Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Соціальні проблеми молоді

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ АР КРИМ

РВМЗ «КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» (м. Ялта)

ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ КОЛЕДЖ

РЕФЕРАТ

на тему: «Соціальні проблеми молоді»

Робота студентки 11 МНК групи

Носової Д. П.

Ялта 2011

ЗМІСТ:

ВСТУП………………………………………………………………………………3

І. СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МОЛОДІ В УКРАЇНІ………………………………5

1.1. Педагогічні проблеми, соціально-психологічні якості, та ціннісні орієнтації у молодіжному середовищі…………………………………………….5

1.2. Участь молоді у суспільному житті та самореалізація очима молоді……...7

ІІ. СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЛОДІ В УКРАЇНІ……………………….9

2.1. Освіта, доступ до інформаціїї, працевлаштування та забезпечення житлом……………………………………………………………………………….9

2.2. Здоров’я молоді……………………………………………………………….10

2.3. Пропозиції щодо вирішення соціальних проблем молоді…………………12

ІІІ. ВИСНОВОК…………………………………………………………………...16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………18

ВСТУП

Молодь – це соціально-демографічна група, що переживає період становлення соціальної зрілості, адаптації до світу дорослих і майбутні зміни. У цей період людина переживає важливий етап сімейної і позасімейної соціалізації, процес становлення особистості, навчання, засвоєння цінностей, норм, установок зразків поведінки, прийнятих у даному суспільстві. Згідно Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» молодь – громадяни України віком від 14 до 35 років.

Молодіжне законодавство України складається із Законів України «Про дитячі та молодіжні організації», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про Загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про фізичну культуру і спорт», «Кодексу про шлюб та сім’ю»; Постанов та розпорядженнь Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки», «Про затвердження Програми підготовки та залучення молоді до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, створення умов для її професійного зростання», «Про затвердження Державної програми підтримки сім’ї на період до 2010 року», «Про затвердження Типового положення про молодіжний центр праці», «Про утворення Державної соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді»; Указів та розпорядженнь Президента України: «Про гранти Президента України для обдарованої молоді», «Про День студента», «Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді», «Про Національну раду з питань молодіжної політики», «Про соціально-економічну підтримку становлення та розвитку студентської сім’ї» та інших нормативних документів.

Соціальне самопочуття молоді є одним з головних показників розвитку суспільства. Для того щоб формування молоді відбувалося адекватно суспільним процесам, необхідно визначити її роль і місце в суспільстві, з’ясувати її проблеми. Серед них є традиційні – кохання, дружба, пошуки сенсу життя, створення сім’ї тощо. Вирішення багатьох проблем залежить від факторів соціального життя. Не менш актуальними є здоров’я, освіта молоді, спілкування її з дорослими й однолітками. Вивчаючи молодіжні проблеми, неможливо обійтися простим констатуванням позитивних чи тривожних фактів життєдіяльності молодих людей, потрібен глибокий системний аналіз буття молоді. Актуальним є питання постійного скорочення питомої ваги молоді щодо всього населення. В Україні за останні десять років її кількість знизилася з 22 до 20 %. За всіма прогнозами, ця тенденція триватиме і надалі.

Актуальність дослідження обумовили мету роботи: вивчення соціальних проблем молоді та пропозиції щодо їх вирішення. Метою є вивчення проблем молоді, її соціального становлення, участі у суспільному житті та напрацювання рекомендацій для запобігання та подолання кризових явищ у визначених сферах життєдіяльності молодих українців.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

дослідити соціальні проблеми молоді в Україні, а саме педагогічні проблеми, соціально-психологічні якості, та ціннісні орієнтації у молодіжному середовищі, участь молоді у суспільному житті та самореалізація очима молоді;
проаналізувати соціальне забезпечення молоді в Україні у сфері освіти, доступу до інформаціїї, працевлаштування та забезпечення житлом, здоров’я молоді;
внести пропозиції щодо вирішення соціальних проблем молоді.

При написанні роботи була використана наукова література, законодавство України, насамперед Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», а також праці таких дослідників, як О. В. Валькована, В. Т. Лісовський, Ю. В. Манько, К. М. Оганян, В. В. Орлов, В.В. Онікієнко, М. І. Хмелярчук тощо, а також періодичні видання.

І. СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МОЛОДІ В УКРАЇНІ

1.1. Педагогічні проблеми, соціально-психологічні якості,

та ціннісні орієнтації у молодіжному середовищі

Сучасні суспільні процеси різко змінили соціальне, матеріальне і політичне становище молоді. Останнім часом загострилося чимало молодіжних проблем, серед яких найголовніші: низький рівень життя, безробіття і значна економічна та соціальна залежність від батьків; шлюбно-сімейні; низька народжуваність – рівень народжуваності не забезпечує відтворення поколінь; матеріальна незабезпеченість, відсутність ресурсів для поліпшення житлових умов; поганий стан здоров’я і зростання рівня соціальних відхилень; втрата ідеалів, соціальної перспективи, життєвого оптимізму.

Молоде покоління залишилося без надійних соціальних орієнтирів. Руйнація традиційних форм соціалізації підвищила особисту відповідальність молоді за свою долю, поставивши її перед необхідністю вибору, виявила неготовність більшості з них включитися в нові суспільні відносини. Вибір життєвого шляху став визначатися не здібностями й інтересами молодої людини, а конкретними обставинами.

Серед соціальних проблем українського суспільства які на думку української молоді є найважливішими: безробіття, зростання цін, низький рівень заробітної плати, загальне зниження рівня життя, зростання злочинності, зубожіння населення, наркоманія, СНІД. Серед проблем, що стосуються забезпечення здорового способу життя: стан довкілля, екологія, низький рівень медичного обслуговування, зловживання палінням, недостатні можливості для занять фізичною культурою та спортом, алкоголізм, низький рівень поінформованості про здоровий спосіб життя [6, c. 102].

Молоді властиве позитивне сприйняття сучасних реалій. За результатами опитування громадської думки Центру Разумкова на запитання про те, яке відчуття найчастіше виникає при думці про їхнє особисте життя, відповіли: надія на те, що життя поступово змінюється на краще. На другому і третьому місцях у молоді опинилися «відчуття, що життя йде нормально» і «страх перед майбутнім». Відчуття страху перед майбутнім властиве більше ніж кожній десятій молодій людині.

Значний коефіцієнт прийняття і виправдання протизаконних і аморальних учинків. Молодь значно легше виправдовує: ухиляння від сплати податків – 4,5 %; крадіжки – 2,3 %; одержання хабара і давання його ж – 3,7 %; брехню у власних інтересах – 3,9 %; отримання державної допомоги, на яку немає прав – 3,9 %; оприлюднення конфіденційної інформації про конкурента – 3,5 % [7, c. 74].

На першому місці в житті молодь ставить розрахунок на себе і власні сили, але не впевненість у них. Майже кожна десята молода людина не розраховує ні на кого й ні на що. Відчуття впевненості у собі властиве лише трохи більш ніж кожному двадцятому молодому громадянинові країни.

За показниками соціального негативізму й апатії: щасливими почуваються 6,5 % молодих людей. Соціальної перспективи в Україні не бачать дві третини молоді. Кожна четверта молода людина боїться злиднів. Майже половина молоді – найбільше в житті боїться втратити здоров’я.

Закон дуже впливає на повсякденне життя лише 30,6 % молоді. Більш аніж кожна п’ята молода людина закон ігнорує. Аналогічна ситуація з мораллю – молодь спокійно ставиться до дошлюбних сексуальних стосунків; до них же, але випадкових 3,8 %; тих самих стосунків, але до досягнення повноліття – 4,0 %; проституції – 2,9 %; вживання легких наркотиків – 2,2 %; водіння автомобіля в нетверезому стані – 2,0 %, разом із перевищенням швидкості в населеному пункті – 2,6 %. Сильний вплив моралі на поведінку в повсякденному житті визнали лише 43,7 % молоді; на кожну десяту молоду людину норми моралі не поширюються. Чиста совість як першочергова умова щастя набрала 3 % голосів молоді. 28,2 % молодих людей вважають, що домагатися свого щастя слід за будь-яку ціну. Показник довіри до людей упав із 23,7 % (у 2000 р.) до 13,7 % (у 2003 р.). На друзів у житті розраховує 1,2 % молоді. У переліку чинників, які викликають найбільший острах займає страх перед зрадою близьких людей: зради бояться понад чверть молодих людей [7, c. 75].

1.2. Участь молоді у суспільному житті та самореалізація очима молоді

За результатами Загальнонаціонального опитування громадської думки «Становище молоді в Україні» проведене Центром соціальних ініціатив Інституту соціології НАН України у рамках проекту Програми розвитку ООН «Створення безпечного середовища для молоді в Україні» у травні 2005 році найбільшою цінністю міжнародної інтеграції України молодь вважає можливість отримувати роботу й навчання в інших країнах та вважає, що знайомство із західними стандартами допомагає опановувати сучасний світ.

Опитування громадської думки проведене Державним інститутом розвитку сім’ї та молоді спільно з організацією «Соціальний моніторинг» в червні 2006 року показало, що упродовж останніх 10 років політика традиційно посідає останнє місце в ціннісних орієнтирах молоді. Третина молоді взагалі не цікавиться політикою, а кожен десятий вважає неважливою для розвитку України участь громадян у виборах. Але серед тих, хто цікавиться політикою найбільш популярним є національно-демократичний та соціал-демократичний напрямки.

Молоді люди значно більшою мірою ідентифікують себе насамперед з українською, а також із загальноєвропейською культурними традиціями. Такими є висновки опитування громадської думки Центру Разумкова у квітні-травні 2006 року. Якщо молодь Івано-Франківської (45 %) і Закарпатської областях (35 %) вважають, що в майбутньому в Україні переважатиме українська культурна традиція, то у Криму (49 %) та Донбасі (41 %) переконані, що в різних регіонах переважатимуть різні культурні традиції. Молодь відчужена від держави – 70 % молоді не відчувають себе господарями своєї держави. Кожна третя молода людина не задоволена своїм соціальним статусом і лише третина бачить власну соціальну перспективу в Україні. І хоча абсолютна більшість (93 %) молодих людей сприймають Україну, як свою Батьківщину, проте, у випадку гіпотетичного вибору, обрали б її Батьківщиною лише дві третини, не обрали б – майже кожна шоста молода людина у віці 18-35 років [7, c. 74].

Важливою проблемою молодого покоління є участь у самоврядуванні молоді, через яку вони мають можливість виявляти свою активну життєву позицію, впливати на суспільство. Відсутність бажання цим займатися, організаційні негаразди, а також низький рівень поінформованості щодо таких органів основні причини неактивності. Шлях до подальшого розвитку самоврядування полягає в створенні системи взаємодопомоги та підтримки на місцевому рівні, в утворенні єдиного координаційного органу системи самоврядування навчальних закладів.

Головною проблемою функціонування сучасних молодіжних організацій є відсутність фінансування їхньої діяльності, несерйозне ставлення до них громадських і державних структур, байдужість молоді до громадського життя. Найчастіше включається в громадське життя та молодь, яка прагне самореалізуватися в цій сфері й не задоволена діяльністю урядових органів.

Однією зі складових соціальної культури є правова культура. За даними опитування «Становище молоді в Україні» найчастіше порушують права молоді бізнес-структури, урядові організації, адміністрація навчальних закладів. Зазвичай молодь бореться за свої права за допомогою легітимних і колективних дій. Але водночас чверть опитаних зазначили, що у разі порушення їхніх прав та свобод ніяким чином не відстоюватимуть їх. Порушує закони й сама молодь: 64% респондентів упевнені, що молодь часто порушує чинні закони, а 12% молоді постійно порушують законодавство.

Таким чином, в першому пункті даного дослідження ми розглянули соціальні проблеми молоді в Україні, а саме педагогічні проблеми, соціально-психологічні якості, та ціннісні орієнтації у молодіжному середовищі, а також участь молоді у суспільному житті та самореалізація очима молоді.

ІІ. СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЛОДІ В УКРАЇНІ

2.1. Освіта, доступ до інформаціїї,

працевлаштування та забезпечення житлом

До числа особо тривожних тенденцій відноситься падіння престижу загальної та професійно-технічної освіти; збільшення числа молоді, що починає трудову діяльність із низьким рівнем освіти і не маючої бажання продовжувати навчання; орієнтація багатьох ланок освіти на «потокове» відтворення робітників, службовців і спеціалістів без урахування вимог споживачів.

Освітній потенціал молоді не реалізується належною мірою, через невідповідність між системою освіти і потребами ринку праці. Відзначається тенденція до зниження якості освіти через низьку соціальну престижність педагогічної професії, критична застарілість матеріально-технічної бази закладів освіти всіх рівнів та недостатні темпи її модернізації.

Доступність інформації. Серед опитаних під час дослідження «Становище молоді в Україні» 43 % стверджують, що в Україні існує достатній доступ до всіх інформаційних ресурсів. Найдоступнішим є телебачення (88 %), найменш доступним Інтернет (34 %). Найпроблематичніший доступ до інформаційних ресурсів, на думку опитаних, мають малозабезпечені групи молоді (66 %), мешканці села (60 %), сироти (53 %), молодь із проблемами здоров’я (42 %). Найбільш популярною є розважальна інформація (71 %), новини (61 %) та науково-популярна. Повністю довіряє інформації лише п’ята частина респондентів, переважна ж більшість має сумніви в її достовірності [7, c. 75].

Залишається проблемою доступність освіти, майже половина опитаних вважає, що частині молоді вища освіта взагалі недоступна. Це свідчить про низку проблем не лише в системі освіти, а й у суспільстві в цілому. Особливо ж це стосується рівня підготовки в сільській школі, скрутного матеріального становища багатьох сімей, ослаблення громадського і державного контролю над розподілом ресурсів.

За оцінками молоді, найактуальніші питання молодіжної політики залишаються поза увагою держави. Головними проблемами є працевлаштування та забезпечення житлом. В молодіжному середовищі панує найвищий рівень безробіття (13,9 %), найчастіше вимушеного. Проблеми, з якими стикається молодь під час пошуку роботи є вимагання стажу роботи та потреба мати необхідні «зв’язки». Менш значущими є такі труднощі, як те, що роботодавці не бажають брати на роботу молодь або вимагають від неї дуже багато знань і умінь. Серед опитаної молоді свій власний бізнес має 6 % молодих людей. Головна перешкода для започаткування і ведення власної справи – брак стартового капіталу (58 %) та хабарництво чиновників (38 %), а також висока ставка податку, податковий гніт (37 %). Найефективніші засоби сприяння зайнятості молоді: по-перше, зобов’язати навчальні заклади забезпечити випускникам перше робоче місце (44 %), а по-друге, встановити на підприємствах квоти для молоді (41 %). Щорічно збільшується кількість молодих сімей, які перебувають на квартирному обліку. У 2001 році на квартирному обліку перебувало майже 88,6 тис. осіб, а у 2005 році вже 112,6 тис. Частка тих хто отримав квартири становить 1,1 % до 1,9 % відповідно до квартирного обліку [10, c. 34].

Поінформованість респондентів щодо молодіжних кредитів посередня. Відомо про такі кредити менш як половині опитаних, переважно працюючій молоді, жінкам, селянам. Переважна більшість із них (79 %) навіть не намагалася одержати пільговий молодіжний кредит, а серед тих, хто намагався, реально отримали його лише 7 %. Головною причиною, чому молодь не намагалася одержати кредит, назвали відсутність потреби в ньому (58 %) [10, c. 35].

2.2. Здоров’я молоді

Незадовільним є нинішній стан здоров’я української молоді. Упродовж останніх десяти років серед молоді відбулося підвищення рівня захворюваності й поширеності хвороб за всіма їх класами. Значного поширення набули соціально зумовлені хвороби. Погіршується епідемічна ситуація щодо ВІЛ/СНІДу, який вражає насамперед молоде покоління.

Серед зареєстрованих споживачів наркотиків молодь віком до 28 років становить 80%. За роки кількість споживачів наркотичних засобів та психотропних речовин збільшується, вік наркозалежної молоді має тенденцію до омолодження. За останні 10 років частка хворих на наркоманію серед неповнолітніх збільшилася у 6-8 разів. Смертність серед осіб цієї групи зросла у 40 разів. Хворіє на наркоманію переважно молодь, яка не працює. Поглиблення цих явищ викликає загрозу демографічної безпеки, оскільки середній вік уражених на наркоманію становить 26 років, тобто є найактивнішим репродуктивним віком [8, c. 62].

Окреслилася тенденція до погіршення психічного і духовного здоров’я молодих людей. Кожна третя дитина народжується з відхиленням у розвитку нервової системи. Чимало школярів почувають себе одинокими, перебувають у стані психічної напруги внаслідок конфліктів з однолітками, вчителями та батьками.

Економічні негаразди перехідного періоду негативно вплинули на соціальне здоров’я молоді. Для значної частини молодих людей гострими стали проблеми бідності, безпритульності, безробіття та насильства. Останні роки обмежені ресурси спрямовувалися головним чином на лікування та підтримку невідкладної допомоги, а профілактиці захворювань та популяризації засад здорового способу життя не приділялося належної уваги. За даними опитування «Становище молоді в Україні» відзначається низька доступність медичних послуг (65 %).

Головним чинником, що найбільше зумовлює стан здоров’я, є спосіб життя, який ведуть діти і молодь. Здорового способу життя дотримуються небагато юнаків і дівчат (69 %). Доведено, що формування здорового способу життя є набагато ефективнішою й економічно доцільнішою стратегією, ніж постійне збільшення витрат на лікування наслідків нездорового способу життя.

Основні положення Оттавської хартії з пропаганди здорового способу життя прийняті на І Міжнародній конференції з пропаганди здорового способу життя, проведеній в Канаді 1986 р. Хартія була перекладена п’ятдесятьма мовами і стала рубіжною подією, після якої формування здорового способу життя набуло статусу загальновизнаної і підтриманої ВООЗ системи практичних дій та наукової дисципліни Розглядається як дієвий засіб збереження і зміцнення здоров’я населення. На цьому підході ґрунтована й Всесвітня декларація з охорони здоров’я, прийнята на 51-й сесії ВООЗ у травні 1998 p. та інші чинні документи ВООЗ. Зокрема, концепція «Здоров’я для всіх у 21 столітті», яка на цей час визначає основні напрями зусиль для урядів країн світу щодо проблем здоров’я населення.

Стан фізичного та психічного здоров’я визначає дозвілля молоді. Вільний час українська молодь проводить здебільшого на природі (47 %). Популярними є й розважальні види дозвілля, які потребують матеріальних витрат клуби, кафе, кінотеатри (близько 30 %). Третина присвячує вільні хвилини своєму хобі. На вибір виду дозвілля впливають рівень освіти і матеріального благополуччя, тип поселення і регіон проживання, стать і вид зайнятості. Селяни частіше проводять час на дискотеках, тому, що там це єдина розвага. Найбідніші респонденти частіше блукають вулицями. Малозабезпечена молодь жодного разу не зазначила, що відвідує концерти класичної й органної музики, виставки та вернисажі, дбає про свою зовнішність і здоров’я, фізичне й духовне вдосконалення. Матеріальний рівень впливає на вибір виду дозвілля, на формування духовної культури.

Найнижчим авторитетом у молоді користуються державні культосвітні заклади.

Найпопулярнішим джерелом інформації про здоровий спосіб життя серед молоді, на думку респондентів, є телебачення (75 %). На другому місці, але на порядок нижче за популярністю (40 %) – найближче оточення, батьки й інші родичі. Інші джерела інформації, такі, як преса, Інтернет, медпрацівники, друзі та знайомі, радіо і науково-популярна література, шануються ще менше.

2.3. Пропозиції щодо вирішення соціальних проблем молоді

Пропозиціями у питанні вирішення соціальних проблем молоді можуть бути наступні:

– державним органам влади розвивати наукове ставлення до проблеми для напрацювання науково-обґрунтованих рішень, проводити моніторинг змін тенденцій розвитку молодіжного середовища, систематичні соціологічні заміри потреб молоді для своєчасної реакції на соціальні, психолого-педагогічні виклики сьогодення;

– особливості розв’язання проблем у молодіжному середовищі, Указом Президента України, Постановою Кабінету Міністрів України передбачити:

– через систему освіти зберігати й розвивати усталені традиції, духовні здобутки соціальних програм, убезпечити від негативних явищ світового культурно-інтеграційного процесу, що спричинили зміни світогляду, ціннісних орієнтацій, соціального самопочуття молоді;

– Міністерству України в справах сім’ї, молоді та спорту для вирішення цінністних та соціально-психологічних проблем необхідно розробити сучасну державну молодіжну політику для вдосконалення системи виховання та освіти молоді, методів реалізації соціально-економіних й духовних потреб;

– розробити програму національно-патріотичного виховання, спрямовану на подолання взаємовідчуженості молоді різних регіонів України та консолідацію української нації;

– забезпечити виконання державних і регіональних програм культурологічного спрямування, удосконалити практику проведення культурно-дозвіллєвих заходів, відновлення й будівництва соціокультурних, спортивних та інших об’єктів дозвілля дітей і молоді.

Участь у суспільному житті та самореалізація молоді, Указом Президента України, Постановою Кабінету Міністрів України передбачити:

– Міністерству України в справах сім’ї, молоді та спорту удосконалити систему роботи з дітьми та молоддю, сприяти перенесенню акценту роботи на місцевий рівень, посилити координацію між державними та регіональними програмами забезпечення соціального становлення молодих громадян;

– розробити механізми участі молоді у громадсько-політичній діяльності, реалізації програм дитячих та молодіжних організацій шляхом соціального замовлення, інтеграції до європейських і світових молодіжних структур;

– органам місцевої влади потрібно інформувати молодь щодо їхньої участі в роботі органів самоорганізації, сприяти доступності та відкритості молодіжному середовищу, формувати позитивне ставлення до цих органів.

Освіта, працевлаштування та забезпечення житлом, Законами України «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», Указом Президента України, Постановою Кабінету Міністрів України передбачити:

– Мiнiстерству освiти і науки України запровадити систему прозорого й об’єктивного моніторингу якості освіти, формувати державне замовлення з урахуванням потреб ринку, розробити заходи з профорінтаціної роботи з молоддю, посилити контроль за дотриманням освітнього законодавста та адаптувати до сучасних вимог суспільства;

– поліпшити доступность освіти через систему кредитування, позаконкурсний прийом малозабезпечених, сиріт, інвалідів, а також систему соціальної підтримки учнів, студентів та молодих учених;

– прискорити темпи технологічної модернізації освітнього процесу та розширити мережу нових форм навчання, утворити спеціальні програми з інформатизації навчальних закладів, підвищивши зацікавленість в одержанні інформації;

– Міністерству України в справах сім’ї, молоді та спорту заохочувати молодих спеціалістів до роботи у сільській місцевості, популяризувати самостійну економічну діяльность серед молоді, розробити сучасні програми підтримики молодіжного будіництва.

Сучасний стан здоров’я молоді, Законами України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про фізичну культуру і спорт», Указом Президента України, Постановою Кабінету Міністрів України передбачити:

– Кабінету Міністрів України посилити міжгалузеве співробітництво різних профільних міністерств через створення Ради з питань формування здорового способу життя дітей та молоді, посилити контроль за дотриманням законодавства у сфері ігрової, тютюнової та алкогольної продукції;

– Міністерству України в справах сім’ї, молоді та спорту розробити Програму здорового способу життя, розгорнути через інформаційні ресурси пропагування здорового способу життя, забезпечити підтримку всеукраїнських і регіональних програм популяризації спорту, удосконалення й розширення системи змагань на рівні районів, міст, областей;