Трудовий договір. 5
Законодавство про працю регулює усі взаємовідносини незалежно від власності між фізичними особами. А також відносини осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Трудовий договір – це угода між працівником та власником, за якою робітник забов'язується виконувати з підпорядкуванням внутрішнього підпорядкування. Власник забов'язується виплачувати зарплату, та забезпечувати необхідні умови праці, передбачені законодавством. Можна працювати за сумісництвом. Може укладатися з 16 р., зі згоди батьків – з 15 р., влітку – з 14 р.
Умови трудового договору поділяються на основні (оплата, початок роботи, місце, обов'язки) та додаткові (уточнюють або доповнюють основні умови). Умови не можуть погіршувати життя трудівника.
Строк трудового договору буває невизначений, на час виконання певної роботи, на визначений строк. Є договори на тимчасову, сезонну роботу (це роботи, які не можуть продовжуватись більше 6 місяців). Є перелік таких робіт у законодавстві. Особа не має права на відпустку. Стаж роботи на даному підприємстві вважається безперервним, якщо відпрацьований сезон, укладено договір на повний строк.
Тимчасовими вважаються особи, прийняті на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення інших – 4-х місяців.
Форма трудового договору. Укладається в письмовій формі при заключенні контрактів, при організаційному наборі працівників. Договір закріплюється наказом (розпорядженням) власника по зарахуванню працівника.
Заборонено укладання договору з працівником, який за медичним станом не може виконувати цю роботу.
Прийняття на роботу. Відбувається з 16р., чи з 15-14 р. Вимагаються такі документи: паспорт, трудова книга, диплом, військовий квиток, довідка про звільнення. При прийнятті на роботу власник зобов'язаний розповісти про оплату, права та обов'язки, колективним договором. На працівника заводиться форма Т2 – особова картка.
Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу та знижувати їм зарплатню з вагітністю або одиноким матерям з дітьми до 14 років.
Випробування. Встановлюється у договорі на строк для робітників до 1 місяця, для інших працівників – до 3-х (6-и) місяців. Випробування не встановлюється для неповнолітніх, молодих працівників після ВУЗу, після армії, інвалідам, при переведенні на роботу. Якщо встановлена відповідність пагана займаній посаді – звільнення.
Переведення. Постійні і тимчасові. При постійному – потрібна згода працівника. Тимчасові – протягом календарного року на строк до 1 місяця. Якщо простій – на 1 місяць на іншу роботу. При переводі на нижче оплачувану роботу здійснюється доплата до середньомісячної зарплати.
В зв’язку зі змінами у організації виробництва і праці, працівник повинен бути повідомленим не пізніше за 2 місяці.
Закінчення строку договору розірвання трудового договору за ініціативою трудівника чи власника, переведення працівника за згодою на інше підприємство, відмова працівника разом з підприємством до іншої місцевості, підстави непередбаченні контрактом.
Працівник, який бажає звільнитися, надає заяву за 2 тижня. Власник забов'заний розірвати трудовий договір, якщо: вступ до ВУЗу, народження дитини, прийняття на роботу за конкурсом, вихід на пенсію. По закінченню строку 14 днів не може забрати заяву.
Розрив трудового договору за ініціативою власника: ліквідація, реорганізація, скорочення штатів, невідповідність працівника за займаній посаді за висновками атестаційної комісії чи медичної комісії; систематичне невиконання працівником без поважних причин своїх обов'язків, якщо раніше до працівника не було догани; прогул (більш 3 годин за день); нез'явлення на роботу більш ніж 4 місяці в наслідок непрацездатності, якщо не встановлений інший строк законом; поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; поява на роботі в нетверезому стані, або в стані наркотичного сп'яніння; вчинено розкрадання державного майна.
Дисциплінарна відповідальність.
За порушення дисципліни до працівника може бути один з видів: догана, звільнення. Про порушення трудової дисципліни працівник повинен дати письмове пояснення інакше складається акт. Акт складається і тоді, коли працівник, що з'явивсь в нетверезому стані відмовляється пройти медогляд.
Стягнення оголошується наказом, що дійсний коли є акт. Стягнення накладається не пізніше одного місяця після його виявлення. Цей строк не зараховується в час перебування робітника у відпустці, на лікарняному.
Наказ виданий після встановлених строків не має сили.
Дисциплінарне стягнення строком на 1 рік.
Стягнення впливає на заохочення та інше. Може бути знято раніше строку. З наказом про стягнення працівник знайомиться під розписку.
Індивідуальні трудові спори.
Це спора, непорозуміння між працівником і власником. Комісія розглядає такі питання:
- Накладання дисциплінарного стягнення.
- Повернення грошових сум утриманих із зарплати для покриття шкоди завданої підприємству.
- Надання відпустки, її оплати.
- Переведення на іншу роботу.
Комісія створюється на підприємстві з кількістю 15 чоловік. Кількість параметрів КТС визначає трудовій колектив, при цьому кількість працівників у складі комісії більші або дорівнює ½ всіх. Комісія має власну печатку, правомочна, якщо на засіданні присутньо не менш 2/3 КТС.
Працівник може звернутися до КТС протягом 3 місяців, коли від дізнався про порушення, заява реєструється. КТС повинна вирішити питання за 10 днів. Рішення приймається більшістю голосів. Справа розглядається в присутності робітника та представників власника.
Заочний розгляд спору допускається тільки за письмовою згодою працівника. При неявці працівника розгляд заяви відкладається. При повторній неявці КТС знімає заяву з розгляду, проте працівник не позбавляється надати заяву знову в межах 3-х місяців.
Копії рішення КТС надаються в строк 3-х днів. Протягом 10 днів видачі рішення можна заявити про незгідність.
Якщо власник не виконую рішення КТС в установлений строк, працівник отримує посвідчення, що має силу виконавчого листа. Посвідчення видається якщо працівник або власник в 10 денний строк не зробили заяву до суду.
До судів звертається працівник чи власник в разі незадоволення рішенням КТС. Беспосередньо розглядається трудові спори за заявою (ст. 232) працівники підприємств, на яких відсутні КТС, працівники про поновлення на роботі незалежно від підстав розриву трудового договору, про зміну дати / формулювання причин звільнення, про оплату за час вимушеного прогулу, про виконання нижче оплачуваної роботи.
До суду беспосередньо звертаються керівники, їх заступники, глав бух, його заступник; власник про відшкодування матеріальної шкоди.
Суд розглядає трудове стягнення про відмову у прийнятті на роботу молодих спеціалістів, що закінчили ВУЗ і направлені на роботу. Вагітні жінки, жінки з дитиною до 3-х років, одинокі матері з дитиною до 14 років, працівники, що мають право на повертання, виборні працівники після закінчення строку повноважень, інші особи, з якими власник зобов'язаний укласти трудовий договір.
Працівники можуть звернутися до суду протягом 3х місяців. Після звільнення – 1 місяць з дня видачі трудової книжки. Працівники не сплачують судові витрати.
Власник може звернутися до суду з питань стягнення матеріальної шкоди протягом року зі дня виявлення шкоди.
Виконання рішень про трудові спори.
Орган, який розглядає трудові спори повинен поновити працівника на попередній роботі в разі його незаконного звільнення, при цьому приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку, або про доплату за час виконання нижче оплачуваної роботи (не більше 1го року).
Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше 1го року не з вини працівника, то органи виносять рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Якщо підприємство зникло – комісія звільняє (ст 40 п 1) працівника з виплатою за весь час вимушеного прогулу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації (ст 49) записи у трудову книжку мають виконуватись за формою згідно діючого законодавства та з посиланням на статті кодексу законів про працю. При визнанні формулювання неправильним або таким що суперечить законодавству і в зв’язку з цим працівник не поновлюється на роботі, орган що розглядає трудовий спор повинен змінити формулювання.
Вивільнення працівників у зв’язку з реорганізацією підприємства.
Переважне
право залишитися на роботі надається
працівникам з вищою
Працівник з яким розірвано трудовий договір протягом 1го року має право на укладання трудового договору у разі повторного прийняття на роботу, як що власник проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації. Переважне право надається особам за статтею 42 та колективним договором.
Про наступне звільнення власник попереджає не пізніше ніж за два місяця. Звільнення законне при дотриманні умов:
- Дійсно було скорочення
- Враховане первинне право залишення працівників
- Робітнику пропонувалась інша робота за згодою. Як що відмовляється то складається акт про відмову
- Працівникові надані гарантії
- Профком дав згоду
- Власник попередив центр зайнятості
Працівник має право подати заяву про звільнення у двомісячний строк. Тоді він звільняється згідно статей 36,38 і пільги і компенсації не передбачуються.
Профком повідомляє власника письмово про прийняття рішення щодо звільнення в десятиденний строк. Власник зобов’язаний розрахуватись, видати ТК та копію наказу про звільнення.
Пільги і компенсації: вихідна допомога в розмірі середнього заробітку та зберігається середня зарплатня на період працевлаштування не більше 3х місяців.
Робочий час
Нормальний (не більше 40 годин на тиждень). Скорочений – для неповнолітніх: 16-18 років – 36 г/т; 14-16 – 24 г/т; на шкідливих роботах <=36 г/т; для лікарів , вчителів, деяких категорій і інвалідів. Неповний. Встановлюється за угодою між працівником і власником як при прийнятті так і згодом. Власник зобов’язаний надати неповний час: вагітним, жінці з дитиною до 14 років чи інвалідом жінці що наглядає за хворим членом сім’ї.
Ненормований. Встановлюється для працівників робота яких не завжди вкладається в рамки нормального робочого часу. Компенсація – надання щорічної додаткової відпустки. Цей час встановлюється для обмеженого кола осіб:
- праця яких не може бути точно врахована за часом
- робочий час ділиться на частини невизначеної тривалості
Надурочний час. Встановлюється у виняткових випадках при узгодженні з профкомом. Не можуть перевищувати 4х годин протягом 2х днів підряд і 120ти годин нарік. Протягом робочого дня разом з роботою за графіком не може перевищувати 12 годин. Забороняється: вагітним, неповнолітнім, жінці з дитиною до 3х років, студентам в дні виробничої практики, хворим на туберкульоз. Жінка з дитиною до 14 років або інвалідам – тільки за згодою. Компенсація – подвійний розмір платні за годину.
В нічний час. З 22.00 до 6.00. встановлена робоча зміна скорочена на годину. Тривалість співпадає з денною на безперервних та змінних роботах. Заборонено залучати: вагітних, жінок з дітьми до 3х років, неповнолітніх, інвалідів –тільки за згодою.
Напередодні святкових і вихідних днів тривалість скорочена на годину.
Час відпочинку
Встановлений законодавством. Види відпочинку:
- перерва протягом робочого дня <=2години через 4 години після початку робочого дня
- перерва для відпочинку(вантажні роботи, зі шкідливими умовами)
- щоденний відпочинок (2х тривалості робочого часу)..(при вартовому методі може бути зменшена до 12 годин)
- щотижневий – вихідні
- світкові дні 1.01, 7.01, 8.03, 1.05, 2.05, 9.05, 28.07, 24.08 7.11,8.11
- відпустки
- щорічна
- основна –24 дні (неповнолітнім 31 день)
- додаткова (на шкідливих роботах)
- додаткова (за особливий характер праці)
Всі види можуть проводитись як разом так і окремо але не більше 59 кд (для кротів 69 кд) право на відпустку – за 6 місяців безперервних робіт. Частину можна замінити грошима (>=24 кд) в разі смерті – компенсація спадкоємцям.
- додаткова в зв’язку з навчанням
- соціальна (в зв’язку з вагітністю і пологами) (70 днів до пологів 70 після) по догляду за дитиною до 3х років або до 6ти років (без збереження зарплати). Жінці з 2ма дитинами додатково 5 днів (за бажанням)
- без збереження зарплати обов’язково особам які одружуються на 10 кд; сумісникам на термін до закінчення на основному місці; по догляду за хворим (не більше 30 кд) в разі смерті рідних 7 кд; до завершення лікування.
Власник
(у разі простою підприємства) може
відправити без збереження зарплати
або з частковим збереженням.
Матеріальна відповідальність працівників.
Таку відповідальність працівники несуть в наслідок порушення своїх обов’язків. Підстава – наявність прямої дійсної шкоди. Не може бути накладена відповідальність за шкоду заподіяну в разі крайньої необхідності, шкоду яка відноситься до виробничо-господарського ризику, заподіяна в наслідок незаконного наказу керівника. Умови:
- не належне виконання керівником свого обов’язку (порушення техніки безпеки, службових інструкцій)
- шкода вчинена умисно чи несподівано.
Види матеріальної відповідальності:
- обмежена. У межах середньомісячного заробітку в розмірах прямої дійсної шкоди. Несуть працівники за знищення чи зіпсуття через недбалість.
- Повна. Якщо між працівником та підприємством укладено письмовий договір про взяття на себе працівником матеріальної відповідності за незабезпечення збереженості цінностей. Якщо майно було взято працівником за разовою довіреністю. Якщо шкода заподіяна нетверезим працівником. Шкода заподіяна умисним зіпсуттям матеріалів. Якщо шкода заподіяна в неробочий час. Якщо відповідно до закону на працівника покладена повна матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству. Матеріальна відповідальність в повному розмірі настає для працівників, якщо шкода заподіяна діями, що переслідуються в кримінальному порядку незалежно від того є договір, чи нема. Це: касири, працівники зв’язку, працівники роздрібної торгівлі.
- Колективна(бригадна). Покладається лише на працівників, які підписали договір. Перелік, встановлений законодавством.
Порядок
відшкодування шкоди: Визначається
розмір шкоди. Працівник може виплатити
шкоду, інакше власник звертається до
суду. Власник не повинен стягувати шкоду
раніше 7 днів. Власник подає позив до суду
за місцем мешкання працівника.
Гражданське право
Цивільне право – галузь права, норми якого регулюють майнові відносини, пов’язані з володінням майном, немайнові відносини, але пов’язані з майновими (авторське право) та особисті відносини, не пов’язані з майновими (честь, гідність).
Об’єкти повинні бути правоздатними і дієздатними. Цивільна правоздатність – це здатність мати цивільні права та обов’язки.
Цивільна дієздатність – здатність особи своїми діями набувати цивільні права і створювати для себе цивільні обов’язки.
Повна дієздатність настає з 18 років. Раніше – з моменту укладання шлюбу. Часткова – з 15 років. До 18 особи в праві укладати різні дрібні побутові угоди, розпоряджатись зарплатою, вносити кошти в установи бути авторами винаходів. Угоди, що виходять за межі дрібних побутових укладаються тільки за згодою батьків. Мінімальна – до 15 років в праві укладати лише дрібні побутові угоди, всі інші угоди укладають батьки. Обмеження в дієздатності допускається у випадках, коли особа в наслідок зловживання алкоголю, чи наркотиків ставить себе і свою сім’ю в тяжке матеріальне становище. Обмежується за заявою близьких, родичів, громадян, установ тільки судом. При припиненні вживання суд скасовує обмеження дієздатності.
Недієздатною особа визнається тільки судом, якщо вона є душевнохворою і в разі бажання – поновлюється.
Цивільна дієздатність юридичних осіб виникає разом з правоздатністю. Юридична особа набуває права через свої органи, через закони, що діють на підставі статуту. Юридична особа відповідає за своїми зобов’язання і належним їй майном. Юридична дієздатність припиняється в разі припинення діяльності.
Зобов’язання - це відносини, в силу яких одна сторона боржник зобов’язується зробити для іншої, кредитора, певні дії: виконану роботу сплатити гроші або утриматися від певної дії. Кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язків.
Однією з підстав виникнення – є угоди (договірні відносини).
Особливості укладених на невизначений строк договорів. Укладаючи договір, сторони повинні чітко обумовити суттєві умови, без узгодження яких договір не укладений (предмет договору, ціна, строк виконання).
Порушення встановленого строку є порушення, за що боржник відповідає перед кредитором (відшкодовує збитки). Якщо в наслідок прострочення виконання зобов’язання втратили інтерес кредитори, вони мають право вимагати відшкодування збитків.
Якщо строк виконання не встановлено або визначено моментом запиту, кредитор має право виконати умови в будь-який час (як і боржник). Боржник має право виконати зобов’язання (якщо кредитор вимагає термінового виконання зобов’язання) протягом 7 днів з дня…, якщо інший термін не випливає з закону.
Для
деяких договорів, які укладені на невстановлений
строк встановлюється період виконання
3 місяці (приклад – договір майнового
права: кожна сторона може розірвати
договір будь-коли, письмово попередивши
іншу сторону; договір найму житла
– якщо піднаймач може розірвати договір
піднайму в будь-який час, то наймодавець
повинен попередити за 3 місяці).
Способи
забезпечення виконання.
Є 4 способи: завдаток, застава, порука, неустойка.
Завдаток – грошова сума, що видається однією з сторін за договором в рахунок належних з них за договором платежів іншій стороні, на доказ під укладання договору і на забезпечення його виконання. Забезпечувальна риса в двох моментах:
- Частину належну контрагенту платежів одна сторона сплачує на перед. Якщо сторона, що дала завдаток ухиляється від виконання договору, завдаток залишається у іншої сторони. Якщо сторона, що отримала завдаток ухиляється від виконання зобов’язання, вона повинна сплатити іншій стороні подвійну суму завдатку. Якщо збитки потерпілої сторони не покриваються завдатком, вона в праві вимагати від контрагента відшкодування зщбитків, не покритих завдатком.
- Завдаток має багато спільного з авансом чи передоплатою, але останні не відіграють забезпечувальної функції. Вони сплачуються в рахунок належних платежів. Якщо в договорі прямо не вказано, що внесена сума є завдатком, її слід вважати авансом. Аванс повертається, якщо договір не виконано (не залежно з чиєї вини).
Застава регулюється “Законом про заставу”. В силу застави кредитор (заставо-держатель) має право у випадку невиконання забезпеченого в заставі зобов’язання відшкодувати свої збитки з вартості заставного майна переважно перед іншими кредиторами.
Задоволення вимоги кредитора з вартості заставного майна відбувається за рішення арбітражного чи третейського суду. Предмет застави – речі, цінні папери.
Види застави:
- Іпотека: застава землі, нерухомого майна. Предмет застави залишається у третьої сторони. Договір іпотеки матеріально посвічується.
- Заклад: рухоме майно. Предмет застави може залишатись у заставця під замком заставодержателя.
- Цінні папери: можуть бути передані на депозит матеріальної контори чи банку.
- Майнових прав.
- Застава товарів.
Договір
застави укладається в
Порука – договір покупки укладений між кредитором і поручником. Поручник бере на себе зобов’язання пкркд кредитором іншої особи (боржника) відповідати за виконання зобов’язань боржника. При нестачі коштів боржника порушник несе субсидіальну відповідальність перед кредиторами, якщо договором не передбачено солідарну поруку.
Якщо боржником виконане зобов’язання, порука припиняється, а також, якщо кредитор не пред’явить позову до поручника протягом року від дня настання строку зобов’язання. Якщо строк не вказано або визначається моментом запиту, порука припиняється по закінченню двох років з дня укладання договору.
Неустойка – встановлено законом чи договором плата за невиконання зобов’язань. Є два різновиди: штраф – визначається наперед, або процент від суми договору; пеня – сплачується в разі прострочення виконання зобов’язань, встановлюється за період прострочення.
Види неустойки:
- Залікова – збитки стягуються в частині, не покриті неустойкою.
- Виключна – стягуються не збитки, а неустойка. Сторони наперед домовляюся за розміри за невиконання чи неналежне виконання договору.
- Штрафна – стягуються і штраф і збитки.
- Альтернативна – або неустойка, або збитки за вибором кредитора.
Цивільна
правова відповідальність.
Поділяється за підставами виникнення прав та обов’язків, на договірну та позадоговірну.
Договірна – наступає в разі невиконання чи не належного виконання зобов’язання, які випливають з договору. Форми відшкодування збитків чи плата неустойки.
Підприємець несе відповідальність за невиконання договору у будь-якому випадку, якщо не доведе, що причиною цього є форс-мажорні обставини, тобто обставини непереборної сили (воєнні дії, стихії і т.д.). не вважаються форс-мажорними наступні обставини:
- Відсутність на ринку необхідних для виконання роботи товарів.
- Порушення зобов’язань контрагентів боржника.
Необхідною умовою для накладання відповідальності на одну з сторін за договором є збитки, які зазнала інша сторона.
Збитки – це витрати, зроблені однією з сторін договору (через простій підприємства; по усуненню недоліків обладнання; втрата чи пошкодження майна, пов’язане з погіршеннях його споживчих якостей, зовнішнього вигляду; неотримані доходи чи втрачена вигода (до них доходять доходи які б отримала протилежна сторона якби боржник утримав умови договору)).
Якщо на стороні боржника є кілька осіб, відповідальність за порушення зобов’язань може бути частковою (дольовою) – кожен відповідає лише у розмірах своєї частки; солідарною – кредитор мє право вимагати виконання боргу як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо, як повністю, так і частково. Якщо одна з сторін відшкодує потерпілому збитки, вона має право зворотної вимоги до кожного з решти боржників. Субсидіальна – настає коли існує основне і додаткове до нього зобов’язання (банк надає позику підприємству під гарантії іншої особи, яка нестиме перед банком додаткову відповідальність в разі непогашення підприємством позики). Змішана – настає коли шкода виникає з обох сторін вини; тоді розмір відшкодування збитків може бути зменшена в залежності від ступеня провини кожної з сторін.
Позадоговірна відповідальність настає за вчинення протиправних дій однією особою проти іншої при відсутності між ними договору або незалежно від наявності між ними договірних відносин (підприємство, що заподіяло шкоду відшкодовує заробіток втрачений працівником, посилене харчування тощо).

- Трудовий договір
- Трудовий договір
- Трудовий договір
- Трудовий договір
- Трудовий договір: порядок укладення та розірвання
- Трудовий договір,порядок укладення трудового договору
- Трудовий потенціал
- Трудовая этика и этикет предпринимателей
- Трудовая этика российских крестьян
- Трудове виховання
- Трудове виховання та профорыэнтацыйна робота в школы
- Трудове виховання у шкільному віці
- Трудове право
- Трудове право