Основні завдання організації праці в магазині

 
1. Основні завдання  організації праці в магазині.

Розподіл праці, його види

          Термін ”організація” має декілька значень: 
Перше значення – це внутрішня впорядкованість, узгодженість взаємодії відповідно окремих частин цілого. В цьому розумінні організація праці на підприємстві – це система виробничих взаємозв’язків працівників із засобами виробництва та між собою, що утворює певний порядок здійснення трудового процесу. Суттєвою ознакою організації праці є порядок трудового процесу на відміну від безпорядку як ознаки відсутності організації праці . 
Друге значення терміну “організація “ - це сукупність процесів чи дій, що призводять до утворення і вдосконалення зв`язків між частинами цілого.

Логічніше було б вживати  в цьому розумінні слово “організування”, але воно непоширене в українській  мові . Тобто це дія функції управління. В цьому значенні організація праці на підприємстві – це сукупність процесів і дій по встановленню чи вдосконаленню порядку здійснення трудового процесу і зв`язаних з ним взаємозв`язків працівників між собою та засобами виробництва. 
      Отже організація праці на енергетичному підприємстві повинна розглядатися з двох боків:по-перше, як стан системи, що складається з конкретних взаємопов’язаних елементів і відповідає цілям енергетичного виробництва; по-друге, як систематична діяльність людей по впровадженню нововведень у існуючу організацію праці для приведення її у відповідність з досягнутим рівнем науки, техніки і технології.

 Організація праці  являє собою динамічну систему. Зміни техніки і технології виробництва вимагають відповідної зміни або вдосконалення організації праці. Крім того, наука про організацію праці збагачується новими даними, виникає передовий досвід нових організаційних рішень.

 Організація праці  представляє собою систему виробничих взаємозв'язків працівників із засобами виробництва та одне одним, що утворює певний порядок трудового процесу.

Праця людей в процесі  виробництва організується під  впливом розвитку продуктивних сил  і виробничих відносин. Тому організація  праці завжди має дві сторони: природно-технічну і соціально-економічну. Ці сторони тісно пов'язані між собою і знаходяться в постійній взаємодії, визначаючи зміст організації праці. 
          У змісті організації праці, виходячи з особливостей вирішуваних завдань, виділяють такі елементи: 
- поділ і кооперування праці, що передбачає науково обґрунтований розподіл працівників за систематизованими трудовими функціями, машинами, механізмами, робочими місцями, а також відповідне групування і комбінування працівників у виробничі колективи; 
- нормування, що передбачає ретельний розрахунок норми витрат праці на виробництво продукції і послуг як основу для організації праці та визначення ефективності виробництва. 
- організація і обслуговування робочих місць, що включає їх раціональне планування і оснащення у відповідності з антропометричними і фізіологічними даними та естетичними смаками людини. 
- покращення умов праці, що передбачає усунення шкідливості виробництва, надлишкових фізичних, психологічних і емоційних навантажень, естетику виробництва, формування системи охорони і безпеки праці; 
- ефективне використання робочого часу, оптимізація режимів праці і відпочинку; 
- планування і облік праці; 
- мотивація праці; 
- зміцнення дисципліни праці.

У процесі організації  праці вирішуються економічні, психофізіологічні  та соціальні завдання.

Рішення економічних завдань пов'язано з необхідністю найбільш ефективного використання живої праці на основі економії його витрат і підвищення його продуктивності.

Психофізіологічні завдання пов'язані з необхідністю створення оптимальних умов праці, забезпечення найменших витрат фізичної та психічної енергії в процесі праці, збереження здоров'я людини, забезпечення високого рівня його працездатності. Для цього необхідно прискорити механізацію та автоматизацію ручного, важкої фізичної праці, виключити (звести до мінімуму) вплив на працюючих шкідливих речовин, створити сприятливий психологічний клімат у колективі, забезпечити науково-обгрунтовані режими праці та відпочинку.

Соціальні завдання обумовлені необхідністю формування зацікавленості працівників в результатах праці, підвищення змістовності та привабливості праці, стимулювання підвищення їх освітнього та професійного рівня.

Здійснення завдань організації  праці має важливе значення. Удосконалення  організації праці на науковій основі дозволяє заощаджувати живу, минулий  і майбутній працю, сприяє нормальному  відтворенню робочої сили, формування всебічно розвиненої особистості.

Практичне здійснення заходів  з організації праці в сучасних умовах ґрунтується на дотриманні ряду принципів:

- системного підходу до вирішення комплексу завдань з організації праці

- планомірності, передбачає планування кількісного та якісного складу трудового колективу, нормативної бази;

- наукової обґрунтованості, що полягає у використанні наукових рекомендацій по роботі з кадрами, всебічному обґрунтуванні нормативної бази та заробітної плати, що враховують технічні, економічні, організаційні, психофізичні та соціальні фактори ;

- зацікавленості працівників результату своєї праці, що передбачає створення чіткої система матеріального і морального стимулювання;

- створення на всіх рівнях господарювання умов, необхідних для встановлення суворої залежності заробітної плати від кінцевих виробничої результатів;

- підвищення рівня оплати праці на основі зростання його продуктивності та впровадженні дієвого механізму, що забезпечує випереджаюче зростання продуктивності праці порівняно із заробітною платою;

- забезпечення динамічності системи нормування праці та її сприйнятливості до проявів науково-технічного прогресу.

Види розподілу праці:

Функціональний – розподіл робіт для виконання окремих  функцій та реалізації функціональних напрямків;

Ієрархічний – розподіл робіт за функціями, по рівнях ієрархії управління: закріплення їх за певними  управлінськими працівниками і підрозділами і формування на цій основі їхніх  положень;

Технологічний – розподіл технологічного процесу за технологічними видами робіт і операцій;

Професійний – диференціація  управлінських працівників відповідно до їхньої професійної підготовки;

Кваліфікаційний – розподіл  робіт відповідно до кваліфікації, стажу роботи та особистих здібностей управлінських працівників;

Посадовий – розподіл управлінських  працівників відповідно до їх компетенції.

2.Характеристика підприємства

Об’єктом дослідження являється магазин « Кишенька», який розташований за адресою: с.Новопавлівка Маловисківського району Кіровоградської області. Директором магазину являється Матіяш Наталія Валеріївна (додаток 2.1).

Магазин являється приватною  власністю і є окремо побудованою  спорудою (додаток 2.2).

На вході магазину можна  побачити режим роботи, який по своїй  структурі є дуже зручним для  покупців та для самих працівників  магазину: з 9:00 ранку до 17:00 вечора (додаток 2.3).

Безпосередньо діяльність магазину «Кишенька» регулюється засновницькими та дозвільницькими документами: дозвіл на розміщення стаціонарного об’єкта , торговий патент. Також у магазині наявне свідоцтво про сплату єдиного податку (додаток 2.5)

Спеціалізується магазин  на продажу продовольчих та непродовольчих товарів.

 Село по розмірам невелике,тому асортимент товарів повністю задовольняє потреби населення. Поряд знаходиться селище міського типу Смоліне, жителі якого можуть також придбати необхідні їм товари.

  Незважаючи на невеликі розміри села, контингент покупців різноманітний: від дітей, до людей пенсійного віку  (додаток 2.6).

У магазина «Кишенька» є  один конкурент, магазин «Ірина». «Кишенька» не поступається магазину «Ірина». Порівнявши ці підприємства,я зробила висновок, що магазин «Кишенька» має відчутну перевагу над своїм конкурентом (додаток 2.7). Для більшого аналізу цих двох підприємств проведено анкетування  жителів села, що здійснюють покупки в даних магазинах, яке показало, що магазин «Кишенька» посідає перше місце. (додаток 2.8) ,

Магазин «Кишенька» має дуже привабливий зовнішній вигляд. Використано кремовий колір приємного відтінку. Він створює відчуття спокою та благополуччя. На фасаді магазину розміщена вивіска з назвою магазину (додаток 2.9) біля магазину об лаштований куточок, що слугує для відпочинку клієнтів у літній період часу(додаток 2.10). Там вони можуть відпочити, випити прохолодної води, або просто насолодитись виглядом квітів, які насаджені біля магазину, створюючи при цьому неймовірний краєвид.

Всередині магазину не менш сприятливий вигляд. Присутні кольори  блідо зеленого, що не давлять на психіку  людини при його відвідуванні. Зал магазину просторий, дає можливість покупцю вільно пересуватися по ньому.

У магазині є також спеціальний  куточок відпочинку, в якому покупці можуть насолодитись чашечкою кави (додаток 2.11).. Під час відпочинку можна перегляди улюблені телепередачі по телевізору, що стоїть навпроти.

Асортимент товару широкий  і повністю задовольняє потреби  жителів села. Оформлення інтер’єру являється дуже привабливим, а розташування вітрин вдало підібраним. Освітлення торгового залу (природне та штучне) використано правильно, що дає змогу у вдалому вигляді показати товар. Кожен товар має фірмовий цінник.

Товар розміщують відповідно до вимог, з дотриманням товарного сусідства. ( додатки 2.12;2.13;2.14;2.15;2.16;2.17).

Загальна площа магазину 70 квадратних метрів, площа торговельного  залу 46 квадратних метри.

Торгівельний зал має  прямокутну форму лінійного планування з такими функціональними зонами: зона входу-виходу, зона розташування та викладки товарів та зона,де покупці можуть вільно пересуватись.

Для здійснення торгово-технологічних  операцій в магазині використовується відповідне обладнання:  холодильне обладнання ( додаток 2.18), ваговимірювальне (механічне) обладнання (додаток 2.19-2.20).

 Для визначення ефективності  використання площі в магазині  я розрахувала коефіцієнт установчої і демонстраційної площі ( додаток 2.21-2.22) прийшовши до висновку, що магазин «Кишенька» повністю відповідає нормам використання торгівельної площі.

Крім торгівельного приміщення, у магазині також наявні підсобні приміщення для продавців, які слугують для їх побутових потреб (додаток 2.23). Також наявні окремі приміщенні, які слугують для приймання, зберігання та підготовки до продажу товарів, крім цього є і адміністративні приміщення.

У магазині «Кишенька» працюють два продавці, згідно штатного розкладу. Вони мають спеціальну форму,яка вдало поєднана з інтер’єром магазину. Працівники  завжди привітні з покупцями, при необхідності надають повну консультацію про товар,що цікавить людину, надають розгорну інформацію про асортимент і можуть порадити, який товар придбати краще, це свідчить про відповідну  кваліфікацію працівників.

 Магазин спеціалізується на продажу товарів продовольчого та непродовольчого характеру, але більшу перевагу має продовольчий. Він зобов’язує працівників магазину проводити такі торгово-технологічні процеси: надходження товарів, приймання за кількістю і якістю, фасування( за необхідністю), викладка у торговому залі, процес обслуговування,розрахунки.

Приймають товар у магазині «Кишенька», відповідно до супровідних  документів (видаткових, прибуткових  накладних) (додаток 2.24;2.25;2.26;2.27;2.28;2.29)       Магазин переймається здоров*ям покупців, тому перед тим, як приймати товар від постачальника, вимагають посвідчення про якість (додаток 2.30-2.31). Постачальники магазину    «Кишенька» (додаток 2.32)

 При отриманні неякісної  продукції магазин повертає дану  продукцію постачальнику ( додаток 2.33).

У магазині «Кишенька» також  наявний куточок споживача (додаток 2.34),який розміщений на видному місці, доступному для покупців. Там вони можуть вільно ознайомитись з ним і залишити свої побажання або скарги, про роботу магазину, в книзі відгуків та пропозицій. Крім цього в куточку споживача висвітлено патент та дозвіл на розміщення.

За роботою в магазині постійно наглядають відповідні служби, такі, як Державна податкова інспекція, Санітарно - епідеміологічна станція, Управління пожежною безпекою. Під час здійснення перевірок представникам контролюючих органів надається «Журнал реєстрації перевірок».

Магазин «Кишенька» намагається  постійно привернути увагу покупців, проводячи різноманітні акції та вікторини, роздаючи брошури в яких описаний  новий товар, що надійшов до магазину і може зацікавити покупців.

Взагалі, можна сказати, що магазин «Кишенька», дуже зручний  для сільської місцевості магазин. У ньому наявні товари, що повністю задовольняють потреби населення. Продавці обслуговують якісно, ставляться з повагою та привітністю, зовнішній вигляд заспокоює та піднімає настрій покупцям, а продавці можуть незалежно від усього надати чесну інформацію та порадити, що для покупця найкраще.

3. Основні категорії  персоналу магазину.

 Режим роботи  та умови праці в магазині

У відповідності з характером виконуваних функцій персонал підприємства поділяється звичайно на шість категорій: керівники, спеціалісти, службовці, робітники, молодший обслуговуючий персонал, учні.

Керівники -- це працівники, що займають посади керівників підприємств та їх структурних підрозділів. До них відносяться директори (генеральні директори), начальники, завідуючі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах; головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер, головний механік тощо), а також заступники відповідно до вище перелічених посад.

Спеціалістами вважаються працівники, що займаються інженерно-технічними, економічними та іншими роботами, зокрема -- інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, юрисконсульти, соціологи тощо [3, 120]. За кваліфікацією спеціалістів поділяють на чотири категорії:

• спеціалісти найвищої кваліфікації (працівники, що мають наукові ступені та вчені звання);
• спеціалісти вищої кваліфікації (працівники з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом виробничо-господарської діяльності);
• спеціалісти середньої кваліфікації (працівники з середньою освітою та певним практичним досвідом);
• спеціалісти-практики (працівники, що мають значний практичний досвід роботи в відповідній галузі і займають інженерні, економічні та інші посади, не маючи спеціальної освіти) [5, 22].

До службовців відносяться працівники, що здійснюють підготовку та оформлення документації, облік та контроль, господарське обслуговування (тобто виконують суто технічну роботу), зокрема -- діловоди, обліковці, архіваріуси, агенти, креслярі, секретарі-друкарки, стенографіста тощо.

Робітники безпосередньо зайняті у процесі створення матеріальних цінностей, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевозкою пасажирів, наданням матеріальних послуг та ін.

В аналітичних цілях всіх робітників можна поділити на основних - тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції, та допоміжних -- тих, які виковують  функції обслуговування основного  виробництва. Поступово, з розвитком  виробництва, його механізації та автоматизації  межі між основними та допоміжними  робітниками стираються, а роль останніх (зокрема наладчиків, механіків) зростає [3, 120].

До категорії молодшого обслуговуючого персоналу відносять осіб, зайнятих обслуговуванням основного парку обладнання та устаткування, а також зайнятих обслуговуванням основних, допоміжних, чергових і ремонтних виробничих працівників. До цієї категорії відносять також прибиральників, двірників, гардеробників, охоронців, пожежно-вартову службу.

До категорії стажерів (учнів) зазвичай відносять осіб, які набувають практичних навичок оволодіння професією на конкретному підприємстві [3, 121].

Співвідношення між категоріями  персоналу залежить від цілеспрямованості  діяльності виробництва, галузі народного  господарства, виду випуску продукції, обсягу продукції, що виробляється, величини підприємства тощо. За опосередкованими даними становлять в середньому: 18--20 % -- керівники, спеціалісти, службовці  тощо, 80--82 % -- робітники.

У магазині «Кишенька», із категорії  вище вказаних працівників, наявний  директор магазину, спеціалісти вищої  кваліфікації та молодший обслуговуючий  персонал.

Режим роботи та умови праці  в магазині

Якість обслуговування покупців значною  мірою залежить від режиму роботи роздрібного торгового підприємства. У свою чергу,на режим роботи магазину впливають інтенсивність купівельних потоків,розподіл товарообігу по годинах дня, днях тижня, сезонах. При цьому слід також враховувати необхідність створення оптимального режиму праці та відпочинку торговельних працівників, надання їм п'ятиденного робочого тижня,складання зручного графіка виходу на роботу. Узгодженості режиму роботи магазина з режимом праці і відпочинку його працівників досягають шляхом розробки раціональних графіків виходу на роботу. Вони повинні ґрунтуватися на дотриманні передбаченої трудовим законодавством тривалість робочого часу та забезпеченні ритмічності чергування часу праці і відпочинку працівників магазину протягом дня та робочого тижня. Слід передбачити час на підготовчо-заключні операції. Графіки повинні відповідати зміни купівельних потоків у різні години дня і дні тижня.

У робочий час включається час, що витрачається на підготовчо-заключні операції. Так, для продавця цей час складається з витрат часу на отримання та підготовку товарів до продажу, їх розміщення і викладення, підготовку інвентаря і пакувального матеріалу,перевірку ваговимірювального обладнання, підрахунок чеків, прибирання інвентаря, пакувальних матеріалів, передачу товарно-матеріальних цінностей і т.д. Наці операції відводиться, як правило, не менше 15-30 хв, але не більше 60 хв за зміну.

При семигодинний робочому дні встановлюють шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. У магазині з восьмигодинним робочим днем тривалість робочого тижня становить зазвичай п'ять днів з двома вихідними днями. Загальна тривалість робочого часу за тиждень - 40ч.

Якщо в магазині полуторазмінний  режим роботи (11 год на день), то для  працівників установлюється робочий  день тривалістю 8 год з двома  вихідними днями. У виняткових випадках, коли неможливо встановити робочий  день нормальної тривалості, для продавців  і контролерів - касирів дозволяється застосовувати підсумований облік робочого часу. При цьому тривалість робочого дня не повинна перевищувати 11 год 30 хв при обов'язковому надання відпочинку на наступний день. Загальна кількість робочих годин на місяць має бути таке ж, як і інших працівників.  
Переведення працівників на підсумований облік робочого часу здійснюється за погодженням з профспілковим комітетом.

У тому випадку, якщо магазин працює в півтори або дві зміни і протягом дня має нерівномірний потік покупців, то для всіх працівників може встановлюватися стрічковий графік виходу на роботу. Такий графік передбачає вихід на роботу не всіх працівників одночасно, а групамив різні години дня. Найчастіше такі графіки застосовуються в продовольчих магазинах.

Розрахунок планової чисельності  працівників проводиться з урахуванням  режиму роботи підприємства. При цьому  враховуються коефіцієнти збільшення чисельності, необхідної для заміни тимчасово відсутніх працівників  
(відпустка, хвороба). При плануванні чисельності продавців, касирів,контролерів-касирів визначають явочну і середньооблікова чисельність. При розрахунку чисельності цих працівників використовується показник умовного робочого місця. При його визначенні можуть бути взяті показники середньої площі одного умовного робочого місця (у продовольчій торгівлі - 20кв. м, у непрдовольчої - 21,5 кв.м). У явочну чисельність входять працівники, які щодня повинні бути на роботі протягом робочого часу з урахуванням часу, що витрачається на підготовчо-заключні операції.

Розрахована середньооблікова чисельність  продавців може бути зменшена з урахуванням  того, що частина їх роботи може виконуватися завідувачами відділами, їх заступниками. Чисельність працівників дрібнороздрібної мережі визначається з урахуванням  режиму їх роботи. Але при цьому  слід мати на увазі,що при визначенні чисельності продавців та касирів  доцільно враховувати і такі фактори, як інтенсивність купівельних потоків, попит населення, його сезонність, а  також застосування сучасних технологій продажу товарів.

На основі розрахунку планової чисельності  працівників складається штатний  розклад і проводиться розрахунок фонду заробітної плати. Штатний розклад представляє перелік всіх посад із зазначенням кількості працівників і передбачених ставок і окладів (при тарифній системі оплати праці) або коефіцієнтів зростання заробітної плати (при безтарифної системі оплати праці).

У торгівлі ринок праці має свої особливості, які виражаються в  наступному: потреба в працівниках  торгівлі зростає більш швидкими темпами по порівнянні з іншими галузями, що свідчить про підвищення значення торгівлі в умовах ринку, що розвивається; торгівля приваблює велике число працівників з інших сфер,тому тут працює багато людей без спеціальних знань, але мають досвід роботи в різних галузях економіки; привабливість праці в торгівлі обумовлена більш високою прибутковістю в порівнянні з іншими галузями; потреба в робітничих професіях в торгівлі має свою специфіку,обумовлену тим, що виявляється стійка тенденція попиту на молодих працівників. Ця тенденція ринку праці в торгівлі ставить завдання створювати новий мотиваційний механізм стимулювання праці.

У магазині «Кишенька» також створений  відповідний режим роботи, який відповідає Закону України і є дуже зручним для працівників магазину. Докладно дивіться, у додатках. Таблиця 3.1.

Удосконалення організації праці  в магазині нерозривно пов'язане  з поліпшенням умов праці працівників, які значною мірою визначають їх працездатність і стомлюваність. Добитися поліпшення умов праці можна впровадженням засобів механізації важких і трудомістких робіт, поліпшенням санітарно-гігієнічних, побутових і естетичних умов праці, забезпеченням охорони праці та суворим дотриманням техніки безпеки.

Поліпшенню умов праці працівників  магазину в чому сприяє широке застосування тари-обладнання для доставки товарів  в роздрібну торговельну мережу, впровадження засобів механізації  вантажно-розвантажувальних робіт внутрішньомагазинні переміщення товарів, механізація операцій, пов'язаних з підготовкою товарів до продажу та їх відпусткою, а також обліково-обчислювальних операцій.

Умови праці працівників магазину в чому залежать від вентиляції і  опалення. У торговельному залі та інших приміщеннях магазину повинен  підтримуватися нормальний повітрообмін і температура повітря. Температура  повітря в торговому залі та підсобних  приміщеннях магазину в холодний період року повинна бути в межах 17-22 ° 'С, в теплий період - не перевищувати 28 ° С.  
Згідно з санітарними нормами швидкість руху повітря в приміщеннях у теплий період роки може бути в межах від 0,3 до 0,5 м/с, в холодний - не більше  
0,3 м/с. Перевищення цих норм може призвести до виникнення простудних захворювань працівників магазину. Система вентиляції та опалення має передбачати рівномірний розподіл повітря в приміщеннях магазину.  
Відносна вологість повітря в холодний і перехідний періоди року не повинна перевищувати 75%, в теплий період року вона може бути в межах від 55%  
(при 28 ° С) до 75% (при 24 ° С)./4, стор 572/

Особливі вимоги пред'являються  до висвітлення магазинів. Воно повинно бути рівномірним, досить інтенсивним, але не сліпучим. Важливо, щоб освітлення не спотворювало фактичний колір товарів. Робочі місця фасовщик, продавців гастрономічних товарів, контролерів-касирів повинні висвітлюватися в 1,5-2 рази інтенсивніше, ніж решта частини торгового залу.

У робочих приміщеннях магазину концентрація пилу в повітрі не повинна  перевищувати Юмг/м3. Знизити концентрацію пилу можна за допомогою витяжної вентиляції. Для видалення пилу, що осів на обладнанні, стінах і т. д.,використовують пилососи.

Несприятливий вплив на організм людини надає шум. Він призводить до перевтоми  працівників, розвитку різних захворювань.  
Основними джерелами шуму в магазинах є транспортери, холодильні та вентиляційні установки, а також деякі інші види торгово -технологічного устаткування. Шум чинить негативний вплив не тільки на працівників магазину, а й на покупців. Гранично допустимий рівень шуму для торгових залів магазинів складає 50-60 дБ.

Поліпшенню умов праці працівників  торгівлі, підвищенню культури обслуговування покупців сприяють також дотримання вимог технічної естетики при  організації робочих місць і  оформленні інтер'єрів,а також суворе дотримання санітарно-гігієнічних  умов праці. Магазини повинні мати необхідні  санітарно-технічними пристрої та побутові приміщення.

На продуктивність праці працівників  магазину, якість обслуговування покупців істотний вплив робить мікроклімат  у його колективі. Сприятливий мікроклімат  в колективі передбачає доброзичливе ставлення працівників один до одного, дружну роботу,взаємовиручку і т. д. Він багато в чому залежить від характеру і стилю керівництва колективом магазину.

У магазині «Кишенька» по максимальності можливостей, створені сприятливі умови  праці. У магазині проведено опалення, що забезпечує обігрів в холодну  пору року, влітку підтримується вентиляція у приміщенні. Все це сприяє збереженню товару в належному стані та захист здоров*я працівників. Також у  магазині створений комплекс освітлювальних засобів, що надають належне освітлення в ньому, при цьому не створюючи  освітлювальний ефект. Головною дією для  створення сприятливих умов праці  є підтриманням директором, мікроклімату в колективі. Його спонукання працівників  бути дружніми, злагодженими в роботі і готовими допомогти в важку  хвилину.

4. Побутові умови для працівників магазину

Обов'язки щодо забезпечення безпечних умов праці покладаються на роботодавця. Причому роботодавець повинен не тільки забезпечити безпеку  співробітників при виконанні ними трудових обов'язків, а й санітарно-побутове та лікувально-профілактичне обслуговування відповідно до вимог охорони праці. Мова в даному випадку йде про: обладнання для працівників санітарно-побутових приміщень, приміщень для прийому їжі, надання медичної допомоги, кімнати для відпочинку в робочий час і психологічного розвантаження; .

 У магазині повинно бути спеціальне приміщення для відпочинку та харчування працівників, воно повинно бути оснащене електрочайниками, кавоварками, кухонними меблями , посудом, холодильниками. Створені такі приміщення, для психологічного розвантаження та відпочинку протягом робочого часу.

Площа зазначеної кімнати  визначається з розрахунку одного квадратного  метра на кожного відвідувача  і повинна бути не менше 12 кв. м. У  ній необхідно встановити умивальник, стаціонарний кип'ятильник (електрочайник), електричну плиту (НВЧ-піч) і холодильник. У невеликих організаціях, в яких чисельність працівників не перевищує  десяти чоловік у зміну, замість  кімнати для прийому їжі допускається виділення в гардеробній (роздягальні) додаткового місця площею не менше 6 кв. м для установки столу  для прийому їжі.