Отчет с практики

    Вступ

    Магазин «ФОРА» знаходиться в Київській  області, місто Ірпінь, по вулиці Шевченка 3. Магазин "Фора" - зручний магазини для щоденних покупок. З появою цього магазину покупці отримують можливість кожного дня в комфортних умовах купувати необхідні продукти для споживання.

    Магазини  мережі «Фора» пропонують покупцям широкий  вибір продуктів харчування, а  також промислові товари та косметику. Асортимент супермаркетів досягає 30 000 найменувань продукції. Крім того, в магазинах «Фора» Ви можете знайти якісні товари за доступною ціною  під власною торговою маркою мережі «Премія». Також у деяких магазинах  мережі для Вас випікається свіжих хліб за різноманітними рецептами, Ви можете купити готові страви у відділах кулінарії, а також свіжу рибу та м'ясо.

    Відповідно  до Закону України «Про підприємництво» вести торгівельну діяльність і відкривати торговельне підприємство має право кожен громадянин України. Цей закон, як Закон України «Про підприємства» визначає що підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, який володіє правами юридичної особи та здійснює певний вид діяльності з метою отримання прибутку.

    Процес  доведення товарів від підприємств, що виробляють товари, до споживачів називається- тварорухом.

    Товарорух — складний організаційно-господарський матеріальний (технологічний) процес, тому що на кожнім його етапі застосовуються численні кошти і знаряддя праці (торгові будинки, спорудження, торгово - технологічне устаткування, транспортні засоби і т.д.), у його здійсненні беруть участь багато мільйонів людей. 
 
 
 
 

    1. Загальні відомості про магазин «Фора» (ЗАТ «Фоззі»)

    Перший  магазин «Фора» відкрив свої двері  в грудні 2002, у 2003 році до мережі додалося 3 магазини, а до кінця 2003 року ще 30 магазинів з мережі гастрономів «Дніпрянка» переформовано в магазини «Фора».

    У 2005 році в 6 містах України (Київ, Ялта, Судак, Джанкой, Севастополь, Рівне) налічується 39 магазинів "Фора". У 2006 році їх більше 50, у 2007 році - 123, у 2008 році відкрито магазини в Харкові і Вишневому, Київської області, у 2010 році відкрито магазин у місті Ірпінь по вул. Шевченка.

    У магазинах мережі "Фора" продаються також товари під власними торговими  марками - "Повна чаша" і "Премія".

    У жовтні 2007 року Fozzy Group оголосив про досягнення домовленостей щодо купівлі 40 магазинів та операційного бізнесу українсько-литовської мережі "Бумі-маркет». Планувалося, що до кінця 2008 р. з допомогою бюджету в 50 млн. грн. буде проведено ребрендінг цих магазинів і вони будуть працювати під вивіскою «Фора».

    У 2008 році кілька магазинів "Фора" (зокрема - у Києві, на бульварі Верховної Ради, 27) отримали новий вигляд, згідно з новою концепцією дизайну. Оновленню піддалися логотип мережі, дизайн інтер'єру, а також була здійснена заміна традиційних касових вузлів на експрес-каси.

    Магазин «Фора» здійснює свою діяльність у  відповідності до чинного законодавства  України в тому числі до Закону України "Про підприємства в Україні".

    Підприємство  має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах  банків, печатку зі своїм найменуванням, товарний знак, зареєстрований відповідно до чинного законодавства.

    Структура управління підприємтсва розроблена таким  чином, щоб оперативно впливати на процес виробництва, починаючи із забезпечення його матеріально-технічними ресурсами  і закінчуючи процесом реалізації готової  продукції, складанням статистичної звітності  та обліком витрат, а також забезпечити  ритмічну та рентабельну його діяльність у напрямках, передбачених статутом.

    2. Торгівля та завдання, що стоять перед нею на сучасному етапі

    Торгівля  належить до сфери обслуговування і  здійснює зв'язок між виробництвом і споживачем, вона завершує процес руху товару, забезпечуючи перехід його у власність споживача.

    Перехід до ринкової економіки докорінно змінив форми і види торгівлі. До початку ринкових перетворень торгівля в основному була державною, її частка становила понад 70% усього роздрібного товарообігу, частка кооперативної - 27%, колгоспної-3% товарообігу. У ході реформування в торгівлі відбулися значні структурні зміни, які створили основу для встановлення ринкових відносин. На даному етапі в Україні існують державна, кооперативна і комерційна форми торгівлі.

    Державна торгівля застосовується на державній власності. Усі підприємства й організації державної торгівлі, обладнання, інвентар, гроші є власністю держави. Державна торгівля здійснюється в робітничих селищах та містах. Сьогодні функції Міністерства торгівлі, яке було основною торговельної системи і здійснювало організацію державної торгівлі, виконує Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.

    Кооперативна торгівля базується на колективній кооперативній власності. Здійснюється вона споживчою кооперацією, яка має певну мережу організацій і підприємств, що функціонують здебільшого в сільській місцевості. Свою роботу споживча кооперація спрямовує на посилення економічної самостійності; забезпечення повного господарською розрахунку, створення і розвиток торгівельної мережі, закупівлю сільськоїгосподарської продукції, надання різноманітних послуг населення побутового і виробничого характеру.

    У зв'язку з роздержавленням та приватизацією з'явилася нова форма торговлі - комерційна, до якої належить недержавний, приватний сектор торгівлі. Така форма торгівлі сьогодні охоплює 80% роздрібного товарообороту України. Тобто на зміну монопольній системі державної торгівлі прийшла система вільного підприємства.

    Відповідно  до Закону України «Про підприємництво» вести торгівельну діяльність і відкривати торгівельне підприємство має право кожен громадянин України. Цей закон, як Закон України «Про підприємства» визначає, що підприємство — це самостійний суб'єкт господарювання, який володіє правами юридичної особи та здійснює певний вид діяльності з метою отримання прибутку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    3. Асортиментна політика магазину «Фора»

    Асортимент - (від франц.assortiment) - комплект, сукупність сортів. Однак в сучасній торговельній практиці поняття “асортимент” набуло більш широкого змісту, ніж проста сукупність сортів. Отже, під асортиментом товарів розуміють перелік, номенклатуру товарів, їх різновидностей, сортів тощо, об'єднаних або поєднаних за певною ознакою. Основними ознаками групування товарів є сировинний, виробничий і споживчий.

    Як  відомо, перелік товарів, які реалізуються на підприємствах роздрібної торгівлі, називається торговельним асортиментом. Формування торговельного асортименту в роздрібній мережі спрямовано на найбільш повне задоволення запитів покупців та активний вплив на попит для підвищення рівня і культури споживання. Правильна побудова товарного асортименту впливає на найважливіші показники діяльності підприємства, а саме: товарообіг, валові доходи, витрати обігу, обов'язкові платежі та в кінцевому підсумку на прибуток підприємства. Основою для формування асортимента в магазині повинні бути асортиментні переліки.

    Товарний  асортимент магазину повинен формуватися  з урахуванням як основних, та і  доповнюючих факторів, до числа яких відносять: товарний профіль, район  діяльності та розмір торговельної площі  підприємства. Але по товарах різних груп асортимент зі збільшенням торговельної площі магазину розширюється по-різному, оскільки на цей процес впливають  і такі фактори, як широта та розвиток вітчизняного і імпортного асортименту, зміна кон'юнктури на ринку та попиту споживачів, складність видової  та внутрішньої номенклатури товарів, форми продажу і конструкція  обладнання для викладки та показу товарів в торговому залі магазина. Проведені долідження підтверджуть, що район діяльності торговельного  підприємства чинить важливий вплив  на склад і широту його видового товарного асортименту, а розмір торговельної площі - на глибину внутрішньовидового асортименту товарів.. На склад та формування асортименту товарів  впливають і такі фактори, як:

• рівень, динаміка та тенденції змін цін на товари та сервісні послуги;
• рівень розвитку конкуренції;
• якість товарів;
• тип торговельного підприємства;
• цінова чутливість покупців;
• маркетингова концепція підприємства, його базові стратегії, стратегії росту , конкурентні стратегії та інше;
• період життєвого циклу товару;
• послуги комерційних посередників.

    При формуванні товарів враховується і  такий фактор, як сезонність попиту. Однак, в міру збільшення продовольчих ресурсів, забезпечення зберігання якості товарів, вплив цього фактору  згладжується. Між тим сезонність попиту, пов'язана з фізіологічними особливостями харчування в різні  пори року, залишається і , напевно, її слід враховувати.

    Асортиментна  політика підприємств відіграє важливу  роль у конкурентній боротьбі між  торговельними підприємствами за покупця. Чим більше в продажу  товарів різних найменувань, що задовольняють потреби покупців, тим сильніші конкурентні позиції торговельного підприємства на ринку. Торговий асортимент формується на основі попиту і призначення цільових ринків товарів. Попит покупців і асортиментна номенклатура взаємозалежні. Зміни в попиті супроводжуються змінами в асортименті і відбиваються на його збалансованості.

    Асортимент  магазину «Фора» представлений 3 тис. найменувань  продовольчих та непродовольчих товарів, зокрема: алкогольні, безалкогольні  напої, чай, кава, овочі, фрукти, гриби, молочні, м'ясні, рибні, консервовані, заморожені, бакалійні, кулінарні, кондитерські, хлібобулочні продукти, одноразовий посуд, побутова хімія та інші. 

    4. Організація закупівлі товарів та ефективність комерційних угод

    Одним із стратегічних завдань управління товарним забезпеченням обороту  підприємства є створення умов для  виконання розроблених планів прибутку та його максимізації.

    Досягнення  цього завдання обумовлюється:

    1. Виконанням розроблених планів  товарообороту;

    2. Зниженням витрат на закупівлю  товарів за рахунок вибору  найбільш ефективного постачальника;

    3. Оцінкою ефективності комерційних  угод з наступним викорис-танням  даної інформації для відбору  угод або товарів ("уторгування"  товарного контракту).

    В найбільш загальному вигляді оцінка ефективності комерційної угоди  із закупівлі товарів покликана  визначити, результат даної комерційної  операції шляхом співставлення доходів  та витрат торговельного підприємства, пов'язаних з її здійсненням, оцінкою  величини чистого прибутку підприємства від здійснення угоди.

    Організація закупки товарів включає наступні етапи:

• вивчення і прогнозування купівельного попиту;
• виявлення постачальників товарів;
• організація господарських зв'язків з постачальиками товарів;
• організацію обліку і конролю за ходом виконання договірних зобов'язань.

    Раціональна організація закупки чаю означає  придбання товару потрібної якості, у потрібній кількості, у потрібний  час, у надійного постачальника, за прийнятною ціною.

    Вибір постачальника здійснюється на підставі основних та додаткових критеріїв, які  визначають доцільність укладання  угоди закупки з конкретним постачальником. Основними критеріям вибору постачальників є: вартість товару, якість обслуговування. До додаткоих критеріїв відносять: віддаленість постачальника від  споживача, строки виконання замовлень, наявність у постачальника запасів  товарів та інші. Основними критеріями вибора постачальника для ТОВ  „Фора” є: ціна закупки, умови доставки та якість продукції.  

    5. Стимулювання продажу товарів у магазині «Фора»

    Ріст  числа нових марок товарів  на ринку сприяв широкому поширенню  заходів щодо стимулюрованню продажу. Статистика показує, що стимулювання збуту  найбільше ефективно в тих  областях, у яких відзначалися високі темпи появи нових марок товарів.

    Стимулювання  продажу як форма маркетингових  комунікацій являє собою систему  спонукальних мір і прийомів, що носять, як правило, короткочасний характер і спрямованих на заохочення покупки  або продажу товару.

    У зв'язку з тим, що назва даної форми  комунікацій позначається словесно так само, як й одна з функцій  системи маркетингових комунікацій, виправдане застосування тотожного  англомовного терміна - sales promoution - стимулювання, просування продажів.

    Мети, що досягають прийомами стимулювання збуту, визначаються маркетинговими завданнями фірми й характеристиками цільової аудиторії, на яку вони спрямовані. Як правило, виділяють три типи адресатів sales promoution: споживачі, торговельні посередники, власний торговельний персонал.

    Основні завдання й прийоми стимулювання збуту в магазині залежно від  типу цільової аудиторії коротко  можна охарактеризувати в такий  спосіб:

1. Заходи стимулювання збуту спрямовані на споживача найчастіше мають на меті познайомити споживача з новинкою; "підштовхнути" його до покупки; збільшити кількість товарних одиниць, що купують одним покупцем; заохотити прихильників конкретної торговельної марки й постійних покупців; знизити тимчасові коливання збуту (сезонні, по днях тижня, протягом дня) і ін.
2. При впливі прийомами sales promoution на торговельних посередників вирішуються наступні основні завдання: заохотити збільшення обсягу збуту; стимулювати замовлення максимальних по обсязі партій товару на реалізацію; заохотити обмін передовим досвідом у реалізації конкретного товару; знизити тимчасові коливання в надходженні замовлень від посередників і т.д.
3. Стимулювання збуту стосовно власного торговельного персоналу має на меті збільшити обсяг збуту в підрозділах самого персоналу; заохотити найбільш ефективно працюючих; додатково мотивувати їхню працю; сприяти обміну досвідом між продавцями й т.д.

    6. Організація приймання, зберігання і підготовки товару до продажу в магазині «Фора»

    Схема технологічного процесу в магазині «Фора»: приймання товарів, зберігання товарів, продаж товарів.

    Приймання товарів

    Приймання товарів здійснюється по кількості  і по якості. При прийманні товару необхідна наявність таких документів:

• Податкова накладна.
• Накладна.
• Товарно-транспортна накладна.
• Контрольний лист.

    При прийманні товару перевіряється  правильність оформлення документів, наявність всіх реквізитів, звіряється кількість товару, перевіряється  якість товару. При зміні кількості  товару робляться виправлення в  копії і в оригіналі з підтвердженням обох сторін (виправленому вірити, дата і підпис обох сторін) або за згодою сторін складається акт приймання  товару. При складанні акту приймання  товару в накладній і копії  вказується "Акт додається". У  випадку повного або пасткового повернення тари, в накладних і  копії, а також в накладних  постачальника вказують "Тара повернена". Після приймання товару відбувається оформлення пакету документів (на оригіналі  і копії ставиться штамп і  підпис комірника, а по необхідності'виписується  довіреність), проводиться реєстрація накладних в книзі реєстрації. На копії накладної ставиться  номер прийомного акту, дата, час  приймання товару. Потім пакет  оформлених документів передається  операторам для подальшої обробки. Оператори вводять в програму код, найменування товару, кількість, ціну і видають цінники на товар. Тільки після цього товар вивозиться в зал і реалізується. Оператори повертають накладні комірникам і вони перевіряють їх правильне оформлення ( відповідність накладних з приймальними актами).

    Потім комірники підписують правильно  оформлені приймальні акти і підшивають їх до звіту.

    При прийманні товару у деяких випадках складається акт  нестачі, а саме:

• при нестачі товару;
• при відсутності товарного вигляду;
• при наявності бою товару;
• при наявності браку товару та інші причини.

    В літній період група товарів, які  швидко псуються приймається в такій  послідовності: морозиво, заморозка, молочні  продукти, гастрономія. Комірник, який прийняв товар зобов'язаний проконтролювати  його своєчасне завантаження в холодильні камери по призначенню.

    Приймання товарів в магазині відбувається на рампі. Потім товари надходять  в торгівельний зал і до складських приміщень.

    Усі товари, які надходять у магазин  «Фора», повинні бути прийняті за кількістю  та якістю. Це дозволяє забезпечити  контроль за збереженням товарно-матеріальних цінностей в магазинах, контролю за виконанням постачальниками договірних зобов'язань.

    Організація приймання повинна забезпечувати  проходження товарів у максимально  стислі терміни з найменшими витратами  і при повному збереженні їх якості. Значною мірою це залежить від  підготовки товарів до відправки  постачальником, організації їх завантаження і якості оформлення документації. Постачальник зобов'язаний відвантажувати товари, максимально підготовлені до продажу, підсортовані й упаковані. До обов'язків постачальника входить  також укладання товарів у  транспортну тару з таким розрахунком, щоб полегшити торговельному  підприємству- одержувачу товарів розвантаження  транспортних засобів.

    Приймання товарів за кількістю і якістю повинне проводитися відповідно до умов укладених договорів купівлі-продажу, договорів поставки товарів, контрактів, інших видів угод. Разом з тим  у договорі може бути обумовлено застосування для цих операцій норм та вимог, установлених Інструкціями «Про порядок приймання  продукції виробничо-технічного призначення  і товарів народного споживання за кількістю» і «Про порядок приймання  продукції виробничо-технічного призначення  і товарів народного споживання за якістю». Саме тому в практиці вітчизняної  торгівлі норми цих Інструкцій досить широко застосовуються як базові у всіх випадках, крім тих, для яких у стандартах, технічних умовах або інших обов'язкових правилах передбачено інший порядок приймання товарів.

    Приймання товарів повинне здійснюватись  у магазині тими особами, на яких покладається матеріальна відповідальність за товари і тару, які є в магазині. Ці працівники зобов'язані знати правила  і строки приймання товарів, порядок  документального оформлення результатів  приймання у випадках виявлення  розбіжностей за кількістю чи якісно товарів, порядок і строки подання  повідомлення про виклик представника постачальника тощо.

    Приймання товарів у магазині здійснюється послідовно й одночасно з розвантажуванням товарів.

    Основними елементами процесу  приймання товарів  у магазині є:

1. ознайомлення з супровідними документами і перевірка правильності їх оформлення;
2. перевірка відповідності найменування товарів і їх маркування даним супровідних документів;
3. перевірка кількості місць, стану тари й упаковки;
4. перевірка відповідності цін, указаних у супровідних документах, прейскуранту або протоколу узгодження договірної ціни;
5. розкривання тари;
6. перевірка маси нетто або кількості одиниць товару;
7. перевірка якості товарів;
8. документальне оформлення результатів приймання.

    Приймання товарів за кількістю полягає  у зіставленні маси, супровідних  документів і маркування. Перевірку  кількості товарів ведуть у одиницях вимірювання, вказаних, у супровідних  документах. Масу нетто товарів при  цьому потрібно визначати в тому порядку, який установлений стандартами. ТУ або іншими обов'язковими для  сторін документами. Масу тари необхідно  визначати одночасно з масою  нетто товару.

    У тих випадках, коли товари в магазин  надійшли без супровідних документів, їх фактична кількість повинна бути визначена і зазначена в акті про фактичну кількість товарів  з вказанням у ньому відсутніх  документів; при цьому отримані товари повинні залишатися в магазині на відповідальному зберіганні до прибуття супровідних документів.

    Якщо  при кількісному прийманні товарів  у момент надходження неможливо  визначити масу нетто товарів, то спочатку перевіряють масу брутто товару, а після звільнення тари від товару визначають фактичну масу тари. Масу брутто при отриманні товарів і масу тари після її звільнення вказують у відповідних актах.

    Акт про масу тари повинен бути складений  не пізніше ніж через 10 днів після  її звільнення.

    В акті про результати перевірки маси тари повинна бути вказана маса нетто  продукції, визначена відніманням  від маси брутто маси тари.

    Приймання товарів за кількістю  проводиться:

1. при централізованому завезенні товарів постачальником — безпосередньо в магазині;
2. при вивезенні товару транспортом магазину — на складі постачальника;
3. при іногородній поставці — на станції (пристані) призначення.

    Приймання товарів за кількістю  проводиться, як правило, в такі строки:

• при надходженні без тари, у відкритій чи пошкодженій тарі — у момент надходження в магазин, отримання зі складу постачальника або органів транспорту;
• при надходженні у справній тарі: за масою брутто і кількістю місць — у момент отримання від постачальника; за масою нетто і кількістю одиниць у кожному місці — одночасно з розкриттям тари, але не пізніше ніж через 10 днів з моменту надходження, а товари з обмеженими термінами зберігання — не пізніше 24 годин з моменту отримання товарів.

    При надходженні товарів у непошкодженій  закритій тарі приймання товарів  проводиться у два етапи: на першому  етапі проводять попереднє приймання  товарів у місці отримання  їх від постачальника або підприємства транспорту, перевіряючи маркування, перераховуючи кількість тарних місць, визначаючи масу брутто (при цьому вміст тарних місць за кількістю одиниць товарів і масою нетто не перевіряється). Остаточне приймання товарів за кількістю проводять у магазині, перевіряючи кількість одиниць товару в кожному тарному місці і масу нетто.

    Особливим випадком такої процедури є приймання  товарів (борошно, цукор, крупи та ін.), які отримують на складі постачальника  або підприємства транспорту в справній стандартній транспортній тарі. У  цьому разі товари приймають без  переважування за кількістю тарних місць.

    При надходженні в магазини незатарених  товарів у контейнері приймання  проводиться одночасно з розкриттям контейнера (вагона). Товари, які доставлені в контейнерах і тарі, приймають  за кількістю місць або масою брутто в момен розкриття контейнера, а остаточне приймання за кількістю одиниць і масою нетто проводять у раніше зазначені терміни.

    У разі невідповідності маси брутто окремих  місць масі, вказаній у супровідних  документах або на трафареті, працівники магазину не повинні розкривати тару та упаковку, а для участі в остаточному  прийманні запросити представника місцевого відправника; якщо ж товари отримані в оригінальній упаковці або  в непорушеній тарі виробника, який не є , відправником даної партії, то потрібно викликати представника місцевого  виробника (представник іногороднього  виробника викликається лише у випадках, прямо передбачених договором сторін).

    У разі встановлення розбіжностей за кількістю  товарів у тарному місці приймання  призупиняється, вся партія товарів  поміщається у відокремлене приміщення, а про виявлену невідповідність  у кількості товарів складається  односторонній акт за підписами  осіб, які брали участь у прийманні  товарів. Акт передається адміністрації  торговельного підприємства.

    Повідомлення  про виклик представника постачальника (виробника) необхідно направити  не пізніше ніж через 24 години після  виявлення нестачі (надлишку) товарів. У повідомленні про виклик представника вказується: найменування продукції, її кількість, якість, дати і номери рахунків і транспортних документів, характер нестачі, основні виявлені недоліки, стан пломб, час, на який призначене порядку приймання товарів у тарі. У разі виявлення розбіжностей по масі і