Підготовка фахівців туристської галузі - аніматорів.

СХІДНОЕВРОПЕЙСЬКИЙ  УНІВЕРСИТЕТ 

ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ 

ТУРИЗМУ, РЕСТОРАННОГО ТА

ГОТЕЛЬНОГО  БІЗНЕСУ 
 
 
 
 

Реферат

з дисципліни

"Організація  анімаційних послуг у туризмі"

На тему: "Підготовка фахівців туристської  галузі - аніматорів." 
 
 

Виконала 

Перевірив 
 
 
 

Черкаси, 2011 

     ЗМІСТ

     ВСТУП.............................................................................................................3

     РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ.................................................................5

     РОЗДІЛ 2. ОСВІТА ДЛЯ АНІМАТОРІВ..........................................................9

     ВИСНОВКИ......................................................................................................14

      СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................................17 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

      Новий напрямок туристської діяльності –  анімація – сьогодні набуває активного  розвитку по всьому світі як адекватний засіб у конкурентній боротьбі між  подібними за рівнем сервісу й  облаштуванням інтер’єрів готелями і туристськими комплексами. Це поняття вживається в багатьох сферах людської діяльності.

      Зародження  туристської анімації пов’язано  з організацією дозвілля у давні  часи – проведенням культових  фольклорних свят і обрядів, Олімпійськими  іграми, лицарськими турнірами тощо. Проте у Радянському Союзі  поняття „анімація” з'явилося в 70-тих роках минулого сторіччя і було пов'язано з мультиплікацією, тобто надаванням руху намальованим картинкам, і особу, яка цим займалася, стали називати аніматором.

      Однак люди, які виконують роль аніматорів, з'явилися на Русі значно раніше за утворення СРСР. Історики стверджують, що перший шинок у Москві відкрився  ще при Івані Грозному. Потім стали  з'являтися трактири і ресторани. Відрізнялися трактири від ресторанів обслуговуванням  і кухнею. У ресторанах була французька кухня, а в трактирах – російська, і обов'язково чай. У ресторанах працювали  офіціанти у фраках, як правило, татари (непитущі мусульмани), у трактирах  – колишні селяни в білих фартухах. А подібним було те, що в трактирах  і в ресторанах виступали циганські, російські, угорські й інші хори. Організацією виступів артистів, поряд з проведенням  популярних у той час півнячих боїв, картярських ігор і більярду, займалися перші аніматори. За Радянських часів був створений державний  культурно-просвітницький рух, спрямований  на масову організацію дозвілля та розваг суспільства. Роль аніматорів виконували масовики-витівники.

      У наш час у більшості випадків під аніматором розуміють людину, яка відповідає за пожвавлення бізнесу  і збільшення продажів. Зіштовхуємося  ми з цим досить часто. Буваючи  в супермаркетах, ми спостерігаємо, як відбувається презентація товарів, де кожному відвідувачу пропонують продегустувати який- небудь продукт і зробити свій вибір на користь даного товару. У даному випадку людина, яка рекламує товар, – це аніматор продажів (промоутер). Він може бути задіяний у всіляких заходах: в акціях і лотереях, розрахованих на залучення уваги покупців до визначеного виду товару, до вивчення досвіду продажів конкурентів, маркетингових досліджень тощо.

      Отже, в образі аніматора сьогодні виступають представники наступних

професій:

– аніматор-мультиплікатор – людина, яка оживляє мальовані картинки;

– аніматор у бізнесі – людина, яка займається збільшенням продажів, пожвавленням бізнесу;

– аніматор шоу-бізнесмен

– масовик-витівник у сфері гостинності, який займається організацією культурно масових  заходів, розвагою гостей та організовує  дозвілля відпочиваючих.

      Анімація  не обмежується мультиплікацією  і збільшенням продажів. В останні  роки великого розвитку досягла туристська анімація на Середземноморському узбережжі  Туреччини, Іспанії і Франції. Наприклад, в готелях Середземноморського  узбережжя, симпатичніюнаки і дівчини – GO2, як останнім часом стали їх називати, з великим ентузіазмом займаються розвагою гостей – GM3, які прибули на відпочинок з багатьох країн світу. Володіючи декількома іноземними мовами, а також маючи музичну, хореографічну або спортивну освіту, вони своєю працею створюють висококатегорійним готелям світову популярність. Під час відпочинку аніматори стають справжніми друзями гостей і прекрасними вихователями для їх дітей. Удень вони – спортивні тренери, увечері – витівники в музичних шоу, на застіллях можуть прекрасно впоратися з роллю тамади, є неперевершеними партнерами в танцях на дискотеках. Так, саме завдяки популяризації готельної анімації Туреччина сьогодні є однією з найпривабливіших і затребуваних у туристів країн відпочинку.  
 
 
 

РОЗДІЛ 1.

ЗАГАЛЬНІ  ВІДОМОСТІ

      Комбінація  активного та пасивного відпочинку рекреантів незалежно від вікової категорії та соціального статусу передбачає наявність розважальних заходів, яким притаманні емоційне переключення, незвичайність, святковість, несхожість на те, чим займаються у своєму повсякденному житті. В зарубіжній практиці гостинності застосовують термін „amusements” (розваги), під яким об’єднано комплекс видів рекреаційної діяльності людини в період відпочинку, крім суто розважальної: пізнавальну, спортивно-оздоровчу, соціокультурну та ін.  Холістичний (англ. holism від гр. holos – цілий, увесь) характер рекреаційної діяльності який проявляється у здатності туризму вносити різноманітність та радість в повсякденне життя людини, створювати атмосферу свята обумовив появу терміну „animation”4 (анімація).

      За  своєю етимологією слово „анімація” має латинське походження („anіma” – душа, повітря, вітер) і визначає наснагу, натхнення, залучення до руху, до активної діяльності, стимулювання життєвих сил.

      Можна виділити наступні напрямки розвитку анімації в туризмі:

1. створення  спеціальних музеїв та парків, організація костюмованих балів, шоу, свят та інших дійств за конкретними сценаріями (створення спеціалізованого турпродукту).

2. анімація  – оживлення програм дозвілля  туристів в місцях тривалого відпочинку – курортних готельних комплексах, туристських центрах, туристичних селищах (holiday villages – HV-1) і базах, на круїзних судах тощо.

      Обидва  з зазначених напрямків передбачають незвичайність і різноманітність заходів, безпосереднє залучення туристів до дії, що вимагає від організаторів дозвілля певних творчих здібностей для створення спеціальних програм і сценаріїв, вміння стимулювати інтерес туриста, змусити його попри зніяковіння, інертність взяти участь в анімаційних програмах.

      В анімації використовуються активні  види відпочинку, до яких відносяться рухливі спортивні ігри, плавання, біг, лижі, піші прогулянки, аеробіка, скелелазіння, туристські походи, і пасивні – читання, риболовля, заняття музикою, садівництво, комп'ютерні ігри, відвідування стадіонів, концертів, виставок, музеїв, огляд пам'ятників архітектури, історії й культури.

      У сфері гостинності сформувалися наступні види анімації, які задовольняють різні потреби відпочиваючих.

      Анімація  в русі – задовольняє потреби  сучасної людини в русі шляхом залучення її до участі в рухливих спортивних іграх, заняттях аеробікою, відвідування дискотек і просто заняттю елементарною фіззарядкою.

      Анімація  через спілкування – задовольняє  потребу людини в спілкуванні  з

іншими  людьми, а як говорив Сент-Екзюпері: „Спілкування – це розкіш”.

      Анімація  через залучення до культури –  задовольняє потребу людей у духовному розвитку за допомогою відвідування музеїв, пам'ятників культури, історії й архітектури, покупки сувенірів, особливо виготовлених місцевими умільцями тощо.

      Творча  анімація – задовольняє потребу  людини у творчості, у спілкуванні з людьми, близькими за духом, за професією, шляхом диспутів, обміні інформацією, взаємозбагачення один одного.

      Реабілітаційна  анімація – задовольняє потребу  людини в психологічному розвантаженні від повсякденної утоми за допомогою контакту з природою, участі в турпоходах, морських прогулянках тощо.

      Готельна  анімація – комплексна рекреаційна  послуга, заснована на особистих людських контактах туристського аніматора з туристом та їх спільною участю в розвагах, пропонованих анімаційною програмою туркомплекса – має свої особливості: проектується, організується і проводиться самим готелем, туркомплексом згідно зі споживчим інтересом, що вивчається на основі анкетних опитувань і особистого контакту персоналу готелю з гостями, наявним досвідом обслуговування гостей тощо.

      В практиці анімаційної справи для  цільового конструювання анімаційних програм виділяють наступні функції туристської анімації:

· адаптаційна  – дозволяє перейти від повсякденної обстановки довільної;

· компенсаційна  – звільняє людину від фізичної і психічної втоми повсякденного життя;

· стабілізуюча – створює позитивні емоції і  стимулює психічну стабільність;

· оздоровча  – спрямована на відновлення і  розвиток фізичних сил людини, ослаблених у повсякденному трудовому житті;

· інформаційна – дозволяє одержати нову інформацію про країну, регіон, людей і т.д.;

· освітня  – дозволяє придбати і закріпити  в результаті яскравих вражень нові знання про навколишній світ;

· вдосконалююча  – приносить інтелектуальне і  фізичне удосконалення;

· рекламна – надає можливість через анімаційні програми зробити туриста носієм реклами про країну, регіон, туристський комплекс, готель, туристську фірму і т.д.;

· холістична – вносить різноманітність та радість в повсякденне життя людини, створюючи атмосферу свята.

      Підвищення  ступеня задоволеності туриста  якістю обслуговування, створення позитивного іміджу готелю, розширення активного туристського сезону, підйом престижності професій сфери гостинності, що досягається професійною, інтелектуальною, ефективною роботою талановитих туристських аніматорів є закономірним наслідком вдало організованих анімаційних послуг. Готельна анімація вносить вагомий вклад у виконання всіх умов позитивного перетворення потреб туриста (гостя) у його задоволеність. Актуальність дослідження цього аспекту підтверджується оцінкою експертів – працівників готелей та турфірм: 82% туристів пред'являють високі вимоги до рівня проведення анімаційних програм, 68% вважають анімацію видовищним видом мистецтва, 73 % споживачів туристських послуг очікують на культурно- пізнавальні анімаційні програми у туристському дозвіллі.

      Як  найважливіша складова частина турпродукту, сукупної діяльності на туристському підприємстві та вираження високого ступеня його професіоналізму туранімація має бути планованою, чітко регламентованою, організаційно керованою, забезпеченою матеріальними, фінансовими і кадровими ресурсами.

      Для ефективної реалізації анімаційної  діяльності потрібні три складові:

1) концепція  готельної анімаційної діяльності  з додаванням типових анімаційних програм і методик їх адаптації до реальних груп і персоналій;

2) матеріально-технічна  база для спортивно-оздоровчих  і розважальних занять;

3) талановиті  аніматори, які здатні втілити  концепцію, програми і методики в життя, й обслуговуючий персонал.

      Центральну  і системоутворюючу роль у цих складових повинен виконувати головний анімаційний менеджер, що керує штатом аніматорів і побічно (через технічного директора) керує обслуговуючим персоналом, а також працівниками інших служб, які так чи інакше беруть участь в анімаційному обслуговуванні туристів.

      Організація служби анімації покликана забезпечувати  оптимальну взаємодію всієї анімаційної команди: погодженість, супідрядність і координацію всіх її структурних елементів. Організація анімаційної діяльності як складова частина технологічного процесу вимагає жорсткого дотримання професійної самостійності всіх фахівців і одночасно всебічного розвитку їх активності й ініціативи в рамках конкретних завдань своїх структурних підрозділів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2.

ОСВІТА  ДЛЯ АНІМАТОРІВ

      Термін  „фахівець сфери дозвілля” охоплює різні концепції й характеризується у світовому просторі неоднозначністю. В Італії, Іспанії, Франції фахівців сфери дозвілля називають соціокультурними аніматорами, у Німеччині – соціальними працівниками, педагогами вільного часу, у США – терапевтами-рекреаторами, у Великобританії – соціальними працівниками. У Франції дефініція „аніматор” характеризується розмаїтістю підходів.

      Так, аніматор розглядається як:

– професійний  працівник соціально-виховної анімації, функції якого полягають у розвитку виховного, культурного й спортивного потенціалу людини;

– фахівець соціальної області, мета якого –  задоволення потреб, бажань і запитів соціальних верств населення;

– агент  культурної й суспільної діяльності, покликаний підвищувати суспільну свідомість, поліпшувати життя громади, розвивати культурну демократію.

      Незважаючи  на розбіжності в кадровій політиці закордонних держав, узагальнюючим є той факт, що в основі професійної підготовки фахівців соціально-культурної сфери лежить дві фундаментальних концепції: ідея професіоналізму та ідея прав людини.

      Освіту  в області організації дозвілля можна одержати в навчальних закладах або на відповідних курсах за умови наявної вищої освіти й практичного досвіду соціально-культурної роботи. Вищі навчальні заклади закордонних країн проходять акредитацію, що передбачає всі процедурні й організаційні критерії, необхідні для ефективного здійснення навчального процесу. Наприклад, в Аризонському державному університеті (США) акредитовані навчальні програми на факультеті рекреаційного менеджменту й туризму, у Каліфорнійському державному університеті – рекреаційного адміністрування й дозвілля, у Державному університеті Сан-Франциско – рекреації й дозвілля, у Флоридському міжнародному університеті – обслуговування з дозвілля, Нью-Хемпширському університеті – рекреаційного менеджменту й політики.

      Вагома  частина навчального процесу  в закордонних програмах належить практичному навчанню: наприклад, у Франції обсяг практичного навчання становить 55-65% усього навчального процесу, у Великобританії – 50%, в Італії

– 40, у  Німеччині – 35-40, у Бельгії – 30, у Польщі й Данії – 25 і 20% відповідно. Істотною складовою процесу професійної адаптації, яка сприяє виявленню набутих у навчальному закладі знань, умінь і навичок з урахуванням умов самостійної діяльності студента; формує професійну готовність студента до рішення реальних практичних завдань є практичне навчання.

      На  пострадянському просторі ініціатором  підготовки фахівців з анімації є Російська міжнародна академія туризму (РМАТ), що тісно співробітничає з ЮНЕСКО, здійснюючи спільну програму UNІTWІN (ЮНІТВІН) /UNESCO Chaіrs. Так, у складі академії функціонують такі кафедри, як кафедра бізнес- анімації, кафедра фізичного виховання і спорту, кафедра спортивно-культурного розвитку в туризмі.

      Кафедра бізнес-анімації випускає фахівців зі спеціальності „Менеджмент організацій” за спеціалізацією „Анімаційний менеджмент у туризмі”. Основні дисципліни, що формують базу знань студентів:

– історія  ігор і розваг;

– організація  ігрового бізнесу;

– безпека  й охорона в ігровому бізнесі;

– організація  дозвілля;

– менеджмент ігорного бізнесу;

– ігорне устаткування;

– маркетинг  ринку ігрового бізнесу;

– ліцензування ігорних закладів.

      Випускники  цієї кафедри можуть працювати в  культурно-дозвільних центрах і ігорних закладах на посадах круп'є ігорних закладів, супервайзера ігорних закладів, менеджера ігорних закладів.

      Кафедра фізичного виховання і спорту випускає фахівців зі спеціальності „Менеджмент організацій” за спеціалізацією „Менеджмент спортивного туризму”. Основними навчальними дисциплінами є:

– теорія і практика спортивного туризму;

– рекреаційна  діяльність і програмування спортивного  туризму;

– організація  і управління системою спортивного  туризму.

      Студенти, навчаючись на цій кафедрі, здобувають знання з теорії спортивного туризму і фізичній культурі; основам здорового способу життя; основам менеджменту кваліфікаційного спортивного туризму; основам теорії, методики та організації фізичного виховання і спортивного тренування в різних видах туризму. Вони здобувають практичне уміння і навички щодо збереження і зміцнення здоров'я, розвитку й удосконалювання психофізичних здібностей і якостей для досягнення життєвих і професійних цілей.

      Об'єктами професійної діяльності випускників  цієї кафедри є:

– туристські фірми;

– спортивні  центри і комплекси;

– фізкультурно-оздоровчі  установи і т.д.

      Посади, на яких можуть працювати випускники, це: менеджер спортивного туризму, інструктор спортивного туризму.

      Кафедра соціально-культурного розвитку в туризмі випускає фахівців зі спеціальності „Менеджмент організацій” за спеціалізацією „Анімаційний менеджмент у туризмі”. Основними навчальними дисциплінами на кафедрі є:

– режисура культурних програм;

– анімація туристського обслуговування;

– спортивна  анімація;

– акторська  майстерність;

– теорія і практика анімації;

– організація  і методи ігрової діяльності;

– менеджмент анімаційної діяльності.

      Основне завдання кафедри – навчити студента розробляти анімаційні проекти для розвитку регіону (міста) як туристського центра; розробляти продукт сфери анімаційного туроперейтингу; складати ситуаційні і тематичні анімаційні програми; використовувати анімаційні технології в туроператорському і турагентському бізнесі, а також у сфері просування турпродукту і реклами; здійснювати постановку анімаційних програм обслуговування туристів і екскурсантів у музеях, готелях, на підприємствах харчування, транспортних маршрутах, у шоу-бізнесі, туристських походах і т.д.

      Випускники  цієї кафедри можуть працювати в  туроператорських і турагентських фірмах; екскурсійних бюро і музеях; інформаційних центрах і виставках; рекламних фірмах; готелях, ресторанах і барах; туристських центрах; базах відпочинку, пансіонатах і санаторіях; спортивно-оздоровчих комплексах; сфері шоу-бізнесу. Можуть займати посади організатора дозвілля, методиста-аніматора, менеджера культурно-спортивної анімації в туризмі.

      Кафедри РМАТ відповідно до підписаної з університетом  Пантеон- Сорбона Париж-1 угоді співробітничають у розробці навчальних планів за наступними спеціалізаціями у туризмі: „Туризм – культура – навколишнє середовище”, „Міжнародне готельне господарство” і „Туристські проекти, розвиток”. Між партнерами здійснюється обмін професорами і студентами, спільно готуються кадри для культурного і наукового туризму, здійснюється обмін інформацією і документацією, а надалі планується створення відділень і кафедр як у Росії, так і в інших країнах СНД. При цьому передбачається керуватися цілями і задачами ЮНІТВІН, орієнтуючись на необхідність розвитку туристської освіти відповідно до її специфіки в різних країнах світу.

      Усвідомлюючи необхідність підготовки вітчизняних кадрів з анімації, українські вищі навчальні заклади в рамках підготовки фахівців з туризму активно впроваджують в начальний процес спеціальні курси (Ужгородський

національний  університет – „Анімаційні послуги в туризмі”; Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковичa – „Організація анімаційних послуг в туризмі”; Київський національний інститут культури і мистецтв – „Організація дозвілля”; Міжрегіональна академія управління персоналом – „Організація анімаційних послуг”, „Організація дозвілля в сільській місцевості”; Дніпропетровський університет економіки та права – „Організація екскурсійних послуг та дозвілля туристів” та ін.).

      У Харківській національній академії міського господарства навчальним планом підготовки бакалавра галузі знань 0201 „Культура” напряму підготовки 6.020107 „Туризм” передбачено вивчення дисципліни „Організація анімаційних послуг в туризмі”. Знання та навички, набуті студентами під час вивчення зазначеної дисципліни, закріплюються під час проходження технологічної практики на базі провідних підприємств індустрії гостинності України та зарубіжжя.

      Випускники  профільних кафедр повинні ліквідувати  пробіл у підготовці спеціалістів-аніматорів на пострадянському просторі, вони покликані внести елементи новизни в обслуговуванні гостей, підвищити престиж вітчизняних засобів розміщення, санаторіїв, туристських центрів й інших організацій, пов'язаних з прийомом, розміщенням і обслуговуванням туристів і відпочиваючих.

      Мета  і задача навчального посібника  – ознайомлення з теоретичними основами анімації в соціально-культурному сервісі та туризмі, специфікою надання анімаційних послуг та підготовки анімаційної команди, залучення уваги керівників і менеджерів підприємств туризму і відпочинку до необхідності впровадження в свою діяльність анімаційних служб, надання методичних рекомендацій з організації анімаційних послуг в туризмі. Особливу увагу приділено організації дозвілля відпочиваючих – проведенню рухливих ігор для дітей та дорослих на спортивних майданчиках, в басейні. З метою популяризації української культури в додатках наведено традиційні національні дитячі ігри та народні пісні. 
 
 

ВИСНОВКИ

      На  розвиток туризму істотно впливає  організація дозвілля, що становить  вагому складову найперспективнішої галузі світової економіки індустрії дозвілля. Індустрія дозвілля створює умови для розгортання дозвіллєвої діяльності. Туризм сприяє задоволенню оздоровчих, просвітніх, професійних, рекреаційних потреб людини, економічному, політичному, соціальному, культурному розвитку суспільства. Головною метою туристичного дозвілля є: удосконалення обслуговування людини у вільний час; залучення ї до різноманітних розважальних заходів, що здійснюються туристичними комплексами; організація ефективного відпочинку людини; формування оптимістичного настрою, відновлення її духовних та фізичних сил.

      Соціальна сутність туристичного дозвілля полягає  також у формуванні й забезпеченні особистісних і суспільних потреб людини, поглибленні знань, розвитку культури дозвілля. Сучасний ринок туристичних  послуг неможливий без цілеспрямованої  дозвіллєвої діяльності, від якої досить часто залежить імідж, та популярність готелю, ресторану його прибуток, психологічний клімат, перспективи й темпи розвитку,

      Організація туристичного дозвілля здійснюється спеціальними службами в туристичних комплексах, які мають назву «анімаційної», «рекреаційної», «дозвіллєвої». Саме наявність такої служби, її матеріально-технічне оснащення, кадрове забезпечення відбивають статус та роль туристичного комплексу на ринку дозвіллєво-туристичних послуг, його комерційний успіх та перспективи розвитку.

      Тобто, збільшити кількість клієнтів у  конкретному туристичному центрі можна  не тільки шляхом збільшення готельних  номерів, чіткої роботи авіаліній, усунення комунальних проблем, а й шляхом створення умов для комфортного, різноманітного, цікавого відпочинку, забезпечення високоякісного дозвіллєвого обслуговування. З цією метою розробляються програми проведення міжнародних акцій, наукових конференцій, симпозіумів, пропонуються спортивні види відпочинку (кінні прогулянки, парусний спорт, гірський туризм, екскурсії), азартні ігри, відвідування історичних пам'яток. Різноманітність форм дозвіллєвої діяльності є запорукою подальшого успішного функціонування всього туристичного комплексу.

      Однак дозвіллєва програма повинна відповідати загальній стратегії розвитку туристичного комплексу. Створена при туристичному комплексі анімаційна служба функціонує відповідно до стратегії розвитку усієї організації і тісно співпрацює з іншими підрозділами: фінансовим, юридичним, кадровим, технічним, службою безпеки. Тому працівники анімаційної служби не лише розробляють програму дозвіллєвої діяльності з клієнтами, а й беруть участь у формуванні цінової політики закладу, у вирішенні кадрових питань, експлуатаційних, транспортних, туристсько-екскурсійних та інших проблем згідно з тими завданнями, що стоять перед анімаційною службою. У дозвіллєвих заходах враховуються соціально-демографічні особливості туристів -- їх національність, вік, чисельність групи і тривалість перебування, культурні особливості, етнічна приналежність, релігійні погляди, дотримання певних традицій та звичок та ін. Незайвим буде проаналізувати мотиви, що спонукають людину до туристичної діяльності, потреби, які вона прагне задовольнити, відвідуючи дозвіллєві заходи (спілкування, творчості, емоційного збагачення, активності, пізнання, відновлення фізичних сил, спокою, естетичної насолоди).

      Ефективність  дозвіллєвої діяльності неможлива без талановитих аніматорів, здатних реалізувати певну дозвіллєву програму. Тому "класичної" освіти для спеціалістів туристичної та дозвіллєвої індустрії, опанування професійних знань, сьогодні недостатньо. Неабияку роль відіграють такі риск аніматора, як тактовність і делікатність, комунікабельність і доброзичливість, вміння "чути" клієнта та оперативно реагувати па його проблеми, витривалість і міцне здоров'я. Не даремно у провідних туристичних центрах світу пропагується як основний принцип анімаційної служби індивідуальний підхід у роботі з клієнтом. Йдеться про відзначення днів народження туристів, їх професійних свят, сімейних ювілеїв, особистісно значимих подій, про гнучкі пільгові системи. Головною проблемою для молодих спеціалістів є, зазвичай, відсутність практичного досвіду, гнучкості та творчості мислення, невміння використовувати набуті знання та навички у практичній діяльності. Тому сьогодні до організаторів дозвілля в туристичній галузі ставляться якісно інші вимоги: вища освіта, досвід роботи, бажання удосконалювати свою кваліфікацію, наявність відповідних особистісних якостей.  З цією метою в туристичних комплексах проводяться різноманітні курси, проектні семінари, практикуми, тренінги, діють творчі лабораторії та школи.