Інтеграція Ураїни у міжнародні валютні ринки

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Чернігівський державний інститут економіки і управління

Кафедра банківської  справи

Реферат

з дисципліни «Гроші і кредит»

на тему:

«Інтеграція України у міжнародні валютні ринки»

Виконала: студентка ІІІ курсу

групи ФК-102

Захарченко Леся

Перевірила: викладач

Сакун О.С.

Чернігів 2012

ЗМІСТ

Вступ

    1.Принципи валютної інтеграції.

    1.1.Переваги резервної валюти

    1.2.Теорія і практика оптимальних валютних зон.

    1.3.Становлення зони нової європейської валюти і головні завдання для України.

    1.4.Євро - переваги та недоліки.

    1.5.Фінансовий Сектор.

     2.Проблеми валютної інтеграції України.

1. Міждержавний банк СНД

Висновок

Використана література

ВСТУП

Важливою рисою сучасної світової економіки є поглиблення інтеграційних  процесів, що зумовлює необхідність застосування якісно нових підходів до розвитку економіки. У процесі інтеграції посилилась роль європейських держав у світових економічних процесах. Європейський Союз (ЄС) перетворився на один з найпотужніших фінансових центрів світу, який переважає за показником сукупного валового продукту та обсягом зовнішньої торгівлі такі економічно потужні країни як США  та Японію. Місце, яке займає сьогодні ЄС у світовій економці, підтверджує  ефективність обраної європейцями  стратегії, механізмів та методів інтеграції.

Вітчизняне законодавство одним з пріоритетів зовнішньої політики держави визначає забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття членства в Європейському Союзі.

 Найвищим рівнем розвитку  інтеграційних процесів є валютна  інтеграція. До її найважливіших  наслідків відносять зменшення  ролі долара США у національній  економіці як пріоритетної валюти  розрахунків, яка сьогодні перевищує  межу у 32%, а також потенційне  переключення на здійснення зовнішньоторговельних  операцій в євровалюті, що створить  нові можливості в майбутньому  і окреслить стратегічні перспективи .

Проте сьогодні ринок не проявляє інтересу до євро, оскільки американська валюта є привабливішою та призвичаєною. Адже ціни на більшість товарів на світових ринках встановлюють у доларах. На внутрішньому ринку також преважну частку операцій з нерухомістю, автотранспортом, товарами широкого вжитку на ринках здійснюють в американській валюті.

Низька місткість ринку євровалюти в Україні не дозволяє Національному  банку України (НБУ) перейти до прямого  котирування курсу гривні до євро, тому офіційний курс європейської валюти встановлюють через долар США. Враховуючи досвід Європейського Союзу головними  критеріями валютної інтеграції є, в першу чергу, цілковита та незворотна конвертованість валют країн-учасниць, тісні межі коливання валютних курсів та повна лібералізація обігу капіталів.

На функціонування валютного ринку  вельми активно впливає коливання  ділової активності та нестабільність в країні, оскільки погляди в державі  розбігаються, одні не бачать іншого шляху  для України, крім євроінтеграції, інші аргументовано пояснюють, чому ми ніколи не будемо потрібні Європі, треті –  бачать Україну лише в структурах з Росією. Що характерно, всі при  цьому посилаються на необхідність захисту інтересів держави.

Залежність від однієї країни та її валюти створює для України  реальну загрозу економічної  безпеки, особливо у випадку різкого  знецінення долара. У зв’язку з  цим доцільно поступово здійснювати  диверсифікацію валютних резервів НБУ.

Головними перевагами ширшого використання в розрахунках європейської валюти є :

• економія на проведені валютообмінних операцій, що особливо зручно для українських підприємств з широкою мережею ділових відносин, наприклад транспортних та туристичних фірм;

• розвиток кредитного співробітництва  України та ЄС.

При цьому на нашу думку, важливо  зауважити, що це не означає введення в обіг на території нашої держави  єдиної європейської валюти. Водночас за умов валютної інтеграції з державами  ЄС Україна зможе досягти таких  взаємопов’язаних цілей:

• привести макроекономічну політику відповідно до сучасних потреб та викликів світових інтеграційних процесів;

• забезпечити довгострокову глобальну  перспективу шляхом перетворення України  у міцну економічну та політично  незалежну державу;

• підвищити ефективність валютної політики через удосконалення механізмів її формування та реалізації;

1. Принципи валютної  інтеграції

Після майже столітнього протистояння на міжнародних фінансових ринках долар  опинився  перед одним із найсерйозніших в своїй історії випробувань. Причиною цього - запровадження євро.

Економічні і фінансові підрахунки свідчать, що об’єднана Європа цілком спроможна конкурувати зі Сполученими  Штатами Америки на світових фінансових ринках. Як випливає з даних таблиці 1, за обсягом ВВП, за питомою вагою у світовій торгівлі і на фінансових ринках наш континент майже ні в чому не поступається США. Тож нова європейська валюта має всі підстави набути особливого статусу у сфері міжнародних фінансів.

Таблиця 1.

США та Європейський Союз. Відносні економічні показники і питома вага валют, у яких проводяться розрахунки.

Питома вага валют, у яких проводяться  розрахунки*

Джерело: World Economic Outlook, Annual Report.-2011.

*Валюти, в яких проводяться розрахунки, деноміновано у валютах Європейського Союзу та в доларах США.

Якщо фондові ринки в Європі розширюватимуться, якщо їхня ліквідність  зростатиме, а витрати на реалізацію угод знижуватимуться, то активи , деноміновані в євро, стануть значно привабливішими для інвесторів. Відповідно розшириться  застосування для розрахунків саме євро. Зростаючий статус нової валюти матиме суттєвий вплив на реформування міжнародної валютної системи, формування та управління портфелями акцій та облігацій, на валютні курси, а також на формування грошово-кредитної політики. Вирішальним фактором у завоюванні євро провідної ролі має стати суттєве зменшення витрат при укладенні угод на валютному ринку та ринку цінних паперів. Такі перспективи цілком реальні.

Дбаючи про надійність спільної валюти, країни - члени Європейського  Союзу поставили жорскті вимоги щодо її впровадження:

• дефіцит держбюджету країни, яка має намір користуватися євро, не може перевищувати 3% від ВВП;
• сукупний державний борг не повинен перевищувати 60% від ВВП;
• річна інфляція не може перевищувати середній рівень інфляції  у трьох країнах ЄС із найнижчим рівнем інфляції ( приблизно 3-3.5% ) більш як на 1.5%;
• середня номінальна величина  довгострокових відсоткових ставок не повинна перевищувати 2% від середнього рівня цих ставок трьох країн ЄС  із найстабільнішими цінами ( приблизно 9% );
• країни, що переходять на нову європейську валюту, мусять дотримуватися встановлених меж коливань валютних курсів у існуючому механізмі європейської валютної системи.

Головним критерієм для переходу до єдиної валюти на першому етапі  була передусім стабілзація державних  фінансів та усунення взаємних обмежень на рух платежів та капіталів між  країнами - членами ЄС. У таблиці 2 подано основні економічні показники країн-членів ЄС, що давали право на входження у зону євро вже з 1 січня 1999 року.

Як бачимо з даних таблиці 2, лише Люксембург цілком відповідає критеріям  запровадження євро. Великобританія відмовилася від нової валюти ще на першому етапі її впровадження. Греція не відповідає вимогам, висунутим  перед країнами, які прагнуть увійти в зону євро. Все це дає підстави критикам нової валюти стверджувати, що потрібно багато часу, аби євро набуло статусу провідної світової валюти.

Так, наприклад, Дж. Френкель вважає, що ймовірність появи у найближчі  двадцять років валюти, яка  б  змогла замінити долар як резервну валюту, вкрай мала. Сьогодні долару просто немає альтернативи, вважає він . Заступник міністра фінансів США  Лоуренс Саммерс дотримується подібної точки зору. За його словами, долар  у найближчому майбутньому залишатиметься резервною валютою.

Таблиця 2

Основні еконмічні  показники країн-членів ЄС,

що дають право  на входження  у зону євро

Джерело: European Economy. European Comission Directorate - General for Economic and Financial Affairs.-2010.-#64; European Economy. European Comission Directorate - General for Economic and Financial Affairs.-2011.-#65; International Financial Statistics - 2011.-August.

Можна погодитися з тим, що вплив  євро на міжнародну валютну систему  спочатку буде незначним і зростатиме поступово. Однак не варто ігнорувати довгосторкові макроекономічні  показники, які свідчать про дещо інші тенденції. Передусім йдеться  про зростаючий дефіцит поточного  рахунку прлатіжного балансу  США, що врешті-решт приводить до нагромадження  зовнішнього боргу. Слід також зауважити, що понад половину американського експорту припадає на країни Азії ( більшість  з яких девальвували свої валюти або  збирається це зробити) та Латинську  Америку і Канаду. Дефіцит поточного  рахунку США за останні два  роки перевищив 216 млрд. доларів і  продовжує зростати досить швидкими темпами. Звісно, його треба якимось  чином фінансувати. Авуари іноземних  банків, вкладені в американські державні цінні папери ( а це - одне з найважливіших  джерел фінансування ) за останній рік  зменшилися на 80 млрд. доларів, причиною чому - фінансова криза в Азії. Лише завдяки відпливу капіталів  із Південно-Східної Азії Сполученим Штатам поки що вдається підтримувати вагу долара.

Тим часом у більшості країн  Європейського Союзу платіжні баланси  бездефіцитні.

Слід враховувати також певні  негативні для Європи наслідки впровадження нової спільної валюти. Спільна валюта, якою буде виступати євро, може спричинити до зниження відсоткових ставок у  німецькій і французькій економіках. Це, у свою чергу, може спровокувати відплив капіталу з Європи, що загрожує фінансово-економічній стабільності ЄС. З іншого боку - відносно слабке євро дасть підстави Європейському  центральному банку підвищити відсоткові ставки, що вочевидь створить проблеми у таких державах із “перегрітими”  економіками, як Нідерланди та Ірландія.

1.1 Переваги резервної валюти.

Прагнення до валютної стабільності на Європейському континенті має  давню історію. Воно бере свій початок  ще від часів Латинського валютного  союзу, Німецького валютного союзу  та епохи золотого стандарту, а пізніше - валютної нестабільності 1920-х та 1930-х  років. Бажання мати сильну і стабільну валюту зрозуміле. Як зазначав Д. Кунц, “геополітична влада залежить від фінансової влади, кожна з яких доповнює одна одну. Тому ігнорувати реальні переваги контролю за міжнародною валютною системою навряд чи варто. Зниження ролі долара відразу ж призведе до підвищення ціни , яку США платитимуть за свій вплив на світову економіку” .

Економічні переваги, які надає  головна резервна валюта світу ( на сьогодні  - долар США ), крім іншого, пов”язані з вигідним становищем ринків та фінансових інститутів країни-емітента. На відміну від держав, які прив”язують  власні національні валюти до долара, торгівля США не потерпає через невизначеність щодо коливання валютних курсів. Окрім  того, країна - емітент долара одержує  можливість фінансувати дефіцит  платіжного балансу за допомогою  інших держав. Адже нині на руках  у нерезидентів перебуває приблизно 50% усіх доларових банкнот. Це - потужне  джерело для сеньйоражу країни-емітента, тобто можливості отримувати реальні  ресурси в обмін на паперові банкноти.

Під сеньйоражем ми розуміємо механізм грощово-кредитної політики, спрямований  на фінансування державних потреб. Інакше кажучи, йдеться про випуск (шляхом проведення операцій на відкритому ринку) державних цінних паперів  з одночасним їх викупом центральним  банком за рахунок емісійних коштів, шоправдв, викупом не безпосередньо  у державної скарбниці чи міністерства фінансів, а в учасників ринку, які, в свою чергу, купують ці облігації  у державної скарбниці.

Ось іще один приклад фінансових переваг, що виникають завдяки нинішньому монопольному статусу долара. Відношення річного обороту державних цінних паперів США до державних облігацій, за якими необхідно здійснювати  виплати, значно перевищує аналогічний  показник країн Європи та Японії. Тут  ми маємо справу із так званим ефектом  міжнародної резервної валюти. Та обставина, що долар є міжнародною  резервною валютою, дає змогу  зменшувати реальну доходність , яку  повинен забезпечувати уряд США  за облігаціями внутрішньої державної  позики. Знаючи, що приблизно 2000 млрд.  доларів державного боргу США належить нерезидентам, можна припустити, що 5-10 млрд. доларів щорічно вливається в економіку США лише завдяки сеньйоражу долара як міжнародної резервної валюти.

Запровадження євро вплине передусім  на функціонування валютних ринків, а  також фондового ринку та ринку  боргових зобов”язань. Донині долар  лишався єдиною провідною валютою  в сучасному світі. Більше двох третин міжнародних офіційних валютних резервів припадало на нього. Майже  половину банківських депозитів  деноміновано в доларах США, половина торговельних контрактів теж укладається  в цій валюті. Властиво, з появою євро питома вага долара США в міжнародних розрахунках може зменшитися

1.2.Теорія і практика оптимальних валютних зон.

Вдалий вибір режиму валютного  курсу є одним із найскладніших  завдань сучасної економічної політики. На думку лідерів країн - членів Європейського  Союзу, уникнути негативних спекулятивних  впливів на економіку можна, відмовившись від різних систем валютних курсів і створивши єдину валюту.

Вперше ідею запровадження оптимальних  валютних зон висунув професор Колумбійського університету Р.Манделл - ще у 1961 році. Її суть така: у зв”язку з негативним, дестабілізуючим впливом спекулятивного капіталу на економіку постійно виникають  кризи платіжних балансів та систем фіксованих валютних курсів, що, в свою чергу, негативно впливає на розвиток торгівлі. Тож необхідна нова система  оптимальних валютних зон, яка б  абстрагувалася від потоків спекулятивного капіталу або так званих “гарячих грошей”. Пізніше Р.Манделл змінив думку про те, що система плаваючих  валютних курсів є оптимальною у  всіх випадках, і надав перевагу пошуку структурних та інституційних  характеристик, які й мають визначати , чи є оптимальним рішення щодо фіксації валютних курсів між двома  або кількома країнами. Хоча Манделл  і назвав свій аналіз “теорією оптимальних  валютних зон”, валютною зоною він  вважає регіон із фіксованим валютним курсом, а не з єдиною валютою.

Вирішальним чинником на користь вибору оптимальних валютних зон є критерій мобільності руху капіталів, робочої  сили, товарів. Економічна політика за таких умов інколи має протилежні цілі. Для підтримки стабільності цін, а отже - прискорення економічної  інтеграції ефективнішим вважали фіксований режим валютного курсу. Але ж  і система плаваючого валютного  курсу забезпечує відносно швидке регулювання  економічної діяльності шляхом зміни  цін на товари, які є об”єктами  міжнародної торгівлі.

Вигоди від запровадження єдиної валюти очевидні: стабільні ціни, витрат при укладенні різноманітних  угод, завоювання довіри інвесторів, зростання  конкуренції.

1.3.Становлення зони нової європейської валюти і головні завдання для України.

Отже, одночасно із запровадженням євро світ вступає у нову епоху  свого розвитку. Невідомо, як швидко євро зуміє завоювати довіру фінансових ринків. Потенційні можливості нової  європейської валюти залежатимуть  від економічного зростання у  країнах ЄС і від вдалого поєднання  у них фіскальної та грошово-кредитної  політик. Останні події на світових фінансових ринках свідчать, що процес глобалізації перейшов у нову стадію розвитку. Тож загострилася необхідність реформування міжнародної валютної системи. Як відомо, з пропозицією  радикальної валютної реформи Міжнародного валютного фонду та Світового  банку (і, власне, всієї міжнародної  валютної системи) нещодавно виступив прем”єр-міністр Великобританії Тоні Блеєр. Адже в більшості країн  саме слабкість банківської системи  у поєднанні з лібералізацією капітального рахунку платіжного балансу  призвела до фінансової кризи.

З іншого боку, нині триває жорстка  конкурентна боротьба між доларом  та євро за провідну роль у міжнародних  фінансах. Очевидно, це й прискорило неминучу фінансову кризу в Росії  та спричинилося до фінансових негараздів в Україні. Слід зауважити, що причини  краху в країнах Південно-Східної  Азії і значного погіршення фінансового  становища в Україні - різні. Остання  криза ясно показала: коли не проводиться  фундаментальне реформування реального  сектора економіки, немає добре продуманої і послідовно впроваджуваної стратегії переходу до ринку, то здобута ціною неймовірних зусиль валютно-фінансова стабілізація і, відповідно, стабільність цін та валютного курсу виявляються явищем тимчасовим. Якщо фінансову стабілізацію не супроводжують структурні зміни в економічній системі, якщо не узгоджено монетарну, фіскальну та промислову політику, то фінансова стабільність невдовзі поступається місцем затяжній фінансовій кризі.

Валютно-фінансова стабілізація - важлива, але недостатня умова для  здійснення подальших економічних  перетворень. Вона не замінить виваженої  економічної політики, а може бути лише її доповненням.

1.4.Євро - переваги та недоліки.

Європа стояла на порозі запровадження  євро. Про це постійно нагадували інформаційні агенції, політики, економісти, а крім усього, також реклама: емблема євро фігурує на плакатах, одязі, валізах, годинниках, олівцях.

Чого ж чекає і що отримає  від нововведення старенька Європа?

Коротко перулічимо ймовірні позитиви. По-перше, зникне необхідність обміну однієї валюти на іншу. Це дасть змогу  зекономити значні кошти і подолати внутрієвропейські валютні ризики. По-друге, посилиться конкурентоспроможність загальноєвропейської валюти щодо долара США та японської єни. У підсумку зросте як економічна, так і політична  вага Європи у всьому світі. По-третє, євро базуватиметься на німецькій марці - одній із найстабільніших світових валют. А це означає: нова валюта користуватиметься  великою довірою, що принесе користь  країнам - членам Європейського монетарного  союзу (ЄМС), валюти яких не вважаються надійними. По-четверте, ЄМС - це ще один крок до зміцнення загальноєвропейської єдності.

Однак для того, щоб мати повну, об”єктивну картину, слід зважити й  на можливі негативні наслідки нововведення. Важко переоцінити вплив такого фактора, як безробіття, на прийняття економічних та політичних рішень в країнах Західної Європи. В умовах демократії політики змушені боротися за голоси виборців, більшість з яких хвилюють не так глобальні проблеми, як власний добробут. Підтвердженням цього можуть слугувати минулорічні результати виборів у Франції та Великобританії. В обох випадках перемогли ліві, передвиборча кампанія яких базувалася на обіцянках підвищити рівень зайнятості у своїх країнах, навіть якщо це призведе до зменшення обсягів міжнародної торгівлі і викличе невдоволеність інших країн.

Спробуєм проаналізувати, як вплине євро на проблему зайнятості. Імовірно, зросте мобільність робочої сили та ефективність її використання. Однак, враховуючи те, що рівень зайнятості є  гострою проблемою майже у  всіх країнах-членах ЄМС (крім Голандії та Люксембургу), зростання мобільності  не вирішить цього питання.

Особливу увагу привертає суперечність у поглядах на це питання між двома  основними учасниками ЄМС - Францією та Німеччиною. Німеччина плекає надію, що ЄМС сприятиме збільшенню гнучкості  робочої сили та послабленню структкрних  обмежень шляхом спрощення процедури  звільнення робітників, зменшення мінімальної  заробітної плати та допомоги безробітним. Ці заходи повинні прискорити “природний відбір”, а також знизити рівень безробіття.

Франція має сумніви щодо необхідності таких змін: про це свідчить поступовий перехід на 35-годинний робочий тиждень  і небажання проводити структурні зміни  у системах соціального  захисту  та пенсійного забезпечення. Втім, поки економіки цих країн  демонструють порівняно добрі результати (рівень зростання їх ВВП - близько 2.5% на рік), незначні розбіжності у поглядах не становитимуть серйозної проблеми для ЄМС.  Та якщо темпи зростання дещо загальмуються, це може обернутися великими неприємностями.

На думку Німеччини, Центральний  Європейський банк (ЦЄБ) належить будувати за моделлю Бундесбагку: він має  бути абсолютно незалежним і за будь-яких умов гарантувати стабільність валюти та низьку інфляцію. Однак Париж  хоче залишити за урядами право впливати на ЦЄБ у разі стагнації на ринку. Якщо припустити, що рівень безробіття у Франції зросте з 12 до 20% і ЦЄБ не погодиться на монетарну експансію, то єдиним засобом поліпшення ситуації залишиться політика фіскальна. Для цього Франції доведеться нарощувати державні позики , що вочевидь призведе до порушення обмежень ЄМС на дефіцит бюджету (не більше 3 %). У такому разі Німеччина може наполягати на сплаті Францією штрафу в розмірі 1% від ВВП. Це може призвести до поглиблення кризи і виходу Франції з ЄМС, що, властиво, матиме негативні наслідки для всього ЄМС.

1.5.Фінансовий Сектор.

Запровадження євро значно спростить  торгівлю цінними паперами на європейських ринках. Замість великої кількості  локальних фінансових ринків із котируваннями  в національних валютах існуватиме загальноєвропейський ринок цінних паперів, деномінованих у єдиній валюті. Відтак має значно загостритися конкуренція. Невеликі регіональні  банки будуть змушені конкурувати  з європейськими і світовими  гігантам, які раніше не звертали уваги  на деякі види локальних цінних паперів. Невеликі обсяги торгів і значні курсові  ризики суттєво знижували привабливість  локальних ринків. Тепер, після зникнення  курсових ризиків , великі банки зможуть  переглянути свою позицію. Важко  розраховувати, що малі банки зможуть  витримати конкуренцію. До 2004 року, як стверджує головний міжнародний  економіст лондонського відділу  американської фірми з торгівлі цінними паперами Paine Webber Алісон Клттрелл,  ЄМС значно посилить прес конкуренції.

Навіть банки, які виживуть, втратять клієнтів і частину ринку. Особливо це стосується ринку копоративних цінних паперів. Слід зазначити, що європейський рівень капіталізації (він визначається у відсотках до ВВП) значно поступається аналогічному показнику США та Великобританії, яка не входить до ЄМС. Уході зростання рівня капіталізації в Європі компанії почнуть зміщувати акценти із традиційних кредитних стосунків з локальними банками на зв”язки з більш гнучкими американськими інвестиційними банками, які виплачують дивіденди інвесторам залежно від прибутку. Зміни,  викликані запровадженням євро, допоможуть їм перехопити більшу частину ринку, що знаходиться під впливом локальних банків

2. Проблеми валютної  інтеграції України.

Становлення світової валютної системи  відбувалося в кілька етапів - від  золотого стандарту з фіксованими  валютними курсами у різних країнах  о повного його скасування, що дало змогу окремим країнам проводити  самостійну національну грошову  політику. Невдала спроба до повернення твердого паритету валют на базі золотого стандарту стала поштовхом до об”єднання західноєвропейських країн  у Європейську монетарну систему  з механізмом фіксованних валютних курсів. Було створено європейську  розрахункову одиницю - ЕКЮ. Нині ж країни Європейського економічного співтовариства об”єднались у валютний союз з  єдиною валютою - євро.

Розширення міжнародного поділу праці  спричинилося до формування міжнародної  вартості та відповідної зміни природи  світових грошей. Ці процеси зумовлюють розвиток валютних відносин та утворення  механізмів регулювання економічного обміну, за рахунок яких замкнені економічні системи трансформуються у відкриті, що забезпечує їх взаємне зближення  та інтегрування.

Однак останнім часом глобалізація економічних процесів набуває ознак  загрози стійкості світової фінансової системи. Контроль за такою нестійкістю  стає основною проблемою.

Процес інтеграції України у  світову економіку відбувається за умов реформування власної економіки  при одночасній трансформації зовнішньоекономічних зв”язків, зокрема з країнами - республіками колишнього Радянського Союзу. Це вимагає  створення моделей розвитку економічної  системи, які забезпечували б  ефективне функціонування елементів  інтеграції в рамках колишнього регіонального  співробітництва, і формування нових  інтеграційних елементів.

Потреба в цьому обумовлює відповідні форми і темпи розвитку валютної системи України, зокрема в напрямі  поступового скасування обмежень на здійснення валютних операцій (усунення розбіжностей між режимом операцій для резидентів та нерезидентів) та участі в міжнародних валютних механізмах.