Податкова система Російської Федерації
МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Реферат
з дисципліни «Податкова система»
на тему
«Податкова система Російської Федерації»
План
- Загальна характеристика податкової системи Російської Федерації..3
- Основні федеральні податки Російської Федерації………………….8
Список використаної літератури……………………………….…….15
1. Загальна
характеристика податкової
Перебудова податкової системи Російської Федерації (РФ) здійснюється за новими принципами з метою поліпшення інвестиційного клімату, досягнення профіциту державного бюджету, зниження податкового тягаря, узгодження довгострокових інтересів держави, підприємців та більшості населення. Розпочалася вона розробкою та прийняттям Податкового кодексу (ПК) Російської Федерації. Основною передумовою прийняття ПК було зростання валового внутрішнього продукту (ВВП), ліквідація бюджетного дефіциту та збільшення надходжень до бюджету.
Податкова реформа спрямована на значне зниження податкового тиску неплатника. Підчас проведення реформи відбулося суттєве зменшення податкових пільг, що надавались окремим платникам (скасовано всі пільги щодо податку на прибуток, зменшено кількість пільг з прибуткового податку з громадян), тобто проведено вирівнювання умов оподаткування для всіх платників. З іншого боку при оподаткуванні враховують різні витрати платника, пов'язані з лікуванням, отриманням послуг установ охорони здоров'я,здобуванням освіти, потребами родини тощо.
Реформою спрощено систему оподаткування та зменшено кількість податкових платежів. Так, зараз їх нараховують 28. Введено єдиний соціальний податок замість існуючих раніше відрахувань до Пенсійного фонду. Фонду соціального страхування та Фонду обов'язкового медичного страхування.
Важливе місце в проведенні податкової реформи належить формуванню нової етики платника. За твердженнями деяких російських еко- номістів, більша частина підприємців, фізичних осіб підтримує політику держави у сфері оподаткування.
Податковий кодекс РФ складається з двох частин, які вводилися поступово: перша частина — з 1 січня 1999 року, друга — з 2000 року.
Перша (загальна) частина складається з таких елементів: види податкових платежів та обов'язкових зборів: порядок сплати податків та виконання обов'язків платника: принципи встановлення та введення в дію нових податків, а також їх скасування: права та обов'язки всіх суб'єктів податкової системи (від платника до податкових органів): форми, методи та порядок контролю за платниками: відповідальність платників податків за порушення чинного законодавства: порядок оскарження дій податкових органів.
Згідно з першою частиною ПКРФ на території держави встановлено податкові платежі. В табл. 1 наведена класифікація податкових платежів. що діють на території Російської Федерації.
Платники податків (суб'єкти оподаткування) — це юридичні і фізичні особи, на яких покладені обов'язки сплачувати податки. Платники податків зобов'язані:
- вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність, забезпечуючи їх зберігання не менше 5 років;
- надавати податковим органам необхідні для нарахування і сплати податків документи і відомості;
- вносити виправлення в бухгалтерську звітність у розмірі суми заниженого доходу (прибутку), виявленого перевірками податкових органів;
- у випадку незгоди з фактами, викладеними в акті перевірки, здійсненої податковим органом, надавати письмові роз'яснення мотивів відмови від підпису цього акта;
- виконувати вимоги податкового органу щодо усунення виявлених по рушень законодавства про податки.
Таблиця 1. Податкові платежі Російської Федерації
Рівень |
Податкові платежі |
Федеральні: |
1) податок на додану вартість; |
2)акцизні збори; | |
3) податок на прибуток; | |
4) податок на доходи від | |
5) прибутковий податок з фізичних осіб; | |
6) єдиний соціальний податок (внесок) ; | |
7) державне мито; | |
8) мито; | |
9) податок з користувачів надр; | |
10) податок на відтворення матеріально-сировинної бази; | |
11) податок на додатковий дохід від здобування вуглеводів; | |
12) збір за право користування об'єктами тваринного світу - водними та біологічними ресурсами; | |
13) лісовий збір; | |
14) водний збір; | |
15) екологічний збір; | |
16) федеральні ліцензійні збори; | |
Регіональні: |
17) податок на майно організацій; |
18) податок на нерухомість; | |
19) шляховий податок; | |
20) податок з власників | |
21) податок з продажів; | |
22) податок з грального бізнесу; | |
23) регіональні ліцензійні збори. | |
Місцеві: |
24) земельний податок; |
25) податок на майно фізичних осіб; | |
26) податок з реклами; | |
27) податок на спадщину; | |
28) місцеві ліцензійні збори. |
По кожному виду податку платник має право і зобов'язаний знати: об'єкт податку: джерело податку: одиницю оподаткування;ставку податку: термін сіпати податку: вид бюджету (позабюджетного фонду), в який зараховується сума податку за звітний період: пільги по податках.
Об'єктом оподаткування є доходи (прибуток), вартість певних товарів. окремі види діяльності платників податків, операції з цінними паперами. користування природними ресурсами, майно юридичних і фізичних осіб, передача майна, додана вартість продукції, робіт і послуг.
Передбачено, що один і то й же об'єкт може оподатковуватись податком одного виду тільки один раз за визначений Законом період оподаткування.
Терміну сплати податку за порушення стягуються пені у розмірі 0.7% несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.
Пільги по податках встановлюються такі:
- неоподатковуваний мінімум об'єкта;
- вилучення з оподаткування певних елементів об'єкта;
- зниження податкових ставок;
- вирахування з податкового зобов'язання;
- цільові податкові пільги, включаючи податкові кредити. Податковий кредит надається підприємству регіональним Податковим органом на основі договору на умовах звороти ості.
Інвестиційний податковий кредит надається підприємствам для фінансування інноваційних програм та інвестицій.
Платник податку має право: надавати податковим органам документи. що дають право на пільги: знайомитися з актами перевірок: надавати роз'яснення по актах перевірок: оскаржити рішення податкових органів і податкових інспекторів.
Міра відповідальності платника залежить від видів порушень податкового законодавства. Ці порушення мають свою специфіку і під ними розуміють діяльність або бездіяльність, яка виражається у неправильному виконанні чи невиконанні обов'язків перед бюджетом.
Правопорушення можуть бути такі: приховування чи заниження доходу чи іншого об'єкта оподаткування: відсутність обліку об'єкта оподаткувань: неправильне утримання податку юридичними чи фізичними особами: ведення обліку з порушення фінансово-господарського законодавства: несвоєчасна сплата податків: ненадання чи несвоєчасне надання звітності по податках: невиконання платником вимог посадових осіб податкових органів.
За порушення законодавства платник податку у РФ несе відповідальність у вигляді:
- стягнення всієї суми прихованого чи заниженого податку і штрафу у розмірі тієї ж суми, при повторному порушенні — у подвійному розмірі, при навмисному приховуванні — у 5-кратному розмірі суми;
- стягнення пені при затримці платежу — 0.7% від суми податку за кожний день прострочення:
- штраф за відсутність обліку об'єктів оподаткування і ведення обліку з порушенням встановленого порядку, що тягне за собою приховування чи заниження доходу — 10% до нарахованих сум податку:
- штраф за несвоєчасне надання (чи ненадання) документів, необхідних для нарахування чи сплати податків — 10% належних для сплати сум податку.
Посадові особи і громадяни, винні у порушенні податкового законодавства. притягуються до адміністративної, дисциплінарної та кримінальної відповідальності.
Введення другої частини ИК РФ змінило порядок оподаткування з окремих податків. Новий порядок стосується практично всіх податків. У 2001 році скасовано податки на реалізацію паливно-мастильних матеріалів. на придбання автотранспортних засобів. Але якщо з них податків є недоїмка, то вона підтягає сплаті до федерального шляхового фонду. З 1 січня 2003 року скасовано податок за користування автомобільними шляхами. Змінено також порядок сіпати та нарахування дія існуючих податків.
2. Основні федеральні податки Російської Федерації
Розглянемо співвідношення різних видів податкових платежів відповідно їх частки у доходах федерального бюджету Російської Федерації.
Всього в січні-лютому 2007 року до федерального бюджету країни надійшло 421.8 млрд. рублів доходів, що на 44.8 млрд. руб. (9.6%) менше, ніж в січні-лютому 2006 року.
Основна частка доходів федерального бюджету, що адмініструються ФІІС Росії, забезпечена надходженнями з податку на видобуток корисних копалин (35.8%) і ПДВ (35,5%).
Таблиця 2. Структура податкових надходжень до федерального бюджету в січні-лютому 2007 року
Вид податку |
% |
Податок на видобуток корисних копалин |
35.80% |
Податок на додану вартість |
35,50% |
Єдиний соціальний податок |
11,70% |
Податок на прибуток |
10,10% |
Акцизи |
3,70% |
інші податки та збори |
3.20% |
Рисунок 2.1. Структура податкових надходжень до федерального бюджету в січні – лютому 2007 року.
Податок на додану вартість (ПДВ). У Податковому Кодексі дається визначення місця реалізації виробу, робіт та послуг, вказується термін сплати — місяць без попередньої авансової сплати податку. Встановлюється також його грошовий рівень. Якщо підприємство протягом кварталу має виручку менш ніж 1 млн. руб., то воно сплачує ПДВ раз у квартал. Якщо платник має протягом трьох податкових періодів базу оподаткування менш ніж 1 млн. руб., він звільняється від сплати на 12 наступних податкових періодів. Діють пільгові тарифи на ввезення на митну територію РФ технологічного обладнання, комплектуючих та запасних частин до нього як внесок до статутного фонду. Діє пільга, пов'язана з науково-дослідними та конструкторськими розробками, що виконуються за рахунок бюджету. За пільговою ставкою оподатковується експорт товарів (крім країн СІ ІД). При цьому платник повинен підтвердити експорт виробів за територію РФ.
Прибутковий податок з фізичних осіб. У 2000 році в РФ введено податок для фізичних осіб з єдиною ставкою 13% та підвищеною — для окремих видів доходів. Основним позитивним наслідком є звільнення великої кількості фізичних осіб та найманих працівників від заповнення податкової декларації. Деякі доходи, одержані від нетрудової діяльності (виграші в лотереї, добровільне страхування) мають ставку 35%. Доходи у вигляді дивідендів, одержані фізичними особами, які не є резидентами РФ, оподатковуються за ставкою 30%. Податковим кодексом передбачається при нарахуванні цього податку з фізичних осіб — приватних підприємців певні відрахування. Так, при розрахунку бази оподаткування встановлюється чотири види податкових відрахувань:
- стандартні — відрахування для конкретної категорії платників податків. тобто відрахування на платника та дітей (при цьому виділяють кілька категорій платників: 400 руб. відраховується з фізичних осіб, котрі не мають будь-яких інших пільг, доки одержаний дохід не досягне 20 тис. руб. Податкове відрахування в 300 руб. на кожну дитину здійснюється у тих громадян, які мають дітей віком до 18 років, а також учнів.студентів віком до 24 років, якщо вони перебувають під опікою. Податкові відрахування у розмірі 500та 3000 руб. встановлюються окремим категоріям громадян незалежно від розміру одержаного платником доходу:
- соціальні — до них належать перераховані платником кошти на благодійні цілі, грошова допомога науковим, освітнім установам, організаціям з охорони здоров'я: гроші, сплачені платником за навчання у загальноосвітніх навчальних закладах (але не більш ніж 25000 руб.). а також суми, сплачені батьками за навчання своїх дітей: розмір коштів, сплачених платниками за послуги з лікування дружини, батьків, дітей віком до 18 років, надані в лікарняних установах РФ. Загальна сума соціальних відрахувань не може бути більшою ніж 25000 руб. Ці відрахування надаються лише по закінченні податкового періоду,
- майнові — відрахування з доходів, одержаних платниками в податковий період від продажу будинків, квартир, присадибних ділянок, коштів, витрачених платником на нове будівництво або придбання житлової будівлі на території РФ. Загальна сума майнового відрахування не може бути вищою за 600 тис. руб.
- професійні — це відрахування у розмірі фактичних витрат, що здійснювалися при безпосередньому одержанні доходу і підтвердженні відповідними документами.
Єдиний соціальний податок (внесок). Його введено згідно з Федеральним законом від 5 серпня 2000 року та другої частини ИК РФ. Податок є. по суті, альтернативою чинним раніше зборам з фонду заробітної плати підприємств до позабюджетних фондів: Пенсійного фонду РФ (29%). Фонду обов'язкового медичного страхування РФ (3.6%). Державного фонду зайнятості (1.5%). Фонду соціального страхування РФ (5.4%). що загалом складали 39Д При цьому виникали певні проблеми — для кожного фонду необхідно було розраховувати та надавати окремі звіти у встановлені терміни, кожен фонд мав свої терміни сплати, надавав своїм платникам пільги. Крім того, кожен фонд перевіряв підприємство щодо сплати податку, що суттєво збільшувало кількість таких ревізій. Введення єдиного соціального податку дало змогу все це спростити. Нині розраховується єдина база оподаткування, ставка податку знижується.
У Податковому Кодексі надається визначення об'єкта оподаткування. Так, дія роботодавців (організацій або підприємців), які здійснюють господарську Діяльність, об'єктом оподаткування є виплати, винагороди, що нараховуються на користь робітника. Для індивідуальних підприємців, фермерських та селянських господарств, адвокатів об'єктом є доходи від підприємницької діяльності за вирахуванням витрат, пов'язаних з їх отриманням. Для підприємців, що застосовують спрощену систему оподаткування, діє регресивна ставка оподаткування: чим вища база, тим нижча ставка. Не сплачують податок інваліди, громадські організації інвалідів тощо.
Податкові органи РФ здійснюють контроль за порядком нарахування та сплатою податку (залік, повернення сплачених зайвих коштів, стягнення штрафів, пені).
Розрахунок цього податку має свої особливості. Розмір його визначається по кожному соціальному позабюджетному фонду окремо і сплачується за окремими платіжними документами. До платників належать юридичні і фізичні особи, що є роботодавцями та здійснюють витати найманим робітникам. Якщо платниками є індивідуальні підприємці, вони сплачують податок як з власного доходу, так і з доходу, нарахованого на користь найманого робітника.
Розширилася і база оподаткування. Так, при розрахунку П визначаються усі доходи, нараховані робітникам (у тому числі матеріальна допомога. виплати за ліцензійними угодами, премії). Але дія індивідуальних підприємців діє норма, за якою об'єктом оподаткування є дохід, що визначається згідно з вартістю патенту. При розрахунку бази оподаткування враховуються усі доходи, нараховані робітникові як у грошовому. так і в натуральному вигляді. За виплатами, здійсненими у вигляді матеріальної допомоги або виплати в натуральному вигляді, вони не є об'єктом оподаткування, якщо не перевищують 1000 руб При цьому роботодавець розраховує базу оподаткування на кожного робітника по закінченні місяця наростаючим підсумком. Податком база збільшується за рахунок: додаткових матеріальних благ оплачених роботодавцем та повністю чи частково придбаних робітником (або членами його родини) товарів, послуг, прав: матеріальної вигоди від зниження відсотків при одержанні від роботодавця позики: вигоди від розмірів страхових внесків.
База оподаткування зменшується на розмір повної чи часткової компенсації вартості путівок у санаторії на території РФ, а також розмір коштів, сплачуваних роботодавцями залікування та обслуговування своїх робітників, членів їх родин.
Податковий період — один календарний рік. Податкова декларація подається один раз на рік. а протягом усього періоду проводяться авансові відрахування, але не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Якщо платник загримує оплату, банк не видає коштів підприємству на заробітну плату.
При розрахунку цього податку обчислюється база, згідно з якою визначається сума в середньому на одного робітника, яка потім переглядається відповідно до рівня регресивної шкали. Причому база оподаткування розраховується наростаючим підсумком з початку року. Існує чотири рівні: до 100 тис. руб., від 100 тис. руб. до300тис. руб., від 300 тис. руб. до 600 тис. руб., та вище 600 тис. руб. При розрахунку бази оподаткування в організаціях, де працює до ЗО осіб, не враховуються 30% робітників, що мають найбільші доходи, а в організаціях, де більш ніж 30 осіб працюючих,— 10% робітників з найбільшими доходами.
Акцизні збори. Щодо цього податку зміни в першу чергу стосуються алкогольних напоїв та інших спиртовмісних виробів. Згідно з ПК до підакцизної спиртної продукції належать усі вироби, відсоток алкоголю в яких не нижче 9% (раніше було не нижче 12%). Для лікарських препаратів обсяг фасування нині обмежений 100 мл. Ставки на спиртовмісну продукцію підвищено в середньому на 2-5 руб. порівняно з попередніми. Збільшено ставки акцизів на тютюнові вироби і вони диференційовані залежно від класу цигарок (з фільтром та без нього). Ставки на нафтопродукти підвищено в 2.8 рази. Ставки на газ у межах території РФ зросли на 15%. а на той. що реалізується за її межами. — на 30%. При цьому посилюється контроль за експортом товарів.
Єдиний податок на зведений дохід. Його — встановлено Федеральним законом №149-ФЗ РФ. Зведений дохід — це можливий валовий дохід платника за вирахуванням потенційно необхідних витрат, що розраховуються з урахуванням чинників, які виливають на нього. Згідно із законодавством об'єктом оподаткування є визначений дохід на поточний календарний місяць, причому податковим періодом визначається квартал. Сплата єдиного податку проводиться щомісячно як авансовий платіж у розмірі 100% суми єдиного податку за місяць. Платниками його є фізичні особи, котрі здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи в тих сферах, перелік яких встановлюється відповідними актами суб'єктів РФ (ними ж запроваджуються ставки податку та пільги).
Розмір податку визначається об'єктивними показниками, до яких належать місце розташування підприємства, асортимент реалізованої продукції. торговельна площа. Поправочні коефіцієнти розраховуються у кожному із суб'єктів Федерації і не завжди дають змогу диференціювати підприємства за рівнями їх потенційного доходу. Не призводить до того, що дехто підприємців з більшим доходом змушений закривати своє підприємство, у той час, як деякі невеликі підприємства, навпаки, отримують
пільги. Внаслідок з'являється багато посередників, які фактично не створюють нового продукту.
Податок з власників транспортних засобів. Його сплачують щорічно юридичні та фізичні особи, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, а також іноземні підприємства та громадяни, що мають транспортні засоби (автомобілі, мотоцикли, моторолери, автобуси, інші механізми пневмоходу). Згідно чинного законодавства це — місцевий податок і розраховується виходячи з потужності двигуна механізму — на 1 кінську силу (к. с.). Але в окремих суб'єктах Федерації діють інші принципи та методики розрахунку ставки. Наприклад, у Москві та Московській області ставка податку визначається у відсотках від мінімального розміру оплати праці на кожну одиницю потужності двигуна транспортного засобу (на 1 к. с.).у Санкт-Петербурзі введено диференційовані ставки податку для фізичних та юридичних осіб.
Оподаткування некомерційних організацій. До некомерційних організацій належать переважно підприємства освіти, оподаткування яких має певні особливості. Вони звільняються відсилати ПДВ при наданні послуг у сфері освітянської діяльності, пов'язаної з навчально-виробничими процесами (при цьому заклад освіти повинен мати відповідну ліцензію на право здійснення такої діяльності з гідно з законодавством РФ). Якщо ж навчальний заклад здійснює підприємницьку діяльність (наприклад, здає майно в оренду), то він має сплачувати 11ДВ у встановленому порядку (розмір ПДВ 18%). Місцеві органи самоврядування визначають відповідні ставки лише з місцевих податків та платежів. Крім того, передача майна в оренду та одержання при цьому відповідних коштів є базою розрахунку IIДВ.
Базою оподаткування для податку на прибуток є перевищення доходів над витратами, що пов'язані з одержанням цього прибутку. Не оподатковуються кошти, що мають цільовий характері спрямовані на виконання підприємством освіти своєї основної діяльності, передбаченої його статутом.
Список використаної літератури
- Податкова система / І.О. Лютий, Л.М. Демиденко, М.В. Романюк та ін.; За ред. І.О. Лютого. — К. : ЦУЛ, 2009. — 456 с.
- Химичева Н.І. Податкове право: Підручник. М.: 1997. — с. 23
- Бризгалін А.В. Організаційні принципи російської податкової системи. Податковий вісник. Ж.-М.: 2003, № 8, сс.33 — 35.
- Коментар до Податкового кодексу РФ (частини першої)/Сост. С.Д. Шаталов. М., 2003. С. 32-33.
- Податки / Під загальною ред. Черник Д.Г. Навчальний посібник. — М.: Фінанси і статистика, 2004. с. 11.
- Павлова Л.П. Податкова реформа та створення моделі ефективної податкової системи в Росії. Податковий вісник. Ж.-М.: 2002, № 11, сс. 6 - 13.
- Телятников Н.Б. Особливості розвитку податкової системи Росії. Саратов: Видавничий центр Саратовської державної економічної академії, 2003.

- Податкова система та інвестиційна привабливість економіки України
- Податкова система України
- Податкова система України. Її сутність та ознаки
- Податкова система України: проблема оподаткування і розвитку
- Податкова система Франції
- Податкова система Чехії
- Податкова система Швейцарії
- Податкова система в німеччині
- Податкова система Гетьманщини
- Податкова система Естонії
- Податкова система Канади
- Податкова система Нідерландів
- Податкова система однієї із розвинених зарубіжних країн (США)
- Податкова система, податкові органи і управління податковою системою Швеції та України