Тентденции развития международных цепей отелей

Зміст

Вступ

1. Характеристика світової готельної індустрії.
2. Оцінка статистичних показників розвитку готельного господарства.
3. Тенденції розвитку міжнародної готельної індустрії
1. Міжнародні готельні ланцюги
2. Мережа малих підприємств.
3. Комп’ютеризація систем та інформатизація готельних послуг в готельному підприємстві

Висновок.

Список використаної літератури. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

  Готельне господарство тісно пов'язане з розвитком туризму. Ці дві галузі взаємно впливають одна на одну. Розвинений туризм вимагає наявності відповідних готелів, а наявність готелів, своєю чергою, стимулює розвиток туризму. Готелі можна вважати найважливішим елементом інфраструктури туристичного бізнесу, а туризм - одним з напрямів реалізації готельних послуг. На сучасному етапі розвитку туризму та сфери послуг  готель є основним  підприємством індустрії гостинності, метою діяльності якого є прийом, обслуговування, забезпечення відпочинку і харчування відвідувачів.

  Актуальність теми. У теперішній час готельне господарство у всьому світі стало на індустріальну основу і являє собою галузь економіки, яка забезпечує значні валютні надходження за рахунок розвитку іноземного туризму. Готельні  послуги займають величезну нішу в індустрії туризму, і саме вони безпосередньо впливають за сукупну якість туристичних послуг. Саме тому важливо виявити,  дослідити  і охарактеризувати сучасні тенденції розвитку  міжнародної готельної індустрії для покращення умов надання готельних послуг туристам і забезпечення готельних комплексів постійними клієнтами  для стало прибутку готельних підприємців.

  На сьогодні у світі функціонують близько 350-ти тисяч готелів, з понад 14 млн. номерного фонду. При цьому кожного року кількість номерів зростає на 3-4%.

  Зараз більше за все активно використовуються послуги бізнес готелів. У ділових людей і бізнесменів спостерігається попит на дорогі готелі високого рівня обслуговування і цей попит досить стійкий.

  Поряд з бізнес готелями також розвиваються готелі, призначені для відпочинку, розваг і екскурсій.

  Ще на початку п'ятидесятих років намітилися деякі тенденції, які згодом практично сформували сучасний готельний ринок і бізнес. Тоді тільки випробувався досвід надання великими компаніями дрібним власникам права виступати на ринку від їхнього імені й під їхнім прапором. В англійській мові подібні взаємини називаються franchising. Нині старі готельні марки запекло борються на місце готельному ринку. З одного боку, ніхто не зможе заперечувати, що такі імена, як Best Western, Holiday Inn,

Howard Johnson або Quality Inn (список можна продовжити) уже міцно урізалися на згадку практично кожного постійно подорожуючим, але й багато готелів, над якими розвиваються прапори цих готельних мереж, так само старі, як і самі ці бренди, що саме головне, виглядають відповідним чином.

  З іншого боку, більше молоді готельні компанії й марки, навпроти, не можуть похвалитись подібним реноме на готельному ринку, їхні назви маловідомі, але вони володіють новими сучасними готелями, побудованими з врахуванням останніх архітектурних і технологічних досягнень, що є значною перевагою в боротьбі за клієнта.

  Сьогодні готельні марки мають використовувати можливості економіки, що розвивається швидкими темпами, й пропонувати ринку нові продукти й послуги. Зараз для готельних марок існують унікальні шанси якими неможливо не скористатися. Беручи до уваги готельний ринок, який так інтенсивно змінюється й розвивається, в результаті появи на ньому нових „імен”, а також розширення й інтергації всесвітньо відомих мереж, я обрала темою роботи тенденції розвитку міжнародної індустрії. Ця тема є новою та актуальною, і особливо корисною для визначення перспективних напрямків розвитку готельної індустрії як такої, через аналіз досвіду світових брендів, їх історії та діяльності.

До тенденції  розвитку підприємств індустрії  гостинності, що набули розвитку за останні  десятиліття, належать:

• поглиблення спеціалізації готельної та ресторанної пропозиції;
• утворення міжнародних готельнних ланцюгів;
• розвиток мережі малих підприємств;
• упровадження в індустрію гостинності нових комп’ютерних технологій.

  Мета даної роботи полягає у  визначенні тенденцій розвитку міжнародної готельної індустрії.

  Завданням роботи є: дати характеристику стану світового готельного господарства, оцінити статистичні показники розвитку готельного господарства, визначити тенденції розвитку міжнародної готельної індустрії.

  Об’єктом дослідження є саме світова готельна індустрія, а предметом – тенденції розвитку міжнародної готельної індустрії.

  Структура роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. В третьому розділі три підпункти. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Характеристика світової  готельної індустрії.

В даний час  світове готельне господарство налічує  близько 350 тис. комфортабельних готелів, що розташовують більш ніж 14 млн. номерів (26 млн. місць). При цьому кількість номерів за останніх 20 років щорік зростає в середньому на 3-4 %, що свідчить про значну динаміку зростання засобів розміщення туристів. Більш того, структура світового готельного господарства адекватно відображає туристські потоки і за географічним принципом: чим більше внутрішніх туристів і іноземних відвідувачів в тому або іншому регіоні світу, тим більше засобів розміщення має цей регіон. Навіть не дивлячись на те, що цифрові дані в різних джерелах розходяться (що свідчить про дійсну трудність підрахунку), усереднені за різними джерелами, дані говорять самі за себе: грандіозність готельної індустрії, стабільність її положення і зростання в часі висувають дану індустрію на одне з передових місць в сьогоденні і майбутньому.

 Провідне  місце в світовому готельному  господарстві займає Європейський  континент. На його долю доводиться  в середньому близько 70 % туристського  потоку, відповідно і готельний  фонд складає значно переважаючу  долю (близько 45 %) світового готельного  фонду. Правда, тут не враховується  той факт, що в європейських  країнах на готельній базі  приймається близько половини  іноземних відвідувачів, останні  туристи приймаються на альтернативній (додатковій) базі, що менш характерний для країн інших континентів. Готельний фонд в країнах Європи зростає щорік в середньому на 2-2,5 % і по темпах зростання поступається іншим континентам

Американський континент налічує понад 5 млн. номерів, що складає 35 % світового готельного фонду. По темпах приросту готельна база континенту випереджає Європу. 

Третім по потужності континентом є Азія, що має понад 3 млн. номерів (14% світового готельного фонду). Темпи її зростання в 2-3 рази перевищують середньосвітові темпи і досягають 15-20 % у рік, що виводить цей континент по динаміці зростання в сучасні лідери.

Доля Африканського  континенту (близько 0,4 млн. номерів) складає 3 % світового фонду.

 Доля готельного  фонду Австралії і Океанії  складає також близько 3 % .

Серед окремих  країн лідерами світової готельної  індустрії по потужності бази є: США (близько 3,5 млн. номерів), Японія (1,65 млн.), Італія (1 млн.), Франція, Іспанія, Англія, Китай, Австралія (близько 0,5 млн), Австрія, Мексика, Канада, Греція (близько 0,3 млн.), Таїланд, Росія, Індонезія, Туреччина (0,15-0,23 млн.), Швейцарія, Бразилія, Аргентина (менше 0,15 млн.).

Лідерами світової готельної індустрії по темпах зростання  готельного фонду є такі країни, як Туреччина, Китай, Малайзія, Сінгапур, Марокко, Іспанія, Німеччина, Аргентина.

Організаційно-управлінська структура світового готельного комплексу. В світовій готельній індустрії розрізняють наступні різновиди готелів по характеру взаємин між власником (підприємцем, власником) готелю (групою готелів) і управлінською ланкою готелю.

1. Незалежні  готелі, що знаходяться у володінні,  розпорядженні і користуванні  власника 

2. Готелі, що  входять в готельні ланцюги  (об'єднання) 

3. Готелі, що  входять в асоціації незалежних  готелів.

Отже, номерний фонд готелів світу невпинно і стабільно зростає. Але цього замало. Номерний фонд має не лише зростати, але й удосконалюватися. Далі розглянемо статистичні дані на попит тих, чи інших готельних послуг. 
 
 
 
 

2.Оцінка  статистичних показників  розвитку готельного  господарства.

Оцінка даних  є невід’ємною частиною обраної мною теми, бо якщо ми говоримо про тенденції розвитку міжнародної готельної індустрії сьогодні, то маємо знати які саме послуги користуються більшим чи меншим попитом. Також ми маємо знати, яка сфера подорожей цікавить людей, з якою метою вони подорожують.

Різноманітність інтересів споживачів готельних  послуг визначає сучасну сегментацію  світового готельного ринку і  різноманітність готелів. Понад 50 % подорожей складають ділові поїздки, близько 40 % доводиться на поїздки з метою відпочинку і 10 % - на подорожі з іншими цілями. Ця структура споживчого попиту визначає і попит на готелі відповідної якості і спрямованості.

Оскільки у  ділових людей і бізнесменів  спостерігається попит на дорогі готелі високого рівня обслуговування і цей попит досить стійкий, та кількість готелів класу «люкс» і 1 -го класу, розташованих в крупних  містах, ділових, комерційних, торгівельних центрах міст, є домінуючим в світовому  готельному господарстві. Серед них  найбільший відсоток складають бізнес-готелі і конгрес-готелі, що мають умови  для роботи (для проведення ділових  зустрічей, нарад), а також високі комунікаційні можливості. У ділових  людей пріоритети у виборі готелю розподілені таким чином: розташування готелю - наявність умов для роботи - якість обслуговування - ціна.

 Готелі, призначені  для відпочинку, розваг і екскурсій,  складають в процентному відношенні  в світовій готельній індустрії  приблизно така ж кількість,  але вони відносяться до готелів  середнього і економічного класів, готелів-апартаментів і готелів курортного типу. Пріоритети у виборі готелю для мандрівних з метою відпочинку і розваг розподілені інакше: ціна - якість обслуговування - наявність умов для відпочинку і різноманітність сервісних послуг - розташування.

  Розвиток  масового туризму, в першу чергу  внутрішнього туризму, народжує  попит на засоби розміщення, розташовані  ближче до природи (заміські  готелі і туркомплекси, приватні пансіонати, туристські села і т. д.) і дешевші, але з досить широким набором послуг. Споживчий попит на внутрішні і міжнародні тури розподілений таким чином: масовий туризм і його розвиток обумовлюються перш за все внутрішнім туризмом в кожній з країн; кількість міжнародних подорожей на порядок менше кількості внутрішніх подорожей. Це також відбивається на попиті дешевших готельних місць в кожній країні.

Різноманітність інтересів і потреб останніх мандрівників (близько 10 %) народжує попит на засоби розміщення інших типів (готелі для  спортивного туризму, спеціалізовані готелі, у тому числі мобільні і  т. д.). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3.Тенденції  розвитку міжнародної  готельної індустрії.

Як вже зазначалося  вище, то до тенденцій розвитку міжнародної  готельної індустрії відносяться: міжнародні готельні ланцюги, мережа малих  підприємств та комп’ютеризація  та інформатизація готельних послуг. Розглянемо їх докладніше.

3.1.Міжнародні готельні ланцюги

Визначальною  тенденцією розвитку світового готельного господарства в 90-х pp. залишалася централізація  управління. Практично всі готельні ланцюги світу, незалежно від  їхнього рейтингу, зазнаючи жорсткої конкуренції, шукали будь-які можливості для збільшення свого потенціалу. У 1992-1996 pp. лідером рейтингу був Hospitality Franchise System (HFS). У цей період йому вдалося  поглинути такі великі компанії, як Ramada Inns і Howard Johnson. Але у 1997 p. настала  черга HFS: його поглинув ланцюг, що динамічно  розвивається.

Наприкінці століття явно набирав темпи процес централізації  управління Cendant Corp., що очолив рейтинг готельних ланцюгів. Якщо за 1970 -1991 pp. Holiday Inns збільшив контроль у готельному господарстві тільки на 106 тис. номерів, то в 90-х контроль лідера зріс уже до 214,8 тис. номерів. Правда, це були вже зовсім інші компанії. Збільшення спостерігалося в усіх рангових позиціях рейтингу. У 1970 р.перша десятка рейтингу об'єднала 4987 готелів на 502,4 тис. номерів, у 1991 р.- вже 13813 готелів на 1847 тис. номерів, у 1999 р. — 25827 готелів на 3083,9 тис. номерів. Тільки в 90-х роках число контрольованих номерів виросло майже в 1,7 раза, або на 1236,7 тис.

Централізація управління в дрібних готельних  ланцюгах відбувається інтенсивніше, ніж у великих. До централізації  менш схильні так звані управлінські компанії (consortia). Тут лідером донедавна  була Utell

International, що у 1992 р. контролювала 1360 тис. номерів, у 1997 -1998 pp. її змінила REZ Solutions Inc. (1560 тис. номерів), а у 1999 p.-Pegasus Solutions (1803 тис. номерів).

Процес укрупнення готельних ланцюгів грунтується  насамперед на розвитку системи франчайзингу (нині приблизно 80 % готелів входять  у ланцюги на правах франчайзингу). У 1999 р. із 6315 готелів, керованих Cendant Corp., 6258 входили в цю компанію на умовах франчайзингу. Bass Hotels & Resorts (2-ге місце  в рейтингу) керує усіма своїми 2886 готелями тільки на таких умовах. З 1880 готелів більш відомої компанії Marriott Int. (3-тє місце в рейтингу) 998 також мають франчайзин-гові угоди. А з 716 готелів Starwood Hotels (8-ме місце  в рейтингу) за даною системою працюють 299. З 10 готельних ланцюгів, що займали  перші місця в рейтингу 1970 p., 9 зміцнили своє становище в 1999 р.

Якщо порівняти  списки готельних ланцюгів першої двадцятки  рейтингу у 1991 та у 1999 pp., то багатьох уже  немає. Вийшли з гри торгові марки Holiday Inns (1-ше місце в 1991р.), HFS (2-ге місце), ITT Sheraton (7-ме місце), Promus (12-те місце), Intercontinental Hotels (16-те місце), Ramada Inter (18-те місце), Westin Hotels (19-те місце).

Нинішні лідери Cédant Corp., Bass Hotels, Starwood Hotels y 1991 p. були нікому не відомі. Більше того, у 1999 р. про себе заявили порівнянно недавно утворені готельні ланцюги, що відразу потрапили в рейтинг. Серед перших 100 фірм десять готельних ланцюгів уперше згадуються тільки в 1999 р. З них слід відзначити такі: TUI Group (17-те місце) включає 172 готелі на 43,4 тис. номерів, Millennium (23-тє місце) — 117 готелів на 30,3 тис. номерів, Interstate Hotels Corp. (24-те місце) — 158 готелів на 29,4 тис. номерів.

Звичайно, найбільш відомі ті готельні ланцюги, що оперують у багатьох державах, а не обмежуються контролем готелів однієї країни. На початку 90-х років лідерами з міжнародної діяльності були Ассог, представлені у 66

країнах; ITT Sheraton - у 61 країні; Holiday Inns -у 55 країнах; Hilton Int., Inter-Continental, Best Western Hotels - у 47 країнах. У лідерів 1999 p. міжнародна операційна діяльність значно розширилася. Bass Hotels має готелі в 98 країнах, Best Western Int. - у 84 країнах, Ассог -у 81 країні, Starwood Hotels - у 80 країнах, Carlson Hospitality Worldwide - у 57 країнах, Marriott Int.- у 56 країнах, Hilton Int. - у 53 країнах, Forte Hotel Group - y 51 країні. Багато готельних ланцюгів прагнуть територіально розширити свою діяльність.

Процес зростання  значення готельних ланцюгів в управлінні світовим готельним господарством  характеризується істотним протиріччям: з одного боку, укрупнюються головні  готельні ланцюги, що оперують у багатьох країнах, з іншого, все більше країн створюють власні готельні ланцюги, що успішно конкурують з інтернаціональними монополіями. Штаб-квартири 325 готельних ланцюгів, що потрапили в рейтинг журналу Hotels за 1999 p., розташовані в 39 країнах. Причому понад 60 % із них припадає на США, 17 штаб-квартир -у Великій Британії, 14 -у Японії, 11 -у Німеччині, 8-у Гонконгу, по 6- у Франції і Сінгапурі.

Таким чином, готельні ланцюги мають в управлінні готелі місткістю 5698,7 тис. номерів. Лідируюче  положення зберігають США, на частку яких припадає 62,5 % від усіх номерів, а на частку головних європейських країн -усього 27,1 %. Роль готельних ланцюгів в управлінні постійно зростає. Нині готельні ланцюги об'єднують приблизно  половину всіх існуючих у світі готелів.

3.2.Мережа малих підприємств.

Кількісний ріст готельних ланцюгів, їхнє злиття й  об'єднання справляють помилкове  враження про зниження різноманіття пропозиції та відпочинку. Проте на практиці спостерігається інша тенденція: поширення ланцюгів не може задовольнити всіх різноманітних вимог туристів (через деяку знеособленість, стандартизованість обслуговування), що створює підґрунтя 

для розвитку малих  незалежних готелів, які роблять  ставку на унікальність і неповторність. Такі готелі спеціалісти вважають прототипами  готелів XXI ст.: комфортабельні, без ресторану (передбачається, що ресторан знаходиться поруч), побудовані в сільському стилі, пропонують послуги за помірну ціну і мають все необхідне для роботи та відпочинку, де клієнти можуть одержати вишукане персоніфіковане обслуговування. Саме унікальність малого готелю є головним інструментом ринкової політики.

Як свідчить практика, малі готелі у своїй більшості - це незалежні готелі, тобто вони перебувають у вільному володінні, розпорядженні і користуванні володаря, що одержує прибуток від такої  власності. Наявність договірних зобов'язань  з іншими компаніями в питаннях управління або використання чужого знака обслуговування не призводить до зміни статусу підприємства як незалежного стосовно інших суб'єктів  ринкових відносин.

  3.3.Компютеризація та інформатизація систем в готельному підприємстві..

За останні  десятиліття інформаційні технології стали домінуючими в готельній  індустрії.

За допомогою  інформаційних технологій вирішуються  управлінські завдання, до яких відносяться:

- одержання достовірної  управлінської інформації про  роботу всього готельного комплексу  в цілому і його кожного  підрозділу окремо;

- оптимізація  бізнесів-процесів;

- зниження паперового  документообігу;

- підвищення  ефективності контролю за діяльністю  готельних служб і персоналу;

- оптимізація  операційних витрат;

- виконання статистичних  і аналітичних функцій.

У даний час  існує велика кількість прогресивних професійних розробок, щодо автоматизованих  систем управління. Універсальну програму пропонує корпорація "Micros-Fidelio". Системи "Micros-Fidelio" використовуються на підприємствах  більш як 100 найбільших міжнародних  готельних ланцюгів, серед яких Sheraton, Radisson, Hilton, Marriott, Kempinski, Hyatt та ін.

Для автоматизації  функцій прийому й розміщення гостей застосовується система "Fidelio Front Office" - FFO.

До переваг FFO слід віднести легкість в експлуатації, зручність інтерфейсу; високий рівень безпеки, суворе розмежування доступу  користувачів; гнучкість настроювання: FFO може успішно використовуватися  як у готелях, що належать міжнародним ланцюгам з власними стандартами роботи, так і в незалежних готелях і пансіонатах із різною технологією роботи.

Також, що до використанні Інтернету.  Сьогодні без Інтернету неможливо уявити діяльність сучасного готелю. Інтернет використовується практично у всіх основних його бізнес-процесах, починаючи від пошуку і залучення клієнтів як комунікаційного і маркетингового інструменту і закінчуючи формуванням асортименту послуг.

Введення в  готельний бізнес нових інформаційних  технологій сприяє

поліпшенню якості обслуговування при одночасному  скороченні персоналу.

Комп'ютерні технології дозволяють вирішувати багато завдань  сучасного менеджменту і маркетингу досконалішими засобами. В даний  час важко собі уявити без комп'ютерного забезпечення процесів управління не лише середній готель, але і навіть малі готелі, з числом номерів менше 100. Відомі готельні корпорації услід  за авіакомпаніями стали свого часу піонерами використання комп'ютерних  готельних систем як для внутрішнього управління, так і створення власних  транснаціональних комп'ютерних  систем бронювання і резервування місць.

В даний час  є наступні можливості використання глобальних міжнародних комп'ютерних  мереж:   

1. Підключення  до комп'ютерної спеціалізованої  корпоративної готельної мережі  що належить одному з транснаціональних готельних ланцюгів   («Холідей»,   «Хилтон» і т. д.). Прикладом найбільш крупної готельної мережі є мережа «Холідекс-2000», належна «Холідей Інн» з потужним комп'ютерним центром в Атланті (США), об'єднуюча понад 1770 готелів (з 338 тис. номерів), розташованих в 56 країнах.  Дана система вже інтегрована з 20 іншими міжнародними мережами (авіакомпаніями, готелями,

туроператорами) і виробляє більше 30 млн. операцій по бронюванню в рік.

2. Підключення  до будь-якої глобальної комп'ютерної  мережі бронювання,  створеної   спочатку для  бронювання авіаквитків,  а потім протягом другої половини 90-х рр. універсальною системою  бронювання і резервування місць, що стала, на літаках, інших видах транспорту, в готелях, театрах і так далі Прикладами таких потужних комп'ютерних мереж є Галілео, Амадеус, Сейбр, Уордспан. Не дивлячись на конкуренцію між комп'ютерними мережами, існує тенденція до інтеграції між собою цих мереж.

3. Підключення  до регіональної комп'ютерної  мережі, що належить крупному  туроператорові або асоціації  туристичних фірм.

4. Підключення  до комп'ютерної світової мережі  універсального інформаційного  призначення Інтернет, яка стала  в даний час найбільш крупною  мережею і в результаті інтеграції  із спеціалізованими комп'ютерними  мережами бронювання і резервування, що належать авіакомпаніям, транспортним  компаніям і готельним об'єднанням, дозволяє здійснювати те ж  саме бронювання по своїх інформаційних  каналах.

Готелі можуть також використовувати комбінацію цих можливостей при обґрунтованій необхідності.

До теперішнього часу є також великий вибір  комп'ютерних систем для усередині  готельного вживання як автоматизована система управління.

Готельні комп'ютерні системи в даний час в результаті еволюції також є інтегрованими  системами, об'єднуючими функції  взаємозв'язку з глобальними мережами бронювання, автоматизації операцій контактної служби (прийом і розміщення гостей, ведення картотеки гостей і т. д.), функції бухгалтерського  обліку і контролю і фінансового  менеджменту в цілому, забезпечення безпеки за допомогою електронних  систем, контролю за технологічними системами  і регулювання технологічних  процесів і регулювання технологічних  процесів життєзабезпечення (тепло - і  водопостачання, вентиляція, підтримка  теплового комфорту і т. д.).

Однією з нових  технологічних концепцій, що була розроблена і запропонована фірмою Computer Mechanics, є концепція «інтелектуального  готелю. Головною ознакою «інтелектуальності»  готелю є інтегрована система  управління для всіх служб, що дає  можливість стежити за їхньою роботою  з одного центру

Висновки

  В даний час світове готельне господарство налічує близько 350 тис. комфортабельних готелів, що розташовують більш ніж 14 млн. номерів (26 млн. місць). При цьому кількість номерів за останніх 20 років щорік зростає в середньому на 3-4 %, що свідчить про значну динаміку зростання засобів розміщення туристів. Лідерами світової готельної індустрії по темпах зростання готельного фонду є такі країни, як Туреччина, Китай, Малайзія, Сінгапур, Марокко, Іспанія, Німеччина, Аргентина.

 В результаті проведених досліджень, з’ясовано, що у структурі споживчого попиту на готельні послуги переважають готелі бізнес класу (що становлять більше 50%), і у ділових людей, бізнесменів спостерігається попит на дорогі готелі високого рівня обслуговування і цей попит досить стійкий. Тому  і рівень комфорту, послуг, і впровадження новітніх технологій мають займати гідне місце в сучасних готельних комплексах.

  Сучасний  ринок готельних послуг потребує  їх частішого оновлення і змін  асортименту,  а отже, періодичної  перебудови технологічного процесу.  Забезпечення високого рівня  обслуговування в готелі у  сучасних умовах неможливо досягти без застосування нових технологій. Нова технологія передбачає автоматизацію багатьох готельних процесів, електронне резервування, введення технологій, що сприяють поліпшенню якості обслуговування при одночасному скороченні персоналу.