Торгові знижки та надбавки

Міністерство  науки і освіти України

Державний вищий навчальний заклад

«Краснодонський промислово-економічний коледж» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                                                  Виконала:

                                                                                                                  студентка групи 1КД-08

                                                                                                                  Тяпкіна Юлія 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Краснодон 2011. 

ЗМІСТ. 
 

      1. Суть та види цінових знижок

2. Вплив знижок на фінансовий стан підприємства
3. Сутність і значення торгових надбавок
4. Особливості використання цінових знижок і надбавок у деяких галузях народного господарства
5. Список використаної літератури

1. Суть та види  цінових знижок.

      Як  винагороду споживачам за певні дії, такі, як завчасна оплата рахунків, закупівля  великого обсягу товару або несезонні  закупки, багато підприємств готові змінювати свої вихідні ціни. Ціни, що публікуються, мають довідковий характер і досить часто істотно відрізняються від фактично оплачуваних покупцем цін внаслідок широкого застосування системи знижок (утримання з цін, або дисконт).

      Складовою частиною відпускної ціни товару є цінова знижка.

Знижка  — це умова договору, що визначає розмір зменшення базової ціни товару, вказаної у договорі. Загалом —  це частина ціни товару, яку підприємства-виробники  можуть встановлювати з метою  стимулювання та підвищення зацікавленості підприємств - реалізаторів у збуті їх продукції. Цінові знижки мають добровільний характер і не є обов'язковими, вони можуть надаватися не тільки фірмою-виробником, а й торговою організацією у певному конкретному випадку.

      Розмір  знижок залежить від характеру угоди, умов постачання і платежу, взаємовідносин з покупцями і кон'юнктури ринку в момент укладання угоди. В наш час в практиці міжнародної торгівлі використовується близько 20 різних видів знижок. Розмір знижок формується залежно від видів договорів і встановлюється кожним торговельним підприємством відповідно до планових або фактичних показників за місяць або квартал.

      Розглянемо  найбільш часто використовувані  типи знижок.

      Знижка  за платіж готівкою — зменшення  ціни для покупців, які оперативно оплачують рахунки готівковими коштами. Покупець, що розрахувався протягом десяти днів, отримує, наприклад, дво -, трипроцентну знижку від суми платежу. Ця знижка може застосовуватись і частково, наприклад, тільки для відсотка від всієї суми, яка отримана в межах тридцяти днів. Такий вид знижки деколи називають сконто. Вона надається для тих клієнтів, які оплачують куплений товар швидше інших ("2/10 netto 30" - у випадку оплати товару протягом 30 днів після укладання договору або обумовленого строку поставки покупець отримує двохвідсоткову знижку за кожні 10 днів прискорення платежу). Дані знижки сягають 2-5 %. Знижки за оплату готівкою дають змогу підвищити ліквідність фірми-продавця і відповідно знизити витрати завдяки прискоренню оборотності коштів.

      Знижка  за обсяг купленого товару - спів вимірне зниження ціни для покупців, які закуповують значні кількості  аналогічного товару. При цьому знижка встановлюється у відсотках до загальної  вартості або одиничної ціни встановленого  обсягу поставки, наприклад, 10 % знижки при замовленні більше 1000 штук. Крім цього, знижка може бути віднесена до одиничної поставки або обсягу замовлення за визначений період.

      Знижки  за кількість пропонуються усім покупцям, але в цьому випадку постачальник (продавець) слідкує за тим, щоб сума знижок не перевищувала його суми економії на витратах у зв'язку зі збільшенням обсягів товару, який продається (скорочення витрат з продажу, складування, підтримки товарного запасу і транспортуванню товару).

      Загальна (проста) знижка надається з прейскурантної або довідкової ціни і, як правило, звичайно становить 20-30 %, а в деяких випадках - до 40 %.Такі знижки широко практикуються при укладанні угоди купівлі-продажу машин та обладнання (зокрема, на стандартні види обладнання), а також при постачанні промислової сировини. В цьому випадку проста знижка складає в середньому 2-5 %. До простої знижки можна віднести знижку, яка надається при купівлі товару за готівковий розрахунок.

      Знижка  за оборот ( бонусна знижка ) надається  постійним покупцям на підставі спеціальної домовленості. У контракті в такому випадку встановлюється шкала знижок залежно від досягнутого обороту протягом визначеного строку (звичайно одного року), а також порядок виплати сум на основі цих знижок. За деякими видами обладнання бонусні знижки досягають 15-30 % обороту, а за сировинними і сільськогосподарськими товарами вони зазвичай обчислюються декількома відсотками (7-8 %).

      Функціональна знижка (знижка у сфері торгівлі) пропонується виробниками товару службам  товарообігу, які виконують визначені функції з продажу товару, його збереження, ведення обліку. Виробник може пропонувати різні функціональні знижки різним каналам збуту на різні за характером послуги.

      Прогресивна знижка - знижка за кількість або  серійність, надається покупцю за умови закупівлі ним раніше виділеного і збільшеного в кількості товару. В серійних замовленнях зацікавлені виробники, оскільки при виробництві однотипного товару знижуються витрати виробництва.

      Дилерські знижки надаються виробниками своїм  представникам або посередникам зі збуту, в тому числі і закордонним. Ці знижки застосовуються під час продажу автомобілів, тракторів і деяких видів стандартного обладнання. Дилерські знижки на автомобілі коливаються залежно від марки машини і складають в середньому 15-20 % від роздрібної ціни.

      Спеціальні  знижки надаються привілейованим покупцям, у замовленнях яких особливо зацікавлені  продавці. До категорії спеціальних  знижок належать знижки на пробні партії і замовлення, мета яких — зацікавити покупця, і знижки за регулярність або стійкість замовлень, за допомогою яких виробники намагаються утримати постійну клієнтуру.

      Експортні знижки надаються продавцями підчас продажу товарів зарубіжним покупцям понад ті знижки, які діють для  покупців внутрішнього ринку. їх мета — підвищити конкурентоспроможність того чи іншого товару на зовнішньому ринку.

      Сезонні знижки (тимчасові знижки) надаються  споживачу за покупку товару або  послуги поза періодом активного  сезону. Сезонні знижки дають змогу  продавцю підтримувати більш стабільний рівень виробництва протягом усього року. 

      Приховані знижки надаються покупцям у вигляді  знижок на фрахт, пільгових або безпроцентних  кредитів, шляхом надання безкоштовних послуг та зразків.

      Знижки  за повернення раніше купленого товару у даної фірми (знижка "трейдн") у розмірі 25-30% від прейскурантної ціни надаються покупцю при поверненні ним раніше купленого у даної фірми товару застарілої моделі. Такі знижки застосовуються під час продажу автомобілів, електрообладнання, рухомого складу та інших товарів.

      Знижки  при продажу обладнання, яке було v використанні. їх ще називають товарообмінний залік. У різних країнах надаються  можливості вигідно придбати машини, механізми та інші товари, які були у використанні. Знижки на таке обладнання становлять деколи до 50 % і більше від первинної ціни товару.

      Клубні  знижки. В світі існує багато національних і міжнародних дисконтних клубів, які надають своїм членам "клубні цінові знижки" на послуги і товари. Членами таких клубів можуть бути фізичні і юридичні особи, а також асоційовані члени.

      Національні і міжнародні клуби випускають і  продають ліцензію виробникам і магазинам, які зобов'язуються надавати цінові знижки членам клубу. Особливо поширені такі знижки на перевезення, оренду автомашин, готельні та ресторанні послуги, страхування. Для членів клубу існують цілі мережі магазинів, які торгують зі знижками промисловими та іншими товарами повсякденного попиту. Пред'являючи картки члена клубу при купівлі, особа отримує знижку на ціну від 10 до 50 % і більше.

      Знижки  з врахуванням між культурних комунікацій. В арабських, деяких балканських  країнах і окремих закавказьких республіках у ході торгових переговорів  вважається справою честі досягнути  більшої знижки з ціни пропозиції. І хоча ця обставина пов'язана  з комплексом східної ментальності, багато імпортерів не підписують договір, який не містить позицію про знижки, що перевищують у цілому 20- 30 % від запропонованої ціни. Оскільки цей факт відомий у торговому середовищі, то деякі компанії вважають необхідним наперед штучно підвищити ціни на очікуваний відсоток, а в подальшому представити його обумовленою в контракті знижкою.

      Така  практика ведення переговорів про  ціну і своєрідний східний підхід до знижки не відповідають філософії  і концепції ринкової діяльності американських компаній.

      У США довгий час діють інструкції Федеральної Торгової Комісії, що обмежують  продавця стосовно примусового підвищення цін, якщо воно не має наслідком реальні  доповнюючи вигоди для споживачів. Однак це не заважає американським  компаніям враховувати різні підходи і цінову політику фірм, з якими вони торгують, специфіку ринків, на які вони орієнтуються. 

      При використанні системи знижок виходять з принципу, що знижки, як правило, не накладаються. Тобто покупець одночасно  не може скористатися двома знижками. В умовах, коли покупець має право на дві і більше знижок, він користується найбільшою. Виняток становлять, як зазначалося вище, експортні знижки.

      Крім  знижок, продавці досить часто використовують у процесі формування остаточної ціни систему надбавок до ціни.

      Надбавка  до ціни — ціна, яка встановлюється залежно від особливих вимог  покупця при виконанні спеціального, індивідуального замовлення, за підвищену  якість товару, надання додаткових сервісних послуг, розстрочку платежу  і таке інше.

      Метод надбавок є поширеним методом  ціноутворення, згідно з яким до ціни на визначений продукт додають надбавку, яка відповідає додатковим витратам та престижності отриманого унікального  продукту (товару). Підвищення цін обов'язково повинно супроводжуватись роз'яснювальною роботою серед потенційних споживачів через засоби маркетингової комунікації, перш за все через рекламу. В іншому випадку фірма ризикує втратити частку свого ринку. 

      2. Вплив знижок на фінансовий стан підприємства.

      Основними критеріями орієнтації на той чи інший спосіб модифікації ціни повинні бути: досягнення вигод у довгостроковому плані; отримання запланованого прибутку від конкретної угоди; задоволення запитів споживачів, які, врешті, й вирішують, кому з постачальників належить місце на даному споживчому ринку.

      Роль  торгових знижок або надбавок у товарному  обігу підприємства розглянемо у  такій послідовності: 

а) при  купівлі товарів:

      вплив на вартість товарних запасів. Метою  підприємства при цьому є зменшення  вкладень капіталу в товарні запаси та підвищення ліквідності підприємства;

      вплив на доход (прибуток) від реалізації. Метою підприємства при цьому  є зниження у товарообігу купівельної  вартості товарів, зниження продажної  вартості товару та збільшення прибутку від реалізації; 

б) при  продажу товарів:

      вплив на доход (прибуток) підприємства. Метою  підприємства при цьому є відшкодування  вартості товару внаслідок втрати його кількості та якості;

      вплив на ціну продажу. Метою підприємства є зміцнення фінансового становища  підприємства через стимулювання оплати товарів, зниження заборгованості, збільшення готівки, підвищення ліквідності, стимулювання збуту.

      Сутність  і значення торгових надбавок.

     Визначення  і функції торгових надбавок.

     Торгові надбавки оптової і роздрібної торгівлі призначені для покриття витрат обігу і одержання прибутку підприємства після уплати ним ПДВ.

     Вони  виступають різновидом ціни за послуги, які надає роздрібна торгівля при закупці та реалізації товарів.

     Сума  торгової надбавки розраховується по формулі: 

     Рівень  торгових надбавок на товари, де ціни не регулюються державою, визначається під дією попиту і пропозиції та цінової політики і стратегії  продавця.

     У той же час Міністерству економіки  України і органам ціноутворення  місцевих адміністрацій надається право:

     - міністерству – визначати перелік  товарів, по котрим рівень надбавок не обмежується;

     - місцевим адміністраціям - регулювати  торгові надбавки по товарам,  котрі реалізуються за рахунок  регіонального контракту чи заказу  і на товари першої необхідності.

     Сьогодні  в окремих областях України реєстр цих товарів обмежений кількома найбільш соціально-значущими товарними  групами. Роздрібна ціна на товари, де регулюється критичний рівень торгових надбавок, залучають у виді окремого елемента ціни транспортні розходи на доставку товарів, розмір котрих в товарно-транспортних накладних виділяється окремо.

     Торгові, в тому числі торгово-збутові  надбавки, у мережах рівня, що регулюється, встановлюються у випадку перепродажу  товару – по спів угоді сторін, а у випадку кінцевої реалізації товару – кожним продавцем самостійно.

     На  сьогодні в Україні діючим законодавством обмежень на розмір націнки як в  оптовій, так і в роздрібній торгівлі, на всі товари, незалежно від їх класифікаційної групи, а також  незалежно від форм власності підприємства немає. Розмір націнки і відповідно продажну ціну товару формує керівництво підприємства в повній залежності від попиту населення і насищення ринку відповідним товаром, який відповідає всім параметрам діючих норм ,по якості і естетичному оформленню упаковки, фасовці і терміну зберігання. До ціни товарів, які надходять по імпорту, включається також акцизний збір, ПДВ, а також мито і митні збори, але продажна ціна як в оптовій, так і в роздрібній торгівлі формується в кінцевому результаті так, як і по вітчизняних товарах з проведення націнки на кожний товар окремо в залежності від попиту населення і можливості прискореної реалізації.

     Функції торгової націнки роздрібного підприємства ідентичні функціям товарної надбавки оптового підприємства. Якщо до вільно відпускної ціни оптового підприємства додати роздрібну торгову націнку, то отримаємо вільну роздрібну ціну. Після додавання ПДВ, це буде ціна продажу.

     Розрахунок  торгових знижок і націнок на реалізовані  товари

     Протягом  місяця по кредиту рахунку від  реалізації товарів" вартість реалізованих товарів відображається за продажними цінами. Для того, щоб визначити  купівельну (реальну) вартість цих товарів і виявити валовий дохід від їх реалізації в кінці місяця повинна бути визначена і списана сума торгових знижок і націнок, що відносяться до цих товарів.

     Від правильності обчислення реалізованих торгових надбавок багато в чому залежить реальність виявленого фінансового результату: завищення реалізованих торгових надбавок веде до необумовленого збільшення прибутку, а заниження - до його зменшення.

     Торгова надбавка на товари має обліковуватись на рахунку 285 "Торгова націнка".

     Суму  торгових надбавок визначають, як правило, виходячи з середнього відсотку торгових надбавок до всієї маси реалізованих і залишку нереалізованих товарів на підставі спеціального розрахунку:

     • до суми торгових надбавок на залишок  товарів на початок місяця (кредитове  сальдо рахунку 285) додають суму кредитового обороту

     по  цьому рахунку (отримані знижки, проведені  націнки) і вираховують суму обороту  по дебету рахунку 285 (на інші списання);

     • до вартості реалізованих за місяць товарів  за продажними цінами (оборот по кредиту  рахунку 702) додають вартість залишку товарів на кінець місяця (дебетове сальдо рахунку 282);

     • шляхом ділення отриманої суми торгових знижок і націнок (попереднє сальдо рахунку 285 "Торгова націнка") на вартість реалізованих і залишок  нереалізованих на кінець місяця товарів і множення на 100 визначають середній процент надбавок;

     • шляхом множення вартості залишку нереалізованих на кінець місяця товарів на середній процент надбавок і діленням на 100 визначають суму торгових надбавок, що відносяться до цього залишку;

     • шляхом вирахування зі всієї суми торгових надбавок суми надбавок, що відносяться  до залишку товарів, визначають суму надбавок, що відносяться до товарів  реалізованих.

     На  сьогодні в Україні при реалізації товарів підприємствами роздрібної торгівлі покупцям надаються різні знижки. У наданні (отриманні) знижок зацікавлені як продавці, оскільки зниження роздрібних цін сприяє збільшенню потоку покупців і, відповідно, обсягу здійсненого продажу, так і покупці, які прагнуть придбати товар дешевше. В результаті прискорюється товарообіг, знижуються витрати, пов'язані з операційною діяльністю, зберіганням і збутом товарів. Ці чинники сприяють збільшенню прибутку, отриманого від реалізації, і підвищенню ліквідності підприємства.

     Знижка  - це така умова операції купівлі-продажу, при якій відбувається зменшення вартості продажу товару. Розмір знижки залежить від виду угоди, обсягу продажів і встановлюється, як правило, у відсотках до ціни товару, або до вартості покупки. Найбільш поширеними є такі знижки:

     • знижки за кількість товару, що купується - надається покупцю, який закупив обумовлену положенням про знижки партію товару;

     • знижки за придбання товару понад обумовленої суми - надається покупцю у випадку, якщо сума купівлі її перевищує обумовлену суму;

     • передсвяткові знижки - надаються покупцям у випадку закупівлі товарів у передсвяткові та святкові дні;

     • сезонні знижки - надаються покупцям при сезонному розпродажу товарів, а також у випадку сезонних закупівель товарів покупцями;

     • спеціальні знижки - надаються покупцям, у яких продавець найбільш зацікавлений;

     • конфіденційні знижки - надаються на підставі усної домовленості між сторонами;

     • бонусні знижки — надаються постійним покупцям, якщо вони за певний період часу закуповують застережену кількість товарів;

     • знижки-сконто - надаються покупцю у випадку оплати вартості товару до настання строку платежу.

     В усіх випадках суб'єкт господарювання на підприємстві роздрібної торгівлі, прийнявши рішення про надання  торгових знижок, інформує про це покупців через засоби масової інформації шляхом розміщення оголошень на рекламних щитах або інших рекламних носіях, у вітринах магазинів, а також на видних і доступних для огляду місцях безпосередньо в торговельних приміщеннях підприємства, через рекламу по радіо, телебаченню, в газетах і в журналах.

     Пропозиція  продавця укласти угоду з продажу  товарів на тих чи інших умовах, що визначаються суб'єктом господарювання, направлена всім можливим покупцям, а  угода укладається лише в тому випадку, якщо покупець приймає пропозицію. Письмове підтвердження здійсненої угоди на підприємствах роздрібної торгівлі оформляється касовим, товарно-касовим або товарним чеком та іншими документами, в яких повинно бути зазначено найменування закупленого товару, кількість, роздрібна ціна, сума торгової знижки, загальна вартість покупки, інші відомості, які повинні зазначатись в таких і подібних до них документах відповідно до вимог чинного законодавства. Підставою для надання торгівельних знижок, їх розміру й організації торгового процесу, а також обґрунтуванням для відображення в обліку роздрібних цін у межах наданої торгової знижки є Положення і наказ суб'єкта господарювання. Такі документи необхідні, щоб до підприємства не було претензій як із боку покупців, так і з боку контролюючих органів, а також з метою запобігання зловживань з боку матеріально відповідальних осіб.

      Особливості використання цінових  знижок і надбавок у деяких галузях  народного господарства.

      Розглянемо  особливості використання цінових  знижок і надбавок у деяких галузях  народного господарства.

      Велике  значення для системи ціноутворення  загалом мають ціни у сільському господарстві. Вони є вихідними для  системи цін на споживчі товари, що виробляються з сільськогосподарської  сировини.

      Загалом політика держави спрямована на забезпечення інтересів розвитку промисловості та сільського господарства, зростання матеріальної зацікавленості працівників сільського господарства у виробництві продукції з урахуванням потреб держави та попиту населення. За допомогою базисних цін і системи знижок та надбавок у сільському господарстві, зокрема, стимулюється підвищення якості продукції для розрахунку кінцевої ціни, встановлюється базисна ціна та базисна кондиція. Залежно від цього продукція поділяється за якістю, сортами та категоріями.

      Знижки  та надбавки встановлюються як у натуральному, так і у грошовому вираженні. Так, на зернові та олійні культури вони нараховуються в натуральних одиницях до базисної кондиції і розраховуються до фізичної маси виробу залежно від ступеня вологості та забруднення. Якщо ці показники нижчі передбачених базовою кондицією, нараховується надбавка до фізичної маси виробу, якщо виші — знижка.

      Грошові знижки (надбавки) застосовуються тоді, коли спостерігається відхилення від  базової кондиції інших якісних  показників: пошкодження зерен, зараженість їх різними хворобами та шкідниками.

      При встановленні ціни на картоплю враховуються такі показники якості, як розмір бульб, харчова цінність, смакова якість, забрудненість. На технічну картоплю ціна встановлюється залежно від вмісту крохмалю та інших чинників.

      Ціни  на молоко залежать від базисних кондицій за такими показниками, як жирність і  сортність, наявність бактерій, кислотність.

      Свої  особливості має система цін  і методика ціноутворення на підприємствах  легкої та харчової промисловості. Зокрема, на текстильних підприємствах при визначенні сортності пряжі встановлюється надбавка до ціни пряжі на вищі сорти та знижки на нижчі сорти. Існують також надбавки за фарбування та інші види обробки. Для бавовняних тканин встановлюються надбавки до відпускної ціни, оскільки ці тканини піддаються більшій кількості видів спеціальної обробки. Крім надбавок, на бавовняних підприємствах застосовуються знижки на вироби, що мають дефекти.

      На  підприємствах, що виробляють трикотажні вироби, відпускні ціни визначаються з розрахунку ціни на вироби першого сорту. На вироби нижчих сортів встановлюються знижки. Надбавки на трикотажні вироби застосовуються за складність виготовлення, за відмінності в обробці та залежно від вартості витраченого підкладочного матеріалу.

      Цікава, на нашу думку, надбавка існує у взуттєвому виробництві. Це так звана надбавка за розмір. Так, на великі розміри взуття або підвищеної повноти може бути встановлена надбавка за розмір до 20% від ціни.

      На  підприємствах харчової промисловості — свої особливості. Наприклад, відпускна ціна на цукор залежить від його виду. Так, на цукор-рафінад ціна вища, ніж на цукор-пісок. Ціна також підвищується, якщо цукор відпускається у розфасованому вигляді. На окремі види продукції відпускні ціни диференційовані залежно від питомої ваги цукру у готовому виробі. Якщо вміст цукру збільшується, надається спеціальна надбавка.

      На  кондитерських підприємствах також  існує надбавка за розфасовку, і  диференціюється вона залежно від  місткості та виду тари, причому надбавка за дрібну тару вища, ніж за велику.

      На  підприємствах соляної переробки  відпускна ціна на сіль залежить від  виду солі та номера помелу. Надбавка надається  залежно від розміру упаковки, виду тари, а також на йодовану сіль.

      Для підприємств, що виробляють плодово-овочеву продукцію, м'ясо і молокопереробних підприємств характерний насичений конкурентний ринок, тому на їх продукцію в основному встановлюються вільні відпускні ціни. Загострення конкуренції на ринках України змушує вищезгадані підприємства надавати знижки посередникам, які купують цю продукцію.

      Для перевезення вантажів і розрахунку за послуги транспортні підприємства встановлюють вантажні тарифи.

      На  залізничному транспорті тарифи поділяються  залежно від виду вантажів на: 

· загальні тарифи; 

· виняткові  тарифи; 

· пільгові тарифи; 

· місцеві  тарифи; 

· тарифи за видами відправлень.

      Тариф розраховується на 1 ткм, тобто за одиницю  маси. Ці тарифи диференціюються залежно  від маси вантажу із застосуванням  різних надбавок і знижок. При збільшенні маси перевезень вантажів надбавки зменшуються. На окремих залізницях застосовуються надбавки до діючих середніх тарифів за швидкість перевезення вантажів.