Шляхи залучення фінансових ресурсів

На сьогоднішній день перед  більшістю вітчизняних підприємств  постає питання розширення своїх  виробничих потужностей. Вирішення  питання придбання нових основних засобів або модернізації вже  існуючих на підприємстві виробничих ліній нерозривно пов'язане з  залученням довгострокового фінансування. Сьогодні фінансовий ринок України  пропонує цілу низку можливих варіантів  вирішення зазначеного питання. Надзвичайно важливим є вибір  варіанта, який є найбільш ефективним саме для Вашої компанії. Вибір  найбільш доцільного в кожній конкретній ситуації альтернативного варіанта залежить від цілої низки факторів. Серед таких факторів перш за все  виділяються: вартість залучення фінансових ресурсів, термін вирішення питання  по залученню фінансових ресурсів, строк на який існує можливість залучити грошові кошти, створення компанією  іміджу публічної організації на фінансовому ринку, оптимізація  фінансових потоків компанії та ін.

Класифікацію видів фінансування можна задати по декількох ознаках:

1. Залежно від терміну,  на який потрібне фінансування (що не завжди співпадає з  терміном реалізації проекту  або вирішення інших виробничих  завдань), розрізняють:

Короткострокове фінансування

• Термін: до 1 року
• Цілі:
• наповнення оборотних коштів (оборотного капіталу);
• закупка сировини;
• фінансування незавершеного виробництва, запасів готової продукції;
• виплата зарплати і ін.

Довгострокове фінансування

• Термін: більше року.
• Цілі:
• забезпечення розвитку і зростання компанії;
• запровадження нових технологій, нових продуктів, устаткування;
• розвиток дистриб`юторами мережі;
• розвиток систем управління і ін.

2. Залежно від природи  джерел (інструментів) розрізняють  внутрішні і зовнішні джерела  (інструменти) фінансування, класифікація  яких в поєднанні з терміном, на який потрібне фінансування, виглядає наступним чином:

Короткострокові

- внутрішні:

• реструктурізація дебіторської і кредиторської заборгованості;
• продаж активів;
• власні джерела: прибуток, фонди;
• амортізація;
• зниження рівня запасів.

- зовнішні:

• кредити і позики;
• випуск векселів і інших боргових інструментів;
• дотації, субсидії, держпідтримка.

Довгострокові

- внутрішні:

• здача в оренду приміщень, устаткування;
• продажа активів;
• продажа збиткових напрямів бізнесу, неосновних виробництв;
• реінвестування прибутку, зменшення дивідендних виплат.

- зовнішні:

• кредити і позики;
• емісія акцій і облігацій;
• бартер;
• факторінг, форфейтинг;
• лізінг;
• проектне фінансування;
• концесіоні угоди;
• держгарантії, податкові пільги, гранти і ін.

3. Відповідно до структури  пасивів і необхідності повернення  привернутих засобів розрізняють:

• Власні засоби : емісія акцій; прибуток; фонди, додатковий капітал; бюджетне фінансування; гранти.
• Земельні засоби : емісія облігацій; випуск векселів; кредити і позики; лізінг; різні типи концесійних угод.

Процедуру вибору раціональних для компанії джерел фінансування (при  вирішенні конкретної проблеми або  проекту) можна розбити на п`ять  етапів:

1. Відповіді па питання:  для чого потрібні засоби, скільки,  на який термін можливе забезпечення  і т. д.

2. Формування переліку  потенційних джерел фінансування.

3. Ранжирування джерел  фінансування по показнику вартості (обслуговування) кожного джерела  в порядку зростання вартості.

4. Розрахунки ефективності  проекту (заходи) з урахуванням  певного джерела фінансування  або їх поєднання, починаючи  з найдешевших.

5. Вибір найбільш раціонального  поєднання джерел не тільки  за показниками ефективності  проекту, але і з урахуванням  критерію вартості компанії (бізнесу).

Факторинг як форма короткострокового  фінансування

Банк бере на себе зобов`язання по управлінню поточної дебіторської заборгованістю підприємства і фінансуванню оборотних коштів, що приводить до істотному прискоренню розрахунків  між сторонами (продавець - покупець) забезпечує значне збільшення суми використовуваних коштів без зростання кредиторській  заборгованості підприємства.

Які ж переваги дає факторинг постачальникові і виробникові?

Для початку розглянемо ті вигоди, що отримує виробник:

1. Банк фінансує всі  постачання з відстроченнями  платежів, виплачувавши основну частину (до 85%) суми постачання негайно в день відвантаження і залишок засобів у міру фактичної оплати постачань покупцями. Фінансування при факторингу має ряд незаперечних переваг, серед яких в першу чергу варто відзначити наступні:

- постачальник не повинен повертати виплачені йому гроші, оскільки витрати чинника (банку або компанії, що здійснюють факторинг) будуть відшкодовані з платежів покупців;

- фінансування триватиме так довго, як довго постачальник продаватиме продукцію;

- фінансування автоматично збільшується у міру зростання об`ємів продажів. Таким чином, фінансування в рамках факторингу назавжди позбавляє постачальника від проблеми дефіциту оборотних коштів, і це відбувається без зростання його кредиторській заборгованості.

2. Крім фінансування оборотних  коштів банк бере на себе  значну частина ризиків постачальника,  зокрема:

- ліквідні ризики - ризики виникнення касових розривів, недоліку засобів для покриття важливих поточних витрат і т.д.;

- валютні ризики - отримуючи фінансування від банку по постачаннях з відстроченням платежу, постачальник дістає можливість негайно конвертувати грошові засоби під оплату валютного контракту;

- процентні ризики - комісія банку за факторингове обслуговування виплачується в рублях і може бути змінена банком не частіше, ніж один раз в півроку;

- кредітні ризики - ризик неоплати постачання покупцем.

3. Третя послуга, яка  носить назву «Адміністративне  управління дебіторською заборгованістю»,  передбачає контроль за своєчасною  оплатою постачань покупцями,  спеціальну процедуру нагадувань  при затримках платежів регулярні,  докладні і зручні звіти про  стан дебіторської заборгованості  постачальника, всіх його постачаннях  і платежах його покупців і  багато що інше, що позбавить  постачальника від безлічі поточних  проблем і забезпечить об`єктивною  інформацією на рівні світових  стандартів.

Фінансова вигода постачальника  при факторингу:

1. Отримання додаткового прибутку за рахунок можливості збільшити об`єм продажів, отримавши від чинника необхідні для цього оборотні кошти.

2. Економія на невиправданих  витратах, пов`язаних з отриманням  банківського кредиту. На відміну  від банківського кредитування, отримуючи фінансування своїх  продажів при факторинговому  обслуговуванні, постачальник перестає  нести наступні витрати:

- проценти за користування кредитом;

- податок на прибуток з відсотків, що перевищують ставку рефінансування;

- витрати по оформленню кредиту;

- витрати, пов`язані з непередбаченим зростанням процентних ставок в країні;

- витрати на екстрену мобілізацію грошових коштів при настанні терміну погашення кредиту або виплаті відсотків, включаючи упущену вигоду, пов`язану з виведенням цих засобів з обороту.

До того ж фінансування в рамках факторингового обслуговування виплачується понад банківський  ліміт кредитування, який може бути використаний постачальником (наприклад, для цілей відкриття акредитиву без покриття, отримання гарантії, вексельного кредиту і т.д.).

3. Економія за рахунок  появи можливості купувати товар  у своїх постачальників по  нижчих цінах.

4. Захист від упущеної  вигоди від втрати клієнтів  за рахунок неможливості при  дефіциті оборотних коштів надавати  покупцям конкурентні відстрочення  платежу і підтримувати достатній  асортимент товарів на складі.

5.Захист від втрат, пов`язаних з відсутністю або недостатністю неупередженого контролю за продажами і платежами.

Світовий досвід свідчить: для компанії, що росте, прагнучої  «зайняти своє місце під сонцем», партнерство з відомою факторинговою  компанією - надійний шлях до успіху.

Обмеженість ресурсів внаслідок  труднощів фінансування малих підприємств  є найгострішою проблемою, з якою стикаються малі підприємства.

Найбільш реальні джерела  фінансування малих підприємств  в Україні – це кошти банків і фінансових компаній, міжнародних  фінансових фондів і банків у рамках підтримки розвитку малого бізнесу, кошти державного та місцевих бюджетів, а також кошти українських  фондів підтримки підприємництва. Види фінансування, доступні малому бізнесу  – кредити (банківські, міжнародних  банків та фондів), пільгові кредити  за рахунок коштів бюджету, цільове  бюджетне фінансування, пряме і цільове  субсидування, лізинг, надання гарантій, страхування, лізинг, франчайзинг. Державна фінансова підтримка малого бізнесу в Україні не носить масштабного характеру.

Кредити комерційних банків для малого бізнесу не завжди доступні через високі відсоткові ставки, а  також низьку привабливість малих  підприємств як позичальників. Останнє  можна пояснити особливостями кредитування, які притаманні малому бізнесу:

- високі витрати на  розгляд та оформлення кредиту  при невеликих термінах кредитування, що не дозволяє досягти бажаної  рентабельності кредитної операції, а також невисока рентабельність  діяльності малих підприємств,  що не перекриває банківські  ефективні ставки;

- відсутність прозорості  економічної діяльності позичальників,  низька податкова культура, низька  якість складених бізнес-планів  і пакету документів, відсутність  кредитної історії, що значно  ускладнює об'єктивну оцінку кредитоспроможності; 

- нестача або повна  відсутність у позичальників  ліквідного забезпечення. Малі підприємства  часто не мають достатньої  ліквідної застави, яку банки  розглядають як найбільш привабливий  вид забезпечення.

Крім цього, в умовах фінансової кризи спостерігається різке  зниження кредитування малого бізнесу  в кінці 2008 р. і у 2009 р. внаслідок  високих кредитних ризиків і  недостатньої фінансової стійкості  самих банків.

У 2010- 2011 р. українські банки все активніше відновлюють кредитування, але низький рівень конкуренції на ринку банківського кредитування малих підприємств сприяє стабільно високим рівням відсоткових ставок при, переважно, короткостроковому кредитуванні.

Згідно з даними НБУ на кінець першого півріччя 2011 р. кредитний портфель банків склав 781,4 млрд. грн., притому, що на кінець 2010 р. ця цифра становила 719,6 млрд. грн., А на кінець 200 р. – 723,6 млрд. грн.[2] Таким чином, незважаючи на поновлення кредитування і його значне зростання у порівнянні з минулим роком (7,9%), обсяг виданих кредитів не великий і не перевищує розміру кредитів, що погашаються, у цілому по банківській системі. Слід зауважити, що сьогодні основна увага українських банків направлена не на поновлення кредитування економіки і діючого бізнесу (особливо – малого). Заходи, вжиті державою, поки що не змогли істотно вплинути на оздоровлення ситуації з платоспроможністю і ризиками в економіці. Саме тому багато вітчизняних банків, вважають за краще інвестувати вільні кошти не в працюючі підприємства, а в урядові цінні папери під 14-16%.

Однією з проблем банківського кредитування малого бізнесу є відсутність  недорогих довгострокових ресурсів. Такі ресурси мають у своєму розпорядженні  міжнародні фінансові організації, кредити яких для малого бізнесу  набагато привабливіші за банківські. Добре зарекомендували себе міжнародні фонди кредитування малого бізнесу (Німецько-Український Фонд (НУФ), Євразія, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР)).

Кредитування  за програмою ЄБРР для малих та середніх підприємств    

Довгострокове кредитування українських підприємств за програмами Європейського Банку Реконструкції  та Розвитку (ЄБРР) для малих та середніх підприємств (МСП) має досить тривалу  та позитивну історію на українському фінансовому ринку. За час існування  даної програми десятки вітчизняних  підприємств отримали довгострокові  кредитні ресурси за порівняно невисокою  вартістю та успішно реалізували  свої проекти.

Механізм функціонування даної програми полягає в тому, що ЄБРР надає українським комерційним  банкам довгострокові цільові кредитні ресурси для кредитування проектів розвитку малих та середніх підприємств. Зважаючи на те, що кредитний ризик кожного конкретного проекту несе на собі український банк, ЄБРР здійснює моніторинг та відбір банків, що можуть приймати участь в програмі. На сьогоднішній день учасниками програми є наступні банки: АППБ "Аваль", АБ "Ажіо", АБ "Надра", АКБ "Форум", АТ "ВАБанк".

Нижче наводяться базові характеристики програми кредитування ЄБРР для малих  та середніх підприємств:

Сума кредиту: від 125 000 доларів США до 2 500 000 доларів США. 
Цільове використання кредитних коштів:

1. короткострокове фінансування витрат на сировину і запасні частини для подальшої переробки чи використання у виробництві;
2. довгострокове фінансування засобів виробництва і пов'язаного з ним збільшення нормативного оборотного капіталу;
3. фінансування лізингу;
4. короткострокового фінансування експортних контрактів.

Існуючі обмеження в цільовому використанні кредитних коштів:

1. покриття існуючих зобов'язань приватних підприємств перед банківськими закладами;
2. інвестиції у цінні папери.

Базові умови  надання кредитних коштів:

1. кредити на відновлення та розширення основних засобів надаються на термін до 5 років (у т.ч. пільговий період без погашення основної суми — до двох років), кредити для поповнення оборотного капіталу — до 1 року;
2. процентна ставка по кредиту не перевищує LIBOR + 8%;
3. надані у заставу активи повинні покривати не менше 125 % від початкового розміру кредиту за оцінкою банку;
4. позичальник повинен підтримувати страхування застави у повному обсязі протягом усього терміну дії кредиту.

Додаткові платежі:

1. одноразова комісія за надання кредиту в розмірі 2% від затвердженої суми кредиту (може бути включена до суми кредиту, і в такий спосіб реально оплачуватися протягом усього терміну погашення кредиту);
2. плата за зобов'язання у розмірі 0,5% річних від суми будь-якої затвердженої, але не обраної частини кредиту.

Обмежувальні  умови до проектів, для реалізації яких надаються кредити:

1. проект не повинен бути пов'язаний з ігровим бізнесом, виробництвом тютюнових виробів, міцних (із вмістом алкоголю >15%) напоїв, зброї і військового спорядження, а також товарами чи діяльністю, внесеною у Природоохоронний список ЄБРР.
2. кожен проект затверджується на основі оцінки, проведеної банком і кредитним радником ЄБРР, включаючи аналіз детального бізнес-плану.
3. мінімальний розмір проекту — 180 000 доларів США;
4. максимальний розмір проекту — 4 000 000 доларів США;
5. позичальник повинен внести не менше 30% вартості проекту за рахунок власних ресурсів (у вигляді основних фондів, сировини, інших активів, грошових коштів);
6. закупівля товарів і послуг повинна здійснюватися за ринковими цінами і за принципом тендера відповідно до правил ЄБРР;
7. рішення про капітальні інвестиції повинно прийматися з урахуванням ефективності вкладень коштів на конкурентній основі.

Вимоги до потенційних  позичальників:

1. підприємство повинно бути зареєстровано в Україні як юридична особа і відноситися до приватного сектора чи контролюватися ним;
2. кількість постійних працівників не повинна перевищувати 500 чоловік;
3. активи підприємства перед впровадженням проекту не повинні перевищувати 4 000 000 доларів США (на основі залишкової балансової вартості, без обліку вартості землі і будинків);
4. співвідношення "Борг/Капітал" (з урахуванням потенційного кредиту) протягом терміну впровадження проекту не повинно перевищувати 70:30;
5. значення коефіцієнта обслуговування боргу повинно бути не меншим за 1,5 протягом періоду обслуговування кредиту.

На сьогоднішній день дана програма довгострокового кредитування є досить конкурентоспроможною навіть не зважаючи на те, що під впливом  зростання ставки LIBOR (сьогодні близько 4,2%) вартість цих кредитних ресурсів впритул наблизилась до вартості кредитних ресурсів, що надаються  українськими банками за рахунок  власних коштів.

Серед переваг даної програми – позичальник може отримати кредитні кошти на термін до 5 років з відсотковою  ставкою LIBOR+6,5-8,0% (на сьогоднішній день 10,7-12,2% річних) та пільговим періодом погашення кредиту до 24 місяців (в  цей період погашаються лише відсотки за кредитом).

Серед недоліків даної  програми – досить тривалий термін затвердження банком кредиту з урахуванням  процедури затвердження проекту  безпосередньо в ЄБРР (близько 1 – 1,5 місяців) та високий рівень бюрократизму при підготовці кредитної заявки.

Надзвичайно велике значення для успішного отримання довгострокового  кредиту має професійно підготовлений  бізнес-план. Стосовно підготовки цього  надзвичайно важливого документу  існує дві кардинально протилежні думки. Перша полягає в тому, що якісний бізнес-план може бути підготовлений  тільки професійними консалтинговими  компаніями, що мають значний досвід в цій сфері. Інші фахівці дотримуються протилежної думки, що бізнес-план повинен  готуватись виключно менеджментом компанії з метою найбільш повного висвітлення  бізнес-ідеї та актуальної інформації про компанію.

Проектне фінансування із залученням ЕКА (експортно-кредитних агенцій)   

Проектне фінансування передбачає фінансування довгострокових інвестиційних  проектів. Проектне фінансування дозволяє істотно понизити витрати по фінансуванню проекту розвитку підприємства за рахунок  отримання порівняно недорогих  інвестиційних кредитів.

Метою проектного фінансування є надання кредитних коштів з  метою фінансування реконструкції, модернізації і розширення діючих промислових  підприємств, а також створення  нового виробництва в рамках діючих компаній.

Розвиваючи свій бізнес, інвестуючи в нього додаткові  кошти, необхідно пам'ятати, що правильно  підібрані джерела фінансування визначають успішність проекту. Одним  із багатьох шляхів залучення додаткових коштів в діяльність компанії є фінанансування за допомогою експортно-кредитних агенцій (далі - ЕКА). Експортні кредити надаються під страхове покриття ЕКА країни-експортера.

Таким чином, українські підприємства сьогодні мають можливість залучити кредити з Німеччини, США, Швеції, Данії, Франції, Італії, Канади, Угорщини, Китаю, Чехії та інших країн терміном від 1 до 10 років.

Серед українських банків, які пропонують послуги проектного фінансування через ЕКА можна  виділити такі: АППБ "Аваль", ВАТ "Державний  експортно-імпортний банк України", АКБ "ТАС-Комерцбанк", АКІБ "УкрСиббанк" та інші.

Переваги проектного фінансування ЕКА є:

1. Вигідні відсоткові ставки.
2. Залучення коштів на довгий термін із можливістю індивідуального гнучкого графіку погашення.
3. Можливість надання пільгового періоду погашення кредиту.

Умови надання  експортних кредитів:

Термін: від 1 до 5 років, у виняткових випадках до 10 років.  
Валюта: долари США, євро та інші валюти залежно від валюти контракту і згоди банка-кредитора.

Сума кредиту: до 85% вартості зовнішньоторговельного контракту;  
Авансовий платіж: від 15% вартості зовнішньоторговельного контракту сплачується українським імпортером за умовами контракту.  
Відсоткова ставка: узгоджується з кредитором по кожному проекту (на базі LIBOR / EURIBOR).

Додаткові витрати:

1. комісія за надання кредиту – 1% від суми кредиту (разова);
2. комісія за зобов'язання (близько 0,5% річних від невикористанної частини кредиту);
3. комісія іноземного банку за організацію/управління (разова, складає близько 0,5-1% від суми кредиту);
4. юридичні витрати (можливі, але не обов'язкові).

Страхова премія: її розмір встановлюється ЕКА країни-кредитора і залежить від країни імпортера, суми кредиту, терміну кредиту, предмету контракту тощо. Сплата страхової премії може бути здійснена за рахунок кредиту (повністю або частково), імпортером або за погодженням з експортером.

Орієнтовна загальна вартість довгострокових іноземних кредитів з урахуванням відсотків, комісійних витрат та страхової премії складає  для позичальника від 10% річних.

Схема довгострокового  іноземного фінансування під гарантії ЕКА

Водночас власники вітчизняних  підприємств також не надто розраховують на зовнішнє інвестування, надаючи  перевагу кредитам чи залученню у  виробництво власних коштів. А  випуск акцій у більшості випадків використовується з метою перерозподілу  власності. Це не дивно, зважаючи на те, що задіяти усі можливості емісії цінних паперів досить складно: практично  відсутні публічні випуски акцій, ринок  не обслуговує в необхідних обсягах  інтереси приватних інвесторів, занадто висока вартість операцій з цінними паперами.

На відміну, наприклад, від  банківського кредиту, випуск цінних паперів - інструмент для залучення довгострокових інвестицій. Проте, перш ніж наважитись його використовувати, потрібно реально  зважити усі «за» та «проти», визначити  можливості підприємства, його привабливість  для інвесторів. А вони, природно, дуже перебірливі, і критерії, за якими  оцінюють підприємство, не обмежуються  лише фінансовими показниками.

Умови, які необхідно  виконати компанії для залучення  серйозних інвесторів

1. Прозорість та відкритість діяльності (якщо більшість прибутків підприємства сховані від податків у чорній бухгалтерії - воно навряд чи буде цікавим для інвесторів).
2. Прозорість структури власності.
3. Високий потенціал (якщо компанія лідирує у своїй галузі).
4. Наявність стратегічної програми на найближчі кілька років.
5. Звітність та аудит підприємства відповідно до міжнародних стандартів.

Випуск акцій

Акції випускаються компанією  для збільшення капіталу обігових коштів та під реальні інвестиційні програми, включаючи поглинання компаній. Курс акцій залежить не лише від вартості підприємства, а й від очікуваних прибутків, потенціалу підприємства та тієї інформації, яка відома учасникам  фінансового ринку про його перспективи.

Додаткова емісія акцій призводить до зменшення частки власності акціонерів, її перерозподілу та ризику втрати контролю над підприємством. Саме тому власники йдуть на це неохоче. Прийнявши  рішення скористатись цим інструментом, власники намагаються визначити  необхідний для розвитку підприємства обсяг емісії, який водночас дозволив би зберегти контроль над компанією. Поширена практика, коли акції продають, розбивши їх на невеликі пакети, які не дають змоги контролювати підприємство. Проте такий варіант не до вподоби великим іноземним компаніям, які погоджуються інвестувати кошти в підприємства лише за умови можливості контролювати чи, принаймні, блокувати рішення, прийняті загальними зборами. Важливо знайти компроміс між інтересами власника та інвестора.

На відміну від залучення  коштів за допомогою боргових інструментів головною перевагою фінансування за рахунок емісії акцій є те, що компанія не має відтоку капіталу на виплату відсотків. Розмір дивідендних  виплат може з року в рік змінюватися  згідно з рішенням загальних зборів акціонерів. Акції, емітовані з метою залучення додаткових інвестицій, можуть бути продані шляхом приватного (обмеженого) розміщення або шляхом публічного продажу.

Приватне розміщення акцій

Відбувається, зазвичай, серед  приватних інвесторів (наприклад  фондів прямого інвестування, стратегічних інвесторів, пенсійних та інвестиційних  фондів, страхових компаній). Для  України більш актуальними поки що залишаються фонди прямого  інвестування і стратегічні інвестори.

Фонди прямого  інвестування

Завдання фондів прямого  інвестування полягає в тому, щоб  отримати прибуток, купуючи акції  підприємств якомога дешевше, і  реалізуючи їх через певний час якнайдорожче. Продаючи акції фондам, компанія, по-перше, отримує гроші, необхідні для  фінансування її розвитку, а по-друге, отримує доступ до досвіду і знань  фахівців, що працюють у таких структурах. Адже вони в першу чергу зацікавлені  у зростанні прибутковості компанії та її престижу.