Проблеми розвитку малого підприємництва

     Зміст

1. Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні
2. Розвиток підприємництва у м. Києві

Список  використаної літератури 

1. Проблеми  розвитку малого бізнесу  в Україні

     На сучасному  етапі формування ринкових відносин  в Укрвїні особливого значення  набуває питання розвитку нових  форм господарювання. Світовий досвід  свідчить про те, що одне з  провідних місць у господарських  системах розвинутих країн належить  малим підприємствам. Саме мале та середнє підприємство дає змогу в найкоротший термін здійснити структурну перебудову економіки, сприяє насиченню ринка товарами та послугами і формуванню середнього класу.

     Дослідженню різних аспектів розвитку та державного регулювання підприємницької діяльності присвячені праці таких зарубіжних учених, як Дж.Стопер, Е.Долан, Ю.Конрад, а також українських економістів  З.Варналія, А.Гальчинського, В.Гейнця, Ю.Палкіна, Ю.Пахомова, В.Оніщенка,  В.Савчука, М.Чумаченка та ін.

     Для ефективного розвитку малого підприємництва необхідно дотримуватися координації  всіх рівнів державного управління, тобто  визначення ролі та місця кожного  її елемента для досягнення поставлених  завдань на даному етапі. На сьогоднішній день процес регулювання сектора  малого підприємництва недостатньо  скоординований як на загальнодержаному, так і на регіональному рівнях.

     Так, автори першого комплексного дослідження  економічної реформи в Україні  дійшли висновку, що для здійснення підтримки малого та середнього бізнесу  необхідний регіональний підхід. Для  цього законодавство повинне  дати чіткі відповіді про повноваження органів управління, їхні функції  та завдання у сфері малого бізнесу  з урахуванням особливостей підприємництва на регіональному рівні. До компетенції органів вищої державної влади доцільно віднести такі повноваження:

     1. Визначення ролі малого підприємництва  в економіці України. 

     2. Розробка концепції державної  політики розвитку підприємництва.

     3. Створення сприятливої для розвитку  малого підприємництва правової  бази.

     4. Розвиток системи фінансово-кредитної  підтримки підприємництва.

     5. Забезпечення макроекономічної  стабільності.

     6. Розвиток міжнародних зв'язків. 

     7. Забезпечення політичної, економічної  і соціальної безпеки підприємництва.  

       Необхідно зазначити, що суб'єкти  малого підприємництва, згідно з  чинним законодавством, підлягають  економічному, соціальному та адміністративному  регулюванню. Однак слід зауважити,  що надмірне регулювання обмежує  конкуренцію, ефективність і мобільність  використання ресурсів, сприяє розвитку  тіньового сектора економіки.  З метою ліквідації негативного  впливу держави доцільно активізувати  політику регулювання як економіки  в цілому, так і підприємницької  діяльності зокрема. 

       Регулювання означає перегляд  або скасування деяких видів  регуляторної політики, що стосується  суб'єктів господарювання. На державному  рівні доцільні такі напрямки  дерегулювання: 

• спрощення процесу створення та реєстрації суб'єктів малих форм господарювання;
• ліквідація бюрократичних дій органів державної і виконавчої влади, скорочення переліку видів підприємницької діяльності, що підлягають ліцензуванню і патентуванню;
• спрощення механізму видачі й анулювання ліцензій;обмеження кількості й повноважень контролюючих органів;
• спрощення системи бухгалтерського обліку і звітності;
• зниження ставки податків.

     Враховуючи  регіональну орієнтацію малого підприємництва, що проявляється в плануванні діяльності з урахуванням потреб та можливостей  насичення місцевого ринку, обсягів  та структури локального попиту, доцільно делегувати повноваження, пов'язані  з розвитком малого підприємництва, на місцевий рівень. 

       На рівні регіонів однією з  проблем є створення ефективної  системи управління розвитком  малих форм господарювання з  урахуванням перспективних для  регіону видів діяльності, обумовлених  наявністю сировинної та енергетичної  бази, станом промисловості й  технології, територіальних переваг,  наближеністю до ринків збуту,  кліматичними умовами. У регіонах  має бути створений гнучкий  механізм використання загальнодержавних  нормативних актів для ефективної  реалізації регіональних інтересів  у підприємницькій діяльності. 

     Отже, для ефективного розвитку малого підприємництва в Україні необхідно  створити механізм ефективної взаємодії  між державою та підприємницьким  сектором. Його відсутність засвідчується  тим, що малі підприємства ще не відіграють вагомої ролі в економіці України. Це проявляється й у тому, що вони не стали одним із важливих засобів  усунення диспропорцій на окремих товарних ринках, створення нових робочих  місць і скорочення безробіття, активізації  інноваційних процесів, розвитку конкуренції, швидкого насичення ринку товарами й послугами. Саме малі підприємства - тенденційно-інноваційні, гнучкі й  витратно ефективні - за підтримки держави  й за стимулюючих умов, особливо на регіональному рівні, спроможні  розв'язати названі проблеми. Це сприятиме раціональному використанню їхнього ресурсного потенціалу, посиленню  мотивації трудової діяльності, поступовому  піднесенню рівня добробуту, впливатиме на досягнення рівноправного партнерства  у світовому економічному співробітництві.       
 

     2. Розвиток підприємництва  у м. Києві

     Київ  є лідером серед  регіонів України  з підтримки та розвитку підприємництва:

• за період 2006-І квартал 2010 року, з часу обрання Л.М. Черновецького Київським міським головою, досягнуто значних позитивних змін у сфері розвитку підприємництва, реалізації державної регуляторної політики та дозвільної системи
• за рейтинговою оцінкою, яку щорічно  здійснює Держкомпідприємництва, Київ з 2006 по 2008 рік стабільно займав перше місце
• загальна кількість суб'єктів підприємництва, які сплачують податки, зросла у 2009 році порівняно з 2005 роком майже у 1,5 рази та становила 334,7 тис. суб'єктів, з них 130,9 тис. юридичних осіб та 184,9 тис. фізичних осіб-підприємців
• до Зведеного бюджету від них надійшло у 2009 році   39,6 млрд. грн., що в 1,7 рази більше, ніж у 2005 році
• у 2008 році у Києві на 10 тис. осіб наявного населення припадало 243 малих підприємства, що у 3,4 рази більше, ніж в середньому по Україні

     За  даними Державної  податкової адміністрації  в м.Києві

     Здійснювалась реалізація дворічних  міських програм  розвитку малого та середнього підприємництва:

• успішно виконано Київську міську програму підтримки малого та середнього підприємництва на 2007-2008 роки
• за висновком Держкомпідприємництва в питаннях фінансування програм розвитку підприємництва столиця є прикладом для решти регіонів: обсяги бюджетного фінансування міської програми на 2007-2008 роки становили 80% загальних обсягів фінансування всіх регіональних програм
• у м. Києві вперше в Україні розроблено та затверджено Стратегію розвитку малого та середнього підприємництва на період до 2015 року
• розроблена та реалізується Київська міська програма сприяння розвитку малого та середнього підприємництва на 2009 - 2010 роки, спрямована на виконання Стратегії.

Обсяги фінансування  регіональних програм  розвитку підприємництва у 2007-2008 роках (стаття бюджету "підтримка  малого та середнього підприємництва") 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Діє механізм фінансової підтримки суб’єктів  підприємництва шляхом часткового відшкодування  за рахунок коштів міського бюджету  відсотків по отриманих  кредитах:

• За таким механізмом підприємцям відшкодовано протягом 2006-2009 років з міського бюджету майже 100,0 млн. грн.
• Не дивлячись на наявність кризових явищ, винайдено можливість виділення у 2008-2009 роках коштів з міського бюджету для реалізації програми фінансово-кредитної підтримки підприємців
• Результатом такої підтримки є розширення діяльності суб’єктів підприємництва, створення на них протягом 2006-2009 років майже 3,3 тис. нових робочих місць

Обсяги бюджетних  коштів, спрямованих  на часткове відшкодування  відсотків по кредитах, за 2007-2008 роки  
 
 
 
 
 
 
 

     Забезпечувалось виконання вимог  Закону України „Про засади державної  регуляторної політики у сфері господарської  діяльності”:

• регуляторні акти приймалися прозоро з урахуванням зауважень та пропозицій суб'єктів господарювання та громадських об'єднань підприємців і роботодавців
• створено робочу групу за участі представників громадських об’єднань підприємців, якою переглядались регуляторні акти міського рівня щодо їх відповідності реальним потребам та вимогам ринку для подальшого внесення змін та доповнень до них або їх скасування

     Київ  – це єдиний регіон України, де запроваджено міську освітню програму для підприємців:

• половина вартості освітніх послуг за програмою сплачувалась за рахунок міського бюджету
• Програма спрямована на впровадження сучасних ефективних методів управління у сфері підприємництва та дозволяє набути практичного досвіду ведення бізнесу. До Програми було залучено понад 1100 підприємців м. Києва
• виконувалась Програма заходів з перепідготовки управлінських кадрів у сфері підприємництва “Українська ініціатива”. Протягом 2006-2009 років закінчили програму з отриманням  сертифікату 338 підприємців, пройшли стажування на підприємствах країн ЄС 196 спеціалістів
• впроваджено проект “Київський ресурсний центр”, спрямований на оптимізацію доступу підприємців до ресурсів, в тому числі кадрових

     Запроваджено  в усіх 10 районах  міста здійснення державної реєстрації суб’єктів підприємництва в режимі он-лайн:

• державна реєстрація суб’єктів господарювання проводиться в режимі реального часу. Підприємець отримує Свідоцтво про державну реєстрацію у термін від однієї години до одного робочого дня в залежності від кількості засновників
• протягом 2007-2009 років зареєстровано 108 тис. новостворених суб’єктів господарювання
• з метою спрощення процедур започаткування бізнесу створено згідно з рішенням Київради та функціонує Центр по наданню послуг суб'єктам підприємництва з районними структурними підрозділами, де підприємці отримують офісні, інформаційно-консультативні та інші послуги
• для удосконалення роботи державних реєстраторів проводились  семінари-тренінги та круглі столи

     В усіх 10 районах міста  організовані у 2006 році та діють дозвільні  центри:

• вирішені питання матеріально-технічного забезпечення діяльності районних дозвільних центрів
• скорочені терміни та спрощені процедури отримання документів дозвільного характеру на районному рівні
• з початку діяльності дозвільних центрів підприємці отримали в них майже 80 тис. документів дозвільного характеру 
• для удосконалення діяльності дозвільних центрів проводились  семінари та круглі столи

     З 1 листопада 2007 року розпочав роботу міський  дозвільний центр  „Єдиний офіс”:

• через неврегульованість в Законі України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» існування дозвільного центру та адміністратора на рівні міста Києва, здійснено роботу із розробки та прийняття необхідних рішень Київської міської влади щодо створення міського дозвільного центру  
• для започаткування його діяльності підготовлено та прийнято три рішення Київради, розпорядження Київського міського голови та два розпорядження Київської міської державної адміністрації
• затверджено порядок взаємодії „Єдиного офісу” із структурними підрозділами міськдержадміністрації і комунальними підприємствами, уповноваженими надавати документи дозвільного характеру
• розроблено концепцію функціонування Єдиного дозвільного центру
• визначено структуру стандартів процедур видачі документів дозвільного характеру
• відпрацьовано та подано на обговорення в комісії Київради 8 проектів рішень Київської міської ради щодо процедур підготовки та видачі дозволів
• з 1 квітня 2008 року розпочато прийом суб'єктів господарювання в міському “Єдиному офісі”. До роботи залучено 17 міських дозвільних органів. У форматі Єдиного офісу видається 47 видів документів дозвільного характеру. Протягом 2009-І кварталу 2010 року підприємці отримали 974 документа дозвільного характеру
• для організації та підвищення ефективності діяльності дозвільного центру з 2007 року проведено 3 семінари, 5 круглих столів, 7 нарад, громадські слухання

     Здійснено заходи щодо впорядкування  розміщення МАФ для  здійснення підприємницької  діяльності :

• створено міську робочу групу із перевірки правомірності розміщення МАФ для здійснення підприємницької діяльності на території м. Києва  та десять районних робочих підгруп
• сформовано базу даних суб’єктів підприємництва, які здійснюють свою діяльність в МАФах (5884 МАФ)
• створено перелік МАФів, що підлягають демонтажу
• проведено 11 засідань міської робочої групи щодо організації роботи із демонтажу МАФ в районах м. Києва

     Підприємці  столиці найкраще забезпечені інформаційно-консультативними послугами:

• набули розвитку Інтернет – ресурси:  „Столичний діловий портал”, „МЕТ-ОНЛАЙН”
• виходили в ефір спеціалізовані телепрограми – „Бізнес-ситуація”, „Старт”, „Бізнес-лабіринти”, „Бізнес-сектор”
• видавались та безоплатно розповсюджувались брошури з актуальних питань підприємництва
• запроваджено випуск періодичного спеціалізованого журналу „Підприємець столиці”
• проводились конференції, круглі столи, семінари із залученням підприємців

     У Києві зосереджено  найбільше, порівняно  з іншими регіонами,  об’єктів інфраструктури підтримки підприємництва:

• активно працював КП „Київський міський бізнес-центр”
• створені районні центри інформаційно-консультативних послуг
• у Києві зосереджено третину всіх бізнес-центрів та інформаційно-консультативних установ, половину лізингових компаній, дві третини інвестиційних та інноваційних фондів України

     Спільно з Київською торгово-промисловою  палатою реалізовувалась  програма „Київська  якість”:

• на підприємствах-дипломантах програми здійснювались заходи із залученням коштів міського бюджету з розробки систем менеджменту якості відповідно до міжнародних стандартів ISO 9000

     Запроваджено  проведення щорічного  Київського міського конкурсу „Молодий підприємець року”:

• протягом 2006 - 2009 років у конкурсі взяли участь 477 молодих підприємців
• на основі досвіду проведення Київського міського конкурсу запроваджено Всеукраїнський конкурс „Молодий підприємець року”
• переможці міських конкурсів брали участь та ставали переможцями Всеукраїнського конкурсу

     Легалізація грального бізнесу  та захист соціально-психологічного здоров'я киян:

• з  2006  року   за   ініціативою заступника голови Київської міської державної адміністрації Л.Денисюк   розпочато  здійснення  контролю за сферою грального  бізнесу на території м. Києва
• у м. Києві, єдиному з регіонів України, затверджені Ліцензійні умови організації діяльності з проведення азартних ігор, які дають можливість легітимізувати гральний бізнес
• прийнято рішення Київської міської ради від  09.03.2006р.  № 167/3258 „Про затвердження порядку  розміщення  закладів грального бізнесу у м. Києві”,  що  встановлювало  заборону  розміщення  гральних закладів в житлових приміщеннях  та   розташування   менш ніж 500 метрів  від навчальних, медичних  закладів  та культових споруд
• прийнято рішення Київської міської ради від 22.08.2007 №143/1977  “Про заборону несанкціонованого розміщення гральних автоматів, іншого грального обладнання та гральних закладів у м. Києві”
• прийнято розпорядження Київської міської державної адміністрації від 14.02.2008 №171  „Про здійснення контролю  за дотриманням  ліцензійних  умов  провадження господарської діяльності  у сфері грального бізнесу”.
• постійно здійснювались перевірки суб'єктів грального бізнесу та вживались заходи щодо усунення порушень
• завдяки проведеним заходам по контролю  та  впорядкуванню  грального   бізнесу  на території м. Києва  додатково залучено до міського  бюджету понад  40 млн.грн.

     Здійснювалась співпраця з громадськими об'єднаннями підприємців  та роботодавців:

• працювала Координаційна рада з питань розвитку підприємництва при Київському міському голові
• проведено 2 загальноміські форуми підприємців
• готувались спільні пропозиції щодо розвитку підприємництва, які направлені Президенту, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України.

     Список  використаної література:

     1.     Кузьмін О.Форми та умови участі підприємств малого бізнесу у функціонуванні локальних ринків//Діловий вісник. - 2005. - 15 квітня.

     2.     Політична економія: Навчальний посібник / К.Т.Кривенко, В.С.Савчук, О.О.Бєляєв та ін.; За ред. д.е.н., професора К.Т.Кривенка. - К.: КНЕУ, 2001.