Педагогічна наука про передовий педагогічний досвід

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту

Ніжинський державний  університет ім. Миколи Гоголя

 

 

Кафедра педагогіки

 

 

ІНДЗ 

 

ПЕДАГОГІЧНА НАУКА  ПРО ПЕРЕДОВИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ДОСВІД

 

 

 

 

Студентки  3  курсу

Факультету  іноземних  мов

Групи  АН-32/1

Скоренок  Юлії  Віталіївни

 

 

Ніжин,2012

План

Вступ

1. Суть передового  педагогічного досвіду

2. Класифікація передового педагогічного досвіду.

3. Процес освоєння  ППД:

  а) виявлення ППД;

  б) вивчення досвіду;

  в) узагальнення  ППД;

  г) поширення і  впровадження.

4. Втілення досягнень ППД в шкільну практику

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

    Актуальність дослідження: динаміка життя України вимагає нового педагогічного бачення та змін в управлінській діяльності навчально - виховного процесу. Для сучасних навчальних закладів потрібні висококваліфіковані педагоги, які постійно шукають і знаходять найбільш ефективні шляхи й засоби вирішення завдань навчання, виховання та розвитку учнів і підготовки їх до життя. Педагогічний досвід як результат практики є критерієм істини: він або підтверджує, або відкидає ті чи інші нововведення. Цей досвід, як правило, результат творчих пошуків педагогів, у ньому зливаються воєдино творче, новаторське і в той же час традиційне начала. Педагогічний досвід учителя є підґрунтям, на якому зростає його педагогічна майстерність. Водночас він є і джерелом розвитку педагогічної науки. Це своєрідний пробний камінь під час експерименту, перевірки істинності теорій, концепцій, прогнозів тощо. Аналіз результатів експериментальної роботи, тобто спеціально організованого педагогічного досвіду, дає змогу довести істинність чи неправомірність теоретичного знання, перевірити оптимальність рішень, вірогідність прогнозів та ін.

     Об’єкт дослідження:  передовий педагогічний досвід.

     Предмет дослідження:  процес вивчення, узагальнення, поширення та впровадження передового педагогічного досвіду.

     Мета: визначити основні етапи процесу освоєння передового педагогічного досвіду .  

     Завдання дослідження: 

• визначити суть передового педагогічного досвіду;
• дослідити процес освоєння передового педагогічного досвіду;
• проаналізувати втілення досягнень передового педагогічного досвіду в шкільну практику.

     Гіпотеза: поступове впровадження передового педагогічного досвіду в практику здатне не тільки розширити існуючий арсенал методичних засобів, але й повністю змінити існуючі форми навчання.

    Методи дослідження:  педагогічна література з теми дослідження і метод узагальнення та класифікації, емпіричний метод – метод спостереження, метод узагальнення незалежних характеристик та продуктів творчої діяльності школярів.

   Теоретична значимість:  узагальнення великого кола загально педагогічних і методичних досягнень приватного характеру, у позначенні загальних тенденцій вивчення, поширення та впровадження передового педагогічного досвіду.

    Практична значимість роботи як інформаційно-консультативного матеріалу може виявитися в процесі розробки стратегії подальшого вивчення та впровадження передового педагогічного досвіду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Суть передового педагогічного досвіду

 

    Педагогічний досвід - це система педагогічних знань умінь і навичок, способів здійснення творчої педагогічної діяльності, емоційно-ціннісних ставлень, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи. Педагогічний досвід може бути масовим і передовим. Передовий педагогічний досвід формується на основі масового завдяки оволодінню об'єктивними педагогічними закономірностями [1, с.305].

     Буває й так, що деякі вчителі не відрізняють педагогічну проблему від педагогічної задачі. Так, викладач, бажаючи домогтись високих результатів у своєму предметі, проводить додаткові заняття, задає багато, понаднормово, домашніх завдань. Ця робота може принести миттєвий добрий результат (тобто буде вирішена поточна педагогічна задача), але при цьому упускається більш важлива педагогічна проблема: виховання в учнів пізнавальних інтересів і потреб, формування суспільно вартісних мотивів навчання (ця проблема, можливо, навіть не осмислена вчителем).

   Слід зазначити, що нове - це не гарантія передового досвіду. Масове застосування якихось форм, методів і прийомів - також ненадійний показник передового досвіду. Іноді за передове видаються псевдоноваторські та псевдопедагогічні прийоми, наприклад, прагнення замінити викладача технічними засобами там, де така заміна не виправдана; прагнення за будь-яку ціну домогтись добрих результатів у навчально-виховній роботі, зокрема заміною «другорядних» уроків «головними»; диктаторські прийоми впливу на учнів; завищення реальних показників успішності й т. п [6, с.23-25].

    Інші викладачі домагаються високої успішності у своєму предметі за рахунок додаткових занять; відзначаючи сумлінність такого педагога як його достоїнство, у той же час не можна не бачити, що це не єдина й не головна ознака майстерності і тим більше не передовий досвід. Окремі вчителі як би зненацька, інтуїтивно знаходять оригінальне рішення деяких складних задач навчально-виховної роботи. Хоча інтуїція - це результат тривалої практики, але й вона не стає основою передового досвіду, не являє собою якої-небудь системи, а виявляється як би в момент «педагогічного осяяння» викладача.

    Для виявлення ступеня ефективності педагогічного процесу та його оцінки треба мати критерій, у якому визначені: ознаки об'єкта, міра для визначення того, в якому ступені виражена та чи інша ознака в даного об'єкта, і точка відліку (щоб вимірювати щось, необхідно мати таку точку). Без цих компонентів немає надійного критерію і, значить, неможлива об'єктивна оцінка педагогічного досвіду.

    За ступенем узагальненості можна виділити дві групи критеріїв: перша група - це ті критерії, що відносяться до загальнопедагогічних (наприклад, критерії проблемного навчання), друга - критерії, що стосуються передового досвіду як частки випадку загальнопедагогічних критеріїв (наприклад, критерії проблемного навчання стосовно різних навчальних предметів, у різних класах) [3, с.254-258].

   Передусім ППД спрямований на розв'язання актуальних проблем навчально-виховного процесу школи, зокрема на сучасному етапі — використання комп'ютерної техніки у навчальному процесі, формування правової культури школяра, виховання підприємливості молодої людини та ін. Для передового педагогічного досвіду характерною є новизна, яка виокремлює його з маси позитивної діяльності педагогів. Досвід можна вважати передовим тільки за умови, що він забезпечує високі результати навчально-виховної діяльності вчителя, які мають бути не випадковими, а наслідком застосування продуманої системи навчання й виховання.

   Важливим його показником є стабільність. Це означає, що результативність навчання і виховання мають бути перевірені часом. Перспективність передового педагогічного досвіду передбачає, що він «працює» й у практичній діяльності інших педагогів, його можна поширювати, втілювати в життя.

     Передовому вчителеві властиві науково-педагогічне мислення, яке характеризується здатністю: аналізувати виховні явища в сукупності, взаємозв'язку та взаємозалежності; простежувати генезу впливу педагогічних взаємодій і впливів; співвідносити педагогічну дію з цілями і результатами навчання й виховання; охоплювати всі типи і способи мислення; аналізувати і синтезувати педагогічні явища, розрізняти педагогічну істину й помилки; відмовитися від усталених шаблонів і стереотипів, шукати і знаходити нові оцінки, узагальнення, підходи, дії; використовувати нові ідеї в практичному і творчому пошуку; виявляти мислительну гнучкість і оперативність; співвідносити тактичні й стратегічні дії [2, с.136-139].

 

 

2. Класифікація передового педагогічного досвіду

 

Класифікація  передового педагогічного досвіду:

 

1. Залежно від теми та змісту передовий педагогічний досвід може бути:

 

• комплексний;
• локальний.

     Комплексний досвід – це досвід, який висвітлює певну педагогічну технологію побудови навчально-виховного процесу, її змістову (зміст навчання) та процесуальну (методи, прийоми, форми навчання) основи.

     Локальний досвід – це досвід, який представляє певний доробок учителя чи педагогічного колективу в побудові певних компонентів навчально-виховного процесу: цільового, стимулюючо-мотиваційного, змістового, операційно-діяльнісного, контрольно-регулюючого, оцінно-результативного.

 

2. За рівнем творчої самостійності ППД поділяється на:

 

• раціоналізаторський – досвід, який представляє собою удосконалення практики навчання, виховання чи управління в межах відомих форм та засобів (методів, прийомів) педагогічної діяльності;
• новаторський –  досвід-дослідження, який представляє принципово нові для системи освіти педагогічні рішення [5, с.11-13].

 

3. За кількістю авторів чи носіїв досвіду (окремий педагог, група педагогів, методичне об’єднання (далі МО) працівників закладів освіти, районних управлінь освіти міста) передовий педагогічний досвід може бути:

 

• колективний;
• груповий;
• індивідуальний.

 

 

 

 

3. Процес освоєння ППД

 

 

1. Виявлення передового досвіду

 

Надзвичайно важливо, аби виявлення передового практичного  досвіду, окремих паростків високоефективних інновацій відбувалося вчасно і  систематично. Знаходити в управлінській діяльності, в організації навчально-виховного процесу крихти нового, передового, неординарного, справді творчого в масі усталеного, повсякденного набагато важче, ніж виявляти недоліки та упущення, які лежать завжди на поверхні. До того ж неординарність не відразу оцінюється відповідно до його значення для подальшого розвитку педагогічної науки і практики.

     Виявлення кращих педагогічних надбань сприятиме тому, що:

• по-перше, індивідуальні творчі знахідки стануть колективним надбанням;
• по-друге, це буде добра підтримка, розвитку і зміцненню самого досвіду;
• по-третє, це створить умови для постійно діючого інформування про стан і перспективи розвитку навчально-виховного процесу, хід оновлення загальноосвітньої професійної школи.

 

     Центром виявлення педагогічного досвіду є школа. Внутрішньо шкільне управління і контроль, діагностування, участь педагогів у різних формах методичної роботи на рівні закладу освіти, району, області, постійне спілкування з ними - створює основу для професійної характеристики кожного з його учасників. Для фіксації виявленого ППД варто вести спеціальний облік, аби мати банк даних для включення об'єктів в план вивчення, узагальнення, поширення та впровадження в практичну діяльність інших.

 

     Критерії виявлення об'єктів для вивчення передового педагогічного досвіду:

 

1. Загальна ерудиція.

 

2. Обізнаність  із сучасними теоріями, концепціями розвитку освіти, закономірностями науки.

 

3. Творчий характер  діяльності педагога.

 

4. Безперервність  творчого пошуку.

 

5. Стабільність високих результатів роботи [1, с.307-312].

 

     Критерії оцінки виявленого досвіду роботи вчителя на предмет – передовий:

 

1. Актуальність і перспективність. Виявлений досвід має сприяти виконанню завдань, визначених державною політикою в освіті, прискоренню вирішення актуальних проблем педагогічної теорії.

 

2. Наукова достовірність  досвіду. У передовому досвіді високі результати повинні досягатися раціональним способом (шляхом), відповідати вимогам науки.

 

3. Висока ефективність. Досвід роботи може бути визначений передовим лише в тому випадку, якщо вчителем досягнуті результати навчання, розвитку і виховання вищі, ніж типові, характерні для масового досвіду.

 

4. Стабільність  результатів. Результати мають функціонувати протягом певного часу. Моментальне поліпшення або одиничний результат може бути випадковим або не залежати навіть від учителя.

 

5. Збалансованість і комплексність результатів. Даний критерій дозволяє встановити не лише його основні складові частини, причинно-наслідкові зв'язки між ними, але й те, якими засобами і при яких умовах результат був досягнутий; дозволяє визначити рівень розвитку кожної "складової", ефективність їх взаємодій в цілісній системі.

 

6. Раціональність затрат часу, умов, засобів. Даний критерій зв'язаний із ліквідацією перевантаження вчителів і учнів. Результати, відірвані від процесу праці вчителя і учня, не дають підстав для віднесення досвіду роботи до передового. ППД передбачає високий результат, але досягнутий при оптимальній інтенсифікації сил, засобів, при раціональному використанні часу.

 

7. Відповідність  реальним можливостям основної кількості вчителів, матеріальній базі. Цей критерій визначає можливість творчого використання даного досвіду іншими вчителями, взяття його на озброєння зацікавленими педагогами і колективами.

 

    Всі критерії повинні використовуватися тільки в єдності, а не вибірково. Критерії носять як оцінювальну, так і конструктивну функцію [9, с.432-439].

 

 

 

2. Вивчення передового досвіду

 

 

     Вивчення здійснюється планово, в певній послідовності. Даний етап можна поділити на:

• підготовчий;
• ґрунтовний;
• підсумковий.

 

    Підготовчий рекомендується проводити у вересні-жовтні впродовж 10-15 днів. Мета: визначити в загальних рисах суть досвіду. На цьому етапі необхідно разом із вчителем опрацювати науково - методичну літературу з теми досвіду, наявний ППД: вивчити стан навчально-матеріальної бази; систему управлінських або педагогічних дій, які заслуговують на увагу; проаналізувати основні сторони діяльності педагога. Зробити попередній висновок про набутий досвід. Ґрунтовне вивчення передбачає тривалу, планомірну роботу за певною системою, зміст якої залежить від характеру досвіду, що встановлений при підготовчому спостереженні.

    Даний етап варто проводити у два періоди, починаючи з грудня і закінчуючи травнем упродовж 1,5—2 місяців з інтервалом 5-7 днів. На цьому етапі необхідно уточнити і поглибити висновки про суть досвіду (в розрізі критеріїв), його технологію та надати допомогу щодо усунення виявлених недоліків, прорахунків. Варто також зібрати якомога більше практичного матеріалу вчителя та учнів, який ілюструє зміст досвіду.

    Суть підсумкового етапу вивчення - це проведення контрольних зрізів, аналіз ефективності педагогічної діяльності вчителя та діяльності учнів, результативності досвіду [8, с.205-207].

 

3. Узагальнення передового досвіду

 

    На основі зібраного матеріалу проводиться його узагальнення. Приблизний алгоритм узагальнення виявленого та вивченого передового педагогічного досвіду:

І. Відтворити знання з опрацьованої науково-методичної літератури з теми досвіду.

II. Чітко сформулювати тему досвіду. У самій назві теми повинна бути чітко відображена ідея досвіду, область використання, характер управлінської, методичної або навчально-виховної проблеми, яку він вирішує. (Наприклад: “Творчий підхід Черняхівського райметодкабінету до управління процесом адаптації та професійного становлення молодих учителів”).

III. Скласти план викладу  теми.

План має складатися із трьох частин: вступ, основна частина, висновок.

Вступ

 

1. Обґрунтувати актуальність  досвіду, його практичну значимість для підвищення якості навчально-виховного процесу. Дане обґрунтування має виходити із 2-ох основних позицій:

• наскільки даний досвід сприяє вирішенню завдань державної політики в освіті;
• які типові загальні недоліки (протиріччя) в педагогічній діяльності допомагає ліквідувати (розв’язати).

2. Обґрунтувати наукову  достовірність педагогічного досвіду.  Вказати, на яких сучасних наукових  ідеях, положеннях формувався  передовий педагогічний досвід.

Основна частина

 

     Розкрити ідею (суть) досвіду та його технологію, щоб дати відповідь на питання: Що? Для чого? Як? Який одержав результат?

Для цього бажано:

1. Виділити у проблемі  досвіду його складові частини  (фактори успіху), розмістити їх  у відповідній послідовності.  Це допоможе визначити концепцію  педагогічної діяльності об'єкта, досвід якого узагальнюється.

Факторами успіху можуть бути:

• визначення мети і завдань педагогічної діяльності;
• зміст навчальної і виховної роботи згідно до визначеної мети і завдань;
• форми і методи навчальної і виховної роботи, їх оптимальний вибір, технологія їх використання, способи діяльності вчителя і учнів;
• організація навчально-виховного процесу, способи включення учнів у навчальну діяльність та інші.

2. Описати фактори  успіху в такій послідовності:

• назва фактору успіху, його структура;
• мета використання відповідного фактору, послідовність використання;
• який результат одержано;
• які умови забезпечили високий успіх.

 

Висновок

Сформулювати загальні висновки і рекомендації. При цьому:

1. Необхідно вказати відмінність одержаних результатів у навчально-виховному процесі від попередніх в тих же умовах.
2. Аргументувати можливість творчого використання даного передового педагогічного досвіду іншими суб’єктами.
3. Вказати труднощі, які виникають в ході реалізації теми досвіду в навчально-виховному процесі.

IV. Зробити тезисний виклад теми досвіду.

V. Визначити форму узагальнення.

VI. Описати досвід. Матеріал  необхідно викладати глибоко,  логічно, конкретно, грамотно. В описі розкривати не лише діяльність педагога, а й діяльність учнів у навчально-виховному процесі.

VII. До опису додати ілюстративний матеріал.

VIII. Забезпечити естетичне  оформлення матеріалів передового педагогічного досвіду.

IX. Узагальнений матеріал  необхідно винести на розгляд  і схвалення методичного об'єднання  (ради методкабінету, педради). Даний досвід затвердити наказом по школі і внести в картотеку ППД.

     Якщо досвід вартий виходу за межі школи, аналогічна картка надсилається у рай(міськ)методкабінет. Якщо досвід роботи вартий уваги на обласному рівні, рай(міськ)методкабінет надсилає картку в ОІППО (лабораторію ППД)  [7, с.12-15].

 

4. Поширення і впровадження передового досвіду

 

     Поширення досвіду – це організаційні дії, які спрямовані на популяризацію передової педагогічної ідеї. Поширення ППД здійснюється через усні та писемні форми роботи:

1. Усні: виступи, творчі звіти носія досвіду, семінари-практикуми, демонстрація відеозаписів, калейдоскопи фрагментів уроків, виховних заходів, ділові та рольові ігри, дискусії, “круглі столи”, тижні педагогічної майстерності.
2. Писемні: методичні бюлетені, буклети педвиставки, публікації в періодичній пресі, методичні рекомендації, тощо.
3. Впровадження - це спеціально організована система переробки результатів фундаментальних прикладних досліджень в педагогічній діяльності. Сприяють впровадженню створення науково-методичних лабораторії, творчих та проблемних груп, тижні педагогічної майстерності тощо [8, с.215-222].

     Особливо дієву роль у впровадженні ППД відіграють школи ППД, які створюються на базі автора узагальненого досвіду. Тут можливе використання різних методів роботи (словесні, наочні, практичні) та форм (дискусії, відвідування занять в автора школи ППД та її членів; випереджувальне моделювання уроків, позакласних заходів; розробка рекомендацій, пам'яток; виконання домашніх завдань членами ШППД з впроваджуваної проблеми; творчий звіт тощо).

     Однією з умов успішного впровадження досвіду є обладнання шкільного методичного кабінету, наявність у ньому необхідних матеріалів для організації цього складного процесу, а саме:

1. Нормативні документи про школу.
2. Матеріали інструктивно-методичного характеру.
3. Методичні рекомендації щодо впровадження ППД; анотовані каталоги; картотеки ППД школи, району (міста), області, держави .
4. Матеріали з планування і організації впровадження ППД.
5. Матеріали ППД.
6. Матеріали про оцінку результатів впровадження.
7. Журнал обліку послідовників впровадження ППД [3, с.260-264].

     При впровадженні, як зазначав К. Ушинський, “передається не сам досвід, а думка (ідея), виведена з нього, яка “проростає” в особистій практиці лише після творчого осмислення”.

 

 

 

4. Втілення досягнень ППД в шкільну практику

 

      У час кардинальних політичних, соціальних та економічних змін, що відбуваються в українському суспільстві, зростає роль педагогічної науки. Вона визначає мету і зміст, форми й методи виховання та підготовки підростаючого покоління до життя і праці, впливає на розвиток й удосконалення національної школи та освіти. У період розбудови національної школи розробка теоретичних проблем виховання і навчання, практичних шляхів підвищення якості навчально-виховного процесу повинні якнайповніше задовольняти потреби практики.

     Говорячи про необхідність впровадження у практику роботи школи результатів педагогічних досліджень, залучення вчителів до наукових пошуків, педагог А. Фурман зазначив: «За пересічний, а то й низький рівень навчання у загальноосвітній школі відповідальність несуть передовсім наші науковці, вчені. Школа, яка будує свою роботу на інструкціях чи наказах, ніколи не стане тією соціальною інституцією, в лоні котрої гартується нова продуктивна сила. Шлях до школи XXI століття — через фундаментальний експеримент за участю в ньому творчо мислячого наукового потенціалу країни» [4, с.66].

     Робота над впровадженням передового педагогічного досвіду є складовою внутрішньо шкільної методичної роботи і гармонійно поєднується з роботою над науково-методичною проблемою. Тематика досвіду повинна сприяти вирішенню завдань, які стоять перед школою на сучасному етапі її розвитку. Велике значення для використання досвіду у педагогічній практиці має чітке визначення головної ідеї досвіду і педагогічних умов його впровадження.

     З метою пропаганди та інформації про передовий педагогічний досвід у Петраківському НВК в методичному кабінеті розміщений інформаційний стенд «Карта педагогічного досвіду», зібрані матеріали «Зерна педагогічної майстерності» вчителів фізики Дробот Д.Б. , світової літератури Татарчук С.Є. Учителі НВК ознайомлюючись з матеріалами використовують їхні здобутки в своїй роботі. На засіданнях методичних об’єднань учителі отримують науково-методичну допомогу по впровадженню їхнього досвіду, спільно розробляються і проводяться тижні педагогічної майстерності. Вчитель світової літератури Татарчук С.Є. організовує і проводить семінари для учителів гуманітарного циклу, веде спостереження за ходом роботи колег, своєчасно корегує, враховує наслідки, після чого проводить обговорення з адміністрацією НВК на нарадах. Головне завдання таких семінарів - поглиблення у слухачів теоретичних знань з окремих актуальних питань, надання практичної допомоги вчителям певного фаху. Учасники таких семінарів мають змогу не тільки ознайомитись з кращим досвідом навчально-виховної роботи, а й брати активну участь в організації і проведенні запланованих заходів. На практичних заняттях учителі вивчають особливості навчальних програм, розв'язують задачі й приклади, розучують дидактичні ігри, займаються творчою діяльністю, ознайомлюються з новими методами і прийомами роботи з учнями, технічними засобами навчання .

     В Петраківському НВК широко використовується така ефективна форма передачі та впровадження передового педагогічного досвіду, як наставництво. Вчителі, майстри педагогічної праці за власним бажанням шефствують над молодими спеціалістами (Татарчук С.Є. наставник Квасневського О.В., Дробот Д.Б. наставник Сігіди А.В.) - діляться своїм досвідом і надають педагогічну допомогу. Як показує досвід НВК, добре продумане і організоване наставництво - одна з результативних форм передачі й упровадження у практику передового досвіду, вдосконалення всього навчально-виховного процесу. Однією з ефективних форм методичної роботи, яка сприяє впровадженню передового педагогічного досвіду є проведення вчителем фізики Дробот Д.Б. майстер-класу.

     Крім того, існують й інші форми поширення і впровадження передового педагогічного досвіду. Це ознайомлення вчителів з картотекою ППД у райметодкабінеті, матеріалами педагогічних виставок, відвідування засідань методичних об'єднань та вивчення матеріалів з обміну досвідом роботи, проведення фестивалів педагогічної майстерності. Велике значення має публікація матеріалів з досвіду роботи у місцевій або обласній пресі, розповсюдження буклетів. Кожна з форм значною мірою допомагає підвищити педагогічну майстерність учителів, перенесенню в їхню педагогічну діяльність досвіду вчителів-новаторів.