Надзвичайні ситуації. 3

Зміст

Завдання…………………………………………………………………………...2

Завдання 1.

Надзвичайні ситуації (НС). Класифікація НС. План заходів для забезпечення  безпеки життєдіяльності у випадку НС…………………………………….…...3

Завдання 2.

Основи фізіології праці. Характеристика основних форм діяльності людини. Фізична та розумова праця. Працездатність та втома.  Оптимізація режиму праці та відпочинку……………………………………………………………………....8

 

Завдання 3.

Джерела, рівні та наслідки антропогенного забруднення літосфери. Проблема утилізації твердих та рідких відходів. …………………………………………..12

Використана література…………………………………………………………..17

 

 

 

Вступ

Безпека життєдіяльності — ця галузь наукових знань, що охоплює теорію й практику захисту людини від небезпечних, шкідливих і уражаючих факторів у всіх сферах людської діяльності, а також збереження її здоров’я й безпеки у середовищі існування. Однак навіть якщо людина перебуває в небезпечній зоні, але правильно організовує свою діяльність, дотримується заходів безпеки, стежить за роботою технічних систем, погіршення здоров’я чи нещасного випадку можна уникнути. Таким чином, нещасний випадок почасти є наслідком ігнорування правил особистої поведінки, організаційного чи технічного порядку під час перебування людини в небезпечній зоні.

Умови, за яких створюється можливість виникнення нещасного випадку, називають небезпечною ситуацією. Важливо вміти попередити перехід небезпечної ситуації в нещасний випадок. У процесі життєдіяльності ми можемо опинитися в такій небезпечній ситуації, коли фізичні й психологічні навантаження сягають меж, за яких вона втрачає здатність до раціональних учинків і дій, адекватних сформованій ситуації.

 

Завдання:

1. Надзвичайні ситуації (НС). Класифікація НС. План заходів для забезпечення  безпеки життєдіяльності у випадку НС.

2. Основи фізіології праці. Характеристика основних форм діяльності людини. Фізична та розумова праця. Працездатність та втома. Оптимізація режиму праці та відпочинку.

3. Джерела, рівні та наслідки антропогенного забруднення літосфери. Проблема утилізації твердих та рідких відходів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Надзвичайні ситуації (НС). Класифікація НС. План заходів для забезпечення  безпеки життєдіяльності у випадку НС.

ПЛАН

1. Надзвичайна ситуація.
2. Класифікація НС.
3. НС за масштабами поширення.
4. Ознаки НС.
5. Поділ НС за сутністю та причинами: природні, техногенні,соціальні.
6. Заходи для забезпечення  безпеки життєдіяльності у випадку НС
7. Планування заходів.
8. Власний приклад.

Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на ОГД або території, викликане аварією, катастрофою, стихійним явищем, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежою, застосуванням засобів ураження, які привели чи можуть привести до людських чи матеріальних втрат.

Класифікація надзвичайних ситуацій (НС)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Надзвичайна ситуація – це стихійне лихо – явище природи, яке викликає катастрофічні наслідки і характеризується порушенням нормальних умов життя і діяльності, загибеллю людей, руйнуванням або пошкодження будівель і споруд, знищення матеріальних цінностей. Це аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, обладнання, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю. Це катастрофа – велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких,трагічних наслідків.

До ознак надзвичайної ситуації відносять: небезпеку для життя і здоров' я значної кількості людей, суттєве порушення екологічної рівноваги, повне або часткове припинення господарської діяльності, значні матеріальні та економічні збитки.

Надзвичайні ситуації за своєю сутністю та причинами виникнення поділяють на:

• природні;
• техногенні;
• соціальні.

Природні НС пов'язані з природними процесами космічного, літосферного, гідросферного, атмосферного, біосферного характеру або кількох процесів одночасно і відбуваються не залежно від участі людини.    

 

Техногенні НС пов'язані з матеріальною сферою, що створена людиною.

Соціальні НС відбуваються в суспільстві: військовий стан, злочинність, революції, міжнаціональні конфлікти, поширення людиноненависницьких ідеологій, терористичні акти або загроза їх здійснення тощо.

 

 

 

 

 

 

Заходи для забезпечення  безпеки життєдіяльності у випадку НС

Захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру здійснюється на принципах:

• пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров’я людей і довкілля;
• безумовного надання переваги раціональній безпеці;
• вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру;
• особистої відповідальності та піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у НС техногенного та природного характеру;
• обов’язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникненню НС техногенного та природного характеру та мінімізацію їх негативних психосоціальних наслідків;
• урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення НС техногенного та природного характеру;
• максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, які призначені для запобігання НС техногенного та природного характеру і реагування на них.

План основних заходів у сфері захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру є:

• Інформування та оповіщення

Це основний принцип та головний і невід’ємний елемент усієї системи заходів такого захисту. Інформацію становлять відомості про НС техногенного та природного характеру, що прогнозуються або виникли, з визначенням їх класифікації, меж поширення і наслідків, а також способи та методи реагування на них.

• Спостереження

З метою своєчасного захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру, запобігання та реагування на них відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади здійснюється: створення і підтримання в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю з включенням до них існуючих сил і засобів контролю; організація, збирання, опрацювання і передавання інформації про стан довкілля, забруднення харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу, води з радіоактивними, хімічними речовинами, мікроорганізмами та іншими біологічними агентами.

• Евакуаційні заходи

В умовах неповного забезпечення захисними спорудами:

основним способом захисту є евакуація населення і розміщення його в безпечних зонах.

Випадки в яких проводиться евакуація:

- затоплення території;

- небезпечне радіоактивне забруднення;

- небезпечне хімічне забруднення;

- ін. НС, що загрожують життю і  здоров’ю людей.

• Укриття в захисних спорудах

  Фонд захисних споруд забезпечується:

- освоєнням підземного простору  міст і населених пунктів;

- обстеження і облік підземних  і наземних будівель і споруд, які відповідають вимогам захисту;

- дообладнування з урахуванням  реальної обстановки підвальних  та інших заглиблених приміщень;

- будівництво заглиблених споруд, окремо розташованих від ОГД  і пристосованих для захисту;

- масового будівництва в період  загрози виникнення НС найпростіших  сховищ.

Наявний фонд захисних споруд може використовуватись для господарських, культурних і побутових потреб.

Власний приклад НС.

Ранньою весною, після малосніжною зими і посушливої ​​осені, в селищі, в якому я проживаю виникла пилова буря (піщана) буря - атмосферне явище у вигляді перенесення великих кількостей пилу (часток грунту, піщинок) вітром із земної поверхні в шарі висотою кілька метрів з помітним погіршенням горизонтальної видимості.

Особисто мене вона торкнулась в школі під час проведення уроку фізичної культури на спортмайданчику. Буря була не масштабного характеру, але зносила з ніг.     Діями мого вчителя було забезпечення дихальних шляхів тканинною пов'язкою від піску та пилу, які зберігались в медпункті. Також, нам пропонували мати поруч з собою, закриту ємкість з запасом води. Тривала ця піщана буря приблизно 3-х годин. Внаслідок неї будівля мого навчального закладу залишилась без даху.

Оскільки я проживаю в степовій зоні, то ймовірно вона виникла через нераціональну оранку землі.

2. Основи фізіології праці. Характеристика основних форм діяльності людини. Фізична та розумова праця. Працездатність та втома. Оптимізація режиму праці та відпочинку.

ПЛАН

1. Фізіологія праці.

2. Фізична та розумова праця.

3. Діяльність людини.

4. Працездатність та стомлення.

5. Основні характеристики діяльності.

6. Власний приклад.

Основи фізіології праці 
 Фізіологія праці – це наука, що вивчає зміни функціонального стану організму людини під впливом його трудової діяльності й обґрунтовує методи і засоби організації трудового процесу, які спрямовані на підтримку високої працездатності і збереження здоров'я працюючих.

            Фізична та розумова праця. Працездатність та втома.

                    
 У процесі трудової діяльності людині приходиться виконувати різні види робіт. Історично склався розподіл на фізичну і розумову працю, що з фізіологічної точки зору є умовним. Ніяка м'язова діяльність неможлива без участі центральної нервової системи, яка регулює і координує всі процеси в організмі, у той же час немає такої розумової роботи, при якій відсутня м'язова діяльність. Розходження трудових процесів виявляється лише в перевазі діяльності м'язової чи центральної нервової систем. В даний час, у зв'язку з механізацією й автоматизацією виробничих процесів, фізичне навантаження в трудовій діяльності грає все меншу роль і значно зростає роль вищої нервової діяльності.

У ході трудового процесу активізуються різні фізіологічні системи. Якщо переважають фізичні зусилля, то насамперед активізується м'язова система і система так називаного вегетативного забезпечення м'язової діяльності (кровообіг, дихання); при інтенсивній фізичній роботі зростає рівень обмінних процесів, кількість споживаного за хвилину кисню, хвилинний обсяг і частота дихання, число серцевих скорочень і т.д.

В процесі розумової діяльності активізуються різні відділи кори головного мозку, у яких зростає ліжечок і споживання кисню; при збільшенні ступеня розумової чи емоційної напруги спостерігається частішання пульсу, підвищення артеріального тиску, зростає інтенсивність обмінних процесів.

Під працездатністю розуміють потенційну можливість людини виконувати протягом заданого часу і з достатньою ефективністю роботу визначеного обсягу і якості, здатність до трудової діяльності, яка залежить від стану здоров'я людини. Залежно від характеру роботи, яку може виконувати людина, розрізняють

• загальну (тобто здатність до виконання роботи в звичайних умовах),
• професійну (здатність до виконання роботи певної професії),
• спеціальну (тобто здатність до виконання робіт у певних виробничих або кліматичних умовах — під землею, у тропіках тощо).

Стомлення – це зниження працездатності, що настає в процесі роботи. Якщо в роботі переважає розумова напруга, стомлення характеризується зниженням уваги, продуктивності розумової праці, збільшенням кількості помилок, що допускаються в роботі, стомленням аналізаторів. Якщо переважають у роботі фізичні зусилля, стомлення виявляється в зниженні м'язової сили.  
Існує ряд теорій стомлення: теорія виснаження в м'язах енергетичних запасів, теорія “отруєння” організму молочною кислотою й ін. Однак, дослідженнями було доведено, що припинення роботи внаслідок стомлення залежить від стану центральної нервової системи.

 
Оптимізація режиму праці та відпочинку.

Я вважаю, що праця – основна умова людського існування.Вона є фізичною потребою людини і (при правильній організації) засобом зміцнення здоров’я.

● раціональне чергування роботи з відпочинком для запобігання перевтомі, підвищення працездатності і продуктивності праці є обов’язковим для всіх видів праці; 
● розробка режимів праці і відпочинку для працівників фізичної, розумової, нервово-напруженої праці базується на єдиній методологічній основі; 
● обгрунтування кількості і тривалості перерв на відпочинок в умовах різної тривалості робочої зміни базується на однакових принципах і методології; 
● перерви на відпочинок, крім обідньої, надаються за рахунок робочого часу; 
● перерви на відпочинок повинні бути регламентованими.

Численними дослідженнями фізіологів встановлено певні фізіологічні закономірності, які покладені в основу розробки режимів праці і відпочинку. Ці закономірності зводяться ось до чого: 
● час роботи залежить від її інтенсивності: чим важча робота, чим вищий її темп, тим менша допустима щільність робочого часу. Збільшення енергозатрат у 2 рази скорочує робочий час у 4 рази; 
● допустимий час роботи обернено пропорційний допустимій частоті пульсу. При робочій частоті пульсу 100 ударів/хв тривалість робочого часу становить 8 год, а при частоті пульсу 150 ударів/хв — лише 2 год; 
● чим вища фізична працездатність людини, тим вищі допустимі величини темпу роботи, щільності робочого часу і приросту робочого пульсу; 
● відносний час відпочинку на одиницю часу роботи тим більший, чим вищий темп роботи і чим менший невикористаний резерв підвищення темпу роботи; 
● скорочення періодів роботи зменшує допустиму величину часу на відновлення працездатності; 
● відпочинок працюючим м’язам і нервовим центрам в окремі мікроперіоди роботи забезпечується за рахунок мікропауз, які мимовільно виникають між операціями і рухами в зв’язку з необхідністю переключення процесів збудження і гальмування в нервовій системі. Тривалість їх становить всього декілька секунд, але залежно від темпу роботи вони можуть становити до 10% робочого часу; 
● сумарне відновлення функцій тим більше, чим більша кількість періодів відпочинку (при незмінній тривалості відпочинку); 
● різні умови і різні види праці викликають приблизно однакові зміни працездатності.

Власний приклад

Мої батьки вчителі. Їх робота характеризується напруженістю, яка визначається обсягом інформаційного навантаження, відрізняється підвищеною відповідальністю та високою нервово-емоційною напругою, це постійний контакт з людьми, нестача часу, вимагає значного об’єму пам’яті, уваги. Частіше всього вони зосереджуються на проблемах дітей, про яких вони піклуються в школі. Тобто, особисто мені через свою роботу вони надавали менше уваги, ніж потрібно. Свій вільний час батьки  присвячували відпочинку, усамітненню, релаксації. До такого стану речей я звикла з дитинства і ніколи не скаржилась ні на що. Я завжди догоджала родичам і намагалась самостійно доводити, що я краща,ніж діти,якими вони займаються на роботі.

 

 

                   

 

 

 

 

3. Джерела, рівні та наслідки антропогенного забруднення літосфери. Проблема утилізації твердих та рідких відходів.

ПЛАН

1. Забруднення літосфери.
2. Антропогенний вплив людини на ґрунти.
3. Наслідки антропогенних впливів на ґрунти.
4. Основні джерела забруднення ґрунту.
5. Проблема утилізації твердих та рідких відходів.
6. Власний приклад.

Літосфера - верхня тверда оболонка земної кулі. Найважливішими її частинами є:

·       поверхневий родючий шар, або грунт,

·       земні надра (корисні копалини).

Грунт - особливе природне тіло, що утворилось на материнській породі під виливом природних ґрунтоутворюючих факторів (клімат, рослинність, тваринний світ, рельєф місцевості, геологічний вік території) та діяльності людини.

Ґрунт - це основа виробництва продуктів харчування та кормів, органічної сировини, накопичувач поживних речовин для рослин та води з опадів. Він діє як фільтр, буфер ґрунтових вод, утворює та очищує їх.

Сучасний стан ґрунтів такий, що він є не стільки природним тілом, скільки продуктом людської діяльності.

Шкідливий антропогенний вплив, а також розгул стихій, природних та посилених людиною, завдає ґрунтам величезної, інколи непоправної шкоди. Це, насамперед:

·        водна і вітрова ерозія;

·        погіршення ґрунтової структури;

·        механічне руйнування та ущільнення ґрунту;

·        постійне збіднення на гумус та поживні речовини;

·        забруднення ґрунту мінеральними добривами, отрутохімікатами, мастилами та пальним;

·        перезволоження та засоленість земель.

Причинами зниження продуктивності ґрунтів та погіршення їх властивостей, у тому числі й в Україні є і нераціональне використання земель, надмірна їх експлуатація.

Антропогенний вплив людини на ґрунти може бути прямим і непрямим:

1. Прямий вплив виявляється насамперед у сільськогосподарській діяльності людини.

2. Непрямий вплив людини на  грунт виявляється у:

·        вирубуванні лісів;

·        будівництві штучних водойм;

·        надмірному випасанні тварин;

·        будівництві об'єктів видобувної та переробної промисловості, дамб тощо.

Деякі види антропогенних впливів на ґрунти, котрі зумовлюють зміну властивостей, наводяться табл 1.

Наслідки антропогенних впливів на ґрунти

 

 

Вид впливу	Основні зміни ґрунтів
Обробіток ґрунту	Важкі механічні агрегати (при оранці, боронуванні, розпушуванні) ущільнюють структуру ґрунту, а отже, змінюють умови існування в ньому організмів; посилюється взаємодія з атмосферою, вітрова та водна ерозія
Сінокоси, збирання врожаю	Вилучення деяких хімічних елементів, збіднення ґрунтів, підвищення випаровування
Випас худоби	Ущільнення ґрунту, знищення рослинності, яка скріплює грунт, ерозія, збіднення ґрунтів рядом хімічних елементів, висушування, біологічне забруднення
Випалювання старої трави	Знищення ґрунтових організмів в поверхневих шарах, посилення випаровування
Зрошення	Заболочення та засолення ґрунтів, зміна водно-повітряного режиму, теплового і поживного режиму ґрунту; підняття рівня ґрунтових вод і зміни їх хімічного складу
Осушення	Зниження вологості, вітрова ерозія, зміна водно-повітряного режиму, теплового і поживного режиму ґрунту; зникнення боліт, міління річок
Внесення добрив	Підкислення земель і втрат ними гумусу
Застосування отруто-хімікатів та гербіцидів	Загибель ряду ґрунтових організмів, комах-запилювачів, накопичення небезпечних для живих організмів отрут, зміна складу ґрунту пригнічення біологічної активності ґрунтів
Створення промислових та побутових звалищ	Зниження площі придатної для сільського господарства землі, отруєння ґрунтових організмів на прилеглих ділянках
Стічні води	Зволоження, зміна складу ґрунтів, отруєння ґрунтових організмів, забруднення органічними та хімічними речовинами
Знищення лісів	Посилення вітрової та водної ерозії, випаровування
Робота наземного транспорту	Ущільнення ґрунту при руху поза дорогами, отруєння ґрунтів відпрацьованими газами та сипкими матеріалами
Викиди в атмосферу	Забруднення ґрунтів хімічними речовинами, зміна їх кислотності та складу
Вивезення органічних відходів виробництва та фекалій на поля	Забруднення ґрунтів небезпечними організмами, зміна їх складу
Шум, вібрація, енерге-тичні випромінювання	Сповільнення росту рослин, загибель живих організмів

Табл 1.

   Під впливом людської діяльності грунт руйнується у 100-1000 разів швидше, ніж у природних умовах.

Основними джерелами забруднення ґрунту є:

·        Житлові будинки та побутові підприємства: у числі забруднюючих речовин переважає побутове сміття, харчові відходи, фекалії, будівельне сміття, відходи опалювальних систем, сміття громадських закладів (лікарень, їдалень, готелів, магазинів тощо).

·        Промислові підприємства: у твердих і рідких промислових відходах постійно присутні ті речовини, які здатні спричиняти токсичний вплив на живі організми та їх угруповання. Наприклад:

o       у відходах металургійної промисловості наявні солі кольорових та важких металів;

o       машинобудівна промисловість засмічує довкілля ціанідами, сполуками арсену, берилію;

o       при виробництві пластмас та штучних волокон утворюються відходи бензолу та фенолу; метанол, фенол, скипидар;

o       кубові залишки - характерні відходи целюлозно-паперової промисловості.

·        Теплоенергетика: окрім утворення значних кількостей шлаків при спалюванні кам'яного вугілля в атмосферу потрапляє багато сажі, оксидів сірки, які у кінці-кінців надходять у грунт.

·        Сільське господарство: мінеральні добрива, пестициди, хімічні засоби захисту рослин є джерелами забруднення ґрунту важкими металами (свинець, ртуть, цинк, манган); накопичення важких металів у ґрунті зумовлює зміни його складу і властивостей.

·        Транспорт: при роботі двигунів внутрішнього згорання інтенсивно виділяються оксиди азоту, свинець, вуглеводні та інші речовини, які осідають на поверхні ґрунту або поглинаються рослинами. Крім того, під час руху автомобільного транспорту на трасах залишаються бензин, мастила, бруд із вмістом токсичних речовин, - все це дощовими потоками змивається в навколишні ґрунти.

 

 

 

 

 

Проблема утилізації твердих та рідких відходів

 

Усі міста з їхньою високою концентрацією населення відрізняються утворенням великої кількості промислових та побутових відходів. Проблема відходів має високу гостроту через низьку швидкість їхнього розкладення. Папір руйнується через 2 — 10 років, консервні банки майже за 100 років, поліетиленові матеріали — за 200 років, пластмаса — за 500 років, а скло для повного розкладу вимагає 1000 років.

Звільнення від відходів ведеться в трьох напрямках: 
 
1) складування або навіть захоронения таким чином щоб вони не впливали негативно на навколишнє середовище; 
 
2) знищення відходів шляхом їхнього спалювання; 
 
3) очистка від шкідливих речовин, що становить найбільш складний процес, який здійснюється такими способами;

 

У більшості міст світу переважає вивіз відходів на звалища. На звалищах зберігається багато відходів. Складування відходів на міських звалищах є екологічно найбільш недосконалим способом порятунку від них. Стічні води звалищ токсичні і забруднюють грунтові води та ріки. Йде забруднення атмосферного повітря газоподібними речовинами, що утворюються при розкладанні звалених матеріалів.      

Для України прикладом ефективного вирішення проблеми боротьби зі сміттям та стічними водами може бути Франція. Майже в усіх містах усієї країни, є спеціальні сміттєспалювальні засоби, а сміття проходить попереднє сортування. Є велика кількість компостних підприємств, що утилізують побутові відходи та виробляють компост для виноградників та біогаз. Виходить на цей рівень боротьби за чисте екологічне середовище міст і Японія.

Актуальною проблемою міст світу є запобігання утворенню великої кількості відходів. У промисловості для цього необхідно застосовувати особливі технології У побуті в багатьох випадках досить змінити характер упаковки товарів, щоб різко знизити кількість побутових відходів. У ряді країн Західної Європи вже відмовляються від упаковки молочних продуктів в пластиково-картонні пакети і віддають перевагу тарі — скляним пляшкам та банкам. 3 утворенням Європейського Союзу почалася своєрідна «війна упаковок» між Німеччиною Францією та Великобританією, оскільки знищення тари та повернення її виробнику однаково дороге. У США розгорнулася ціла політична кампанія «пляшкових законів» тобто законів, що зобов’язують виробників товарів повернутися від одноразових упаковок до багаторазові тари, зокрема до пляшок.

Власний приклад

У мене є знайома,яка працює екологічним адвокатом в Українсьому центрі поводження з відходами, регіональне представництво – Миколаїв, Одеса, Херсон. Вони надають послуги по збиранню, зберіганню, перевезенню, обробленню, утилізації та знешкодженню усіх видів відходів, розробкою екологічної документації , затвердження та отримання дозволiв. Зокрема правове обслуговування господарської діяльності в природоохороннії галузі є  її головним завданням. Дуже часто вона наводить різноманітні приклади про порушення різними виробництвами, часними підприємствами екологічних норм. Розповідає про суперечки, з якими зустрічається.

Дуже часто вона виділяє правопорушення в сфері природноресурсових відносин та в сфері охорони навколишнього  природного середовища. Найчастіше я чула про самовільне зайняття земельної ділянки, хабруднення водойм і атмосферного повітря, незаконна порубка лісу, незаконне спалювання відходів у невідповідних місцях. Від неї я дізналась про види покарання за екологічні злочини. Це: 1) виправні роботи; 2) кримінальний штраф; 3) позбавлення волі; 4) конфіскація незаконно добутого, знарядь злочину; 5) позбавлення права займати відповідні посади.

Використана література:

1. http://uk.wikipedia.org
2. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник / Назарук. Львів.1997
3. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник / Пістун. Львів.2000
4. Основи загальної екології. Підручник/ Білявський.1998
5. http://www.br.com.ua/referats/Bgd/18762-1.html
6. http://www.bestpravo.ru/sssr/gn-pravo/x4b.htm
7. http://www.nmz.sumy.ua/CZ/CZ-3.html
8. http://ebooktime.net/book_214_glava_61_3.1.1._
9. Психологія. Підручник:

http://www.info-library.com.ua/books-book-113.html