Поняття тендерної пропозиції та критерії її оцінки

Міністерство  освіти і науки України

Київський національний університет будівництва  і архітектури

Кафедра економічної теорії

Реферат

Виконала:

  Студентка БТФ 

Групи ТКД - 51

Мястківська Д.В.

               Перевірив:

    Лич В.М.

Київ  – 2014 
Зміст

Вступ  3

Вибір процедури  тендерного процесу  4

Запрошення  до участі у тендері  5

Законодавчі акти щодо державних закупівель  7

Особливості участі у торгах за проектами  10

Критеріями  оцінки тендерних пропозицій  11

Висновок   15

Список використаної літератури   16

Вступ

Конкурсні торги (тендери) - це спосіб закупівлі ресурсів. Торги (тендери) - спосіб замовлення, згідно з яким переможцем визначається учасник торгів, проведених відповідно до Порядку проведення торгів. Здійснення закупівель відбувається за такими напрямками:

1. Закупівля товарів,  робіт, послуг у межах держзамовлення.

2. Закупівля в рамках  реалізації проектів, що фінансуються  за рахунок державних коштів.

3. Закупівля, яка здійснюється  у межах проектів, які фінансують  міжнародні фінансові організації.

4. Закупівля ресурсів  для інвестиційних проектів у  рамках проектного фінансування.

Заявникам, що програли тендер на будівництво залізничного сполучення через Ла-Манш, невдала участь у  ньому коштувала значної суми грошей. Але, незважаючи на це, проведення тендеру зараз є загальноприйнятим для більшості проектів БУП, і майже в усіх країнах (особливо в Європейському Союзі) є обов'язковою процедурою.

Проведення тендерів є певним мистецтвом компромісу і  з боку громадського сектору, і з боку учасників торгів. З боку держави раціональне та правильне ведення тендерного процесу дасть змогу отримати цікаві пропозиції та широке залучення перспективних учасників тендеру, у той же час для сторони приватного сектору тендерний процес, що вимагає значних витрат від учасників при непевних перспективах успіху, навряд чи є привабливим. Зокрема, так буває, коли немає повної впевненості в тому, що контракт дійсно вдасться отримати - наприклад, у тих випадках, коли проект знаходиться у тендері з політичних мотивів.

Прохолодне ставлення  до тендеру з боку заявника визначається його очікуваннями щодо повернення всіх або частини коштів, що будуть витрачені  на участь у тендері. Це може в деяких випадках принести користь, оскільки надає  учаснику тендера стимул діяти настільки ефективно, наскільки це можливо, і спонукає його вкладати більше інновацій у тендерні пропозиції.

Без гарантування відшкодування  збитків, понесених внаслідок підготовки тендерної пропозиції, заявники будуть брати участь тільки в тих проектах, які вони вважають надійними та організованими, і де розраховують на успіх, тобто достатні для того, щоб ризикувати коштами замовлення, якщо їхня тендерна заявка отримає відмову.

1. ВИБІР ПРОЦЕДУРИ ТЕНДЕРНОГО ПРОЦЕСУ

Діапазон тендерних  процесів може бути від такого, де учасники тендеру отримують екземпляри контрактних документів і запит стосовно запропонованої ними ціни без можливості переговорів, і до менш традиційних форм проведення тендеру, коли, наприклад, допущені до тендеру можуть запрошуватися для проведення переговорів з органом, що оголошує тендер, для того, щоб встановити фінансові та нефінансові показники проекту. Вибір процедури тендерного процесу значною мірою буде залежати від предмету проекту, але, в основному, існує три підходи:

1. Відкрита тендерна процедура (традиційна форма для контрактів на будівництво), де група учасників тендеру допускається до тендеру на базі, яка визначається специфікаціями та строками контракту. Учасники тендеру не мають ніякої можливості вести переговори стосовно умов і просто отримують запит щодо ціни.

2. Напівпереговорна процедура,  яка включає в себе розробку  проектної документації для учасників,  які допущені до тендеру і  виконали попередні умови допуску  до нього (зазвичай це кількість  від трьох до п'яти), і заохочення учасників до визначення ціни на базі цієї проектної документації. Учасники тендеру надають не тільки фінансові пропозиції своєї ціни, але також і альтернативні проектні форми документації, що має утримати їхню ціну на такому рівні. Така процедура, зокрема, популярна у проектах приватної фінансової ініціативи (ПФІ, Private Finance Initiative), які провадить уряд Сполученого Королівства Великої Британії.

3. Процес з повною переговорною процедурою є значно менш структуро-ваним і включає в себе вибір на користь одного з учасників із переліку допущених до тендеру. Після вибору показники проекту та проектна документація обговорюються з обраним учасником у всіх деталях. Хоча цей підхід і був обраний у деяких тендерах ПФІ Великої Британії, часто висловлюється така точка зору: неспроможність державного органу надати можливість учасникам змагатися між собою є негативним фактором і переважує його зручність і відносну дешевизну.

3. ЗАПРОШЕННЯ ДО УЧАСТІ У ТЕНДЕРІ

Проекти, засновані на тендері, зазвичай починаються з об'яви. Інколи проекти широко рекламуються, і перспективні учасники запрошуються до одержання подальшої інформації (в багатьох випадках надання інформації є платним); у той же час у інших випадках обрані організації можуть запрошуватись урядом країни для того, щоб вони мали можливість висловити зацікавленість у пропозиції щодо окремих контрактів.

Уряд Великої Британії у схемах ПФІ схвалив двоетапний процес проведення тендеру. Майже в усіх випадках інформація про проекти була надана в Офіційному віснику Європейської Спільноти (Official Journal of the European Communities (OJEC), щоб отримати запити від зацікавлених сторін. Сторони, які виявляли зацікавленість, мали надати детальну інформацію про себе і, базуючись на цій інформації (або, часом, на отриманих інтерв'ю), формувалася група з трьох - п'яти організацій, яких допускали до участі у тендерному процесі.

Залишаючи в стороні  будь-які об'яви, що вимагаються законодавством про закупівлю, пропозиція щодо отримання  тендерної документації є першим правовим кроком входження у проект. Форма пропозиції до участі у тендері буде варіюватися від проекту до проекту, і, зокрема, буде відрізнятися залежно від прийнятого тендерного процесу. Крім того, в цих пропозиціях обумовлені правила і засади, на основі яких буде відбуватися тендерний процес і, у певних випадках, уряд країни може нести правову відповідальність, якщо він відмовляється вести тендерний процес згідно з механізмом, який представлено у пропозиціях.

Запрошення до переговорів  включатиме інформацію про проект і тендерний процес, який приймається, і також може мати часові обмеження для тендерного процесу і тендерні вимоги. Тендерні вимоги, вірогідно, включатимуть дані про учасників тендеру, підтвердження про відсутність змови і методології фінансування. Іноді також можуть вимагатися пояснення проте, як проект буде реалізовуватись учасником тендеру разом із коментарями по модифікуванню комплекту контрактної документації і, що важливо, пропонованою ціною. Пропонована ціна може бути просто загальною сумою або більш складною фінансовою моделлю, що показує потік доходів, який учасник тендеру бажає отримати від проекту.

Уряди впроваджують багато підходів щодо тендерів. Один із підходів полягає в тому, щоб включити у запрошення контрактну документацію і встановити вимогу для учасників тендеру, що ніякі зміни до неї не допускаються, тож запрошення просто потребує оцінки; інший підхід передбачає, що жодна контрактна документація у запрошенні не надається, але вимагається індикативна пропозиція, яка буде врахована при проведенні контрактних переговорів.

Проміжним у цьому  діапазоні вибору (і таким, що дає  можливість отримати найбільш прийнятне рішення у випадку капіталомістких проектів) - це проектна документація, яка має надаватися, в основному, тим учасникам тендеру, що можуть запропонувати зміни до цієї документації, щоб їхню заявку було підтримано. Альтернативно уряд країни може запропонувати розробити заявку у двох варіантах: одна з вимогою дотримуватися стандартної форми документації, а інша - на базі таких змін до документації, які хотіли б бачити учасники тендеру.

Для дрібних проектів може бути неекономним готувати повний обсяг контрактної документації на стадії тендеру, але навіть у такому разі необхідно розробити добре структуровані основні положення угоди. Щоб не мати справи з випуском документації, поки вибирається переможець конкурсу, рекомендується дозволяти можливому переможцю коригувати, до певної межі, що в іншому випадку було б неприпустимо, положення остаточної документації.

Участь у тендері на проекти БУП не слід сприймати легковажно. Разом із заявкою учасник тендеру може надавати пропозицію, яка має законну юридичну силу, що може прийматись тендерним органом для підготовки договору. Так зазвичай відбувається у простому конкурсі. Для більш складного тендерного конкурсу малоймовірно, щоб це мало юридичну силу, і, звичайно, буде необхідним проведення переговорів після зазначення ціни. В усіх тендерах вірогідність можливості для будь-якого учасника підвищити ціну після її оголошення буде дуже обмежена.

4. ЗАКОНОДАВЧІ  АКТИ ЩОДО ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ

Громадські проекти  БУП (які знаходяться вище відповідного порогу ціни) у країнах Європейського  Союзу мають відповідати Директиві  щодо громадських робіт (Public Works Directive), яка керує механізмом, згідно з яким надаються контракти робіт у громадському секторі Європейського Союзу. Правила, які встановлюються цією Директивою (яка закріплена в національних законодавствах 15 країн - членів ЄС), дуже складні, й існує велика кількість невизначеностей щодо їхньої дії. Відсутність багатьох завершених випадків у правилах та їх тлумачення ускладнюють їх застосування. Ці правила задають три можливих тендерних процеси, кожний з яких (за винятком процедури переговорів) повинен починатись із розміщення пропозицій стосовно проекту у серіях "S" журналу "OJEC". Ці процеси такі:

1. Відкрита процедура. Ця процедура має місце тоді, коли всі бажаючі можуть взяти участь у тендері просто на базі запрошення в "OJEC" з будь-якими супроводжуючими паперами, які можуть надаватися. Не існує ніяких обмежень у кількості осіб, які можуть брати участь у тендері. Такий метод прийнятний тільки у разі прямих тендерів.

2. Обмежена процедура. Така процедура використовується тоді, коли слідом за публікацією в журналі "OJEC" бажаючі взяти участь у тендері запрошуються для того, щоб їх попередньо "кваліфікувати" за певною схемою, і після цього попередньо "кваліфіковані" запрошуються до тендеру. Ця процедура прийнятна тоді, коли проект за своєю природою і складністю не передбачає великої кількості учасників конкурсу. Деякі проекти PFI були впроваджені за такою процедурою, але це не зводиться до переговорів з учасниками тендеру, бо ця процедура надає (як у відкритій процедурі) тільки обмежену можливість для державного органу обговорювати з учасниками зміни до їхніх письмових тендерних пропозицій.

3. Переговорна процедура. Існують насправді дві форми переговорної процедури. У певних обставинах вона може прийматись і без попередньої публікації в "OJEC", але ці обставини, тим не менш, обмежені. Найбільш загальними обставинами, які виправдовують відсутність попередньої публікації, є крайня необхідність проведення додаткових робіт за існуючим контрактом або там, де існування виключної інтелектуальної власності означає, що відкритий конкурс неможливий.

Ця процедура надає урядам країн  значну гнучкість у підписанні угоди  навіть у дуже складному проекті. Недоліком цієї процедури для  уряду країни є те, що паралельне проведення трьох або більшої  кількості переговорів із різними  заявниками є трудомістким і дорогим.

Правила проведення тендерів є досить жорсткими. Вони ускладнюються санкціями, що накладаються у разі порушень цих правил на учасника тендеру, та передбачають, що для перервання тендеру за правилами Європейського Союзу існує два способи:

1) рішення суду щодо припинення тендерного процесу і вимог знову його розпочати з самого початку;

2) відшкодування збитків урядом країни, які були понесені учасником внаслідок того, що тендерні процедури не виконувалися коректно.

Незважаючи на обмежену кількість судових справ щодо дії правил, існує реальна думка, що у деяких проектах судові рішення можуть прийматися відносно таких відхилень у тендерному процесі, які не викликають довіри. У великих проектах витрати на тендер можуть складати багато мільйонів доларів, і можливість при неправильному веденні тендерного процесу розпочати його знову викликає зацікавленість в учасників.

Розглянемо технічні правила та практичні аспекти проведення тендерного процесу в Україні. Що стосується правового забезпечення проведення торгів у нашій державі, то існує Порядок проведення торгів відповідно до Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) участь у тендері не можуть брати сам замовник тендеру, його структурні підрозділи, його материнські та афілійовані компанії (особи). Афілійована компанія (особа) - це компанія (особа), частка якої становить понад 10% у статутному фонді замовника; компанія (особа), що діє від імені замовника за відповідним дорученням, або компанія (особа), від імені якої діє замовник; компанія (особа), яка має у правлінні замовника 25% та більше голосів; компанія (особа), яка контролює діяльність замовника; компанія (особа), що контролюється замовником або спільно з ним перебуває під контролем третьої сторони; компанія (особа), з якою підписано договір про обслуговування тендеру.

Сам замовник, його структурні підрозділи, материнські та афілійовані компанії (особи), компанії, що надають консультаційні послуги замовнику, не можуть бути постачальниками товарів, виконавцями робіт чи послуг закупівлі у будь-якому відношенні.

Про заплановане проведення закупівлі замовник має надати оголошення не пізніше ніж:

- за10 днів до проведення закупівлі шляхом проведення відкритих торгів для вже готових до використання товарів чи послуг, які не виробляються спеціально або за окремими специфікаціями замовника і для яких є постійно діючий ринок робіт та послуг;

- за 20 днів до проведення  інших закупівель шляхом проведення  відкритих або двоступеневих торгів чи процедури попередньої кваліфікації.

Оголошення має бути надруковане у загальнодержавному друкованому засобі масової інформації та, за бажанням, в інших засобах масової інформації за формами, наведеними у Додатках (Додаток 2-3).

В Україні  оголошення друкується у бюлетені "Вісник державних закупівель". По проектах, які фінансуються за рахунок позик, кредитів і гарантій Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), повідомлення публікується у щомісячному бюлетені ЄБРР "Procurement opportunities". Світовий банк видає двічі на місяць бюлетень "Development Forum Business".

Учасник торгів не допускається до участі у процедурі закупівлі у випадках, коли:

- не виконані умови  щодо права участі у тендері;

- учасник торгів у  встановленому порядку визнаний  банкрутом чи стосовно нього порушено справу про банкрутство;

- фізичну особу, яка  є учасником торгів, було засуджено  за злочин, вчинений із корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку;

- посадову особу - учасника  торгів, яку призначено відповідальною  за здійснення процедури закупівлі, - було засуджено за злочин, пов'язаний  із порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений із корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому порядку.

Причини відмови учаснику торгів в участі у процедурі закупівлі відповідно до цих умов зазначаються у звіті про результати проведення процедури закупівлі і протягом семи календарних днів із дня прийняття відповідного рішення повідомляються зацікавленому учаснику торгів.

До одержання тендерних  пропозицій замовник власним наказом  має створити тендерний комітет, який буде відповідати за організацію та проведення тендеру.

Членами комітету мають  бути досвідчені працівники, які володіють  відповідними знаннями в сфері закупівель. У тому разі, коли співробітники  замовника не мають необхідного  знання чи досвіду роботи для оцінки пропозицій власними силами, замовник може залучити компетентних незалежних консультантів для надання допомоги.

Закупівля може здійснюватися шляхом таких процедур:

- відкритих торгів;

- закритих торгів (з  обмеженою участю виконавців);

- двоступеневих торгів;

- запиту цінових пропозицій (котирувань);

- закупівлі в одного  виконавця.

Замовник має право  вимагати від учасників торгів надання  інформації щодо їх відповідності кваліфікаційним  вимогам, необхідним для виконання  певних робіт чи послуг.

Кваліфікаційні вимоги зазначаються у документації, необхідній для здійснення процедури попередньої кваліфікації (якщо така процедура застосовується), тендерній документації чи інших документах, пов'язаних із поданням тендерних пропозицій.

Замовник має встановлювати рівні обґрунтовані вимоги до всіх учасників торгів.

Замовник може вимагати від учасників торгів надання  тендерного забезпечення.

Забезпечення тендерної  пропозиції на вибір учасників торгів може мати форму гарантованого банком чека чи акредитива банківської гарантії. Форма банківської гарантії має відповідати формі забезпечення тендерної пропозиції, включеної в тендерну документацію. Допускаються інші форми банківської гарантії, за умови їхнього попереднього схвалення замовником. Забезпечення тендерної пропозиції має зберігати свою дієвість протягом ЗО днів після закінчення терміну дії заявки або після закінчення будь-якого періоду продовження терміну дії тендерної пропозиції.

У разі застосування тендерного забезпечення, замовник має зазначити  у тендерній документації вимоги щодо надання тендерного забезпечення, його розмірів, форми, а також випадки, коли тендерне забезпечення не повертається учаснику торгів.

Розмір тендерного забезпечення не має перевищувати 1% очікуваної вартості у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 5% - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.

Замовник відхиляє пропозицію учасника торгів щодо участі у процедурі  закупівлі на будь-якому етапі  у таких випадках;

- учасник торгів надає недостовірну інформацію щодо його відповідності встановленим кваліфікаційним вимогам;

- учасник торгів не  відповідає встановленим кваліфікаційним  вимогам. За результатами проведення  закупівлі замовником складається  звіт за

відповідними формами (Додатки 4, 5, 6).

Критеріями  оцінки тендерних пропозицій можуть бути:

- ціна;

- експлуатаційні витрати,  пов'язані з використанням приладів  або систем;

- строк поставки (виконання);

- якість та функціональні  характеристики;

- післяпродажне обслуговування;

- можливість економічних  переваг, що з'являються у зв'язку  з реалізацією тендерної пропозиції.

У разі, якщо для визначення найкращої тендерної пропозиції використовуються інші критерії ніж ціна, у тендерній документації має бути визначений (якщо це можливо) їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій.

Кожна тендерна пропозиція має бути попередньо розглянута для  визначення:

- її підписання належним  чином;

- наявності необхідного  забезпечення пропозиції (у разі вимоги замовника);

- щодо укомплектованості  документів, правильного складання  із зазначенням всіх наявних недоліків;

- чи відповідає вона  формальним вимогам до тендерної  документації (усі недоліки мають  бути вказані);

- чи немає помилок у розрахунках (усі такі помилки мають бути зазначені);

- чи вимагає вона  яких-небудь додаткових пояснень (усі такі пояснення мають бути зазначені).

Усі вищезазначені вимоги мають бути зазначені у тендерній  документації.

Тендерний комітет повинен  визначити наявність відхилень від вимог до тендерних пропозицій, визначених у ході процесу попереднього розгляду, що мають істотне значення, і, за наявності таких відхилень, визнати відповідні тендерні пропозиції такими, що не відповідають формальним вимогам.

Наприкінці цього етапу комітет має дійти згоди щодо:

- тендерних пропозицій, які практично не відповідають  формальним вимогам і не підлягають подальшому розгляду;

- будь-яких роз'яснень  від учасників торгів щодо  наданих ними тендерних пропозицій;

- результати розгляду пропозицій мають бути підсумовані у відповідній формі оцінки тендерних пропозицій;

- для остаточної оцінки  тендерних пропозицій щодо відповідності  формальним вимогам необхідно зробити такі дії:

1) виправити помилки  в розрахунках;

2) конвертувати заявочні ціни в одну валюту;

3) усунути очевидні  недогляди, що не вважаються  істотно важливими і можуть  бути виражені кількісно.

Для наступної оцінки і зіставлення тендерних пропозицій має використовуватися скоригована заявочна ціна, отримана в результаті виконання вищезазначених операцій.

Наступна детальна оцінка тендерної пропозиції включає першочергову перевірку відповідності її комерційним  умовам, технічним характеристикам  і експлуатаційним якостям відповідно до вимог тендерної документації.

Подальшим кроком є застосування критеріїв оцінки, зазначених у тендерній документації, і необхідне коригування кожної тендерної пропозиції з використанням цих критеріїв. Застосовуватися можуть лише ті критерії оцінки, які зазначені в тендерній документації. Ніякі нові критерії не можуть вводитися в ході оцінки, застосовуватися мають всі зазначені критерії. Під час оцінки зазначені критерії не можуть бути скасовані.

Встановлені ціни тендерних  пропозицій зіставляються і розташовуються в порядку зростання для визначення учасника торгів, пропозиції якого мають найнижчу ціну.

Замовник визначає учасника торгів - переможця торгів із числа  тих тендерних пропозицій, які не були відхилені на основі критеріїв оцінки тендерних пропозицій, зазначених у тендерній документації.

Будь-які спроби учасника торгів чи його представників вплинути на оцінку замовником тендерних пропозицій чи на рішення про укладання договору мають доводитися до відома тендерної комісії. Такі дії з боку учасника торгів чи його представників тягнуть за собою анулювання його тендерної пропозиції.

Якщо учасники торгів пройшли попередню кваліфікацію до проведення торгів, необхідно зробити  додаткову перевірку щодо відповідності учасника торгів, тендерна пропозиція якого є найбільш економічно вигідною та такою, що найбільш відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим для попередньої кваліфікації. Якщо попередня кваліфікація не проводилася, то необхідно переконатися, що учасник торгів, тендерна пропозиція якого є найбільш економічно вигідною, володіє відповідним досвідом, а також фінансовими, технічними і виробничими засобами і потужностями для виконання умов договору.

Попередньою умовою акцептування пропозицій учасника торгів є позитивний висновок щодо його тендерної пропозиції. Негативний висновок має призвести до відхилення цієї тендерної пропозиції, і тендерний комітет має перейти до розгляду наступної тендерної пропозиції. Кожний негативний висновок має бути детально пояснений та обґрунтований у звіті про оцінку тендерних пропозицій відповідно до форми, передбаченої тендерною документацією.

Звіт про оцінку тендерних  пропозицій має відображати послідовні етапи процесу оцінки тендерних  пропозицій.

Замовник має право  звернутися до учасника торгів за роз'ясненнями  змісту тендерних пропозицій з метою  полегшення їх розгляду, оцінки та порівняння.

Усі запити щодо роз'яснення  вимог тендерної документації мають  бути оформлені в письмовій формі, і відповіді на них також мають  даватися в письмовій формі. Необхідно  вести журнал реєстрації всіх запитів  щодо роз'яснення вимог тендерної документації і відповідей на них. Запити щодо роз'яснень можуть робитися в будь-який момент до ухвалення рішення про укладення договору.

Замовник не має права  ініціювати будь-які переговори з  учасником

торгів щодо внесення змін до змісту поданої тендерної пропозиції, включаючи зміни її ціни та коригування тендерної пропозиції.

Замовник має право  вимагати від учасника торгів - переможця  процедури закупівлі - повторне підтвердження відповідності його кваліфікаційним вимогам. У разі відмови учасника торгів надати таке підтвердження, замовник відхиляє його тендерну пропозицію і визначає серед інших пропозицій найкращу.

Для оцінки тендерних  пропозицій замовником можуть залучатися відповідні експертні організації  чи окремі експерти, рекомендації яких можуть бути використані підчас визначення переможця процедури закупівлі.

Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо учасник торгів не відповідає встановленим кваліфікаційним вимогам або тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. Відповідно до цього складається звіт за відповідною формою. Торги скасовуються у разі, якщо на участь у торгах було подано менше трьох пропозицій або було відхилено всі тендерні пропозиції.

Висновок

Торги визнаються такими, що не відбулися, у разі, якщо ціна найбільш вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі або внаслідок дії непереборної сили.

Торги визнаються недійсними:

- за наявності змови  при подачі пропозицій;

- при порушенні Порядку  під час організації та проведення  тендеру. Рішення про скасування  торгів замовник повідомляє шляхом публікації

оголошення у друкованих засобах масової інформації, де було надано оголошення про проведення торгів, із зазначенням причин скасування торгів.

Повідомлення про скасування торгів, а також визнання торгів такими, що не відбулися, надсилається замовником всім учасникам торгів протягом З робочих днів із дня прийняття відповідного рішення.

Замовник акцептує тендерну пропозицію, визнану найкращою.

Повідомлення про акцептування тендерної пропозиції надсилається переможцю торгів протягом 5 календарних днів із дня їх закінчення. У тижневий термін замовник має інформувати інших учасників торгів про результати торгів і зазначити назву та місцезнаходження учасника торгів - переможця, тендерна пропозиція якого визнана найкращою.

З учасником торгів, тендерну пропозицію якого було акцептовано, укладається договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації не раніше ніж після 15 робочих днів із дня акцептування тендерної пропозиції.

У разі відмови учасника торгів, тендерну пропозицію якого було акцептовано, підписати договір про закупівлю відповідно до вимог  тендерної документації замовник повторно визначає найкращу тендерну пропозицію з тих, строк дії яких ще не минув, за винятком випадків, коли всі тендерні пропозиції були відхилені.

Список використаної літератури

1. Захарченко П.В., Сосновський  А.О., Гавриш О.М., Ушацький С.А.  Проекти в галузі інфраструктури: партнерство державного і приватного  секторів: Підручник. КНУБА. –  К: СПД Павленко, 2009. – 256 с.