Ценностные ориентации безработных

ВСТУП

Актуальність теми.

Проблеми, що пов’язані з людськими цінностями, займають одне з провідних місць у дослідженні соціальної детермінації людської поведінки, її саморегуляції та прогнозування. Ціннісні орієнтації є одним із центральних особистісних утворень, та відіграють вирішальну роль в регуляції поведінки, дій, учинків,формуванні світогляду, переконань, виборі життєвого шляху.

Як правило, сформувавши свою ціннісну картину світу, людина зберігає її незмінною впродовж усього життя. Ціннісні орієнтації змінюються лише у кризові періоди, до яких, наприклад, відносять втрату роботи, неможливість працевлаштуватися. Це стосується здебільшого структури цінностей і відображає зміни пріоритетів, унаслідок чого одні цінності стають більш значущими, інші — поступаються їм місцем.

Зміна ціннісних  орієнтацій є досить болісним процесом, знання його закономірностей може сприяти  виявленню особливостей впливу на особистість з метою послаблення її емоційних стресів та запобігання можливій соціальній напруженості.

Стан розробки теми: У вітчизняній психології ціннісні орієнтації досліджували Б.Г.Ананьєв, А.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, О.Ф.Лазурський, О.Г.Ковальова, В.С.Мясищєв, Л.І.Божовіч, К.С.Абульханова-Славська.

Зміну особистісних характеристик безробітних вивчали І.А.Волошина, Н.С.Глуханюк, В.А.Гребенніков, А.М.Дьомін, А.М.Колобкова, О.В.Корчевна, Е.Лахельма, К.Леана, Е.Ю.Мандрикова, С.Маніла, Н.Б.Михайлова, Л.Е.Пельцман, С.С.Степанова, М.В.Удальцова, Д.Фельдман тощо.

Сучасні соціально-економічні і політичні  зміни у суспільстві, поряд із позитивними тенденціями, спричинили низку негативних наслідків, зокрема, безробіття. З січня по грудень 2012 року в Україні зареєстровано 5118,1 тис. безробітних.

Таким чином, на сьогоднішньому етапі розвитку суспільства у зв’язку з кризами у державі у безробітних людей відбувається переоцінка традицій, норм і цінностей. Саме тому наша тема «Гендерні розбіжності в ціннісних орієнтацій безробітних» актуальна та потребує подальшого вивчення.

Мета дослідження: особливості ціннісних орієнтацій безробітних.  

Завдання дослідження:

1. провести теоретичний аналіз ціннісних орієнтацій,
2. дослідити ціннісні орієнтації безробітних жінок та чоловіків

 Об’єкт: ціннісні орієнтації безробітних

 Предмет дослідження: ціннісні орієнтації безробітних жінок та чоловіків.

У дослідженні  використанні методи теоретичного аналізу наукової літератури з теми дослідження, експериментальні методи, а також методи математико-статистичної обробки отриманих в експерименті даних.

Методики використані у емпіричній частині: методика «Рівень співвідношення «цінності» і «доступності» О.Б.Фанталової, методика «Діагностики домінуючих копінг -стратегій особистості» Д.Амірханова (адаптація Н.О.Сиротою (1994)).

Робота складається  зі вступу, двох розділів, висновків  та списку використаних джерел (який налічує 24 джерела).  

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНЕ  АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ

       1.1. Основні напрямки вивчення ціннісних орієнтацій                                               Існує багато наукових визначень поняття цінностей та ціннісних орієнтацій.  Вони мають як дуже широкий сенс, так і зводять це поняття до одного з явищ мотиваційного процесу.

      Як найповніше визначення цінності, що відображає багатоплановість зазначеного поняття і його синтетичний характер, наводиться у філософському словнику: "Цінність - 1. Поняття, яке характеризує "граничні", безумовні основи людського буття. 2. Значення певних предметів, явищ, процесів для людини, соціальних груп, суспільства загалом. Вказані два визначення поняття "цінностей" часто розходяться, а деколи і суперечать один одному: те, що у філософії розглядається як цінності - свобода, добро, істина,  для окремої людини може і не представляти інтересу. У свою чергу, конкретні предмети, які цінні для індивіда, у філософському сенсі не є цінностями" [12].

       Ціннісні орієнтації можна визначити як вибір людиною певних матеріальних і духовних цінностей як об'єктів, що визначають її цілеспрямовану життєдіяльність, увесь спосіб життя. Ціннісна орієнтація завжди виявляється у сфері розгалужених взаємовідносин між людиною і суспільством (стосовно праці, колективу, культури, побуту, дозвілля і т. п .). Саме вона дозволяє судити про ступінь втілення соціально необхідних норм, регламентацій, зразків поведінки в індивідуальній свідомості [21].

       З психологічної точки зору, ціннісні орієнтації є компонентом структури особистості, який відображає життєвий досвід, накопичений особистістю в індивідуальному розвитку, та являє собою серцевину  свідомості, з точки зору якої вирішується багато важливих життєвих питань. У ціннісних орієнтаціях проявляється стійке, соціально-зумовлене, вибіркове ставлення людини до сукупності матеріальних і духовних суспільних благ та ідеалів.

       Ціннісні орієнтації виконують організуючу, спрямовуючу, регулюючу функцію у поведінці індивіда. Вони приписують людині визначені норми, правила, принципи поведінки, що відповідають тому соціальному середовищу, у якому протікає її діяльність[19].

        Термін “цінність” прийшов у психологію із соціології. Існує відмінність між поняттями  “цінність” та “ціннісні орієнтації”. Цінність – об’єктивна, а ціннісні орієнтації – суб’єктивні. Перехід цінностей у ціннісні орієнтації особистості є свідченням її об’єктивізації.

       Сучасна наука  виокремлює дві групи цінностей: першу складають цінності, пов’язані з вітальними потребами людей, до другої належать фундаментальні цінності добра, краси, справедливості, свободи, які В.Шинкарук і О.Яценко вважають надвітальними утвореннями, ствердженням всезагального в індивіді.

       Дослідник М.Окса відносить ціннісні орієнтації до елементів структури особистості, що характеризують загальну спрямованість людини на мету та способи діяльності, мають суб’єктивно-об’єктивну основу, а отже, є серцевиною особистості. Він розглядає ціннісні орієнтації як відносно самостійний компонент структури свідомості, що утворює індивідуальний вигляд особистості [18].

       Складна природа цінностей обумовлює різні підходи до їх класифікацій. Розглянемо деякі з них:

      М.С.Яницький за основу класифікації ціннісних орієнтацій використовує класифікацію людських потреб (біологічні, афіліативні, духовні потреби людини). Він, таким чином, пропонує виокремлювати вітальні, афіліативні і духовні ціннісні орієнтації [23].

       А.Маслоу розглядає цінність у розумінні грецького “telos”, кінцева мета, до якої спрямована людина, так як сам процес життя. Виокремлюючи при цьому цінності - засоби та цільові цінності допускаючи перетворення першої у другу.

       Отже, з точки зору цілей та задач, цінності можна поділити так:

– цінності мети (термінальні  цінності);

– цінності-засоби (інструментальні цінності).

       Термінальні цінності можна віднести до основних, які відображають перспективу життя особистості (теперішні та майбутні прагнення), а отже і регулюють міру зусиль.

      Д.Б.Ельконін розглядав психічний розвиток як зміну етапів оволодіння предметною діяльністю та спілкування. Залежно від цього, ціннісні орієнтації можна класифікувати на дві групи:

1) предметні;

2) міжособистісного спілкування[21].

        Розробляючи проблему структури ціннісних орієнтацій особи, зауважує І.Д.Бех, необхідно виходити з принципу єдності їх динамічного і змістовного боків. Акцент на змістовному боці особистісних цінностей свідчить про відстоювання у психологічній науці позиції, яка передбачає науково обґрунтовану віру в людський розум, людську свідомість, переконаність у тому, що структура людських цінностей формується не на основі вроджених і підсвідомих внутрішніх тенденцій, а свідомого, осмисленого відображення людської дійсності. Тому одним із факторів формування особистісних цінностей вважається свідома інтелектуальна робота людини з більш глибокого і широкого відображення дійсності, а не внутрішньо спонтанне розгортання визначених динамічних тенденцій [5].

       Виокремлюють різні компоненти у структурі ціннісних орієнтацій, зокрема: емоційний, когнітивний, поведінковий (Л.М.Антілогова, В.В.Драченко) інтелектуальний, поведінковий, мотиваційний, оцінно-емоційний (О.В.Іващенко і М.В.Фролова) [3; 8; 11].

        В.В.Драченко так характеризує виокремленні ним компоненти ціннісних орієнтацій: когнітивний компонент містить систему засвоєння особистістю “соціальних знань”: понять, правил, оцінок, норм, переконань, поглядів, вірувань, цінностей); емоційно - мотиваційний компонент містить мотивацію, особистісний сенс цінності, який викликає та закріплює в учнів позитивні емоції, інтерес, бажання і, як наслідок, формує стійке прагнення дотримуватися певних норм і правил; діяльнісний компонент фіксує готовність практично діяти у напрямку того ставлення до об’єктів, що пов’язане з когнітивним та емоційним компонентами і сукупністю відповідних прийомів діяльності, уміннями та навичками [9].

       Л.М.Антілогова наголошує на послідовній ролі виокремленних нею компонентів у формуванні змістовного наповнення ціннісних орієнтацій. У процесі розвитку ціннісних орієнтацій відбувається, перш за все, емоційне оцінювання, емоційне переживання зовнішньої ситуації, явища - цінності. Це перший безпосередній та інтуїтивний зв’язок особистості з новим явищем дійсності. У процесі встановлення цього зв’язку актуалізуються установки, потреби, мотиви особистості. Наступна стадія полягає у раціональному оцінюванні, яке пов’язане з усвідомленням мотивів, вчинків, що і становить когнітивну основу ціннісних орієнтацій. Поведінковий компонент становить собою практичне втілення ціннісних орієнтацій з урахуванням реальних можливостей особистості у певній діяльності [3].

       Варто зазначити, що системі цінностей та ціннісних орієнтацій властивий динамічний, рухливий, мінливий характер розвитку, який ґрунтується на взаємодії двох суперечливих тенденцій: тенденції до збереження та тенденції до зміни системи. Тенденція до збереження проявляється у соціальному наслідуванні соціокультурної системи цінностей; тенденція до змінення задається змінами історичних та соціальних умов, мінливістю соціального середовища. Тому в системі та ієрархії цінностей можна виділити як базові цінності, які тяжіють довічного, нетлінного, незмінного в існуванні людської цивілізації, нації, соціуму, так і цінності - інновації, поява яких пов’язана із зміною соціокультурної парадигми, якісно новою економіко-політичною ситуацією, але цілісність системи цінностей забезпечує духовність як об’єднуюче начало системи цінностей загалом також нового структурного компоненту[17].

      Ми бачимо, що сьогодні наше суспільство зацікавлене в тому, щоб кожна особистість знайшла себе й своє місце в зовсім нових умовах, у системі принципово нових ціннісних координат, що виникли в результаті значних соціально-економічних і політичних змін.

       Таким чином, можна сказати, що цінності й виникаючі на їхній основі ціннісні орієнтації, відображуючи певні усталені відносини в суспільстві, детерміновані (причино зумовлені) насамперед тим чи іншим характером суспільних відносин. Однак зауважимо, що абсолютизувати залежність цінностей і морально-ціннісних орієнтацій від характеру суспільних відносин не слід. Активність свідомості й свобода вибору в системі цінностей і ціннісних орієнтацій не може бути перебільшена.

  Світ цінностей — це передусім світ культури, духовності людини, її моральної свідомості, тих оцінок, у яких виражається міра духовного багатства особистості. Оскільки ж основною абсолютною цінністю є людина, то дуже важливо зрозуміти, що ж звеличує людину, без чого неможливе повне розкриття її творчих здібностей (на рівні потреб), що виступає як необхідні умови її буття (на рівні інтересів), а також і те, що відповідає поняттям про призначення людини та її гідність, ті моменти в мотивації, в котрих розкривається самоствердження та свобода особистості[16].

       1.2. Гендерні розбіжності в ціннісних орієнтаціях

       У 1958 році в університеті Каліфорнії (Лос-Анжелес, США) психоаналітик Роберт Столлер ввів у науку термін «гендер» (соціальні прояви приналежності до статі або «соціальна стать»).

       Крім біологічних відмінностей між людьми існують поділ їх соціальних ролей, форм діяльності, відмінності в поведінці і емоційних характеристиках.

Гендер створюється  суспільством як соціальна модель жінок і чоловіків, що визначає їх становище і роль в суспільстві і його інститутах (сім'ї, політичній структурі, економіці, культурі та освіті, та ін.)

       Сучасна гендерна теорія не намагається заперечити існування тих чи інших біологічних, соціальних, психологічних відмінностей між конкретними жінками і чоловіками. Вона просто стверджу, що сам по собі факт відмінностей не так важливий, як важлива їх соціокультурна оцінка та інтерпретація, а також побудова власної системи на основі цих відмінностей.      Гендерний підхід заснований на ідеї про те, що важливі не біологічні або фізичні відмінності між чоловіками і жінками, а те культурне і соціальне значення, яке надає суспільство цим розбіжностям.

       Соціальні психологи вважають, що дві основні причини, через які люди намагаються відповідати гендерним очікуванням, - це нормативний та інформаційний тиск. Термін "нормативний тиск" описує  механізм того, як людина змушена підлаштовуватися під суспільні чи групові очікування, що б суспільство не відкинуло його.

       Покарання за відмову слідувати гендерним ролям може бути жорстоким. Аятолла Хомейні, правитель Ірану з 1979 до середини 1980-х рр.. скасував усі закони, які дають жінкам хоч якісь права, і засудив до смертної кари в цілому 20 тисяч жінок, які не дотримувалися чітких правил, що регламентують їх одяг і поведінку [14].

       Інформаційний тиск викликано тим що, розширюючи наші знання про себе і про світ, прагнучи зрозуміти, якої позиції слід дотримуватися в тих чи інших соціальних питаннях, ми більшою мірою спираємося не на власний досвід, а на інформацію, що надається оточуючими. Що б визначити, що саме є правильним, ми намагаємося довідатися, що правильним вважають інші, а свою поведінку вважаємо такою поки спостерігаємо її у оточуючих.    Те ж відноситься і до гендерних ролей. Коли ми дивимося навколо та бачимо, як чоловіки і жінки роблять різні речі, і чуємо як оточуючі нас люди і засоби масової інформації підкреслюють наскільки велика різниця між чоловіками і жінками, ми приходимо до висновку,  що так і є насправді і відповідаємо цим очікуванням.

       Гендер знаходиться під постійним впливом як культурних норм, які встановлюють, що повинні робити чоловіки, а що - жінки, так і соціальна інформація, що вселяє людям, наскільки велика різниця між чоловіками і жінками. Фахівці, що займаються психологією розвитку, позначають терміном диференційна соціалізація процес, в ході якого ми вчимо, що є речі, які властиві одним і невластиві іншим, в залежності від статі [4].

       Вже в 3 роки діти з упевненістю відносять себе до чоловічої або жіночої статі, (гендерна ідентифікація). У цей час діти починають помічати, що чоловіки і жінки намагаються по-різному виглядати, займатися різною діяльністю і цікавитися різними речами. Як тільки дитина починає помічати відмінності між чоловіками і жінками у неї  зазвичай з'являється підвищена увага до рольових моделей, що володіє тією ж статтю, що і вона сама, обумовлене бажанням бути найкращим хлопчиком чи дівчинкою.            Диференціальним наслідуванням пояснюється, чому жінкам, як правило, подобається ходити по магазинах і займатися підготовкою до свят, а чоловіки часто цього уникають. Поки дитина росте, вона бачить, що саме жінка займається такими справами і якщо дитина - дівчинка, то це буде цікавити її набагато більше, ніж, якби на її місці був хлопчик. Не можна забувати, що гендерно-рольова соціалізація - це процес, який триває протягом усього людського життя, він відображає мінливі обставини і новий досвід. Протягом життєвого шляху матеріалом для побудови гендеру слугує вся система того, що в даній культурі пов'язується з мужністю та жіночністю [1].

       У процесі диференціальної соціалізації дуже велика роль дитячих іграшок. Іграшки та ігри допомагають дівчаткам практикуватися в тих видах діяльності,  які стосуються підготовки до материнства і ведення домашнього господарства, розвивають уміння спілкуватися й навички співпраці. У хлопчиків же іграшки спонукають до винахідництва, удосконалення навколишнього світу, допомагають розвинути навички,  які пізніше лягають в основу просторових і математичних здібностей, заохочують незалежну і лідерську поведінку. Зайшовши в магазин, ви відразу ж побачите, що більшість іграшок конкретно призначені або для хлопчиків, або для дівчаток.   Гендерна приналежність іграшки часто містяться у її назві або упаковці. За статистикою дорослі купують маленьким дітям більше іграшок, типових для статі дитини. Природно буде припустити, що це є наслідком того, що хлопчики і дівчатка хочуть різні іграшки і тому просять купити їм саме їх.     Але чи є це перевага "природною" або створюється соціальним оточенням - з цього приводу існує кілька гіпотез одна з них припускає, що хлопчики і дівчатка спочатку володіють різною вродженою схильністю, завдяки чому і починають з часом віддавати перевагу різним іграшкам. Але на жаль, ми не можемо виключити можливості, що до того моменту, коли дитина починає віддавати перевагу  іграшкам  типовим для  її статі, диференціальна соціалізація в якійсь мірі вже відбулася [6].

       На сьогоднішній день існує порівняно небагато досліджень, що стосуються обмежень, які залишає слід традиційна чоловіча роль. Психологи почали вивчати жіночу роль після того, як суспільство звернуло увагу на феміністський рух, який показав низький соціальний статус жінок. Останні роки  чоловіча роль користується все більшою увагою дослідників.

      Структура рольових норм чоловіка складається з трьох чинників. Перший пов'язаний з очікуваннями, що чоловіки завойовують статус і повагу інших (норма статусу). Другий фактор, норма твердості, відображає очікування від чоловіка розумової, емоційної і фізичної твердості. Третій фактор - це очікування того, що чоловік повинен уникати стереотипно жіночих занять і видів діяльності (норма анти жіночності) [16].

       Ціннісні орієнтації, що визначають життєві цілі людини, виражають, відповідно, те, що є для нього найбільш важливим і являється особистісним змістом. Людина змушена підлаштовуватися під суспільні чи групові очікування, що б суспільство не відкинуло її. Існує величезна кількість факторів, які впливають на гендерно - рольову соціалізацію людини починаючи вже з самого народження і протягом усього життя.

       В даний час стала актуальною проблема стереотипів, що  приписуються чоловікам і жінкам, які перебувають на різних щаблях соціальної драбини. У сучасному світі відбуваються процеси демократизації і гуманізації, які повинні створювати рівні можливості для реалізації особистості незалежно від статі, віку, соціального стану чи національності. Однак у свідомості людей досі мають місце стереотипні уявлення про роль і місце в суспільстві чоловіків і жінок. Ці стереотипи значно впливають на людей при реалізації своїх можливостей[13].

       1.3. Взаємозв’язок ціннісних орієнтацій і соціально-економічних змін у суспільстві

       Формування в процесі соціалізації ціннісних орієнтацій є однією з головних проблем, цілей і напрямів у будь-якій окремо взятій державі. Громадські та державні інститути хочуть бачити народ моральним, який цінує свою батьківщину та історію, висококультурним, освіченим, здоровим. Саме тому в будь-якому суспільстві і державі ціннісні орієнтації особистості виявляються об'єктом виховання і цілеспрямованого впливу суспільства і держави; а процес їх утворення – важливим напрямком дослідження. 
       Стан соціальної невизначеності і системної кризи, в яких в даний час перебуває наше суспільство, робить проблему формування ціннісних орієнтацій сучасної особистості особливо актуальною. В даний час спостерігається автономізація і деформація більшості інститутів соціалізації, що призводить до невідрегульованості, конфліктів, втрати шляхів взаємодії їх один з одним, корекції їх функцій. Більшість традиційних інститутів соціалізації, таких як інститути сім'ї, системи освіти і виховання, праці та трудової діяльності, армії, ЗМІ, громадських об'єднань, перебувають у кризовому стані, пов'язаному як із загальносвітовими глобальними процесами, так і зі значними трансформаціями, що відбуваються в нашому суспільстві.

       Таким чином, соціально-економічний стан країни приводить до того, що багато людей стали безробітними. Ця проблема носить міждисциплінарний характер - інтерес до безробіття в нашій країні виник паралельно як у соціологів, так і у психологів.

       Але інтерес представляють не тільки закономірності поведінки і діяльності людей, що знаходяться в статусі безробітних, але і "сфера усвідомлення ними навколишньої реальності, частиною якої вони є, осмислення зв'язків зовнішнього світу, своїх зв'язків із цим світом і зі сферою їх діяльності в цьому світі, немислимою без такого усвідомлення [2].

      Як відомо, отримання знання про світ і осмислення цього знання вивчається в рамках психології соціального пізнання, де, в тому числі, досліджується зв'язок між сприйняттям (пізнанням) та поведінкою. І, якщо діяльність в світі "немислима без усвідомлення", то правомірно задатися питанням про те, що саме у свідомості людини впливає на вибір і здійснення копінг -поведінки в ситуації втрати роботи[7].

       Копінг, копінгові стратегії (англ. coping, coping strategy) - це те, що робить людина, щоб справитися зі стресом. Поняття об'єднує когнітивні, емоційні і поведінкові стратегії, які використовуються, щоб справитися із запитами буденного життя. [7].

       Копінг -стратегії - свідомо сформульовані способи подолання проблем, успішно здійснюються при дотриманні трьох умов (І.М.Нікольська, Р.М.Грановська): 
• достатньо повному усвідомленням труднощів, що виникли; 
•    знанні способів ефективного подолання проблем саме в ситуації даного   типу; 
•      вмінням своєчасно застосувати їх на практиці.

       Р.Лазарус виділив два глобальних типи реагування при стресі: проблемно-орієнтований і суб'єктно- орієнтований[20].

       Різними авторами запропоновані різні типи копінг-стратегії .

       Виділяють і такі копінг-стратегії, як спрямованість на вирішення проблем, пошук соціальної підтримки і уникнення.

       Копінг -стратегія вирішення проблем відображає здатність людини визначати проблему і знаходити альтернативні рішення, ефективно справлятися зі стресовими ситуаціями, тим самим сприяючи збереженню як психічного, так і фізичного здоров'я.

      Копінг -стратегія пошуку соціальної підтримки дозволяє за допомогою актуальних когнітивних, емоційних і поведінкових відповідей успішно впоратися зі стресовою ситуацією. Відзначаються деякі статеві та вікові відмінності в особливостях соціальної підтримки. Зокрема, чоловіки частіше звертаються за інструментальною підтримкою, а жінки - як за інструментальної, так і за емоційною. Молоді люди найбільш важливим у соціальній підтримці вважають можливість обговорення своїх переживань, а літні – відносини основані на довірі.

       Копінг -стратегія уникнення дозволяє особистості зменшити емоційне напруження, емоційний компонент дистресу до зміни самої ситуації. Активне використання індивідом копінг-стратегії уникнення можна розглядати як переважання в поведінці мотивації уникнення невдачі над мотивацією досягнення успіху, а також як сигнал про можливі внутрішньо особистісні конфлікти[23].

      Найбільш ефективним є використання всіх трьох поведінкових стратегій, залежно від ситуації. У деяких випадках людина може самостійно справитися з виниклими труднощами, в інших їй потрібна підтримка оточуючих, у третіх він просто може уникнути зіткнення з проблемною ситуацією, заздалегідь подумавши про її негативні наслідки.

РОЗДІЛ 2

ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ  ГЕНДЕРНИХ ВІДМІННОСТЕЙ У ЦІННІСНИХ  ОРІЄНТАЦІЯХ БЕЗРОБІТНИХ

2.1. Характеристика вибірки та методів дослідження

Дане дослідження проводилось на вибірці з 20 осіб, 10 чоловіків і 10 жінок, у віці від 25 до 50 років. Всі досліджувані на момент проведення експерименту стояли на обліку Херсонської міської служби зайнятості та проходили перенавчання.

При дослідженні гендерних відмінностей ціннісних орієнтацій безробітних були використані такі методики: методика «Рівень співвідношення цінності і доступності» О.Б.Фанталової та методика «Діагностики домінуючих копінг - стратегій особистості» Д.Амірханов (адаптація Н.О.Сиротою (1994)).

Методика «Рівень співвідношення цінності і доступності» О.Б.Фанталової спрямована на дослідження ціннісних орієнтацій та діагностику ціннісної структури особистості, розбіжностей між «Цінністю» і «Доступністю» і, залежно від співвідношення й ступеня виразності цих показників, на кваліфікацію цієї розбіжності як «внутрішнього конфлікту», «внутрішнього вакууму» і «нейтральної зони».

       Процедура проведення полягала в наступному. Випробуваному на спеціальному бланку з інструкцією пропонуються 12 понять, що означають різні життєві цінності (див. додаток). В інструкції сказано, що досліджуваний повинен провести попарне порівняння (попарне ранжування) цих понять на спеціальних матрицях на реєстраційному бланку двічі: перший раз - по "Цінності" (перша матриця) і другий раз за "Доступності" (друга матриця).         Потім експериментатор підраховує, скільки разів кожне поняття було переважаючим по "Цінності" (Ц_і) та скільки разів за "Доступності" (Д_і). Результати підрахунку заносяться в таблицю. У підсумку підраховується інтегральний показник методики, рівний сумі розбіжностей по модулю для всіх 12-ти понять.

      Методика «Діагностики домінуючих копінг - стратегій особистості» Д.Амірханов (адаптація Н.О.Сиротою (1994)), призначена для дослідження копінг –стратегій, так як в структуру ціннісних орієнтацій входить поведінковий компонент потрібно було визначити, як досліджувані себе введуть в ситуаціях фрустрації і наскільки реалізують ті ціннісні орієнтації, які мають.

      Методика спрямована на визначення трьох груп копінг -стратегій: вирішення проблем, пошуку соціальної підтримки і уникнення.

      Процедура проведення полягала в тому, що перед досліджуваним було представлено декілька можливих шляхів подолання проблем, неприємностей. Ознайомившись з твердженнями, які запропоновані на бланку досліджуваний обирав той спосіб вирішення проблем, який зазвичай використовує.  
              Відповіді випробуваного зіставляються з ключем. Для отримання загального балу за відповідною стратеги підраховується сума балів за всіма 11 пунктами, що належить до цієї стратегії. Мінімальна оцінка по кожній шкалою - 11 балів, максимальна - 33 бали.

       2.2. Аналіз результатів експериментального дослідження

     Аналіз результатів дослідження гендерних розбіжностей ціннісних орієнтацій безробітних виявив наступі результати, які научно представлено на рис. 2.1, рис. 2.2.