Система індикаторів економічної безпеки України
ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана»
Факультет
міжнародної економіки і
Кафедра міжнародного менеджменту
Реферат
З дисципліни «Міжнародна економічна діяльність України»
на тему:
«Система
індикаторів економічної
Роботу виконав:
Студент IV курсу, 11 групи
Спеціальності 6503
Шолудько Л.Д.
Перевірила:
Ярош Ю.В.
КНЕУ - 2013 рік
ЗМІСТ
Вступ
- Сутність поняття «Економічна безпека держави»
- Складові економічної безпеки України
- Індикатори економічної безпеки України
Список використаних джерел
ВСТУП
Економічна безпека є
Економічної безпеки можна досягти
тоді, коли ступінь залежності країни
від інших держав, а також ступінь
загострення
1) Сутність поняття «Економічна безпека держави»
Економічна безпека — це такий стан національної економіки, за якого забезпечуються захист національних інтересів, стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, здатність до розвитку та захищеність життєво важливих інтересів людей, суспільства, держави. Під життєво важливими інтересами в даному контексті розуміють сукупність потреб, які забезпечують існування і прогресивний розвиток особистості, суспільства, держави. Економічна безпека є однією зі складових національної безпеки, яка охоплює також оборонну, екологічну безпеку тощо.
Основними завданнями економічної
безпеки є: забезпечення пропорційного
та безперервного економічного зростання,
приборкання інфляції та безробіття,
формування ефективної структури економіки
та розвинутого ринку цінних паперів,
скорочення дефіциту бюджету та державного
боргу, забезпечення соціального захисту
та підвищення якості життя населення,
підтримка стійкості
Об'єктами економічної безпеки є держава, суспільство, громадяни, підприємства, установи та організації, території, окремі складові економічної безпеки. Основним суб'єктом економічної безпеки виступає держава, яка здійснює свої функції в цій сфері через органи законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. [3].
Економічної безпеки можна досягти тоді, коли ступінь залежності країни від інших держав, а також ступінь загострення внутрішньополітичної, соціально-економічної та екологічної ситуації не перевищує межі, за якою втрачається національний суверенітет, послаблюється економічний потенціал, суттєво знижуються рівень і якість життя громадян. Нехтування економічною безпекою може призвести до катастрофічних наслідків: руйнації внутрішнього виробництва, витіснення з внутрішнього ринку вітчизняних товаровиробників, банкрутства підприємств, підриву системи життєзабезпечення нації. Основними характеристиками національної безпеки держави є економічна незалежність, стабільність національної економіки, здатність до розвитку. [2].
Для забезпечення стабільного економічного розвитку першочерговими завданнями є усунення загроз економічній безпеці країни. Загрози економічній безпеці України - це сукупність наявних та потенційно можливих явищ і чинників, що створюють небезпеку для реалізації національних інтересів у економічній сфері. За характером виникнення їх можна поділити на дві групи: зовнішні та внутрішні. Сьогодні зовнішніми загрозами економічній безпеці України, за висновками експертів, е: енергетична залежність національного виробництва; сировинна орієнтація експорту українських товарів; імпортна інтервенція товарів на внутрішній ринок та зростання залежності від імпортних поставок; висока заборгованість міжнародним фінансовим організаціям; низька конкурентоспроможність вітчизняних товарів на світовому ринку. До внутрішніх загроз економічної безпеки належать: істотне скорочення внутрішнього валового продукту, зниження інвестиційної та інноваційної активності і науково-технічного та технологічного потенціалу, скорочення досліджень на стратегічно важливих напрямах інноваційного розвитку; нестабільність фінансової (передусім податкової) та грошово-кредитної політики держави; зростання дефіциту державного бюджету та внутрішнього боргу. За ступенем впливу загрози поділяють на мінімальні, середні та максимальні. Мінімальний рівень впливу загрози свідчить, що певна проблема зумовлює виникнення несприятливих умов для відтворюваних процесів в економіці, середній рівень впливу загрози вказує на те, що проблема спричиняє несприятливі тенденції в економіці, а максимальний рівень впливу загрози показує, що проблема породжує необоротні негативні процеси в економіці. [1, ст. 31].
У системі економічної безпеки визначальну роль відіграють національні економічні інтереси, їх пріоритети. Для визначення національних економічних інтересів необхідним є: аналіз поточного стану економіки та виявлення тенденцій розвитку; моделювання і прогнозування соціально-економічного розвитку; корегування заходів державного регулювання з метою досягнення бажаних цілей. У зазначених діях особливо важливою є розробка системи економічних показників, які б надавали кількісну оцінку соціально-економічного розвитку країни. їх обов'язково треба відображати в діючій статистиці. До найпріоритетніших економічних інтересів належать: створення самодостатньої соціально орієнтованої економіки; збереження та розвиток інтелектуального та науково-технічного потенціалу; забезпечення економічно безпечних умов життєдіяльності суспільства; побудова рівноправних і взаємовигідних економічних відносин з іншими державами.[1, ст.44].
2) Складові економічної безпеки України
Складовими економічної
Макроекономічна безпека – це стан економіки, за якого досягається збалансованість макроекономічних відтворювальних пропорцій.
Фінансова безпека - це стан бюджетної, грошово-кредитної, банківської, валютної систем та фінансових ринків, який характеризується збалансованістю, стійкістю до внутрішніх і зовнішніх негативних загроз, здатністю забезпечити ефективне функціонування національної економічної системи та економічне зростання. Вона, в свою чергу, містить такі складові: бюджетну, валютну, грошово - кредитну, боргову безпеку та безпеку страхового і фондового ринків. Бюджетна безпека – це стан забезпечення платоспроможності держави з урахуванням балансу доходів і видатків державного та місцевих бюджетів і ефективності використання їх коштів. Валютна безпека – це стан курсоутворення, який створює оптимальні умови для розвитку вітчизняного експорту, безперешкодного припливу в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи. Грошово – кредитна безпека – це стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та рівнем інфляції, що забезпечує економічне зростання та підвищення реальних доходів населення. Боргова безпека – це рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи. Безпека страхового і фондового ринку – це оптимальний обсяг капіталізації ринку, здатний забезпечити стійкий фінансовий стан емітентів, власників, покупців, організаторів торгівлі, торгівців, інститутів спільного інвестування, посередників (брокерів), консультантів, реєстраторів, депозитаріїв, зберігачів та держави в цілому.
Зовнішньоекономічна безпека – це стан відповідності зовнішньоекономічної діяльності національним економічним інтересам, що забезпечує мінімізацію збитків держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників та створення сприятливих умов розвитку економіки завдяки її активній участі у світовому поділі праці.
Інвестиційна безпека – це рівень національних та іноземних інвестицій (за умови оптимального їх співвідношення), який здатен забезпечити довгострокову позитивну економічну динаміку за належного рівня фінансування науково-технічної сфери, створення інноваційної інфраструктури та адекватних інноваційних механізмів.
Науково – технологічна безпека – це стан науково-технологічного та виробничого потенціалу держави, який дає змогу забезпечити належне функціонування національної економіки, достатнє для досягнення та підтримки конкурентоспроможності вітчизняної продукції, а також гарантування державної незалежності за рахунок власних інтелектуальних і технологічних ресурсів.
Енергетична безпека – це стан економіки, який забезпечує захищеність національних інтересів у енергетичній сфері від наявних і потенційних загроз внутрішнього та зовнішнього характеру, дає змогу задовольняти реальні потреби в паливно-енергетичних ресурсах для забезпечення життєдіяльності населення та надійного функціонування національної економіки в режимах звичайного, надзвичайного та воєнного станів.
Виробнича безпека – це рівень розвитку промислового комплексу країни, що здатний забезпечити зростання економіки та розширене її відтворення.
Демографічна безпека – це стан захищеності держави, суспільства та ринку праці від демографічних загроз, за якого забезпечується розвиток України з урахуванням сукупності збалансованих демографічних інтересів держави, суспільства й особистості відповідно до конституційних прав громадян України.
Соціальна безпека – це стан розвитку держави, за якого держава здатна забезпечити гідний і якісний рівень життя населення незалежно від впливу внутрішніх і зовнішніх загроз.
Продовольча безпека – це рівень продовольчого забезпечення населення, який гарантує соціально-економічну та політичну стабільність у суспільстві, сталий та якісний розвиток нації, сім'ї, особи, а також сталий економічний розвиток держави.[2].
Основним критерієм економічної безпеки країни є здатність її економіки зберігати або, принаймні, швидко відновлювати критичний рівень суспільного відтворення в умовах припинення зовнішніх надходжень товарів і послуг чи загострення кризових ситуацій внутрішнього характеру. В найбільш узагальненому вигляді основні критерії економічної безпеки України можна сформулювати таким чином:
- національна економіка
має забезпечуватися
- потрібні достатні обсяги
державних резервів і запасів
стратегічно важливих видів
- потрібен достатній для підтримання науково - обґрунтованих рівнів споживання населенням обсяг споживчих товарів;
- фінансово-бюджетна і
грошово-кредитна системи
- мають бути сприятливі умови для розвитку підприємництва;
- необхідно забезпечити
випереджальний розвиток
- інститути державної
влади повинні мати можливість
здійснювати дієву політику
- має забезпечуватися
ефективне включення
- включення в міжнародні
валютно-фінансові відносини
3) Індикатори економічної безпеки України
Економічна безпека оцінюється за певними критеріями — показниками-індикаторами. Індикаторами економічної безпеки країни є найважливіші економічні показники, визначені на основі критеріїв економічної безпеки, які відображають стан та динаміку розвитку економіки країни, а відхилення від оптимальних значень чи перевищення граничних розмірів їх призводить до порушення нормального перебігу відтворювальних процесів, виникнення або посилення негативних явищ і тенденцій суспільного розвитку. Оптимальні значення таких індикаторів - це інтервали значень, у межах яких створюються найбільш сприятливі умови для відтворювальних процесів в економіці. Порогові значення індикаторів є кількісними величинами, порушення яких спричиняє несприятливі тенденції в економіці, а граничні значення індикаторів відображають значення показників, порушення яких зумовлює загрозливі процеси в економіці.[2].
Найважливішими з них є:
- Структура ВВП, обсяг і темпи розвитку промисловості, обсяг і динаміка інвестицій;
- природно-ресурсний виробничий і науково-технічний потенціали країни; ефективність використання ресурсів;
- конкурентоспроможність економіки на внутрішньому та зовнішньому ринках;
- темпи інфляції;
- рівень безробіття;
- якість життя, тобто ВВП на душу населення, ступінь диференціації доходів, забезпеченість населення матеріальними благами й послугами;
- дефіцит бюджету та державного боргу;
- енергетична залежність;
- інтегрованість у світову економіку.[3].
Встановлення, зокрема, порогових значень індикаторів економічної безпеки України ґрунтується на врахуванні світового досвіду щодо нормалізації показників економічної безпеки та напрацювань українських вчених. Перелік індикаторів економічної безпеки України та їхні порогові значення, визначені Міністерством економіки України, наведено Таблиці 1.
Таблиця 1. Перелік основних індикаторів економічної безпеки України та їхніх порогових значень.
Індикатор, одиниця виміру |
Порогове значення |
Індикатори та порогові значення індикаторів стану макроекономічної безпеки | |
Рівень "тонізації" економіки, % до ВВП |
Не більше ЗО |
Відношення обсягу ВВП до середнього значення у країнах ЄС, % |
Не менше 75 |
Валове нагромадження основного капіталу, % до ВВП |
Не менше 25 |
Відношення сальдо платіжного балансу України до ВВП, % |
-1 -+1 |
Відношення темпу зростання продуктивності праці до темпу зростання заробітної плати, разів |
Не менше 1 |
Частка сектору |
Не більше 20 |
Індикатори та порогові значення індикаторів стану фінансової безпеки | |
1. Бюджетна безпека |
|
Рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет, % |
Не більше 30 |
Відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП, % |
Не більше 4 |
Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень, % |
Не більше ЗО |
Обсяг трансфертів з державного бюджету, % до ВВП |
Не більше 10- 15 |
Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України, % |
Не більше 20- ЗО |
2. Безпека грошового ринку та інфляційних процесів |
|
Відношення обсягу грошового агрегату МЗ до ВВП (рівень монетизації), % |
Не більше 50 |
Відношення ВВП до обсягу грошового агрегату М2 (швидкість обігу), кількість оборотів |
Не більше 2 |
Обсяг готівки, % до ВВП |
Не більше 4 |
Рівень інфляції (до грудня попереднього року), % |
Не більше 107 |
Індикатор, одиниця виміру |
Порогове значення |
Рівень середньої відсоткової ставки кредитів комерційних банків відносно інфляції, % |
Не більше 5 |
3. Валютна безпека |
|
Темп зміни індексу офіційного курсу гривні до долара США до показників попереднього періоду, % |
Не більше 6 |
Відношення обсягів депозитів в іноземній валюті до загальних обсягів депозитів (рівень доларизації), % |
Не більше 25 |
4. Боргова безпека |
|
Відношення загального обсягу державного боргу до ВВП, % |
Не більше 55 |
Відношення загального обсягу зовнішнього боргу до ВВП, % |
Не більше 25 |
Рівень зовнішньої заборгованості на одну особу, дол. США |
Не більше 200 |
Відношення обсягу внутрішнього боргу до ВВП, % |
Не більше ЗО |
Індикатори та порогові значення індикаторів стану зовнішньоекономічної безпеки | |
Частка імпорту у внутрішньому споживанні держави, % |
Не більше ЗО |
Частка імпорту продовольства у внутрішньому споживанні держави, % |
Не більше 25 |
Відношення обсягу експорту до ВВП, % |
Не більше 50 |
Відношення обсягу імпорту до ВВП, % |
Не більше 50 |
Індикатори та порогові значення
індикаторів стану | |
Ступінь зношення основних засобів, % |
Не більше 35 |
Відношення обсягів інвестицій в основний капітал до ВВП, % |
Не менше 25 |
Відношення чистого приросту прямих іноземних інвестицій до ВВП, % |
5-10 |
Частка прямих іноземних інвестицій у загальному обсязі інвестицій, % |
Від 20 до ЗО |
Індикатори та порогові значення індикаторів стану науково-технологічної безпеки | |
Частка видатків державного бюджету на науку у ВВП, % |
Не менше 1,7-2 |
Індикатор, одиниця виміру |
Порогове значення |
Частка підприємств, що впроваджують інновації, в загальній кількості промислових підприємств, % |
Не менше 50 |
Коефіцієнт винахідницької активності (кількість отриманих охоронних документів (патентів) на 1 млн осіб) |
Не менше 400 |
Частка реалізованої інноваційної продукції у загальному обсязі промислової продукції, % |
Не менше 5 |
Індикатори та порогові значення індикаторів стану енергетичної безпеки | |
Енергоємність ВВП, кг ум. п./грн |
0,2-0,5 |
Ступінь забезпечення паливно-енергетичними ресурсами, % |
Не менше 100 |
Частка власних джерел у балансі паливно-енергетичних ресурсів держави, % |
Не менше 50 |
Частка домінуючого паливного ресурсу в споживанні паливно-енергетичних ресурсів, % |
Не більше ЗО |
Частка імпорту палива з однієї країни (компанії) в загальному його обсязі, % |
Не більше 30 |
Індикатори та порогові значення індикаторів стану соціальної безпеки | |
Частка населення із сукупними витратами, які нижче 75 % медіанного рівня сукупних витрат (рівень бідності), % |
Не більше 25 |
Частка населення із середніми сукупними витратами на одну особу на місяць, які є нижчими від прожиткового мінімуму, % |
Не більше 40 |
Відношення середньої зарплати до прожиткового мінімуму, разів |
Не менше 3 |
Відношення сукупних витрат 10 % найбільш забезпеченого населення до 10 % найменш забезпеченого, разів |
Не більше 8 |
Частка витрат на харчування (продовольчі товари та харчування поза домом) у загальному обсязі споживчих грошових витрат домогосподарств, % |
Не більше 50 |
Рівень безробіття (за методологією МОП), % |
Не більше 10 |
Індикатор, одиниця виміру |
Порогове значення |
Наявність житлового фонду в середньому на одну особу, м2 |
Не менше 25 |
Коефіцієнт старіння (станом на 1 січня), % |
Не більше 18 |
Демографічне навантаження непрацездатного населення на працездатне, % |
Не більше 60 |
Очікувана тривалість життя при народженні, років |
Не менше 70 |
Індикатори та порогові значення індикаторів стану продовольчої безпеки | |
Добова калорійність харчування людини, тис. ккал |
Не менше 2,7 |
Споживання м'яса та м'ясопродуктів (за рік/особа), кг |
Не менше 83 |
Споживання молока та молочних продуктів (за рік/особа), кг |
Не менше 380 |
Споживання риби та рибопродуктів (за рік/особа), кг |
Не менше 20 |
Споживання овочів та баштанних (за рік/особа), кг |
Не менше 161 |
Споживання фруктів, ягід, горіхів та винограду (без переробки на вино) (за рік/особа), кг |
Не менше 90 |
Споживання хліба та хлібопродуктів (за рік/особа), кг |
Не менше 101 |
Виробництво зерна на одну особу за рік, т |
Не менше 0,8 |
Індикатори та порогові значення індикаторів стану виробничої безпеки | |
Частка у промисловому виробництві обробної промисловості, % |
Не менше 70 |
Частка у промисловому виробництві машинобудування, % |
Не менше 20 |
Рентабельність операційної діяльності промислових підприємств, % |
Не менше 5 |
Ступінь зносу основних засобів промисловості, % |
Не більше 35 |
Нормативними актами України рекомендується переглядати перелік системи індикаторів та їх порогових значень не рідше ніж один раз на два роки. Разом з тим слід зазначити, що вони можуть переглядатися частіше у разі різких змін економічної кон'юнктури національного та світового ринків, структурних зрушень у національних економічних системах, загострення кризових явищ. Такі оцінки є основою для прийняття управлінських рішень щодо аналізу, попередження та нейтралізації реальних і потенційних загроз національним інтересам у відповідній сфері діяльності.
З метою забезпечення економічної безпеки держава реалізує низку системних заходів, спрямованих на внутрішню і зовнішню стабілізацію. Основними напрямами державної політики гарантування національної безпеки України в економічній сфері є: забезпечення умов для сталого економічного зростання та підвищення конкурентоспроможності національної економіки; прискорення прогресивних структурних та інституціональних змін в економіці, поліпшення інвестиційного клімату, підвищення ефективності інвестиційних процесів; стимулювання випереджального розвитку наукомістких високотехнологічних виробництв; удосконалення антимонопольної політики та створення ефективного механізму державного регулювання природних монополій; скорочення рівня "тінізації" економіки через реформування податкової системи, оздоровлення фінансово-кредитної сфери та припинення відпливу капіталів за кордон, зменшення позабанківського обігу грошової маси; створення гарантій соціальної стабільності у суспільстві. [2].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Економічна безпека держави: сутність та напрями формування [Текст] – Л.С. Шевченко, О.А. Гриценко, С.М. Макуха та ін.; за ред. Л.С. Шевченко – Х. Право, 2009. – 312 с.
- http://pidruchniki.ws/
1597012241785/ekonomika/ ekonomichna_bezpeka_derzhavi_ pokazniki_otsinki_rivnya - http://library.if.ua/book/62/
4501.html - Пастернак – Таранущенко Г.А. Економічна безпека держави / Г.А. Пастернак - Таранущенко. – К.: «Кондор», 2002. – 302 с.
- http://www.me.gov.ua/control/
publish/article?art_id=97980

- Система інформаційного законодавства
- Система і процес контролю
- Система кадровой документации
- Система казначейства РФ структура, задачи и функции
- Система кайдзен
- Система кайдзен
- Система кайдзен
- Система и структура органов прокуратуры РФ
- Система и структура педагогической науки
- Система и структура права
- Система и структура федеральных органов исполнительной власти
- Система и формы расчетов хозяйствующего субъекта
- Система и функции таможенных органов
- Система і метод філософії Гегеля