Шляхи підвищення ефективності організації звітності бюджетної установи

Міністерство  освіти та науки України

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Кафедра фінансів, обліку і аудиту 
 
 
 
 
 

Реферат з дисципліни «Казначейські операції»

на тему

«Шляхи підвищення ефективності організації звітності

бюджетної установи» 
 
 
 
 

           Виконав: студент ІІ курсу

                                                                              групи ФК-09 Родик Ю.Ю.

                                                                      Викладач: Мірошниченко В.Ю. 
 
 
 
 
 

      Харків 2010

      ЗМІСТ 

ВСТУП                             3

1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВІТНОСТІ БЮДЖЕТНИХ

УСТАНОВ                 4

1.1 Сутність звітності               4

1.2 Класифікація  звітності              9

2 ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВІТНОСТІ БЮДЖЕТНОЇ УСТАНОВИ  В УКРАЇНІ

НА СУЧАСНОМУ  ЕТАПІ                   12

2.1 Складання і подання звітності бюджетними установами            12

2.2 Сучасні підходи  організації звітності бюджетних  установ,

 її особливості  та склад                   14

3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ  ОРГАНІЗАЦІЇЇ ЗВІТНОСТІ 

БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ                  20

ВИСНОВОК                      26

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ                  27 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      ВСТУП 

      Актуальність  теми дослідження обумовлена виникненням  проблем у процесі організації звітності у бюджетних установах, що пов’язані із реформуванням економічної системи України в цілому.

      В умовах раціонального та економічно обґрунтованого використання бюджетних  фінансових ресурсів тема контролю процесу  роботи бюджетної установи є актуальною та цікавою. Сам по собi процес контролю багатогранний - такий, що охоплює всю дiяльнiсть установи, i вiд його ефективностi залежать якiсть та повнота досягнення цiлей.

      З метою виконання Бюджетного кодексу  України, Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Положення про Державне казначейство України та з метою встановлення єдиних вимог щодо складання місячної та квартальної звітності бюджетними установами та організаціями, був затверджений Порядок складання місячної та квартальної фінансової звітності установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів.

      В Україні функціонують близько 40 тисяч  установ та організацій різного  профілю, які повністю або частково утримуються за рахунок державного чи місцевих бюджетів. Фінансово-господарська діяльність бюджетних установ характеризується низкою особливостей, які впливають на методику та організацію звітності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗВІТНОСТІ

      БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ 

1. Сутність звітності

      Звітність — це система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників поточного  обліку, які характеризують результати діяльності підприємства за звітний  період.

        «Звітність - це сукупність затверджених  в установленому порядку звітних  форм, які об'єднують комплекс систематизованих показників, що всебічно характеризують виробничу та фінансово-господарську діяльність підприємств за відповідний період» (М. В. Кужельний).

      «Бухгалтерська  звітність - сукупність показників обліку, відображених у формі визначених таблиць, які характеризують рух майна та фінансового стану підприємства, установи за звітний період» (Тлумачний словник бухгалтера).

      «Фінансова  звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове  становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період» (Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

      Усі державні установи, видатки яких у  межах затверджених кошторисів покриваються коштами Державного бюджету, мають назву бюджетних. Тож до бюджетних установ належать школи, клуби, музеї, вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути, дитячі будинки, лікарні, поліклініки, а також центральні та місцеві органи державної влади та державного управління. Бюджетна установа згідно з Бюджетним кодексом України - це орган, установа або організація, визначена Конституцією України, а також установа або організація, створена в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

    Складання звітності в бюджетних установах  завершує повний цикл бухгалтерської обробки даних, які накопичуються в облікових реєстрах. 

    Особливості бухгалтерської звітності в бюджетних  організаціях:

    Ø обов’язковість та державне регламентуванння, що випливає з характеру затвердження бюджету. Держава через Міністерство фінансів суворо регламентує склад і порядок складання звітності, терміни її подання, розгляд та затвердження. Усі бюджетні організації, установи повинні дотримуватись правил та термінів складання звітності, подавати її в установленому обсязі;

    Ø єдність форми та змісту, що дає змогу статистичного групування та зведення її показників;

    Ø методологічна єдність показників, яка передбачає єдині методи розрахунків однакових звітних показників, їх обов’язкове узгодження з відповідними показниками, затвердженими кошторисами та штатними розписами. Це необхідно для контролю за виконанням кошторису доходів і видатків;

    Ø достовірність звітних показників, яка випливає з самої природи затвердження бюджетів усіх рівнів, що також необхідна для успішного виконання показників бюджету як за доходами, так і видатками, для своєчасного реагування на відхилення. Достовірність означає, що бухгалтерська звітність повинна давати вірне і повне уявлення про майновий та фінансовий стан організації, а також результати її діяльності. Достовірною вважається бухгалтерська звітність, сформульована та складена з урахуванням правил, встановлених нормативними актами системи нормативного регулювання;

    Ø простота, зрозумілість, доступність та прозорість звітності, які необхідні для широкого залучення всіх працівників до управління, активізація людського фактора. Простота та ясність необхідні ще й для того, щоб не завуальовувались недоліки діяльності окремих керівників;

    Ø цілісність – вимога, пов’язана з необхідністю включення в бухгалтерську звітність даних про всі господарські операції, які здійснюються організацією як юридичною особою в цілому;

      Ø послідовність, що закріплює на практиці поетапність процесу складання бухгалтерської звітності, тобто необхідність постійності змісту та форм бухгалтерського балансу і пояснень від одного звітного періоду до іншого.

      Звітність про виконання бюджету – це метод узагальнення планових і звітних  показників, приведених в таку систему, яка характеризує виконання бюджету, зобов’язань, затверджених кошторисами  за відповідний звітний період.

      Звітність про виконання кошторису доходів і видатків – це система показників, яка характеризує виконання бюджету та допомагає регулюванню діяльності організації та установи за відповідний звітний період часу.

      Для керівництва бюджетною установою  або організацією потрібно мати достовірну та вичерпну інформацію про загальний обсяг і використання коштів, джерела їх утворення, стан та розміщення цих коштів. Такі дані отримують за допомогою одного з елементів методу бухгалтерського обліку — бухгалтерського балансу.

      Баланс відображає фінансове становище підприємства на певну дату, тому його іноді називають звітом про фінансове становище підприємства.

      Бухгалтерський баланс — це звіт про фінансовий стан установи, що відображає її активи, пасиви та капітал в синтезованому вигляді на певну дату.

      Стаття балансу — це складова активу та пасиву балансу, яка характеризує групу економічно однорідних господарських коштів або джерел їх утворення. 
Статті балансу, у свою чергу, об’єднуються в економічно однорідні групи господарських коштів та джерел їх утворення — розділи балансу. Актив балансу завжди дорівнює пасиву балансу. Це пояснюється тим, що в активі та пасиві відображено одні й ті самі кошти: в активі — за видами, в пасиві — за джерелами утворення. Наявність такої рівності, що є основним критерієм бухгалтерського балансу, підтверджує, що бухгалтерський баланс складено вірно. Актив балансу бюджетної установи складається з трьох розділів: І — необоротні активи; ІІ — оборотні активи; III — витрати. У пасиві балансу відображаються джерела утворення коштів. Основним джерелом утворення коштів бюджетної установи є бюджетне фінансування. Окремі бюджетні установи мають доходи, отримані як плата за послуги та за іншими джерелами й іншими надходженнями, котрі є джерелами цільового фінансування. Пасив балансу також складається з трьох розділів: І — власний капітал; ІІ — зобов’язання; ІІІ — доходи. У пасиві балансу показуються також фонди в необоротних активах, малоцінних та швидкозношуваних предметах, результати виконання кошторису. Структура балансу бюджетної установи суттєво відрізняється від структури балансу госпрозрахункового підприємства. Технологія отримання балансу така. У бухгалтерському балансі відображаються всі кошти бюджетної установи на визначену дату. По закінченні місяця в облікових регістрах підраховуються обороти та виводяться залишки на початок наступного місяця. Потім складаються оборотні відомості по рахунках аналітичного обліку; їх дані звіряються з відповідними рахунками синтетичного обліку. Далі у бухгалтерському балансі виконується узагальнення коштів.  Баланс за рік складається на підставі залишків здійснених річних заключних оборотів щодо списання доходів і видатків бюджетної установи за відповідний рік.

      Перед складанням річного звіту організації  проводять інвентаризацію матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків, про що було сказано раніше, та роблять річне закриття рахунків. Порядок здійснення річних заключних оборотів щодо доходів та видатків бюджетних установ наведені в Інструкції Державного казначейства України про порядок складання річних фінансових звітів установами та організаціями, які отримують кошти державного та/або місцевих бюджетів. Необхідність обумовлена тим, що кошториси установи складаються на рік, який збігається з бюджетним роком, а в наступному році фінансування установи проводиться з бюджету нового року. При закритті рахунків фактичні витрати організації (за винятком сум нарахованої заробітної плати працівникам і службовцям за другу половину грудня, які переходять на баланс наступного року), витрати по закінчених і прийнятих в експлуатацію нового будівництва і реконструкції, витрати на капітальний ремонт будівель, а також суми закритих 31 грудня невикористаних асигнувань на витрати установ, некапітальні вкладення списуються на відповідні рахунки. Ці операції оформлюються бухгалтерськими записами, при цьому всі рахунки, з яких проводиться асигнування, дебетуються, а всі рахунки, з яких здійснюється списання, кредитуються. Витрати по спеціальних коштах, закінчених і прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва і капітального ремонту, проведені за рахунок спеціальних коштів, списуються за рахунок доходів по спеціальних коштах. До закриття рахунків поточного обліку складається спочатку баланс на 31 грудня, в якому відображаються операції за грудень і додаткові проводки, які випливають з річної інвентаризації.

      Установи  та організації, що утримуються за рахунок  коштів бюджету, ведуть облік виконання  бюджету й кошторисів видатків, який прийнято називати бюджетним обліком. Предметом бюджетного обліку є процес виконання бюджету.

      Об’єктом  бюджетного обліку є:

• доходи і видатки бюджету;
• фонди і резерви, які створюються в бюджеті в процесі його виконання;
• витрати на утримання бюджетних установ;
• матеріальні цінності бюджетних організацій;
• грошові кошти в касі та на рахунках.

Сутність  бюджетного обліку найбільш повно проявляється в його функціях:

• функція нагляду використовується в процесі створення і використання грошових коштів держави – бюджету як за доходами, так і видатками;
• функція відображення базується на тому, що всі операції, які виконуються за рахунок бюджетних коштів, відображаються у відповідних документах, на рахунках та ін.;
• функція узагальнення проводиться при здійсненні всіх операцій за розрахунками, результатом яких є баланс доходів і видатків як бухгалтерський звіт;
• функція контролю виявляє себе при проведенні бюджетного обліку надходжень доходів за їх видами та обліком виконання видаткової частини бюджету у відповідних галузях, установах і організаціях, які фінансуються з бюджету;
• функція управління і керівництва процесом виконання бюджету і забезпечення планування бюджету;
• функція забезпечення збереження коштів бюджету як державної власності.

      Зазначені функції деталізуються у вигляді  відповідних завдань. 
Завданнями бухгалтерського обліку бюджетних установ є:

1) забезпечити  правильну організацію обліку, точність  і своєчасність відображення  всіх господарських операцій  з виконання кошторисів (облік  фінансування, грошових коштів, видатків, розрахунків, матеріальних цінностей,  фондів тощо); 
2) забезпечити раціональне та ефективне використання коштів бюджетної установи за цільовим призначенням відповідно до затвердженого кошторису; 
3) забезпечити повноту і своєчасність проведення інвентаризації матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків;

4) забезпечити повноту та достовірність складання звітності;

5) забезпечити  контроль за виконанням зобов’язань,  наявністю і рухом майна, використанням  матеріальних і фінансових ресурсів  відповідно до затверджених нормативів  і кошторисів;

6) своєчасне  запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності, виявлення і мобілізація внутрігосподарських резервів;

7) формування  повної, достовірної інформації  про господарські процеси та  результати діяльності організації,  установи, необхідної для оперативного керівництва та управління, а також для її використання інвесторами, постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансовими, статистичними та банківськими установами та іншими зацікавленими органами та організаціями. 

2. Класифікація  звітності

      Звітність, яку надають установи та організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, можна умовно поділити на такі види: 
Ø за складом: 
а) місячна; 
б) квартальна; 
в) річна; 
Ø за обсягом: 
а) зведена; 
б) вища організація; 
в) органи Державного казначейства; 
Ø за місцем подання: 
а) звітність, яка подається Рахунковій палаті; 
б) звітність, яка подається в органи податкової служби; 
в) звітність, яка подається в органи статистики; 
г) звітність, яка подається в інші органи. 
Ø залежно від використання коштів 
а) звітність за бюджетними коштами; 
б) звітність за спеціальними коштами; 
в) звітність за сумами за дорученнями та за іншими позабюджетними коштами.

      Річні звіти складаються за звітний  рік, яким вважається період з 1 січня  до 31 грудня включно.

      Форми звітності заповнюються в гривнях, а зведені звіти головних розпорядників – у тисячах гривень з одним десятковим знаком. У формах бухгалтерських звітів наводяться всі передбачені показники. У випадках незаповнення тієї чи іншої статті (рядка, графи) через відсутність активів, пасивів, операцій ця стаття прокреслюється.

      До  подання річного бухгалтерського  звіту на підставі затверджених керівником установи пропозицій постійно діючих інвентаризаційних комісій з  урегулювання розбіжностей фактичної  наявності цінностей відповідні записи мають бути внесені до реєстрів і рахунків бухгалтерського обліку. Суми статей балансу за коштами на рахунках у банках, банківськими позиками, дані про рух фінансування з бюджету та позабюджетних фондів повинні відповідати відомостям, вказаним у виписках банків. Відображення у балансі сум за розрахунками з фінансовими і податковими органами, які взаємно не погоджені, не допускається.

      Бухгалтерські звіти підписують керівник і головний бухгалтер установи, в централізованих  бухгалтеріях – керівник цього органу управління установи, при якому вона утворена, і головний бухгалтер. Крім того, звіти про виконання плану за штатами і контингентами у міністерствах, відомствах, управліннях (відділах) держадміністрацій підписує керівник фінансової служби. У бухгалтерських звітах не повинно бути жодних підчисток і помарок. Виправлення помилок у звітах здійснюється з дотриманням вимог, встановлених закнодавством.

      Форми річного звіту повинні бути пронумеровані, прошнуровані, зброшуровані в окрему папку, складено перелік форм, включених до річного звіту. 
Строки подання річних звітів установами встановлюються організаціями, до яких подаються ці звіти. Кожний бухгалтерський звіт установи до подання його у визначені органи розглядається і затверджується у порядку, встановленому законодавством та установчими документами організації. Річні бухгалтерські звіти подаються:

      - вищій установі;

      - органу Державного казначейства;

      - при отриманні асигнувань з державного бюджету;

- органу Державної статистики ;

- при окремих вказівках.

      Зведені річні звіти міністерств, інших  центральних органів виконавчої влади подаються до Управління бухгалтерського  обліку та звітності Головного управління Державного казначейства України керівниками  бухгалтерських служб цих установ  після перевірки даних про асигнування Управлінням оперативно-касового планування видатків Головного управління Державного казначейства України та перевірки форми № 3 “Звіт про виконання плану за штатами і контингентами” галузевими управліннями Міністерства фінансів України.

      Інформаційність річного звіту повинна бути доповнена  пояснювальною запискою, яка є  обов’язковим додатком до річного  звіту. Її обсяг та зміст не регламентовані, хоча навряд чи доцільно перевантажувати  записку переліченням показників, які  безпосередньо читаються за формами звітності. Разом з тим, у пояснювальній записці наводяться пояснення основних факторів, які вплинули на господарські та фінансові результати роботи установи, висвітлюється її фінансовий та майновий стан. Крім того, тут знаходять своє відображення відомості про намір установи змінити на майбутній рік методологію подачі окремих господарських і майнових операцій, коштів та розрахунків, а також подачу інформацію про дебіторів, що мають найбільшу прострочену заборгованість, із зазначенням суми боргу.

      У поясненнях до звіту всі установи наводять курс, за яким при складанні  річного бухгалтерського звіту  був здійснений перерахунок активів  і пасивів в іноземній валюті у грошову одиницю, що діє на території  України, а також пояснюють причини  змін вступного балансу на початок року. 
 

    2 ОРГАНІЗАЦІЯ ЗВІТНОСТІ БЮДЖЕТНОЇ  УСТАНОВИ 

    В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ 

2.1 Складання і подання звітності бюджетними установами 

      Правові основи регулювання, організації, ведення  бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності бюджетними установами визначені Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996 XIV, а також прийнятими відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні. Зазначений Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

      Бухгалтерський  облік є обов'язковим видом  обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

      Бухгалтерська звітність складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

      Фінансова звітність є складовою частиною бухгалтерської звітності, що містить  інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Вона розрахована насамперед на таких користувачів інформації, як інвестори, кредитори та інших, які не можуть вимагати звітів з урахуванням їх конкретних потреб.

      Форми фінансової звітності і порядок їх заповнення встановлюються для бюджетних установ, органів Державного казначейства України по виконанню бюджетів всіх рівнів та кошторисів витрат — Державним казначейством України.

      Заповнюються  форми звітності в тисячах гривень з одним десятковим знаком, а зведені звіти (до яких включено дані звітів двох і більше юридичних осіб) — в тисячах гривень.

      Однією  із важливих вимог, що ставляться до звітності  підприємств і організацій всіх форм власності, є повнота і достовірність її показників. Тому до початку складання звітності проводиться значна підготовча робота. Насамперед необхідно перевірити повноту відображення в поточному обліку господарських операцій, оформлених відповідними документами, і завершити облікові записи; уточнити розподіл витрат і доходів між суміжними звітними періодами; перевірити стан розрахунків і списати у встановленому порядку нереальну дебіторську заборгованість, а також кредиторську заборгованість, по якій минули строки задавнення позову; розподілити витрати по обслуговуванню виробництва й управлінню; визначити фактичну собівартість випущеної із виробництва та реалізованої продукції (робіт, послуг); визначити і списати фінансовий результат (прибутки, збитки) від реалізації та позареалізаційних операцій; списати (при складанні річного звіту) використаний протягом року прибуток.

      Після цього перевіряють правильність облікових записів, взаємно звіряють дані синтетичного й аналітичного обліку і роблять виправні записи для  усунення виявлених помилок (якщо вони мали місце).

      Перед складанням річного звіту обов'язково проводять повну інвентаризацію господарських засобів, їх джерел, стану  розрахунків з дебіторами і кредиторами  і відображають її результати в обліку. Суми статей балансу по розрахунках з фінансовими, податковими органами, установами банків повинні бути погоджені з ними і відрегульовані. За діючим положенням передбачено повну інвентаризацію проводити в максимально наближені до складання річного звіту строки (з 1 жовтня до 1 січня). Отже, якісна відмінність між квартальним і річним балансом полягає у тому, що перший складають в основному за даними поточного обліку, а показники річного балансу обов'язково підтверджуються результатами інвентаризації, що забезпечує їх достовірність.

      Баланс  та інші форми звітності підписуються керівником підприємства і головним бухгалтером, а у випадку відсутності на підприємстві бухгалтерської служби, — керівником спеціалізованої організації або спеціалістом, які за угодою виконували роботу з ведення бухгалтерського обліку і складання звітності. Особи, які підписали звітність, несуть повну відповідальність за достовірність звітних показників.

      Підприємства  зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність:

      — органам, до сфери управління яких вони належать;

      — трудовим колективам (на їх вимогу);

      — власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено законом;

      — органам виконавчої влади та іншим  користувачам відповідно до законодавства. Строки подання фінансової звітності встановлюються Кабінетом Міністрів України.

      Фінансова звітність не становить комерційної  таємниці, крім випадків, передбачених законодавством. Відкриті акціонерні товариства, підприємства-емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні і фондові біржі, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 липня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність і консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.

      Контроль  за дотриманням законодавства про  бухгалтерський облік і звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законами.

      Відповідні  органи при перевірці поданої на їх адресу звітності встановлюють правильність оформлення звіту і звітних даних; наявність всіх звітних форм; взаємозв'язок і погодженість між окремими показниками.

      Затвердження  звітності підприємства відповідним  органом оформляється актом (висновком), у якому дається також оцінка діяльності підприємства та пропозиції щодо підвищення ефективності його діяльності.

      Виправлення показників, що відносяться до звітного періоду і які зумовлюють зміни  окремих облікових записів підприємства, називається реформацією. 
 

      2.2 Сучасні підходи організації звітності бюджетних установ, її особливості та склад 

      В Україні здійснюється державне регулювання  бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Згідно зі ст. 6 Закону про  бухгалтерський облік порядок ведення  бухгалтерського обліку та складання  фінансової звітності про виконання  кошторисів бюджетних установ регулюється Головним управлінням Державного казначейства України (ГУДКУ). Воно розробляє План рахунків бухгалтерського обліку і порядок його застосування, інструкції з обліку наявності та використання бюджетних та позабюджетних коштів, валютних операцій, основних засобів. Така сувора регламентація методології обліку забезпечує його єдність, порівнюваність показників установ різних галузей невиробничої сфери, можливість отримання зведених показників для контролю за виконанням кошторисів і бюджетів. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, які розробляються і затверджуються Міністерством фінансів України, на бюджетні установи не поширюються.