Проблеми якості дитячого харчування

Міністерство освіти і науки України 
Київський національний університет будівництва і архітектури 
 
 
 
 
Кафедра товарознавства та комерційної діяльності 
 
 
 
Реферат 
 
з курсу “Експертиза товарів”  
 
Тема: “Проблеми якості дитячого харчування” 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                        Виконала: 
                                                                                                   студ. гр. ТКД-41 
                                                                                                 Соломка У. Ю. 
                                                                                            Перевірила: 
                                                                                                         доц. Огороднiк I.В. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Київ 2014

Зміст 
Вступ 
1.Аналіз причин виникнення проблеми та обгрунтування необхідності її розв’язання.

2.Вимоги до дитячого  харчування. 
3.Шляхи і засоби розв'язання проблем дитячого харчування. 
4.Перспективи розвитку дитячої харчової промисловості в Україні 
Висновок 
Список використаної літератури

Вступ 

Здоров'я закладається в дитинстві. Адже материнське молоко для маляти — не лише найкраща їжа, а й ліки, енергетичний та імунний захист, позитивні емоції.... Та, на жаль, 70 відсотків мам повністю чи частково втрачають здатність годувати груддю вже через три місяці після народження малюка. Стреси, екологія... Вітчизняні гастроентерологи з жахом спостерігають криву зростання відповідних захворювань. Штучне харчування збільшує секрецію шлунка малюка у п'ять разів — отже, у чотири роки дитині майже гарантований хронічний гастрит або навіть виразка... Рівень захворювання залізо-дефіцитними анеміями в дітей раннього віку, за даними медичної преси, становить 65 %.

Як не непатріотично, але треба визнати, що саме західні технології виробництва замінників материнського молока за складом амінокислот більше наближені до оригiналу. Норми споживання білка та жирів відповідно до вітчизняних рекомендацій, вищі, ніж міжнародні. Вміст білків і жирів у наших дитячих замінниках грудного молока вищий, ніж у імпортних. А підвищений вміст білка, як відомо, сприяє підвищеному навантаженню на нирки, що може впливати на розвиток діабету та ожиріння в майбутньому. Підвищений вміст жирів, негативно впливає на печінку новонародженого.

Крім усього, вітчизняні виробники — це всього два підприємства, поки що задовольняють потреби українських малюків у замінниках грудного молока лише на 40 відсотків. Решту — 60 відсотків — доводиться імпортувати.

Іноземна продукція суттєво переважає нашу в якості, але й дорожча від неї. Щоб стимулювати її ввезення та зробити більш доступною для широких верств населення, наш уряд запровадив нульову митну ставку на імпортні продукти дитячого харчування. Не залишились осторонь у цій справі і державні адміністрації деяких областей України. В межах своїх повноважень вони встановили максимальний рівень рентабельності на реалізацію та виробництво цього, без перебільшення, продукту стратегічного значення.

Безумовно, слід зробити повноцінне харчування доступним для всіх малюків. Але таким воно може стати лише тоді, коли його — і якісного вітчизняного, й імпортного — стане вдосталь. Тоді ціни регулюватиме ринок. У нашій же ситуації такі обмеження можуть призвести до того, що в умовах постійного збільшення витрат на доставку, зберігання тощо дистриб'юторам стане невигідно ввозити і реалізовувати дитяче харчування в супермаркетах та інших придатних для цього місцях. Адже цей ніжний продукт потребує особливого режиму перевезення та зберігання.

Хто займеться цим в умовах введення тотальних обмежень на імпорт дитячого харчування? І чи не переміститься торгівля стратегічним продуктом на ринки і базари, де витрати на реалізацію будуть мінімальними. Там, де неможливо забезпечити належні умови для зберігання цього делікатного і важливого продукту. Отже — знову дитяче харчування з перевищенням термінів придатності, підробки? А коли підприємство виділятиме кошти на наукові дослідження і буде дотримуватись міжнародних нормативів щодо складу, умов зберігання та транспортування — вони не зможуть не зрости. Хіба що якісь дотації дасть для розвитку справи держава.

Не виграють від цього, на жаль, ні національний (та місцеві) бюджет, ні вітчизняні виробники, ні споживачі. Та й сімейні бюджети навряд чи таким чином поповняться. Бо копійки, які можна буде зекономити в цій ситуації, не зможуть у майбутньому забезпечити підірване неякісним харчуванням здоров'я дитини.

Неякісного дитячого харчування в Україні і так вистачає. За даними органів у справах захисту прав споживачів Держспоживстандарту України, в минулому році було забраковано та вилучено з реалізації 36,7 % з 74,13 тонни перевіреної продукції, а в першій половині нинішнього — 37 % з 18,28 тонни, відповідно. 

1. Аналіз причин виникнення проблеми  та обґрунтування необхідності  її розв'язання.

Складна ситуація, що склалася із наповненням ринку вітчизняними продуктами дитячого харчування, викликана передусім некомплексністю вирішення всіх складових щодо забезпечення дітей продуктами дитячого харчування та відсутністю ефективних економічних механізмів реформування індустрії дитячого харчування.

Вивчення стану дитячого харчування в Україні в останні роки свідчить про значну зміну асортименту продуктів, що входять до раціону харчування дітей: знизилося споживання продуктів тваринного походження, овочів і фруктів, збільшилося споживання круп, макаронних, кондитерських виробів, цукру. Така деформація раціонів харчування дітей усіх вікових груп призвела до зниження забезпеченості їхнього організму основними харчовими компонентами й енергією, в тому числі білками, вітамінами, мінеральними речовинами. Комплексна оцінка показників здоров'я дітей свідчить, що до групи практично здорових дітей належить менш ніж половина всіх дітей. Дефіцит споживання вітамінів та мікроелементів зафіксовано майже у 50 відсотків обстежених дітей.

За даними медичних закладів, тільки половина грудних дітей до трьох місяців життя вигодовується материнським молоком, двоє з трьох немовлят - до півроку. Лише четверта частина дітей, які знаходяться на штучному вигодовуванні, харчується сучасними високоадаптованими молочними сумішами вітчизняного та імпортного виробництва, 35 відсотків - частково адаптованими сумішами вітчизняного виробництва, інші - 40 відсотків, переважно діти сільської місцевості, вигодовуються розведеним коров'ячим молоком, склад якого не задовольняє потреб організму дитини, що росте, в цілому ряді важливих харчових компонентів. Це призводить до багатьох захворювань, особливе місце серед яких посідає дисбактеріоз шлунково-кишкового тракту.

Виробництво вітчизняних продуктів дитячого харчування ще не досягло достатнього рівня. Зовсім не виробляються продукти лікувально-профілактичного призначення для дітей із спадковими захворюваннями, не виготовляються високобілкові консервовані продукти на основі м'яса та риби.

Результати аналізу свідчать, що складний фінансовий стан більшості вітчизняних підприємств призвів до значного спаду виробництва продуктів дитячого харчування. Так, протягом 1995 - 2008 років обсяг виробництва рідких та пастоподібних молочних продуктів для дітей зменшився майже у 5 разів, плодоовочевих консервів для дітей - у 13 разів, сухих адаптованих молочних сумішей - на чверть.

Для вітчизняних виробників продуктів дитячого харчування перепоною у їх розвитку є звуженість традиційних зовнішніх ринків збуту, а також поява жорсткої конкуренції з боку імпортних виробників продуктів дитячого харчування. Продукція останніх на українському ринку представлена широким асортиментом відомих та менш відомих іноземних фірм.

З огляду на те, що ставляться високі вимоги до безпеки та якості цієї групи продуктів харчування, вітчизняні підприємства мають потребу у впровадженні сучасних технологій, закупівлі нового обладнання, якісної сировини, інгредієнтів та матеріалів імпортного виробництва, які не виробляються в Україні. Все це потребує значних інвестицій.

В нинішніх умовах підтримка виробництва продуктів дитячого харчування зводиться до фінансування деяких наукових розробок, частково на розроблення й впровадження державних стандартів, незначної фінансової підтримки на закупівлю екологічно безпечного молока для виготовлення окремих продуктів дитячого харчування на молочній основі, а також звільнення від оподаткування прибутку підприємств, які виробляють спеціальні продукти дитячого харчування.

При цьому на державному рівні не забезпечено ефективних механізмів стимулювання виробників продуктів дитячого харчування. Купівельна спроможність більшості українських сімей з дітьми залишається досить низькою, що також є причиною обмеження доступу до збалансованих продуктів дитячого харчування.

Як наслідок, більшість українських дітей не отримує повноцінних збалансованих продуктів дитячого харчування, що негативно позначається на стані їх здоров'я.

Забезпечення дітей повноцінними продуктами дитячого харчування, адаптованими до віку дитини й стану її здоров'я, може відбуватися за двома варіантами.

Перший. При здійсненні додаткового фінансування з державного бюджету на період до 2015 року буде створено умови, що дозволять забезпечити дітей повноцінним дитячим харчуванням в межах фізіологічних норм шляхом нарощування виробництва вітчизняних продуктів дитячого харчування.

При розробці Загальнодержавної програми забезпечення дітей продуктами дитячого харчування на період до 2015 року будуть визначені баланси попиту та пропозицій продуктів дитячого харчування за основними номенклатурними групами, оцінені сировинна та матеріально-технічна бази, проведено розрахунки потреби адресного забезпечення дітей спеціальними продуктами дитячого харчування, проаналізовано та узагальнено особливості, тенденції і закономірності розвитку підприємств з виробництва продуктів дитячого харчування на сучасному етапі формування ринкової економіки.

Розрахунок науково обґрунтованих потреб у продуктах дитячого харчування на період до 2015 року дозволить визначити пріоритети, обсяги, асортимент цих продуктів та необхідні потужності для їх виробництва.

Оптимальним варіантом розв'язання проблеми є розробка комплексу заходів, спрямованих на забезпечення дітей усіх вікових груп повноцінними та збалансованими продуктами дитячого харчування за доступними цінами, підтримка діяльності підприємств з виробництва продуктів дитячого харчування шляхом переоснащення діючих і введення нових виробничих потужностей з високотехнологічним обладнанням та впровадженням новітніх технологій.

Другий. Незмінність умов та збереження нині існуючої підтримки виробників продуктів дитячого харчування та рівня забезпеченості спеціальними продуктами харчування дітей усіх вікових груп призведе до втрати вітчизняного виробництва продуктів дитячого харчування, наростання імпорту цієї групи продуктів високої вартості, які недоступні переважній більшості молодих сімей з дітьми.

 
2.Вимоги до дитячого харчування. 
      Нині одним з привабливих видів господарчої діяльності для бізнесу стало виробництво дитячого харчування. Держава створює умови для розвитку цього сегменту. Постановою Кабміну М2 859 від 08.09.1997 року затверджений перелік спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва, прибуток підприємств від реалізації яких на митній території України звільняється від оподаткування у разі спрямування його на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін на ці продукти.

Водночас вимоги до дитячого харчування стали жорсткішими. Набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про дитяче харчування» щодо посилення вимог до виробництва та обігу продуктів  дитячого харчування. Документом істотно посилюються вимоги до виробництва, складу продукції та інформації на етикетках дитячого харчування для дітей у віці до 3-х років. Згідно цього документа:

1. Виробництво  дитячого харчування буде можливим  тільки на спеціалізованих підприємствах, у цехах, що мають експлуатаційний  дозвіл для потужностей з виробництва  дитячого харчування, отриманий  у порядку, встановленому Кабінетом  Міністрів України. 0бов'язковим  є дотриманням вимог, встановлених  законодавством санітарних заходів, належної практики виробництва  та застосування системи НАССР  або аналогічних систем забезпечення  безпечності та якості. Виробництво  продукції на незареєстрованому  підприємстві, або у разі відсутності  системи забезпечення безпечності  повинно бути негайно припинено.

2. Сировина для  дитячого харчування має бути  високоякісною, вирощеною у спеціальних  сировинних зонах в Україні. Це  таки території, на яких забороняється  будь яка діяльність, що може  призвести до погіршення стану  довкілля (

зокрема, будівництво промислових та хімічних об'єктів). Стан фермерських господарств необхідно постійно контролювати.

3. У виробництві  та обігу повинні застосовуватись  інгредієнти та допоміжні засоби  і матеріали, що за висновком  державної санітарно-епідеміологічної  експертизи визнані придатними  для цих цілей. Дитяче харчування  категорично не може бути вироблено  з сировини, що містить генетично  модифіковані організми. Забороняється  використання сировини, що містить  гормональні препарати, антибіотики, залишки важких металів, пестицидів, радіонуклідів та інших небезпечних  речовин, наявність яких не допускається  державними санітарними нормами  або вміст' яких перевищує максимально  допустимі рівні залишків, тобто  має відповідати обов'язковим  параметрам безпечності. Упаковка  для дитячого харчування виготовляється  з дозволених матеріалів та  повинна забезпечувати безпечність  і збереження поживної цінності  продукту.

4. У виробництві  дитячого харчування відтепер  заборонено використання:

1. барвників;

2. штучних ароматизаторів ( крім ваніліну і його похідних);

3. підсолоджувачів ( крім функціонального);

4. консервантів, стабілізаторів, підсилювачів смаку  та аромату.

Будь-яка харчова добавка повинна отримати спеціальний дозвіл Міністерства охорони здоров'я.

5. Під заборону  використання у виробництві попали  специфічні для українців олії  з пальми, кунжуту, бавовни, а також  продукти її гідрогенізації (маргарин, спред).

6. Якщо підприємство  виготовляє м'ясні або м'ясо-рослинні  консерви, то йому не можна  використовувати субпродукти низької  категорії, м'ясо механічного обвалювання, свинячу шкірку, а також м'ясо, птицю і рибу, піддану повторному  заморожуванню. Забороняється гідратований  білок сої та її похідних.

7. Готова продукція  підлягає державній санітарно-епідеміологічній  експертизі і має бути етикетована  відповідно до вимог Закону  України «Про безпечність та  якість харчових продуктів». Неправильно  марковане дитяче харчування  вважаєтъся небезпечним і вилучається  з обігу.

Етикетування дитячого харчування здійснюється державною мовою, текст підлягає затвердженню Міністерством охорони здоров'я в установленому порядку.

Які на будь якому харчовому продукті, на етикетці дитячого харчування наноситься інформація про калорійність та поживну цінність; назва і адреса виробника; умови зберігання; склад продукту у порядку переваги складників. Але,крім того:

- наводиться  повний перелік кількісного вмісту  продукту, додані вітаміни і мінеральні  речовини мають бути виділені  в окремі групи і наведені  на етикетці;

- поруч із  назвою продукту зазначається  вік дитини, з якого дозволяється  вживання цього продукту (якщо  така інформація відсутня продукт  можна вживати тільки після 3-х  років) ;

- для дитячого  харчування, що потребує додаткової  підготовки до споживання, зазначається  інформація щодо способу приготуваннята  рекомендована кількістъ продукту  на одне годування з урахуванням  віку дитини;

- на етикетці  дитячих молочних сумішей обов'язково  міститься попередження про безумовну  перевагу грудного вигодовування;

- на етикетці  функціонального дитячого харчування  зазначаються особливі потреби, стан захворювання, за наявності  яких рекомендовано вживати такі  продукти;

- на харчуванні  для дітей грудного віку зазначається  інформація про необхідність  попередньої консультації лікаря.

На відміну від інших продуктів, де в більшості випадків зазначена дата виготовлення і строк придатності до споживання, на дитячому харчуванні обов'язково зазначається кінцева дата споживання, яка повинна містити день, місяць ірік у незакодованому цифровому значенні. для продуктів зі строком придатності більше 3-х місяців достатньо зазначити місяць і рік.

8. Торік посилився  контроль питної води для виробництва. Суттєво підвищені вимоги до  цього компонента продукції- розширений  перелік показників, які контролюються, зменшені норми допустимих норм  вмісту деяких небажаних компонентів.

На території Волині існує лише одне підприємство, яке виготовляє дитяче  харчування -ТзОВ «Чарівна скарбниця». В асортиментному переліку у встановленому порядку затверджені фруктові, овочеві і овоче-фруктові консерви:

пюре та соки з яблук, груш, персиків, моркви. Продукція постійно проходитъ сертифікаційні випробування в ДП «Волиньстандартметрологія», під час виробництва якість сировини та готової продукції контролюється власною атестованою лабораторією. На підприємстві ведуться роботи щодо впровадження системи управління безпечністю харчових продуктів відповідно до вимог національних та міжнародних стандартів.

 
3. Шляхи і засоби розв'язання проблем дитячого харчування.

Загальнодержавною програмою передбачається здійснення на державному рівні комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих на поліпшення забезпечення дітей усіх вікових груп збалансованим повноцінним харчуванням та стимулювання розвитку вітчизняного виробництва продуктів дитячого харчування.

Забезпечення дітей збалансованими і повноцінними продуктами дитячого харчування буде здійснюватись за рахунок виконання таких основних заходів: визначення реального попиту на продукти дитячого харчування на основі рекомендованих норм споживання, прогнозу демографічної ситуації та регіональних традицій харчування дітей за віковими групами з урахуванням екологічних особливостей проживання населення; перегляду та вдосконалення рекомендованих норм споживання продуктів дитячого харчування промислового виробництва для здорових дітей усіх вікових груп, а також продуктів лікувально-профілактичного призначення для хворих дітей та дітей, які потребують оздоровлення; формування системи забезпечення спеціальними продуктами харчування вагітних жінок та матерів, які годують немовлят грудним молоком; створення в державі спеціального центру з питань харчування здорових та хворих дітей з метою підтримки грудного вигодовування немовлят та надання висококваліфікованої консультативної допомоги дітям з особливими дієтологічними потребами; формування системи адресної допомоги та безкоштовного відпуску продуктів дитячого харчування певним категоріям малозабезпечених молодих сімей з дітьми; забезпечення харчування учнів початкових класів загальноосвітніх шкіл продуктами дитячого харчування; формування механізмів безпосереднього постачання продуктів дитячого харчування промислового виробництва дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам та дитячим лікувально-профілактичним закладам; створення на регіональному та загальнодержавному рівнях системи постійного моніторингу за станом здоров’я та харчування дітей усіх вікових груп; стимулювання відкриття магазинів та куточків продажу продуктів дитячого харчування в усіх районних центрах, містах та селищах міського типу.

Розвиток вітчизняного виробництва продуктів дитячого харчування з екологічно безпечної сировини буде здійснюватися за рахунок виконання таких основних заходів: створення шляхом розробки системи економічних важелів сприятливих умов для нарощування виробництва необхідного асортименту високоякісних конкурентоспроможних продуктів дитячого харчування; забезпечення державного фінансування наукових розробок і прикладних наукових досліджень, пов'язаних з удосконаленням виробництва продуктів дитячого харчування; розроблення технологій та налагодження виробництва всіх видів вітчизняних продуктів дитячого харчування спеціального та лікувально-профілактичного призначення; приведення у відповідність із світовими вимогами вітчизняних стандартів для виробництва продуктів дитячого харчування; забезпечення державної підтримки підприємств - виробників продуктів дитячого харчування шляхом пільгового кредитування та розширення їх інвестиційного співробітництва; визначення і проведення агроекологічної та гігієнічної оцінки спеціальних сировинних зон з виробництва екологічно безпечної сировини для виготовлення продуктів дитячого харчування; надання фінансової підтримки сільськогосподарським підприємствам з виробництва екологічно безпечної сировини для виготовлення продуктів дитячого харчування; створення вітчизняного виробництва інгредієнтів та пакувальних матеріалів для виготовлення продуктів дитячого харчування; проведення сприятливої цінової політики та широкої реклами продуктів дитячого харчування.

Програма виконуватиметься двома етапами.

На першому етапі (на період до 2010 року) передбачається здійснити організаційні заходи з приведення у відповідність із законодавчою і нормативною базою щодо забезпечення дітей усіх вікових груп продуктами дитячого харчування, підтримки виробництва екологічно безпечної сировини для виготовлення продуктів дитячого харчування, максимальної гармонізації вітчизняних продуктів дитячого харчування з міжнародними вимогами, збільшення випуску необхідних продуктів дитячого харчування за рахунок розширення, технічного переоснащення, реконструкції та нового будівництва підприємств.

На другому етапі (2011-2015 роки) буде досягнуто максимального забезпечення дітей усіх вікових груп збалансованим повноцінним харчуванням відповідно до рекомендованих норм споживання продуктів дитячого харчування промислового виготовлення (включаючи як дитячі харчові продукти для здорових дітей, так і продукти лікувально-профілактичного призначення) шляхом нарощування обсягів виробництва з використанням новітніх технологій і обладнання як на діючих підприємствах, так і за рахунок введення потужностей на нових підприємствах.

Виконання передбачених Загальнодержавною програмою основних завдань забезпечить: створення умов для задоволення дітей усіх вікових груп в достатній кількості повноцінними продуктами дитячого харчування за доступними цінами; надання дієвої допомоги молодим сім’ям в забезпеченні дітей повноцінними продуктами дитячого харчування; поліпшення стану здоров’я дітей усіх вікових груп за рахунок забезпечення їх повноцінними продуктами дитячого харчування та лікувально-профілактичного призначення; створення на державному і регіональному рівнях необхідних умов для надання висококваліфікованої консультативної та лікувальної допомоги дітям з особливими дієтологічними потребами шляхом забезпечення їх спеціальними продуктами дієтичного харчування та лікувально-профілактичного призначення; здійснення державної підтримки вітчизняного виробництва продуктів дитячого харчування та сировини для їх виготовлення шляхом вдосконалення податкового, кредитного, митного та цінового механізмів; нарощування виробничих потужностей, підвищення ефективності виробництва та ліквідацію збитковості підприємств - виробників продуктів дитячого харчування; впровадження новітніх технологій, встановлення нового та здійснення модернізації наявного технологічного обладнання для виробництва конкурентоспроможних продуктів дитячого харчування, включаючи виробництво комбінованих продуктів дитячого харчування, збалансованих за вимогами гігієни харчування та збагачених природними біологічно-активними речовинами; розширення спеціальних сировинних зон виробництва екологічно безпечної сировини рослинного і тваринного походження для виготовлення продуктів дитячого харчування; гармонізацію вітчизняних державних стандартів на продукти дитячого харчування з вимогами світової системи стандартизації і сертифікації продукції; залучення інвестицій у виробництво продуктів дитячого харчування.

Фінансове забезпечення виконання Загальнодержавної програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, коштів місцевих бюджетів, залучення інвестицій та інших джерел, не заборонених законом.

Загальна потреба в коштах для реалізації Загальнодержавної програми забезпечення дітей продуктами дитячого харчування на період до 2015 року за попередніми розрахунками орієнтовно становить 8125 млн.грн, у тому числі необхідно виділити з державного бюджету 1220 млн. грн., із яких на першому етапі (на період до 2010 року) - 515 млн. грн., на другому етапі - 705 млн. гривень.

4. Перспективи розвитку дитячої харчової промисловості в Україні

У розв'язанні продовольчої проблеми значне місце займає харчова промисловість, яка є заключним ланцюгом у виробництві продовольчої продукції. Вона має розгалужену структуру, потужний виробничий потенціал і може практично повністю забезпечити потреби населення у високоякісних продуктах харчування в широкому асортименті.

Внаслідок звуження ринків збуту незадовільно використовуються виробничі потужності в ряді галузей харчової промисловості. Частину потужностей окремих підприємств доводиться консервувати, а деякі з них взагалі припинили виробництво. Тим часом ряд підприємств нарощують темпи випуску продукції: у Сумській області — акціонерні товариства "Крафт Якобз Сушард "Україна", "Сумський м'ясокомбінат", завод продтоварів та лікеро-горілчаний завод, "Роменський завод ЗНМ".

Чимало заводів та фабрик змогли все ж таки знайти своє місце на товарному ринку, підтримують рівень виробництва, залучають інвесторів для модернізації виробництва й оновлення асортименту продукції. За рахунок іноземних інвесторів на деяких підприємствах зросло виробництво продовольчих товарів: макаронних виробів — в Сумській області; маргаринової продукції —Харківській області.

Продуктивно працювати в умовах нинішнього українського ринку підприємствам регіону допомагають іноземні інвестиції. Аналіз інвестиційної політики свідчить: для залучення в Україну інвестицій необхідні чіткі й прозорі дії в оподаткуванні, у системі мита, в ліцензуванні окремих видів діяльності.

Харчова промисловість України — один з найбільших реципієнтів інвестицій. Питома вага її в загальному обсязі іноземних інвестицій перевищує 11 відсотків. Іноземні інвестори вже вклали кошти у розвиток тютюнової, пивоварної та кондитерської галузей. У системі харчової промисловості в Україні створено 20 спільних підприємств. Серед них — акціонерне товариство: "Крафт Якобс Сушард Україна" (Тростянецька фабрика).

Як свідчить аналіз діяльності підприємств харчової промисловості, уповільнення та невпорядкованість інвестиційного та інноваційного процесів — головна причина сучасних кризових явищ у розвитку галузі, стримування активного реформування й забезпечення сталого її функціонування в перехідний період до розвиненої соціальне орієнтованої ринкової системи господарювання.

Дефективна інвестиційна, інноваційна і в цілому економічна політика щодо розвитку вітчизняної харчової промисловості призвела до значного зменшення виробництва продукції, обсяги якої знизилися в середньому за 1991- 1995 роки на 12 %, а 1996 року порівняно з 1995—на 7,2%

Один з головних стратегічних напрямків виходу харчової промисловості з кризового стану, стабілізації та прискорення її розвитку — знаходження джерел залучення інвестицій з урахуванням галузевих особливостей, прийняття ефективних управлінських рішень щодо розробки й реалізації інвестиційних проектів, бо від масштабів та спрямування інвестицій залежить ефективність діяльності харчових підприємств

Інтенсифікація інвестиційних процесів, спрямованих на оновлення виробництва з метою підвищення якості, конкурентоспроможності продукції й прибутковості підприємств не лише важливий фактор також спонукає зростання економічного й соціального розвитку та підвищення життєвого рівня населення