Споживче кредитування населення банками

Реферат

із дисципліни «Банківські операції»

на тему « Споживче кредитування населення банками»

План.

1.      Вступ.

2.      Види  споживчого кредиту.

3.      Розвиток споживчого кредитування в Україні.

4.      Тенденції та динаміка розвитку споживчого кредитування в Україні.

5.      Висновки.

1.Вступ.

Споживче кредитування з кожним роком набуває все більшої актуальності. Це пов’язано з тим, що всі ланки суспільства прагнуть ефективно функціонувати, а без розвитку банківської інфраструктури, насамперед споживчого кредитування, неможливий нормальний розвиток суспільства, а саме: всіх його верств населення .

Якщо ми хочемо побудувати багату і високорозвинуту країну, то це можливо лише за тієї умови, що кожен член нашого суспільства житиме в добробуті. Цю проблему в деякій мірі можна розв’язати за допомогою такого банківcького продукту як споживчий кредит.

Але на сучасному етапі більшість населення України не може дозволити купувати товари необхідні у сучасному господарстві (телевізор, меблі, побутову техніку...) за рахунок поточних доходів. У цих умовах актуальність набуває вироблення концепції розвитку споживчого кредитування в Україні в умовах відродження кредитних послуг.

Вивчення системи споживчих кредитів та активна робота банків у галузі обслуговування фізичних осіб є необхідною умовою зміцнення ресурсної бази, розширення ринків їх успішної конкурентної боротьби з небанківськими фінансово-кредитними організаціями. При цьому мова повинна йти не тільки про вдосконалення техніки кредитування і розширення видів кредитних послуг, але й про вироблення цілого комплексу нових принципів організації споживчого кредитування, удосконалення системи електронних платежів, розширення мережі автоматів, уніфікацію кредитних карток, їх акцептування у будь-яких терміналах незалежно від банку емітента.

Споживче кредитування тісно пов’язано з різноманітними економічними та соціальними показниками. Це пояснюється тим, що, впливаючи один на одного, вони спричиняють певні зрушення в економіці, причому ці зміни можуть справляти різний ефект, як позитивний, так і негативний. Саме тому для подальшого розвитку споживчого кредитування необхідно визначити зв’язок між ними та мінімізувати проблеми, які постають на шляху.

2. Види  споживчого кредиту.

До банківських споживчих кредитів відносять будь-які види кредитів, що надаються банками населенню самостійно або через посередників (організації сфери торгівлі), зокрема – кредити на придбання товарів тривалого користування, іпотечні кредити, кредити на невідкладні потреби, на освіту, надання послуг та на інші потреби з допомогою необхідного додаткового фінансування на умовах повернення, платності, забезпеченості та, як правило, цільового використання. За даними НБУ кредити надані населенню для придбання або будівництва нерухомості не є споживчими.

У самому загальному плані виділяють товарні і грошові споживчі кредити. Товарний споживчий кредит пов'язаний із продажем товарів тривалого користування в кредит (з розстрочкою платежу). Грошовий споживчий кредит — це надання банківськими або небанківськими кредитними установами позик фізичним особам на задоволення їхніх споживчих потреб.

В нинішній час банки видають наступні кредити населенню на поточні потреби:

   овердрафти (форма короткострокового кредиту, при якій банк надає у використання клієнту грошові засоби шляхом оплати платіжних доручень клієнта в розмірі, більшому ніж залишок коштів на поточному рахунку клієнта, але на суму, не більше, ніж попередньо визначений ліміт овердрафту);

   кредити по пластикових картках;

   позички на придбання товарів широкого і тривалого користування та на невідкладні потреби;

   позички під заставу цінностей і цінних паперів;

   автокредити.

Попри різноманіття видів і форм споживчих кредитів, що пропонуються банками, можна виділити традиційні споживчі кредити, які мають загальну суть, не зважаючи на певні відмінності в умовах різних кредитних програм. До таких груп споживчих кредитів можна віднести такі: споживчий кредит у товарній формі; кредит на невідкладні потреби або товари; кредитні карти; автокредити.

За допомогою кредитної картки населення використовує найбільш розповсюджену операцію — плата товарів і послуг. Українські громадяни особливо охоче використовують кредитні картки при поїздках за рубіж, що дозволяє їм, крім загальних переваг, властивих карткам, одержати можливість вивезти без одержання спеціального дозволу іноземну валюту.

Звернімо увагу на прямі і непрямі банківські споживчі кредити. Суть прямого споживчого кредиту полягає в тому, що укладається кредитний договір безпосередньо між банком і позичальником – користувачем кредиту без посередництва торговельних фірм, наприклад, у формі звичайного кредитного договору, з використанням кредитних або платіжних карт.

Непрямий банківський споживчий кредит передбачає наявність посередника в кредитних відносинах банку з клієнтом. Такими посередниками виступають найчастіше підприємства роздрібної торгівлі.

Пряме банківське кредитування вигідно відрізняється від непрямого простотою організації кредитного процесу, що дозволяє з’ясувати економічну доцільність видачі кредиту й організувати дієвий контроль за її використанням та погашенням. Проте до негативних чинників, пов’язаних із прямим банківським кредитуванням, зазвичай відносять вищий рівень ризику, ніж за непрямого банківського споживчого кредиту.

3. Розвиток споживчого кредитування в Україні.

Процес розвитку споживчого кредиту в Україні можна розділити на декілька етапів.

1-ий етап - «радянський» - кінець 80-их рр. ХХ ст. - характеризується тим, що  на кредитному ринку переважали споживчий кредит на купівлю товарів тривалого користування та кредит на житлове будівництво (індивідуальне та кооперативне). Перший вид кредиту носив побічний характер, так як його надавали різні торгові організації при посередництві кредиту Держбанку.

2-ий етап - «перехідний» - початок 90-их рр. ХХ ст. - відзначається переходом від старої до ринкової системи господарювання. З початком процесу формування ринкових форм господарювання, який супроводжувався падінням виробництва, а відповідно й товарообігу, втратило своє практичне значення кредитування населення в формі придбання товарів в торгівлі з розстрочкою платежу.

Особливостями 3-ого етапу розвитку - кінець 90-их рр. ХХ ст. -  є поява «перших гравців» на ринку споживчого кредиту України. Разом з зупинкою падіння виробництва в Україні кредитується житлове будівництво, а також надаютья споживчі кредити (на  купівлю худоби та господарське обзаведення, на невідкладні споживчі потреби) Процес кредитування поступово переходить в комерційні банки України. З'являються нові програми кредитування населення з високою відсотковою ставкою, кредитні установи (в основному, банки) починають активну роботу торговельними мережами.

В процесі розвитку кредитування  з`являється і правова основа надання, використання i повернення кредитiв та регулювання взаємовiдносин мiж суб'єктами "Положення про кредитування" (затверджено постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 28 вересня 1995 р.  N 246 зі змінами та доповненнями).

4-ий етап - «конкурентної боротьби» - середина 2000-их рр. - відзначився  початком розвитку конкурентної боротьби серед гравців ринку споживчого кредитування, оскільки практика підтвердила, що  проект розвитку  споживчого кредиту має гарні фінансові перспективи. При цьому, активно розвиваються та з'являються нові банківські продукти (різні програми кредитування, з'являються кредитні картки), відбувається активний рекламний натиск. Набуває спрощення процедура видачі кредитів. Але реальні відсоткові ставки залишаються високими, завдяки існуванню низки додаткових комісій та платежів за користування кредитними коштами.

Також поступово активізують свою діяльність не тільки банківські, але й інші фінансово-кредитні установи (кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії тощо).

Суттєвий вплив на діяльність банків у сфері кредитування, в тому числі і споживчого, справило прийняття постанови Національного банку України № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», що зобов'язує українські банки з 5 червня 2007 р. надавати позичальникам інформацію про сукупну вартість споживчого кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартість всіх супутніх послуг, а також інші фінансові зобов'язання споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту. Крім того, документ забороняє банкам встановлювати платежі, які клієнт повинен заплатити на користь банку: за ведення справи, договору, облік заборгованості, здійснення платежу.

5-ий етап - «кризовий» - кінець 2008 - початок 2009 рр. - характеризується світовою фінансовою кризою, яка призвела до різкого падіння в різних сферах світової економіки. Так наприкінці  2008 року в Україні знизились обсяги виробництва, посилились інфляційні ризики, що супроводжувалося девальвацією національної валюти, погіршенням життєвого рівня населення, підвищенням рівня безробіття, а також неплатоспроможністю споживачів.

Фінансово-кредитні установи зіткнулись з проблемою неповернення  населенням отриманих  споживчих кредитів, що  стало  критичною точкою для ринку, саме тому банки підвищили відсоткові ставки за кредитами, чим фактично повністю зупинили кредитування населення. 

6-ий етап - «поступове відновлення» - 2010 - 2011 рр. - відзначається зупинкою банками споживчого кредитування населення, а також активною діяльністю небанківських кредитних установ. Змінилась кредитна політика фінансово-кредитних установ. Повільне поступове зменшення кількості проблемних позик. За наявності значних обмежуючих факторів (відсутність довгострокових грошових резервів, високі кредитні ризики) банки починають відновлювати кредитування населення, хоча відсоткові ставки залишаються доволі високими.

4. Тенденції та динаміка розвитку споживчого кредитування в Україні.

По банківській системі України протягом 2006-2008 років споживче кредитування в Україні мало стійку тенденцію до зростання, як в цілому, так і за видами валют. За 2007 рік обсяги кредитування зросли майже вдвічі, у тому числі кредити у гривні збільшились у 1,9 раза, у валюті – 2 рази.

Причому, валютне кредитування значно перевищувало надання кредитів у гривні і становило 55-64%. І тільки станом за серпень 2011 року це співвідношення зрівнялось (50/50).

Фінансова криза, яка восени 2008р. охопила всю Україну, у тому числі і фінансову сферу, актуалізувала низку важливих проблем, на які донедавна українці не звертали особливої уваги. Одним із найважливіших чинників, які значною мірою спровокували фінансову кризу була пропаганда моделі "життя в кредит", яка дає змогу "розігрівати" попит і спонукати споживача до взяття різного роду кредитів.

Споживче кредитування за строками погашення у розрізі валют

За даними НБУ "Електроний бюлетень" (http://www.bank.gov.ua/Statist/elbul.htm.) табл. 3.3.5.2."Кредити, надані домашнім господарствам, за цільовим спрямуванням у розрізі валют"

Як наслідок, у кінці 2008 року почався спад автокредитування. Жорсткість кредитної політики банків, підвищення ставок, ріст величини першого внеску — все це відбилося на обсягах автокредитування.

У 2009-му в порівнянні з 2008-м уперше відбулося не зростання, а падіння приросту споживчих кредитів (-26%).

Основними проблемними моментами у сфері споживчого кредитування під час кризи 2008-2009 років слід визначити майже повну відсутність законодавчої бази кредитного процесу, недосконалу організацію споживчого кредитування  в банках України та високі процентні ставки за кредитами. Саме в умовах кризи банки змушені були шукати додаткові джерела доходів. Тому, виходом для них стало підвищення процентних ставок за отримання фізичними особами кредитами, що робилося, як правило, в односторонньому порядку. За даними НБУ, напрікінці 2008 року ставки за раніше отриманими позиками в іноземній валюті виросли на 3%, до 16-18%, а в гривні – на 5%, до 22-24%. Така політика банків викликала масове невдоволення клієнтів, що призвело до прийняття Верховною радою закону № 661- VI від 19 січня 2010 року, що забороняє банкам в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитами. Відповідні поправки були внесені до закону "Про банки і банківську діяльність".

Даний законопроект, з одного боку, захищає клієнтів банку від безпідставної зміни розміру ставок за кредитами, в тому числі і споживчими; з іншого – законопроект несе в собі ризики того, що банки будуть вимушені працювати собі в збиток. Звичайно, на короткострокові кредити (до року) ця ситуація практично не вплине, оскільки сьогодні банки залучають депозити в кращому разі строком на рік. Отже, річні кредити можна покрити пасивами на той же термін.

З вище зазначеного бачимо, що зміни нормативної бази в сфері кредитування, в тому числі споживчого кредиту, направлені в основному на захист прав споживачів кредитних послуг. На мій погляд, незважаючи на те, що в короткостроковій перспективі дані доповнення певною мірою обмежують діяльність банківських установ в Україні, в довгостроковій – вони все ж таки сприятимуть нарощенню темпів розвитку національного ринку банківських послуг через повернення довіри населення до банківських установ.

У 2010 році продовжується зменшення обсягів споживчого кредитування (на 10%)  і це відбувається за рахунок  скорочення валютних кредитів на 17%.

Готівку в руки дають від сили 5-8 банків і кілька кредитних союзів. На цьому список "чеснот" закінчується. За цю щедрість доведеться заплатити до 100-120% річних і повернути заборгованість за 1-2 роки.

Значна частина подібних кредитів "пов'язана" партнерськими програмами з торговельними мережами електроніки та побутової техніки. Річ у тім, що в такій ситуації гроші не потрапляють клієнту в руки, а йдуть на покупку конкретного товару. Крім того, під таку співпрацю банки можуть зробити собі ще більш вигідні умови.

Наприклад, у "кредиті під 0%" насправді ставки приховані й утримуються у вигляді плати за внесення грошей, або за рахунок страховки життя в "кишеньковій" страховій компанії, або у вигляді щомісячних комісій. Крім того, часто ціна товару штучно завищується на 15-30%, що і є заробітком банку.

Якщо ж говорити про кредити "у вільному доступі", то тут вибір украй невеликий. Строк кредитування обмежений 1-2 роками, трьома - в кращому разі. На строк 5-10 років можуть розраховувати лише ті позичальники, які готові запропонувати банку ліквідну заставу, якою в більшості випадків виступає нерухомість.

Ця ж умова стосується й суми кредитування. На руки без будь-яких гарантій навряд чи дадуть більше 10-15 тис. грн., під заставу - 30-50% вартості застави. Навіть щоб одержати цю суму, необхідний належний рівень зарплати, причому офіційної. Якщо врахувати, що платежі по кредиту не повинні становити більше 30-40% чистого доходу позичальника (тобто, крім усіх витрат на життя), то при доході в 2000 грн. на місяць навряд чи можна розраховувати більше, ніж на 4000-5000 грн. у борг.

Банки повернулися до докризових темпів зростання, однак поки що це стосується тільки кредитування населення в національній валюті, пише газета. Так дані за серпень 2011 року показують, що обсяги кредитування в порівнянні з 2010 роком  зросли  на 3% (гривневі – на 22%, валютні зменшились на 11%).

Найгірше банки погоджуються видавати кредити, які мають нецільовий характер. І це не дивно, оскільки багато з них "погоріли" саме на беззаставних кредитах "на все, що хочеш", що з приходом кризи становили суттєву частку проблемної заборгованості у багатьох банків.

Однак, як пише КоммерсантЪ-України, якщо до початку кризи 2008 року кредитний портфель зростав в основному за рахунок активної видачі іпотечних позик, то зараз банки роблять ставку на споживчі програми. Це обумовлено як високими ризиками іпотечного кредитування, так і відсутністю довгострокових ресурсів на внутрішньому ринку за прийнятними цінами.

Зростання споживчого кредитування перший заступник голови Держстату Вадим Піщейко назвав ризикованим фактором: «Тут треба звернути увагу, щоб не повторилась ситуація 2008 року, коли після значного зростання споживчого кредитування потім відбулося зростання неплатежеспроможного попиту і значної кількості неповернутих кредитів до банківської сфери. Тим не менш, банки знають цю ситуацію, але продовжують нарощувати кредити».

В Україні в середньому на кожного жителя країни припадає 800 євро споживчого кредиту або 3,5 середньої зарплати. Вище борги лише у Греції, свідчать дані дослідження групи компаній EOS.
Для порівняння, борг кожного іспанця перед банками становить 2,8 зарплати, британця - 1,7, росіянина - 1,2. Вище ніж в українців борги лише у греків - 4 зарплати або 3200 євро.

"Щоб уникнути повторення кризи 2008 року співвідношення споживчих кредитів до середньої зарплати українців необхідно зменшити протягом 5-7 років мінімум удвічі. Йти до цього потрібно не обмеженнями та заборонами, а шляхом стимулювання банків брати на себе менші ризики", - вважає директор компанії ЕОС Україна Олексій Тесленко.

Експерти зазначають, що, незважаючи на ситуацію, що склалася, попит і, відповідно, пропозиція на споживчі кредити ростуть.

Якщо у докризовий період побутову техніку, квартири та авто активно купували люди, чий дохід збільшився, то зараз, констатують експерти, до споживчих кредитів звертаються ті, хто не встиг взяти кредит до кризи або зуміли виплатити його без прострочення.

Кабмін підтримує наміри НБУ обмежити споживче кредитування, щоб запобігти прискоренню інфляції і зростання дефіциту зовнішньої торгівлі.

Про це сказала директор департаменту макроекономіки Мінекономрозвитку та торгівлі Наталія Горшкова, інформує Reuters. НБУ раніше передав банкам проект постанови про внесення змін до постанови   № 368/2001 про затвердження "Інструкції про порядок регулювання діяльності банків", що займаються споживчим кредитуванням.

Документом запропоновано новий статус - спеціалізований банк споживчого кредитування. Його будуть отримувати кредитні установи, що видали фізичним особам споживчих кредитів на суму, що дорівнює або вище 100% їх статутного капіталу.

"Вся історія розвитку до кризи і криза (2008-2009 років) показали, що споживче кредитування необхідно обмежувати", - сказала Горшкова.

За її словами, випереджаюче зростання витрат населення в порівнянні із зростанням доходів у 2006-2007 роках стало однією з основних причин кризи, в якій країна втратила майже 15 відсотків ВВП.

"Економіка України не структурована остаточно і не орієнтована на задоволення споживчих потреб населення. За рахунок споживчого кредитування, ми після розкручування інфляційних процесів отримали прискорене зростання імпорту", - сказала Горшкова.

У 2008 році через скорочення валютних надходжень в країну, значних боргових виплат і зовнішньоторговельного дефіциту, курс гривні до долара впав більш ніж на 60%.

В останні три роки країна також бореться за зниження темпів інфляції до рівня нижче 10% з вище 12% у 2009 році і вище 20% у 2008 році.

У 2010 році інфляція знизилася до 9,1%, але в 2011 році, за оцінками українських аналітиків, може досягти 11-12%.

Слід зазначити, що сьогодні існують дуже важливі недоліки кредитування населення в Україні: це високі ставки, великі аванси, незвично короткі терміни і жорсткий підхід до вибору позичальників.

5. Висновки.

Споживче кредитування є невід`ємною ланкою  банківської системи, а тому налагодження справ у цій сфері (підвищення довіри до банківських структур, зниження ставок за споживчим кредитом) буде сприяти оздоровленню усієї банківської системи України. Завданням вітчизняних банків є вдосконалення внутрішнього кредитного ризик-менеджменту, а мотивацією слугує підвищення конкуренції, але для цього держава повинна здійснити ряд заходів щодо вирішення неузгоджених та проблемних питань на законодавчому, загальноекономічному та інформаційному рівнях.

Комерційні банки України повинні зосередитись на вдосконаленні внутрішньобанківських процесів, які помітно спростять оцінку потенційного позичальника під час надання банком споживчого кредиту.

Загалом ставлення науковців до розвитку споживчого кредитування в Україні неоднозначне. Існує думка про високий рівень ризикованості даного виду кредитування для розвитку банківської установи, що спричиняє досить скептичне ставлення до нарощення обсягів кредитів, наданих фізичним особам в Україні. З іншого боку, в умовах, що склалися в Україні саме короткострокове кредитування є найбільш перспективним видом активних операцій банку з огляду на можливості банківських установ залучати сьогодні лише короткострокові вклади (депозити).

Для позичальника споживчий кредит - найбільш небезпечний зі всіх кредитів. Одержавши такий кредит, людина потрапляє в серйозну залежність від кредитора. Як правило, відсотки по споживчих кредитах величезні. Часто вони досягають вісімдесяти, і навіть ста відсотків річних. Тобто, до кінця року можна було б купити дві пральні машини, наприклад, замість однієї. Фактично, якби Ви минулого року потроху економили і клали гроші на депозит, можна було б купити ту ж пральну машину без кредиту, та ще і на шампанське залишилося б.

11

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.       Бондар О.П. к.е.н., доцент, КЕІ КНЕУ ім. В. Гетьмана "Банківське споживче кредитування населення"

2.       Галяєва Л.Є., ГарягаЛ.О. "Проблеми розвитку банківського споживчого кредитування в Україні та Росії" –Вісник Університету банківської справи НБУ №3 (9) 2010 р.

3.       Карасьова З.М., Капустенко О.О. "Проблеми та перспективи розвитку споживчого кредитування в Україні" – Наука й економіка, 2010 р., № 3 (19)

4.       Петриківа О.С., Цеберман М.В. "Особливості організації споживчого кредитування: проблеми та перспективи"

5.       "У Азарова не проти обмежити споживчі кредити" Економічна правда  20.07.2011 http://www.pravda.com.ua/news/2011/07/20/6406725/

6.       "Арбузов хоче обмежити споживчі кредити через імпорт" Економічна правда  11.07.2011 http://www.epravda.com.ua/news/2011/07/11/291352/

7. "В Україні почався бум видачі споживчих кредитів" КоммерсантЪ-Украина"18.10.2011 http://ua.korrespondent.net/business/financial/1273365-v-ukrayini-pochavsya-bum-vidachi-spozhivchih-kreditiv

8.       "Скільки коштують споживчі кредити?"  http://finance.tochka.net/ua/6890-vo-chto-obkhodyatsya-potrebitelskie-kredity/

9.       Заморена А.В. "Етапи розвитку споживчого кредиту в Україні"

       http://intkonf.org/zamorena-av-etapi-rozvitku-spozhivchogo-kreditu-v-ukrayini/

10.   "Українцям дають споживчі кредити вдвічі вищі, ніж європейцям"

        http://news.ub.ua/20314-ukrayincyam-dayut-spojivchi-krediti-vdvichi-vishchi-nij- evropeycyam.html

11.   http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=244626777&cat_id=244276429

11