Страховий ринок США. 2
Реферат
на тему:
Страховий ринок США
Львів, 2010
План
ВСТУП
1. Особливості страхового ринку США
2. Аналіз страхового ринку США
3. Медичне страхування США
4. Методи регулювання страхової системи США
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Поняття «страховий ринок» містить два складових елементи: ринок і страхування. Деякі економісти розглядають ринок як відносини з приводу купівлі-продажу, інші на перше місце ставлять наявність певних інститутів, які зводять покупців і продавців. Примирити ці сторони можна шляхом тлумачення ринку і як взаємовідносин з обміну, і як структури, що дозволяє його здійснювати. Страхування, як ми пам'ятаємо, це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій). Отже, страховий ринок — це особлива соціально-економічна структура, певна сфера грошових відносин, де об'єктом купівлі-продажу є страховий захист, формуються пропозиція і попит на нього.
Страхова індустрія в США є єдиною сферою бізнесу, що не підпадає під антимонопольне законодавство.
Діяльність усіх страховиків США ретельно аналізується консалтинговими компаніями, які щокварталу видають каталоги, присвячені результатам їхньої роботи. Також публікують у пресі офіційні рейтинги страхових компаній по надійності для клієнта і дані про стани їхньої платоспроможності.
Окремі компанії, особливо брокерські, мають спеціальні підрозділи, що аналізують діяльність інших компаній.
1. Особливості страхового ринку США
Страховій традиції в США вже півтори сотні років і, здається, що страхуються всі. Як свідчить американський Інститут страхової інформації (Insurance Information Institute), лідером на ринку страхування США є страхування автомобілів фізичними особами, за обсягами страхових премій майже в 4 рази опереджаючи страхування домовласників.
Загальний обсяг страхової премії, зібраної в 2002 р. на території США, склав близько $ 1 трлн, але частка США на світовому ринку неухильно знижується у зв'язку з більш динамічним розвитком страхових ринків Азії, Латинської Америки і Європи. За часткою страхування життя США дещо поступаються Японії (29,7 і 31,4% світового ринку відповідно), з інших видів страхування, перш за все майна і відповідальності, займає 1-е місце в світі (46% світового ринку).
Американський страховий бізнес відрізняється величезним розмахом і не має собі рівних у світі.
Американські страхові монополії контролюють приблизно 50% усього страхового ринку індустріально розвинутих країн світу. У США працює понад 8 тис. компаній майнового страхування і біля 2 тис. компаній по страхуванню життя та десь 4 тис. брокерських страхових контор, тоді як в країнах ЄС їх близько 5 тис. На початок 1990-х рр. громадяни США мали на руках близько 90 млн страхових полісів на загальну суму 4,5 млрд дол.
Кожний штат має своє страхове законодавство і свій регулюючий орган (нагляд).
Єдиного федерального закону про страхування і єдиного федерального органу по нагляду за страховою діяльністю немає.
Кожен штат висуває свої вимоги до мінімального рівня капіталу, видам запропонованого страхування, проводить ревізію підконтрольних страхових компаній, здійснює загальне регулювання страхової діяльності шляхом видачі ліцензії брокерам, агентам і самим страховим компаніям.
У США є два типи страхових компаній: акціонерні товариства і товариства взаємного страхування. Державних страхових фірм не існує.
Найбільшого розвитку в США отримало особисте страхування. Так, найбільший у США страховик у сфері особистого страхування – це товариство взаємного страхування “Prudential Insurance Company of America”.
Перевищення прибутків над витратами ТВС надходить, найперше, для поповнення резервних фондів. Залишок коштів може бути розподілений у формі прибутку між пайовиками або у формі зменшеної суми страхової премії, що потрібно сплатити цим пайовикам у наступному році.
Роль і значення ТВС, що діють на страховому ринку, постійно зростають. У США, наприклад, усі ТВС (разом біля 200) складають 6% загальної чисельності страховиків, що спеціалізуються на операціях особистого страхування, проте на їхню частку припадає до50 % продажу полісів особистого страхування.
Друге за значенням страхування в США — страхування кредитно-фінансової сфери, що значною мірою пояснюється широким поширенням в країні принципів кредитних розрахунків у сфері торгівлі і послуг.
Страхування майна і відповідальність великих торгівельних і промислових фірм США дає об'єм страхової премії порядка 8 млрд дол. в рік.
Історично ж у США страхові компанії в основному були компаніями взаємного страхування, за розмірами вони звичайно менше акціонерних товариств. Акції акціонерних товариств може придбати як фізична, так і юридична особа.
Страхові компанії здійснюють три типи страхування:
1. Бекифитне (страхування життя і здоров'я, медичне, пенсії, ощадне і т. д.);
2. Комерційне (широкий спектр);
3. Особисте (мається на увазі страхування будівель, автомобілів і іншого майна громадян).
Законодавчо передбачена спеціалізація страхових компаній на проведення операцій по страхуванню життя і майна. Активи всіх страхових компаній складають приблизно 1,6 трлн. дол. У середньому активи однієї компанії складають 950 млн. дол., а на 12 найбільших компаній доводиться 45 млрд. дол.
Страхова індустрія в США є єдиною сферою бізнесу, що не підпадає під антимонопольне законодавство.
Діяльність усіх страховиків США ретельно аналізується консалтинговими компаніями, які щокварталу видають каталоги, присвячені результатам їхньої роботи. Також публікують у пресі офіційні рейтинги страхових компаній по надійності для клієнта і дані про стани їхньої платоспроможності.
Окремі компанії, особливо брокерські, мають спеціальні підрозділи, що аналізують діяльність інших компаній. При цьому основними чинниками, за якими робиться аналіз, є:
фінансове становище;
виплати по позовах і рівень сервісу;
безпека і запобігання втрат;
гнучкість у роботі компанії;
вартість послуг (мінімальні тарифні ставки).
Рівень витрат, прибутки і коефіцієнт прибутку по інвестиціях і рівень дебіторської заборгованості також вважаються критеріями ефективності роботи страховика.
У СІЛА широко використовується електронний банк даних по всіх страхових компаніях, що дає можливість розподілити компанії по ризику, розмірах премії і т.ін.
Найбільші компанії СІЛА по страхуванню життя відрізняються тим, що в силу наявного в них високого авторитету в їхнє керування передаються багатомільярдні засоби, що належать різним пенсійним фондам. Задача страхових товариств у цьому випадку така — шляхом розумної інвестиційної політики забезпечити цілість і приріст довірених засобів. За керування цими засобами страхові компанії стягують комісійну винагороду. І навіть помірні розміри — 0,1% від узятих у керування сум приносять мільйонні прибутки.
Інвестиційні вкладення мають величезне значення для американських товариств по страхуванню життя. Так, статистика показує, що в 1999 р. страхові витрати і виплати страхових сум товариств по страхуванню життя склали 118% від зібраної премії, тим часом прибуток цих товариств за підсумками року склав 6,9 млрд. дол. Зрозуміло, що він був отриманий не за рахунок прямих страхових операцій, а від інвестицій.
Однак ще важливіше інше: величезні інвестиційні ресурси перетворюють страхові компанії в один із впливових центрів фінансового контролю стосовно промислових корпорацій.
Фінансові зв'язки підкріплюються особистою унією: за неповними даними, страховики СІЛА засідають у 27 із кожних 100 рад директорів американських промислових корпорацій. Перед страховими компаніями у цьому плані тільки комерційні й інвестиційні банки.
Організаційну основу американських страхових компаній складають акціонерні товариства і товариства взаємного страхування («мьючуелс»). Власниками «мьючуелс» можуть бути лише застраховані в даній організації, а весь капітал створюється за рахунок страхових внесків і відрахувань від прибутку. Державних страхових фірм не існує. Акції акціонерних суспільств можуть придбати як фізичні, так і юридичні особи.
Існує інститут андеррайтерів і страхових брокерів — страхових агентів, а також незалежних брокерських фірм. Так, одне з найбільших товариств по страхуванню життя — товариство «Пруденшл» має 22 тис. страхових брокерів. З незалежних брокерських фірм можна назвати «Марш-Макле-нан», «Олександр енд Олександр», «Фрек Хол», «Фред С. Джеймс» і ін.
Треба сказати, що на американському страховому ринку (відповідно до загальної світової закономірності) зростає об'єм витрат. Однією із найважливіших особливостей найбільших організацій США по страхуванню життя, служить та обставина, що через високий авторитет страхових організацій в їх управління передаються багатомільярдні засоби, що належать різним пенсійним фондам. Завдання страхових суспільств в цьому випадку — шляхом ефективної інвестиційної політики забезпечити не лише збереження, але і приріст довірених засобів (за управління засобами організації стягують комісійну винагороду). Навіть помірні розміри (0,1% від узятих в управління сум) приносять мільйонні доходи. Величезні інвестиційні ресурси перетворюють страхові організації на один з впливових центрів фінансового контролю по відношенню до промислових корпорацій.
Ще одна характерна особливість страхової системи США — участь в страхуванні різних посередників — коли страховий поліс приймається не безпосередньо, а через страхового агента або брокера. Загальне число брокерів і агентів в країні досягає 500 тис. чоловік. Брокерською діяльністю займаються як окремі особи, так і крупні спеціалізовані фірми.
Діяльність всіх страховиків США ретельно аналізується трьома консалтинговими організаціями A.m.best, Moody S, Stan-dart&poors, які щокварталу видають каталоги по їх роботі. Вони публікують офіційні рейтинги страхових організацій по надійності для клієнта і дані за станом їх платоспроможності.
На початку 80-х років повалилася картельна система встановлення ставок страхової премії, що діяла протягом усього післявоєнного періоду.
Законодавство фактично заохочувало страхові компанії вести єдину цінову політику стосовно страхувальників.
У 1983—1984 р. у ряді штатів були зняті обмеження на рух ставок премії. Через гостру конкуренцію ставки впали на 15, 30 і навіть 40%. Це призвело до того, що багато дрібних страхових компаній, особливо у майновому страхуванню, понесли великі збитки.
Найбільші страхові компанії світу, і насамперед Сполучених Штатів Америки, є фінансовими конгломератами: через дочірні компанії вони можуть крім страхування займатися наданням кредитів і позик, організовувати чекове обслуговування клієнтів, емітувати розрахункові кредитні картки, проводити операції з нерухомістю, із цінними паперами, управляти майном і капіталом за дорученням клієнтів. Відбувається подальша інтернаціоналізація страхової справи, у всьому світі після жорсткої конкуренції в 70-х роках, позначився явний перелом на користь СІЛА.
2.Аналіз страхового ринку США
Страхування в США розділене на дві галузі: страхування життя та інші види страхування. Найбільшим страховиком у США є компанія State Farm Group, що займає своїми підрозділами 18% ринку страхування автомобілів і 23% страхування життя, а в цілому по ринку - 12%. Цей показник удвічі перевищує частку ринку компанії «Allstate Insurance Group», яка займала 2-е місце. На частку компанії «American Insurance Group» (AIG) припадає приблизно 4% ринку інших видів страхування. Всього в США діє більше 5 тис. страхових компаній.
За даними американських страховиків, більшість видів страхування приносять стійкий прибуток. Проте в цілому по ринку ситуація не настільки добра, хоча в останні роки змінилась для страховиків в кращу сторону.
Судячи з останніх даним, порівняно успішним виявився 2002 р. За його підсумками чистий дохід всіх страхових компаній США (після сплати податків) склав $ 2,9 млрд, тоді як роком раніше страховики втратили $ 7 млрд. Хоча і ці $ 2,9 млрд - дуже небагато для американського ринку, адже в 1998 р. страхові компанії заробили понад $ 30 млрд.
Відбуваються на американському ринку і якісні зміни, пов'язані, природно, з розвитком прогресу. Страхові полі си раніше продавалися майже виключно агентами - кептивні, тобто представляють одну страхову компанію або неза залежності, тобто представляють кілька компаній. Але вже з кінця 90-х рр.. минулого століття страховики все активніше викорис товують та інші комунікаційні канали продажів: Інтернет, «страхові моли», прямі продажі в професійних органи заціях і на робочих місцях. Проте продажі через Інтернет зі ставляют дуже малу частину всіх реалізованих полісів.
Що стосується популярності різних видів страхування, то ситуація в США кардинально відрізняється від російської. У організа ганізації незалежних страхових агентів і брокерів Америки (The IndependentInsurance AgentsBrokers of America) говорять, що в 2000 р. страхові поліси від нещасних випадків приносило агенціям 53% доходів. Комерційне страхування (майна компаній і інших ризиків для юридичних осіб) забезпечувало 39% доходів, страхування життя і здоров'я - приблизно 5% та страхування від втрати роботи - близько 3%.
Характерно, що на американському ринку зростає концентрація страховиків, хоча, звичайно, далеко ще не тільки до появи монополій, але навіть помітної олігополії. Як повідомляють дані «Insurance Services Office Inc.», показник концентрації ринку (за методикою "Herfindahl") збільшився з 229 в 1980 р. до 312 в 2002 р. Міністерство юстиції США класифікувалали будь-який ринок з показником менше 1000 як неконцентрований. Рівень монополії досягається на позначці 10000.
Державна система соціальної безпеки в США включає дві форми соціального страхування (за рахунок податку на соціальне страхування ) і державні допомоги (за рахунок бюджету). Соціальне страхування проводиться за рахунок внесків робітників і роботодавців та включає пенсійне страхування та страхування від безробіття. Пенсійне страхування передбачає пенсійні виплати після досягнення пенсійного росту (до 2002 р. відбувалося його підвищення від 65 до 67 років), виплати по втраті годувальника (якщо померлий мав право на державну пенсію), допомоги по непрацездатності особам до 65 років. У систему соціального страхування включені особи, непрацюючі за наймом (лікарі, адвокати і т.п.), які сплачують внески сукупні як працівники і як роботодавці.
Страхування від безробіття регулюється законодавствами штатів і фінансується за рахунок податку на роботодавців у визначеному відсотку від заробітку працівника.
3. Медичне страхування США
Приватна система медичного страхування, найбільш широко представлена в США, характеризується децентралізованістю, високим розвитком інфраструктури страхових організацій і відсутністю державного регулювання. У США система медичного страхування базується на поєднанні центрального страхового фонду із сіткою місцевих незалежних страхових організацій. Кошти акумулюються в центральному фонді, що не несе адміністративних функцій, а потім розділяється страховим організаціям на основі законодавчо затвердженої форми розрахунків.
Для більшості населення США страхування здоров'я є приватною справою кожного. Добровільною, приватною формою медичного страхування охоплено понад 80% населення. У США приблизно 1500 приватних страхових компаній. З них дві найбільші, що займаються лише страхуванням здоров'я - "Синій Хрест" та "Синій Щит". Це приватні страхові компанії, які займаються лише добровільним страхуванням, і одержують при цьому надприбуток.
Поряд із приватною системою медичного страхування в США існує дві урядові програми, які знаходяться на державному фінансуванні - це "Медікер" (для медичної допомоги літнім - після 65 років) і "Медікейд" (для безробітних, незаможних і деяких груп інвалідів).
Як свідчать дані, лише 46% американців з низьким доходом одержали можливість зареєструватися й одержувати допомогу в рамках програми "Медікейд". Програмою обов'язкового соціального страхування літніх людей ("Медікер") охоплені всі громадяни старші 65 років, тому вона вважається більш успішною. Однак старі пацієнти змушені самі платити зі своєї кишені за перший день госпіталізації, за відвідування лікарів у поліклініці і майже за всю довгострокову допомогу в будинках для літніх.
Варто нагадати, що саме в США розробляються і впроваджуються ефективні медичні технології, розгортаються передові наукові дослідження і, у результаті, успішно реалізується медична допомога високої якості.
Таким чином, у США медичне страхування тісно пов’язане із трудовою діяльністю (Staples C.L., 1989). Економіка медичного обслуговування в США – парадоксальне об’єднання недоліків та надмірностей. США витрачують на охорону здоров’я 11,5% валового прибутку – більш ніж будь- яка країна у світі і, в той же час, більш ніж 15% населення американців не мають ніякого фінансового захисту від великих витрат на медичну допомогу у зв’язку з відсутністю у них страхових медичних полісів.
4. Методи регулювання страхової системи США
Відповідно до Акту Маккарена-Фергюсона від 1945 р., регулювання страхування в США відноситься до компетенції штатів, а не федеральних органів. Це означає, що на федеральному рівні не існує спеціального законодавства в області страхового бізнесу. Федеральні власті залучені в регулювання деяких аспектів страхування, пов'язаного з ядерним страхуванням, а також в управління національними програмами страхування від повені, страхування проти злочинів і страхування зернових культур.
Не дивлячись на те, що цілий діапазон регулюючих інструментів переданих до рук властей окремих штатів, є загальними принципами регулювання. До їх числа відносяться:
внутрішні заходи (що розповсюджуються на даний штат);
федеральні заходи (США, що розповсюджуються на інші штати);
зовнішні заходи (що розповсюджуються за межі США).
Регулюючий орган штату несе відповідальність за:
визнання страховиків відповідно до їх статусу (внутрішнім, федеральним або зовнішнім);
визначення вимог до розміру капіталу і вимог до платоспроможності;
визначення вимог щодо резервів;
оподаткування;
форми страхового поліса;
регулювання норм, якщо це передбачено чинним законодавством;
нагляд;
контроль за розподілом прибутків страховиків.
Координуючим органом на федеральному рівні є Національна Асоціація спеціальних уповноважених страховиків (NAIC), яка об'єднує регуляторів окремих штатів. Асоціація не відноситься до органів федеральної влади. Необхідність в її створенні була викликана труднощами і для страхових компаній, і для клієнтів, враховуючи відмінності в регулюючих умовах окремих штатів. Це служило істотною перешкодою до розвитку страхового бізнесу в США.
Діяльність Асоціації направлена на гармонізацію законів державного страхування. З цією метою була розроблена принципова модель законопроектів, що охоплюють різні аспекти страхової справи. На основі цієї моделі законодавчі органи штатів виробляють власні закони. Завдяки цьому досягнутий реальний прогрес в загальнонаціональній одноманітності законів страхування. Якщо законодавчі акти грунтуються на єдиній моделі, то вони отримують Свідоцтво про Акредитацію NAIC.
Проблеми, які стоять в даний час перед NAIC, - створення “зразкового” закону, згідно якому власті того або іншого штату були б підготовлені до ліцензування іноземних страховиків (заснованих за межами США) без того, щоб вимагати (як у багатьох випадках в даний час) їх реєстрації і ліцензування в межах кожного штату. Модельний закон дозволив би також розробити уніфіковані вимоги, що існують вже в деяких штатах, згідно яким в Раді директорів іноземної страхової компанії повинні бути присутніми американські громадяни.
Таким чином, основні особливості регулювання страхової справи в США включають наступні аспекти:
деталі, регулюючі статути в кожному окремому штаті;
всі страховики, агенти і брокери повинні отримати ліцензію, і, наприклад у Вісконсіні повинні представляти детальний 5-річний бізнес-план і всі необхідні дані, що стосуються керівництва компанії;
мінімальні вимоги до капіталу для страховиків (від 100 тис. дол. в Алабамі до 3 млн. дол. страхових суспільств взаємного кредитування в Канзасі);
вимоги платоспроможності у формі депозитів і/або мінімальних резервів (від мінімального депозиту в 300 тис. дол. в Ілінойсі до мінімальної резервної вимоги в 2,5 млн. дол. у Флоріді і в 3 млн. дол. у Вісконсіні);
обов'язкове страхування безлічі ризиків, включаючи автоцивільну відповідальність на користь “третіх” осіб, медичне страхування і страхування компенсацій робочим;
оподаткування премій в межах від 1% для страхування життя в Алабамі до 5% для деяких видів страхування в Північній Кароліні і Вісконсіні. В середньому воно рівне 2%.
Деякі штати регулюють страхові тарифи. Так, Алабама регулює більшість тарифів по видах страхування, що не відносяться до страхування життя і страхування здоров'я, Ілінойс - тарифи на страхування компенсацій робочим, відповідальність підприємців і медичне страхування. У Канзасі регулюються тарифи при страхуванні від нещасних випадків, хвороб і деяких інших видів страхування. У Північній Кароліні встановлені обов'язкові стандартні вимоги для деяких видів автотранспорту і страхування ризику пожежі. Форми поліса і їх формулювання можуть також регулюватися.
У деяких штатах власті самі можуть бути залучені в процес обов'язкового страхування або страхування професійної відповідальності, наприклад в страхування компенсацій робочим, медичне страхування, або страхування на випадок стихійних лих.
ВИСНОВКИ
Страхові компанії США, що займаються страхуванням майна від нещасних випадків, зазнали рекордних збитків за підсумками 1-го кварталу 2009 року на тлі скорочення інвестицій і перевищення обсягів страхових виплат над надходженнями, повідомляє "Фінмаркет" з ссликою на "Bloomberg". За даними Insurance Services Offices, сукупні чисті збитки в цьому секторі становили, за словами заступника віце-президента ISO Майкла Мюррея, $ 1,3 млрд у січні-березні. За аналогічний період 2008 року страховики отримали $ 8,5 млрд прибутку. AIG в 1-му кварталі втратила $ 4,4 млрд, Allstate - $ 274 млн.
Збитки страховиків ростуть, зокрема, тому, що вони змушені знижувати тарифи на тлі рецесії, щоб не втратити клієнтів, що зазнають труднощі з фінансами. Зниження цін може погіршити результати андеррайтингу по всій галузі, вважає головний фінансовий директор XL Capital Ltd. Брайан НОКК.
Продажу страхових полісів скоротилися в січні-березні на рекордні 3,6% - до $ 106,4 млрд, за даними ISO.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Закон України «Про страхування» // Голос України. - 1996. - № 68 (1318).
2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» )із змінами, внесеними законами України № 607/97-ВР від 04.11.97 р. та № 639/97-ВР від 18.11.97 р.) // Галицькі контракти. - 1998. - « 1-2.
4. Експерт. Рубрика: Страхування в інших країнах. 29.02.2008
5. Архипов А.П. Управление страховой компанией в условиях кризиса платежеспособности // Финансы. - 1996. - № 11. - С. 40-43.
6. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Товариство «Знання», КОО. - 1998. - 374 с.
7. Барановський О.І. Розвиток страхового бізнесу // Фінанси України. - 1996. - № 8. - С. 85-93.
8. Воблый К.Г. Основы экономики страхования. - М.: Изд. центр «АНКИЛ», 1993. - 226 с.
9.Грушко В.І., Пилипченко О.І. Фінансові ризики. Навч. посіб. - К.: Знання, 1998.
- 188 с.
10.http://readbookz.com/book/

- Страховий ринок України
- Страховий ринок Швейцарії
- Страхові компанії
- Страхові компанії на фінансовому ринку
- Страхові об’єднання
- Страхові послуги
- Страховка от безработицы
- Страховий ринок
- Страховий ринок Австралії
- Страховий ринок Германії
- Страховий ринок. Економічна необхідність та сутність страхового ринку.
- Страховий ринок, його становлення і розвиток в Україні
- Страховий ринок Сполучених Штатів Америки
- Страховий ринок США