Теорія і практика виробництва слідчого експерименту

Криміналістика

Тема: Теорія і практика виробництва слідчого експерименту.

Виконала: студентка 6 "Б" курсу заочної форми  навчання.

Залікова книжка № 77 К.В. Дудник. Варіант № 7.

2010

Зміст

Введення

1. Поняття, сутність, цілі та види слідчого експерименту

2. Підготовка  до проведення слідчого експерименту

3. Тактика проведення  слідчого експерименту

4. Фіксація ходу  і результату слідчого експерименту

Висновок

Список літератури

 
Введення

Актуальність  розгляду слідчого експерименту обумовлюється  наступними обставинами:

перше, слідчий  експеримент останнім часом стає все більш популярним процесуальним  дією, оскільки науково-технічні досягнення дають можливість максимально наблизити  обстановку проведення експерименту до середовища, в якій було вчинено  злочин. [1] Інноваційні технології, засновані на "зануренні" учасників експерименту в обстановку скоєння злочину, деколи навіть здатні викликати подібні (якщо не ті ж самі) емоції, що сприяє з'ясуванню істини;

друге, це явище  мало досліджено саме по новим КПК, вся аналітична література переважно будується на нормах КПК РРФСР;

і, по-третє, являє  інтерес узагальнення сучасної практики (не тільки органів розслідування - дізнання і попереднього слідства, а й суду) в області проведення одного з поширених і своєрідних слідчих дій - слідчому експерименті.

Питання слідчого експерименту - один з найбільш спірних  у кримінально-правовій науці. Криміналістика з давніх пір вивчала можливості слідчого експерименту в розкритті  та розслідуванні злочинів. [2] Видано безліч підручників по криміналістиці, в яких поряд з викладом усталених розділів криміналістики з'являються тенденції поглибленого викладу її теоретичних основ, пошуку нових шляхів розвитку, зближення науки з практикою боротьби зі злочинністю.

Міститься в  даній роботі аналіз криміналістичної літератури дозволяє одержати уявлення про теорії слідчого експерименту, про спірні та не вирішених питаннях криміналістичної тактики, таких, наприклад, як цілі і види слідчого експерименту, співвідношення його зі слідчим оглядом, експертизою, упізнанням і т.п.

У рамках дослідження  мною будуть використані праці таких  авторів як М.М. Гродзинського, Н.В. Терзіева, В.П. Колмакова, Г.М. Міньковського, Л.Є. Ароцкер, М.К. Видря, Ф.К. Діденко, Е.М. Лебедєва, а також найсвіжіші дослідження  під авторством Д.Н. Козака, Є.Б. Мізуліной, В.І. Радченко та ін

Отже, мета даної  роботи - дослідити особливості тактики  слідчого експерименту за чинним кримінально-процесуальним  законодавством.

Виходячи з  поставленої мети я ставлю перед  собою наступні завдання:

дати поняття слідчого експерименту, виявити цілі слідчого експерименту, визначити види слідчого експерименту;

визначити тактичні основи, безпосереднє виробництво і  фіксація результатів слідчого експерименту.

 
1. Поняття, сутність, цілі  та види слідчого експерименту

Експеримент в  кримінальному процесі - Це науково  обгрунтований, процесуально оформлений, криміналістично розроблений метод  судового дослідження.

Експеримент - це науково обгрунтований метод. Це означає, по-перше, що хоча експериментальний  метод судового дослідження не може бути ототожнений в цілому з науковим (в прямому сенсі цього слова) експериментом, однак він грунтується на наукових даних, на положеннях тих наук, які в творчо перетвореному вигляді використовуються криміналістикою в цілях правосуддя, на положеннях криміналістичної науки. [3]

Наукова обгрунтованість  експерименту означає, по-друге, що необхідність застосування цього методу дослідження  випливає із самої істоти судового дослідження як процесу пізнання, з ролі практики, експерименту в  цьому процесі.

Нарешті, по-третє, наукова обгрунтованість експерименту полягає в тому, що методи його проведення виявилися в результаті наукового  узагальнення слідчої, експертної і  судової практики.

Експеримент - Це процесуально оформлений метод судового дослідження. Оскільки мова йде не про наукове, а про судовому дослідженні, однією з характерних ознак якого є особлива - процесуальна - форма, в якій воно проводиться, всі методи цього дослідження повинні одержати своє процесуальне відображення. В цій ознаці експерименту відбивається і таку вимогу, як законність його здійснення, так як процесуальне, тобто правове, оформлення можуть отримати лише законні, правомірні дії і методи.

Коли експериментальний  метод дослідження не набуває  самостійного процесуального значення, тобто НЕ визначає собою повністю змісту судового або слідчої дії, він не є і змістом засоби доказування в процесуальному значенні цього поняття. У цьому випадку не виникає необхідності в процесуальній регламентації експерименту, так як сама дія, складовою частиною якого є експеримент, регламентовано.

Зі сказаного  можна зробити висновок, що експериментальний  метод тільки тоді може служити методом  судового дослідження, коли він застосовується в процесуальних рамках слідчих  або судових дій. [4]

Експеримент в кримінальному процесі - Це криміналістично розроблений метод. Це означає, що методика експериментування при провадженні процесуальних дій розробляється криміналістикою, що криміналістика розглядає тактику застосування експериментального методу, конкретні прийоми його здійснення і специфічні особливості цих прийомів. [5]

Таке загальне поняття експериментального методу в кримінальному судочинстві.

Слідчий експеримент  являє собою таке слідча дія, що полягає  в проведенні спеціальних дослідів, випробувань з метою отримання нових і перевірки наявних докази також перевірки і оцінки слідчих версій про можливість або неможливості існування тих чи інших фактів, що мають значення для справи.

Кримінально-процесуальний  кодекс містить спеціальну норму, що передбачає виробництво слідчого експерименту в процесі попереднього розслідування, - ст.181 КПК РФ, в якій говориться: "З метою перевірки і уточнення даних, що мають значення для кримінальної справи, слідчий має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, а також обстановки або інших обставин певної події. При цьому перевіряється можливість сприйняття будь-яких фактів, вчинення певних дій, настання якої-небудь події, а також виявляються послідовність події події і механізм утворення слідів. Виробництво слідчого експерименту допускається, якщо не створюється небезпеку для здоров'я беруть участь у ньому осіб ".

Виробництво слідчого експерименту допускається за умови, якщо при цьому не принижується гідність і честь беруть участь у ньому  осіб і оточуючих і не створюється небезпеки для їхнього здоров'я. [6]

При провадженні  слідчого експерименту повинні бути присутніми поняті. У разі потреби  у виробництві слідчого експерименту можуть брати участь підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок. Слідчий  вправі запросити для участі в виробництві слідчого експерименту і фахівця.

Про провадженні  слідчого експерименту складається  протокол. У протоколі докладно викладаються умови, хід і результати проведеного  слідчого експерименту.

З наведеної  статті випливає, перш за все, той факт, що законодавець розуміє під слідчим експериментом вчинення досвідчених дій. Ці дії повинні здійснюватися в спеціально створених для цієї мети умовах, "відтворюючих" обставини розслідуваної події. [7]

Нам видається, що термін "Відтворення", що вживається в законі для характеристики умов слідчого експерименту, має умовне значення і виражає вимогу досягнення відповідності умов та змісту дослідів умовами та змістом досліджуваних дій. Вказівка ​​законодавця на те, що змістом слідчого експерименту є вчинення досвідчених дій, дозволяє зробити висновок про те, що саме по собі "відтворення" не вичерпує змісту слідчого експерименту, а є засобом, прийомом його здійснення.

Отже, при визначенні слідчого експерименту вживають слово "відтворити", "відтворення". Однак не можна забувати і той факт, що навіть при дотриманні найдрібніших подробиць злочину, слідчий експеримент не дає можливості відтворити саме той злочин, який є предметом судового слідства в цілому. Це випливає з наступних підстав.

а) Відтворення всього складу злочину в цілому неможливо фактично, так як всяке відтворене подія буде завжди відрізнятися від відтвореного події в силу тотожності кожного суб'єкта дослідження тільки самому собі; відтворене злочин завжди буде іншим злочином, а не тим, яке є предметом судового дослідження;

б) Не можна відтворити злочин тому, що це відтворення буде являти собою також суспільно  небезпечне явище;

в) Якщо можна  відтворити (точніше, повторити) окремі фактичні обставини, пов'язані зі складом  злочину, то не можна відтворити суб'єктивні моменти, які також включає в себе склад злочину: скажімо, суб'єктивні переживання злочинця, обумовлені як факторами особистого характеру (наприклад, ревнощі, злоба, зажерливість і т.п.), так і причинами громадськими (війна, паніка і т.п.) або факторами стихійного порядку (пожежа, повінь, аварія корабля і т.д.); не можна відтворити психічне ставлення злочинця до скоєного. [8]

Можна виділити й інший істотний недолік поширених  визначень слідчого експерименту. Так, у багатьох з них відсутня вказівка ​​на дієвий, досвідчений, експериментальний характер цієї слідчої акту. Так, наприклад, "Юридичний словник "визначає слідчий експеримент, як" слідче дія, що полягає у відтворенні слідчим окремих обставин здійснення розслідуваного злочину або окремих фактів мають істотне значення для справи ". [9]

Не можна  зводити зміст слідчого експерименту до поняття "відтворення", навіть якщо вжити цей термін в умовному сенсі. І вже зовсім невірним, на наш погляд, буде обмеження слідчого експерименту відтворенням тільки обстановки події. При такому конструюванні визначення слідчого експерименту з нього виявляється головне - виробництво дослідів, випробувань, тобто експериментальний метод встановлення фактів.

Створення умов, обстановки, схожих з обстановкою справжнього події, ще не є експериментом. Це часом, хоча і не завжди, лише необхідна умова тактично правильного проведення слідчого експерименту. Але експеримент не може обмежуватися тільки реконструкцією обстановки події, оскільки в самому факті реконструкції, створенні умов, подібних до умов, в яких протікало справжнє подія, ще немає нічого експериментального, дослідного. Багато криміналісти досі вважають, що один з видів слідчого експерименту своїм змістом має виключно реконструкцію обстановки події. [10] Однак більш поглиблене вивчення сутності слідчого експерименту вимагає перегляду подібної думки.

Здійснення  експерименту полягає в неодноразовому повторенні досвідчених дій і  в фіксації результатів кожного  повторення. Результативність експерименту і його доказове значення підвищується, якщо всі дослідницькі дії супроводжуються відео - та звукозаписом. Поняті та інші особи, які беруть участь у експерименті, повинні переконатися в тому, що досвідчені дії проведені, і в тому, що вони дали результати. У ході експерименту можливі різні збої і невдачі, затруднившие або виключили проведення досвідчених дій. Причини таких явищ пояснюються присутнім і відображаються в протоколі. Не виключені конфліктні ситуації - відмова обвинуваченого або підозрюваного в продовження експерименту. Закон не передбачає примусового участі цих осіб у досвідчених дослідженнях. Але відмова обвинуваченого або підозрюваного від продовження експерименту не означає, що він повинен бути припинений. Експеримент перевіряє раніше отримані відомості, а не тільки виникли в ході його проведення. [11]

В ході слідчого експерименту можуть бути перевірені й уточнені фактичні дані, отримані в Внаслідок виробництва інших  слідчих дій (допитів обвинуваченого, підозрюваного, свідка, потерпілого, пред'явлення для впізнання, огляду місця події, місцевості, приміщення та ін), а також докази, представлені підозрюваним, обвинуваченим, захисником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем і їх представниками, громадянами, посадовими особами, підприємствами, установами та організаціями.

Роль і місце  слідчого експерименту в системі  інших слідчих дій можуть бути правильно зрозумілі і визначені  тільки в тому випадку, якщо мається  правильне уявлення про його цілі. Питання про цілі слідчого експерименту є одним зі спірних в юридичній літературі. У процесі розслідування злочинів важливе місце належить експериментальному методу роботи з доказами.

Слідчий експеримент - це слідча дія, що складається в  проведенні спеціальних дослідів з  метою перевірки зібраних у справі доказів, отримання нових доказів, перевірки і оцінки слідчих версій про можливість або неможливість існування тих чи інших фактів, що мають значення для справи. [12]

У структурі  слідчої експерименту можна виділити: вихідну інформацію, перетворювальну інформацію і інформацію, отриману в ході дослідів. [13]

При проведенні слідчого експерименту відбувається перетворення декількох "потоків" інформації шляхом їх злиття в нову доказову інформацію іншого виду.

Слідчий експеримент  проводиться з метою перевірки і уточнення даних, що мають значення для справи.

Думка про те, що метою слідчого експерименту є  перевірка зібраних у справі доказів, загальновизнано. Всі автори, побічно  або прямо розглядали в своїх  роботах питання слідчого експерименту, в цьому одностайні.

Однак тільки-но мова заходить про те, єдина це мета слідчого експерименту або є ще й  інші мети цього слідчої дії, в  тому числі й така, як отримання  нових доказів, це одностайність  зникає, і ми стикаємося з самими суперечливими точками зору.

Обмеження цілей слідчого експерименту лише перевіркою вже наявних доказів невиправдано звужує сферу застосування цієї слідчої дії, збіднює його і тим самим у певної міри обеззброює слідчого. [14]

Узагальнення  та аналіз слідчої практики переконливо  свідчить, що цілями слідчого експерименту є:

перевірка і  ілюстрація зібраних у справі доказів;

перевірка і  оцінка слідчих версій;

встановлення  причин та умов, сприяли вчиненню злочинів;

отримання нових  доказів;

І на закінчення можна виділити основні риси, що становлять суть слідчого експерименту:

1) його мети - перевірка та уточнення даних  справи, а також отримання нових  доказів;

2) сутність слідчого  експерименту полягає в: а)  відтворенні обстановки або інших  визначених обставин досліджуваної  події, б) здійсненні при цьому необхідних досвідчених дій;

3) слідчий експеримент  - самостійне слідча дія, а його  протокол служить джерелом доказів  по кримінальній справі.

Види слідчого експерименту повинні класифікуватися  виходячи з його цілей. При цьому  слід одразу ж відмовитися від привабливої, але нереальною спроби дати вичерпний перелік випадків використання слідчого експерименту.

Це повністю відноситься і до подальшого викладу  цілей судового та експертного експериментів, цього слідчої дії доцільно класифікувати  таким чином:

а) слідчий експеримент по встановленню можливості сприйняття будь-якого факту, явища;

б) слідчий експеримент  по встановленню можливості здійснення якої-небудь дії;

в) слідчий експеримент  по встановленню можливості існування  якогось явища;

г) слідчий експеримент по встановленню окремих деталей механізму події;

д) слідчий експеримент  по встановленню процесу утворення  слідів злочину, виявлених в ході розслідування.

Слідчий експеримент  по встановленню можливості сприйняття будь-якого факту, явища являє  найбільш поширений вид слідчого експерименту. До цього виду відносяться експерименти, що вживаються для перевірки видимості, чутності, фіксації і т.п. [15]

Говорячи про  слідчому експерименті по встановленню можливості здійснення якої-небудь дії, я слідчого експерименту. [16]

дій. Це відбувається тому, що даного виду.

 
2. Підготовка до Проведення [17]

Перш При  Якщо При сп'яніння. Напередодні  Обов'язковими Тому [19]

предметів. Саме відеозапис. [20]

експерименті.

Це дозволяє кожного з них. [21]

Всіх

ймовірності. інформації. [22]

Слід також  врахувати, щоіхофізіологіческіх можливостей  людини. У звичайних умовах багато фізичні процеси протікають інакше, ніж в спеціально підготовленої  обстановці слідчого експерименту, коли від випробуваного очікують певних дій. Тут у людини виникають психічна напруженість, активізується увага, підвищується зосередженість, що вельми істотно позначається на результатах слідчого експерименту. З іншого боку, в незвичній ситуації злочину, відчуваючи сильне душевне хвилювання, потрясіння, страх, відчай, людина в змозі діяти так, як він не зможе діяти в обстановці слідчого експерименту.

Всі підготовчі заходи повинні знайти відображення в плані слідчого експерименту. При  складних експериментах з великою  кількістю учасників і різноманітними дослідами рекомендується складати письмовий план слідчого експерименту. Форма його зазвичай довільна, але з обов'язковим відображенням усіх питань, про які говорилося вище при перерахуванні підготовчих заходів.

 
3. Тактика проведення  слідчого експерименту

Тактичні умови проведення слідчого експерименту, як і будь-якої слідчої дії, повинні відповідати, перш за все, вимогу законності. Крім того, ці умови повинні забезпечувати об'єктивність дослідження і досягнення поставлених завдань. [23]

Тактичні прийоми, використовувані при проведенні слідчого експерименту, не повинні применшувати гідності громадян, завдавати їм моральні або фізичні страждання; їх змістом або їх наслідком не може бути обмеження особистих або майнових прав окремих осіб, охоронюваних законом прав та інтересів тих чи інших організацій.

Тактичні умови  виробництва слідчого експерименту по-різному визначаються різними  авторами. Одні в число цих умов включають ряд суто процесуальних  вимог, таких, наприклад, як участь понятих  або винесення спеціальної постанови про виробництві експерименту. Інші криміналісти відносять до числа цих умов визначення мети експерименту та оцінку результатів експерименту. Нарешті, в ряді робіт без певної системи просто перераховуються окремі приватні тактичні прийоми.

Аналіз слідчої  практики в області виробництва слідчих експериментів дозволяє в якості тактичних умов проведення цієї слідчої дії назвати наступні:

а) обмежене число  учасників експерименту;

б) проведення слідчого експерименту в умовах, максимально  схожих з тими, в яких мало місце подія або факт, що цікавлять слідчого;

в) багаторазовість  проведення однорідних дослідів;

г) проведення дослідів в кілька етапів.

Запропонована класифікація тактичних умов слідчого експерименту охоплює, як нам видається, всю сукупність тих тактичних прийомів, які можуть бути застосовані при цьому слідчим.

Перше з названих умов полягає в тому, що для участі в слідчому експерименті повинні  залучатися лише дійсно необхідні особи, коло яких слід максимально обмежити. [24]

Сутність другого  тактичного умови полягає у подібності експериментально здійснюваних дій з діями досліджуваними як по їх утриманню, так і по обстановці і іншим визначальним обставинам.

Ця умова  забезпечується цілим поруч тактичних  прийомів, серед яких можуть бути названі: проведення експерименту в той час доби, коли умови освітлення та інші фактори (положення сонця і т.п.) максимально схожі з тими, в яких мало місце досліджуване явище; проведення експерименту на тому ж місці, де відбувалося досліджуване подія; схожість кліматичних умов справжнього і експериментального подій; проведення досвіду в таких же умовах штучного освітлення, які мали місце при дійсному подію; реконструкція обстановки для виробництва дослідів; використання при експерименті справжніх або схожих з ними предметів; схожість темпу проробляємо дослідів з темпом справжнього події; схожість звукових умов: характеру шуму, його тональності, сили і т.п.; облік змінилися і не піддаються реконструкції умов.

Проведення  експерименту в то час доби, коли умови освітлення та інші фактори максимально схожі з тими, в яких мало місце, досліджуване явище. Цей тактичний прийом застосовується обов'язково, коли час виробництва експерименту має істотне значення для характеру і ступеня достовірності можливих результатів експерименту.

Проведення експерименту на тому ж місці, де відбувалося досліджуване подія. Використання цього тактичного прийому викликається також необхідністю домогтися максимальної подібності умов експериментального і досліджуваного явищ.

Розглянутий тактичний  прийом не застосуємо лише у трьох випадках:

якщо місце, де відбулося подія, перестало існувати, наприклад, будинок згорів, пустир забудований  і т.п.;

якщо повнота  експериментального дослідження диктує необхідність проведення експерименту в лабораторних умовах;

якщо місце  проведення експерименту не може вплинути на результати експерименту (наприклад, при перевірці деяких професійних навичок).

При проведенні слідчого експерименту слід враховувати  кліматичні умови не тільки в момент провадження дослідів, але і в  попередній експерименту період, якщо вони можуть вплинути на результат цієї слідчої дії. [25] Можна проілюструвати це положення прикладом.

Особливо важливо  враховувати вплив кліматичних  факторів в тих випадках, коли експеримент  тривалий і його закінчення може мати місце не в тих кліматичних умовах, в яких експеримент починався.

Проведення  дослідів в таких же умовах штучного освітлення, які мали місце при  дійсному подію. Цей тактичний прийом тісно пов'язаний з вказаними  раніше, так як також покликаний забезпечити однакові умови видимості. У цьому випадку мова йде про використання в процесі експерименту таких же джерел штучного освітлення, які були при дійсному подію, і про розташування цих джерел світла в тих же місцях.

Реконструкція обстановки для виробництва дослідів представляє тактичний прийом. Реконструкція обстановки необхідна в тих випадках, коли досліди повинні проводитися в умовах, максимально схожих з тими, в яких мало місце досліджуване подія. [26]

Під реконструкцією обстановки розуміється розташування предметів (тих же або аналогічних) на місці виробництва експерименту в тому порядку, в якому вони перебували в момент події. Реконструкцію обстановки слід відрізняти від повторення експериментальним шляхом самого явища. Реконструюючи обстановку, ми ще не виробляємо ніяких дослідів, ми тільки створюємо умови для їх проведення, подібно до того як, вибираючи час для виробництва експерименту, ми переслідуємо ту ж мету: створення максимально схожих з справжніми умов.

За загальним  правилом для реконструкції обстановки використовуються предмети справжньої обстановки місця події. Проте у ряді випадків реконструкція може обмежитися розташуванням схожих з справжніми предметів або навіть умовним позначенням меж місця виробництва експерименту.

Використання  при експерименті справжніх або схожих з ними предметів. Крім предметів, які необхідні для реконструкції обстановки і безпосередньо в дослідах не використовуються, для слідчого експерименту можуть знадобитися ті самі предмети, які застосовувалися під час справжнього події, або ж подібні з ними.

Подібність  темпу проробляємо дослідів з  темпом справжнього події. Експериментальне подія має відбуватися з тією ж швидкістю, що і справжнє, швидкість  чергування фактів, викликаються експериментальним  шляхом, повинна максимально відповідати  швидкості, з якою чергувалися факти в дійсності.

Найбільш часто  ми стикаємося з цим тактичним  прийомом при проведенні слідчих  експериментів у справах про  автодорожніх пригодах, коли потрібно дослідити те чи інше явище, пов'язане  з певною швидкістю руху автомашини (наприклад, дослідження гальмівного шляху).

Подібність  звукових умов, характеру шуму, його тональності, сили і т.п. Як справжнє, так і експериментальне подія  відбувається в певних звукових умовах. Ці умови залежать від часу виробництва  експерименту, місця його проведення, його змісту і т.п. Природно, що, домагаючись максимальної подібності умов експерименту з умовами справжнього події, не можна пройти повз питання про схожості звукових умов, особливо в тих випадках, коли від останніх залежать результати експерименту (наприклад, при проведенні експерименту для встановлення можливості почути той або інший звук). Нерідко визначення сили і характеру звуку може стати змістом експерименту, наприклад, при експериментах для встановлення можливості впізнання звуку. [27]

Облік змінилися  і не піддаються реконструкції умов. Не завжди слідчому вдається досягти  максимальної подібності між умовами  експерименту і умовами досліджуваного події. Іноді ця подібність у вищій  мірі умовно. Так, уявімо, що потрібно експериментальним шляхом встановити швидкість згоряння того чи іншого об'єкта. Самого цього об'єкта у нас немає, він згорів, і тому провести експеримент безпосередньо з ним не представляється можливим. Припустимо, що ми не можемо і замінити його в точності таким же об'єктом. Чи означає, що експеримент в цьому випадку неможливий? Ні, не означає. Однак при оцінці результатів слідчого експерименту необхідно врахувати ступінь неспівпадання умов експерименту і досліджуваного події.

Ми розглянули ті тактичні прийоми, за допомогою яких забезпечується досягнення максимальної подібності умов експерименту з умовами, в яких мало місце подія або факт, важливі для розслідування.

Таким чином, очевидно, що поняття тактичного умови ширше  поняття тактичного прийому. Якщо тактичні умови являють собою, по суті, принципи, на яких грунтується проведення тієї чи іншої слідчої дії, то тактичні прийоми - це засіб забезпечення реалізації цих принципів.

Третє тактичне умова полягає в тому, що в процесі  слідчого експерименту однорідні досліди, по можливості, повинні бути повторені багаторазово.

Вимога багатократності  однорідних дослідів визначається завданнями експериментального дослідження. З  цією точки зору слідчий експеримент  вельми близький до природничонаукового  експерименту. Неодноразове повторення одних і тих же дослідів в процесі одного слідчого експерименту дозволяє більш ретельно вивчити досліджуване явище, переконатися в тому, що отримані результати не випадкові і достовірні. [28]

Зміна умов може полягати в їх ускладненні або  спрощення, погіршення або поліпшення. У першому випадку свідомо утруднюється отримання результатів, аналогічних вже досягнутим, у другому випадку ця задача полегшується. Ускладнення умов здійснюється зазвичай при перевірці версій, коли потрібно встановити, що і в змінених умовах факт може бути пояснений з точки зору висунутої версії. Свідоме спрощення або ускладнення умов експерименту переконливо при перевірці показань обвинувачених про обставини події. [29]

Говорячи про  багатократності провадження дослідів, ми маємо на увазі повторення однорідних дослідів. Якщо в процесі експерименту проробляється кілька різних дослідів, але кожен з них проведений тільки один раз, то в наявності ще немає багатократності. Про останню можна буде говорити тільки тоді, коли один і той же досвід буде повторений кілька разів. [30]

Від поняття  багатократності дослідів слід відрізняти і виробництво повторного експерименту.

Повторний експеримент  проводиться в тих випадках, коли слідчий при виробництві першого  експерименту допустив помилки, найчастіше, в питанні про подібність умов експерименту і справжнього події. У цьому випадку при повторному експерименті вся експериментальна робота проводиться спочатку і до кінця. Повторний експеримент буде, новим процесуальним дією, виробленим в умовах, відмінних від умов першого експерименту. Говорячи ж про багатократності дослідів, я маю на увазі проведення їх кілька разів під час одного експерименту.

Наполягаючи на багаторазовому, як правило, виробництві  однорідних дослідів, можна відзначити, що кількість цих дослідів все ж обмежена. Специфіка судового дослідження не дозволяє безмежно розтягувати у часі як окреме слідче дія, так і весь процес розслідування кримінальної справи в цілому. Тому і кількість вироблених дослідів, і тривалість самого експерименту визначаються на розсуд слідчого, виходячи з вимог швидкості розслідування, термінів слідства та обставин розслідуваної справи. Крім того, слід враховувати, що в окремих випадках у багаторазовому виробництві абсолютно однорідних дослідів немає необхідності, якщо тільки не змінюються умови цих дослідів. Так, немає необхідності неодноразово перевіряти можливість винести через певний отвір даний предмет, якщо позитивну відповідь ми отримуємо при першому ж досвіді і т.п.