Шляхи підвищення ефективності функціонування недержавних пенсійних фондів

  1. Поняття про недержавні пенсійні фонди

 

Недержа́вний пенсі́йний фонд (НПФ) — це фінансова установа, що працює винятково для пенсійного забезпечення громадян і має статус неприбуткової організації. Фонд залучає пенсійні внески вкладників, інвестує кошти з метою їхнього збільшення та захисту від інфляції, а пізніше здійснює пенсійні виплати учасникам за рахунок накопичених пенсійних активів.

Недержавну пенсію виплачують додатково  до державної. Розмір недержавної пенсії, на яку можуть сподіватися вкладники й учасники, залежить від розміру пенсійних внесків, періоду накопичення та суми отриманого інвестиційного прибутку.

З моменту зарахування коштів на індивідуальний пенсійний рахунок  вони стають вашою приватною власністю, на них поширюється право успадкування, їх не можна відчужити на користь третіх осіб.

НПФ бувають трьох  видів:

  • відкриті
  • корпоративні
  • професійні

Податкове законодавство України звільняє учасників НПФ від оподаткування вкладів аж до моменту одержання пенсійних виплат. Учасник НПФ (вкладник фонду на свою користь) у будь-який момент може перевести кошти в інший недержавний пенсійний фонд, у страхову організацію або на банківський пенсійний депозитний рахунок.

Пенсійний вік, після  досягнення якого учасник має  право на одержання пенсійних  виплат, він визначає самостійно. Цей  вік може відрізнятися від пенсійного віку, визначеного в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, та не більш ніж на 10 років, тобто від 50 до 70 років — для чоловіків, від 45 до 65 років — для жінок.

Учасник має право  на одноразові виплати з НПФ, якщо:

  • на момент виходу на пенсію сума коштів на індивідуальному рахунку менша, ніж законодавчо встановлена мінімальна сума;
  • він виїжджає за кордон на постійне місце проживання;
  • стан його здоров'я — критичний, і це підтвердила медична установа (онкологічне захворювання, інсульт, інвалідність І групи).

Окрім того, пенсійні кошти  одноразово виплачують спадкоємцям учасника НПФ.

НПФ не здійснює своєї  діяльності самостійно, а користується послугами адміністратора (адміністрування  фонду), зберігача (зберігання активів) і управляючого активами (управління активами). Послуги з адміністрування  та управління активами можуть надаватися однією юридичною особою.

Адміністратор веде бухгалтерський та податковий облік НПФ і саме він володіє інформацією скільки  коштів накопичено на користь кожного  учасника НПФ.

2. Аналіз сучасного  стану та основних перешкод на шляху розвитку недержавних пенсійних фондів України

Недержавне пенсійне забезпечення відіграє надзвичайно  важливу роль

у забезпеченні гідного  рівня життя громадян після виходу на пенсію. А також, забезпечує економічний  розвиток країни, оскільки сформовані фонди за рахунок внесків вкладників є стабільним джерелом інвестицій. Розвиток недержавного пенсійного забезпечення обумовлюється такими чинниками:

● демографічні: посилення  демографічного старіння населення, що призводить до незбалансованості демографічного навантаження на працездатне населення.  Згідно зі статистичними даними, вже сьогодні на двох пенсіонерів (13,8 млн осіб) припадає усього троє працюючих (21 млн осіб).  За прогнозом уряду до 2050 р. кількість пенсіонерів в Україні збільшиться у два рази;

● соціальні: перехід  до ринкової економіки зумовив відмову  від принципу,  на якому була побудована солідарна система: "працюючі повинні забезпечувати грошима непрацюючих";

  • зниження економічної активності працездатного населення;
  • масштабна трудова міграція працездатного населення;
  • поширення тіньової зайнятості і тіньових доходів;
  • наявністю у значної частини працюючих пільг із сплати внесків у Пен-

сійний фонд;

  • низький рівень заробітної плати, високий рівень заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування призводить до дефіциту коштів Державного Пенсійного фонду.

Питання розвитку недержавного пенсійного забезпечення є пріоритетним

у діяльності Уряду. Оскільки воно є складовою частиною системи  добровільного пенсійного забезпечення, яке передбачає диверсифікацію джерел отримання доходів та має на меті покращити пенсійне забезпечення громадян України.

Треба відзначити,  що вагомим поштовхом у розвитку як накопичу-

вальної пенсійної системи,  так і недержавного пенсійного забезпечення має поточний стан добровільного пенсійного забезпечення. А саме, згідно з даними Міністерства праці та соціальної політики України на сьогодні маємо конкретні позитивні результати у солідарній системі –  першому рівні пенсійної системи.  Так починаючи із січня місяця цього року докорінно змінилася структура одержувачів пенсій щодо їх розмірів. Так, у 2,5 раза збільшено чисельність пенсіонерів, розмір пенсії у яких перевищував 1500 грн, тобто досяг і перевищив рівень середньої заробітної плати;  у 2,2 раза –  одержувачів пенсій у розмірі від 1000 до 1500 грн; в 1,4 раза – одержувачів пенсій у розмірі від 500 до 1000 грн

Середній розмір трудової пенсії підвищено на 32 %,  а співвідношення

середньої пенсії до мінімальної  пенсії за віком збільшено з 42 % (у грудні 2007 р.) до 60 % (у квітні 2008 р.). Планується підвищувати і надалі рівень пенсійних виплат та соціального забезпечення громадян, проте зрозуміло, що підтримання такого рівня пенсійних виплат на майбутнє неможливе без розвитку добровільної накопичувальної системи недержавного пенсійного забезпечення.

Ринок послуг недержавних  пенсійних фондів сьогодні є найбільш ди-

намічним серед усіх фінансових ринків України. До реєстру фінансових установ уже внесено понад 100 недержавних пенсійних фондів.  За їх кількістю Україна виглядає досить непогано серед країн центральної та східної Європи.

На сьогодні із 101 недержавного пенсійного фонду 14 –  корпоративних, 8 – професійних та 79 – відкритих. Це дає можливість роботодавцям та населенню зробити необхідний вибір.

 

  1. Основні напрями підвищення ефективності функціонування недержавних пенсійних фондів України

Одним із головних пріоритетних напрямків соціального забезпечення в Україні, згідно з Законом "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є пенсійна система, як основа матеріального стану непрацюючих громадян. Обов'язком держави в цьому напрямку є певні організаційні заходи, які дають змогу поетапно, з врахуванням особливостей бюджетного наповнення, досягти відповідного рівня пенсійного забезпечення цієї категорії населення. Починаючи з 2004 р. із прийняттям Закону, починає формуватись нова пенсійна система, яка дасть змогу забезпечити громадянам країни достатній соціальний рівень забезпечення після закінчення активної трудової діяльності. Саме реформування пенсійної системи дасть змогу встановити пряму залежність розміру майбутніх пенсійних виплат безпосередньо від кожної працюючої людини, а не лише від держави. Тобто, це можливість для кожної працюючої людини забезпечити собі достатній рівень доходу після завершення трудової діяльності. Суть пенсійної реформи полягає у переході до трирівневої пенсійної системи, де третім рівнем являється система недержавного пенсійного забезпечення (добровільна накопичувальна).

Третій рівень системи пенсійного забезпечення ґрунтується на засадах добровільної участі громадян у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання додаткових пенсійних виплат. Громадяни на власний вибір відкривають аналогічний накопичувальний рахунок у будь-якому недержавному пенсійному фонді, та вносять внески згідно з укладеною угодою.

Трирівнева пенсійна система гарантує, що кошти на рахунках Державного та недержавних пенсійних  фондів є безпосередньою власністю  вкладників. Тобто, по досягненню пенсійного віку їм буде виплачуватись пенсія першого рівня (солідарна), а також додаткова пенсія у вигляді щомісячних виплат з накопичувальних рахунків Державного пенсійного фонду чи недержавних пенсійних фондів (третій рівень пенсійної системи).

Таблиця 3.1 - Прогноз кількості недержавних пенсійних фондів на 2010, 2011 роки

Показник

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Кількість недержавних  пенсійних фондів

79

96

110

109

124

135


Отже ми бачимо, що за прогнозом, кількість недержавних  пенсійних фондів буде зростати: у 2010 році в порівнянні з 2009 на 14%, а у 2011 році в порівнянні з 2010 на 9%.

Для того, щоб покращення функціонування недержавних пенсійних фондів здійснюються наступні дії :

1) органами виконавчої влади розроблена необхідна нормативно-правова база, достатня для створення та діяльності недержавних пенсійних фондів та інфраструктури, що їх обслуговує. Зокрема, тільки Держфінпослуг, відповідно до своєї компетенції, розробила 31 нормативно-правовий акт, що регулює діяльність суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення;

2) Кабінет Міністрів України запропонував відповідний план заходів, які забезпечили поступовий розвиток ринку послуг недержавного пенсійного забезпечення. Подальший розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення неможливий без активної підтримки її розвитку з боку широких верств населення. Можна дізнатися поведінку народу спрогнозувавши скільки учасників недержавних пенсійних фондів буде в 2010, 2011 році, а також, яка кількість контрактів з недержавним пенсійним фондом буде підписано.

Таблиця 3.2 - Прогноз кількості учасників недержавних пенсійних фондів у 2010 і 2011 роках

 

Показник

2006

2007

2008

2009

2010

2011

 

Кількість учасників

193,3

278,7

482,5

495,7

640,3

751,4

 
               

За прогнозом кількість  учасників недержавних пенсійних  фондів стрімко зростатиме: у 2010 збільшиться на 22,6% в порівнянні з 2009 роком, а у 2011 році в порівнянні з 2010 роком збільшиться на 14,8%.

Таблиця 3.3 - Прогноз кількості  пенсійних контрактів у 2010 і 2011 роках

Вкладники

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Фізичні особи

28517

41277

47400

47402

56843

63121

Юридичні особи

13010

14661

14857

14895

15818

16404


За прогнозом кількість  укладених договорів, як с фізичними  так і з юридичними особами  буде збільшуватися: у 2010 збільшиться  кількість договорів з фізичними  особами на 16,6% в порівнянні з 2009 роком, а у 2011 році збільшиться на 9,9%. У 2010 році договорів з юридичними особами збільшиться на 5,8%, а в 2011році на 3,6%. Можна побачити, що темпи зростання договорів з юридичними особами значно менші від темпів зростання кількості договорів з юридичними особами.

3) державною комісією з регулювання  ринків фінансових послуг України  для виконання розпорядження  Кабінету Міністрів України з  цих питань був розроблений  та затверджений План реалізації  заходів з проведення роз'яснювальної роботи з питань недержавного пенсійного забезпечення на 2007-2008 рр. Протоколом про співпрацю і технічну допомогу між Держфінпослуг та підприємством.

4) проектом Розвитку  ринків капіталу від 15.12.2006 р.  № 178 АВ передбачено проведення  регіональних круглих столів з питань діяльності недержавних пенсійних фондів для роботодавців, підготовка навчального посібника стосовно функціонування недержавних пенсійних фондів, проведення регулярних круглих столів для ЗМІ стосовно діяльності недержавних пенсійних фондів, підготовка брошур, рекламних роликів та інших інформаційних матеріалів для громадськості стосовно пенсійної реформи.

5) Держфінпослуг здійснює  активну співпрацю з обласними  та місцевими органами самоврядування  щодо поширення інформації про  систему недержавного пенсійного  забезпечення та недержавні пенсійні  фонди шляхом проведення просвітницько-пропагандистських заходів.

Основними чинниками, які  знижують ефективність проведення інформаційно-роз'яснювальної  роботи, є недостатність фінансування роз'яснювальної програми як збоку  держави, так і суб'єктів ринку  недержавного пенсійного забезпечення.

Відповідно до концепції  проведення пенсійної реформи в  Україні система недержавного пенсійного забезпечення повинна стати тим  полігоном, на якому повинні бути відпрацьовані основні механізми  функціонування другого рівня накопичувальної  системи пенсійного забезпечення.

Досвід, накопичений протягом 2004--2007 років системою третього рівня, дає можливість зменшити кількість  проблем, пов'язаних із запровадженням накопичувальної системи другого  рівня. Основні риси цієї системи  визначені в проекті Закону України «Про запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», схваленого Кабінетом Міністрів України та внесеного до Верховної Ради України (№ 2854).

Якщо спиратися на законопроекти стратегії і концепції, то можна визначити основні шляхи вирішення проблем прискорити впровадження в обіг іпотечних цінних паперів, створити умови для виведення на організований фондовий ринок нових корпоративних цінних паперів. Є цілий ряд і інших, перш за все, організаційних питань, які потребують скорішого вирішення.

Не обґрунтований, збільшений термін, встановлений для спрямування  страхових внесків до недержавних  пенсійних фондів. Досвід функціонування добровільного пенсійного забезпечення інших країн доводить, що оптимальним  терміном тут може бути 3 роки.

Не зважаючи на те, що запровадження професійної пенсійної  системи планується з 2014 року, без  належного обгрунтування форсується дострокове запровадження цієї системи. Передбачене законопроектом самостійне укладання пенсійних контрактів між учасником та недержавним пенсійним фондом не відповідає нормам Закону України « Про недержавне пенсійне забезпечення». Незрозумілі істотні умови пенсійного контракту, з огляду на те, що вони укладаються між учасником і недержавним пенсійним фондом. Потребує більш чіткого розподілу функцій контролю за здійсненням виплат між Пенсійним фондом України, роботодавцем, фізичними особами та адміністраторами недержавних пенсійних фондів. Не розмежовані функції між органами влади та суб'єктами ринку. Якісне вирішення проблеми неможливе без посилення контролю з боку Уряду за впровадженням накопичувальних пенсійних систем та активізації роботи державних органів влади згідно своїх повноважень.

Стала стратегія розвитку є важливим завданням, яке слід виконувати за допомогою приватного сектора ринку небанківських фінансових послуг. Оскільки ринки капіталу є недостатньо розвиненими порівняно з банківським сектором, розширення ролі недержавних пенсійних фондів України дозволить забезпечити важливі економічні переваги в плані посилення фінансового посередництва і вдосконалення мобілізації внутрішніх заощаджень. Зокрема, небанківські ощадні установи, які працюють на договірних засадах і представлені переважно недержавними пенсійними фондами та страховими компаніями, демонструють тенденцію довгострокового інвестування, а це є важливим фактором мобілізації заощаджень і економічного розвитку.

Сьогодні недержавне пенсійне забезпечення розвивається дуже повільно, що пов'язано насамперед з  нерозвиненістю фінансового ринку в Україні. Держава намагається поетапно вирішити усі існуючи проблеми і прискорити процес розвитку недержавних пенсійних фондів. Ця Концепція спрямована на посилення захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг (в т.ч. учасників недержавних пенсійних фондів) та зміцнення довіри населення до фінансових установ. Передбачено, що реалізація цієї концепції пройде в декілька етапів. Перший етап заплановано на 2009-2012 рр., він включатиме в себе низку наступних заходів:

адаптація положень, щодо порядку та умов надання роздрібних фінансових послуг, до законодавства Європейського Союзу;

перехід небанківських  фінансових установ на міжнародні стандарти  фінансової звітності;

розроблення та реалізація державної програми інформування громадськості  про діяльність та послуги небанківських фінансових установ.

Наступний етап почнеться  з 2012 р. Він включатиме в себе:

1) запровадження правових  механізмів досудового розгляду  скарг споживачів і розв'язання  спорів;

2) розробку стандартів  надання фінансових послуг.

Недостатній розвиток фондового ринку також є перешкодою становлення недержавного рівня пенсійного забезпечення. На державному рівні з цього приводу вирішуються наступні питання:

здійснення реформи  корпоративного управління для стимуляції розвитку корпоративного сектору економіки, який є одним з основних джерел внесків до накопичувального фонду та підвищення прибутковості і ліквідності корпоративних цінних паперів, що являються об'єктом інвестування пенсійних активів;

запровадження нових  видів надійних фінансових інструментів, які були б адаптовані до української економіки, що схильна до інфляції;

3) вирішення питання  публічного розміщення цінних  паперів і можливості інвестування  в них активів недержавних  пенсійних фондів;

4) проведення податкової  реформи, мета якої - створення податкових стимулів для легалізації доходів як роботодавців так і особистих доходів працівників, гроші котрих є джерелом сплати пенсійних внесків;

5) прийняття заходів  щодо удосконалення регулювання  фондового ринку;

6) збільшення нормативу інвестування в іноземні цінні папери, що передбачає, у свою чергу, спрощення процедури виходу українських недержавних пенсійних фондів на міжнародні фінансові ринки [19, c. 65].

Якісна реалізація перелічених  заходів стає можливою лише при скоординованій роботі трьох державних регуляторів фондового ринку: Національного банку України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку. Мета такої співпраці - уникнення можливого дублювання функцій і нагляду, але при цьому збереження повного контролю за кожним суб'єктом ринку.

На сучасному етапі  проведення пенсійної реформи найважливішим  є впровадження її в життя, реалізація на практиці тих переваг, принципів, які концептуально закладені  в побудову нової пенсійної системи. Успішна реалізація цього етапу залежить від розв'язання ряду невирішених проблем, пов'язаних з удосконаленням законодавчої бази, системи оподаткування, розвитком недержавного пенсійного забезпечення, фінансової стабільності пенсійної системи. Надзвичайно важливою проблемою є забезпечення довгострокової стабільності пенсійної системи. Фінансова стабільність пенсійної системи залежить від ряду факторів: конкретного стану розвитку економіки, рівня соціального податку, тобто тарифу страхових внесків або нарахування на фонд оплати праці, демографічного навантаження на працюючу частину населення, співвідношення середньомісячного розміру пенсії до середньомісячного розміру заробітної плати, наявності коштів у пенсійній системі та ін. Дослідження показують, що підвищення ставок відрахування до пенсійної системи не вирішує проблем фінансової стабільності. Підвищення тарифу внесків на пенсійне страхування є безперспективним тому, що підвищує макроекономічний ризик і перешкоджає фінансовій стабільності в країні, зокрема сприяє зростанню інфляційних процесів, підвищенню цін на продукцію та послуги, зростанню частки осіб, які ухиляються від сплати внесків та тіньового сектору економіки. Зростання демографічного навантаження на працюючу частину населення обумовлено негативними демографічними процесами - старіння населення та від'ємний природний приріст. Низький рівень народжуваності, зниження питомої ваги молодих вікових груп до 16 років у поєднанні з очікуваним майбутнім збільшенням тривалості життя сприятимуть зростанню чисельності пенсіонерів і постаріння населення. Збереження сучасних масштабів поширення пільгових пенсій та рівня безробіття неодмінно призведе до того що вже через 20-25 років кількість пенсіонерів зрівняється з кількістю працюючих, а в 40-х роках перевищить її [16, c. 43].

Постаріння населення  збільшує демографічне навантаження на працюючих. Ці об'єктивні фактори  обумовлюють зростання фінансового  дефіциту пенсійної системи. Підвищенню стабільності пенсійної системи  сприяють ряд заходів. Підтримання стабільної купівельної спроможності пенсій шляхом застосування специфічної по відношенню до інших доходів населення індексації пенсійних виплат та скасування обмеження на максимальний розмір пенсій. Припинення фінансування пільгових пенсій за рахунок фінансування страхових внесків. У чинному законодавстві існують проблеми дискримінації та нерівноправності громадян щодо права на розмір призначення пенсій. Пільговим категоріям пенсія визначена у розмірі 80 % (максимально 90 %) від заробітку, тоді як в інших категоріях громадян вона не може перевищувати 75 % заробітку [34]. Крім того, у пільгових категоріях пенсія призначається без будь-якого обмеження, а в звичайних громадян вона обмежена трьома-чотирма (підземні та аналогічні професії) мінімальними пенсіями. Це питання необхідно вирішувати шляхом заміни пільгових пенсій на систему недержавного пенсійного забезпечення через професійні фонди. У довгостроковій перспективі заміна системи пільгових пенсій на систему професійних фондованих пенсій безумовно сприятиме зміцненню фінансової стабільності і державної солідарної пенсійної системи.

Розв'язати проблеми формування нової пенсійної системи та підвищити  її ефективність допоможуть такі заходи:

комплексний підхід до реформування та впровадження пенсійної системи;

подальше удосконалення  законодавства про виплату пенсій за солідарною системою з метою поступового  переходу до системи страхування;

розмежування джерел фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами. На першому етапі - розмежування джерел фінансування з Державним бюджетом, а на другому - поступове переведення фінансування дострокових пенсій (за списком №1 та №2 ) інших категорій підвищених пенсій у систему недержавних професійних та корпоративних пенсійних фондів з обов'язковим відрахуванням до них пенсійних внесків з боку відповідних роботодавців;

поступове запровадження  системи управління Пенсійним фондом на основі паритетного представництва сторін соціального партнерства (представників  держави, роботодавців та працівників);

підвищення ефективності управління системою пенсійного забезпечення за рахунок передачі недержавним  компаніям функцій управління пенсійними активами.

розробка та впровадження ефективного механізму функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення;

удосконалення системи  оподаткування для формування другого  і третього рівнів пенсійної системи. Встановлення єдиної системи норм оподаткування  послуг фінансових установ з недержавного пенсійного забезпечення по аналогії з системою довгострокового страхування життя;

забезпечення законодавчих державних гарантій ефективного  функціонування недержавних пенсійних  фондів, фондових ринків, інфраструктури.

Дослідження проблеми реформування пенсійної системи, її впровадження мають першочергове значення. Актуальність цих проблем посилюється у зв'язку з тим, що реформування пенсійної реформи відповідатимуть реформуванню всієї економічної системи тому, що створення обов'язкового накопичувального фонду та системи недержавних пенсійних фондів створять додаткові стимули для виходу економіки з тіні та слугуватимуть великим потенціалом фінансових ресурсів для інвестування і розвитку економіки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  УПРАВЛІННЯ

ВУГЛЕДАРСЬКИЙ КОЛЕДЖ

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

 

З Дисципліни Соціальне страхування

На Тему Шляхи підвищення ефективності функціонування недержавних пенсійних  фондів

 

 

 

 

 

 

 

                                                                  Виконала

Студентка групи ФіК-09

                                                                        Хазієва Юлія

                                                                    Перевірила

                                                                            Ткаченко Ю. Д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вугледар 2012


Шляхи підвищення ефективності функціонування недержавних пенсійних фондів