Теорія сутності держави і права
Академія Митної Служби України
Кафедра
«Теорії та історії держави і
права» АМСУ
«Теорія
сутності держави і
права»
група П11-1
Дніпропетровськ
2011р.
План:
1.Тео́рія сутності держави і права:
а)Теорія
б)Сутність
в)Сутність права
г) Сутність держави
2. Теорія держави і права в системі суспільних та юридичних наук:
а) Поняття теорії держави і права
б) Функції теорії держави і права
в) Місце теорії держави і права в системі суспільних наук
г) Теорія держави і права в системі юридичних наук
3.Висновок
1.Теорія сутності держави і права:
а)Теорія (від грец. θεωρία — розгляд, дослідження) — сукупність виводів та висновків, що відображає об'єктивно існуючі відносини і зв'язки між явищами об'єктивної реальності.
В сучасній науці термін «теорія», або «наукова теорія» зазвичай розуміється пропонованого пояснення емпіричних явищ, зроблені в дорозі згідно з науковим методом. Такі теорії переважно описані таким чином, що будь-який науковець в цій області перебуває в стані зрозуміти, перевірити, і завдання (або «фальсифікації») його. У сучасному науковому контексті відмінності між теорією і практикою приблизно відповідає відмінність між теоретичної науки і технологій або прикладної науки. Різниця інколи в науці між теорій і гіпотез, які теорій, які не вважаються задовільно випробування або доведена.
Деякі види теорій:
Аксіоматичні ; Парадоксальні; Упереджені; Суперечливі; Формальні.
б)Сутність — філософська категорія, що виражає головне, основне, визначальне в предметі, таке що зумовлене глибинними, необхідними, внутрішніми зв'язками й тенденціями розвитку і пізнається на рівні теоретичного мислення.
Категорія «сутність» нерозривно пов'язана із категорією «явище». Проте єдність сутності та явища не означає їхнього збігу. Це єдність відмінного: сутність завжди прихована за явищами. Сутність завжди виступає як внутрішній зміст явищ, прихований від безпосереднього сприйняття.
в)Сутність права — внутрішній зміст права як регулятора суспільних відносин, який виражається в єдності загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів через формальне закріплення міри свободи, рівності та справедливості.
Під
сутністю права в радянській літературі
зазвичай розумілася піднята до закону
воля панівного класу, зміст якої визначався
матеріальними умовами життя цього класу.
В усіх визначеннях права підкреслювався
його класово-вольовий характер, причому
він мав принципове методологічне значення
для розуміння сутності експлуататорського
права як вираження інтересів і волі всього
панівного класу, а для соціалістичного
права — як вираження інтересів і волі
трудящих на чолі з робітничим класом.
При цьому класові трактування держави
і права тісно змикалися.
Було
б неслушним відривати один від
одного класовий та соціальний аспекти
сутності права. І той і інший
аспекти складають єдину, хоча й
внутрішньо суперечливу сутність права
як регулятора суспільних відносин через
державне закріплення міри свободи,
рівності та справедливості.
Поняттям права охоплюються два аспекти, які виражають його сутність:
— цілісно-нормативний;
—
регулятивний.
Якщо
з цілісно-нормативної точки
г)Сутність
держави - це головне в державі як соціальному
явищі: те кому належить державна влада
в суспільстві й, отже, чиї волю й інтереси
ця влада виражає.
Сутність
держави проявляється в його функціях,
у тій службовій ролі держави
в суспільстві, якісна визначеність
якої характеризується стійким здійсненням,
забезпеченням їм переважно вузькогрупових
(у тому числі класових) або загальносоціальних
інтересів. Історія показує, що держава
у своїй діяльності завжди в певній мірі
сполужить (координує, консолідує) цим
інтересам для збереження цілісності
та єдності суспільства (без найманих
робітників немає капіталістів, без селян
- феодалів, без рабів - рабовласників,
без общинників і їхньої праці - чиновницького
апарата східної держави).Але міра сполучення
цих інтересів державою історично неоднозначна.
Так, у рабовласницькому, феодальному
суспільстві переважає класова сторона
сутності держави (інтереси панівного
класу- вище всього). Це ж характерно й
для ранньобуржуазної держави, ранньокапіталістичного
суспільства. Але зі зміною цього суспільства
міняється і його держава в напрямку посилення
загальносоціальної сторони його сутності.
Це можна простежити, прийнявши, наприклад,
за вихідну точку зору момент зародження
протистояння таких суспільних чинностей
як буржуазія й пролетаріат у період формування
так званого "дикого" капіталізму
(середина XIX в.). Із цим періодом зв'язане
правильне розуміння сутності держави
як знаряддя класової боротьби, машини
для придушення класових супротивників,
підтримки панування одного класу над
іншим.
Сутність
сучасної соціальної , демократичної,
правової держави полягає в тому,
що воно є знаряддям досягнення в
соціально неоднорідному
2.Теорія
держави і права в системі
суспільних та юридичних
наук
а)
Поняття теорії держави
і права
Для
держави характерні єдина всеохоплююча
політико-територіальна організація політичної
влади у масштабі всієї країни, зовнішній
та внутрішній суверенітет, наявність
системи права, публічної влади, податкової
системи, поділ людей за територіальною
приналежністю (підданство, громадянство),
наявність власної символіки та атрибутів.
Держава, – за словами О.Р.Михайленка,
- це “специфічна політико-територіальна
організація, основний засіб політичної
влади народу, воля якої є обов’язковою
до всього населення країни”.
Право
(соціальне право) – це певні можливості
суб’єктів суспільного життя, які об’єктивно
зумовлюються рівнем розвитку суспільства
і мають бути загальними та рівними для
всіх однойменних суб’єктів.
Право,
із практичної сторони, виражається
у законах та інших нормативних
актах.
Теорію
держави і права можна
б)
Функції теорії держави
і права
Сутність,
зміст, призначення теорії держави
і права виявляється у її функціях.
Вони визначаються особливостями її
предмета, місцем і роллю у системі
юридичних наук.
Теорія
держави і права виконує, насамперед
онтологічну функцію, призначення
якої пізнати пояснити державно-правові
явища, що досліджує теорія держави
і права. Онтологічна
функція властива кожній науці, бо вона
у повному обсязі виражає основне призначення
науки .Онтологічна (констатуюча) функція
- це напрямок пізнання державно-правових
явищ, їх окремих інститутів, установ такими
як вони є
Теорія
держави і права в системі
юридичної науки виконує методо
З
онтологічною й методологічною функціями
теорії держави і права тісно пов'язана
ідеологічна функція, що полягає у напрямах
світоглядного призначення науки, у діалектико-матеаріалістичному
тлумаченні державно-правових явищ. Спираючись
на певні засади, теоретичне мислення
у системі юридичної науки породжує нові
духовні цінності, ідеї, що відображають
державно-правову дійсність і покликані
обслуговувати правотворчу й правоохоронну
практику. Так, ідея "правової держави"
є метою розвитку нашого суспільства й
засобом його досягнення. З цього випливає
висновок, що ідеї, продукуванні теорією
держави і права, - є відображенням і передбаченням
реального буття державно-правової дійсності,
спонуканням до дії.
Теорія
держави і права виконує також
евристичну функцію -напрямок відкриття
нових закономірностей, що виникають в
процесі розвитку предмета дослідження,
наприклад, держави та права. Теорія держави
і права, в цьому розумінні, відкриває
нові закономірності, властиві державно-правовим
явищам у нових соціальних умовах. Їх відкриття
дозволяє по-новому поглянути не лише
на сучасність, не тільки передбачити
майбутнє, але й оцінювати минуле. Вони
нібито висвітлюють те, що було здійснено
раніше, дозволяють виявити новий зміст
у тому, що передувало сучасності і що
містить прообраз майбутнього.
Теорія
держави і права має системотво
Практично-прикладна
функція теорії держави і права підвищує
рівень її престижності, бо якби глибоко
абстрактні знання не відображали сутність
державно-правової дійсності, узяті поза
практичним її виявом, вони мають обмежене
значення. І тільки застосування теорії
держави і права на практиці підвищує
професійний рівень останньої. Практичний
аналіз будь-яких чинників і явищ державно-правового
життя здійснюється не лише на основі
галузевих юридичних наук, але й з позицій
державно-правової теорії. Тому, чим вищий
рівень теоретичної підготовки спеціаліста,
тим точнішим і глибшим буде рівень аналізу
ним тих фактичних сполучень, з якими він
стикається за родом своєї професії, тим
меншою буде ймовірність юридичної помилки
і більш результативною діяльність правозастосовних
органів.
в)
Місце теорії держави
і права в системі
суспільних наук
Єдність
і цілісність матеріального й духовного
світу обумовлюють єдність всіх наук.
Особливо тісний взаємозв’язок існує
між суспільними (гуманітарними) науками.
Суспільні науки вивчають суспільство,
людину, людські відносини, створені людиною
інститути і заклади, індивідуальну, групову
і суспільну свідомість. В центрі гуманітарних
наук знаходиться людина, її гідність,
права й свободи.
Теорія
держави і права
й економічні науки. Економічні науки
вивчають способи виробництва матеріальних
благ, форми власності, господарське життя
людини і суспільства, існуючі в ньому
розподіляючі відносини, розкривають
вплив економічного базису на політичний
і соціальний інститути.
Держава
й право пов’язані з
Теорія
держави і права
й соціологія. Соціологія – одна
з гуманітарних наук, які займаються проблемами
управління соціального життя й функціонування
соціальних систем. Тому вона зв’язана
з управлінням, яке здійснюється з допомогою
держави і права. Соціологія вивчає також
закономірності соціальної поведінки
людей, її мотивацію.
Опираючись
на досягнення соціології, на конкретні
соціологічні дослідження, наука про
державу й право може успішно
вирішити проблеми підвищення соціальної
ефективності норм права, способів і
гарантій удосконалення державного
апарату.
Теорія
держави і права
й політологія. Головне призначення
політології – вивчення політики, політичних
інститутів систем і процесів. Держава
й право невіддільні від політики і політичного
життя суспільства. Причому держава, її
діяльність зовсім не частковий випадок
політики, не один з окремих, рядових ділянок
політичного життя. З державною владою,
із її складом і формами, методами діяльності
напряму зв’язане політичне життя в цілому.
Політика, як вважали древні греки, - мистецтво
управління державою.
Політична
(державна) влада представляє собою
вінець політики, служить основою
порядку в суспільстві. З політичною
владою напряму чи не напряму зв’язані
всі політичні партії і інші політичні
інститути, а значить, всі вони активно
взаємодіють із державою і правом.
Теорія
держави й права
і соціальна психологія. Теорія
держави і права, яка досліджує специфічні
форми й методи впливу на поведінку людей,
не може не цікавитись соціально - психологічними
особливостями суспільного життя. Більше
того, вивчення формування всіх видів
і рівнів правосвідомості, правотворчості,
змісту права, ефективності його впливу
на свідомість, волю і поведінку людей
неможливе без врахування досягнень соціальної
психології.
Майже
всі основні категорії держави
і права (влада, авторитет, суб’єктивні
права і обов’язки, дисципліна, законність,
корупція і інші) не можуть бути по-справжньому
глибоко розкриті без виявлення
їх соціально-психологічної
Збагачення
державознавства й
г)
Теорія держави і
права в системі
юридичних наук
Складність,
багатогранність, динамізм держави
і права приводять до того, що
окремі їх сторони, аспекти вивчаються
багатьма юридичними науками. А будь-яка
наука включає в себе пізнавальну
діяльність людей, і чим продуктивніші
результати дослідницької роботи, тим
більше знань накопичує наука.
Систему
юридичних дисциплін можна
історико-теоретичні
науки (теорія держави і права, історія
держави і права, історія політичних і
правових знань).Історико-правові
науки представляють собою своєрідне
відгалуження теорії держави і права.
Вони також вивчають державу і право в
цілому, історичний розвиток політичної
й правової думки, але акцентують увагу
на історичній конкретності держави і
права. Теорія держави і права використовує
висновки й досягнення історичних наук,
історичний матеріал як опорний, базовий;
галузеві
науки (конституційне право, цивільне
право, трудове право, адміністративне
право, кримінальне, екологічне і інші).Галузеві
юридичні науки складають найбільшу групу,
в них проходять найсуттєвіші зміни. Так,
в наші дні значно виросла роль громадянського
права і відповідно науки громадянського
права. Предметний, змістовний і понятійний
взаємозв’язок теорії держави і права
з галузевими науками не викликає сумнівів.
По відношенню до них теорія держави і
права виступає як узагальнююча синтезуюча
наука. По-перше вона вивчає державу і
право в цілому, виясняє загальні закономірності
їх, виникнення, розвитку й функціонування.
Предмет же будь-якої галузевої науки
заданий межами визначених суспільних
відносин, рамками відповідної галузі
права. По-друге теорія держави і права
досліджує загальні для всіх галузевих
наук питання (вчення про правовідносини,
правопорушення, юридичну відповідальність,
й інше). По-третє, вона відіграє методологічну
роль у юриспруденції. Без її висновків,
наукових категорій галузеві науки обійтися
не можуть;
прикладні
науки (криміналістика, судова статистика,
судова медицина й інші); особливе місце
займає наука міжнародного права. Значно
менше теорія держави і права взаємопов’язана
з прикладними науками. Це зумовлено тим,
що останні не повністю відносяться до
юридичних наук, оскільки включають у
свій зміст дані природних, технічних
і інших наук.
3.Висновок:
Отже,
теорія держави і права вивчає активні
процеси розбудови суверенної держави,
діяльність, спрямовану на створення національної
системи права; дає пояснення не тільки
змісту чинного законодавства, але його
основних принципів, ідей, закономірностей
та напрямків розвитку основоположних
державно-правових явищ.
Теорія
держави і права досліджує
загальні і специфічні закономірності
виникнення, розвитку й функціонування
держави і права, виробляє свою систему
наукових понять, визначень і принципів,
внаслідок чого є самостійною юридичною
наукою в системі юридичних наук, що має
для цих наук загальнотеоретичне й методологічне
значення.
Сьогодні
українська громадськість потребує
демократичної держави, в якій забезпечувалися
б права і свободи, вона прагне брати участь
у здійсненні влади, можливості відстоювати
і пропагувати свої погляди й переконання,
вимагає свободу слова й преси і т.п. Це
можливе лише за умов високого рівня правової
й політичної культури, розвинутого громадянського
суспільства, що у свою чергу потребує
існування правової держави.
Тому,
в наш час теорія держави і
права стає більш демократичною,
як у попередні роки, відкритою для
сприйняття і класичного наслідування
минулого і новітніх ідей. Вона приділяє
все більше уваги духовним і матеріальним
потребам людини, його цінностям, правовому
й політичному світогляду, правам і свободам
людини й громадянина. Зі сприйняттям
ідей правової держави значно збагатився
гуманістичний зміст сучасного вчення
про державу й право. Цим самим даний предмет
створює базисний фундамент для навчання
та практичної діяльності майбутнього
юриста.
Гарантом
такої позиції теорії держави
і права є в майбутньому
високостабільне суспільство з високою
правовою свідомістю і правовою культурою,
кожен член якого володіє знаннями основних
ідей, понять та положень правової науки.
Список використаної літератури:
- http://www.refine.org.ua/
pageid-1036-4.html - http://ua.textreferat.com/
referat-7281.html - http://yurist-online.com/ukr/
uslugi/yuristam/literatura/ stati/tgp/026.php - http://ua.textreferat.com/
referat-7281.html - http://uk.wikipedia.org/wiki/
Теорія

- Теорія та концепція національної безпеки. Національні інтереси держави. Об’єкти та принципи забезпечення національної безпеки
- Теорія терору
- Теорія торгівлі
- Теорія фінансової думки
- Теорія хаосу і ринки капіталу.Фрактальний аналіз фондових та валютних ринків
- Теорія хаосу і ринки капіталу. Фрактальні структури на ринках капіталу
- Теорія ціни та її розвиток в історії економічних вчень
- Теорія раціональних очікувань
- Теорія ринків ресурсів
- Теорія самогубства у творчості Еміля Дюркгейма
- Теорія «священного» та «світського» Дюркгейма
- Теорія "соціальної дії" М. Вебера
- Теорія соціальної стратифікацї
- Теорія суспільства Герберта Спенсера