Переваги та недоліки зовнішньоекономічного бартеру

1. Сутність міжнародного  бартеру

У сфері зовнішньоекономічної діяльності бартерна операція розглядається  як один із видів експортно-імпортних  операцій.

Бартерна операція —  це обмін певного товару (певної кількості товару або товарної партії) на інший товар без використання грошової форми розрахунків, відповідно до принципу вартісної еквівалентності обмінюваної продукції.

Значна питома вага бартерних угод в міжнародній  торгівлі пояснюється цілим рядом причин:

• відсутність у підприємства обігових грошей, проте підприємства змушені йти на укладання бартерних угод навіть тоді, коли у них є власні кошти, але відсутня валюта і водночас існують складнощі з її придбанням на міжбанківському валютному ринку. Можливі також випадки, коли для підприємства придбання необхідного товару на основі бартерної угоди є економічно вигіднішим, ніж його купівля, опосередкована грошима ;
• можливістю отримати імпортний товар в обмін на свій, реалізація якого на звичайних умовах утруднена, і таким чином використовувати бартер для просування експортного товару;
• прагненням компаній промислово розвинених країн при будівництві в країнах, що розвиваються об'єктів "під ключ" економити на транспортних і складських витратах.

Мета, яку переслідують сторони при укладенні бартерних  угод, частіше зводиться до однієї або декількох із нижчезазначених:

1) пом'якшення  проблеми інвалютного фінансування імпорту;

2) спрощення  розрахунків;

3) розширення  можливостей просування на ринок країни-контрагента;

4) додаткова  можливість отримання імпортного  обладнання в обмін на товар, реалізація якого ускладнена у звичайних комерційних умовах.

Згідно журналу «Форбс», «вважається, що більше 60 відсотків з тих компаній, який потрапили у список« Форбс-500 », використовують бартер. Навіть такі важковаговики, як «Дженерал Електрик», «Ма-ріотт» і «Карнівел Круїз Лайнс», обмінюються за бартером товарами або послугами ». Журнал «Форчун» повідомляє, що дві третини всіх найбільших світових компаній регулярно використовують бартер і навіть мають відділи, що спеціально займаються такими угодами. У 2002 році в Аргентині «Тойота» і «Форд» погодилися прийняти в якості плати за поставлені автомобілі зерно. Заборгувала Росії за газ Україна частково розплачувалася літаками Ту-160. Сама ж Росія за поставку сиропу «кока-коли» на три мільярди доларів розплатилася «Столичної» горілкою. В 2012 році Італійські готелі переходять на бартер: оселитися в готелях Апеннінського півострова тепер можна не тільки за гроші, але і за речі. В якості оплати готельєри візьмуть банку варення, книги, DVD або попросять постояльця відпрацювати проживання, наприклад пофарбувати стіну або створити сайт готелюВ Україні, як і в інших країнах СНГ бартер складає достатньо велику частину зовнішнього товарообіг.

 Сьогодні  ж бартер у нашій країні  може займати від 5 до 10% ринку товарообігу. І це теж немало  «У минулому році товарообіг в Україні становив близько 840 мільярдів гривень ... Для України реальна частина бартеру на ринку - 5-10%. Якщо перевести в грошовий вимір - це від 40 до 85 мільярдів гривень. На Заході, наприклад  за останні десять років товарообмінні операції займали саме до 5% ринку. .  Росія буде поставляти партнерам газ з 30-відсотковою знижкою, а Україна в свою чергу на чверть століття продовжить для Чорноморського флоту термін оренди військової бази в Севастополі.Бартер між Іраном та Україною: Іран продає нам нафти,Україна розраховується зерном за бартером; ; проводимо тристоронні (з Туркменією) взаємозаліки по постачаннях газу, але «платимо» натурою - ширвжитком і металопродукцією; поставляємо тепловози, залізничні вагони, колісні пари; металопрокат і т.п.

Грошова оцінка товарів за бартерної угоди виконує  індикативну роль. Така оцінка потрібна для забезпечення еквівалентності  обміну, митного оподаткування, оцінки можливих претензій, нарахування санкцій та страхових позовів. Інша річ, що не вся інформація стосовно бартерної угоди може розголошуватися контрагентами, що інколи є навіть порушенням нормативно-правової регламентації відповідних країн.

Найбільш типовою  є ситуація, за якої предметом бартерних контрактів є сировина, котра або обмінюється на іншу сировину, або на готову, зокрема високотехнологічну, продукцію. Останнє є типовим для відносин між країнами, що розвиваються, та індустріально розвинутими державами.

Залежно від  того, проводиться зовнішньоекономічна діяльність підприємствами самостійно або через посередників, в міжнародній торговельній практиці використовуються два основні методи здійснення бартерних операцій.

Прямий метод здійснення бартерних операцій найчастіше використовується фірмами, що займаються торгівлею промисловою сировиною на підставі довгострокових контрактів, при експорті великогабаритного та дорогого обладнання, стандартного багатосерійного обладнання через власні закордонні філії та дочірні компанії, при закупівлі сільськогосподарських товарів безпосередньо у виробників.

Прямі зв’язки  мають ряд переваг: більш тісні  контакти з контрагентом, краще знання кон’юнктури ринку, більш швидше пристосування своїх виробничих потужностей до потреб споживачів.

Непрямий метод здійснення бартерних операцій також має свої переваги: власна мережа обслуговування, добрі зв’язки, знання ринку та підприємства. Укладають договори з посередниками при реалізації неосновної продукції, на віддалених, важкодоступних і погано вивчених ринках, ринках малої місткості, при відсутності власної збутової мережі в країнах-імпортерах і у випадках монополізації великими торговельно-посередницькими фірмами ввезень в країну.    бартері винагорода, яка виплачується посередникам, дещо вища, ніж у звичайних комерційних угодах, і складає в практиці західних фірм 1,5-3,0% (супроти 2,0%) вартості контракту.

Переваги міжнародного бартеру:

• спрощення розрахунків
• розширення можливостей просування на ринок країни-контрагента
• додаткова можливість отримання обладнання в обмін на товар, реалізація якого ускладнена за звичайних комерційних умов
• пом'якшення проблеми інвалютного фінансування імпорту  
• оскільки при виконанні бартерних угод не потрібна валюта, то відпадає необхідність у посередництві банків. Отже, за однакових інших умов підприємство може зекономити на придбанні товару по бартеру суму коштів, що адекватна виплаті комісійних банку за обслуговування операцій купівлі-продажу в готівковій чи безготівковій формі.

Бартер, а точніше неадекватність методів  його застосування, більшою мірою, ніж інші форми натурального товарообміну, призводить до значних збитків у масштабах України. Є різні причини, через які виникає суперечність інтересів виробників продукції, котрі вдаються до такої форми збуту своєї продукції, а також посередників, з одного боку, та держави, суспільства в цілому, з іншого. Це — фактори цінового та валютного порядку (заниженість цін на певну продукцію всередині країни або заниженість курсу національної валюти роблять вигідним навіть її демпінговий продаж); некомпетентність або корумпованість конкретних відповідальних осіб; можливість уникнення або радикального зменшення стягнень з боку Держмитслужби України (через складність контролю з боку митних органів та складність визначення ними реальних цін на обмінювані товари).

Предметами  демпінгового вивезення з території  України є, як правило, високоліквідна продукція чорної металургії, хімічної промисловості. Натомість за бартером ввозяться переважно товари безпосереднього  вжитку, взагалі некритичного споживання — продукти харчування, побутові вироби, алкогольна, тютюнова продукція.

Необхідно підкреслити  про недоліки бартерних операцій:

1. обов'язковість збігу потреб партнерів. Продавець, зацікавлений в бартері змушений шукати покупця, який має саме той товар, якого потребує продавець. Це зазвичай пов'язано з додатковими труднощами і витратами. ». Однак розвиток Інтернету радикальним чином усуває ці перешкоди, надаючи можливість моментально знайти потенційних торговельних партнерів і розширить діапазон предметів обміну. Доступність даних, глобальна комунікація допомагали знайти партнерів не тільки для двосторонньої угоди, але й залучити до неї безліч учасників. Таким чином, у найближчому майбутньому бартерні угоди будуть набагато складнішими і масштабнішими.
2. складність переговорів щодо узгодження ціни і кількості зустрічних товарних потоків. Бартер найчастіше пов'язаний з проведенням складних цінових переговорів і узгодження кількості зустрічних товарів. І хоча в більшості угод за базу беруться світові ціни за нормальним комерційним угодам, бартерні угоди, як правило, передбачають специфічні знижки і надбавки. З іншого боку, з огляду на те, що ціни на світових товарних ринках можуть швидко змінюватися, тривалий період переговорів або значні строки поставки товару, можуть призвести до збитків для однієї зі сторін і, відповідно, зростанням прибутковості для іншої
3. ускладнений контроль узгодженої якості товарів. Оскільки бартер припускає подвійний обмін, контроль узгодженого якості товарів ускладнюється. Відмова в прийманні товару по причині його низької якості може означати втрату партнера по бартеру, тобто ринку збуту для власного товару.
4. односторонність вигоди в бартерній угоді У випадках, коли контракт укладається за наполяганням одного з партнерів, в іншої сторони часто виникають труднощі у використанні або реалізації одержуваного зустрічного товару. У цьому випадку згода партнера на товарообмін обумовлено в основному прагненням вийти на нові ринки збуту своєї продукції.
5. значні витрати часу, пов'язані з підготовкою і виконанням угоди  
6. найбільш істотним недоліком товарообміну вважається його невідповідність принципам недискримінації та багатосторонності торговельного обміну, закріпленим, зокрема, в Генеральній угоді з тарифів і торгівлі. У контексті цієї угоди продажу, приміром, у США сільгосппродукції за бартером за цінами нижче внутрішніх закупівельних розглядається як різновид субсидіювання та порушення принципу багатосторонності обміну, оскільки пропозиції по бартеру робляться не у відкритій формі, а даються, як правило, на двосторонній селективної основі.
7. надмірне поширення бартерного способу звернення істотно знижує ефективність економіки. Дія ціни як індикатора та інструменту балансування попиту і пропозиції, переливання капіталу і робочої сили в умовах бартерної економіки зводиться до нуля, що також знижує загальноекономічну ефективність використання всіх видів ресурсів. Стає незмірну і ціна праці, а кількісне зіставлення праці на підприємствах, в галузях і регіонах виявляється скрутним.
8. відсутність припливу в країну валюти
9. якщо одна із сторін бартерної угоди керується тільки прагнення вийти на нові ринки збуту своєї продукції у неї можуть винукнути додаткові проблеми повязані з реалізацією зустрічного товару.
10. обмежена здатність державних органів регулювання ефективно контролювати бартер, можливість заниження цінових показників продукції, що обмінюється, нездатність митних органів завжди забезпечувати адекватні надходження до державного бюджету, які були б за умови грошових розрахунків. Крім того, відсутність грошової форми розрахунків може призводити до приблизності та неточності оцінки обмінюваної продукції.

При визначенні вартості товарів у бартерних угодах, що укладаються в сфері зовнішньоекономічної діяльності, оцінка здійснюється на основі світових цін з урахуванням витрат на товаропереміщення. Для оподаткування таких операцій прибуток по них також визначається за фактичними цінами угод, якщо вони не нижчі від звичайної ціни. В іншому разі ефективність розраховують за останнім видом цін, під яким у даному випадку розуміють вартість іноземної валюти, яка може бути отримана за умови продажу товарів (робіт, послуг) особам, які не пов’язані з продавцем при звичайних умовах господарювання. відображення в цій угоді загальної вартості товарів та їх цін, то вони необхідні для визначення розміру мита і митних зборів, а також для ведення статистики зовнішньої торгівлі (визначення загального по державі обсягу експортно-імпортних операцій у вартісному виразі, структури експорту і структури імпорту, сальдо зовнішньої торгівлі тощо).

Перед укладенням бартерних угод, з тим щоб можна було заздалегідь відмовитися від тих із них, які є збитковими для підприємства.

Слід розрізняти фактичну ефективність бартерних операцій і  розрахункову. Фактична ефективність визначається по кожній бартерній операції, виходячи з фактичної договірної ціни цієї операції і витрат на виробництво та реалізацію продукції — предмета бартерної угоди.

Ефективність бартерних операцій можна визначити за формулою

ФЕб = ВБо –  ВВ – ВР – ВТ,

де ФЕб —  фактичний ефект (прибуток або збиток), одержаний від товарообмінної операції;

ВБо  —   вартість бартерної операції;

ВВ   —   виробничі витрати на реалізовану продукцію;

ВР   —   витрати на реалізацію продукції за бартерною угодою;

ВТ   —   втрати від порушення еквівалентності обміну.

ФЕб = ВБо –  ПСе – ПСп – (ВТг – ПСп),

де ПСе —  повна собівартість продукції в  обсязі еквівалентного обміну;

ПСп — повна  собівартість продукції, поставленої  понад обсяг еквівалентного обміну;

ВТг — втрати грошової виручки від нееквівалентності  обміну.

Висновки. Якщо Беф > 0, то операція ефективна; якщо Беф < 0, то операція неефективна

Для здійснення бартерних угод між суб'єктом  зовнішньоекономічної діяльності України  та іноземним суб'єктом господарської  діяльності оформляється єдиний договір, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі. У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів, що експортуються та імпортуються, виражена в іноземній валюті з обов'язковим вираженням її в доларах США. На кількість товарів, що обмінюються, не впливає зміна цін на світовому ринку. Рух зустрічних потоків товарів відбувається, як правило, одночасно.

Бартерний договір  повинен мати дату , номер і повинен  бути складений у вигляді одного документа. Виняток становлять бартерні угоди, що укладаються в рахунок виконання міжнародних угод. У цьому випадку допускається оформлення договору у вигляді декількох документів, що містять відомості, що дозволяють віднести договір до конкретного угодою, а також встановити взаємозв'язок цих документів з метою визначення умов виконання бартерної угоди.

У бартерних  контрактах обов'язково обумовлюються: 
1. Предмет контракту. 
2. Оцінка вартості товару. 
3. Облік виконання зобов'язань. 
4. Упаковка і маркування. 
5. Повідомлення про відвантаження. 
6. Відповідальність сторін. 
7. Претензії. 
8.Застосовуване право при вирішенні спорів. 
9. Інші положення.

На відміну  від інших контрактів у бартерних  контрактах сторони виступають під  назвами «Підприємство», «Фірма»  і под.

Так, у розділі "Предмет договору (контракту)" такого договору крім зазначення точного  найменування, марки, сорту, товару або  кінцевого результату робіт, що виконуються, послуг, що надаються, які один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому в обмін на грошові кошти, буде також указане і точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок товарів або зустрічного виконання робіт (надання послуг) у рахунок виконання зобов'язань. Предмет контракту визначає зобов'язання сторін обмінюватися тільки товарами із зазначенням їх назв, коротких характеристик та фізичного обсягу поставок з кожної сторони. Якщо предметом обміну є декілька товарів, то робиться посилання на додану специфікацію. В цьому ж розділі вказуються базисні умови взаємних поставок, які можуть бути різними для кожної із сторін.

При укладенні  договору зі змішаною формою оплати в  розділі "Ціна і загальна вартість договору (контракту)":

1) зазначається  ціна одиниці виміру товару  і загальна вартість товару  або загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг), які постачаються згідно з договором з оплатою грошовими коштами, а також валюта платежу за цей товар (роботи, послуги);

2) загальна вартість  поставок, оплата за якими передбачається в натуральній формі, виражається обов'язково в іноземній валюті групи 1 Класифікатора іноземних валют.

Оцінка вартості постачальних товарів здійснюється з метою збалансованості взаємних поставок, контролю за використанням  взаємних зобов'язань і можливого  врегулювання питань щодо претензій. У цьому пункті зазначаються умови поставки згідно з Інкотермс-90. Термін розрахунків за бартерними контрактами не має перевищувати трьох місяців.

У пункті «Упаковка  і маркування» обумовлюється  упаковка відповідно до характеру товару, яка має забезпечувати його збереження під час транспортування.

Обов'язковою  умовою є те, що в кожне вантажне місце має бути вкладено пакувальний  лист із зазначенням переліку упакованих предметів, кількість, номер місця, маса брутто і нетто, назви сторін за даним контрактом.

Пунктом «Повідомлення про відвантаження» сторони зобов'язують себе повідомляти дату і час відвантаження товару, які засвідчуються обумовленими сторонами документами.

Пункт «Відповідальність  сторін, звільнення від відповідальності»  передбачає умови, за яких контрагенти мають право вимагати відшкодування за порушення відповідних умов контракту.

За бартерним  контрактом сторони мають право  пред'являти претензії з обов'язковим  додатком документів, що обґрунтовують  ці претензії. Контракт обумовлює, що спори  і розбіжності вирішуються шляхом переговорів між контрагентами. Порядок пред'явлення претензій за строками поставок, за кількістю, номенклатурою та якістю товарів, а також методи підрахунку збитків та штрафних санкцій за неналежне виконання сторонами зобов'язань .по бартерному контракту аналогічні тим, які були викладені для контрактів купівлі-продажу. Бартерні контракти можуть містити узгоджені сторонами умови, які передбачають, що відшкодування доведених збитків та виплата нарахованих штрафних санкцій здійснюється в грошовій формі. Якщо такі умови в бартерному контракті відсутні, то у відношенні сторін можуть виникнути різні ситуації.

В тому випадку, коли претензії пред'явлені фірмі, яка  першою доставила товари, інша сторона  за умовами контракту може:

• зменшити вартісний обсяг своєї поставки на величину узгоджених збитків та нарахованих штрафів;
• зменшити вартісний обсяг своєї поставки на вартість недоплачених товарів;
• зменшити вартісний обсяг своєї поставки на узгоджений розмір уцінки отриманого неякісного товару;
• призупинити або відмовитися від виконання своїх зобов'язань, якщо очевидно, що перший постачальник не в змозі виконати прийняті на себе зобов'язання, та вимагати відшкодування збитків.

Більш складним є стан першого постачальника, який виконав свої зобов'язання і зіткнувся з тим, що другий постачальник не тільки запізнився з поставкою, але і відвантажив товар, який не відповідає передбаченим в контракті характеристикам. Вимога поставити товар для покриття понесених збитків часто є безглуздою. Це найбільш типова ситуація, яка трапляється при бартерному обміні. На жаль, достатньо ефективного виходу із такої ситуації не передбачено.

Лише у виняткових випадках сторони звертаються в  арбітраж. Цей пункт контракту  передбачає, що коли виникають спори, не передбачені контрактом, у відносинах сторін, вони підлягають загальним нормам цивільного законодавства України.

У пункті «Інші  положення» обумовлюється, що сторони  не мають права передавати свої повноваження третім особам, усі зміни мають  бути підписані уповноваженими на те особами, контракт набуває чинності з дати його підписання.

Якщо під  час здійснення договорів відбувається зміна їх умов, це має бути відповідно оформлене. Наприклад, договір, який спочатку укладають, як договір купівлі-продажу, згодом стає бартерним договором. Або навпаки, договір, який було укладено, як бартерний, оскільки він передбачав обмін товарами (роботами, послугами), через деякий час стає договором купівлі-продажу, бо одна із сторін за погодженням з іншою стороною розрахується за отримані товари (роботи, послуги) коштами.

У разі переоформлення зовнішньоекономічного бартерного договору на інший договір, або іншого зовнішньоекономічного договору на бартерний слід керуватися вимогами п. 4 ст. 2 Закону про бартерні операції в ЗЕД. Відповідно до цих вимог, у разі переоформлення бартерного договору на інший вид зовнішньоекономічного договору строк, установлений для бартерного договору (180 календарних днів між датою експорту та датою імпорту), не поновлюється та не переривається. Інакше кажучи, якщо товар було експортовано українським суб'єктом господарювання в межах бартерного договору, а через деякий час іноземний партнер запропонував розрахуватися коштами, договір необхідно переоформити в установленому порядку, але розрахунок має бути здійснено в строк, що не перевищує 180 днів з дати експорту товарів (а не з дати переоформлення договору).

Якщо після  виконання експортної частини договір переоформлено з бартерного на договір з грошовою формою оплати, український суб'єкт господарювання має подати митному органу:

— копію додаткової угоди, відповідно до якої змінено умови  договору;

— довідку уповноваженого банку про надходження суми коштів, еквівалентної вартості товарів (робіт, послуг).

Зазначені документи  є підставою для зняття з контролю митного органу питання щодо імпортної частини бартерного договору.

А коли, навпаки, після виконання експортної частини  договір купівлі-продажу переоформлено  на бартерний договір, український  учасник такого договору зобов'язаний подати органу податкової служби копії договору та додаткових угод.

При здійсненні бартерних ЗЕД-операцій слід дотримуватися  строків, які встановлено для  їх проведення ст. 2 Закону про бартерні операції в ЗЕД. У зв'язку з цим  можна виділити кілька строків та дат:

—датою імпорту (ввезення) товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата оформлення вантажної митної декларації на імпорт;

— датою імпорту  робіт, або послуг за бартерним договором  вважається дата підписання акта, або  іншого документа, що підтверджує факт виконання робіт, або надання послуг;

— датою експорту товарів за бартерним договором  вважається дата оформлення вантажної  митної декларації на експорт;

— датою експорту робіт, або послугза бартерним договором  вважається дата підписання акта, або  іншого документа, що підтверджує факт виконання робіт, або надання послуг.

Документами, на підставі яких здійснюється контроль за порядком та строками бартерних ЗЕД-операцій, є:

— вантажна митна  декларація (якщо експортують та імпортують товари). Контроль у цьому випадку здійснюють органи державної митної служби. Вони й оформляють ВМД, тому вся необхідна для контролю інформація є у їхньому розпорядженні;

— акт, або інший  документ, що підтверджує факт виконання  робіт, або надання послуг. Такий документ сторони договору підписують без участі контролюючого органу. Тому суб'єкти ЗЕД- діяльності України, що експортують, або імпортують роботи чи послуги за бартерними договорами, зобов'язані протягом п'яти днів з дня підписання акта повідомити про це: органи державної митної служби (якщо буде отримано чи відвантажено товари); органи державної податкової служби (якщо буде отримано чи відвантажено інші роботи або послуги) (п. 4 ст. 3 Закону про бартерні операції в ЗЕД).

Імпорт за бартером не має відбутися не пізніше ніж  через 180 днів (до 18 серпня 2012 р. було 90 днів, для високоліквідних товарів -60) після зазначеного в договорі міни експорту, тобто після дати митного оформлення товару або дати акта про виконання робіт, послуг. У цьому правилі є винятки для деяких груп товарів, про які ми скажемо нижче. За простроченні за цим правилом (і відсутності при цьому форс-мажора або судових позовів з контрагентами) з українського імпортера стягується пеня, її розмір становить 0,3% від вартості неодержаного імпорту за кожен день прострочення.

Перевищення вищезазначених строків ввезення товарів або надання послуг, які імпортуються за бартерним договором, допускається за наявності у чубєкта ЗЕД України ,який є стороною відповідного договоруразового індивідуального дозвілу,що видається Міністерством економіки України у порядку затвердженому Кабінетом Міністрів України на строк визначений у такому дозволі. Для одержання індивідуального дозвілу(ліцензії) на подовження встановлених термінів ввезення товарів, резидент не пізніше ніж за 5 днів до закінчення цих, термінів має подати до МЗЄЗТ України начтупні документи:

• лист-звернення про видачу індивідуального дозвілу за довільною формою з обгрунтуванням необхідності подовження терміну відстрочки поставки продукції України;
• належним чином заповнену заяву на отримання індивідуального дозволу;
• завірену в установленому порядку копію контракту з неризидентами, з обовязковимзазначенням юридичної адреси та банківських реквізитівіноземних контрагентів ( у випадку, якщо текст контракту викладений іноземній мові, заявник додає письмовий переклад документа, виконаний і завірений установою, яка має право на здійснення офіційних перекладів);
• письмовий виснавок галузевих міністерств і відомств,щодо обгрунтованості термінів відстрочення поставок;
• копію свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності.

Українські  суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють експорт або імпорт за бартерним договором, зобов’язані  протягом п'яти днів з дня підписання акта сповістити про це митні (якщо йдеться про товари) або податкові служби (якщо йдеться про роботи, послуги). За прострочення стягується штраф — 1% від ціни експорту за кожен день прострочення.

Крім того, спеціальна Постанова Кабміну №756  від 29.04.99 р. встановлює низку обмежень зовнішньоекономічного бартеру. Зокрема, документ містить перелік товарів, після експорту яких ввезення імпорту має відбутися щонайбільше через 60, а не через 180 днів, — пшениця, жито, ячмінь, льон, ріпак, борошно, велика рогата худоба, вівці, кози, яловичина морожена, шкіра, аміак, карбамід, напівфабрикати із заліза і сталі, чавун, феромарганець.

Там само зазначені  товари, які в Україну не можна  ввозити за бартером, ні вивозити з країни (ювелірні вироби та їхні частини з коштовних металів, діаманти, бурштин), а також товари, які за договором міни не можна вивозити з країни, але можна ввезти (алкоголь, сигарети, олія і соняшникове насіння(очасом ринок цих товарів перебуває в напрузі, викликаному, як 
правило, підвищеною увагою з боку держави.), шкіра, гірничодобувне устаткування, вугілля і нафта; різні метали, брухт; коштовне каміння, також порошок із нього). Деякі фахівці вважають, що експорт за бартером пива, сигарет, вина і алкогольних напоїв заборонений у зв'язку з тим, що все це - суперліквідного товар, за який можна отримати живі гроші (українська алкогольна продукція має низьку собівартість і тому користується стійким 
попитом за кордоном).

Винятком з  останнього списку є співпраця з компаніями країн СНД, яка не порушує аналогічних законів цих країн і передбачає пряме відвантаження за експорту цих товарів з України.

Товари, що поставляються  за бартером, а також зазначені  вище товари підлягають митному оформленню лише за наявності картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору. Щоб її одержати, суб’єкт ЗЕД , який є стороною контракту, подає до уповноваженого органу Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі такі документи:  
• Інформаційну картку зовнішньоекономічного договору (контракту) за формою, що встановлюється вказаним Міністерством; 
• оригінал зовнішньоекономічного договору та його копію, завірену в установленому порядку керівником суб’єкта ЗЕД;

• довідку банку, який обслуговує суб’єкта ЗЕД, про  проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами. Для одержання цієї довідки суб’єкт ЗЕД повинен оформити в банку інформаційне повідомлення про відсутність (наявність) за межами України валютних цінностей та майна, доходів в іноземній валюті, одержаних від інвестиційної діяльності;

• документ про  оплату послуг за реєстрацію зовнішньоекономічного договору.

Щоб процедура  реєстрації контракту пройшла успішно, важливо правильно оформити Інформаційну картку зовнішньоекономічного договору за встановленою формою. Вона має бути надрукована друкарським способом у суворій відповідності до форми цього документа. Назва реквізитів та їх коди повинні відповідати загальноукраїнським класифікаторам техніко-економічної інформації (ЗКТЕІ).

Орган реєстрації зобов’язаний розглянути подані для  реєстрації документи протягом 20 календарних  днів з моменту їх подання і  прийняти рішення про реєстрацію зовнішньоекономічного договору або  про відмову заявнику із зазначенням її причини.

За результатами реєстрації бартерних контрактів українському суб’єкту ЗЕД видається у двох примірниках «Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту)». Перший з них суб’єкт ЗЕД залишає  у митних органах після митного  оформлення відповідних товарів, а другий належить йому. Вказаний документ є дійсним для митного оформлення товарів, які є предметом відповідного договору, до кінця поточного календарного року. Він втрачає чинність після здійснення митного оформлення товарів, що експортуються.

Для здійснення експорту товару суб’єкт ЗЕД повинен  оформити в Торгово-промисловій  палаті України (ТПП) сертифікат походження товару. Для цього він подає  до вказаного органу такі документи: рахунок-фактуру на товар, товаротранспортну  накладну, довідку про декларування валютних цінностей, майна і доходів за межами України, сертифікат фітосанітарного чи ветеринарного контролю, сертифікат якості і цінову інформацію. 
Сертифікат походження товару необхідний для одержання в ТПП України вивізної вантажної митної декларації як одного із основних документів для митного оформлення товару, що експортується.