів соціалістичних країн зберігся лише Оrbіs. У 1970 р. на його частку припадало 3,4 тис. номерів, а в 1999 р. — 10,2 тис. номерів.

Що стосується нашої країни, то національних готельних ланцюгів в Україні немає, а готелі об'єднані в асоціації. Проте світова практика і ситуація на вітчизняному ринку індустрії гостинності свідчать про те, що прийшов час відродити готельні ланцюги. При цьому вони мають об'єднувати готелі не тільки одного міста або регіону, а стати загальноукраїнськими або навіть міжнародними.

Визначальною тенденцією розвитку світового готельного господарства в 90-х рр. залишалася централізація управління. Практично всі готельні ланцюги світу, незалежно від їхнього рейтингу, зазнаючи жорсткої конкуренції, шукали будь-які можливості для збільшення свого потенціалу. У 1992—1996 рр. лідером рейтингу був Ноsріtаlіtу Frаnсhіsе Sуstеm (НFS). У цей період йому вдалося поглинути такі великі компанії, як Rаmаdа Іnns і Ноwагd Jоhnsоn. Але у 1997 р. настала черга НFS: його поглинув ланцюг, що динамічно розвивається.

Наприкінці століття явно набирав темпи процес централізації управління Сеndаnt Согр., що очолив рейтинг готельних ланцюгів. Якщо за 1970—1991 рр. Ноііdау Іппs збільшив контроль у готельному господарстві тільки на 106 тис. номерів, то в 90-х контроль лідера зріс уже до 214,8 тис. номерів. Правда, це були вже зовсім інші компанії. Збільшення спостерігалося в усіх рангових позиціях рейтингу. У 1970 р. перша десятка рейтингу об'єднала 4987 готелів на 502,4 тис. номерів, у 1991 р. — вже 13813 готелів на 1847 тис. номерів, у 1999 р. — 25827 готелів на 3083,9 тис. номерів. Тільки в 90-х роках число контрольованих номерів виросло майже в 1,7 раза, або на 1236,7 тис.

Централізація управління в дрібних готельних ланцюгах відбувається інтенсивніше, ніж у великих. До централізації менш схильні так звані управлінські компанії (соnsоrtіа). Тут лідером донедавна була Utеll Іntеrnаtіоnal, що у 1992 р. контролювала 1360 тис. номерів, у 1997 — 1998 рр. її змінила RЕZ Sоіutіопs Іnс. (1560 тис. номерів), а у 1999 р. — Реgаsus Sоlutіоns (1803 тис. номерів).

Процес укрупнення готельних ланцюгів ґрунтується насамперед на розвитку системи франчайзинrу (нині приблизно 80 % готелів входять у ланцюги на правах франчайзинrу). У 1999 р. із 6315 готелів, керованих Сеndаnt Согр., 6258 входили в цю компанію на умовах франчайзинrу. Ваss Ноtеіs & Rеsоrts (2-гe місце в рейтингу) керує усіма своїми 2886 готелями тільки на таких умовах. З 1880 готелів більш відомої компанії Маrrіоtt Іnt. (3-тє місце в рейтингу) 998 також мають франчайзин-гові угоди. А з 716 готелів Stагwооd Ноtеls (8-мe місце в рейтингу) за даною системою працюють 299. З 10 готельних ланцюгів, що займали перші місця в рейтингу 1970 р., 9 зміцнили своє становище в 1999 р.

Якщо порівняти списки готельних ланцюгів першої двадцятки рейтингу у 1991 та у 1999 рр., то багатьох уже немає. Вийшли з гри торгові марки Ноlіdау Іnns (1-шe місце в 1991р.), НFS (2-гe місце), ІТТ Shегаtоn (7-мe місце), Рrоmus (12-тe місце), Іntеrсоntіnеntаl Ноtеls (16-тe місце), Rаmаdа Іntег (18-тe місце), Wеstіn Ноtеls (19-тe місце).

Нинішні лідери Сеdаnt Согр., Ваss Ноtеls, Stагwооd Ноtеls у 1991 р. були нікому не відомі. Більше того, у 1999 р. про себе заявили порівняно недавно утворені готельні ланцюги, що відразу потрапили в рейтинг. Серед перших 100 фірм десять готельних ланцюгів уперше згадуються тільки в 1999 р. З них слід відзначити такі: ТUІ Gгоuр (17-тe місце) включає 172 готелі на 43,4 тис. номерів, Міllennіum (23-тє місце) — 117 готелів на 30,3 тис. номерів, Іntеrstаtе Ноtеls Согр. (24-тe місце) — 158 готелів на 29,4 тис. номерів.

Звичайно, найбільш відомі ті готельні ланцюги, що oпepyють«y багатьох державах, а не обмежуються контролем готелів однієї країни. На початку 90-х років лідерами з міжнародної діяльності були Ассоr, представлені у 66 країнах; ІТТ Shеrаtоп — у 61 країні; Ноііdау Іппs — у 55 країнах; Ніltоп Іnt., Іntег-Соntіnеntаl, Веst Wеstеrn Ноtеls — у 47 країнах. У лідерів 1999 р. міжнародна операційна діяльність значно розширилася. Ваss Ноtеls має готелі в 98 країнах, Веst Wеstеrn Іnt. — у 84 країнах, Ассоr — у 81 країні, Stагwооd Ноtеls — у 80 країнах, Сагlsоn Ноsріtаlіtу Wоrіdwіdе — у 57 країнах, Маггіоtt Іnt. — у 56 країнах, Ніltоn Іnt. — у 53 країнах, Fогtе Ноtеl Gгоuр — у 51 країні. Багато готельних ланцюгів прагнуть територіальне розширити свою діяльність.

Процес зростання значення готельних ланцюгів в управлінні світовим готельним господарством характеризується істотним протиріччям: з одного боку, укрупнюються головні готельні ланцюги, що оперують у багатьох країнах, з іншого, — все більше країн створюють власні готельні ланцюги, що успішно конкурують з інтернаціональними монополіями. Штаб-квартири 325 готельних ланцюгів, що потрапили в рейтинг журналу Ноtеls за 1999 р., розташовані в 39 країнах. Причому понад 60 % із них припадає на США, 17 штаб-квартир — у Великій Британії, 14 — у Японії, 11 — у Німеччині, 8-у Гонконгу, по 6 — у Франції і Сінгапурі.

Таким чином, готельні ланцюги мають в управлінні готелі місткістю 5698,7 тис. номерів. Лідируюче положення зберігають США, на частку яких припадає 62,5 % від усіх номерів, а на частку головних європейських країн — усього 27,1 %. Роль готельних ланцюгів в управлінні постійно зростає. У табл. 1.3 наведено кількість готельних номерів у ланцюгах у різних країнах світу за 1999 р. Нині готельні ланцюги об'єднують приблизно половину всіх існуючих у світі готелів.

Крім готельних ланцюгів, на світовому туристському ринку активно функціонують специфічні об'єднання, основна мета яких — виявляти кращих представників готельного бізнесу. Наприклад, з 1928 р. проводить роботу з визначення найкращих готелів світу міжнародна корпорація "Ведучі готелі світу". Вона щорічно поміщає дані про кращі підприємства у своєму спеціальному каталозі. Міжнародна організація "Привілейовані готелі і курорти світу" проводить таку роботу близько ЗО років. З 1968 р. функціонує міжнародна готельна асоціація "Найтихі-ші готелі світу", штаб-квартира якої знаходиться в Парижі. При вступі в цю асоціацію оцінюються три критерії: природне і приємне навколишнє середовище; затишна будівля та інтер'єр готелю з характерним виглядом; гостинність, що відповідає всім сучасним вимогам, у тому числі і чудовій кухні.

Питаннями координації функціонування готельних ланцюгів.і асоціацій незалежних готелів і ресторанів у Європі займається Конфедерація національних асоціацій готелів і ресторанів Європейського економічного співтовариства (ХОТРЕК).

Кількісний ріст готельних ланцюгів, їхнє злиття й об'єднання справляють помилкове враження про зниження різноманіття пропозиції та відпочинку. Проте на практиці спостерігається інша тенденція: поширення ланцюгів не може задовольнити всіх різноманітних вимог туристів (через деяку знеособленість, стандартизованість обслуговування), що створює підґрунтя для розвитку малих незалежних готелів, які роблять ставку на унікальність і неповторність. Такі готелі спеціалісти вважають прототипами готелів XXI ст.: комфортабельні, без ресторану (передбачається, що ресторан знаходиться поруч), побудовані в сільському стилі, пропонують послуги за помірну ціну і мають все необхідне для роботи та відпочинку, де клієнти можуть одержати вишукане персоніфіковане обслуговування. Саме унікальність малого готелю є головним інструментом ринкової політики.

Як свідчить практика, малі готелі у своїй більшості — це незалежні готелі, тобто вони перебувають у вільному володінні, розпорядженні і користуванні володаря, що одержує прибуток від такої власності. Наявність договірних зобов'язань з іншими компаніями в питаннях управління або використання чужого знака обслуговування не призводить до зміни статусу підприємства як незалежного стосовно інших суб'єктів ринкових відносин.

Міжнародна класифікація засобів розміщення 📙 Реферат → 🆔 153674