Транспортно-експедиційне обслуговування

Одним із напрямків удосконалення  автомобільних перевезень вантажів для підприємств і організацій  народного господарства,  підвищення якості  їхнього виконання є  розвиток транспортно-експедиційного обслуговування.

Транспортно-експедиційного обслуговування включає   комплекс   транспортно-експедиційних   послуг   і   операцій (приймання вантажів на складах відправників,  завезення  їх на станції,  порти відправлення,  вивіз вантажів з цих пунктів і доставка на склади одержувачів, упакування   вантажів,   оформлення   транспортних   документів),   виконуваних спеціалізованими транспортними підприємствами з доручення відправників  і одержувачів,   тобто транспортно-експедиційне обслуговування ―   це   комплекс   виконаних   транспортно-експедиційними підприємствами операцій по  прийманню вантажу до перевезення,   експедируванню  і   видачі  його   вантажоодержувачу.  При  цьому відправники   й   одержувачі   звільняються   від   виконання   робіт,   пов'язаних   з відправленням і одержанням вантажів.

При транспортно-експедиційному обслуговувані досягається:

• підвищення   рівня   механізації   вантажно-розвантажувальних   робіт, ступеня використання вантажопідйомності автомобіля;

• зменшення часу простою  транспортних засобів.

Транспортно-експедиційного обслуговування дозволяє забезпечити:

• комплексність постачань  вантажів;

• можливість   маршрутизації   перевезень   і   розвитку   контейнерних   і пакетних перевезень різними партіями.

Метою логістики транспортно-експедиційного обслуговування є комплексна оптимізація  транспортно-експедиційних операцій та мінімізація відповідних витрат на їх здійснення.

Організація транспортно-експедиційного обслуговування може здійснюватися  централізовано і децентралізовано.

Централізовані  перевезення є прогресивним способом виконання транспортного процесу та експлуатації рухомого составу. Перевезення вантажів таким способом дає змогу поліпшити використання рухомого составу, підвищити продуктивність праці на всіх стадіях переміщення вантажів, звільнити вантажовідправників та вантажоодержувачів від турбот стосовно транспортування вантажів. При централізованих перевезеннях істотно скорочуються невиробничі простої транспортних засобів. Більші простої за умов “самовивезення” пояснюються такими причинами: вантаж не готовий до перевезення; не готові товарно-транспортні документи; відсутній чіткий графік, внаслідок чого виникають стихійні черги під завантаження.

Організація централізованих  перевезень дає змогу вчасно підготувати  вантаж і документи на нього для  перевезення, а також скласти  графік черговості подання і навантаження транспортних засобів. Скорочення приблизно  утричі простоїв забезпечує зростання  у 3 рази кількості їздок за один день.

Усі перелічені вище чинники  роблять рухомий состав більш  продуктивним при централізованих  перевезеннях у тоннах за годину приблизно  у 4 рази, а в тонно-кілометрах за годину – більш ніж у 6 разів, що сприяє зниженню собівартості перевезень у 2,5 раза.

При децентралізованій організації  перевезень доставку вантажів здійснює одержувач, який замовляє транспорт, виконує  навантаження, експедирування та розвантаження  вантажу. При цьому постачальник не зацікавлений у механізації вантажних  робіт, скороченні простоїв рухомого складу та ефективному його використанні.

Існують також інші чинники  більш ефективного і якісного перевезення вантажів. Централізоване перевезення дає змогу широко використовувати контейнери й пакети, забезпечуючи цим такі переваги: скорочення кількості перевантажувальних операцій за рахунок поєднання дрібних  вантажних місць в одне; спрощення  приймання, сортування та видачі вантажів; механізація вантажно-розвантажувальних  робіт. При цьому скорочується час  на навантаження та розвантаження, а  отже, зменшуються простої транспортних засобів, підвищується їх продуктивність, знижуються витрати вантажів при транспортуванні.

Централізовані перевезення здійснюють спеціалізовані транспортно-експедиційні підприємства. Централізоване перевезення  організаціями посередників здійснюється на основі договорів.

Організація централізованих перевезень передбачає:

– укладання договорів з вантажовласниками;

– складання змінно-добових планів перевезень;

– розробку раціональних маршрутів  перевезень і графіків роботи рухомого складу;

– складання оперативних планів перевезень;

– визначення видів транспортних засобів та їх кількості;

– вибір транспортно-технологічних  систем транспортування вантажів;

– організацію транспортно-експедиційного обслуговування.

Транспортно-експедиційні   операції   являються   частиною   перевізного процесу   і   виконуються   спеціалізованим транспортно-експедиційними підприємствами з   доручення   і   за   рахунок вантажовласників.  При цьому забезпечується централізоване завезення (вивіз) вантажів на залізничні станції, у морські, річкові порти (пристані) і аеропорти. Це   є   основою комплексної   експлуатації   різних   видів   транспорту   при   їхній взаємодії   в   транспортних   вузлах,   створюються   умови   для   забезпечення безперервності   транспортного   процесу   і   впровадження   більш прогресивної форми   роботи   морського,   річкового,   залізничного,   повітряного   й автомобільного транспорту по взаємозалежних безперервних планах-графіках на основі єдиного технологічного процесу.

Ґрунтуючись на погодженій спільній роботі, транспортно-експедиційні підприємства широко використовують передові  методи  і форми організації переробки і централізованого завезення (вивозу) вантажів із упровадженням прямого варіанта,  єдиних змін,  спільного планування   й   аналізу   роботи   по   кожному   відділенню,   дільниці,   складу, площадці   і   відправки,   єдиного   диспетчерського   керівництва   і   управління виробничо-технологічними операціями, взаємної оперативної інформації.

Створення спеціалізованих  транспортно-експедиційних підприємств дозволило до кінця 80-років визволити в УРСР більш 30 тис.  експедиторів,  вантажників і   ін.  працівників,  що займали децентралізованим завезенням (вивозом) вантажів на залізничні станції і порти.

Концентрація   транспортно-експедиційного обслуговування в   спеціалізованих   транспортно-експедиційних підприємствах   дозволила   розвивати прогресивні форми і методи організації централізованого  завезення   (вивозу) вантажів, завантаження рухомого складу в нічний час, використання обмінних напівпричепів.

При впровадженні  нової   технології  централізованого  завезення   (вивозу) вантажів найбільший ефект  досягається тим підприємством  чи організацією, що користаються транспортно-експедиційними послугами.

Укрупнення дрібних партій вантажів  і  групування  їх по напрямках транспортно-експедиційне підприємство забезпечує   більш   раціональне   використання   рухомого   складу   за   рахунок збільшення   завантаження,   скорочення   сортувальних   операцій   у   шляху проходження  вантажу  і,  у кінцевому рахунку,  скорочення термінів доставки вантажів.

Особливого   значення   набуває   транспортно-експедиційного обслуговування   підприємств   і   організацій сільськогосподарських   районів,   розташованих   удалині   від   залізничних   і водяних шляхів.

Актуальність розробки нових  підходів щодо вдосконалення системи  транспортно-експедиторського обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств, науково-методичних аспектів управління ефективністю експедиторських компаній обумовлена економічною доцільністю  розширення експорту транспортних послуг та розвитку зовнішньої торгівлі в  цілому.

Сьогодні в Україні  більш ніж 80% перевезень на усіх різновидах транспорту здійснюється шляхом безпосередньої участі міжнародних експедиторів. Транспортно-експедиторська діяльність виконує посередницькі функції між експортером і імпортером, чим дуже спрощує здійснення зовнішньоторгівельних операцій. Транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику при експорті з України, імпорті в Україну, транзиту по території України або іншими державами, а також при перевезеннях по території України. Тому, експедитори – це не тільки посередники між власниками вантажів і перевізниками, вони ведуть активну маркетингову працю на ринках транспортних послуг, приймають участь у підготовці вантажів до перевезень, супроводжують їх на шляху транспортування, забезпечують вимоги відправників відносно доставки вантажів від пункту призначення до місця прибуття, виконують функції операторів при здійсненні міжнародних перевезень. Експедитори та їх об’єднання відповідно до законодавства з метою удосконалення транспортно-експедиторських послуг, покращення їх якості та конкурентноздатності, можуть на добровільних засадах сертифікувати якість своїх послуг відповідно до існуючих стандартів та здійснювати професійну підготовку фахівців, підвищення кваліфікації спеціалістів транспортно-експедиторських підприємств. Об’єднання експедиторів, з метою вдосконалення та прискорення інтеграційного процесу входження в світовий ринок транспортно-експедиторських послуг, можуть розробляти, затверджувати та погоджувати умови здійснення транспортно-експедиторської діяльності та інші акти, що передбачені їх установчими документами.

Tранспортування можна визначити як ключову комплексну складову, пов’язану з переміщенням матеріальних ресурсів або готової продукції певним транспортним засобом у логістичному ланцюзі, і яка складається з комплексних та елементарних складових, таких як експедирування, вантажопереробка, пакування, передача прав власності на вантаж, страхування.

Якщо покупці та продавці самі не в змозі здійснити транспортування  свого вантажу, то вони користуються послугами транспортно-експедиційних  підприємств, які надають великий комплекс послуг із транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, що зображено на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Комплекс послуг транспортно-експедиційного обслуговування вантажів

Транспортно-експедиторскі підприємства, регулярно транспортуючи велику кількість вантажів, мають знижку за фрахт суден та інших транспортних засобів, що зменшує фрахтові витрати їхніх клієнтів. Цим компенсується вартість послуг транспортно-експедиторських підприємств для експортерів та імпортерів.

Важливість транспортування  у логістиці пояснюється не тільки великою питомою вагою транспортних витрат у загальному обсязі логістичних витрат, але і тим, що без транспортування неможливе саме існування матеріального потоку.

Важливість транспортного  засобу істотно змінюється з розвитком  логістичних систем. У сучасних умовах дисципліна транспортного обслуговування визначається не інтересами окремого відправника (одержувача), а оптимальним  співвідношенням витрат і прибутку в зазначеному циклі виробництва  і споживання.

Потрібно відзначити, що транспорт як елемент інфраструктури все частіше бере на себе нетранспортні  функції, звільняючи споживача від  розподільчих і збутових операцій. Таким чином, транспорт перестає бути відособленою галуззю економіки, яка продає послуги з переміщення  вантажів. Він виступає як виробник широкого кола послуг, готовий здійснити  комплексне обслуговування.

Логістичні погляди відіграють значну роль у виборі транспортного  засобу для транспортно-експедиційних  підприємств. Вплив різновидів транспортних перевезень на логістику показано на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Схема впливу на транспортну  логістику різновидів перевезень

Особливості техніко-експлуатаційних  характеристик окремих видів  транспорту зумовлюють доцільність  їх застосування у здійсненні різних етапів транспортування продукції, зокрема:

— залізничним транспортом рекомендується користуватися переважно для  дальніх і масових перевезень практично усіх видів продукції  і товарів народного споживання;

— морським — переважно для  перевезень різноманітних вантажів — об'єктів міжнародних економічних  операцій з експорту-імпорту товарів, вивезення риби і рибопродуктів  з місць їх лову, а також для  міжнародних масових перевезень насипних і паливних вантажів;

— річковим — для забезпечення масових перевезень вантажів основними  водними магістралями, якщо не потрібні швидкі строки доставки;

— авіаційним. — для здійснення термінових перевезень вантажів, особливо у важкодоступні райони;

— автомобільним — на різних станах транспортування і, як правило, на короткі відстані;

— трубопровідним транспортом —  для постачання газу, нафти, паливо-мастильних матеріалів.

Крім перевезень вантажів, транспортні  підприємства надають своїм клієнтам, зокрема, торгівлі, різноманітні послуги, пов'язані з прийманням вантажів на тимчасове відповідальне зберігання, супроводженням вантажів експедиторами, здаванням вантажів органами транспорту та ін. Увесь комплекс робіт, які  виконуються під час транспортування  вантажів від пункту відправки (зі складу вантажовідправника) до моменту здавання в пункт призначення (до складу вантажоодержувача), а також операції, які виконуються  до і після перевезення вантажів, заведено називати транспортно-експедиційними операціями.

Розгорнутий перелік операцій, що належать до транспортно-експедиційного процесу, містить такі види робіт:

1) підготовка товарів до перевезення  (пакування, маркування, сортування  вантажів, їх пакетування і зберігання  до моменту відвантаження тощо);

2) зважування вантажів та/або  транспортних засобів;

3) розрахунок і вибір раціонального  варіанта завантаження транспортних  засобів, схем розміщення і  закріплення вантажів;

4) завантаження товарів па транспорт  у пункті відправки, їх закріплення  у транспортному засобі, накривання  вантажів;

б) приймання вантажу до перевезення  на складі перевізника або замовника;

6) оформлення перевезення, перевірка  транспортних і супровідних документів;

7) процес перевезення, що враховує  створення необхідного режиму, супровід  товару в дорозі та його  охорону;

8) розвантаження і здавання вантажу  на склад вантажоодержувача у  пункті призначення або іншому  перевізнику для подальшої доставки  за призначенням;

9) оформлення завдання, приймання  вантажу;

10) здійснення розрахунків за  виконані перевезення;

11) страхування вантажів, виконання  митних процедур під час міжнародних  перевезень, транспортно-візового обслуговування;

12) інформаційний супровід перевезення,  у тому числі повідомлення  про місцезнаходження вантажу,  терміни його відправки і прибуття, інформування про види послуг, тарифи і режими роботи перевізників  та експедиторів;

13) ведення обліку і звітності  щодо перевезень, заповнення документів, видавання довідок, пов'язаних  із перевезеннями тощо.

Одним із завдань транспортної логістики є уникнення нераціональних перевезень (короткопробіжних на залізничному транспорті, невиправданих дальніх, зустрічних, порожніх перевезень, а  також повторних перевезень, коли вантаж повторно перевозиться, розвантажується  і завантажується на складських підприємствах  посередницьких організацій).

Будучи галуззю матеріального  виробництва, транспорт має свою продукцію – це сам процес переміщення, який характеризується рядом істотних відмінностей:

1) відсутність речової  форми, але в той же час  матеріальність за своїм характером, тому що в процесі переміщення  затрачаються матеріальні засоби: відбувається зношення рухомого  складу і засобів обслуговування, використовується праця робітників  транспортної сфери і т.д.;

2) неможливість зберігання  і нагромадження, тому транспорт  може мати тільки деякий резерв  своєї пропускної та провідної  здатності для задоволення потреб  у транспортних послугах;

3) втілення в додаткових  транспортних витратах, які зв’язані  з переміщенням матеріального  потоку, тому транспорт необхідно  використовувати так, щоб транспортні  витрати були найменшими за  інших рівних умов;

4) прив’язаність до певного  місця, району, регіону (наприклад,  до місця, де розташовані шляхи  сполучення і є відповідні  транспортні підприємства).

Вказані особливості накладають свій відбиток на устрій і функціонування системи транспортної логістики.

Транспортна логістика вирішує  комплекс завдань, пов’язаних з організацією переміщення вантажів транспортом  загального користування. Основними  з цих завдань є: вибір виду транспортного засобу, вибір типу транспортного засобу, оптимізація  транспортного процесу під час  змішаних перевезень, визначення раціональних маршрутів доставки, забезпечення технологічної  єдності транспортно-складського  процесу, координація транспортного  і виробничого процесу.

Учасниками транспортно-експедиторської  діяльності є клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського  транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів. При цьому:

1) клієнтом є споживач  послуг експедитора (юридична  або фізична особа), який за  договором транспортного експедирування  доручає експедитору виконати  чи організувати, або забезпечити  виконання визначених договором  транспортного експедирування послуг  та оплачує їх, включаючи плату  експедитору; 

2) експедитором є суб'єкт  господарювання, який за дорученням  клієнта та за його рахунок  виконує або організовує виконання  транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного  експедирування;

3) перевізником є юридична  або фізична особа, яка взяла  на себе зобов'язання і відповідальність  за договором перевезення вантажу  за доставку до місця призначення  довіреного їй вантажу, перевезення  вантажів та їх видачу вантажоодержувачу  або іншій особі, зазначеній  у документі, що регулює відносини  між експедитором та перевізником.

У наш час важко уявити сучасний світ без транспортно-експедиторської діяльності і без надання транспортно-експедиторських послуг, тому що найбільший прибуток в бюджет України несе експорт товарів та послуг на зовнішній ринок та забезпечує надійність, комфорт і цілісність товарів. Транспорт є ключовою ланкою соціально-економічної системи держави і належить до стратегічно важливих галузей національної економіки, без ефективної роботи якої неможливе подальше підвищення добробуту суспільства. Пріоритетною ознакою національної транспортної політики є становлення національного ринку транспортних послуг. Мета транспортування – своєчасна доставка вантажу у визначеному стані в кінцевий пункт призначення. Перевезення, незалежно від виду транспорту, може суттєво впливати на зміну кінцевої вартості товару. Тому важливо забезпечити перевезення за безпечним маршрутом, з якісним сервісним обслуговуванням і при найменших витратах.

На сьогодні експедитори  організовують дві третини перевезень вантажів у світі, під час яких вони виконують усі необхідні  для здійснення перевезень операції. Зрозуміло, що проблеми міжнародної  конкурентоспроможності транспортно-експедиторських  послуг існують і саме від їх негайного  вирішення буде залежати ефективність діяльності цієї сфери торгівлі в  нашій країні.

Список використаної літератури

1. Бакунина И. М. Управление логистической системой (методологические аспекты) / И.М. Бакунина, И.И. Кретов // Менеджмент в России и за рубежом./2003.№ 5. C. 69/75

2. Глогусь О. Логістика : навчальний посібник / О. Глогусь; Тернопільська академія н/г. / Тернопіль : Економічна думка, 2007. 168 с.

3. Воркут А.І. Вантажні автомобільні перевезення / 2-е вид. перер. і доп. / А. І. Воркут. – К.: Вища школа, 2005. /448 с.

4. Кальченко А.Г. Основи  логiстики : навчальний посібник / А. Г. Кальченко. Ї К. : Знання, 2003.  136 с.

5. Кальченко А. Г. Логістика  : підручник / А. Г. Кальченко  ; Мін-во освіти і науки України,  КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. Ї 2-ге  вид. без змін. Ї К. : КНЕУ, 2006. 284 с.