Роль кластерів у розвитку туристичної індустрії

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА  ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ННІ економіки  і права

Кафедра туризму і готельно-ресторанної справи 
 
 
 

РОЛЬ  КЛАСТЕРІВ У РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ  ІНДУСТРІЇ

РЕФЕРАТ

з навчальної дисципліни: «Конкурентоспроможність туристських підприємств» 
 
 

                                                                                       Виконала:

                                                                                       студентка групи 6 – Т

                                                                                          заочної форми навчання

                                                                                       спецільності «Туризм»

                                                                                       Козлова Катерина

                                                                                       Олександрівна

                                                                                       Перевірила:

                                                                                      доцент, к. пед. н.

                                                                                       Міщенко Тетяна

                                                                                       Михайлівна 
 
 

Черкаси – 2010

ПЛАН

ВСТУП

1. Визначення та загальна характеристика кластерів туристичної індустрії.
2. Роль та значення туристичних кластерів.
3. Кластерна модель організації туристичної діяльності національних підприємств.

ВИСНОВКИ

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Постановка  проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими  та практичними завданнями. Глобалізація світової економіки, збільшення міжнародної  конкуренції призвели до зростання  популярності нової виробничої інноваційної моделі, в рамках якої всі учасники виробництва прагнуть об’єднатися  в кластери. Кластерний розвиток як фактор збільшення національної і регіональної конкурентоспроможності є характерною  ознакою сучасної інноваційної економіки. Світова практика показала, що кластеризація  економіки обумовлює і справляє вирішальний вплив на процеси  посилення конкурентоспроможності та прискорення інноваційної діяльності.

     У важкі часи кризи, які переживає  як світова економіка, так і Україна, формування кластерів зможе допомогти  українському суспільству в значному ступені подолати труднощі, що виникають.

     Кластер – це добровільне територіально-галузеве об’єднання підприємств для здійснення скоординованої фінансово-господарської  діяльності, при якій всі учасники кластера отримують вигоду, а саме кластерне утворення стає конкурентоспроможним на даному сегменті ринкової економіки. Мета створення кластера полягає  у забезпеченні економічного розвитку та підвищенні конкурентоспроможності продукції або послуг його членів на ринках.

     В сучасних умовах розвитку світового  господарства кластери виникають в  традиційних галузях економіки  і у високотехнологічних, у сфері  виробництва і у сфері послуг. Актуальним є впровадження кластерного  підходу і в туристичній галузі.

   Туристична  галузь залишається важливим фактором забезпечення економічного росту країни і її регіонів. Туризм є одним  з найперспективніших галузевих  напрямків активізації економічного розвитку України.  

1. Визначення  та загальна характеристика кластерів туристичної  індустрії

     Кластер – продукт співпраці підприємств індустрії туризму з усіма іншими видами бізнесу, пов'язаними з їх обслуговуванням. В туризмі, це наприклад, готелі, заклади громадського харчування, туристичні компанії, освітні заклади, розважальні комплекси, транспортне сполучення, система виробництва сувенірної продукції.

     Створення кластеру дозволить більш успішно  конкурувати, як на регіональному, так  і міжнародних туристських ринках. Туристичний кластер – це нові можливості, додатковий майданчик для розвитку існуючих та створення нових бізнес-проектів, проведення спільних виставок, акцій, розробки стратегії просування туристичної пропозиції певного регіону.

     Туристичний кластер може бути сформований як у межах окремих зон чи районів, так і певного регіону загалом. Закарпаття як туристична дестинація, має сформований імідж в уяві туриста. Мусимо відзначити, що чим далі, тим імідж туристичних фірм стає менш привабливим, через низький рівень якості послуг, що у переважній більшості випадків зумовлено не відсутністю знань у менеджерів та директорів підприємств туристичної індустрії, а відсутністю системного бачення перспектив розвитку тих чи інших туристичних проектів.   

     Створення кластерів у туризмі навколо  так званих «кореневих центрів», дестинацій, які продають туристичні фірми, створюючи  туристичний продукт, допоможе підійти  до стратегії системного розвитку регіональної індустрії туризму. Наприклад, такими центрами, можуть стати архітектурні пам’ятки, природні та рекреаційні ресурси, події: палаци та замки, мінеральні та термальні джерела, гірські вершини, озера, фестивалі та інше [3, 18].

     Вагомим аргументом, що сприятиме створенню  туристичного кластеру, може стати  ідея співпраці на місцевому рівні, щоб конкурувати на глобальному  ринку.

     Туристичні  фірми, є операторами ринку, продаючи свій продукт, вони перекуповують послуги  інших видів бізнесу, що функціонують в індустрії туризму: готельного та ресторанного, перевезень, торгівлі, розважального та інших. Через це, вони повинні між собою спілкуватись, не тільки укладаючи комерційні угоди, але й під час конференцій, семінарів, нарад, через створення  професійних асоціацій, клубів. Адже, представники всіх зазначених видів  бізнесу і утворюють кластер  туризму. Відомо, що в конкурентній боротьбі за клієнта і за місце  на ринку завжди перемагає об’єднання зусиль, що пропонує більшу кількість  пропозицій, більш високий рівень якості, більш низькі ціни. В боротьбі за глобального споживача, в системі  конкуренції туристичних дестинацій не може бути одноосібної гри, тут  слід об’єднувати зусилля. 

     Ініціатива  створення кластеру може належати як представникам органів державної  влади, місцевого самоврядування, так  і бізнесу. Зусилля органів влади  зазвичай спрямовуються не на підтримку  окремих підприємств і галузей, яким би не був значним їх внесок в економіку регіону, а на створення  умов для розвитку кластерів та розвитку взаємин усередині нього.

     Туризм  має свою специфіку. Турист, який може бути як місцевим жителем, так і приїзжим, завжди має можливість вибору будь-якої країни і будь-якого регіону, і  він хоче знати про регіон і  про умови відпочинку якомога  більше до того, як він сюди приїхав.

     Турист  оцінює не тільки роботу фірми, яка  надає йому послуги, приймає, супроводжує, він оцінює, перш за все, регіон. Про  який він ще довго буде згадувати. Згадувати або позитивно, або  негативно.

     Турист, прагне швидко і без проблем придбати будь-яку послугу, і вибір цих  послуг має бути великий, ціни виправдані, а система обслуговування працювати  бездоганно. Він потребує безпеку і комфорт, повагу і увагу, і головне – отримати ті самі «незабутні» враження, заради яких він і приїхав. А що отримує? Завищені ціни, на послуги низької якості, злість та невихованість з боку обслуговуючих працівників.

     Задача  науковців, розвивати ідею продуктів, створювати концепції, а бізнес повинен їх розвивати та втілювати у життя. Від співпраці виграють усі [4].

     Туристичний кластер – це, в першу чергу, спільнота різних підприємств і  організацій на певній території, що напряму або опосередковано пов’язані  із наданням туристичних послуг.

     Границі туристичного кластеру досить складно  підпорядкувати стандартним системам галузевої класифікації. Туристичний  кластер повинен складатись із комбінації галузей, що створюють турпродукт і  умови для підвищення його конкурентоспроможності. Границі туристичного кластеру можуть змінюватись у зв’язку з появою нових підприємств і галузей, зі зміною умов ринку, державного регулювання.

     В структурі типового туристичного кластеру виділяється чотири основних сектори:

• сектор виробництва туристичних послуг;
• сервісний сектор;
• допоміжний сектор;
• сектор забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру.

     Сектор  виробництва туристичних послуг включає підприємства, що безпосередньо  виробляють та реалізують туристичні послуги: туроператорські фірми  та турагентства, заклади з розміщення, оздоровлення, перевезення, харчування та організації дозвілля туристів.

     Сервісний сектор об’єднує банківсько-кредитні та страхові установи, навчальні заклади  туристичного профілю, наукові установи, а також бізнес-центри, лізингові  компанії.

     Допоміжний  сектор, по-перше, включає різноманітні підприємства з виробництва сувенірів, туристичного спорядження, специфічних  для певної місцевості товарів, по-друге  – поліграфічні підприємства, картографічні  фабрики, періодичні видання, телерадіокомпанії, по-третє – органи державної влади, агенції регіонального розвитку, міжнародні та державні фонди і програми.

     Сектор  забезпечення життєдіяльності туристичного кластеру зв’язує між собою інші сектори і координує їх діяльність. Він включає маркетинговий, рекламно-інформаційний, логістичний та юридично-аудиторський відділи.

     Наявність всіх вищеперерахованих елементів  туристичного кластеру не є обов’язковою. Склад його учасників може розширюватись  залежно від тісноти зв’язків, рівня сформованості кластеру. З  частиною компаній сервісного та допоміжного  секторів туристичний кластер може укладати угоди про співробітництво, що не передбачають їх входження до кластеру  [3, 19-21].

2. Роль та значення туристичних кластерів

         Трансформаційні процеси в економіці  України, її намагання перейти  до ринкових відносин, актуалізують  пошук нових форм виробничих  відносин та й самого виробництва.  Економічна теорія і практика  накопичили достатній обсяг аналітичного  матеріалу, пропозицій, моделей розвитку  тощо, осмислення та впровадження  яких може допомогти нашій  державі здолати труднощі сьогодення  і прискорити її господарський  розвиток.

         До позитивних надбань економічного  досвіду слід віднести практику  створення територіальних виробничих  об'єднань, які отримали назву  “кластер”. На думку аналітиків, кластером слід вважати географічну  групу взаємозалежних компаній, асоційованих інститутів у певній  галузі, які пов’язані спільними  цілями і доповнюють один одного.

         Треба сказати, що кластер –  добровільне об’єднання вже існуючих    суб’ єктів ринкової діяльності, яке не регламентоване ні кількісно,  ні якісно. Мета його створення  – підвищення конкурентоздатності продукції чи послуг членів кластера на ринках різних рівнів. Кластерізація економіки сприяє налагодженню взаємопорозуміння між державними і бізнесовими колами при вирішенні економічних проблем певного регіону.

         Стає зрозумілим, що за своєю  природою кластер є моделлю  територіальної організації продуктивних  сил суспільства, здатною значною  мірою сприяти поширенню ринкового  світогляду і відповідати господарським  реаліям українського сьогодення.

         Вперше процес кластеризації торкнувся туристичної галузі в Україні, коли в 2001 році, після тривалих маркетингових досліджень в туристичній галузі Чернігівщини, було засновано туристичний кластер “Кам’янець”. Його метою стало створення конкурентоздатної сфери туристичних послуг, перетворення даної території на сучасний туристичний центр, ініціювання та координація проектів розвитку туризму в регіоні.

         Туристична галузь України належить  до привабливих сфер застосування  кластерних технологій. Країна володіє  потужним туристичним потенціалом,  а проблеми розвитку галузі  знаходяться швидше у площині  психологічній, ніж матеріально-технічній.  Тому виробництво національного  туристичного продукту треба  розглядати як пріоритетний, якщо  не єдиний шлях розвитку національної  туристичної індустрії. Світовий  досвід переконує, що туризм  – повноправний і надприбутковий  компонент ринкової економіки.  При мінімальних інвестиційних  надходженнях туризм здатен забезпечувати  їх максимальну віддачу.

         Накопичений досвід наукових  маркетингових досліджень у туризмі,  дозволяє сказати, що: 

• економіка України і її туристичні підприємства готові до сприйняття кластерних технологій;
• кластер є однією із привабливих моделей, оскільки об’єднує на добровільних і взаємовигідних засадах суб’єкти економічної діяльності, що дозволяє їм успішно конкурувати на туристичних  ринках різних рівнів;
• кластерні технології сприяють налагодженню взаємопорозуміння між державними та бізнесовими колами;
• інформаційно-рекламне забезпечення діяльності кластеру належить до пріоритетних напрямків його розвитку;
• кластерізація туристичних підприємств робить “прозорими” інвестиційні надходження і веде до оптимізації їх використання;
• туристична індустрія – приваблива сфера вкладання інвестицій, які даватимуть повнішу віддачу при умові існування кластерів на регіональному і державному рівнях;
• кластерізація туристичної діяльності, при правильній організації, стимулюватиме розвиток інших виробництв, а науково-освітній блок, що включає освітні заклади, здатен забезпечити потреби туристичних кластерів у висококваліфікованих кадрах, які зможуть відповідати за стратегію розвитку і маркетингові дослідження новоутвореного туристичного кластера.

         Виходячи із вищесказаного, слід  наголосити, що туристичний кластер  – це одна із форм організації  продуктивних сил усіх учасників  даної моделі, яка передбачає  створення нового туристичного  продукту на основі маркетингових  комунікацій у туризмі, що дозволить  їм успішно конкурувати на  туристичних ринках різних рівнів [2, 251-252]. 

3. Кластерна модель організації туристичної діяльності національних підприємств

     Кластерна модель організації туристичної  діяльності включає поетапні складові:

• проекти (заходи) по розвитку основної атрактивної складової кластеру;
• проекти (заходи) по розвитку ефективної системи комунікацій і взаємодії між підприємствами туріндустрії;
• проекти (заходи) по розвитку інфраструктури кластера (інженерної, кадрової, інституціональної);
• проекти (заходи) по розвитку транспортної складової кластера, яка забезпечує вихід на головні цільові ринки.

     Обов‘язки інвестора є:

• досягнення цілей проекту з точки зору його ролі в кластері;
• дотримання строків реалізації проекту;
• забезпечення економічного ефекту;
• забезпечення соціального ефекту (робочі місця, податки, ін.).

     Обов‘язки адміністрації:

• підготовка інвестиційного майданчика (повна документація з питань прав власності, умов користування земельною ділянкою, відомостей про існуючі комунікації, наявність ризиків);
• прозора, послідовна система необхідних погоджень з органами державної влади;
• система заходів підтримки проекту (пільги на податок на землю, обов‘язки по забезпеченню комунікацій, відсутність обтяжень).

     Основними перевагами кластерної моделі організації  туристичної діяльності національних підприємств є:

• підвищення економічної ефективності і конкурентоспроможності  спільної діяльності об’єднаних у туристичний кластер підприємств порівняно з відокремленою діяльністю;
• зменшення собівартості послуг за рахунок спільного використання туристичних ресурсів та туристичної інфраструктури, розширення кола конкуруючих між собою постачальників та споживачів туристичних послуг, розвитку кооперування, договірної спеціалізації;
• стимулювання інноваційного розвитку, розширення доступу до інновацій шляхом збільшення міжфірмових потоків ідей та інформації;
• формування локального галузевого ринку праці, що дозволяє здійснювати обмін співробітниками, їх стажування, підвищення кваліфікації;
• покращення інвестиційної привабливості регіонів;
• кластеризація туристичної діяльності при правильній організації стимулює зростання і розвиток інших виробництв;
• кластерні технології сприяють налагодженню зв’язків між державними і бізнесовими колами при розв’язанні економічних проблем регіонів   [1, 105].

     Що  стосується досвіду створення туристичних  кластерів в зарубіжних країнах, то дана проблема має досить високий  рівень наукового та практичного  опрацювання в Італії. Завдяки  державній підтримці було створено дієвий кластер в Італії – місцева  туристична система «Тразименське  озеро» в Умбрії, яка об'єднує  поряд із туристичними підприємствами, закладами розміщення та харчування, також торговельні організації, підприємства з виробництва товарів  широкого вжитку, товарів, специфічних  для даної місцевості (вино, оливкова олія).

     Запровадження кластерної моделі в туризмі здійснюється і в інших країнах Західної Європи. Функціонують ряд туристичних  кластерів у Шотландії, кластер  туризму і відпочинку у Північній  Ірландії (Велика Британія), численні кластери з організація дозвілля у Франції.

     В Росії також відбуваються процеси  становлення кластерної моделі в  туризмі як ефективної моделі організації  туристичної діяльності. Зокрема, найбільшим потенціалом, за оцінками експертів, володіє  туристичний кластер міст Північно-Західного  округу Росії (Великий Новгород, Псков, Вологда, Смоленськ). Іншим перспективним кластером на території Росії є туристсько-рекреаційний кластер Краснодарського краю [5].

     Що  стосується України, то процес впровадження кластерної моделі організації господарської  діяльності знаходиться у стадії становлення. Не дивлячись на здійснення ряду заходів, спрямованих на підвищення конкурентоздатності окремих секторів економіки України та її регіонів на базі кластерної моделі, кількість  діючих кластерів в Україні залишається  незначною. Особливо це стосується туристичної  галузі, що є перспективною в цьому  відношенні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

  Кластерний підхід в туристичній галузі активізує підприємництво через концентрацію діловою активності, тому сприяє створенню робочих міст, доходів, поліпшенню якості туристичних послуг, життя населення на території його запровадження. Досягається це завдяки зростанню конкурентоспроможності, можливості інтеграції інтелектуальних, природно-рекреаційних, трудових, фінансових і матеріальних ресурсів у забезпеченні якості туристичних послуг, що надаються. Об’єднання в кластери посилює роль дрібного і середнього підприємництва, дозволяє використовувати його виробничий потенціал. Діяльність туристичних кластерів також сприяє максимальному використанню інноваційних і комунікаційних технологій, підвищенню рівня кваліфікації та інтелектуального потенціалу працівників.

     Підприємства  туристичного бізнесу, об’єднавшись в  туристичний кластер, як правило, ефективно  взаємодіють з науковими закладами  та органами місцевої влади для підвищення конкурентоздатності своїх туристичних  послуг. Вони отримують можливість ефективніше відстоювати свої інтереси на рівні органів місцевої влади, а також брати участь у великих  інвестиційних програмах.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Гонтаржевська Л.Г. Ринок туристичних послуг в Україні: Навчальний посібник /Гонтаржевська Л.Г. – Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – 180 с.
2. Паламарчук А. М. Общественно -территориальные системы (логико – математическое моделирование). – К.: Наукова думка, 2000.- 272с.
3. Чорненька Н.В. Організація туристичної індустрії: Навч. посібник. – К.: Атіка. 2006. – 264 с.
4. http://tourinform.org.ua – Туристично-інформаційний центр
5. http://www.rusnauka.com