Товарні біржі

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

 

ДонДТУ

 

 

Кафедра СГД

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

З дисципліни: Договірне право

Тема: «Товарні біржі»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав: ст. гр. МОТ-09

Черних Ю. В.

Перевірив: Рассказов А. Г.

 

 

 

 

Алчевськ, 2013

ЗМІСТ

 

Вступ           3

1. Розвиток елементів інфраструктури ринку і їх значення   4
1. Фондова біржа        4
2. Біржа праці         6
3. Товарна біржа        7
2. Сутність і значення товарних бірж в ринковій економіці України  11

1. Види товарних бірж в Україні      11
2. Значення товарних бірж для перехідного періоду до ринку в Україні          12

3. Механізм функціонування товарних бірж в Україні   15

Висновки          19

Перелік посилань         21

 

ВСТУП

 

Вже не одне сторіччя епіцентром ринкової економіки  виступають біржі.  За довгі роки їхнього успішного функціонування накопичено величезний досвід, дуже корисний сьогодні для нашої країни.

Перехід України до ринкової економіки  зажадав не тільки зміни існуючого  ринку, але і створення нових  ринків, не властивих системі планової економіки.  Це призвело до зміни  традиційних і утворенню нових  форм торгівлі, послужило об'єктивною основою відродження в Україні  товарних бірж.

Найбільш  масштабним завданням  економічної  активності держави в ринковому  господарстві є діяльність по стабілізації економічного розвитку суспільства. Одним  із найважливіших напрямків цієї діяльності є  регулювання збалансованості  попиту і пропозиції на національному  ринку України.

Існує чимало проблем, пов'язаних з регулюванням ринку.  У даній роботі розглянута така  актуальна проблема розвитку національного ринку України, як нестабільність на товарному ринку, обумовлена відсутністю нормативно-законодавчої бази й іншими складностями.

У роботі поставлено низку завдань, а саме:

• Розглянути розвиток елементів інфраструктури ринку та їх значення для сучасної економіки України на прикладі фондової  біржі, біржі праці, товарної біржі.
• Розглянути види та механізм функціонування товарних бірж на Україні.
• З’ясувати значення товарних бірж для перехідного періоду до ринку в Україні.

Значну  увагу зосереджено на тому, що створення  товарних бірж в Україні сприятиме  стабілізації товарного ринку і  економіки в цілому.

 

 

 

1. Розвиток елементів інфраструктури ринку і їх значення

 

1.  Фондова біржа 

 

Проголошення Україною політичної й економічної незалежності,  відмова від централізованого керування  і планування призвели до рішучих  змін у структурі  національної  економіки.   Перехід  до ринку  неможливий  без нагромадження  капіталу для інвестицій у виробничу  і соціальну сфери,  роздержавлення економіки шляхом приватизації.   Ці  процеси  роблять надзвичайно  необхідним створення ринку цінних паперів і головного його інституту - фондової біржі.   У цьому напрямку вже зроблені рішучі кроки - із січня 1992 року почала діяти Українська фондова  біржа,  на  основі  якої організований  Український фондовий союз.

Фондова біржа - організований ринок для  торгівлі стандартними фінансовими  інструментами, створюваний професійними учасниками ринку цінних паперів  для взаємних оптових операцій. 

Фондова біржа - це кращий ринок, створюваний  для кращих цінних паперів (найбільшими, що користуються довірою і фінансово  стійкими) посередниками, що працюють на фондовому ринку.

З організаційно-правової точки зору фондова біржа являє  собою фінансову посередницьку  установу з регламентованим режимом  роботи, де відбуваються торгові операції між продавцем і покупцем фондових цінностей за участю біржових посередників по офіційно закріплених правилах.  Ці правила встановлюються як біржовим (Статут біржі), так і державним  законодавством.  Варто мати на увазі, що фондова біржа як така і її персонал не укладають угод із цінними  паперами.  Вона лише створює умови, необхідні для їхнього здійснення, обслуговує ці угоди, зв'язує продавця і покупця, надає приміщення і  т.д.  [2,43].

Ознаки  класичної фондової біржі:

• біржа - централізований ринок, із фіксованим місцем торгівлі (наявність торгової площадки);
• існування процедури відбору найкращих товарів (цінних паперів), що відповідають визначеним вимогам (фінансова стійкість і значні розміри емітенту, масовість цінного паперу, як однорідного і стандартного товару, масовість попиту, чітко виражене коливання цін, можливість гарантій поставки і т.д.);
• існування процедури відбору кращих операторів ринку в якості членів біржі; наявність тимчасового регламенту торгівлі цінними паперами і стандартних торгових процедур;
• централізація реєстрації угод і розрахунків по ним;
• встановлення офіційних (біржових) котирувань;
• нагляд за членами біржі (із позицій їхньої фінансової стійкості, безпечного ведення бізнесу і дотримання етики фондового ринку).

Роль  фондової біржі в економіці країни визначається, насамперед, ступенем роздержавлення власності, а точніше часткою  акціонерної власності у виробництві  Валового Національного Продукту .  Крім того, роль біржі залежить від  рівня розвитку ринку цінних паперів  у цілому.

Котирування цін займає особливе місце в діяльності біржі, і тому розглянемо це питання  докладніше.  Котируванням називається  встановлення ціни на біржі на основі постійної реєстрації угод, що укладаються  на протязі дня.  Ціни виводяться спеціальною котирувальною комісією.  Метою котирувальної комісії  є визначення найбільш характерної  ціни для даного ринку на даний  день.  Відомості про котирування  регулярно публікуються в котирувальних  бюлетенях.

Ціна, по якій укладаються угоди і цінні  папери переходять із рук у руки, називається курсом.  Біржовий курс використовується як орієнтир при укладанні  угод, як у біржовому, так і в  позабіржовому обігу.

 

 

1.2. Біржа  праці

 

Біржа праці  – елемент ринкової інфраструктури, що регулярно здійснює посередницькі  операції на ринку праці. Система  бірж праці сприяє здійсненню узгодженої державної політики в галузі зайнятості населення[7,172].

Біржа праці  виконує такі функції:

1. Облік непрацюючих, у тому числі безробітних.  Це дозволяє оцінити стан ринку праці, визначити фактичну і потенційну пропозицію робочої сили.  Крім того, реєстрація безробітних дає можливість визначити осіб, що претендують на одержання допомоги по безробіттю.
2. Облік незайнятих робочих місць і визначення перспектив створення нових.  Інформація роботодавців про потреби в трудових послугах дозволяє судити про попит на робочу силу на ринку і прогнозувати його динаміку.
3. Надання послуг по працевлаштуванню, фахової орієнтації робітникам, що звільнюються і незайнятому населенню, з одного боку, і надання допомоги підприємствам, організаціям, установам і іншим роботодавцям у підборі необхідних робітників, з іншого.
4. Організація навчання, перенавчання і підвищення кваліфікації в системі служби зайнятості, а в разі потреби - здійснення кваліфікаційної експертизи.  Непрацюючий тривалий час можуть піддаватися додатковій перевірці перед відправленням на роботу з метою підтвердження рівня і кваліфікації.
5. Участь у прогнозування ринку праці і розробці програм зайнятості.  Ухваленню рішення про початок підготування робітників за тим або іншим фахом досить часто передує проведення інфраструктурними інститутами досліджень потреб ринку в цих робітниках[3, 222].

Біржа праці  виступає певним гарантом конституційного  права на працю як державна організація. Поряд з державними біржами праці  існують і платні приватні агентства (контори), що є посередниками в  галузі праці, а також посередницькі бюро при профспілках, молодіжних, релігійних організаціях та ін.

Біржі праці  історично виникнули в умовах масового попиту на однотипні трудові  послуги.  А в період промислової  революції кінця XVII - початку XIX сторіччя через біржі праці проходив масовий  прийом на роботу некваліфікованих або  низькокваліфікованих робітників.

В нашій  країні біржі праці вперше з'явилися  після лютого 1917 року і проіснували  до 1930 року[3, 222].  Це були недержавні установи, утворювані на паритетних основах  підприємцями і профспілками.  Займалися  біржі реєстрацією і працевлаштуванням  безробітних.

Оскільки  в сучасних умовах відбулися істотні  зміни на ринку праці (масові набори практично відсутні, відбувається індивідуальний відбір робітників), змінилася і  діяльність посередницьких організацій.  З 1991 року основними посередницькими  інститутами на ринку праці України  виступають центри зайнятості. Діяльність центрів зайнятості дозволяє зменшувати соціальну напругу.  Через них  держава здійснює соціальну підтримку  безробітних.

 

1.3. Товарна  біржа

 

 Товарна біржа –  комерційне підприємство, регулярно  функціонуючий ринок однорідних  товарів з певними характеристиками. Це об’єднання підприємств торгівлі, збуту, обміну, мета якої –  укладання відповідних угод, виявлення  товарних цін, попиту й пропозиції  товарів, вивчення, впорядкування  і полегшення товарообороту та  обмінних операцій, представництво  і захист інтересів членів  біржі, вирішення спорів щодо  операцій тощо[7, 172].

Товарні біржі здійснюють купівлю і продаж не товарів,  а контрактів на їхнє постачання.  На них продаються контракти  на  стандартизовані види товарів, що можуть бути продані значними партіями по зразках або технічному описі.  На товарних біржах виявляються базисні  ціни, що формуються під впливом  співвідношення попиту і пропозиції.  Всі біржі є самостійними підприємствами і  діють  незалежно одна  від одної.  Одні товари продаються і купуються лише на якійсь одній біржі, інші - на декількох;  проте, розміри контрактів на той самий  товар  і  інші  характеристики відрізняються друг від друга на різних біржах.

Стосовно  до  наших умов до складу основних функцій товарної біржі повинні  входити такі, як розробка стандартів на реалізовану через біржу продукцію,  а також пакета типових контрактів по угодах купівлі-продажу,  котирування  цін, врегулювання виникаючих суперечок  і інформаційна діяльність.

Зараз діяльність товарних бірж регулюється Законом України  від 10 грудня 1991 р. «Про товарну біржу» із змінами від 26 січня 1993 р. Закон  спрямований на врегулювання відношень  по створенню і діяльності товарних бірж, біржової торгівлі  і забезпечення правових гарантій діяльності на  товарних  біржах.  

Біржа виконує  функції збалансування попиту і  пропозиції  шляхом відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку  товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку, економічного індикатора.

На початку  дев'яностих  років  у країнах,  де функціонує ринок, нараховувалося біля 50 товарних бірж із загальним оборотом понад 10 трильйони доларів,  що складає 25% їх валового національного продукту.   На них реалізується понад 60 найменувань  продукції.  У країнах із розвитою  ринковою  економікою  товарні  біржі в основному функціонують як безприбуткові асоціації, звільнені  від сплати корпоративного  прибуткового податку.   Головними статтями їхнього прибутку є: засновницькі і  пайові внески і відрахування організацій,  що утворять біржу; прибутки від  надання  послуг  членам  біржі й іншим  організаціям; виручка від інших  надходжень.

 Членами біржі є:  засновники, вітчизняні й іноземні  юридичні особи, а також фізичні  особи.  Членство  на  біржі  надає  право торгувати в  її залі.  Члени біржі можуть  голосувати на зборах і на  різноманітних біржових виборах  і брати участь у роботі  комітетів.  Крім цього, члени  біржі проходять програми навчання  і перепідготовки, одержують всебічну  біржову інформацію і можуть  користуватися  бібліотечним  і  інформаційним  центрами.  Організація вважається прийнятою в члени біржі,  якщо за це проголосувала кваліфікована більшість засновників  і  проста  більшість  підприємств і організацій-претендентів.  Голосування проводиться після оцінки фінансового стана  претендента.  Члени біржі зобов'язані внести вступний внесок,  що повертається їм у випадку виходу зі складу біржі.  Прийом  нових  членів  біржі здійснюється загальним збори засновників і членів біржі.  Члени біржі сплачують щорічний членський внесок,  але звільняються від усіх загальних  зборів, стягнутих з учасників біржових торгів.  Для полегшення своєї роботи членам біржі надане право наймати службовців, яким дозволений доступ у торговий зал у виді клерків або посильних.

Основними внутрішніми   документами,  що  регламентують  діяльність біржі, виступають Статут  біржі  і  Правила  біржової торгівлі.   У  Статуті  відбиті  всі основні  положення,  що  визначають внутрішню структуру  біржі, взаємовідносини членів біржі  й інших учасників торгів; організаційно-правову  форму біржі. 

 Розрізняють дві категорії  членів біржі:

• повні  члени - із правом на участь у біржових торгах у всіх секціях біржі і на визначену установчими документами біржі  кількість  голосів  на  Загальних зборах біржі і на загальних зборах членів секцій біржі;
• неповні члени - із правом на участь  у  біржових  торгах  у  відповідній секції  і на визначену установчими документами біржі кількість голосів на Загальних зборах членів біржі і загальних зборах членів секції біржі.

У деяких біржах існує інститут відвідувачів.  Вони діляться на постійних і разових.   Постійні відвідувачі вносять річну  плату за вхід на біржу, разові - за кожне  відвідування.

Органи  управління біржі включають три  основних рівня, що відповідають широті кожного з них.

Вищим органом  являються Загальні збори учасників-членів біржі, що виступають деякою мірою законодавчим органом.

 Виконавчі  функції виконує Біржовий комітет, що володіє правом контролювати діяльність інших служб і розробляти головні напрямки діяльності біржі, встановлювати і коректувати правила біржової торгівлі. 

Поточне управління біржею здійснює Контрольно-ревізійна комісія, компетенція і повноваження якої регулюються Статутом товарної біржі. 

Політика  біржі провадиться в життя комітетами, що складаються з членів біржі, призначуваних Радою директорів.  Члени комітетів працюють без відповідної оплати.  Вони вносять рекомендації і допомагають Раді директорів, а також виконують конкретні обов'язки по функціонуванню бірж.

Число комітетів  не постійне і коливається від 8 до 40.  Основними являються такі 5 комітетів, що існують практично  на кожній біржі. 

До складу підрозділів  біржі входять:

• Контрольний комітет - веде спостереження за діловою активністю на біржі, розміром відкритої позиції, а також за тим, як йде ліквідація контрактів із термінами постачання, що минають. 

 

 

 

 

 

2. Сутність  і значення товарних бірж в  ринковій економіці України

 

2.1. Види товарних  бірж в Україні

 

 У  1996 році в Україні функціонували  124 товарні біржі[1, 37].  Така велика  їхня кількість обумовлена низьким  рівнем розвитку оптової торгівлі.  Згодом, із розвитком економіки,  кількість  бірж зменшиться.

Особливостями українських бірж є в порівнянні з західними малий статутний  капітал і універсальність, низький  рівень спеціалізації.

В залежності від об'єкта продажу біржі підрозділяються  на універсальні і спеціалізовані.  Наприклад, на біржі "Чикаго Борд оф Трейд" реалізується пшениця,  кукурудза,  овес,  соя, бройлери, фанера, золото, срібло, нафта, бензин, мазут, тобто продовольчі і промислові товари.   Об'єктом продажу Київської універсальної товарної біржі є картопля, капуста, консервовані помідори й огірки, яловичина, свинина і худоба. 

В умовах скорочення виробництва  закономірним є прискорення біржових процесів, розширення асортименту біржових товарів - і навпаки.  От чому для нашої  країни характерний ріст універсальних  товарних бірж. 

Біржі, на яких об'єктом торгівлі є окремі товари або їхні групи, називаються  спеціалізованими.  У свою чергу, вони підрозділяються на спеціалізовані широкого профілю й вузькоспеціалізовані.

В Україні  значно частіше зустрічаються спеціалізовані широкого профілю біржі.  Серед  них виділяється “Украгропромбіржа”, в яку входять центральна біржова  структура і декілька регіональних.  Через “Украгропромбіржу” реалізується сільськогосподарська і промислова продукція для задоволення потреб АПК України.  У перспективі  передбачається проведення як національних, так і міжнародних торгів цукром, зерном, металовиробами, сільгосптехнікою і транспортними засобами.

Біржі можна класифікувати по суб'єктах  утворення.  В Україні більшість  товарних бірж організовуються  державними установами, наприклад, органами постачання, міністерством сільського господарства і продовольства, іншими міністерствами і відомствами.  Так були утворені Українська універсальна товарна біржа і “Украгропромбіржа”.  У той же час існують біржі, організовані вільними підприємцями, наприклад, одеська приватна біржа “Світлана і К”.  Певні плюси мають кожний із засобів організації бірж.  Перевагою перших є те, що вони мають відносно розвинену інфраструктуру, а інших - їхня доступність для більшої кількості суб'єктів.

В умовах переходу до ринкових відносин в Україні  будуть створюватися і розвиватися  такі види бірж, які притаманні світовій економіці, з урахуванням специфічності  української ринкової інфраструктури.

 

2.2. Значення  товарних бірж для перехідного  періоду до ринку в Україні

 

Починаючи з XIII століття, біржа є одним із головних двигунів ринку.  Біржа  дозволяє здійснювати процес купівлі-продажу  з мінімальними витратами, тому й  одержала настільки широку підтримку  у підприємців.                                                                                                                                       

Важливим  у біржовій діяльності на нинішньому етапі є те, що вона являє собою  один з основних каналів матеріально-технічного постачання малих підприємств, фірм та інших підприємницьких структур, що зароджуються.

Через діяльність бірж стабілізуються товарний ринок  і господарські зв'язки.  Мобільне реагування товарних бірж на зміну  кон'юнктури ринку за рахунок  швидкого укладання господарських  договорів на постачання реального  товару дозволяє досягати збалансованості  попиту і пропозиції на ринку.

Різноманіття  форм біржових операцій,  постійне удосконалювання  практики  біржової  торгівлі створюють  основу для ефективного функціонування ринкового механізму, збалансування  ринку,  зниження витрат на придбання  і реалізацію продукції.  Навіть в умовах помітних коливань  ринкових  цін біржові операції дозволяють фірмам планувати свої витрати і  прибуток на достатньо великі періоди, розробляти стратегію розвитку  компаній із регульованим ризиком,  гнучко сполучити різноманітні форми інвестицій, знижувати свої витрати на фінансування торгових операцій.

Отже, товарна  біржа - це ринковий механізм, що виконує  ряд стабілізуючих функцій в  економіці, а саме забезпечує:

• ліквідність і оптимальний розподіл  найважливіших сировинних товарів;
• стабілізацію цін і витрат, валютних курсів, грошового обігу і кредиту.

Поза  всяким сумнівом, товарні біржі виступають як найдинамічніші і чуткі до запитів ринку системи.

Для того щоб товарні біржі зайняли  належне місце в оптовій торгівлі України, необхідне посилення регулюючої ролі держави у формуванні цін  у процесі укладання угод по купівлі-продажу, у стимулюванні насичення ринку  товарами, підвищення рівня його збалансованості.  Без втручання держави складно  припустити введення в практику оплати праці брокерів по фіксованих ставках  за укладену угоду, що стимулювало б  збільшення кількості договорів  по поставках товарів.  В сучасних умовах посередник зацікавлений у завищенні  цін і при продажі, і при  купівлі.

Створення біржових інститутів виступає необхідною умовою функціонування ринкового механізму.

Формування  бірж при переході до ринкової економіки  може сприяти цьому переходові і  стимулювати його.

Володіючи достатньо сильним впливом на економіку країни, біржа  в той  же час дуже чуйно реагує на всі  зміни, що відбуваються в політичному  або економічному курсі країни, що  у свою чергу відбиваються на стані  справ на біржі. 

 З  моменту одержання Україною незалежності  біржі з'явилися в багатьох  містах нашої країни.  Це стало  вирішальним кроком при переході  України до ринкової економіки.  Розвиток бірж у нашій країні  вирішив багато проблем підприємців.  За допомогою бірж був  значно  прискорений час виконання угоди.  Це призвело до значного збільшення  числа комерційних організацій.  Організації і підприємства, що  працювали на ринку до утворення  бірж, із їхньою допомогою вийшли на більш високий рівень діяльності і зрештою стали найбільшими в Україні.  Крім цього з'явилися брокерські контори, що приймали замовлення від виробників або споживачів на купівлю-продаж товару. 

  За достатньо короткий проміжок часу біржова справа в Україні одержала широке розповсюдження.  Хоча останнім часом ажіотаж навколо товарних бірж спав, біржі все-таки мають певний вплив на економіку України.   

Незважаючи  на всі перешкоди і вади, українські товарні біржі все-таки продовжують  функціонувати, показуючи цим, що ринкова  економіка в Україні розвивається, і якщо Україна в найближчому  майбутньому стане в один ряд  з іншими високорозвиненими державами, то в цьому буде чимала заслуга  українських товарних бірж, які нещодавно  зародилися.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Механізм функціонування  товарних бірж в Україні 

 

Зародження  товарних бірж в Україні почалося наприкінці XVIII сторіччя. 

Першою  офіційно організованою товарною біржею в Україні була Одеська, відкрита  в 1796 році.   Потім, майже через  сторіччя, були відкриті Київська  товарна  біржа (1869),  Харківська біржа (1876)[8, 62].    Київська біржа розміщувалась у  центрі міста,  що відповідало світовій практиці.   Ці біржі діяли до 1917 року. 

Інший етап відродження бірж припадає на 1922-1930 роки. У період НЕПу на Україні знову створено 17 товарних бірж.  Виділялися спеціалізовані й універсальні товарні біржі.   Робота велася по секціях.   Розширювалася номенклатура реалізованих товарів: включалася електротехнічна, хімічна, машинобудівна продукція.  Але основний період розвитку біржової діяльності продовжувався усього три роки.   А до 1930 року усі біржі на Україні були повністю закриті.

 Сам  факт  повторного відродження  біржі після її ліквідації  в 20-х роках - достатня підстава  для ствердження, що воно йде  від  самого життя  як  невідкладне явище насущних економічних  потреб суспільства.  Оптова біржова  торгівля - перевірена віками прогресивна  форма комерційного посередництва.  Цим шляхом йдуть усі цивілізовані  народи.  Немає сумніву, що, подолавши  усі  труднощі і перешкоди,  і Україна не тільки практично  реалізує цю форму комерційних  відношень, але і  сама  включиться  у світову систему біржової  торгівлі.

На сучасному етапі переходу до ринку в Україні спостерігається  ріст чисельності бірж. Тому особливого вивчення потребує механізм організації  та функціонування товарних бірж.

 Можливі  два основних варіанти організації  торгів - відкритий і закритий.  Перший - припускає участь у біржовій  торгівлі всіх зацікавлених осіб  і безпосередній укладання ними  угод на біржі.  На закритій  біржі всі операції ведуться  обмеженим колом осіб - членами  біржі або їхніми представниками.  Всі інші можуть укладати угоди тільки через них, віддаючи їм доручення на продаж або покупку якогось товару і сплачуючи відповідний комісійний відсоток.  Сучасні біржі є переважно закритими.  Для кожного типу організації торгів характерна перевага визначених видів біржових угод.  Так, на відкритих біржах угоди укладаються, як правило, на реальний товар.  На закритих - більшість угод є ф'ючерсними, тобто не закінчуються поставкою товару, а ліквідуються на основі взаємних розрахунків між членами біржі (брокерами).

Відкритий тип біржі припускає, що торгівля на біржі ведеться за засновниками й учасниками.  Перші мають  право на участь в управлінні біржею.  До складу засновників можуть входити  лише юридичні особи, але учасниками біржі можуть бути також і громадяни.  Учасники реалізують свою продукцію, як через біржового посередника, так  і самостійно.

Наприклад, у м. Миколаєві функціонує Південна універсальна біржа, засновниками якої є підприємства, організації і  кооперативи України, Росії, у тому числі Миколаївський міськвиконком, Київський народний банк, "Укрмережвуглехімбудоптторг". В майбутньому біржа планує страхування угод, формування страхового фонду і здійснення ф'ючерсних угод[6, 43].

Розглянемо  механізм функціонування товарних бірж в Україні на прикладі Донецької  товарної біржі (ДТБ), що спеціалізується  на збуті вугілля, металу і продуктів  коксохімії.

 Операції  купівлі-продажу на біржі відбуваються  через брокерські контори, що  відкриваються засновниками і  членами біржі.  Кожний засновник  має право акредитувати на  ДТБ брокерські контори відповідно  до кількості пайових внесків. 

Засновник може передавати право на відкриття  брокерських контор на ДТБ іншою  юридичною особою на договірних засадах, у тому числі на умовах оренди.  Передача права на відкриття брокерської  контори на ДТБ відбувається за узгодженням  із Біржовим комітетом.

Брокерська  контора, як правило, повинна мати права  юридичної особи, для чого у встановленому  порядку реєструється в місцевих органах влади.  Вона також може діяти як структурний підрозділ юридичної особи при веденні біржових операцій.  Місце на ДТБ може купити незалежна брокерська контора, що при цьому стає членом біржі з відповідними правами й обов'язками.  Діяльність брокерської контори фінансується засновником, або членом біржі.