Основні правила макіяжу, парфуми та ювелірні вироби і біжутерія в зовнішньому вигляді ділової людини

Вступ

1.      Види іміджу

2.      Значення зовнішнього вигляду у створенні іміджу професіонала

3.      Імідж ділової людини

4.      Принципи та критерії підбору ділового гардеробу

5.      Основні правила макіяжу, парфуми та ювелірні вироби і біжутерія  в зовнішньому вигляді ділової людини

Література

Вступ

Чи потрібні нам, людям, що вступили у нове тисячоліття, знання про етикет та протокол? Обов'язково! Потреба в етикеті не зникла лише тому, що нині ми живемо і займаємося бізнесом не так, як це робили наші предки тисячу років тому. Насправді, знати, як ставитися до інших, як поводитися один з одним, у наші дні набагато важливіше, ніж раніше. За останні тридцять років у діловому світі відбулися фундаментальні зміни, а з цим назавжди змінилися і певні правила, за якими жив діловий світ.

При тому, що основи етикету залишилися незмінними, з'явилося багато ситуацій і питань, які вимагають переосмислення та переоцінки.

Взаємовідносини між колегами у змішаних колективах; використання офісних технологій, багато з яких можуть як допомагати, так і заважати робочому процесу (як, наприклад, мобільні телефони); проведення ділових засідань, що раніше однозначно вважалися одним (якщо не єдиним), найбільш ефективним, способом вирішення різного роду питань, які виникають у робочому процесі; організація та проведення ефективних робочих їж, у першу чергу, ділових ланчів - усі ці питання ділового етикету і, ширше, корпоративної культури у наш час знаходять нове вирішення, що диктується реаліями сучасного ділового життя.

Хороші манери включають, крім іншого, і те, як ми виглядаємо та поводимо себе. Хоча не всі чітко усвідомлюють це, етикет включає наш професійний вигляд та те, яким чином ми поводимося щодо інших, яким є наше ставлення до інших. Відповідний, адекватний зовнішній вигляд демонструє вашу повагу до себе, до інших і до конкретної ситуації та подій.

Суспільство встановило правила - нині значно гнучкіші, ніж у минулому - щодо відповідного вбрання та адекватної поведінки для різних ситуацій. Вогке волосся і простий одяг прекрасно підходять для пляжу, але аж ніяк не вписуються у залі засідань. Одягатися невідповідно до ситуації - вияв поганих манер, неввічливість. До того ж, це може бути розцінено як вияв неповаги, якщо, наприклад, ваш одяг менш офіційний, ніж того вимагає ситуація.

Англійське слово „імідж" означає не що інше, як „образ".

Імідж - це штучне створення неперевершеного образу. Зайве переконувати, наскільки важливим для секретаря-референта є створення і підтримка власного позитивного „образу", тобто іміджу. Зрозуміло, що формується він поступово, завдяки наполегливій і постійній праці над собою, своїми професійними, діловими, особистими якостями, знаннями, манерами, одягом, зовнішністю і т. ін. Здобувається імідж, як правило, з часом, з досвідом роботи. А втратити його можна миттєво, майже із-за „дрібнички", своєчасно не відповівши на важливий дзвінок або лист, не відправивши факс, на якого чекають... Отже, секретарю потрібні відповідні знання, і не тільки як створити власний імідж, а й як його зберегти, примножити.

Імідж, що постійно не підкріплюється реальними значними справами, тане з часом, як сніг на весняному сонці. Для професіонала дуже важливий ефективний взаємовигідний контакт із навколишнім світом, тому визначною частиною його іміджу є:

-висока самооцінка, впевненість у собі;

              -віра в доброзичливість Всесвіту і віра в добру людину;

              -соціальна й особиста відповідальність („я - причина всього позитивного і негативного в моєму житті");

-бажання змінюватися й уміння ризикувати при здоровому почутті самозбереження.

Отже, для того щоб добитися успіху, треба весь час в кращу сторону змінювати особистий імідж, імідж своєї фірми.

1. Види іміджу

Термін „імідж" стає більш змістовим і однозначним, коли його зміст і принципи побудови визначаються залежно від суб'єкта дослідження.

Імідж, як зазначають вчені, може бути: особистий, корпоративний і товарний.

Особистий імідж - це ваш образ. Ви не можете не мати іміджу. Хочете ви цього чи ні, оточуючі бачать те, що ви вибрали, щоб показати їм... Те, як ви йдете, сидите чи стоїте, є результатом навчання, темпераменту та умов, але те, як ви одягаєтесь, є результатом вашого особистого вибору.Особистий імідж визначається складним набором внутрішніх і зовнішніх факторів, що складають самоімідж, бажаний і необхідний імідж.

Можна доповнити ще кілька можливих варіантів особистого іміджу, а саме: дзеркальний, реальний, ідеальний, множинний і створений.

Так, дзеркальний імідж - це наше уявлення про себе; реальний імідж - погляд на себе збоку; ідеальний імідж - ідеалістична точка зору на об'єкт, що розглядається; множинний імідж - сукупність ряду ознак, що характеризують і символізують єдине утворення; створений імідж - образ об'єкта, що утворився після проведення іміджмейкерської компанії.

У якості носіїв корпоративного іміджу виступають організаційно-діяльнісні засоби. Імідж потрібен корпорації для того, щоб люди усвідомлювали і оцінювали її роль у економічному і соціально-політичному житті конкретного регіону. Корпорація має прославлятися не лише своєю продукцією чи послугами, а й своїм „его", що формується у свідомості оточуючих як суспільний об'єкт.

В якості носіїв товарного іміджу виступають матеріальні та виробничо-діяльнісні засоби: матеріали, товари, групи виробів тощо.

Кожен із названих видів іміджу повинен бути керованим. Специфіка управління іміджем полягає в сукупному і синхронному функціонуванні таких його складових:

-можливостей самого об'єкта іміджування;

-вимог до вирішення завдань іміджування;

-вимог до каналу, по якому буде „проходити" іміджування;

-вимог аудиторії щодо іміджованого об'єкта.

Крім названих видів іміджу використовуються ще й такі:

Імідж політика - образ-замінник політичного діяча.

Імідж бізнесмена - семіотичний замінник особистості підприємця.

Імідж суспільства - символ громадянської спільноти.

Імідж виробничої фірми - те, що заміняє суть поняття „ виробниче підприємство".

Імідж торгової марки - символ-знак, що символізує поняття торгової марки, бренд.

Імідж викладача - те, що може бути символом поняття вчителя вищої школи.

Імідж творчої особистості - те, що відповідає образу творчої людини.

Імідж нації - знакове заміщення поняття народу тієї чи іншої країни.

2. Значення зовнішнього вигляду у створенні іміджу професіонала

Про кого ж ми говоримо, що він має професійну зовнішність, імідж? Очевидно, це доглянута людина, яка одягнута відповідно до виконуваної нею професійної ролі і яка поводить себе впевнено та гідно. Така людина своєю зовнішністю та поведінкою виявляє себе професіоналом.

Ми сприймаємо один одного на основі тих комунікативних сигналів, які передаємо. Ці сигнали розподіляються на три групи:

- зорові (те, що ми бачимо -- одяг, зовнішність, вираз обличчя, статура та ін.);

- вокальні (як використовує свій голос особа, з якою ми спілкуємося);

- вербальні (які саме слова ми чуємо та вживаємо).

Вчені встановили, що 55 % інформації, яка передасться людиною, сприймається через її зорові сигнали -- через її зовнішній вигляд; 38 % інформації сприймається через вокальні сигнали -- через те, як людина використовує свій голос при спілкуванні (його тон, висота та ін.) І лише 7 % інформації сприймається через вербальні сигнали -- через те, що саме ми говоримо.

Очевидно, якщо більше ніж половина враження про нас складається на основі того, якими нас бачать інші, необхідно і важливо вміти передавати правильні зорові сигнали: відповідно одягатися, мати доглянуту зовнішність та адекватні жести, міміку і позу.

Якщо ваша зовнішність, одяг, жести та міміка передають адекватні сигнали, вони працюють на вас:, у протилежному випадку -- проти вас. У діловому світі надзвичайно важливо, щоб зорові сигнали, які отримують від вас інші, передавали необхідну для вас інформацію і характеризували вас як професіонала. Розглядайте себе як члена команди. Ви хочете грати за правилами, а відповідна форма -- частина цієї гри. Якщо ви раптом прийдете без форми, вам, можливо, і не дозволять грати.

У певних сферах діяльності неадекватне вбрання, зовнішність, жести та міміка можуть розцінюватися як вияв неповаги до встановлених корпоративних правил поведінки та кодексу одягу співробітників. Зовнішність та одяг, вибраний вами для роботи, мають свідчити про вашу приналежність до ділового світу, підкреслювати ваш професіоналізм та виявляти ваш гарний смак.

Оцінка людей за їхнім зовнішнім виглядом може здаватися поверховою, адже справді важливим є те, хто вони, що становлять собою як особистості, а не те, як вони одягнуті і виглядають. Та погано це чи добре, вагома частина першого враження від будь-якої особи базується саме на її одязі та зовнішності. У людському суспільстві зовнішність є ключовим аспектом для розуміння особистості кожної людини, рівня її професіоналізму та для визначення її соціального стану.

Зовнішній вигляд може підвищити вашу репутацію професіонала, а може поставити під сумнів ваші професійні здібності. Будь-який елемент зовнішності, який виглядає "занадто" (прикраси, парфуми/лосьйон, зачіска або елемент/частина одягу), може зменшити силу вашого професійного іміджу або навіть заплямувати його. Діловий зовнішній вигляд є своєрідним сигналом того, що ми готові до професійної діяльності не лише своїми знаннями та вміннями, а й психологічно.

Вироблення і підтримка професійного зовнішнього вигляду часом може нагадувати додаткову, другу роботу, за яку ви не отримуєте ніякої компенсації. Цей процес має свої регулярні, повторювані цикли, вимагає часу та певного планування, а інколи передбачає і новий щоденний порядок. Отримувана при цьому нагорода здається невідчутною (або ж її важко відчути), тому що наслідки від неадекватної непрофесійної зовнішності та поведінки значно очевидніші та відчутніші.

Однак слід усвідомлювати безперечні плюси від того, що ви виглядаєте і поводите себе як істинний професіонал, одним із яких є стійке і виправдане почуття поваги до себе та впевненості у своїх силах. Необхідною складовою вашої високої компетентності у сфері професійної діяльності безумовно є ваш імідж, який поважається як вашими колегами, так і вашими клієнтами. Результатом такої поваги є почуття взаємного комфорту у процесі співпраці та спілкування, що і становить зміст хороших манер.

Усвідомлюючи вагу зовнішнього вигляду у створенні професійного іміджу, визначте, які із названих елементів є найбільш вагомими, а які найменш важливими при оцінці людини з першого погляду:

- доглянута (чиста, охайна) зовнішність;

- рукостискання;

- дружня посмішка;

- статура;

- відповідний одяг;

- мова;

- загальний настрій;

- запах парфумів/лосьйону;

- такт/самоконтроль;

- вміння слухати;

- почуття гумору;

- знання;

- ввічливість;

- повага до свого та чужого часу;

- тон голосу.

Важливо усвідомлювати, що при визначенні серед названих елементів найбільш/найменш важливих не може бути абсолютних відповідей. Слід розуміти, що всі названі елементи є надзвичайно важливими при створенні професійного іміджу і можуть мати вирішальне значення у ситуації, коли людина оцінюється з першого погляду (наприклад, співбесіда, ділова зустріч з потенційним клієнтом і т. ін.).

3. Імідж ділової людини

З усієї величезної кількості матеріалу щодо створення іміджу люди беруть те, що використовувати легше усього: посміхатися усім і скрізь, демонструвати щирість і увагу, стежити за взуттям і зачіскою, одягом. Проте оточуючі на подив швидко розгадують усі наші „хитрощі". Можна удавати щирість скільки завгодно, але фальш рано чи пізно буде виявлена. Отже, імідж - це повинна бути завжди єдність внутрішнього і зовнішнього єства особистості.

Особистий імідж є важливою складовою для кар'єри. Є декілька причин, які вказують на це:

ми віримо в те, що бачимо;

ми всі зайняті люди і часто приймаємо рішення на основі першого враження;

імідж впливає на тих, хто приймає рішення в питаннях професійного росту;

ми діємо, усвідомлюючи це чи ні, як представники своєї професії або організації;

добре виглядати і впевнено почуватися - це добре для нас самих.

Зі всього набору власних характеристик кожна особистість має відібрати ті, що будуть позитивно сприйняті суспільством, оточуючими, часто на підсвідомому рівні.

Імідж ділової людини - це повний образ особистості, в якому найяскравіше втілене те, як особистість виглядає, говорить, одягається, діє; її вміння триматися, осанка, поза і мова тіла, аксесуари.

Особистий імідж, як уже зазначалось, формується під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Він відображає погляд на особистість як з боку свого „Я" - самоімідж, так і з боку оточення - бажаний імідж, а також необхідний імідж, що повинен відповідати тому чи іншому статусу. Розглянемо ці типології більш детально.

Самоімідж випливає з минулого досвіду і відображає наявний в людині стан самоповаги. Тобто, якщо людина хоче, щоб її поважали, вона передусім повинна навчитись поважати сама себе. Поляки кажуть: „Хороша думка про себе - половина щастя".

Від слова «імідж» походить французький термін „імацинізм" - літературна течія, представники якої головним у своїй творчості вважають створення образу. У сучасному світі, якщо актори „входять в образ" на деякий період, то політики „не вилазять" з цього самого іміджу, прикриваючи ним істину політичної боротьби.

Самоімідж - це візуальна привабливість особистості. Щасливий той, хто має його від Бога. Але, як правило, більшість отримує імідж за рахунок свого високого професіоналізму, високої загальної культури, культури управління, вміння самовдосконалюватись, стежити за собою. Без самоіміджу неможливо досягти великих успіхів у будь-якій сфері діяльності.

Основою самоіміджу людини є її рівень духовності і благородства. Так, рівень духовності можна визначити, зазначає В.М. Шепель, поставивши перед собою п'ять питань з етикометрії :

Які в мене пріоритетні моральні цінності?

Які мої повсякденні звички?

Які в мене стійкі особисті цілі?

Як часто я дотримуюсь своїх моральних цінностей?

Скільки хороших слів я можу написати про своїх батьків?

На рівень духовності дають відповідь питання з соціометрії:

Скільки в мене друзів?

Чи називають мене милосердним?

Яка моя реакція на заплакану дитину?

Чи симпатизують мені співробітники?

Як часто до мене звертаються за порадою і допомогою?

Відверті відповіді на зазначені запитання можуть дати достатню інформацію для роздумів тим, хто хоче мати достойну „Я - концепцію". Духовно здорова „Я - концепція" підстраховує особистість як від заниженої, так і завищеної самооцінки, надаючи їй мажорне відчуття життя, додає В.М. Шепель. Не випадково людина з подібним духовним настроєм просипається вранці з усмішкою, отримує задоволення від прогулянки за будь-якої погоди, не робить культу з їжі, з нею легко спілкуватись.

Самоімідж необхідно формувати для підвищення ефективності управління своєю поведінкою. Це означає вміння впливати на себе шляхом блокування деяких своїх „ узвичаєних " дій та розвитку інших, роблячи їх „ узвичаєними", тобто бути більш привабливим.

Бути привабливим - свого роду мужність, що вимагає безперервної праці над собою. Привабливій особі дістається як від заздрісників, так і від суперників. Можливі поразки, які треба переносити з гідністю. Певна вольова напруга може надати особистості життєвий оптимізм, щоб перемагати труднощі й, поборовши невдачі, досягати мети.

Багато праці, безсонних ночей, здоров'я, нервової напруги, неймовірної концентрації зусиль треба вкладати в створення самоіміджу. Важко він дається харизматичним, що „ приречені " подобатись іншим. І не користь, а духовна гордість, тяга до людського визнання є стимулом забезпечення їх самоіміджу.

Бажаний імідж - це імідж, який створюється для сприймання нас оточуючими так, як би нам того хотілося.

Необхідність формування цього іміджу пояснюється намаганням особистості викликати певну психологічну готовність в оточуючих (керівника, партнерів, співробітників, родичів, знайомих) діяти певним чином щодо неї. Саме особистість формує відповідну установку про себе з боку оточуючих, намагається зробити так, щоб вони сприймали її так, як вона цього бажає.

Бажаний імідж - це більш чи менш адекватний реальній людині образ особистості, який складається в її ділових партнерів на свідомому і підсвідомому рівнях.

Будується він на основі:

а) зовнішнього вигляду ділової людини;

б) її манер, уміння триматись, спілкуватись, використовуючи мовні та „вербальні сигнали ";

в) зовнішньої й внутрішньої культури;

г) уміння себе подати (підкресливши свої позитивні і затушувавши негативні сторони).

Формування думки про іншу людину відбувається вже з перших десяти секунд, тому на початку спілкування важливо правильно себе налаштувати, триматись і відчувати себе комфортно. Бажаний імідж - це передусім уміння бути приємним у спілкуванні, тому для його формування багато значить візуальна доброзичливість, техніка проведення переговорів і елегантної поведінки як запорука успіху ділової людини.

Головна цінність іміджу полягає в умінні його носія будувати діалог. У діалозі мова не додаток до іміджу, а швидше сам імідж: через мову здійснюється соціальна ідентифікація іміджу. Під час спілкування особистість або підтверджує і закріплює бажаний імідж, або ж губить його. З мовної культури, обсягу і характеру лексикону, інтонації, манер враховується дещо більше, ніж імідж - пізнаються внутрішні установки людини, її особистість.Сприйняття або відторгнення іміджу необхідно шукати в очах слухачів, у змісті й інтонації їхніх реплік і запитань. Комунікативні недоліки значною мірою можуть знизити бажаний імідж. Слід контролювати свою мову, уважно стежити за жестами тіла у процесі спілкування.

Психологи зазначають:„Ваш зовнішній вигляд, хода - не тільки Ваша особиста справа. Це ще й показник Ваших вольових якостей, уміння організувати своє життя, розробити власні принципи поведінки і суворо дотримуватись їх, що особливо важливо для ділової людини. У Вашого керівництва і партнерів може виникнути підозра, що якщо Ви не в змозі завжди бути в формі, то й не зумієте гідно вийти зі складної ситуації чи оперативно прийняти правильне і чітке рішення. По Вашій некомпетентності в дрібницях більш досвідчений партнер може вважати, що Ви не знаете правил гри бізнесу, що з Вами можна не церемонитись і навіть можна застосувати заборонені прийоми".

Необхідний імідж - це імідж, без якого немислима людина тієї чи іншої професії. Щасливою може бути лише та особистість, яка від Бога наділена привабливим іміджем. Але як правило, особистість створює власний імідж за рахунок свого професіоналізму, високої культури і вміння завжди контролювати себе. Без створення необхідного іміджу неможливо досягти успіхів у жодному виді діяльності.

Те, що значна кількість людей хоче мати владу, зрозуміло. Влада, окрім можливості управляти іншими людьми, дає можливість отримати більше матеріальних і духовних благ тощо. Але здорові амбіції повинні підкріплюватись і відповідною „ амуніцією ", тобто загальною культурою, мораллю, волею, професійною компетенцією тощо. Носії таких якостей - інтелектуально неабиякі особистості.

Логіка мислення, добра пам'ять, нестандартне сприйняття - це ті розумові складові, що не можна не помітити збоку. Інтелект - мотор людської психіки, і це не банальне нагадування. Справа в тому, що якість роботи секретаря залежить від стану його здоров'я. У житті активно діючої людини велике значення має вміння управляти своєю психікою, ефективно використовуючи правила саморегуляції та самонавіювання. Результатом такого вміння є наявність в особистості високого життєвого тонусу, який проявляється у виваженості, високій благочестивій манері спілкування, стриманій реакції на життєві труднощі, толерантності.

4.Принципи та критерії підбору ділового гардеробу

Вибір одягу залежить від способу життя, звичок, фігури, віку, кліматичних умов.

Щодо зовнішнього вигляду ділового чоловіка фахівці прийшли до загальної думки, що чоловіку потрібно мати три костюми: робочий, діловий і вечірній.

Робочий костюм — це перш за все звичайний костюм (брюки і піджак), цілком припустимо з джемпером, пуловером, светром під горло, але не з коміром, оскільки це буде вже светр для лиж. Це можуть бути брюки і шкіряний піджак, добре зшита куртка, але у всіх перерахованих випадках неодмінна умова — сорочка і краватка. Ділова людина не повинна приходити на роботу без краватки, якщо вона не в сорочці особливого крою, де краватка не потрібна. Краватку не носять з "водолазкою".

Діловий костюм чоловіка — це будь-якого кольору брюки і піджак, відповідно підібрані сорочка і краватка.І третій варіант — це вечірній туалет ділової людини. Він визначається модою. Головне з'ясувати наступне: мода приходить і відходить, мода міняється, але вихідний, святковий, вечірній туалет чоловіка повинен складатися неодмінно з брюк і піджака одного кольору, і неодмінна умова — біла сорочка.

Особливої уваги заслуговує така деталь чоловічого костюма, як краватка. Слід мати декілька краваток. У англійців існує таке прислів'я: "Джентльмен повинен мати один костюм і дюжину краваток". Вибір краватки багато в чому залежить від кольору і фактури тканини костюма. Взимку віддають перевагу краваткам темних, глибоких тонів, а в літній час — більш світлих, соковитих забарвлень. Строкаті сорочки або сорочки в клітку носять з гладкою однотонною краваткою або взагалі без краватки. Краватка може бути в тон костюма, але обов'язково трохи світлішою або темнішою за нього. До шерстяних сорочок, а також до спортивних краватка не потрібна.

В ансамблі чоловічого одягу великий ефект мають сорочки. Сорочок повинно бути декілька, включаючи білу. Вони повинні за забарвленням і фасоном підходити до костюма. Сорочка і костюм можуть контрастувати за кольором, проте не рекомендується одягати до костюма в клітку сорочку в смужку і навпаки.

              В костюмі повинно бути не більше трьох кольорів. Весь одяг повинен гармонувати за тоном. Костюм, сорочка, краватка і черевики вибираються відповідно до смаку, навколишнього оточення і пори року.

Наведемо типові колірні поєднання в одязі.

Сірий костюм — біла, голуба, рожева, кольору слонової кістки сорочка — будь-якого кольору краватка — чорні черевики — шкарпетки в тон краватки.

Темно-сірий костюм — біла, світло-рожева, кольору слонової кістки сорочка — червоно-чорна краватка — чорні черевики — чорні шкарпетки.

Темно-голубий костюм — біла, кольору слонової кістки сорочка — сіро-червоно-бордова краватка — чорні, темно-коричневі черевики — сірі, бордові шкарпетки.

Темно-синій костюм — біла сорочка — біло-червоно-голу-ба краватка — чорні черевики — темно-голубі, темно-бордові шкарпетки.

Темно-зелений костюм — сорочка кольору слонової кістки —  червоно-зелено-коричнева краватка — коричневі черевики — коричневі шкарпетки.

Пісочний костюм — світло-голуба сорочка — темно-голуба краватка — світло-коричневі черевики — світло-голубі шкарпетки.

Світло-коричневий костюм — біла, рожева, тютюнового кольору сорочка — зелена, бордова, червоно-чорна краватка — кольору кави, червоно-коричневі черевики — бордові шкарпетки.

Темно-коричневий костюм — біла, бежева, світло-рожева сорочка — зелено-коричнева, червоно-коричнева краватка — коричневі черевики — кольору кави, бордові шкарпетки.

Чорний костюм — біла сорочка — сріблясто-сіра, червоно-чорна краватка — чорні черевики — димчасті, чорні, темно-фіолетові шкарпетки.

Для вечірніх прийомів використовують смокінг, фрак або сако.

До смокінга пасують біла м'яка сорочка, чорний жилет, чорний шовковий пояс, галстук-бабочка, чорні напівчеревики і темні шкарпетки.

До фрака одягають накрохмалену манишку, білий галстук-бабочку, білий жилет, а в урочистих випадках — взувають чорні лаковані туфлі з чорними шкарпетками. На фрачному жилеті всі ґудзики завжди повинні бути застебнуті. В нагрудну кишеню треба покласти білу носову хусточку. Фрак одягають після 18 годин для участі в урочистих банкетах і офіційних прийомах. З фраком не носять наручні годинники, а тільки кишенькові на ланцюжку.

Сако — це костюм, який складається з піджака в чорно-сіру смужку і чорних брюк. До сако одягають білу фрачну сорочку, широку або звичайну перламутрово-сіру краватку, сірий або чорний жилет і взувають чорні черевики.

Нижній ґудзик піджака в офіційній обстановці ніколи не застібають. Під час сніданку, обіду, вечері і коли сидять піджак слід розстебнути.

Знімати піджак на офіційних заходах можна тільки після того, як це зробила перша особа на прийомі — господар або почесний гість. Знаходячись в гостях у близьких знайомих, можна зняти піджак, не чекаючи, поки це зробить господар, але заздалегідь слід попросити у нього дозвіл на це.

Правильно одягнена ділова жінка — це жінка, що має свій стиль. Наприклад, одягти на себе все одного кольору: червоний берет, червоний плащ, червоний шарфик, взути червоні чоботи — це буде неправильно. В одязі повинні бути два, максимум три предмети основного тону. Якщо у вас чорні спідниця і піджак, то припустимо мати або чорні туфлі, або чорну сумку.

Універсальним одягом жінки є спідниця, кофта, а також сукня і костюм. Якщо це просто робочі спідниця і кофта, то піти в них на весілля, в ресторан, на ювілей, день народження, на якийсь прийом, присвячений важливій події, буде недоречним. Вечірнім туалетом повинні бути сукня, сукня-костюм, вміло, красиво зшитий брючний костюм або якийсь продуманий спеціальний ансамбль.

Вечірній туалет жінки повинен бути зшитий для різних пір року по-різному: для осені, зими — з більш темної тканини, для весни, літа - з більш світлої. Але не рекомендується робити собі вечірній туалет з набивної, яскравої, строкатої, кольорової тканини. Тканина для вечірнього туалету повинна бути або гладкою, або з якоюсь не дуже помітною обробкою.

Забарвлення тканини підбирається під колір шкіри, волосся і очей. Тканини ніжних, пастельних тонів підійдуть тільки до здорового кольору обличчя з гладкою шкірою. Блондинкам до лиця здебільшого одяг голубого, рожевого, оранжевого, чорного, сірого або білого кольорів. Брюнеткам слід вибирати одяг більш яскравих тонів: червоного, чорного, фіолетового і т.д. Рудоволосі повинні уникати в гардеробі рожевих, оранжевих і жовтих кольорів, віддаючи перевагу коричневому, зеленому, голубому або фіолетовому.

Важливим елементом в правилах етикету, що відносяться до вибору одягу, є уміння складати "ансамблі" з набору речей, що входять до гардеробу.

З цієї точки зору доцільно мати костюм класичного крою, велике значення має і те, що він повинен бути зшитий з добротного матеріалу і якісно. Такого типу костюм можна комбінувати з різними сорочками, кофтами. Доповнення у вигляді туфель, аксесуарів дозволяють по-різному інтерпретувати зовнішній вигляд одного і того ж костюма.

Добре, якщо в гардеробі буде декілька костюмів, схожих за якістю матеріалу, з якого вони зшиті, і за кроєм. Комбінуючи між собою елементи різних костюмів в поєднанні з тонкими светрами, сорочками, блузами, можна знаходити цікаві і різноманітні ансамблі одягу.Сучасні правила доброго тону в одязі дозволяють поєднувати тільки пару. Наприклад, шарф і рукавички або туфлі і сумка.

Ділова жінка не може прийти на роботу просто в брюках і кофті. У брючному костюмі — може, а в звичайній кофті і брюках — не може, це домашній одяг. Буде неправильним, якщо ділова жінка прийде на роботу сильно декольтованою, в сукні без рукавів або в майці і без панчіх. Напевно, такий вигляд може мати жінка, яка зібралася на пляж, за місто на прогулянку.

Іноді жінки носять підслідники з босоніжками. Це неправильно. Підслідники існують тільки для того, щоб надягати їх в туфлі, коли жінка не одягає панчохи. А ділова жінка без панчіх прийти на роботу не може. Легінси і лосини на роботу носити не рекомендується. Цей одяг годиться для спорту, заміських прогулянок, виходів в магазин і т.п., але не на роботу.При виборі жіночого одягу більшою мірою, ніж при виборі чоловічого, слід враховувати недоліки фігури, які по можливості треба приховувати.

Існує низка практичних порад, за допомогою яких можна зробити менш помітним дуже великий бюст, сутулі плечі або коротку шию.

Наприклад, всякого роду декольте: круглі, трапецієвидні — зорово подовжують шию.

Якщо талія не дуже тонка, то її не треба підкреслювати широкими поясами.Сильно розвинутий бюст робить менш помітним блуза класичної моделі, а суконь з кокетками слід уникати.При невеликому бюсті краще всього мати в гардеробі декілька кофт, модель яких припускає драпіровку.Якщо у жінки дуже повні стегна, то їй не рекомендується носити спідниці прямого крою, які дуже облягають фігуру.Широкі плечі приховує одяг з рукавами типу реглан.Сильно опущені плечі або сутулість "виправляють" за допомогою підплічок, які мають бути зміщені до спини.Якщо ноги повні, то спідниці і сукні повинні бути довгими навіть тоді, коли мода вимагає зворотного.

Багато жінок важко переживають відчуття того, що молодість проходить, і, прагнучи виглядати молодшими, купують абсолютно не відповідні їм наряди або, навпаки, перестають ретельно піклуватися про свій зовнішній вигляд. Та все ж, слідуючи певним правилам етикету у виборі одягу, сучасна жінка може виглядати молодо і привабливо.