Санаційна спроможність підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ ПІДПРИЄМСТВ ТА БАНКІВСЬКОЇ  СПРАВИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальне науково-дослідне завдання

 

 

з дисципліни: Управління фінансовою санацією підприємства

на тему: «Санаційна спроможність підприємства»

 

 

                                                                                                      Виконала: студентка

                                                                                                      групи ФМ-08

                                                                                        Чередник А.В.

 

                                                                                  Перевірила: к.е.н.,

                                                                                                      доцент

                                                                                                            Привалова Л.В.

 

Дніпропетровськ – 2013

ЗМІСТ

 

Вступ ……………………………………………………………………….	3
Розділ 1 Сутність та загальна характеристика санаційної спроможності підприємства …….………………………………………………………....	4
Розділ 2 Методичні підходи до оцінки санаційної спроможності підприємства………………………………………………………………..	7
Розділ 3 Роль і значення санаційної спроможності підприємства …….	11
Висновки ……………………………………………………………………	14
Бібліографічний список …………………………………………………...	15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В умовах розвитку та поглиблення  фінансово-економічної кризи особливої  актуальності набувають питання пов’язані із визначенням доцільності та ефективності функціонування та розвитку підприємства, його виживання та подолання банкрутства шляхом проведення санації господарюючих суб’єктів.

У цьому і полягає актуальність досліджуваної теми, адже  однією із рис, яка безпосередньо й формує передумови до виживання підприємства, є санаційна спроможність. Саме вона дає можливості підприємства для підтримання стійких тенденцій його розвитку в напрямках виробничої, соціальної, маркетингової та фінансової діяльності з метою забезпечення платоспроможності, конкурентоздатності та життєздатності підприємства у довгостроковій перспективі.

Тому метою нашого дослідження постає вирішення питання є обґрунтування сутності санаційної спроможності та аналіз основних підходів до її оцінки.

Реалізація поставленої  мети обумовила вирішення таких завдань:

• розглянути сутність санаційної спроможності підприємства;
• з’ясувати методики проведення санаційної спроможності підприємства;
• визначити роль та значення санаційної спроможності підприємства.

Санаційну спроможність слід розглядати як комплексну природну характеристику соціально-економічної  системи, яка ґрунтується на здатності  підтримувати її у збалансованому, стійкому стані, що й створює передумови для успішного функціонування.

 

 

 

 

 

 

Розділ 1

Сутність та загальна характеристика санаційної спроможності підприємства

В умовах дії ринкових механізмів значна частка вітчизняних  підприємств виявилася не стійкою  до дії негативних факторів зовнішнього  середовища. В даній ситуації виникає необхідність визначення ступеня стійкості підприємства до дії факторів зовнішнього середовища.

Термін «санаційна спроможність підприємства» було вперше запропоновано  О.О. Терещенком: санаційна спроможність – наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації [10].

У роботі К. Багацької  наведено наступне визначення даного поняття: «санаційна спроможність – це наявність у підприємства, що знаходиться під загрозою банкрутства, організаційно-економічних, технічних, фінансових, правових та соціальних можливостей та потенціалу, необхідних для ефективного проведення санаційних заходів» [5].

Економічними критеріями санаційної спроможності є його здатність до ліквідності, прибутковості та  одержання конкурентних переваг. Науковець О. Манойленко акцентує увагу на фінансових аспектах санаційної спроможності, виходячи з припущень, що цілями санації є задоволення вимог кредиторів та забезпечення підвищення ефективності діяльності боржника як під час проведення санації, так і у майбутніх періодах його життєвого циклу [7]

Санаційне спроможним підприємство буде в такому випадку, якщо продисконтована  майбутня вартість  активів (за умови успішної санації) буде перевищувати вартість його ліквідаційної маси перед проведенням санації.

Обґрунтування управління санаційними заходами відбувається на основі інформації про рівень санаційної спроможності суб’єкта господарювання. Особливу уваги слід звернути на показники, які формують базу для оцінювання санаційної спроможності (рис. 1.1) [9].

Рис. 1.1 Сукупність показників для визначення санаційної спроможності підприємств

Результативність управління санаційною спроможністю підприємства слід розглядати як підсумковий результат, діяльності суб’єкта господарювання у напрямку досягнення та підтримання оптимального рівня санаційної спроможності підприємства та накопичення санаційного потенціалу, що забезпечує його успішну діяльність у довгостроковій перспективі.

Внутрішній прояв результативності управління санаційною спроможністю підприємства проявляється у підтриманні його життєздатності в умовах мінливого  зовнішнього середовища, а зовнішній  – у розширенні частки ринку, забезпеченні економічної безпеки підприємства, зростанні ступеня довіри з боку кредиторів та інвесторів і, як наслідок, підвищенні рівня інвестиційної привабливості суб’єкта господарювання [1].

Отже, одним із критеріїв  результативності управління санаційною спроможністю буде виступати оптимальний рівень санаційної спроможності, під яким слід розуміти межу, за якої підприємство зберігає можливості для забезпечення платоспроможності, ліквідності та конкурентоспроможності, а ризик банкрутства буде мінімальним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2

методичні підходи до оцінки санаційної спроможності підприємства

Оцінюючи можливі фінансові  потоки від реалізації процедур відновлення  платоспроможності підприємства, потрібно враховувати такі важливі фактори  як життєвий цикл галузей функціонування корпорації, життєвий цикл капітальних матеріальних і нематеріальних активів, можливість переорієнтації на виготовлення продукції іншого спрямування. Ці фактори визначають ризики фінансових надходжень, які повинні враховуватись у сумі надходжень від реалізації процедур відновлення платоспроможності [5].

Оцінка санаційної спроможності здійснюється на основі використання комплексних методик, розроблених  авторитетними установами, такими як Міністерство економіки, Агентство  з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій або профінансована консалтингова фірма на замовлення Європейського Союзу та ін.

Суть цих методик  полягає у формуванні логіко-математичного  інструментарію для об’єктивного визначення різних аспектів фінансового стану  та господарської діяльності боржника, а також для з’ясування можливостей подолання негативних явищ і розвитку підприємства в майбутньому.

Відповідно до поширеної  серед спеціалістів думки, санаційно  спроможним визнається той господарський  суб’єкт, який здатний:

- у короткостроковій перспективі покращити платоспроможність, досягнути задовільного рівня ліквідності та фінансової стійкості;

- у довгостроковій  перспективі забезпечити зростання  виробництва і продажу продукції,  освоїти нові ринки (сегменти) за допомогою розширення номенклатури та асортименту продукції, наблизитися до реалізації стратегічних цілей, відображених у санаційній концепції підприємства [2].

Дослідивши наукові  праці присвячені питанню санаційної спроможності, здійснимо порівняльну характеристику основних методичних підходів до її оцінки (див. табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Порівняльна характеристика методичних підходів до оцінки санаційної спроможності підприємства (авторська  розробка)

Автор	Характерні особливості  запропонованої методики	Основні недоліки запропонованої методики
О.О. Терещенко [10].	Значна увага приділяється наступним аспектам: аналізу виробничої структури, оцінювання рівня існуючої технології виробництва, аналізу витрат, аналізу основних засобів та амортизаційних  відрахувань, аналізу показників праці.	Методика є трудомісткою, вимагає  значних витрат часу та високого рівня  компетенції санатора. Автором чітко  не визначено критеріїв санаційної спроможності.
К.В. Багацька [6].	Розрахунок фінансових коефіцієнтів у поєднанні зі  SWOT-аналізом якісних характеристик. Для переведення якісних характеристик в кількісні запропоновано використовувати бальну шкалу оцінки.	Запропонована методика носить галузевий  характер, використання SWOT-аналізу  носить у собі високий ризик суб’єктивності результату.
Ю.М. Бурлака [2].	Алгоритм оцінки санаційної спроможності передбачає здійснення 7-9 етапів, містять  спеціальні типи оцінок і спрямовані на визначення спроможності підприємства відновити фінансовий стан.	Методика є достатньої громіздкою, усунення даного недоліку можливе за рахунок автоматизації алгоритму.
Р.І. Грешко [4].	Методика базується на відборі  показників, що визначає ліквідність та платоспроможність, ділову активність, рух грошових коштів та рентабельність.	Запропонована система показників характеризує лише фінансовий стан суб’єкта господарювання.
Л.І. Лачкова [7].	Автором запропонована структурно-логічна  послідовність проведення аналізу  санаційної спроможності, розроблено інструментарій інтегральної бальної  оцінки.	Галузева спрямованість обраних  індикаторів. Відсутність показників, що характеризують виробничу та організаційну  структуру.

Виходячи з даних  таблиці 2.1 можна зробити висновок, що всі запропоновані методики мають ряд істотних недоліків, що знижує точність оцінки санаційної спроможності при їх застосуванні.

Вибір системи показників для формування оцінки санаційного  потенціалу формується відповідно до моделі (табл. 2.2). У якості первинної  бази оцінки

санаційного потенціалу рекомендується використовувати відношення досягнутого рівня фінансового показника до економічно доцільного та порогового значення [8].

Таблиця 2.2

Структурно-ієрархічна модель формування оцінки санаційного потенціалу

На основі отриманих  результатів аналізу обґрунтовується  зарахування його до складу неплатоспроможних підприємств, робиться висновок щодо санаційного потенціалу конкретного підприємства. Визначений таким чином санаційний потенціал є аналітичною базою вибору санаційної стратегії.

З метою оцінки санаційної спроможності підприємств-емітентів цінних паперів, аналітики пропонують використовувати показники:

- капіталізована вартість  акцій, яка визначає ринкову  вартість акцій АТ;

- віддача акціонерного  капіталу – темп зростання  вкладеного капіталу;

- балансова вартість  акції - забезпеченості емітованої акції капіталом АТ;

- співвідношення ринкової  і балансової вартості акцій;

- прибуток на акцію  – робить можливим оцінку розмірів  доходів, що спрямовуються на  споживання і нагромадження й  припадають на одну акцію;

- дивідендна віддача  акції – показує розмір доходу, що спрямовується на поточне споживання акціонерів, у відношення до ринкової вартості акції;

- коефіцієнт «ціна-дохід»  – зв’язок між ринковою вартістю  акції і доходом; 

- коефіцієнт платіжності;

- коефіцієнт забезпеченості  привілейованих акцій;

- коефіцієнт ліквідності  акцій – можливість продажу  акцій;

- коефіцієнт «пропозиції-попиту»  – співвідношення цін пропозиції  та попиту;

- коефіцієнт обігу  акцій – обсяг обігу акцій  конкретного емітента [3].

Дана методика враховує стан та перспективи розвитку підприємства-емітента, проте поза увагою залишаються показники, що характеризують їх фінансово-господарський стан. Окрім того, її сфера використання є досить обмеженою через практично несформований фондовий ринок в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ САНАЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ

ПІДПРИЄМСТВА

Управління санаційною спроможністю підприємства слід розглядати як відносно самостійний елемент  загальної системи управління суб’єктом  господарювання, що формується під  впливом факторів зовнішнього й внутрішнього середовища та специфіки галузі, в якій функціонує підприємство.

Проте, визначальний вплив  на формування даної системи мають  фінансові цілі суб’єкта господарювання.

З іншого боку, управління санаційною спроможністю підприємства слід розглядати як циклічний процес, що виникає в результаті взаємозв’язку таких функцій менеджменту як: моніторинг, планування, проектування, реалізація й контроль. Роль санаційної спроможності показано на рис 3.1 [6].

Рис. 3.1 Місце управління санаційною спроможністю підприємства в загальній системі управління підприємством

Управління санаційною спроможністю підприємства – це процес є відкритою системою, що ґрунтується на постійному дослідженні факторів зовнішнього та внутрішнього середовища організації із гнучким реагуванням на їх зміну, шляхом розробки та прийняття адекватних управлінських рішень. Основні елементи системи управління санаційною спроможністю підприємства показано на рис. 3.2.

В результаті аналізу  факторів зовнішнього та внутрішнього середовища визначаються причини та масштаби відхилень від сформованих цілей підприємства та розробляється система заходів, що дозволяє їх утримувати у релевантних межах [3].

Рис. 3.2 Елементи системи  управління санаційною спроможністю підприємства

Центральну позицію  в системі управління санаційною спроможністю підприємства займають фінансові цілі, а, отже, їх визначення є одним із перших і найбільш відповідальних кроків, результатом якого є оцінка можливостей розвитку суб’єкта господарювання.

Цілі виступають виразником бажаного результату управління, заради якого здійснюється діяльність підприємства.

Формування цілей повинно  відбуватись із врахуванням умов зовнішнього та внутрішнього середовища організації і відповідати наступним  вимогам: бути чіткими, узгодженими, орієнтованими у часі, гнучкими, досяжними. Серед усіх цілей підприємства найбільшу увагу слід приділяти фінансовим, оскільки вони, як правило, й виступають основою для формування місії суб’єкта господарювання.

Етап моніторинг передбачає визначення факторів, що є визначальними при формуванні санаційної спроможності підприємства. На основі їх аналізу формують інформаційне поле. Оцінка наявності та стану факторів виробництва фактично передбачає оцінку виробничого, трудового та інформаційного потенціалу підприємства [2].

Санаційна спроможність підприємства виступає своєрідним «економічним імунітетом» суб’єкта господарювання і створює передумови для його виживання в умовах мінливого зовнішнього середовища.

Підприємству властиві природна та набута санаційна спроможність. Будь-який новостворений суб’єкт господарювання характеризується природною санаційною спроможністю, оскільки вже при його створенні закладається певний рівень потенціалу, а у процесі його функціонування формується набута санаційна спроможність. Таким чином, санаційна спроможність виступає властивістю будь-якої соціально-економічної системи, якою слід управляти, тим самим розширюючи можливості підприємства до виживання [1].

Тобто, санаційна спроможність відіграє велике значення в управлінні підприємством і виступає комплексним критерієм прийняття рішення щодо санації, який узагальнює на основі глибини кризового стану сукупність критеріїв санаційного потенціалу для майбутньої діяльності, та передумови подолання кризи – можливість та реальність реалізації санаційної концепції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

В результаті проведення нашого дослідження була досягнута  мета та виконані поставлені завдання. Санаційна спроможність підприємства – складна економічна категорія, яка відображує оцінку здатності підприємства до виживання та ефективного розвитку у майбутньому.

Управління санаційною спроможністю підприємства дозволяє не лише підвищити рівень стійкості  суб’єкта господарювання до негативного  впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, а й створити передумови для його збалансованого розвитку.

Оцінка санаційного  потенціалу в процедурі фінансового оздоровлення підприємства-боржника є інструментом, за допомогою якого можна визначити

стан неплатоспроможності  підприємства та його здатність подолати кризу, здійснити попередню оцінку санаційної спроможності, встановити оптимальні

фінансові пропорції  стійкого розвитку підприємства для  подальшого обґрунтування в плані  санації інструментів реалізації.

Таким чином, проведені  нами дослідження показали, що за основу оцінки результативності управління санаційною спроможністю підприємства слід обрати універсальну систему показників, яка ґрунтується на збалансуванні цілей організаційного та індивідуального рівнів, орієнтованих на верифікацію інтересів контактних аудиторій, якість бізнес-процесів, довгострокове удосконалення, розвиток та навчання, що дозволить не лише мінімізувати ризик виникнення банкрутства, а й створить передумови для успішного функціонування суб’єкта господарювання у довгостроковій перспективі.

 

 

 

 

 

 

 

Бібліографічний список

1. Булович Т.В. Основні підходи до визначення результативності управління санаційною спроможністю підприємства  / Т.В. Булович  // Вісник Донецького університету економіки та права. – 2011. – № 2. – С. 174-178.
2. Булович Т.В. Порівняльна характеристика методичних підходів до оцінки санаційної спроможності підприємства  / Т.В. Булович  // Вісник Хмельницького національного університету. – 2009. – № 6. – С. 11-15.
3. Булович Т.В. Управління санаційною спроможностю підприємства як передумова його виживання / Т.В. Булович  // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – № 4. – С. 161-167.
4. Грешко Р.І. Фінансова санація промислових підприємств: автореф. дис. на здобуття наук ступеня кандидата екон. наук: спец. 08.00.08 «Гроші, фінанси, кредит» / Р.І. Грешко. – Тернопіль, 2008. – 20 с.
5. Копилюк О.І. Фінансова санація та банкрутство підприємств: навчальний посібник / О.І. Копилюк, А.М. Штангрет. – Київ: Центр навчальної літератури, 2008. – 168 с.
6. Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством / Лігоненко Л.О., Тарасюк М.В., Хіленко О.О. – К.: КНТЕУ, 2006. – 376 с.
7. Манойленко О.В. Підходи до оцінки санаційного потенціалу тимчасово неплатоспроможних суб’єктів господарювання / О.В. Манойленко // Економіка і держава. – 2009. − № 1. – С. 60-63.
8. Пєрєдєрієва С.В. Критерії оцінки санаційного потенціалу підприємства-боржника  / С.В. Пєрєдєрієва. [Електронний ресурс] – Режим доступу:

  http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ecan/2011_9_3/pdf/perederiyeva.PDF

9. Терещенко О.О. Антикризове фінансове управління на підприємстві: монографія / Терещенко О.О. – К.: КНЕУ, 2006. – 268 с.

10. Терещенко О.О. Фінансова  санація та банкрутство підприємств:  навчальний посібник. – К.: КНЕУ, - 2004. – 412 с.