Социализация личности. Механизмы и институты социализации

Вступ

Найбільш поширеною формою прямого народовладдя є вибори, які застосовуються у більшості країн світу. Шляхом виборів формуються різні органи публічної влади, як державні інституції — парламенти, посади глав держав, іноді уряди, судові органи, так і представницькі органи місцевого самоврядування.

У загальному вигляді вибори можна  визначити як волевиявлення народу з метою формування органів державної влади або місцевого самоврядування шляхом голосування.

За умов демократичного суспільства  вибори за своєю суттю — це прояв реальної волі народу, процес виявлення і здійснення такої волі. Суспільство як асоціація вільних та рівноправних людей для підтримки свого оптимального функціонування й постійного відтворення мусить певним чином самоорганізовуватись і структуруватися. Таким чином, за умов саме демократичного суспільства існує постійний і самостійний напрям у його діяльності — періодичне формування власних владних структур, які б задовольняли інтереси й прагнення кожного члена суспільства, а також раціональне існування всього суспільства загалом. Волевиявленням народу задається насамперед суспільний і політичний характер інституту виборів.

Зміст виборів як політичного суспільно-правового інституту полягає в тому, що саме волею народу здійснюється конституювання та відтворення органів державної влади і органів місцевого самоврядування. Це дає підстави характеризувати вибори як державотворчу функцію народовладдя.

За формою здійснення вибори можна розглядати як специфічну, врегульовану законом діяльність уповноважених органів і громадян, спрямовану на формування органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Здійснення виборів з  юридичної точки зору треба розглядати як процес, найважливішою стадією якого є голосування.

Отже, вибори в Україні — це передбачена Конституцією та законами України форма прямого народовладдя, яка є волевиявленням народу шляхом таємного голосування щодо формування конституційного якісного і кількісного складу представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стадії та строки виборчого процесу міського голови

Виборчій процес – це діяльність, яка здійснюється в певній, чітко визначеній виборчим законодавством послідовності і складається з кількох стадій (етапів). В науці конституційного права звичайно виділяють такі стадії виборчого процесу:

- призначення виборів;

- утворення виборчих органів;

- утворення виборчих округів та виборчих дільниць;

- складання списків виборців;

- висування і реєстрація кандидатів;

- передвиборна агітація;

-голосування, підрахунок голосів виборців, встановлення та оприлюднення результатів виборів. (2, ст.11)

1. Призначення  виборів є першою стадією виборчого процесу, і вона полягає у встановленні уповноваженим органом дати голосування.

Вибори міських голів  можуть бути черговими, позачерговими, повторними, замість тих голів, які  вибули, а також у разі утворення  нової адміністративно-територіальної одиниці.

Чергові, позачергові місцеві  вибори призначаються не пізніше  ніж за шістдесят днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня чергових, позачергових місцевих виборів.

Повторні місцеві вибори призначаються на останню неділю шістдесятиденного строку з дня  прийняття рішення про їх призначення, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня повторних місцевих виборів.

Рішення про призначення  повторних виборів сільського, селищного, міського голови  приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як у десятиденний строк з дня прийняття рішення  про визнання відповідних виборів  такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася  від посади відповідно сільського, селищного, міського голови (2, ст.15).

2. Утворення виборчих  органів, які здійснюють керівництво виборчим процесом. Їх функції здійснюють виборчі комісії - спеціальні колегіальні виборчі органи, що утворюються для підготовки і проведення виборів.

Відповідно до Закону “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” для проведення виборів і голів рад утворюються: територіальні виборчі комісії — сільські, селищні, районні, міські, районні у містах, обласні виборчі комісії по виборах депутатів та голів рад; Територіальна виборча комісія по місцевих виборах утворюється відповідно міською радою не пізніше як за 15 днів до дня місцевих виборів у складі голови, заступника голови, секретаря і 6-12 членів комісії (2, ст.23).

Дільничні виборчі комісії мають тимчасовий статус, їх утворення віднесено до відання органів місцевого самоврядування. Дільничні виборчі комісії утворюють не пізніше ніж за 45 днів до дня проведення виборів. Встановлений законом термін щодо утворення дільничних виборчих комісій може бути не дотриманий при формуванні дільничних виборчих комісій виборчих дільниць, утворених у місцях тимчасового перебування виборців та на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні. У виняткових випадках такі комісії утворюються не пізніше, як за 5 днів до дня виборів.

Рішення про утворення  дільничних виборчих комісій приймаеться на сесії міської ради.

Дільнична виборча комісія  перевіряє точність списку виборців на виборчій дільниці; інформує виборців про час і місце проведення виборів; організовує голосування  на виборчій дільниці, тощо.

Всі виборчі комісії організовують  свою роботу гласно і відкрито. Їх діяльність будується на демократичних засадах.

Засідання виборчої комісії  є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини її складу, а  рішення приймаються відкритим  голосуванням більшістю голосів  осіб, що входять до складу комісії. Рішення виборчих комісій, прийняті в межах їх компетенції, є обов"язковими.

Виборчі комісії інформують виборців про свої засідання та прийняті на них рішення.

3. Утворення виборчих округів та виборчих дільниць.

Виборче законодавство України  передбачає утворення одномандатних виборчих округів для виборів міських голів. При цьому одномандатні виборчі округи для обрання міських голів утворюються територіальними виборчими комісіями.

Виборчі дільниці - це територіальні  одиниці, що об"єднують виборців спільним місцем голосування.

Згідно з Законом України  “Про вибори депутатів міських рад  та сільських, селищних, міських голів” (2, ст. 13) виборчі дільниці утворюються сільською, селищною, міською, районною в місті радою або її виконавчим комітетом. Порядок утворення виборчих дільниць базується на дотриманні територіального принципу.

В вибочих дільницях повинні  бути створені умови для забезпечення зручності і таємності голосування.

Виборці повинні бути своєчасно  повідомлені про утворення виборчих дільниць і їх місце знаходження.

4. Складання списків  виборців 

У конституційному праві  зарубіжних країн цю стадію виборчого  процесу прийнято називати більш  широкою назвою — стадія реєстрації виборців. Призначення реєстрації виборців — встановити до процедури голосування  на виборах коло осіб, що мають право  голосу.

Залежно від того, як реєструються виборці для участі у виборах, прийнято розрізняти два види реєстрації:

— публічна (обовязкова);

— особиста (добровільна).

В Україні традиційно використовується публічний, так званий примусовий порядок  складання списків виборців, однаковий  для всіх видів виборів. Новим  виборчим законодавством передбачається, що списки виборців складаються безпосередньо  виконавчими органами міських рад.

До списків виборців включаються  всі громадяни України, яким на день виборів виповнюється 18 років та які на момент складання списку постійно проживають на території відповідної  виборчої дільниці і мають право  голосу. За відсутності точних відомостей про дату (місяць і день) народження громадянина вважається, що він народився 1 січня відповідного року.

До списку виборців вносяться  імя, по батькові, дата народження, місце проживання виборця. Прізвища виборців зазначаються у порядку, зручному для проведення голосування. Громадянин може бути включений до списку виборців лише по одній виборчій дільниці.

Списки виборців, підписані  керівником відповідного виконавчого  органу, передаються дільничним виборчим комісіям у передбачені законодавством строки. Відповідальність за достовірність, повноту, вчасність передачі списків  виборців дільничним виборчим комісіям несе особа, яка їх підписала (2, ст.30).

5. Висування і  реєстрація кандидатів.

Висування кандидатів у депутати є однією з найважливіших стадій виборчого процесу. На цій стадії визначається коло осіб, з-поміж яких буде обраний міський голова. Кандидатом може бути висунутий будь-який громадянин України, який є субєктом пасивного виборчого права.

Виборче законодавство України встановлює, що субєктами права висування кандидатів є громадяни України. Це право реалізується шляхом:

1) самовисування - громадянин  сам подає заяву про бажання  балотуватися кандидатом;

2) Міська організація партії може висунути одного кандидата на посаду міського голови; (2, ст.36);

3) висування групами виборців - зборами громадян та трудовими колективами.

Реєстрація кандидатів на посади міських голів здійснюється територіальними комісіями.

Всі зареєстровані кандидати  мають рівні права в проведенні виборчої кампанії і несуть рівні  обов"язки. Кандидати за їх особистими заявами звільняються в дні проведення зустрічей з виборцями від  виконання виробничих або службових  обов"язків із наданням відпустки, що не оплачується. (2, ст.39)

6. Передвиборна  агітація.

Передвиборна агітація - це діяльність громадян, політичних партій, інших об"єднань громадян, колективів підприємств, установ і організацій, спрямована на формування громадської  думки і поведінки виборців в  інтересах конкретних кандидатів чи політичних партій. Передвиборна агітація може здійснюватись у будь-яких формах (через засоби масової інформації, шляхом проведення передвиборних заходів, у тому числі зустрічей із виборцями, публічних передвиборних дебатів, мітингів, випуску та розповсюдження матеріалів передвиборної агітації тощо) і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України  та законам України. При цьому  повинні бути дотримані такі принципи:

- свобода вибору будь-яких  незаборонених форм і засобів  ведення передвиборної агітації;

- рівні можливості ведення  передвиборної агітації для всіх  активних суб"єктів виборчого  процесу (кандидатів);

- неупереджене ставлення  органів державної влади, інших  державних установ, органів місцевого  самоврядування до всіх без  винятку кандидатів та політичних  партій;

- надійний контроль за  використанням коштів на проведення  передвиборної кампанії.

Активним суб"єктам  виборчого процессу - міським головам надається право користування засобами масової інформації з участю органів місцевого самоврядування за рахунок коштів, які виділяються з Державного бюджету України на проведення виборчої кампанії.

Використання засобів  масової інформації активними суб"єктами виборчого процесу передбачає розповсюдження політичної інформації та політичної реклами, але визначення цих понять чинне законодавство України не дає (2, ст.48).

Виборче законодавство передбачає деякі обмеження в проведенні передвиборної агітації, основними  з яких є: 1) кандидати, які є працівниками відповідних засобів масової  інформації, можуть використовувати  ці засоби лише на умовах, визначених виборчою комісією для всіх кандидатів; 2) агітація в недержавних засобах масової  інформації обмежується лише розміром власного виборчого фонду на умовах рівної оплати за ефірний час або  газетну площу для всіх кандидатів; 3) забороняється проводити передвиборну агітацію особам, які не є громадянами  України; 4) забороняється розповсюдження анонімних агітаційних матеріалів або агітаційних матеріалів під  псевдонімом та участь у передвиборній  агітації державних установ, органів  місцевого самоврядування, їх посадових  і службових осіб; 5) забороняється агітація в день виборів (2, ст.54).

Виборче законодавство встановлює два види джерел фінансування передвиборної  агітації:

- державні (кошти Державного  бюджету України);

- недержавні (кошти політичних  партій, виборчих партій, кандидатів, пожертвування фізичних та юридичних  осіб).

Державні джерела використовуються на покриття витрат Центральної, територіальних та окружних виборчих комісій та передбачають оплату таких послуг:

1) друкування передвиборних  плакатів;

2) публікацію в газетах  передвиборних програм кандидатів;

3) час мовлення на радіо  і телебаченні; 

4) користування спорудами,  приміщеннями, устаткуванням для  проведення організованих виборчими  комісіями зустрічей виборців  з кандидатами. 

За рахунок недержавних  джерел формуються власні виборчі фонди. Закон забороняє робити внески до особистих виборчих фондів державним  підприємствам, державним органам, установам і організаціям, органам  місцевого самоврядування, а також  іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, підприємствам  з іноземними інвестиціями, благодійним  організаціям та релігійним об"єднанням, підприємствам, організаціям та установам, що мають заборгованість перед бюджетами  всіх рівнів.

Передбачаються також  певні обмеження розмірів особистих  виборчих фондів. Принципового значення набуває питання про контроль за джерелами надходження та використанням  коштів власних виборчих фондів. Згідно з виборчим законодавством такий  контроль здійснюється територіальною виборчою комісіею, податковими органами, а також установами банків, де відкрито відповідний рахунок.

При місцевих виборах розмір власного виборчого фонду кандидата не може перевищувати 50 неоподатковуваних мінімумів (2, ст.65).

7. Голосування,  підрахунок голосів виборців, встановлення  та оприлюднення результатів  виборів. 

Голосування проводиться  в день виборів або в день повторного голосування.

Дільнична виборча комісія  зобов"язана сповістити виборців про час та місце голосування  не пізніше, як за 15 днів до дня виборів.

Голосування відбувається в  спеціально обладнаних приміщеннях. Кожний виборець голосує особисто. Голосування  за інших осіб не допускається.

Виборчі бюлетені видаються  членами дільничної виборчої комісії  на підставі списку виборців по відповідній  виборчій дільниці за умови пред"явлення виборцем документа, який посвідчує його особу(2, ст.67). Дільнична виборча комісія зобов"язана забезпечити можливість взяти участь у голосуванні всім виборцям, у тому числі й тим, які за станом здоров"я не можуть прибути до приміщення для голосування - за їх письмовою заявою дільнична виборча комісія за три дні до дня виборів складає список таких виборців, визначає час і не менше трьох членів виборчої комісії (при місцевих виборах достатньо двох), які організовують голосування в місцях перебування таких виборців (2, ст.71).

Виборчі бюлетені заповнюються виборцем у спеціально обладнаній кабіні або кімнаті для таємного голосування. При заповненні виборчих бюлетенів  забороняється присутність інших  осіб (2, ст.67).

Підрахунок голосів здійснюється виключно членами дільничної виборчої комісії на її засіданні. Під час  підрахунку голосів ніхто не має  права робити будь-які позначки, записи на бюлетенях для голосування. Процедура підрахунку голосів передбачає послідовне виконання таких дій:

1) встановлення загальної  кількості виборців по виборчій  дільниці на підставі списку  виборців;

2) встановлення кількості  виборців, котрі отримали виборчі  бюлетені, шляхом підрахунку кількості  контрольних талонів з підписами  виборців та відповідних членів  комісії; 

3) перевірка цілісності  печаток або пломб на виборчих  скриньках; 

4) відкриття виборчих скриньок;

5) сортування виборчих бюлетенів;

6) встановлення шляхом підрахунку (окремо) загальної кількості виборчих бюлетенів;

7) визначення кількості недійсних бюлетенів);

8) занесення до протоколу дільничної виборчої комісії кількості недійсних бюлетенів;

9) пакування недійсних виборчих бюлетенів;

11) підрахунок (окремо) кількості  голосів, поданих за кожного  кандидата; 

12) пакування (окремо) виборчих бюлетенів з голосами “за” кожного кандидата.

Підрахунок голосів починається  одразу після закінчення часу голосування  і проводиться без перерви  до оформлення протоколів дільничної виборчої комісії (2, ст.72).

Дільнична виборча комісія  складає два протоколи (кожний у  трьох примірниках: перший разом  із пакетами виборчих бюлетенів та контрольних талонів негайно  надсилається до окружної виборчої комісії, другий - зберігається у секретаря  дільничної виборчої комісії, третій - відразу вивішується для загального ознайомлення).

Встановлюють результати виборів територіальні та окружні  виборчі комісії.

Висновок

В сучасному політичному  процесі вибори мають багатоманітне соціальне призначення, яке виражається через наступні суспільні функції: по-перше, вибори є важливим інструментом реалізації народного суверенітету, легітимізації влади взагалі й конкретно того чи іншого представницького органу у межах його законодавчої компетенції; по-друге, вибори виступають водночас однією з форм здійснення права національного суверенітету (прикладом цього може бути Закон України "Про особливості участі громадян України з числа депортованих з Криму у виборах депутатів місцевих рад в Автономній Республіці Крим", який передбачає як загальний, так і спеціальний порядок участі громадян кримськотатарської, болгарської, вірменської, грецької та німецької національностей у виборах депутатів місцевих рад в Автономній Республіці Крим); по-третє, через вибори як демократичну форму обрання представників народу забезпечується стабільність, поступовість і наступність існування влади; по-четверте, через вибори як форму відносно якісного відбору або своєрідного фільтру складу представницьких органів забезпечується основа для ефективного функціонування державного механізму та органів місцевого самоврядування: саме періодичні вибори дають змогу позбутися непопулярних, хто скомпрометував себе, політиків; по-п'яте, вибори є одним із найважливіших способів формування і вираження суспільної думки.

Список використаної літератури

1. Конституція України.

2. Закон України "Про  вибори депутатів місцевих рад  та сільських, селищних, міських  голів".

3. Закон України "Про  місцеве самоврядування".