Принципи економічного аналізу

План:

 

Вступ

 

1.  Принципи економічного  аналізу

2. Види економічного аналізу.

3. Сутність та характеристика методу економічного аналізу

4. Фактори і резерви в економічному аналізі.

5. Етапи економічного аналізу.

 

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ:

 

Термін аналіз (від грецького analysis – розкладання) в загальному розумінні  означає процеси уявного чи фактичного розкладання цілого на складові частини для пізнання його внутрішньої природи. На цьому розумінні даного терміну основане поняття економічного аналізу у вузькому розумінні – розчленування економічного явища чи процесу на складові сегменти з метою поглибленого вивчення їх як частин цілого.

Економічний аналіз – це система спеціальних знань для дослідження зміни і розвитку економічних явищ і процесів у їх взаємозв’язку та взаємозумовленості, що визначається об’єктивними та суб’єктивними причинами з метою забезпечення цільового управління ними.

Завдання економічного аналізу  визначаються сукупністю цілей і задач управління та його функціональних елементів. Головні завдання економічного аналізу:

- визначення місця економічної  системи будь-якого порядку у  ринковому середовищі, стратегії  та тактики її поведінки;

- обґрунтування цільових  економічних програм і бізнес-планів;

- оцінка виконання цільових  завдань розвитку економічної  системи, причин і факторів, які  зумовили позитивні і негативні  зміни;

- виявлення невикористаних  резервів покращення економіки  досліджуваних об’єктів;

- визнання пріоритетів  стратегічного розвитку економічної системи, оцінка ефективності використання ресурсного потенціалу;

- розроблення і обґрунтування  заходів, спрямованих на активізацію  використання резервів і прийняття  оптимальних управлінських рішень.

У процесі економічного аналізу реалізуються три основні функції: оціночна, діагностична та пошукова. Оціночна функція – визначає відповідність стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям. Діагностична функція полягає у встановленні причинно-наслідкових змін економічної системи, у кількісному і якісному вимірюванні впливу факторів на цю зміну і розвиток. Пошукова функція – виявляє невикористані резерви та потенційні можливості зміни і розвитку економічної системи, обґрунтовує механізм її мобілізації.

Предметом тої чи іншої науки слід вважати те специфічне, що дозволяє відрізнити її серед чисельності інших наук. Господарська діяльність та процеси, що в ній відбуваються є об’єктом вивчення багатьох наук. Економічний аналіз вивчає не саму господарську діяльність, як технологічний організаційний процес, а економічні результати господарювання як наслідок економічних процесів. Щоб виділити ту частину в даному об’єкті, яка відноситься тільки до аналізу необхідно виходити із сутності процесів господарської діяльності. Процес – це причинно-обумовлений перебіг подій, зміна явищ, стану об’єкту у відповідністю з наміченою метою або результатом. Результати, як наслідок процесів є  не предметом економічного аналізу, а об’єктами. Предметом же економічного аналізу є причини утворення та змін результатів господарської діяльності.

Таким чином, під предметом економічного аналізу розуміють причинно наслідкові зв’язки економічних явищ та процесів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Принципи економічного аналізу.

 

Для реалізації змісту та завдань економічного аналізу необхідно дотримуватися певних принципів:

     Принцип науковості вимагає, щоб методологія економічного аналізу, базуючись на діалектиці та політичний економіці, спиралась на найновіші досягнення економічних і технологічних наук.

    Принцип об’єктивності аналітичних висновків передбачає дослідження реальних явищ і процесів у господарській діяльності, причинно-наслідкових взаємозв’язків за достовірними даними.

   Принцип системності і комплексності вимагає розгляду всіх явищ і процесів господарської діяльності як складових частин єдиної системи, взаємопов’язаних і у комплексі.

   Принцип конкретності і дієвості аналізу вимагає конкретної спрямованості і прив’язки до потреб економіки.

   Принцип оперативності передбачає швидке і чітке здійснення розрахунків і негайне втілення в життя прийнятих за результатом аналізу рішень.

  Принцип масовості передбачає залучення до аналізу не тільки працівників економічно-фінансових служб, а й інших керівників та спеціалістів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.  Виділяють наступні класифікаційні ознаки видів економічного аналізу:

1. За часовим критерієм:

- перспективний аналіз  – це аналіз результатів господарської  діяльності з метою визначення  їх можливих значень в майбутньому. Вихідним пунктом перспективного аналізу є визнання певної стійкості змін економічних показників від одного звітного періоду до іншого. Його важливішими завданнями є: прогнозування господарської діяльності; наукове обґрунтування перспективних планів; оцінка очікуваного виконання планів. При складанні планів перспективний аналіз виступає як основна форма передпланових досліджень економіки підприємства;

- оперативний аналіз  – вид економічного аналізу, направлений  на вирішення задач, які стоять  перед оперативним управлінням. Оперативний аналіз на відміну від поточного наближений по часу до моменту здійснення господарської операції. Він являє собою систему щоденного вивчення виконання планових завдань з метою швидкого втручання в необхідних випадках в процес виробництва для забезпечення безперервного та ефективного функціонування господарського комплексу. Оперативний аналіз проводиться на основі даних оперативного обліку та безпосереднього спостереження за процесом виробництва;

- поточний аналіз є  ретроспективним аналізом результатів здійсненої господарської діяльності, що проводиться на основі фінансової та статистичної звітності. Головним його завданням поточного аналізу є об’єктивна оцінка результатів діяльності, комплексне виявлення невикористаних резервів, мобілізація їх для підвищення економічної ефективності виробництва в майбутніх періодах. Суттєвим недоліком даного виду налізу є те, що виявлені резерви означають назавжди втрачені можливості росту ефективності виробництва, оскільки відносяться до минулого періоду. Поточний аналіз – найбільш повний аналіз господарської діяльності, що базується на результатах оперативного аналізу, та є підґрунтям для перспективного аналізу.

2. За просторовою формою:

- внутрішній економічний  аналіз проводиться керівниками  та спеціалістами всіх структурних рівнів для вивчення виробничих програм, ресурсозабезпечення та ресурсовикористання, витрат діяльності та собівартості продукції, технічного та соціального розвитку;

- зовнішній аналіз проводиться  загальнодержавними, територіальними  економічними інститутами, фінансово-кредитними установами, партнерами для оцінки інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості, фінансового стану та ін.

3. За повнотою розглядуваних  питань:

• комплексний – аналіз всієї господарської діяльності;
• локальний – аналіз окремих підрозділів підприємства;
• тематичний – аналіз окремих питань (використання ресурсів, маркетингової політики, фінансових результатів та ін.).

4. За змістом аналізу:

- фінансовий аналіз –  включає аналіз фінансових результатів  діяльності, фінансового стану, інвестиційний аналіз, аналіз партнерських відносин.

- управлінський аналіз  – включає аналіз виробництва, реалізації, ефективності використання  ресурсів, витрат підприємства.

5. За організаційною  формою: централізований та децентралізований.

6. За формою досліджуваних  економічних відносин: техніко-економічний, соціально-економічний, функціонально-вартісний.

7. За рівнем охоплення  об’єкта: суцільний, вибірковий, внутрігосподарський, загальний, міжоб’єктний.

8. За ступенем автоматизації: проведення робіт за допомогою ЕОМ або без неї.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.   Сутність та характеристика методу економічного аналізу

Під методом економічного аналізу розуміють науковий спосіб вивчення, становлення та розвитку господарських явищ і процесів. Він є сукупністю прийомів і способів дослідження господарської діяльності будь-якого економічного об’єкта шляхом виявлення і визначення взаємозв’язку та зміни його параметрів, кількісного і якісного вимірювання впливу окремих факторів та їхньої сукупності на цю зміну. Метод економічного аналізу спрямований на пізнання внутрішньої природи змін і розвитку економічних систем за параметрами їх інформаційної моделі.

Метод аналізу має певні специфічні особливості, до яких належать:

- Використання системи  показників, що характеризують діяльність підприємства.

Економічний аналіз спроможний дослідити лише ті економічні явища, які відображено в певних економічних показниках, що мають числову характеристику. Такі, наприклад, властивості продуктів харчування як смак, колір, корисність не мають об’єктивної числової характеристики. Для того, щоб вони могли стати об’єктом дослідження в економічному аналізі, необхідно розробити відповідну систему показників даних властивостей, виражених у балах.

- Вивчення причин зміни  показників.

Враховуючи те, що економічні явища обумовлені причинно-наслідковою залежністю, головним завданням аналізу є розкриття та вивчення цих причин (факторів). На господарську діяльність підприємства та на формування окремих її показників можуть впливати безліч факторів. Визначити та вивчити всі дуже складно та не завжди доцільно. Завдання полягає в тому, щоб знайти найсуттєвіше, що найбільше впливає на той чи інших показник. Отже, обов’язковою умовою правильного аналізу є економічно обґрунтована класифікація причин, що вплинули на господарську діяльність підприємства та на її результати.

- Визначення та вимірювання  взаємозв’язків та взаємозалежностей  між ними за допомогою спеціальних  прийомів.

Нехтування такими взаємозв’язками може призвести до некоректних висновків та зробити аналіз неефективним. Тому в економічних дослідженнях жодне явище не може бути правильно інтерпретоване, якщо воно розглядається ізольовано. Не можна також на основі окремо взятого явища робити загальні висновки про тенденцію розвитку об’єкта в цілому. Однак це зовсім не виключає можливості та необхідності логічного виокремлення певних явищ в процесі економічних розрахунків.

 

 

 

 

4.  Фактори і резерви в економічному аналізі.

Фактори в економічному аналізі – це діючі сили, які призводять до позитивних чи негативних змін у стані об’єкту і показниках, які відображають цей стан.

Фактори в економічному аналізі класифікуються за такими основними ознаками:

1. За своєю природою:

• природничо-кліматичні  (здійснюють вирішальний вплив на с/г, лісове господарство та ін.);

• соціально-економічні (до них відносяться житлові умови працівників, спортивна та оздоровча робота на підприємстві, рівень освіти кадрів та ін.);
• виробничо-економічні (відображають повноту та ефективність використання виробничих ресурсів підприємства та підвищення ефективності його роботи).

2. За характером впливу:

- інтенсивні (якісні);

- екстенсивні (фактори, пов’язані  з кількісним, а не якісним  приростом результативного показника).

3. За складом:

- прості;

- складні (комплексні – складаються з декількох елементів).

Моделювання – це один із важливіших методів наукового пізнання, за допомогою якого створюється модель (умовний образ) об’єкта дослідження. Сутність його полягає в тому, що взаємозв’язок досліджуваного показника з факторними передається в формі конкретного математичного рівняння.

В факторному аналізі розрізняються моделі детерміновані (функціональні) та стохастичні (кореляційні).

За допомогою детермінованих факторних моделей досліджується функціональний зв’язок між результативним показником і факторами.

В детермінованому аналізі виділяються наступні типи найбільш часто вживаних факторних моделей:

1. Адитивні моделі:

Y = Х1 + Х2 + Х3 +...+ Хn

Застосовуються у випадках, коли результативний показник представляє собою алгебраїчну суму декількох факторних показників.

2. Мультиплікативні моделі:

Y = Х1 * Х2 * Х3 *...* Хn

Застосовуються у випадках, коли результативний показник представляє собою добуток декількох факторів.

 

 

 

 

3. Кратні моделі:

Y = Х1 / Х2

Застосовуються, коли результативний показник отримують діленням одного факторного показника на інший.

4 Змішані (комбіновані) моделі  – це поєднання в різних  комбінаціях попередніх моделей.

Слово “резерв” походить: по-перше від французького “reserve”, що в перекладі означає “запас”; друге значення даного слова походить  від латинського “reservere” – “зберігати”. В зв’язку з цим в економічній практиці термін “резерви” застосовується в двох значеннях. По-перше, резервами вважаються запаси ресурсів, які необхідні для забезпечення безперервності процесу виробництва. Вони створюються на випадок додаткової потреби підприємства в матеріальних та інших ресурсах. По-друге, резервами вважаються можливості підвищення ефективності виробництва. Саме в цьому значенні розглядається дане поняття в економічному аналізі.

Резерви в економічному аналізі – це невикористані реальні можливості економії затрат відповідного фактору.

Економічна сутність резервів підвищення ефективності виробництва полягає у найбільш повному та раціональному використанню предметів та засобів праці для отримання більшої кількості високоякісної продукції при найменших витратах живої та уречевленої праці на одиницю продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.   Етапи економічного аналізу.

Етапи економічного аналізу.

Розрізняють три головні етапи аналізу господарської діяльності: попередній, основний та заключний.

На попередньому етапі здійснюється загальне ознайомлення із станом справ, визначається ступінь виконання плану за основними показниками, здійснюється попередня оцінка роботи та стану справ. На цьому етапі також складається докладна програма аналізу, готуються макети таблиць, збирається та перевіряється головна інформація, визначаються виконавці та вирішуються інші організаційні питання.

Визначаючи зміст аналітичної роботи і терміни її проведення, треба врахувати наявність готового матеріалу для аналізу, трудомісткість збору та опрацювання іншої інформації та часу, який потрібен для виконання окремих етапів роботи.

Основний етап передбачає заповнення всіх розроблених аналітичний таблиць, вивчення та опрацювання необхідної додаткової інформації, визначення факторів і виконання розрахунків їх пливу на зміну величини показників, пошук резервів. З окремих питань, які вивчено, роблять оцінки і підраховують резерви.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок:

 

 

На заключному етапі узагальнюються наслідки аналізу і підраховуються зведені резерви виробництва, дається заключна розгорнута оцінка діяльності підприємства; розробляються конструктивні заходи з метою покращення роботи та використання виявлених резервів.

Будь-які результати аналітичного дослідження діяльності підприємства в цілому або його підрозділів мають бути оформлені в вигляді документів. Це може бути пояснююча записка, довідка, заключення.

Пояснююча записка, як правило складається при направленні результатів аналізу в вищестоящу організацію. Якщо результати аналізу призначені для внутрішньогосподарського застосування вони оформлюються в вигляді довідки. Заключення пишеться, коли аналіз проводиться вищестоящими організаціями управління.

Зміст пояснюючої записки має бути достатньо повним. Крім висновків про результати господарської діяльності та пропозицій по їх вдосконаленню, пояснювальна записка має містити загальні питання – економічний рівень розвитку підприємства, умови господарювання, результаті виконання планів по окремих напрямках діяльності. Що стосується довідки та заключення, то їх зміст, на відміну від пояснюючої записки, може бути більш конкретним, акцентованим на відображенні недоліків або досягнень, виявлених резервів, способів їх освоєння.

Окремо слід зупинитися на безтекстовій формі оформлення результатів аналізу. Вона складається з постійного макета типових аналітичних таблиць та не містить пояснюючого тексту. Аналітичні таблиці дозволяють систематизувати, узагальнити матеріал та представити його в придатній для сприйняття формі. Такий порядок оформлення результатів аналізу розповсюджений в західних країнах і останній час знаходить досить широке застосування і в нас. Він розрахований на висококваліфікованих працівників, здатних самостійно розібратися в обробленій та систематизованій інформації та приймати необхідні рішення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Андрєєва, Г.І. Економічний аналіз [Текст]: навчально-методичний

посібник / Г. І. Андрєєва. – К.: Знання, 2008. – 263 с.

2. Герасименко С.С., А.В. Головач, А.М.Єріна та ін. Статистика:

Підручник. – 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: КНЕУ, 2000.

3. Крейнина М.Н. «Финансовое состояние предприятия. Методы оценки».-

М.: ИКЦ «Дис», 2007 г. – 224 с.

4. Мних, Є.В. Економічний аналіз [Текст]: підручник / Є. В. Мних; Мін-во

освіти і науки України. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: ЦНЛ, 2005. – 472 с.

5. Савицька, Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства [Текст]:

навчальний посібник / Г.В. Савицька. – 3-тє вид., виправл. і доп. – К.: Знання,

2007. – 668 с.

6. Сопко, В.В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю

та аналізу [Текст]: підручник / В.В. Сопко, В.П. Завгородний; Мін-во освіти і

науки України, КНЕУ. – К.: КНЕУ, 2004. – 412 с.

7. Тарасенко, Н.В. Економічний аналіз [Текст]: навчальний посібник /

Н.В. Тарасенко. – 4-е вид., стереотип. – Львів: Новий Світ-2000, 2006. – 344 с.

8. Фінанси підприємств за редакцією кандидата економічних наук,

професора А.М. Поддєрьогіна. – Київ, 2000

9. Царенко О.М. Економічний аналіз діяльності підприємств

агропромислового комплексу: Навч.посібник.-К.: Вища школа, 2005.

10.Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. «Методика финансового анализа» – М.:

ИНФРА-М, 1996 г. - 176 с.

11.Шубіна, С.В. Економічний аналіз [Текст]: практикум __________/ С.В. Шубіна, Ж. І.

Торяник. – К.: Знання, 2007. – 230 с.__