Сутність та типологія проектів МБРР

Міністерство  освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний  університет 

Кафедра економіки підприємництва 

Реферат

на тему: «Сутність та типологія проектів МБРР» 
 
 

студентки ІІІ курсу

8 групи  ФФБС

Полегешко С.В. 
 
 
 
 
 
 

Київ 2011 

    План 

1. Сутність  діяльності МБРР
2. Сутність та типологія проектів МБРР
3. Умови надання позик МБРР
4. Стан проектного портфелю МБРР в Україні

Список  використаних джерел

1. Сутність  діяльності МБРР

    Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) — міжнародна урядова організація для довготермінового кредитування економіки країн-членів.

    З 1947 р. МБРР набув статусу спеціалізованої  організації ООН. Відповідно до статуту  банку, його членами можуть бути лише держави-члени МВФ. МБРР — відокремлений  від МВФ інститут, що доповнює приватний інвестиційний капітал. Кожна країна-член МВФ зобов'язана вступити в МБРР, що надає їй право позичати кошти з фондів, отримувати допомогу з метою розвитку Банку та брати участь у справах Банку й конкурсах на одержання контрактів за всіма проектами, що фінансуються Банком.

    Капітал МБРР організований у формі акцій. Початкова кількість акцій Банку - 100 000 шт. із номінальною вартістю 100 тис. доларів США кожна. Найбільшу участь у капіталі МБРР узяли промислово розвинуті країни. За перші десять років діяльності Банку США отримали 34,1% акцій, Велика Британія — 14%, Франція — 5,6% від загальної суми підписки.

    На  сьогоднішній день основні цілі МБРР це:

• сприяння реконструкції і розвитку територій держав-членів, шляхом заохочення капіталовкладень для виробничих цілей;
• заохочення приватних іноземних капіталовкладень і на додаток до приватних інвестицій, якщо їх важко забезпечити, надання фінансових коштів на цілі виробництва;
• стимулювання довгострокового збалансованого росту і сприяння підтримці рівноваги платіжних балансів шляхом заохочення міжнародних інвестицій для розвитку виробничих ресурсів держав-членів МБРР .

    Основними напрями діяльності МБРР в даний  час є:

• середньострокове і довгострокове кредитування інвестиційних проектів;
• підготовка, технічне і фінансово-економічне обґрунтування інвестиційних проектів;
• фінансування програм структурної перебудови країн, що розвиваються, і постсоціалістичних країн.

    МБРР  виступає як партнер для країн  з економікою, що розвивається і економікою з розширеними ринками, з метою поліпшити якість життя людей. На відміну від багатьох програм гуманітарної і технічної допомоги, МБРР не надає гарантів. Всі позики, видані МБРР, носять поворотний характер.

    Країни, що розвиваються запозичують у МБРР, тому що потребують залученних фінансових ресурсів, технічної та організаційної допомоги.

    Позики  банку можна розділити на дві  категорії:

    1. Позики для країн, що розвиваються, які в змозі без шкоди для економіки сплатити відсотки за позиками. Гроші для цих позик залучаються від інвесторів з усього світу.

    2. Позики для найбідніших країн,  які є зазвичай некредитоспроможними на міжнародних фінансових ринках і неспроможні оплатити відсотки за позики, і для яких Світовий банк, відповідно, не може залучати для держав цієї групи кошти на міжнародних фінансових ринках.

    Основними партнерами Банку є уряди держав-членів.  Справа в тому, що відповідно до Статуту, МБРР надає позики тільки урядам держав-членів або під їх гарантії. Крім того, саме уряди володіють більшою частиною інформації, необхідної для нормальної роботи Банку і всі проекти реалізуються відповідно до національних законодавств і під національною юрисдикцією. МБРР заохочує уряди працювати в тісному контакті з неурядовими організаціями (в даний час вони співпрацюють у приблизно половині підтриманих банком проектів).

    Одним з пріоритетів МБРР - сприяння стимулювання приватного сектора. Причиною такої  уваги є та обставина, що приватний  сектор - основне джерело економічного зростання і високих доходів.  
Статут забороняє МБРР надання позик безпосередньо приватному сектору. Цим займається інший член Групи Світового Банку -  Міжнародна Фінансова Корпорація. Вона створена спеціально для вкладення капіталу в підприємства приватного сектора.  

2. Сутність  та типологія проектів МБРР

    Надання позик - значна складова діяльності Світового Банку. Однак робота МБРР виходить за ці рамки. Проекти МБРР зазвичай включають в себе і надання технічної допомоги. Подібне сприяння може стосуватися як консультаційної допомоги в питаннях розподілу фінансів у бюджеті країни, так і проблем створення сільських клінік або рекомендації з використання дорогого будівельного обладнання. Щорічно МБРР фінансує кілька проектів присвячених виключно навчанню фахівців. Крім цього, Інститут економічного розвитку МБРР навчає людей з держав-позичальників як створювати і виконувати програми розвитку.

    Увесь спектр позик, які надає МБРР для фінансування проектів, поділяється на дві великі групи — інвестиційні позики і системні кредити на структурну перебудову економіки. Тривалий час основна частина фінансової й технічної допомоги МБРР тим своїм країнам-членам, що розвиваються, здійснювалась у вигляді надання позик під конкретні проекти. МБРР є і кредитною установою, і установою розвитку. І кожний проект, що фінансується, має відповідати обом умовам, що випливають із завдань Банку: з одного боку, сприяти економічному розвиткові країни-позичальниці; з іншого — забезпечувати повернення позичених коштів. Звичайно МБРР не фінансує повної суми витрат за проектом. Надані позики забезпечують лише витрати на фінансування загальної вартості проекту в іноземній валюті. Решта витрат має покриватися за рахунок внутрішніх джерел фінансування або інших зовнішніх джерел. Причому позичальник або держава повинні покрити деяку частку або всю суму витрат у місцевій валюті.

    Традиційними  об'єктами фінансування МБРР є такі елементи базової інфраструктури, як шляхи, зв'язок, транспорт і енергопостачання, які вирізняються передусім високою  капіталомісткістю і відносно низькою  рентабельністю. Упродовж перших двох десятиріч своєї діяльності МБРР 2/3 загального обсягу позик надавав на проекти з виробництва електроенергії й забезпечення транспортних перевезень. І хоча проекти з організації інфраструктури й досі залишаються важливою ланкою фінансової діяльності Банку, в останні роки він значно урізноманітнив свою діяльність. Акцент перенесено з традиційних проектів розвитку базової інфраструктури на ширші програми, мета яких полягає в забезпеченні економічного зростання та удосконаленні розподілу доходів. Скоротилося фінансування великих промислових проектів, значно розширилися напрями надання позик: з'явилися позики на розвиток сільського господарства, розробку родовищ нафти і газу, міське будівництво і розвиток комунально-побутових послуг, водопостачання, розвиток малих підприємств приватного сектора, удосконалення освіти, розв'язання проблеми харчування тощо. Зазнала змін і політика фінансування великих інфраструктурних проектів, насамперед тих, які завдавали шкоди навколишньому середовищу або спричиняли значне перенаселення в місцях реалізації проектів, і були приводом серйозних претензій до Банку. Так, з діяльністю МБРР пов'язано не менш як 3 % переселень у світі, в результаті яких навіть створилася категорія так званих "біженців розвитку".

    За  час діяльності Банку значно змінився і сам характер фінансування проектів. Проект 50-х років у певному розумінні був "замкненим" проектом. Його розробляли і контролювали іноземні консультанти, виконували іноземні підрядники та постачальники. Керували здійсненням проекту теж іноземці. Звичайно аналізові підлягали технічна і фінансова життєздатність, управління та організація проекту. Але при цьому мало уваги приділялося раціональному використанню в межах проекту наявних ресурсів країни, відповідності проекту рівневі розвитку і структурі галузі, взаємному впливу галузі на проект та проекту на подальший розвиток галузі, соціокультурним та демографічним особливостям населення країни-позичальниці.

    Але вже з 70-х років проект, що фінансується Банком, являє собою інтегрований пакет товарів і послуг (поширення знань, освіти, кредит, маркетинг, інфраструктура, дослідження тощо), спрямований передусім на підвищення продуктивності праці і, відповідно, рівня життєвих стандартів позичальника. До уваги стали брати економію витрат при розробці й виборі відповідної техніки, більші можливості надані місцевим організаціям-підрядникам, які дістали змогу самостійно готувати технічне завдання, проводити тендери й обирати фірми для виконання робіт за проектом. Почала застосовуватися система моніторингу й оцінки реалізації проекту, щоб мати змогу коригувати його в міру здійснення. Загалом більша увага стала приділятися розподілу доходів і зайнятості населення, впливу на довкілля і подолання соціальних та культурних обмежень.

    Суттєвих  змін зазнала стратегія фінансування розвитку, спрямована на зменшення бідності в країнах, що розвиваються. Спочатку основу діяльності МБРР становила "теорія проникнення", згідно з якою вигоди від економічного зростання в кінцевому підсумку отримують значні маси бідного населення. Але практика показала, що не бідні верстви населення, а, навпаки, заможні дістають найбільші вигоди від реалізації проектів. Тому ще з 70-х років МБРР перейшов до іншої стратеги, яка поєднує прискорене економічне зростання і безпосередню допомогу бідним верствам населення через конкретні інвестиційні програми.

    Особливу  увагу проектам, від яких виграють найбідніші верстви населення, МБРР почав приділяти з початку 90-х  років. Була розроблена стратегія боротьби з бідністю в країнах-членах. Вона охоплює кілька напрямів:

• проведення оцінки рівня бідності всіх країн-позичальниць;
• підтримка державних заходів, спрямованих на зміцнення системи соціального захисту і розширення доступу бідних верств населення до соціальних послуг через створення цільових програм соціальної допомоги;
• пріоритет інвестуванню, здатному безпосередньо вплинути на добробут бідніших верств за допомогою підвищення продуктивності праці та залучення їх як активних членів у процес розвитку.

    Нині  заходи боротьби з бідністю розвиваються за трьома напрямами:

• активізація участі незаможного населення у процесі ухвалення рішень;
• соціальний захист від економічних негараздів, спричинених швидкими змінами у світовому середовищі;
• створення матеріальної бази для подолання бідності.

    А власне стратегія Банку переорієнтована з аналізу проблем бідності й моніторингу того, як використовуються надані ресурси, на вироблення політики допомоги для боротьби з бідністю та оцінку ефективності діяльності на основі конкретних результатів.

    Значну  частину (до 90 %) загального обсягу кредитних операцій МБРР становить технічна допомога країнам-позичальницям. Більша частина (85 %) цієї допомоги спрямовується в компоненти проектів, решта — в самостійні проекти технічної допомоги. Звичайно технічна допомога МБРР передує традиційним кредитним операціям і охоплює дві великі категорії послуг — інженерно-консультаційні послуги та адміністративно-організаційну допомогу. Відповідно вона поділяється на "жорстку" — технічну допомогу на рівні проектів у сфері фізичних інвестицій та "м'яку " — технічну допомогу інституційному розвиткові, спрямовану на розв'язання проблем у сфері розробки політики. Частка "м'якої" допомоги становить близько 2/3 загального вартісного обсягу технічної допомоги, що фінансується МБРР. Практично всі інвестиційні проекти містять компоненти технічної допомоги інституційному розвиткові. "М'яка" технічна допомога має як прикладне, так і політичне застосування. Вона передбачає консультування урядів країн, що розвиваються, з питань державної політики у сфері структурної перебудови економіки, освіти, захисту, промисловості й розвитку приватного сектора, управління державним сектором та реформи державного апарату тощо. Звичайно питання, пов'язані з розробкою економічної політики, є дискусійними, тому керування "м'якою" допомогою та її реалізація в країнах, що розвиваються, викликає багато проблем і суперечностей.

    З 80-х років МБРР почав збільшувати позики, спрямовані на загальне вдосконалення економічної політики країн, що розвиваються. Важливе місце у кредитній політиці МБРР посіло так зване стабілізаційне кредитування — фінансування програм структурної перебудови і галузевої адаптації, тобто галузевих реформ, не пов'язаних з проектами. Вперше в 1999 р. вперше за історію Банку обсяг кредитування структурних перетворень перевищив 50 % загальної суми зарезервованих коштів.

    Загальна  мета таких позик — допомога в  подоланні труднощів макроекономічного характеру та усунення їхніх причин. Так, позики структурного регулювання мають на меті фінансову підтримку трансформації економічної політики і здійснення інституційних реформ. Програми галузевих реформ охоплюють структурну перебудову найважливіших секторів економіки, зокрема оптимізацію їхньої організаційної структури і системи стимулювання (тарифів, ціноутворення, податків тощо). Політика структурного коригування здійснюється МБРР спільно з МВФ. Власне структурне регулювання пропонується МВФ у вигляді певної макроекономічної програми, а пізніше стає головною умовою надання позик Банком.

    Критерії  Банку, по якому оцінюється успішність реалізація його проектів виключно суворі. Наприклад, перед тим, як проект може кваліфікуватися як успішний, він  повинен забезпечувати не менш ніж 10 - відсоткову економічну віддачу. Цей  тариф набагато вищій ніж мінімум,який повинен відповідати багатьом двостороннім запозиченням, по яких звичайно економічна віддача відповідає 5-6 %.

    Економічний розвиток і ризик - часто дві сторони  однієї і тієї ж медалі. Якщо б проекти, необхідні для підйому життєвого рівня в країнах, що розвиваються, були б завжди вільні від проблем, потреба б у організаціях типу Світового Банку була б мінімальною. В дійсності,найбільш необхідні проекти часто обумовлюються високими ризиками.  
Інше неминуче джерело невизначеності - система довгострокових позик,згідно з якою Банк надає позики на термін до 40 років.

    Оцінка  результатів виконання проектів здійснюється у два етапи. По-перше, кожна операція по завершенню оцінюється персоналом, відповідальним за реалізацію проекту. Далі, Департамент з оцінки діяльності проводить незалежну оцінку результатів завершеного проекту, його успішність і рівень ефективності.

    Існує тільки дві оцінки ефективності - задовільна і незадовільна. Задовільна ефективність означає, що проект досяг більшості поставлених цілей, без принципових зауважень.

    МБРР, передплатниками капіталу якого є всі держави-члени, фінансує свої кредитні операції головним чином з цього капіталу, позикових коштів з фінансових ринків, а також за рахунок платежів в погашення раніше наданих позик.

    Проектний цикл у МБРР складається з шести  етапів: визначення об'єкта,підготовча робота, попередня оцінка вартості, переговори і надання проекту керівництву Банку, практичне здійснення і контроль за ним, оцінка результатів.

3. Умови надання позик МБРР

    А тепер розглянемо діяльність МБРР в  Україні, умови надання позик.

    Українські  банки, що мають відповідні угоди  з МБРР, готові надати українським  підприємствам кредит в розмірі  від 15 тис. доларів США до 2,25 млн. доларів США в рамках кредитних ліній Світового банку реконструкції і розвитку (МБРР) на розвиток мікро, малого і середнього бізнесу в рамках Державної Програми структурної перебудови вугільної галузі.

    Позики, які надає МБРР мають фіксовану  або змінну відсоткову ставку. Україна, як правило, бере позики на умовах змінної відсоткової ставки. Зазвичай вона переглядається кожні півроку та включає витрати МБРР на кредитування своїх членів плюс додатковий 1% для покриття власних витрат. Розмір відсоткової ставки МБРР розраховується, як ставка LIBOR (London Interbank Offered Rate) плюс встановлений Банком відсоток. Крім того, в разі якщо не передбачено інше, додатково ще сплачується одноразова комісія (нараховується на суму схваленої позики та виплачується відразу після набуття чинності угоди про надання позики) та комісійні за зобов’язання (нараховуються на невикористану частину позики).

    Для країн з середнім рівнем доходу з  метою більш ефективного використання кредитних ресурсів Світовим банком 27 вересня 2007 року змінено фінансові  умови отримання позик.

    Відповідно  до зазначених змін, Рада виконавчих директорів Світового банку скоротила вартість позик і гарантій, що надаються  МБРР. Скасовано збір за резервування коштів (для України складав 0,25%). Єдиним фінансовим збором залишається  разова комісія за виділення коштів, розмір якої складає 0,25% від суми позики.

    За  новими, схваленими 12 лютого 2008 року Радою  Виконавчих директорів Світового банку, фінансовими умовами максимальний кінцевий термін погашення позик  подовжено до 30 років для всіх нових позик і гарантій МБРР. Попередньо кінцевий термін погашення для України як країни-позичальника третьої категорії за рівнем доходів (ВНД на душу населення від 1 736 до 3 595 доларів США) складав 25 років для позик з фіксованим спредом, 17 років для позик зі змінним спредом.

    Рада  директорів також схвалила нові гнучкі принципи надання позик МБРР, які  передбачають об’єднання позик зі змінним спредом (ПЗС) та позик з  фіксованим спредом (ІІФС) у єдиний кредитний продукт. В рамках об’єднаного  кредитного продукту позичальникам пропонується можливість конверсії позик з метою управління ризиками, пов’язаними з валютним курсом і відсотковими ставками, а також можливість змінювати у процесі підготовки позики умови погашення відповідно до своїх потреб.

    Завдяки такому уніфікованому кредитному продукту Україні пропонуються такі можливості щодо нових позик: вибір фіксованого (який діє протягом строку позики) або змінного (який перераховується кожні шість місяців) спреду до ставки LIBOR для ставки позики, гнучкість у графіку погашення позики, графіки погашення позики, прив’язані до резервування коштів позики або до фактичного використання коштів.

4. Стан проектного портфелю МБРР в Україні

    За  останні 15 років Банком було запропоновано  Україні ресурсів на суму понад 6,9 млрд. доларів США (з яких вже використано 4,9 млрд. дол. США).

      Важливим  напрямом співробітництва з Банком є підтримка реального сектору  економіки з метою реалізації пріоритетних інвестиційних проектів в сфері енергетики, енергозбереження, будівництва і реконструкції автодоріг та залізничних шляхів та розвитку муніципальної інфраструктури. Також, продовжують впроваджуватися проекти МБРР, що сприяють підвищенню якості соціальних послуг, удосконаленню систем управління державними фінансами, державної статистики та податкової служби, а також розвитку села шляхом видачі державних актів на право власності на землю.

     Разом з тим, перспективним напрямом співробітництва  з Банком є впровадження кредитних  ліній для підтримки виробництва  експортоорієнтованої продукції та енергозберігаючого обладнання, а також для модернізації виробництва з використанням енергоефективних технологій.

     Завдяки спільній роботі команд української  сторони та Банку протягом останніх років вдалось переорієнтувати  структуру проектного портфелю на підтримку реального сектору. Зокрема, частка ресурсів у сфері розвитку енергетики зросла з 11 % до 26%, муніципальної інфраструктури з 3% до 10%, також з вересня 2009 року реалізується проект у транспортному секторі, частка ресурсів якого становить 29% від вартості портфеля.

Рис. 1: Структура  портфеля проектів МБРР на стадії реалізації станом на 2007 р.

    Порівняємо  стан портфеля проектів МБРР за 2007 рік  зі станом на 2011 рік. 

    Рис. 2: Структура портфеля проектів МБРР на стадії реалізації станом на початок 2011 р.

      В активні фазі реалізації на сьогодні знаходиться 11 інвестиційних проектів на загальну суму – 1,37 млрд. дол. США.  На стадіях підготовки та ініціювання на сьогодні знаходиться 4 інвестиційних проектів, сума позик МБРР за якими складає 1,45 млн. дол. США.

      Системні  позики є найбільш гнучким і дієвим інструментом прямої підтримки державного бюджету, а також реформування економіки  та підтримки позитивної динаміки економічного зростання в Україні.

      На сьогодні здійснюється робота щодо підготовки спільно зі Світовим банком системного проекту "Друга програмна позика на реабілітацію фінансового сектору" на суму 350 млн. дол. США (ППРФС-ІІ) для впровадження заходів, спрямованих на оздоровлення фінансового сектора.

      Також ведеться підготовка системного проекту  "Четверта позика на політику розвитку" на суму 500 млн. дол. США

     Також, на сьогоднішній день наступні проекти  МБРР знаходяться на стадії ідентифікації  ідеї:

1. Інвестиційні проекти:

• Модернізація газотранспортної системи (МБРР - 500 млн. дол. США, ФЧТ – 100 млн. дол. США)

• Проект з передачі електроенергії – ІІ - 200 млн. дол. США
• Кредитна лінія по теплозабезпеченню (додаткове фінансування для проекту "Розвиток міської інфраструктури" для підприємств комунальної теплоенергетики - 200 млн. дол. США.
• Проект  реабілітації ТЕС – 500 млн. дол. США

2. Системні проекти:

• П’ята позика на політику розвитку  - 500 млн. дол. США.
• Кредитна лінія: Проект з управління ризиками, пов‘язаними з катастрофами – 500 млн. дол. США.

    Отже, МБРР виступає як партнер для країн з економікою, що розвивається і економікою з розширеними ринками, з метою поліпшити якість життя людей.  
Структура проектного портфеля МБРР переорієнтована на підтримку реального сектору економіки - збільшено фінансування проектів в сфері енергетики, муніципальної інфраструктури, а також транспорту.

    Спільно узгоджені зі Світовим банком кроки  дозволяють прискорити доступ українських  підприємств до ресурсів МФО та частково задовольнити зростаючі потреби  в залученні інвестиційних ресурсів для реалізації інфраструктурних проектів у сферах транспортної та муніципальної інфраструктури, енергетики та енергозбереження. 

    Список  використаних джерел 

1. Міжнародні фінанси. За ред. О. І. Рогача. — К.: Либідь, 2003. — 777 с.
2. Гроші та кредит: Підручник. — 3-тє вид., перероб. і доп. / М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — 598 с.

Інтернет- ресурси:

3. http://www.vlasnasprava.info/ua/business_financing/sources_of_financing/long-term_financing.html?_m=publications&_t=rec&id=4545
4. http://docs.google.com/viewer?a=v&q=cache:51Y07rXCU_oJ:me.kmu.gov.ua/file/link/165893/file/svit.doc+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8+%D0%9C%D0%91%D0%A0%D0%A0&hl=uk&gl=ua&pid=bl&srcid=ADGEESiTl7CqdoGr1zF8CRe8U-pTySYaqmRpUQ8RBX5BJ6oiZDwwR-eQCsuOBMRg7Hg1cEHO0JEpcAXgzfgsEHIMgNFuCh-5GAJLjgImVm3Cg0OF0PQ-OFugoDHJj_368o1V6OAgHflX&sig=AHIEtbSCH0oZahOdVeLHEp5oMjMBzPz1NQ
5. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npndfi/2008_1/statti/128-137-Savostianenko.pdf