Споживчий кредит

Реферат на тему:

“Споживчий кредит” 
План.

      Вступ.

    1.Поняття  кредиту. 

    2.Форми  та види  кредиту. 

    3.Умови  надання споживчого кредиту.

    4.Методика  визначення процентної ставки.

      Висновок

    Гроші - один із найважливих розділів економічної  науки. Вони уявляють собою щось набагато більше, ніж пасивний компонент економічної системи, ніж простий інструмент, що сприяє роботі економіки. Правильно діюча грошова система вливає життєву  силу в кругообіг прибутків і витрат, що уособлює усю економіку. Добре працююча грошова система сприяє як повному використанню потужностей, так і повної зайнятості. І наборот, погано функціонуюча грошова система може стати головною причиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості і цін в економіці, спотворити розподіл ресурсів.

    Гроші формуються та функціонують на інституційних  засадах: вони – отрибут держави, тільки держава здатна робити еміссію, регулювати міжнародний грошовий обіг та його функціонування. Гроші регулюються  грошово-кредитною політикою.

    Традиційно  виділяють чотири функції грошей:

• засіб обігу;
• засіб заощадження (активи, які з часом зберігають свою вартість);
• одиниця обрахунку  (одиниця, через яку визначаються ціни і ведеться облік);
• засіб платежу.

    Кредит (від латинського "creditum" - позика, борг) - це економічні відносини між суб'єктами ринку з приводу перерозподілу вартості на засадах поверненості, строковості і платності. Рушійним мотивом такого перерозподілу є отримання додаткового доходу кожним із суб'єктів кредитних відносин.

    Кредит  виникає безпосередньо з потреб виробництва, внаслідок розвитку процесів обміну товарами. Конкретною економічною основою, на якій появляються і розвиваються кредитні відносини, виступає кругообіг капіталу. Кругообіг капіталу безперервний, але при цьому не виключаються коливання, припливи і відпливи грошових коштів, коливання потреб у ресурсах і джерелах їх покриття. На базі нерівномірності кругообігу й обороту капіталу появляються відносини, які усувають невідповідність між часом виробництва і часом обігу, вирішують відносне протиріччя між тимчасовим осіданням коштів та необхідністю їх використання в народному господарстві. Таким відношення і є кредит, який став невід'ємним атрибутом товарного виробництва. В умовах ринкової економіки кредит набуває загального характеру. Необхідність кредиту тут тісно пов'язана з особливостями кругообороту індивідуальних капіталів. Ще більшою мірою кредит необхідний для становлення нових підприємств малого та середнього бізнесу, впровадження нової техніки та технологій.

    Завдяки кредиту:

    • зменшується час на задоволення господарських та особистих потреб;

    • він виступає як опора сучасної економіки, невід'ємний елемент економічного розвитку;

    • кредитори мають можливість отримати додаткові грошові кошти при  передачі певної суми вільних ресурсів позичальнику.

    Отже, необхідність кредиту викликана  існуванням товарно-грошових відносин та наявність поточних або майбутніх  доходів у позичальників. Конкретні  причини, що зумовлюють необхідність кредиту, - коливання потреби в обігових коштах суб'єктів ринку, а також  виникнення потреби у створенні та відтворенні основного капіталу.

    Банкiвська  система шляхом надання кредитiв  органiзовує й обслуговує рух  капiталу, забезпечує його залучення, акумуляцiю  та перерозподiл у тi сфери виробництва  та обiгу, де виникає дефiцит капiталу.  Кредит в економіці країни розширює ринок збуту товарів, прискорює процес реалізації товарів і отримання прибутку, стимулює ефективність праці та забезпечує скорочення витрат обігу, пов’язаних з обігом грошей та товарів.

    У кредитуванні споживчих потреб людей беруть участь підприємства, організації, кредитні спілки, ломбарди і банки.

    Правовi основи надання, використання i повернення кредитiв та регулювання взаємовiдносин мiж суб'єктами, що виникають у  процесi кредитування визначає  Положення  про кредитування (Затверджено постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 28 вересня 1995 р N 246).

      Згідно з цим положенням кредит - позичковий капiтал банку у  грошовiй формi, що передається  у тимчасове користування на  умовах забезпеченостi, повернення, строковостi, платностi та цiльового характеру використання.

    Кредитор - суб'єкт кредитних вiдносин, який надає кредити iншому суб'єкту господарської  дiяльностi у тимчасове користування.

    Позичальник - суб'єкт кредитних вiдносин, який отримав у тимчасове користування грошовi кошти на умовах повернення, платностi, строковостi.

    Головними ланками кредитної системи є  банки та кредитнi установи, що мають  лiцензiю Нацiонального банку України, якi одночасно виступають у ролi покупця i продавця iснуючих у суспiльствi тимчасово вiльних коштiв. Комерцiйнi банки, що мають вiдповiдну лiцензiю Нацiонального банку України на право проведення операцiй з валютними цiнностями, можуть виступати в ролi покупця i продавця тимчасово вiльних коштiв в iноземнiй валютi.

    Банкiвський кредит надається суб'єктам кредитування усiх форм власностi у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Основними iз них є: забезпеченiсть, повернення, строковiсть, платнiсть та цiльова направленiсть.

    Принцип забезпеченостi кредиту означає наявнiсть у банку права для захисту своїх iнтересiв, недопущення збиткiв вiд неповернення боргу через неплатоспроможнiсть позичальника. Забезпеченням споживчого кредиту може бути гарантія, порука, договір застави.

    Принцип повернення, строковостi та платностi означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорi строк з вiдповiдною сплатою за його користування.

    Цiльовий характер використання передбачає вкладення  позичкових коштiв на конкретнi цiлi, передбаченi кредитним договором.

    Основними джерелами формування банкiвських кредитних  ресурсiв є власнi кошти банкiв, залишки на розрахункових та поточних (валютних) рахунках, залученi кошти  юридичних та фiзичних осiб на депозитнi рахунки до запитання та строковi, мiжбанкiвськi кредити та кошти, одержанi вiд випуску цiнних паперiв.

    Кредитнi взаємовiдносини регламентуються  на пiдставi кредитних договорiв, що укладаються мiж кредитором i позичальником  тiльки в письмовiй формi, якi визначають взаємнi зобов'язання та вiдповiдальнiсть сторiн i не можуть змiнюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторiн.  Кредитний договiр може бути укладений як шляхом складання одного документа, пiдписаного кредитором та позичальником, так i шляхом обмiну листами, телеграмами, телефонограмами, пiдписаними стороною, яка їх надсилає.

    Суб'єкти господарської дiяльностi можуть використовувати  такi форми кредиту: банкiвський, комерцiйний, лiзинговий, iпотечний, бланковий, консорцiумний.

      Фiзичнi особи - споживчий кредит (лише в нацiональнiй грошовiй одиницi).

      Комерцiйний кредит - це товарна  форма кредиту, яка визначає  вiдносини з питань перерозподiлу  матерiальних фондiв i характеризує  кредитну угоду мiж двома суб'єктами  господарської дiяльностi. Учасники  кредитних вiдносин при комерцiйному кредитi регулюють свої господарчi вiдносини i можуть створювати платiжнi засоби у виглядi векселiв - зобов'язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термiн.  Об'єктом комерцiйного кредиту можуть бути реалiзованi товари, виконанi роботи, наданi послуги щодо яких продавцем надається вiдстрочка платежу.

      Лiзинговий кредит - це вiдносини  мiж юридичними особами, якi виникають  у разi оренди майна i супроводжується  укладанням лiзингової угоди.  Лiзинг є формою майнового кредиту.   Об'єктом лiзингу є рiзне рухоме (машини, обладнання, транспортнi засоби, обчислювальна та iнша технiка) та нерухоме ( будинки, споруди, система телекомунiкацiй та iн.) майно.

     Iпотечний кредит - це особливий  вид економiчних вiдносин з  приводу надання кредитiв пiд заставу нерухомого майна.  Кредиторами з iпотеки можуть бути iпотечнi банки або спецiальнi iпотечнi компанiї, а також комерцiйнi банки.  Позичальниками можуть бути юридичнi та фiзичнi особи, якi мають у власностi об'єкти iпотеки, або мають поручителiв,якi надають пiд заставу об'єкти iпотеки на користь позичальника.  Предметом iпотеки при наданнi кредиту доцiльно використовувати: житловi будинки, квартири, виробничi будинки, споруди, магазини,земельнi дiлянки, що є власнiстю позичальника, i не є об'єктом застави за iншою угодою.

      Бланковий кредит.  Комерцiйний  банк може надавати бланковий  кредит тiльки в межах наявних  власних коштiв (без застави  майна чи iнших видiв забезпечення - тiльки пiд зобов'язання повернути  кредит) iз застосуванням пiдвищеної  вiдсоткової ставки надiйним позичальникам, якi мають стабiльнi джерела погашення кредиту i перевiрений авторитет у банкiвських колах.

      Консорцiумний кредит Кредит може  надаватися позичальнику банкiвським  консорцiумом такими способами: 

      а) шляхом акумулювання кредитних ресурсiв у визначеному банку з подальшим наданням кредитiв суб'єктам господарської дiяльностi;

      б) шляхом гарантування загальної  суми кредиту провiдним банком  або групою банкiв. Кредитування  здiйснюється в залежностi вiд  потреби в кредитi;

      в) шляхом змiни гарантованих  банками-учасниками квот кредитних  ресурсiв за рахунок залучення  iнших банкiв для участi в  консорцiумнiй операцiї. 

    Споживчий кредит - кредит, який надається тiльки в нацiональнiй грошовiй одиницi фiзичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарiв тривалого користування та послуг i який повертається в розстрочку, якщо iнше не передбачено умовами кредитного договору.

    Споживчий кредит дає можливість отримати ті речі, яких  без використання кредиту  потрібно було б довго чикати, або ж які були б  недоступні для отримання, робити придбання товарів  в зручний час, навіть тоді, коли  споживач немає в своєму  розпорядженні  необхідної суми  готівки, дозволяє оплачувати непередбачені термінові витрати. 

      Кредити, якi надаються банками, подiляються:

      - за строками користування

      а) короткостроковi -до 1 року;

      б) середньостроковi -до 3 рокiв; 

      в) довгостроковi -понад 3 рокiв.

      Строк кредиту, а також вiдсотки  за його користування (якщо iнше  не передбачено умовами кредитного договору) розраховуються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платiжних документiв з позичкового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та вiдсоткiв за його користування.

      Короткостроковi кредити можуть  надаватись банками у разi тимчасових фiнансових труднощiв, що виникають у зв'язку iз витратами виробництва та обiгу, не забезпечених надходженнями коштiв у вiдповiдному перiодi.  Середньостроковi кредити можуть надаватись на оплату обладнання, поточнi витрати, на фiнансування капiтальних вкладень.  Довгостроковi кредити можуть надаватись для формування основних фондiв. Об'єктами кредитування можуть бути капiтальнi витрати на реконструкцiю, модернiзацiю та розширення вже дiючих основних фондiв, на нове будiвництво, на приватизацiю та iнше. При довгостроковому кредитуванні населення  банк приймає як  форму забезпечення договір застави майна позичальника. Майно, прийняте під заставу, повинно бути застраховане за рахунок позичальника, договір завірений нотаріально.Заставити позичальник може будинок, що будується чи купується, але із нотаріальної контори повинна надійти заборона про відчуження будинку іншій особі до тих пір поки не погаситься кредит і відсотки за користування ним.

    Срок  кредитування  “До запитання” має  на увазі, що позичальник повинен повернути кредит наданий банком на протязі 7 днів з дня письмового повідомлення його кредитором.

     - за забезпеченням 

      а) забезпеченi заставою (майном, майновими  правами, цiнними паперами);

      б) гарантованi (банками,фiнансами чи майном третьої особи);

      в) з iншим забезпеченням (поручительство, свiдоцтво страхової органiзацiї);

      г) незабезпеченi (бланковi).

     - за ступенем ризику 

      а) стандартнi кредити; 

     - за методами надання 

      а) у разовому порядку;

      б) вiдповiдно до вiдкритої кредитної  лiнiї; Клієнт може неодноразово  брати і погашати будь-які суми  за умови, що сальдо по судному  рахунку не перевищить ліміту, який обумовлено в кредитному  договорі. .

      в) гарантiйнi (iз заздалегiдь обумовленою датою надання, за потребою, iз стягненням комiсiї за зобов'язання).

    - за строками погашення 

      а) водночас;

      б) у розстрочку;

      в) достроково ( за вимогою кредитора,  або за заявою позичальника);

      г) з регресiєю платежiв; 

      д) пiсля закiнчення обумовленого перiоду (мiсяця,кварталу).  

    Грошові споживчі кредити за термінами погашення  класифікуються на:

    а)кредити  в розстрочку платежу;

    б)револьверні (відновлювальні) кредити;

    в)кредити  без розстрочки платежу. 

    Кредити на будівництво житла виділені в  окрему категорію і мають назву іпотечних кредитів, надаються вони під заставу нерухомості.

    Кредит  у розстрочку платежу передбачає погашення його і відсотків  за ним щомісячно рівними частинами. Терміни погашення таких кредитів – від двох до п’яти років, суми кредиту залежать від об’єкта  кредитування, кредити надаються під забезпечення гарантів. Кредит з розстрочкою платежу основна частина споживчого кредиту.

    Револьверні кредити включають кредити, надані позичальником за єдиним активно-пасивним поточним рахунком у вигляді овердрафту чи кредитною карткою. Надання овердрафту здійснюється під забезпечення ощадним вкладом чи цінними паперами або без забезпечення шляхом видачі чекової книжки.

    Кредитна  картка представляє собою пластинку  з ідентифікатором  власника. Умовою отримання картки є платоспроможність клієнта. По кожній картці встановлюється ліміт кредитування. Кредитні картки пердбачають участь банка-емітента кредитної картки, її власника і торгівельної організації, яка приймає кредитні картки в якості платіжного засобу за товари та послуги.

    Для отримання кредитної картки клієнт повинен надати банку встановлену  банком суму грошових коштів. Оплата товарів  та послуг може бути проведена і  при відсутності грошових коштів на рахунку клієнта, тобто за рахунок  банківського кредиту. Банк за свої послуги від операцій з кредитними картками  отримує прибуток, який складається з:

• комісійні, що справляються  з торгівельних організацій при сплаті рахунків за відпущений власнику кредитної картки товар (в основному від 1 до 4% об`єму продаж по кредитній картці);
• щорічної плати клієнтів за кредитні картки (якщо вона справляється);
• відсотка за кредит, що надається власникам карток в рамках ліміту кредитування.

    Овердрафт – при користуванні ним оплата чеків відбувається з рахунку  клієнта. Якщо ж кошти відсутні на рахунку банк покриває від'ємне сальдо кредитом в рамках встановленого ліміту. Погашення кредиту відбувається за рахунок поточних надходжень або спеціальних внесків клієнтів.

      Спеціальні чекові рахунки використовуються  деякими банками, які випускають для своїх клієнтів спеціальні чеки визначеного номіналу. Банк встановлює клієнту ліміт кредитування і на його величину видає чеки. Використання клієнтом чеків веде до вичерпання ліміту кредитування, а надходження на чековий рахунок відновляють ліміт. Плата за чековий кредит справляється у відсотках від використаної суми.

    Позички без розстрочки платежу -це короткострокові  кредити приватним особам або  сім`ям на покриття поточних потреб в  грошових коштах, які повертаються єдиною сумою в кінці терміну кредитування. За даним кредитом можуть надаватися відносно невеликі суми з терміном погашення, як правило, в межах 30 діб, або іншого незначного періоду часу.

    Крім  вказаних кредитів, індивідуальним позичальникам  надають також обліковий короткостроковий кредит (дисконт векселя), кредит з індивідуальними умовами для придбання дорогих товарів, навчання дітей, персональні позички студентам тощо. 

      Банк надає кредити фiзичним  особам у розмiрах, що визначаються  виходячи з вартостi товарiв  i послуг, якi є об'єктом кредитування. Розмiр кредиту на будiвництво, купiвлю i ремонт житлових будинкiв, садових будинкiв, дач та iнших будiвель визначається в межах вартостi майна, майнових прав, якi можуть бути переданими банку в забезпечення фiзичною особою та сумою її поточних доходiв, за винятком обов'язкових платежiв. Строк кредиту встановлюється в залежностi вiд цiлей об'єкта кредитування, розмiру позики, платоспроможностi позичальника.

    Відповідно  до Закону України від 07.12.2000 р. №2121-III "Про банки і банківську діяльність", постановою НБУ від 07.05.2001 р. №186 внесено зміни до “Положення про кредитування”, затвердженого постановою Правління НБУ від 28.09.95 р. №246.

    Згідно  з цими змінами, розмір кредиту на будівництво, купівлю і ремонт житлових будинків, садових будиночків, дач та інших будівель, що надається банками фізичним особам, визначається в межах: - вартості майна, майнових прав, які можуть бути переданими банку в забезпеченняфізичною особою;

    - суми її поточних доходів, за  винятком обов'язкових платежів.

    Раніше  споживчий кредит фізичним особам надавався  на строк не більше 10 років. Відтепер строк повернення кредиту визначається кредитором і позичальником у  кредитному договорі та залежить від  мети кредитування, розміру кредиту  та платоспроможності позичальника.

    При використанні отриманого кредиту позичальник  повинен дотримуватись встановленого  терміну освоювання кредиту. Індивідуальні  позичальники  подають до банку  документи, які підтверджують витрати  і цільове використання кредиту.

    Строк освоєння кредитів, пов’язаних із будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом об’єктів, неповинен перевищувати 2-х років. Строк освоєння кредитів, наданих на придбання будинків, квартир тощо, не повинен перевищувати 2-х місяців.

    Фізичні особи погашають кредити у терміни, встановлені строковим зобов’язанням, шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою.

      Кредитнi взаємовiдносини регламентуються  на пiдставi  кредитних договорiв,  що укладаються мiж кредитором i позичальником тiльки в письмовiй формi, якi визначають взаємнi зобов'язання та  вiдповiдальнiсть сторiн i не можуть змiнюватися в односторонньому порядку без згоди обох сторiн.

      Кредитний договiр може бути  укладений як шляхом складання  одного документа, пiдписаного кредитором та позичальником, так i шляхом обмiну листами, телеграмами, телефонограмами, пiдписаними стороною, яка їх надсилає.

    У кредитному договорі, по формі затвердженій Положенням Національного банку  України “Про кредитування”, вказується статус обох сторін, мета і сума кредиту, умови його видачі і погашення, форми забезпечення кредиту, величина відсоткової ставки за кредит та порядок її сплати, перелік звітних документів, права і обов’язки обох сторін.  Розмiр  вiдсоткових  ставок  та  порядок їх сплати встановлюються банком i визначаються в кредитному договорi в залежностi вiд кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту i пропозицiй, якi склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облiкової ставки та iнших факторiв.  У разi  змiни  облiкової  ставки умови договору можуть переглядатися i змiнюватися тiльки на пiдставi взаємної згоди кредитора та позичальника. 

    У кредитних договорах передбачені  вiдповiдальнiсть позичальника за несвоєчасне  повернення кредиту та вiдсоткiв за його користування у виглядi стягнення кредитором пенi в розмiрi 0,5 вiдсотка i бiльше за кожний день прострочки у встановленому чинним законодавством порядку.

    У кредитних договорах передбачені  вiдповiдальнiсть позичальника за використання не за цiльовим призначенням кредитiв за рахунок отриманих вiд Нацiонального банку України кредитних ресурсiв у виглядi стягнення з позичальника штрафу в розмiрi не менше 25 вiдсоткiв вiд розмiру використаного не за призначенням кредиту у встановленому чинним законодавством порядку.

      У кредитному договорi передбачені  вiдповiдальнiсть позичальника за  використання не за цiльовим  призначенням кредиту, наданого  за рахунок власних ресурсiв  комерцiйного банку, у виглядi стягнення з позичальника штрафу  в розмiрi до 25 вiдсоткiв вiд розмiру використаного не за призначенням кредиту у встановленому чинним законодавством порядку.

    Комерцiйнi банки зобов'язанi у кожному випадку  неповернення кредиту та нарахованих  вiдсоткiв за користування кредитом вирiшувати питання про стягнення заборгованостi у встановленому чинним законодавством порядку, а у разi неможливостi стягнення - порушувати у судi справу про банкрутство.

    Основними причинами виникнення простроченої заборгованості є: дострокове стягнення виданого кредиту у зв'язку з нецільовим використанням і відсутністю у позичальників коштів і майна, на яке може бути звернене стягнення; затримка з винесенням судами рішень про примусове стягнення заборгованості; збільшення платежів за позичками; тривалі затримки заробітної плати і зниження реальних доходів громадян.

    Кредитний договір складається на всю суму кредиту на строк користування  позичкою в 2-х – 3-х примірниках  і його підписують обидві сторони.

    Кредити під заставу, з урахуванням суми процентів за користування ними та витрат на оформлення, видаються у розмірах, що обмежуються вартістю заставленого майна, яке може бути надане позичальником (іншою особою) установі банку в забезпечення. Кредит може бути наданий в сумі, яка не перевищує: 60% оціночної вартості житлових будинків та квартир; 40% оціночної вартості виробничих приміщень; 50% оціночної вартості товарів в обороті або переробці та легкових автомобілів; 30% оціночної вартості вантажних автомобілів та технологічного обладнання, яке було у використанні; 60-70% оціночної вартості нового технологічного обладнання; 90% суми коштів на депозитному вкладі в установі банку.

    Для одержання кредиту позичальник  подає такі основні документи:

• індивідуальну заяву;
• паспорт або документ, що його заміняє;
• довідку з місця роботи (пенсіонер – пенсійне посвідчення) та інші документи для визначення кредитоспроможності;
• документи, що підтверджують забезпечення кредиту (гарантію, поруку, договір страхування або застави майна);
• документ, що  підтверджує  право на пільговий безпроцентний кредит;

    Крім  того, щоб одержати кредит на будівництво  індивідуального житлового будинку, позичальник подає:

• на будівництво, капітальний ремонт садових будиночків – довідку з Правління садівничого кооперативу про членство в ньому;
• витяг із рішення виконкому місцевої Ради народних депутатів про виділення земельної ділянки під забудову, проект будівництва з кошторисною вартістю, що завірений районним архітектором;
• для будівництва надвірних будівель – довідку місцевої адміністрації про те, що позичальник є власником житлового будинку без надвірних будівель;
• на придбання квартири в житловому кооперативі – довідку про членство в житловому кооперативі.

    Кредитний договір укладається після аналіза  банком кредитоспроможності позичальника.

    Аналіз  кредитоспроможності клієнта дозволяє виявити фактори ризику, які здатні привести до непогашення виданого банком кредиту в обумовлений строк, і оцінити ймовірність своєчасного повернення кредиту.Під аналізом кредитоспроможності позичальника розуміється оцінка банком позичальника з точки зору можливості і доцільності надання йому кредиту, визначення ймовірності повернення у відповідності з кредитним договором. аналіз кредитоспроможності клієнта дозволяє банку, своєчасно утрутившись у справи  боржника, вберегти його від банкрутства, а при неможливості цього – оперативно призупинити кредитування.

    Аналіз  платоспроможності проводиться  як по позичальнику так і по його поручителю. При цьому метод аналізу  і документація така ж сама, як і  при аналізі самого позичальника. В результаті проведеної роботи визначається можливості клієнта виконувати платежі на погашення основного боргу і відсотків за нього, а поручителя – виконувати їх у випадку неплатоспроможності  основного позичальника.