Міжнародна економіка Франції та її економічні зв’язки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

 

 

 

Кафедра міжнародної  економіки

 

 

 

Реферат

На тему: «Міжнародна економіка Франції та її економічні зв’язки»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка групи

ОФПД 3-10

Бабік Ю.В.

 

Перевірила:

Бєлякова О.В

 

 

 

Київ 2013

ЗМІСТ

  1. Вступ………………………………………………………………………….3
  2. Загальна характеристика Франції…………………………………………6
  3. Позиції Франції у світовій економіці та в Європейському Союзі………10
  4. Зовнішньоекономічні зв’язки Франції……………………………………12
  5. Інтереси України у Франції………………………………………………..15
  6. Висновки…………………………………………………………………….17
  7. Список використаної літератури………………………………………….18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

У наш час досить помітно  намітилася тенденція зміцнення  своїх позицій у світовому  просторі найбільш розвинутих країни Європи. Країни-члени Європейського  Союзу прагнуть протиставити іншим  світовим силам свій економічний, соціальний, політичний та культурний потенціали. Серед цих країн знаходиться, власне, і Франція.

Франція має багато економіко-географічних рис, які схожі на українські. Тому для нас є вкрай цікавим  дослідити всі можливі зовнішні дії Франції як в області економіки  так і побудові політики міжнародних  зв’язків, з метою прив’язки  до українських можливостей та перспектив. Гадаємо, що це є для України вкрай  важливим питанням, яке потребує поглибленого дослідження.

Національна економіка Франції  досить сильно залежить від діяльності на міжнародному ринку, а це підштовхує уряд країни до різноманітних підходів щодо підтримки зовнішніх експансій  французьких фірм як на світовому  ринку, так і в межах Європейського  Союзу. У забезпеченні зовнішньоекономічної експансії французьких компаній на зовнішніх ринках важлива роль приділяється економічній допомозі з боку держави. За рахунок державної  фінансової підтримки французькі компанії компенсують свою слабкість при  освоєнні зовнішніх ринків. За обсягом  допомоги Франція поступається тільки США і Японії, а по її частці у  ВВП перевершує усі провідні країни світу.

Найтісніші стосунки Франції  спостерігаються з такими країнами як Німеччина, Італія, Іспанія, Бельгія, Великобританія, Люксембург. Розвиваються зовнішньоторговельні відносини з  країнами Азії. Промислова продукція  займає основну частину зовнішньоторговельного обороту Франції. Франція є великим постачальником автомобілів, електротехнічного устаткування, а також ліків, медикаментів і парфюмерно-косметичної продукції. В французькому імпорті переважають енергоносії, продукція кольорової металургії, продукція електронної промисловості, целюлозно-паперові товари, побутові прилади, тканини й одяг, лісоматеріали і меблі.

Франція економічно високорозвинена  капіталістична країна. Широкий розвиток одержали такі прогресивні галузі промисловості, як нафтопереробна, хімічна, машинобудівна, електротехнічна й електронна, виробництво  будівельних матеріалів. Ряд галузей  завоювали міжнародне визнання: ядерна енергетика, інформатика, ракетобудування.

Зовнішня торгівля займає важливе місце в економіці  Франції, оскільки вона забезпечує біля третини економічного росту країни.

Експортна спеціалізація  Франції значно поступається іншим  великим країнам. Так, у загальному машинобудуванні тільки одне виробництво  відноситься до високого рівня спеціалізації (реактивні двигуни) і ряд - до середнього (виробництво насосів, парових машин, ядерних реакторів, роторних електроенергетичних  установок, холодильників, опалювального  устаткування, сільгоспмашин).

В останнє десятиліття  в економіці країни значно зріс імпортний  компонент (21% ВВП), що зв'язано з посиленням міжнародного поділу праці і зміною конкурентноздатності французьких  товарів.

В даній роботі ставимо  перед собою такі завдання:

    • здійснити загальний економіко-географічний огляд країни;
    • охарактеризувати особливості національної економіки Франції, її структуру і потенціал, визначити місце Франції у світовому господарстві;
    • вивчити передумови розвитку та функціонування зовнішньоекономічної діяльності Франції, дослідити організації, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність країни, експортно-імпортне регулювання, фінансування, кредитування і страхування зовнішньоекономічної діяльності. Особливе місце в роботі буде відведене оцінюванню ролі Франції у світовому співтоваристві та Європейському Союзі.

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАНЦІЇ

 

Офіційна назва - Французька Республіка (La République Française - франц. мова, French Republic - англ. мова).

Географічне положення - розташована в західній частині Європи, межує на північному сході з Бельгією, Люксембургом і Німеччиною, на сході з Німеччиною, Швейцарією та Італією, південному заході з Іспанією й Андоррою, омивається Атлантичним океаном, Північним і Середземним морями.

Територія - 551,6 тис. кв. км.

Населення - 65 млн 27 тис. осіб (1 січня 2011 р.).

Столиця - Париж (Paris) - 9,9 млн. осіб з передмістями (2007 р.)

Адміністративний  поділ - 22 області (region), 96 департаментів (departement), включаючи особливу територіально-адміністративну одиницю Корсику, 36684 комуни (commune). Існує також поділ на З7 історичних провінцій.

Інші великі міста - Марсель, Ліон, Тулуза, Ніцца, Страсбург, Нант, Бордо.

Офіційна мова - французька.

Релігія - основна релігія християнство (католицизм, протестантизм, православ’я), на другому місті за кількістю віруючих – іслам, також представлений буддизм та іудаїзм. 

Грошова одиниця - євро=100 євроцентів

Національне свято - 14 липня - День взяття Бастилії (1789 р.).

Державний гімн - "Марсельєза", яка була написана в Страсбурзі у 1792 році, а 24 листопада 1793 р. проголошена національним гімном.

  Державний прапор - синьо-біло-червоний. Білий колір символізує королівську владу, а синій і червоний - кольори кокарди національної гвардії Парижа.

Державний герб - офіційно в країні державний герб не затверджено, проте є емблема Франції, яка стала символом країни після 1953 року.

 

Членство в  міжнародних організаціях - є членом ООН і більшості спеціалізованих агентств цієї організації, РЄ (1949), ОБСЄ, ЄС (1957), НАТО (1949), Організації економічного співробітництва і розвитку (1960), ЗЄС(1954).

Економіка. Франція – економічно розвинена країна світу, високорозвинена ядерна та космічна держава. За загальним обсягом економіки країна посідає провідні місця в Євросоюзі, по ВВП на душу населення входить в першу світову двадцятку ($27 600). Традиційна особливість французької економічної політики – наявність державної форми власності або великої її частки у складі великих компаній, банків, страхового бізнесу, у сфері авіації, телезв’язку, у машинобудуванні, нафтогазовій промисловості («Тоталь»). Існує планування, що носить не нормативний, а індикативний характер. Протягом 2007-2008 рр. уряд держави здійснював декілька важливих реформ у сфері трудового законодавства, зокрема з питань робочого тижня. Міра соціального захисту населення одна з найвищих у світі. Приблизно 30 % ВВП витрачається на соціальні потреби.

Велику частку в економіці  Франції має іноземний капітал. Його доля у промисловості складає  майже 40 %, у сфері нерухомості  – близько 27 %, торгівлі – 20 %, сфері  послуг – 9 %. На підприємствах з іноземним  капіталом зайнято понад 20 % трудових ресурсів країни. Особливо велика частка іноземного капіталу, понад 50 %, у сфері  інформатики та інших галузях  передових технологій.

За секторами господарства ВВП Франції має такий склад: сільське господарство – 2,2 %, промисловість  – 20,3 %, сфера послуг – 77,4 %.

Промисловість. Промислове виробництво забезпечує понад 30 % робочих місць, 40 % інвестицій, 80 % експорту. Значні запаси власної мінеральної сировини створюють базу для роботи гірничодобувної та розвитку важкої промисловості.

За рівнем розвитку кольорової металургії країна посідає лідируючі  місця в світових рейтингах, за виплавкою  сталі знаходиться на 3-у місці  в Західній Європі. Франція входить до складу Середземноморської бокситової провінції (разом з Грецією, Італією та Угорщиною). Чорна металургія Франції все більше тяжіє до припортових зон, наприклад, у Дюнкерку металургійний завод працює на американському вугіллі та залізній руді з Африки та Венесуели.

Машинобудуванню Франції  притаманні велика різноманітність. Основними  галузями машинобудування (2,6 % світового  виробництва) є авіакосмічна, автомобільна, верстатобудівна, суднобудівна, радіоелектронна, електротехнічна, електронна. Франція  грає провідну роль в Європейській космічній агенції, експортує космічні (Париж, Тулуза, Бурже, Бордо) й атомні технології (Париж, Гренобль), посідає 3-е місце в світі за випуском автомобілів (Париж, Леон, Сошо, Ле-Ман, Рен, Дуе). Їх спектр включає легкові, вантажні машини, автобуси, мотоцикли (державна компанія «Рено», приватна компанія «Пежо») тощо. За виробництвом верстатів  Франція входить до складу світових лідерів. В суднобудуванні (Дюнкерк, Нант) спеціалізується на виробництві  суден для перевезення зріджених  газів і хімікатів. За обсягами виробництва  телевізорів та холодильного обладнання входить в десятку світових лідерів.

За обсягами виробництва  хімічної продукції входить до складу світових лідерів (посідає 4-е місце  в світовому експорті), основні  райони розвитку хімічної промисловості: Паризький, Рейнсько-Альпійський та Північний. Тут зосереджено виробництво синтетичних смол, пластмас, каучука, фармацевтичних виробів. Газ, що видобувається в надрах країни, є сировиною для отримання сірки.

Франція є чималим виробником целюлози та паперу, поліграфічна продукція  країни відома за її межами. Високо розвинена  в країні харчова (на 2-у місці  в світі за об’ємом експорту після  США) промисловість. Відносно незначну роль в загальному обсязі економіки, але престижу для країни грає виробництво  та продаж предметів розкоші, світовим лідером є концерн «Луї Вюїттон-Мое-Хеннессі».

Франція – одна з найбільш передових країн в області  розвитку атомної енергетики: понад 75 % енергії виробляють на АЕС. Франція  продовжує будувати нові АЕС та посідає друге після США місце в світі за видобутком електроенергії на станціях цього типу. Крім того, розвиваються нетрадиційні типи енергетики, зокрема вітрові та припливні станції (перша у світі побудована в Бретані). Потужності ГЕС зосереджено в Альпах.

Останнім часом все  більше уваги приділяється поєднанню  науки й безпосереднього виробництва. Технополіс міста Тулуза є центром  наукомістких галузей виробництва, зокрема авіакосмічних. У Франції  налічується понад 40 технопарків. Найбільший з них – Іль-де-Франс під  Парижем. Він спеціалізується на впровадженні новітніх технологій в  електроніці, фармакології тощо.

На базі портів Марсель  і Фос сформувалися найбільші  у Франції ППК. Разом вони мають  вантажообіг 100 млн т на рік, а  спеціалізуються на припортовій  чорній металургії та нафтопереробці.

Франція була і залишається  важливим виробником тканин в Європі (Лілль, Кабре, Арментьєр).

Сільське господарство є  найбільш опікуваною державою галуззю, хоча основа його – приватне землеволодіння. Вирішальну долю продукції дають  великі господарства з наділами понад 100 га, але чисельно переважають дрібні та середні. За обсягом виробленої сільськогосподарської  продукції Франція посідає 1-е  місце в Західній Європі та 3-є  в світі після США й Канади. Це найбільший європейський виробник пшениці, вершкового масла, яловичини, сирів (більше 400 сортів), ковбас, кондитерських  виробів, вин, шампанського, коньяків.

Більше половини продукції  дає тваринництво. Французькі фермери  є головними противниками процесів упровадження генетично зміненої продукції  в Європі, оскільки французька продукція  традиційно високо цінується через  свою високу якість. Тваринництво займається розведенням великої рогатої  худоби молочного та м’ясного напрямів, свиней, овець, свійської птиці.

Природні ресурси риби і морепродуктів виснажені, але  в багатьох водоймищах риб розводять  штучно. У Біскайській затоці ведеться промисел сардин, камбали і оселедців, омарів, креветок і молюсків (устриць  та мідій).

Продукція рослинництва дає  третину від загальної вартості продукції сільського господарства. Вирощують зернові культури, майже  половина яких щорічно йде на експорт: пшениця (басейни Луари та Сени), кукурудза (басейн Гаронни), рис (район  Середземномор’я), цукрові буряки (Франція  є крупним виробником та експортером  бурякового цукру), картопля, овочі, винний виноград, фрукти (переважають яблука), цитрусові.

Франція має найрозвиненішу в Європі мережу залізниць (загальною  довжиною 29 370 км) та автомобільних доріг. Більшість міст зв’язані мережею високошвидкісних магістралей, гілку швидкісної магістралі прокладено в тунелі під протокою Ла-Манш. Практично в кожному місті та містечку є аеропорт. У перевезенні внутрішніх вантажів і пасажирів вирішальну роль відіграє автомобільний транспорт, який має найбільш розгалужену систему загальною довжиною понад 950 тис. км. Трубопроводи перевозять нафту та очищену продукцію, їх довжина сягає майже 8 тис. км

Франція – велика морська  держава. ЇЇ флот складається з нафто- та хімічних танкерів, контейнеровозів, пасажирських суден тощо. Найбільші  морські порти: Марсель, Гавр, Дюнкерк, Кале, Булонь. Річковий транспорт забезпечує близько 6 % перевезень вантажів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПОЗИЦІЇ ФРАНЦІЇ У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

 

Франція - високорозвинута  країна, яка має значний вплив  і на міжнародні економічні відносини, і на світову політику. Вона є  членом "Великої Сімки",в якій завжди відстоює національні позиції  і має точку зору нерідко відмінну від багатьох інших., входить у  НАТО, ОЕСР, посідає за економічним  потенціалом друге місце в  Європейському Союзі. За розмірами  ВВП (в поточних цінах) Франція має  четверту в світі позицію після  США, Японії й Німеччини. Вона є значним експортером капіталу, за обсягом банківської діяльності знаходиться на третьому місці в світі. В Європі Франція є третьою державою за площею (після Росії та України) й за чисельністю населення (після Росії н Німеччини). Франція має розвинуту авіакосмічну промисловість, атомну енергетику, хімічну промисловість та сферу послуг. За виробництвом сільськогосподарської продукції Франція посідає четверте місце в світі (після Китаю, Індії та США), а за її експортом друге (після США).

Франція має четвертий  за обсягом товарообіг зовнішньої торгівлі (після США, Німеччини та Японії). Вона активно експортує туристичні послуги, залучаючи багато туристів з усього світу. Велике значення для  французької економіки має розвиток наукових галузей; за сукупними витратами  на НДДКР Франція посідає також  четверте місце в світі. Вона має  досить розвинений військовий комплекс. Франція одна з небагатьох країн, що здатні власними засобами вивести  на орбіту космічні супутники цивільного та військового призначення.

Досить сильні позиції  має аграрний комплекс країни, що базується  на багатогалузевому сільському господарстві та розгалуженій харчовій промисловості, за розвитком яких Франція посідає  друге місце у світі і перше  в Європейському Союзі.

Проте Франція за рівнем наукових розробок і втіленням їх результатів в економіку помітно  відстає від США, Японії й Німеччини. Так, за індексом технологічних досягнень (2000) країна посідає передостаннє (17-е) місце серед держав-лідерів. Питома вага в експорті високих і середніх технологій є меншою за США, ФРН, Великобританію та деякі інші постіндустріальні країни. За індексом розвитку людського потенціалу країна не увійшла навіть до числа п’ятнадцяти держав-лідерів і посідає скромне 17-е місце (0,925 у 2001 р.).

Цим же країнам, а також  європейським країнам північного регіону  вона поступається за душовим розміром ВВП; втім, його рівень все ж таки вищий, ніж у Великій Британії, Італії, Іспанії та Канаді.

Разом з тим, позиції Франції, як однієї із засновниць Європейського  Союзу, є визначальними у цій  організації, які передусім складаються  з її стратегічної мети щодо формування нової моделі об’єднаної Європи, із збереженням в ній національної самоідентифікації окремих держав та регіонів, що отримало назву “голлістська Європа” (за ім’ям першого післявоєнного  президента Франції генерала де Голля).

В цілому Франція є четвертою  державою в світовій економіці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ ФРАНЦІЇ

 

Франція є одною з найбільш відвідуваних країн світу та обслуговує до 75 млн зарубіжних туристів за рік.

У зовнішньоекономічних зв'язках  Франція орієнтована, насамперед, на Європейський Союз. На нього припадає 62% експорту й 61% імпорту країни, в  тому числі 78% експорту сільгосппродукції, 70% експорту автомобілів. В країнах  ЄС розміщується 70% обсягу французьких  зарубіжних інвестицій. Цим пояснюється  велика увага французького уряду  до всіх кардинальних змін, що відбуваються в Європейському Союзі. Франція  завжди знаходиться серед ініціаторів  тих важливих подій, які посилювали інтеграційні процеси в Західній Європі (Шенгенська угода, Маастріхська угода, уведення євро тощо). Винятком була тривала протидія голлістського уряду вступу Великої Британії до ЄС; Франція розглядала її як небезпечного суперника. Сьогодні французький уряд виступає за поступове розширення ЄС за рахунок країн Центральної та Східної Європи.

Французький експорт товарів  складається переважно з електротехнічного  обладнання, кольорових металів, продукції  органічної хімії, тонкої хімії, фармацевтичних товарів. Франція є традиційно значним  постачальником на світові ринки  аграрної продукції - зерна, цукру, вин, молока й м'яса. В імпорті переважає  електроніка, особливо побутова, верстати, металургійне й металообробне обладнання. За якістю французькі промислові товари дещо поступаються американським, японським  та німецьким. Отож на французькому внутрішньому ринку зростає частка американського енергетичного обладнання, хімічних товарів, комп'ютерів, японської побутової  електроніки, фотоапаратів, мотоциклів, німецьких верстатів.

 

 

 

 

Товарна структура  зовнішньої торгівлі Франції, в %

 

Експорт

Імпорт

Оргтехніка

29

27

Напівфабрикати

24

25

Споживчі товари

17

19

Автомобілі

14

14

Продукція АПК

14

11

Енергоносії

2

8


 

В географічній структурі  зовнішньої торгівлі Франції, як вже  говорилося. Європейський Союз абсолютно  переважає. При цьому найголовнішим  партнером є Німеччина, частка якої в експорті Франції складає 16%, в  імпорті - 20%. Далі йде Італія (12% обороту), потім Ірландія й Нідерланди. З  торговельних партнерів поза ЄС найважливішими для Франції є США. Частка країн, що розвиваються, поступово знижується.

Географічна структура  зовнішньої торгівлі Франції, в %

Країни, регіони

Експорт

Імпорт

Європейський Союз

62

61

США

7

9

Японія

2

3

Центр. Європа та СНД

4

3

Країни, що розвиваються

25

24


 

Франція є великим експортером  та імпортером капіталу. Природно, що основна  частина французьких інвестицій припадає на країни Європейського Союзу (близько 70% всіх зарубіжних інвестицій). Більше чверті інвестицій йдуть в  країни, що розвиваються (з них половина - в Африку). Таким чином на інші країни залишається невелика частка Інвестицій. Проте, останнім часом швидко зростають потоки французьких інвестицій в США, де Франція посідає вже  шосту позицію серед іноземних  інвесторів.

В імпорті капіталу головними  партнерами Франції є також країни ЄС в сукупності. Якщо ж розглядати кожного інвестора поодинці, то перше  місце по інвестиціям у французьку економіку мають США. Після лібералізації  режиму економіки Франції, в країну посилився приток іноземних інвестицій. Іноземний капітал сьогодні контролює 52% виробництва в нафтохімії, 55% - в хімічній промисловості, 49% - у виробництві  засобів електроніки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНТЕРЕСИ УКРАЇНИ  У ФРАНЦІЇ

 

Франція має важливе значення для України як розвинута європейська  країна, що має другий за обсягом  економічний потенціал в Європі. Великий вплив Франції у справах  ЄС може позитивно сприяти на досягнення стратегічної мети України - вступ до Європейського Союзу. Україна й  Франція мають давні історичні  й культурні контракти.

Одним із найперспективніших шляхів реалізації стратегії інтеграції України до Європейського Союзу  є системне поглиблення двостороннього співробітництва з провідними країнами ЄС, яке створює основи для реформування української економіки, стає неодмінною передумовою її конкурентоспроможності на світовому ринку та каталізатором  інтеграційного процесу. Серед засновників  ЄС чи не найвагоміша роль належить Французькій Республіці (ФР). Відтак актуальною проблемою є дослідження  еволюції, сучасного стану й перспектив розвитку двосторонніх політичних, економічних  і культурно-освітніх відносин України  з Францією впродовж останнього десятиріччя, виходячи з обраного офіційним Києвом зовнішнього курсу євроінтеграції.

Проте економічні зв'язки наших  країн сьогодні розвиваються дуже повільно, що не відповідає інтересам обох народів. Франція посідає лише десяте місце  в зовнішньоторговельному обороті  України.

Динаміка торговельного  обороту України з Францією, млн. дол.

   

1996 р.

1998 р.

1999 р.

2000 р.

 

Експорт

64

119

85

112

 

Імпорт

245

300

237

236


Основним статтям нашого експорту у Францію є: одяг, текстильні та трикотажні вироби (32% від усього експорту), жири та масла (19%), органічні  хімічні сполуки (7,5%), олійне насіння  та плоди (6,9%).

В. нашому імпорті з Франції  переважають: енергетичне та електротехнічне  обладнання, електронні прилади (19%), хімічні  продукти (9%); фармацевтична продукція (9%), алкогольні та безалкогольні напої (8%).

Україна постачає Франції  чорні метали, продукцію хімічної промисловості, текстиль, енергоносії, а Франція - продукцію сільського господарства та хімічної промисловості, технічне обладнання, товари широкого вжитку. Але все ж таки рівень торговельної співпраці не відповідає можливостям обох країн.

Обсяг французьких інвестицій в Україну незначний.

Можливості економічного співробітництва України та Франції  далеко не вичерпані.

Франція - країна особлива. Якщо Україна заручиться її підтримкою, то матиме сприяння Європи. Необхідно  створити таку систему підходів, за яких Україна могла би привернути до себе Францію, усунувши перешкоду  на шляху прийняття колективних  рішень в європейських структурах стосовно українських проблем. Для цього  необхідна продумана політика і  комплексний підхід у багатьох напрямах: економічному, політичному, культурному  та міжнародні контакти на двосторонньому рівні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Зовнішньоекономічні зв’язки  Франції розвивались під впливом  таких факторів як високі темпи науково-технічного прогресу й вдале поєднання державних  та приватних інвестицій, спрямованих  на розвиток ключових галузей промисловості; поглиблення процесів інтернаціоналізації  господарського життя, міжнародного поділу праці, економічної інтеграції світового  ринку; значне зміцнення позицій  французьких фірм на міжнародних  та передусім на європейських ринках.

Саме на основі міжнародного поділу праці, у який включені різноманітні сфери господарської діяльності країни, формуються і розвиваються міжнародні економічні зв’язки Франції, які і визначають обсяг, структуру  і зміст зовнішньоекономічної діяльності країни.

Франція – одна з провідних  країн Західної Європи, за багатьма макроекономічними показниками  займає досить високі позиції у Європі і світі. За виробництвом багатьох видів  продукції країна продовжує тримати  світове і європейське лідерство (автомобілі, атомна енергія, аграрна  продукція, тощо).

Міжнародна торгівля є  головною формою участі країни в системі  світогосподарських зв’язків. Франція  підтримує активні торгівельні  відносини з країнами ЄС, насамперед Німеччиною, Великобританією, Італією, її важливими партнерами є США, Росія. Особливе місце займають економічні відносини Франції та України.

Останнім часом країна швидко нарощує свою присутність  на світових ринках товарів і послуг, активно позиціонуючи себе у сфері  міжнародних економічних зв’язків. Франція інтенсивно і вигідно  розвиває відносини з промислово розвинутими країнами, реалізовуючи з ними багато спільних проектів у  галузі авіації, енергетики. Великобританія, Німеччина, Італія, США є важливими  інвестиційними партнерами Франції, ринками  для експорту та імпорту продукції  та послуг.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  1. Бірюлєв В. Франція: мляве пожвавлення // МЕМО. - 2001. -№6.
  2. Бірюлєв В. Франція в світі // МЕМО. - 2002. - №2.
  3. Болотин В.В. Финансово-промышленные группы: возможности, реальность и нормотворчество/ /Финансы. – 2002. - № 7. – с. 8-12.
  4. Борисов Е, Рыжков О. Современная инфраструктура рынка ценных бумаг: опыт реформ во Франции/ /Рынок ценных бумаг. – 1996. - №1. – с. 40-43.
  5. Весь мир. – Мн.: Литература, 1996. – 656 с. – (Энциклопедический словарь).
  6. Дронов В.П. и др. Экономическая и социальная география: Справ. Материалы: Кн. для учащихся среднего и старшего возраста/В.П. Дронов, В.П. Максаковский, В.Я. Ром. – М.: Просвещение, 1994. – 208 с.
  7. Досвід державної підтримки АПК у Франції // АПК: економіка, керування. - 1994. - №11
  8. Економічне становище Франції. // Бюлетень іноземної комерційної інформації. - 2001. - №105.
  9. Економіка Франція й економічна політика уряду // Коринф. - 1997. - №42.
  10. Экономическое положение Франции/ /БИКИ. – 1997. – №105. – с. 3-5.
  11. Зовнішня торгівля Франції // Коринф. - 2001. - №42
  12. Новые тенденции развития товарных бирж за рубежом/ /БИКИ. – 1995. - №32. – с. 1,8.
  13. Страны мира: Краткий политико-экономический справочник. – М.: Политиздат, 1991. – 512 с.
  14. Толкушин А.В., Суворов Д.В. Политика децентрализации и местные налоги во Франции/ /Финансы. – 1999. - №8. – с. 59-65.
  15. Франція / За ред. В.Ю. Пресняков. - М.: Міжн. відносини, 1996. 
  16. Франция / Под Ред. В.Ю. Пресняков и Н.Е. Шулюкин. – М.: Междунар. отношения, 2000. – 176 с.
Міжнародна економіка Франції та її економічні зв’язки