Практика розгляду скарг платників податків в органах ДПС України

Реферат на тему:

Практика розгляду скарг платників податків в органах  ДПС України

У сучасних соціально-політичних умовах встановлення партнерських взаємовідносин між платниками податків і державою в особі Державної  податкової адміністрації України є одним з найважливіших завдань. Від вирішення цього завдання залежить практично весь потенціал державного бюджету, ефективна діяльність установ, які з нього ж фінансуються, й врешті-решт добробут наших громадян.

Статтею 67 Конституції України [1, с. 26] чітко  визначено обов’язок кожного  громадянина України сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Але поряд з цим обов’язком платники податків – громадяни України, підприємства, установи та організації – наділені певними правами, які дозволяють цивілізовано спілкуватися з працівниками податкових органів: оскаржувати у  разі незгоди їхні рішення щодо застосування фінансових санкцій та адміністративних стягнень, отримувати консультації з питань оподаткування, спілкуватися з керівником податкових органів різних рівнів тощо.

Звичайно, не тільки Конституція регламентує  положення про обов’язковість сплати податків, але й інші підзаконні нормативно-правові акти, які такі вихідні положення більш деталізують  і конкретизують залежно від  ситуації, що склалася.

Відповідно  до статті 12 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” [2, с. 27] Державна податкова адміністрація України має право скасувати рішення інших органів державної податкової служби, а державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, державні податкові інспекції у містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) – рішення нижчестоящих державних податкових інспекцій у разі їх невідповідності актам законодавства.

За  результатами розгляду скарг (апеляцій) приймається одне з таких рішень про:

1) залишення  рішення, що оскаржується, без змін, а скарги без задоволення;

2) зупинення  у випадках, передбачених у пункті 5 цього Положення, виконання рішення, що оскаржується, і призначення переперевірки;

3) скасування  рішення, що оскаржується, у разі його невідповідності актам законодавства;

4) зменшення  розміру фінансових санкцій чи  штрафів у межах, передбачених  законом про відповідність за  податкове чи інше порушення.

За  розглядом скарги на постанову про  накладення адміністративного стягнення  приймається одне з таких рішень про:

1) залишення  постанови без змін, а скарги  – без задоволення;

2) скасування  постанови і надіслання справи  на новий розгляд;

3) скасування  постанови і закриття справи;

4) зменшення  розміру штрафу в межах, передбачених  законодавчим актом про відповідальність за правопорушення.

У випадку, коли встановлено, що постанову було винесено посадовою особою, неправомочною вирішувати таку справу, ця постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Відділи апеляцій держподатадміністрацій укомплектовано досвідченими висококваліфікованими працівниками, у тому числі і юристами. Тому платники податків, які мають сумніви щодо правомірності застосованих до них податковими органами фінансових санкцій або адміністративних стягнень, повинні у першу чергу звертатись до відділів апеляцій, де їх скарги буде обов’язково об’єктивно розглянуто. А у випадках незгоди підприємства, установи, організації, громадянина з рішенням державної податкової адміністрації (інспекції), яка розглядала скаргу, таке рішення може бути оскаржене в судовому порядку в термін, передбачений законодавством України.

Після теоретичного розгляду даного питання  зупинимось безпосередньо на  особливостях статистичної звітності, яку подають різні підрозділи в ДПА України для аналізу й на його основі прийняття адекватних рішень.

За  результатами розгляду 721 постанови, що оскаржувалися, про накладання адміністративних стягнень скасовано і зменшено розміри штрафу по 243 з них (33,7 % загальної кількості постанов, що оскаржуються) на суму 27,4 тис. грн. У Миколаївській області скасовано 10 постанов, або 76,9 % від розглянутих постанов, що оскаржуються, Хмельницькій – 5 постанов (71,4 %), у м. Києві – 13 постанов (66,6 %), Херсонській області –  
14 постанов (56 %), Одеській області – 6 постанов (50 %) [3].

За  результатами розгляду апеляцій Державною  податковою адміністрацією України  скасовано 111 рішень про застосування фінансових санкцій (17,3 %) на суму 12 254,8 тис. грн. і 8 постанов про накладення адміністративних стягнень (72 %), по яких раніше були прийняті рішення облдержподатадміністрацій. Зокрема, скасовано 17 із 65 розглянутих рішень, що оскаржувалися Державною податковою адміністрацією в м. Києві, прийнятих по розгляду апеляцій платників на рішення райдержподатінспекцій міста. По розгляду апеляцій платників податків скасоване кожне друге розглянуте рішення, що оскаржувалося, прийняте держподатадміністраціями Київської, Луганської, Миколаївської і Тернопільської областей, і кожне третє рішення, прийняте по розгляду скарг платників податків держподатадміністраціями в Запорізькій, Львівській і Полтавській областях.

Матеріали перевірок стану роботи державних  податкових адміністрацій Запорізької, Дніпропетровської, Кіровоградської  і Львівської областей і результати розгляду скарг (апеляцій), які надійшли від платників податків у Головне  управління апеляцій, свідчать, що основними  причинами, які спричинили подання  скарг, за результатами яких скасовані  рішення і постанови держподатінспекцій, є низька якість здійснених перевірок, недотримання вимог законодавчих та інших нормативних актів при прийнятті рішень керівниками держподатінспекцій і недостатній розгляд скарг платників податків облміськдержподатадміністраціями. Більшість скасованих рішень було прийнято за матеріалами перевірок, у яких не чітко викладений зміст порушень, не зазначені порушені норми законодавчих актів і їх конкретні пункти і статті. Ті, хто перевіряли, і керівники окремих держподатінспекцій неправильно застосовували норми чинного законодавства з питань оподатковування, застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами, патентування підприємницької діяльності, грошового обігу і по інших питаннях, а також не повною мірою виконували вимоги чинного законодавства щодо провадження по справах про адміністративні правопорушення, не приділяли належної уваги оформленню і розгляду матеріалів перевірок, унаслідок чого припустили неправомірне застосування фінансових (штрафних) санкцій і адміністративних штрафів.

Державні  податкові адміністрації (інспекції) ще не провели належної роботи з  вивчення і забезпечення правильного  застосування в роботі нових норм Закону України ”Про державну податкову  службу в Україні” і відомчих нормативних актів, зокрема, наказів Державної податкової адміністрації ”Про внесення змін у Положення про порядок подачі і розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями” від  
3 березня 1998 року № 93 і ”Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок застосування і стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби” від 7 березня 1998 р. № 99. При розгляді скарг (апеляцій) платників податків установлені непоодинокі випадки невідповідності рішень, що приймалися, і постанов вимогам Інструкції про порядок застосування і стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби.

Так, за наслідками розгляду скарги директора  ДК ПТМ Державною податковою адміністрацією України скасовані рішення Державної податкової адміністрації у Львівській області від 6 січня 1998 року № 25-11/36 і від 27 лютого 1998 року № 25-11/1140, прийняті по розгляду апеляцій на рішення голови ДПА в Радеховському районі від 28 жовтня 1997 року № 485 про застосування фінансових санкцій по донарахованих перевіркою 4 471,50 грн. податку з додаткової вартості. На порушення вимог пункту 8 Інструкції про порядок застосування і стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби в акті перевірки і рішенні про застосування фінансових санкцій не зазначені статті законодавчих актів, які були порушені підприємством, а також не зазначені звітні податкові періоди, у деклараціях яких зайво віднесені суми податку з додаткової вартості на розрахунки з бюджетом, і первинні документи про сплачені суми податку за отримані матеріальні ресурси, виконані роботи і надані послуги. На порушення статті 11 Закону України [3, с.17] ”Про державну податкову службу в Україні” безпосередньо в акті перевірки зазначено розміри і суми фінансових санкцій.

Державною податковою адміністрацією України  скасоване рішення Держподатадміністрації у м. Чернівці від 30 грудня 1997 року № 18/2 про застосування до товаристваз обмеженою відповідальністю фінансових санкцій по донарахованих перевіркою сумах ринкового збору, прийняте на підставі рішення Чернівецької міської ради від 30 червня 1995 року № 109, що суперечить статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року № 56-93 ”Про місцеві податки і збори” у частині визначення платників ринкового збору.

Рішенням  голови ДПА у Львівській області  від 29 квітня 1998 року № 25/20 скасовано  постанови по справах про адміністративні  порушення від 28 лютого 1998 року серії  ХР № 075909 і № 075930 про накладення адміністративних штрафів на директора  ГТП і головного бухгалтера, винесені начальником державної податкової інспекції в Шевченківському  районі м. Львова з порушенням вимог  статей 256, 268 і 283 Кодексу України  про адміністративні правопорушення (протоколи про адміністративні  правопорушення не були підписані особою, на яку складено протокол, і в протоколах не зроблені записи про відмову правопорушників у підписанні протоколу, у постановах не зазначені законодавчі акти, якими передбачена відповідальність і надано право робітникам держподатінспекцій накладати адмінстягнення за зазначене в протоколі правопорушення). Незважаючи на порушення вимог статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, допущені робітниками ДПА в Залізничному районі м. Львова при упорядкуванні протоколу серії ХВ № 005649 від 12 січня 1998 року на директора ЗАТ, рішенням ДПА у Львівській області від 13 березня 1998 року № 25-11/1407 ”Про результати розгляду заяви” залишено без змін постанову у справі про адміністративне правопорушення від 21 лютого 1998 року серії СН № 021818, винесене заступником голови ДПА у м. Львові про накладення штрафу в розмірі 170 грн.

При скасуванні рішень, що були оскаржені  платниками податків, облміськдержподатадміністраціями недостатньо залучалися до дисциплінарної відповідальності керівники держподатінспекцій, які приймали рішення, що були скасовані, і спеціалісти, винні в неякісному проведенні перевірок, недотриманні вимог нормативних актів з питань оформлення матеріалів перевірок і підготовки проектів рішень. За невиконання вимог нормативних актів щодо оформлення матеріалів перевірок і допущені порушення при підготовці проектів рішень по розгляду скарг (апеляцій) платників податків у першому півріччі 1998 року до дисциплінарної відповідальності притягнуто і депремійовано тільки 200 робітників податкових органів.

Як  бачимо, статистична інформація вражає й не завжди позитивно.

Практика  розгляду скарг платників податків у подальші роки (тобто після 1998 р.) не зовсім змінилася, проте можна  констатувати, що позитивні зрушення безперечно є.

Отже, розглянемо статистичну звітність  й порівняємо деякі її положення.

За 2002 рік від платників податків до державних податкових адміністрацій  в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та держподатінспекцій у містах з районним поділом надійшло 7385 повторних скарг (заяв), в яких оскаржено  
8 925 рішень (постанов) органів державної податкової служби. Порівняно з 2001 роком надходження скарг від платників податків в цілому збільшилось на 2 716, або в 1,6 раза. Найбільше скарг надійшло на рішення (постанови) податкових органів м. Києва – 887, областей: Донецької – 753, Львівської – 675, Автономної Республіки Крим – 593, Харківської – 590, Запорізької – 399, Дніпропетровської – 360, Полтавської – 304. До зазначених 8 державних податкових адміністрацій надійшла кожна друга скарга від загальної їх кількості.

За  результатами розгляду 8 320 оскаржених рішень (постанов) скасовано – 1 811 або 21,8 % від розглянутих, у тому числі 1 631 рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (21,2 %) на суму 264 234,5 тис. грн. Слід зазначити, що при значному збільшенні кількості оскаржених рішень, відсоток скасованих рішень у цілому по Україні порівняно з 2001 роком зменшився на 1,4 пункта (з 23,2 до 21,8 %). Однак у ряді областей процент скасованих рішень зростає. Зокрема, в Дніпропетровській області показник скасованих рішень порівняно з 2001 роком зріс на 4,7 пункта (з 30 % до 34,7 %), у Харківській області – на 7,8 пункта (з 16,3 до 24, 1 %). Значно перевищує середній показник скасованих рішень у ДПА у м.Севастополі (31,8 %), ДПА у Миколаївській області (30,1 %), ДПА в Черкаській області (29,6 %), ДПА в Одеській області (28,4 %), ДПА в Луганській області (25,7 %). Залишено без змін, а скарги без задоволення за результатами розгляду 6 509 рішень (постанов) на загальну суму 4 877 638 тис. грн.

Більшість скасованих держподатадміністраціями рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято за результатами перевірок, здійснених працівниками підрозділів податкового аудиту та валютного контролю, оподаткування фізичних осіб і податкової міліції. За результатами розгляду повторних скарг платників податків Державною податковою адміністрацією України скасовано 11,8 % від розглянутих рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, за якими раніше були прийняті рішення облміськдержподатадміністраціями (скасовано 224 рішення на суму 507 44,8 тис. грн.), в основному Автономної Республіки Крим (13 рішень на суму 26 77,3 тис. грн.), Волинської (12 рішень на суму 180,2 тис. грн.), Дніпропетровської (15 рішень на суму 733,5 тис. грн.), Донецької (35 рішень на суму 22 169,5 тис. грн.), Харківської (15 рішень на суму 5 824,5 тис. грн.) та деяких інших областей і міста Києва (36 рішень на суму  
6 033,2 тис. грн.). За 2001 рік показник скасованих рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій складав 14,8 % (було скасовано 94 рішення на суму 7 753,5 тис. грн.). У цілому за 2002 рік залишено без змін, а скарги без задоволення за результатами розгляду 1 713 оскаржених платниками податків рішень (постанов) на загальну суму 1 177 744,8 тис. грн.

Держподатадміністраціями проводиться недостатня робота з роз’яснення норм податкового законодавства, упередження надходження скарг платників податків. Мають місце випадки, коли замість підготовки в установленому законодавством порядку податкових роз’яснень, спеціалісти окремих структурних підрозділів розміщують у журналі ”Вісник податкової служби України” та в інших періодичних виданнях публікації, які зумовлюють збільшення кількості скарг платників податків. Зокрема, в журналі “Вісник податкової служби України” за грудень 2002 року № 47 фахівці Головного управління стягнення податкового боргу ДПА України надали необгрутовану консультацію щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, якщо на підприємстві податковим органом за результатами документальної перевірки встановлено заниження податкових зобов’язань.

Аналіз  розгляду скарг платників податків та перевірки, здійснені Головним управлінням апеляцій в державних податкових адміністраціях, свідчить, що більшість скасованих оскаржених рішень були прийняті держподатінспекціями за матеріалами неякісних перевірок (в актах перевірок не чітко викладено зміст порушень, не зазначалися конкретні статті і пункти законодавчих актів, що були порушені платниками податків і документи бухгалтерського і податкового обліку, на підставі яких здійснено фінансово-господарськіоперації, не вилучалися такі документи під час перевірок та не долучались до актів перевірок), а також про поверховий розгляд зауважень платників податків до актів перевірок та їх первинних скарг.

До  Головного управління апеляцій ДПА  України надходять чисельні скарги від платників, зокрема АР Крим, Житомирської, Запорізької, Закарпатської областей та м. Києва на рішення податкових органів про застосування штрафних (фінансових) санкцій за здійснення поштучного продажу тютюнових виробів. Потрібно зазначити, що працівники регіональних підрозділів Департаменту з адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів, які в основному проводять перевірки з зазначених питань та держподатінспекціями при проведенні перевірок та прийнятті податкових повідомлень-рішень про сплату застосованих штрафних (фінансових) санкцій детально не вивчають всі обставини справи, зокрема, в актах перевірок не зазначається про наявність в реалізації асортименту тютюнових виробів, не з’ясовується відображення про це в накладних та інших документах їх одержання, програмування тощо. Зазначене унеможливлює спростування заперечень платників податків.

Зокрема, за розглядом акта перевірки, здійсненої працівниками Хустської ОДПІ в кафе ”Кондитерська”, яке належить Данилівському сільському споживчому товариству, рішенням Хустської ОДПІ від 26 червня 2002 року (№ 261-23/04634842/3266/23), за продаж однієї цигарки ”Прилуки” вартістю 10 коп. з посиланням на статтю 22 Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і статтю 17 Закону України ”Про державне регулювання виробництва та торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим алкогольними напоями та тютюновими виробами” застосовано до Данилівського сільського споживчого товариства штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 2 100 грн. 50 коп., у тому числі 1 700 грн. (за продаж тютюнових виробів поштучно). За результатами розгляду акта перевірки кіоску, який належить приватному підприємцю С.М. Подоляку, за продаж однієї сигарети ”Сарtаіn Вlаск” вартістю 55 коп. за штуку, податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 18 липня 2002 року застосовано до приватного підприємця штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 700 грн.

Значно  збільшилося надходження до Головного  управління апеляцій ДПА України  повторних скарг на рішення держподатінспекцій про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, зокрема, на оплату праці та надання матеріальної допомоги за наявності незначних сум заборгованості на карках особових рахунків з податків і зборів. Так, рішенням ДПІ у м. Рівне від 9 квітня 2002 року, прийнятим за розглядом матеріалів документальної перевірки приватного підприємства ”Розвій”, за здійснення виплат з касових надходжень на оплату праці та надання матеріальної допомоги працівникам підприємства за наявності заборгованості на картці особового рахунку по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 2 грн. 15 коп., до приватного підприємств ”Розвій” з посиланням на статтю 1 Указу Президента України ”Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5 093 грн. 86 коп.

Неякісні  перевірки та невиконання спеціалістами  держподатінспекцій вимог нормативних актів щодо оформлення матеріалів перевірок призводять до збільшення кількості скарг платників податків і витрат робочого часу на здійснення додаткових перевірок. Зокрема, тільки в Автономній Республіці Крим по 13 оскаржених рішеннях держподатінспекцій були призначені переперевірки, за результатами яких у 7 випадках донараховані суми податків і застосованих штрафних (фінансових) санкцій були скасовані на 31,6 тис. грн. і в трьох випадках збільшені на 6,4 грн. Внаслідок неякісно складеного головним державним податковим інспектором відділу документальних перевірок юридичних осіб ДПІ у м. Сімферополі Чумаком В.І. акта перевірки фірми ”Спика Ойл” за результатами доперевірки, здійсненої під час розгляду ДПА в АР Крим повторної скарги підприємства, скасовано рішення ДПІ у м. Сімферополі від 28 березня 2002 року № 827-23-2-25144556/3616 в частині стягнення 6,3 тис. грн. податку на прибуток і застосованих штрафних санкцій.

Керівники і спеціалісти окремих державних  податкових інспекцій не повною мірою  виконували вимоги чинного законодавства  щодо провадження у справах про адміністративні правопорушення, не приділяли належної уваги оформленню та розгляду матеріалів перевірок, внаслідок чого допускали неправомірне накладення штрафів на посадових осіб підприємств і громадян. У деяких протоколах не викладався зміст порушення, відсутні посилання на закон, що передбачає адміністративну відповідальність за конкретне правопорушення, не зазначалося про відмову порушника від підписання протоколу. У 2002 році за результатами розгляду 540 оскаржених постанов про накладення адміністративних стягнень скасовано і зменшено розміри штрафу по 167 постановах (31,2 % від загальної кількості розглянутих оскаржених постанов на суму 22,9 тис. грн.). За відповідний період минулого року було скасовано і зменшено розмір штрафів по 143 постановах на суму 18,8 тис. грн. (31,8 %).

Зокрема, за розглядом акта перевірки, здійсненої працівниками Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції, товариства з обмеженою відповідальністю ”Агро-Інгрес” (акт перевірки від 12 березня 2002 року директором товариства не підписано, акт відмови від підпису не складався) складено протокол про адміністративне правопорушення від 12 березня 2002 року (серія КМ № 286199) без присутності директора товариства Л.О. Рудоманової і протокол нею не підписаний. Про своєчасне повідомлення порушника про час і місце розгляду адмінсправи відомості відсутні. Постанова по справі про адміністративне правопорушення від 21 березня 2002 року (серія АВ № 261295) винесена без присутності порушника і надіслана з порушенням законодавчо встановленого триденного терміну для її направлення (поштове повідомлення від 26 березня 2002 року № 740, вручене 28 березня 2002 року). Рішенням Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим від 24 липня 2002 року № 1144/25-007, прийнятим за розглядом скарги генерального директора комерційного центру громадського харчування ”Ориенс” З.М. Гоголашвілі, скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення від 13 червня 2002 року (серія АВ № 293534), винесену заступником начальника ДПІ у м. Сімферополі Л.П. Бесчетновою з перевищенням двомісячного терміну з дня вчинення правопорушення.

У значній  кількості скарг платники податків повідомляють про порушення перевіряючими норм Указу Президента України ”Про деякі міри по дерегулюванню підприємницької діяльності” від 23 липня 1998 року № 817/98 та наказу ДПА України”Про затвердження порядку оформлення і реалізації документальних перевірок щодо дотримання податкового і валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності-юридичними особами” від 1 червня 1998 року № 266 і оскаржують дії працівників держподатінспекційщодо здійснення податкового контролю, вилучення документів, оформлення та узгодження матеріалів перевірок. Зазначені питання не завжди контролюються керівниками структурних підрозділів, працівники яких здійснюють перевірки, та начальниками держподатінспекцій.

У порушення  вимог пункту 2 Порядку взаємодії  між підрозділами органів державної  податкової служби України при організації  документальних перевірок юридичних  осіб, затвердженого наказом Державної  податкової адміністрації України  ”Про взаємодію підрозділів органів  державної податкової служби України  при організації контрольно-перевірочної роботи”, від 7 лютого 2000 року № 49 деякі держподатінспекції в посвідченнях на перевірку не зазначали тип перевірки, підстави для її проведення, дати початку перевірки, неправильно вказували посади перевіряючих. Не завжди в актах перевірки вчинялися записи про наявність журналів відвідання підприємств, установ і організацій та їх структурних підрозділів представниками контролюючих органів та не вчинялися записи у зазначених журналах щодо строків та мети перевірки, посад і прізвищ перевіряючих. 

У ряді випадків держподатінспекції та держподатадміністрації замість прийняття вмотивованого рішення по суті викладених обставин у скаргах неправомірно залишали скарги без розгляду, не врахувавши вимог підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Зокрема, якщо відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді контролюючого органу на скаргу, замість десятиденного строку. Так, Державна податкова інспекція у Деснянському районі м. Києва листом від 6 вересня 2002 року № 1415/10/26-720 без урахування положень абзацу 5 підпункту 5.2.2 пункту  5.2 статті 5 Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” повідомила підприємця Н.В. Куреновську про залишення без розгляду її первинної скарги на податкове повідомлення-рішення райдержподатінспекції від 18 липня 2002 року № 16-2601/0 про сплату застосованих штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України ”Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. Зазначені неправомірні дії працівників відділу податкової міліції райдержподатінспекції призвели до задоволення скарги на користь платника податків у сумі 14 667 грн. 24 коп.

У рішеннях ДПА в Одеській області (начальник  відділу апеляцій І.М. Кабанов) від 18 жовтня 2002 року № 16590/25-08 та від 24 жовтня 2002 року № 16850/25-08, прийнятих за розглядом повторних скарг підприємців Т.О. Куралової і Н.В. Слєсарчук на податкові повідомлення-рішення Білгород-Дністровської ОДПІ і ДПІ у Комінтернівському районі про сплату застосованих до зазначених підприємців штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без урахування положень абзацу 5 підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України ”Про порядок погашеннязобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зазначено про можливість оскарження рішень облдержподатадміністрації протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання цих рішень до ДПА України, замість 30 днів від дня отримання рішень облдержподатадміністрації.

У перевірках, за матеріалами яких прийняті рішення (постанови, розпорядження) скасовано  в січні–грудні 2002 року, брало участь 1767 працівників. Притягнуто до дисциплінарної відповідальності та депремійовано 1 158 працівників.

Окремі  держподатадміністрації не повною мірою виконують вимоги пункту 8 наказу ДПА України”Про стан роботи податкових органів Дніпропетровської області і  
м. Севастополя з розгляду скарг платників податків” від 12 грудня 2000 року № 626 щодо вирішення питань про притягнення до відповідальності керівників держподатінспекції та їх заступників за прийняття неправомірних рішень, що були скасовані за розглядом скарг платників податків. У більшості областей не притягалися до дисциплінарної відповідальності начальники держподатінспекції та їх заступники, винні у прийнятті неправомірних рішень і начальники структурних підрозділів за неякісну підготовку проектів рішень. Зокрема, недостатньо вживалися заходи до працівників, які здійснювали перевірки, прийняті рішення за матеріалами яких скасовано, в ДПА у Херсонській області (при скасуванні 63 оскаржених рішень на суму 1270,7 тис. грн. з 91 працівника, які здійснювали такі перевірки, 19 працівникам оголошено догану), в ДПА у Хмельницькій області (при скасуванні 29 рішень на суму 3263,4 тис. грн. з 35 працівників, які здійснювали такі перевірки, чотирьом працівникам оголошено догану, одного затримано у присвоєнні рангу або призначенні на вищу посаду та 11 депремійовано), в ДПА в Одеській області (при скасуванні 64 оскаржених рішень на суму 9609,4 тис. грн. притягнуто до дисциплінарної відповідальності 10 працівників з 77, які здійснювали перевірки та 31 депремійовано), в ДПА в Полтавській області (при скасуванні 54 оскаржених рішень притягнуто до дисциплінарної відповідальності 18 працівників з 54, які здійснювали перевірки та 9 депремійовано). Державні податкові адміністрації Вінницької, Волинської, Донецької, Рівненської, областей та м. Києва у відомостях, наданих до ДПА України, про притягнення до відповідальності працівників, які здійснювали перевірки і рішення (постанови) за розглядом скарг платників податків було скасовано за січень–грудень 2002 року, вони неправильно відобразили дані про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників у вигляді звільнення з роботи.

Приведена статистична звітність заставляє  задуматись науковців, які розробляють  податкову тематику, та практиків-податківців  для мінімізації як масових, так  і окремих фактів порушень податкового  та валютного законодавства, а також  виробити спільну стратегію та тактику  з практики розгляду скарг платників  податків.

Література:

1. Конституція  України. – Київ, 1997.

2. Про  державну податкову службу в  Україні: Закон України.

3. Дані  Головного управління апеляцій  ДПА України за 1998 р.