Проаналізувати сучасний стан ринку страхових послуг України та спрогнозувати перспективи його розвитку

     Зміст

     Вступ 3

     Проаналізувати  сучасний стан ринку страхових послуг України та спрогнозувати перспективи  його розвитку.                                                              4

     Висновки 15

     Список  використаної літератури 16 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

     Страхування як об’єктивно необхідний атрибут ринкової економіки забезпечує надійні гарантії відновлення порушених майнових прав та інтересів у випадках втрат, заподіяних вогнем, стихійними лихами, техногенними аваріями, транспортними аваріями та іншими не передбачуваними обставинами. У той же час страхування не лише звільняє державу від витрат на відшкодування збитків при появі страхових подій, а й суттєво впливає на зміцнення фінансів держави, є ефективною формою накопичення коштів громадян і значним стабільним джерелом довгострокових інвестицій.

     Незважаючи  на труднощі становлення національного  страхового ринку, обсяги страхових  операцій помітно зростають. Це зумовлено  тим, що в неринкових умовах господарювання відшкодування збитків, в основному, здійснювалося державою за рахунок коштів бюджету. Реалізація в Україні програми приватизації об’єктів державної власності зумовила необхідність страхового захисту нових власників майна від ризиків, що призводять до його втрат або пошкодження.

     Сьогодні в Україні зареєстровано 451 страхових компаній, з яких майже третина працює масштабно і ефективно.

     У сучасних умовах ринок страхування  України характеризується кількісним і якісним зростанням, який є слідством  змін законодавчої бази, а також  укрупнення і зростаючої капіталізації прямих страховиків та фінансово-промислових груп, членами яких вони є. Останній фактор, у свою чергу, є слідством економічного зростання у всіх видах економічної діяльності та рівня життя населення України. Питання забезпечення подальшого розвитку вітчизняного страхового ринку зберігають свою актуальність, особливо враховуючи нинішній стан економіки в контексті подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи.

     Метою написання даної роботи є аналіз сучасного стану страхового ринку  України та подальші перспективи його розвитку.

     Сучасний  стан ринку страхових  послуг України та перспективи його розвитку 

     У сучасних економічних умовах страхування  – чи не єдина галузь економіки  України, яка протягом останніх років  мала стабільний значний щорічний приріст обсягів наданих послуг. Водночас, незважаючи на номінальне зростання обсягів страхового ринку, ця галузь забезпечує сьогодні перерозподіл незначної частини внутрішнього валового продукту. Українські страхові компанії ще не акумулювали вагомий обсяг інвестиційних ресурсів, тому їх частина у вітчизняній економіці ще доволі мала.

     Офіційне  тлумачення цього терміна в Україні  наведено в Законі «Про страхування»: «Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів».

     Страховий ринок України в останні роки демонстрував швидкі темпи зростання відносних кількісних параметрів. Проте його якісні, а також абсолютні показники так і не досягли рівня розвинутих західних держав. Страхові компанії не стали потужними інституційними інвесторами, здатними акумулювати заощадження населення і трансформувати їх в інвестиційні ресурси. Ситуація ускладнилась світовою фінансовою кризою, що внесла свої корективи в розвиток страхового ринку та зумовила нові загрози.

     Поведінка та мотивація окремих суб’єктів, серед яких найбільш впливові держави, транснаціональні корпорації у прагненні до швидкого збагачення, всіляко сприяли зростанню цін на світових ринках через створення для цього відповідних економічних умов. На світовому та вітчизняному фінансових ринках інституціональних та індивідуальних інвесторів охопили спекулятивні настрої. Ейфорія від швидкого зростання капіталів затьмарила необхідність застосування виваженої стратегії з управління ризиками. Подібна поведінка та мотивація суб’єктів фінансового ринку і призвела до світової фінансової кризи, а вона, у свою чергу, до національної.

     Серед ризиків, які позначилися на платоспроможності  страхових компаній, можна відзначити:

     – «падіння» фондового ринку;

     – збільшення ризиків, пов’язаних з інвестуванням  активів фінансових установ, та неповернення наданих позик (кредитів);

     – недовіра населення до фінансових установ, у тому числі з причин затягування або відмови виконання фінансовою установою своїх зобов’язань за укладеними договорами;

     – валютно-курсова нестабільність;

     – ризик відсутності взаємодії  між банками та небанківськими фінансовими установами щодо забезпечення доступу останніх до коштів, розміщених на депозитних рахунках;

     – збереження негативних інфляційних  очікувань населення;

     – небезпека подальшої тінізації  економіки;

     – переоцінка вартості інвестиційних  активів через валютний, кредитний та інші ризики може призвести до зменшення обсягів чистих активів фінансових установ та, як наслідок, може критично вплинути на здатність виконання установою своїх зобов’язань та ін.

     Найбільше на страховий ринок України вплинули такі фактори:

     – девальвація гривні;

     – зростання збитковості;

     – скорочення «класичного страхування»;

     – різке зниження платоспроможності  страховиків.

     НБУ для запобігання зниження курсу  гривні вдається до валютних інтервенцій  та вводить мораторій на видачу нових  кредитів, через що страхові компанії, які збирали більшість премій через банківський канал продажу, стрімко втрачають обсяг зборів страхових платежів. І це суттєво вплинуло в цілому на ситуацію на страховому ринку, який почав скорочуватись.

     Стабільне становище залишилось тільки у страхових  компаній, які заздалегідь ввели  у себе стратегічне управління з гнучкими підходами та стратегію діяльності за різними сценаріями, у тому числі в умовах фінансової кризи.

     Основні показники діяльності страхового ринку, а також темпи приросту представлені в таблиці 1.

     Таблиця 1.

     Динаміка  основних показників діяльності страхового ринку

     Аналізуючи  динаміку фінансових показників страхового ринку за період, що передував фінансовій кризі, слід відзначити, що деякі показники мали тенденцію не тільки  до зростання, а й до зменшення. Наприклад, обсяг страхових премій та страхових виплат повільно зменшується (рис. 1, 2),  динаміка активів та обсягів страхових резервів страховиків за 2008 – 9 місяців 2010 рр. мала тенденцію до зростання (рис. 3) та інші показники. 

     Рис. 1. Динаміка страхових премій за 9 місяців 2008-2010 рр., млн. грн. 

     Обсяг валових страхових премій за січень – вересень 2010 року збільшився на 8,8% (або на 1 251,0 млн. грн.) у порівнянні з відповідним періодом 2009 року, а обсяг чистих страхових премій за січень вересень 2010 року зменшився на 3,8% (або на 362,7 млн. грн.) у порівнянні з відповідним періодом 2009 року.

     Обсяг валових страхових премій за січень – вересень 2009 року зменшився на 18,4% у порівнянні з відповідним періодом 2008 року, а обсяг чистих страхових премій за січень-вересень 2009 року зменшився на 19,2% у порівнянні з відповідним періодом 2008 року. 

     Рис. 2. Динаміка страхових виплат за 9 місяців 2008-2010 рр., млн. грн. 

     Так, обсяг валових страхових виплат за січень – вересень 2010 року знизився на 20,3% порівняно з аналогічним періодом 2009 року (до 3953,5 млн. грн.), а обсяг чистих страхових виплат знизився на 14,8%. 

     Рис. 3. Динаміка обсягів активів та обсягів страхових резервів страховиків станом на кінець 2008-2009 рр. та станом на кінець ІІІ кв. 2008-2010 рр.

     Розмір активів страхових компаній має велике значення в їх діяльності (особливо розмір власного капіталу). Як видно з рис. 3, розмір загальних активів до 2010 р. збільшувався.

     Станом  на 30.09.10 обсяг загальних активів  страховиків становив 43 917,2 млн. грн., що на 5,2% більше, ніж на відповідну звітну дату 2009 року, а величина активів, визначених ст. 31 Закону України «Про страхування», збільшилась на 10,4% (до 25 502,5 млн. грн.), відповідно.

     Кількість страхових компаній (СК) станом на 30.09.10 становила 451, з яких 70 СК зі страхування життя (СК «Life») та 381 СК, що здійснювали види страхування, інші, ніж страхування життя (СК «non-Life»). Станом на 30.09.10 кількість страхових компаній зменшилась на 24 СК у порівнянні з кількістю СК станом на 30.09.09.

     Страхові  компанії «Life» – це страхові компанії, які спеціалізуються на накопичувальному довгостроковому страхуванні життя.

     Страхові  компанії «non-Life» – це страхові компанії, до переліку послуг яких не включається страхування життя, зокрема страхування майна, відповідальності, фінансових ризиків, страхування медичне та від нещасних випадків.

     Загальна  кількість страхових компаній за останні роки стрімко збільшується, при цьому якість надання послуг залишається на низькому рівні. При такому зростанні характерною ознакою даного ринку є висока концентрація бізнесу на перші 70 страхових компаній, яка складає приблизно 75 %. Дана ситуація не є негативною, а проблема в тому, що більшість страхових компаній зареєстровані у кількох великих містах.

     На  сьогодні на страховому ринку України спостерігаються такі тенденції:

     - зменшення страхових платежів та витрат;

     - загострення конкуренції;

     - створення незбалансованого портфеля страховиків;

     - втрата страховиками (як інвесторами) можливості надійно вкладати страхові резерви;

     - неможливість використовувати певні канали продажу, які застосовували раніше (зокрема, банківського – внаслідок зменшення кредитування);

     - брак обігових коштів та зниження ліквідності СК;

     - затримки виплат страхових відшкодувань;

     - посилення недовіри серед населення до страхових компаній.

     Отже, динаміка показників за результатами 9 місяців 2010 року страхової діяльності набрала тенденції якісних змін щодо скорочення падіння та стабілізації, і в порівнянні до 9 місяців 2009 року свідчила про такі тенденції:

     • на 29,6% збільшилась кількість укладених договорів (крім н/в)*, при цьому кількість договорів, укладених з фізичними особами, зросла на 34,3%;

     * кількість договорів з обов’язкового  особистого страхування від нещасних  випадків на транспорті за 9 місяців 2010 року збільшилась на 3,2% і становила 433 836 996 одиниць.

     • на 8,8% збільшились обсяги надходжень валових страхових премій, а обсяг чистих страхових премій зменшився на 3,8%;

     • на 29,2% збільшилися обсяги вихідного перестрахування, в тому числі обсяги премій, сплачених на внутрішньому ринку, збільшились на 34,9%, а на зовнішньому – зменшились на 3,3%;

     • на 8,2% збільшився обсяг страхових резервів;

     • на 5,2% зросли загальні активи, з них активи, визначені законодавством для представлення коштів страхових резервів – на 10,4%;

     • загальна кількість страхових компаній становила 451, у тому числі СК «life»* – 70 компаній, СК «non-life» – 381 компанія.

     Перспективність подальшого розвитку страхового ринку України обумовлена не тільки подоланням нестабільної ситуації, яка в даний час спостерігається в економіці країни, але й вирішенням проблем, які накопичувались упродовж всього історичного розвитку вітчизняного страхового ринку. Сучасна фінансова криза лише загострила існуючі та виявила нові проблеми українського страхування.

     На  сьогоднішній день основними проблемами страхового ринку України є такі:

     - незначний розмір уставного фонду, який повинні сплатити новостворені страхові компанії;

     - невідповідність нормам ліквідності, диверсифікації та прибутковості розміщення страховиками коштів страхових резервів;

     - низька фінансова надійність і платоспроможність страховиків;

     - недостатні обсяги капіталізації та низька ліквідність активів страхових компаній;

     - відмінність системи оподаткування страхових компаній та інших суб’єктів господарювання;

     - невизначеність механізму передавання активів однієї страхової компанії іншій;

     - недостатній контроль і регулювання перестрахових операцій;

     - слабка розвиненість страхування життя та недержавного пенсійного страхування;

     - низький рівень актуарної практики та інституту брокерів на страховому ринку;

     - блокування Верховною Радою прийняття нової редакції Закону України «Про страхування» та законів стосовно страхування екологічних і сільськогосподарських ризиків;

     - обмеженість функцій Держфінпослуг відносно регулювання та пруденційних заходів щодо контролю за страховим ринком.

     Вирішення даних проблем є необхідною умовою подальшого розвитку українського страхового ринку та досягнення високого рівня конкурентоспроможності його учасників. Відсутність перетворень та інфраструктурної перебудови страхового ринку України так і залишить його інструментом шахрайських зловживань і швидкого збагачення власників страхових компаній без реалізації значного фінансового та інвестиційного потенціалу.

     Таким чином, можна спрогнозувати  два шляхи подальшого розвитку страхового ринку України: песимістичний  і оптимістичний. За умови незначних перетворень законодавчого поля та збереження існуючих умов діяльності суб’єктів страхових відносин страховий ринок України і в подальшому буде розвиватись лише за допомогою перевищення темпів зростання премій над виплатами. Дана динаміка стане можливою за рахунок освоєння нової клієнтської бази, демпінгу тарифів на страхові послуги та прийняття на законодавчому рівні обов’язковості для визначеного виду страхування (наприклад, медичне страхування). Але за умови зменшення економічного зростання вищенаведена політика виявляється неможливою і призводить до невиконання страховиками взятих на себе зобов’язань.

     Вищерозглянутий шлях розвитку страхового ринку України  не призведе до його перетворень та якісної зміни умов діяльності на ньому, що в результаті ще більше поглибить кризу страхової галузі. Збільшення обсягів невиплат страхових відшкодувань і банкрутство страхових компаній спричинить втрату довіри населення та підприємців до страхування в цілому.

     Незважаючи  на значні проблеми, потенційно страховий  ринок України має значні можливості для розвитку та збільшення впливу не тільки в межах країни, але й за кордоном. Промисловий потенціал вітчизняної економіки і значна кількість населення створюють необмежені умови для страхування різних видів господарських, майнових, фінансових і соціальних ризиків. Подальший розвиток сільського господарства, медичної сфери, екологічної безпеки та свідомості суспільства щодо власної безпеки життєдіяльності можуть виявитися вагомим стимулом збільшення об’єктів страхування і відповідно розширення видів страхових послуг.

     Успішність  розвитку українського страхового ринку  буде залежати від вирішення питань стосовно збільшення вимог до організації страхової діяльності (рівня сплаченого статутного фонду, цін на ліцензії, встановлення походження капіталу та осіб, які є власниками страхової компанії) для запобігання виходу на ринок кептивних і схемних страхових компаній та неможливості відкриття власниками збанкрутілого страховика нової компанії. Поряд з жорстким регулюванням рівня ліквідності і справедливої вартості активів страхових компаній дані заходи сприятимуть збільшенню капіталізації вітчизняного страхового ринку.

     Додатковим  фактором збільшення можливості страхових  компаній покривати значні за розмірами ризики може стати раціональна політика самих страховиків і жорстке регулювання з боку Держфінпослуг напрямків розміщення коштів страхових резервів. Це сприятиме збільшенню прибутковості страхової діяльності за рахунок зростання інвестиційного доходу і відповідно покращення фінансової стійкості компанії.

     Стратегічним  завданням удосконалення страхової  діяльності в Україні в наступні роки повинна стати зміна системи оподаткування страховиків і переведення їх на загальну систему стягування податків, яка розповсюджена на інші суб’єкти господарювання. Дані заходи паралельно з жорстоким регулюванням перестрахових операцій нададуть можливість зупинити «схемне» страхування та методи оптимізації оподаткування.

     Інтенсивність розвитку страхового ринку також  значно залежить від розвитку посередницьких послуг на ньому. Так, для страхових компаній це додатковий канал продажу власних послуг і пошуку в разі необхідності партнерів по перестрахуванню, а для страхувальників страховий брокер є зацікавленою особою у виконанні всіх взятих на себе зобов’язань страховою компанією перед клієнтом. Даний факт повинен стати основою для подальшого стимулювання інституту брокерства в Україні.

     У період фінансової нестабільності гостро постала проблема невідповідної  актуарної підготовки працівників страхових компаній, які не забезпечили математичну оцінку імовірності настання страхових випадків та умов досягнення платоспроможності страховими компаніями.

     Крім  того, значні перешкоди існують і  в сфері можливої консолідації ринку, так до цього часу не визначений механізм передавання активів одній страховій компанії іншою, в разі неспроможності останньої відповідати за взятими на себе зобов’язаннями. Даний факт значно ускладнює процедуру сплати клієнтам збанкрутілої компанії страхових відшкодувань, що особливо важливо для збереження довіри страхувальників до страхування в цілому.

     Основною  передумовою розвитку українського страхового ринку в наступні роки повинна стати співпраця суб’єктів страхового ринку з іншими учасниками ринку фінансових послуг і виконавчими та законодавчими органами влади. Тільки за умови прийняття відповідних нормативно-правових актів, які забезпечують ефективне регулювання страхового ринку, Держфінпослуг матиме можливість всебічного контролю за страховими відносинами, а страхові компанії, які займаються «справжнім» страхуванням, покращувати власні конкурентні переваги.

     Виходячи  з цього основними можливостями подальшого розвитку страхового ринку України є розвиток страхування життя, розвитку медичного страхування, освоєння страхування сільськогосподарських та екологічних ризиків, прийняття нового закону «Про страхування». Уведення в дію норм нового страхового законодавства зі всіма можливими доповненнями та адаптацією його до норм ЄС вирішить значну кількість проблем страхового ринку України, пов’язаних з ефективним регулюванням його суб’єктів.

     За  рахунок даних перетворень український  страховий ринок перетвориться  на ефективний механізм акумулювання і подальшого перерозподілу фінансових ресурсів страхувальників та інструмент захисту інтересів суб’єктів господарювання та фізичних осіб в разі настання несприятливих подій різного роду як в межах України, так і в міжнародному масштабі. 
 
 
 

Висновки 

     В Україні існуюче правове поле проведення страхування і система  державного регулювання ще не забезпечують достатніх стимулів для розширення масштабів страхової діяльності. Сучасний український страховий ринок не спроможний забезпечити достатній рівень конкуренції у порівнянні з послугами, що надаються іноземними страховиками. У населення України ще немає усвідомлення необхідності страхування. Дотепер існує недовіра населення до вітчизняних фінансово-страхових інструментів.

     Структура страхового ринку України залишається  недостатньо збалансованою, у ній  переважну роль відіграють ризикові види страхування. Разом з тим, існує  значна суспільна потреба в страхуванні життя, але організаційно вона перебуває в стадії становлення. Нестійкість цієї системи викликана не тільки внутрішніми факторами його розвитку, але і є прямим слідством макроекономічних процесів ринкових перетворень. А тому страхування носить фрагментарний характер.

     Система впливу на страховий ринок з боку держави в Україні дотепер  остаточно не сформувалася. На теперішній час немає дієвих механізмів управління страховим ринком на мікро- и макрорівнях. Економічна діяльність вітчизняних страховиків підпорядкована Державній комісії з регулювання ринку фінансових послуг. Євроінтеграційні орієнтири України потребують створення спеціалізованих інститутів державного нагляду і контролю за страховою діяльністю. Особливого втручання з боку держави потребує розвиток страхування життя. Цей сегмент ринку у майбутньому має стати основою пенсійної реформи. Проблемою залишається запровадження механізмів медичного страхування.

Отже, тільки за умови стратегічного розвитку страхових відносин в Україні і всебічної підтримки відповідних змін з боку не тільки учасників ринку і Держфінпослуг, а й інших органів виконавчої та законодавчої влади вітчизняний страховий ринок може стати конкурентоспроможним і дієвим механізмом не тільки захисту суспільних і господарських інтересів, але й інструментом стимулювання розвитку економіки країни в цілому.

Список  використаної літератури 
 

     1. Кравчук Г.В. Перспективи розвитку страхового ринку України після фінансової кризи. // ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ». – 2009.

     2. Мухіна О. В. Страховий ринок України: стан та проблеми розвитку. // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. №3. – с.50-52.

     3. Попрозман О. І. Стан страхового ринку України в умовах кризи. // Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. №6(109). – с.140-142.

     4. Трігуб П.В. Аналіз сучасного стану страхового ринку України Європейський вектор економічного розвитку. - 2009. № 2 (7)

     5. uainsur.com. Ліга страхових організацій України: Аналіз страхових ринків.