Тверді побутові відходи в Україні. Проблеми утилізації та поводження з твердими побутовими відходами

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

 

 

Кафедра ПРИКЛАДНОЇ ЕКОЛОГІЇ ТА ЗБАЛАНСОВАНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

 

 

 

 

 

 

Реферат

на тему:

«Тверді побутові відходи в Україні. Проблеми утилізації та поводження з твердими побутовими відходами»

з курсу «Екологія»

 

 

 

                                                                     Виконала: студентка групи ДК-11

                                                                                        Віновська Христина

                                                                     Перевірила: доцент Захарко Я. М.

 

 

Львів – 2012

Зміст

Вступ 3

Розділ І. Тверді побутові відходи: джерела утворення  та заходи щодо утилізації 4

1. Тверді побутові відходи та сучасні аспекти проблеми твердих побутових відходів 4

2. Проблеми твердих побутових відходів в Україні 5

3. Комплексне управління твердими побутовими відходами 7

4. Основні етапи та технології утилізації твердих побутових відходів 8

Розділ ІІ. Поводження з твердими побутовими відходами 14

Висновки 23

Список використаної літератури 24

 

Вступ

До найбільш гострих сучасних проблем України відноситься проблема поводження і переробки твердих побутових відходів, що в значній мірі визначає санітарно-епідеміологічне благополуччя населених місць. Повсюдно росте розуміння того, що людство руйнує навколишнє середовище і підриває майбутнє нового покоління.

Проблема утилізації відходів є для України актуальною, оскільки країна виступає європейським лідером  за кількістю відходів на душу населення. Водночас ситуація з їх утилізацією  залишається на колишньому рівні. У  зв'язку з тим, що склад вітчизняних  відходів усе більше наближається до західного (одноразовий посуд, алюмінієві банки для напоїв, пластикові упаковки), кількість їх має сталу тенденцію до щорічного збільшення.

Метою даної роботи є вивчення сучасного стану утилізації твердих  побутових відходів, можливості застосування інноваційних підходів щодо комплексного вирішення проблем, пов'язаних із відходами, та виявлення бар'єрів, які гальмують ефективність цього процесу, що дозволить здійснювати дієві заходи щодо їх усунення.

 

Розділ І. Тверді побутові відходи: джерела утворення та заходи щодо утилізації

1. Тверді побутові відходи та сучасні аспекти проблеми твердих побутових відходів

Питання сміття або твердих  побутових відходів, як слід їх термінологічно коректно називати, актуальне як в  Україні, так і в цілому світі, та потребує якнайшвидшого свого  вирішення. Ціна цього рішення вимірюється  не тільки вартісними показниками, які  становлять мільярди доларів, а й  чистотою навколишнього середовища та здоров’ям людей.

Та, як показує життя, муніципальні чиновники, які повинні щоденно  її вирішувати, "відвертають" від  неї ніс, як в переносному, так  і буквальному значені.

Станом на сьогодні тверді побутові відходи являють собою  суміш, яка складається з різноманітного непотребу. Але більш прискіпливий аналіз показує, що вона складається  з: харчових відходів, паперу, картону, деревини, металобрухту чорних і кольорових металів, кісток, шкіри, гуми, текстилю, скла, полімерних матеріалів. Але разом  з тим, в цій суміші можна знайти солі ртуті з батарей, фосфоро-карбонати з флуоресцентних ламп, токсичні хімікати, які містяться в залишках фарб та розчинників, лаків та аерозолів, акумуляторах тощо.

Їхня кількість залежить від: пори року, побутових та харчових потреб людини, розвитку економіки  товарів народного вжитку, тари та інших чинників. Так, осінню кількість  твердих побутових відходів зростає  за рахунок листя, що опадає з дерев, та відходів фруктів та овочів.

Зростанню кількості твердих  побутових відходів сприяють товари одноразового використання та товари народного споживання з короткочасним  терміном служби, які ми купуємо, споживаємо та викидаємо, не дивлячись на їх залишкову вартість.

Сприяє росту потоку сміття і тара, яка до того ж, видозмінює його. Так, за останні п'ятдесят років в твердих побутових відходах зменшилась кількість скла та жерстяних банок, в той же час значно зросла кількість пластику та інших полімерних матеріалів. На сучасному етапі розвитку суспільства кожна людина за даними статистики в середньому за одну добу створює від 2 до 3 кг твердих побутових відходів. І це має тенденцію до постійного зростання, що заставляє муніципальну владу всіх міст постійно шукати оптимальні шляхи утилізації відходів своїх громадян.

Найкращим із них являється шлях поелементного збирання відходів, який дає змогу оптимально вирішувати проблему їх утилізації та всебічного використання вторинних ресурсів сировини та матеріалів.

Другим шляхом утилізації твердих побутових відходів є їх вивіз до санітарних зон, де вони сортуються для одержання вторинної сировини і спалюються в спеціальних печах для отримання енергії.

Третім шляхом утилізації твердих побутових відходів являється  їх захоронення на спеціальних сміттєзвалищах або полігонах.

Ну і зрештою, четвертим шляхом утилізації твердих побутових відходів є їхнє зберігання на відкритих площах, яке приводить до розмноження гризунів та забруднення атмосфери, підземних та поверхневих вод. Через відсутність комплексної системи управління відходами саме на звалища потрапляє абсолютна більшість сміття, яке українці викидають у смітники.

Рис. 1. Куди вивозилися тверді побутові відходи в Україні у 2009 році (кількість відходів вказана  в тонах). Дані МінЖКГ

2. Проблеми твердих побутових відходів в Україні

Проблеми накопичення  та утилізації твердих побутових  відходів виникають і потребують свого вирішення в кожній цивілізованій  країні протягом трьох останніх століть. Україна не є винятком.

Станом на сьогодні щорічний об’єм викидів твердих побутових відходів в Україні становить близько 50,5 млн. тонн або 200 млн. м³ і має тенденцію до зростання.

Сьогодні питомі показники  утворення відходів за даними Мінжитлокомунгоспу України в середньому становлять 250 кг/рік на душу населення, а у  великих містах досягають 330–380 кг/рік  і мають тенденцію до зростання. До складу твердих побутових відходів входять такі основні компоненти: харчові відходи – 35–50 %, папір  і картон – 10–15 %, вторинні полімери – 9–13 %, скло – 8–10 %, метали – 2 %, текстильні матеріали – 4–6 %, дерево – 1 %, будівельне сміття – 5%, інші відходи – 10 %.

В порівнянні з сьогоденням, приблизний склад твердих побутових відходів в Україні станом на 2005 рік становив (табл. 1):

Таблиця 1. Склад твердих побутових відходів в Україні за 2005 рік

А в порівнянні з 1990 роком, в твердих побутових відходах зросла питома частка паперу та пластику, а знизилась – скла, металів та харчових продуктів. Ці зміни у складі твердих побутових відходів підтверджують світову тенденцію до збільшення кількості паперу та пластику в побутових відходах за рахунок сучасних видів упаковок товарів.

Як бачимо, побутові відходи, здавалося, становлять лише незначну частку з усіх відходів, але чи справді  це так мало?

Згідно з даними Мінрегіонбуду, в Україні за 2010 рік утворилося близько 50 млн. м³ твердих побутових відходів, що дорівнює близько 11 млн. тонн. Вони захороняються на 4,5 тис. сміттєзвалищ і полігонів загальною площею понад 8 тис. га. Кількість сміттєзвалищ, які перевантажені, становить 314 одиниць (7%), а 897 одиниць (20%) - не відповідають нормам екологічної безпеки. Потреба у будівництві нових полігонів дорівнює майже 670 од.

Неналежним чином проводиться  робота з паспортизації, рекультивації  та санації сміттєзвалищ. З 2700 сміттєзвалищ, які потребують паспортизації, у 2010 році фактично паспортизовано 13% сміттєзвалищ, 21% сміттєзвалищ від потреби рекультивовано, 16% сановано від потреби у санації.

Якщо всі українські звалища  твердих побутових відходів звезти до столиці, то вони зайняли б всю центральну частину міста (рис. 2):

Рис. 2. Площа звалищ твердих побутових відходів

Вищенаведені цифри свідчать про необхідність вирішення питань із збиранням, утилізацією, переробкою та захороненням твердих побутових відходів. Для їх вирішення необхідно здійснювати комплексний підхід по управлінню відходами.

3. Комплексне управління твердими побутовими відходами

Комплексне управління відходами  починається із змін поглядів на те, чим являються побутові відходи.

Цей новий погляд ми бачимо в афористичному формулюванні Пола Коннета "Сміття – це не речовина, а мистецтво змішувати разом  корисні речі та предмети, визначаючи їм місце на сміттєзвалищі. Змішуючи корисні речі з непотребом, токсичні речовини з безпечними, горючі речовини та ті, які не піддаються горінню, ми не повинні дивуватись, що одержана суміш безкорисна, токсична і погано горить. Ця суміш і буде називатись твердими побутовими відходами". І  буде небезпечною для людей і  навколишнього середовища, куди б  не попали ці відходи: на сміттєсховища, сміттєспалювачі чи на сміттєпереробні  заводи.

Традиційні підходи до проблеми твердих побутових відходів орієнтувались на зменшення небезпечного впливу їх на навколишнє середовище шляхом ізоляції сміттєзвалищ від ґрунтових  вод, очистки викидів сміттєспалювальних заводів тощо.

Нетрадиційний підхід до проблеми твердих побутових відходів орієнтується на вхідний контроль побутових відходів.

Основна концепція комплексного управління відходами передбачає, що побутові відходи складаються з  різних компонентів, які в ідеальній  ситуації не повинні змішуватися між собою, а повинні утилізуватися окремо один від одного найбільш вигідними екологічно-економічними методами.

Комбінація технологій і  заходів, включаючи скорочення кількості  відходів, вторинну переробку і компостування, захоронення на полігонах та сміттєспалювання, повинна використовуватися для  утилізації тільки того чи іншого специфічного компонента твердих побутових відходів. Всі ці технології та заходи повинні  використовуватися в комплексі, взаємодоповнюючи одне одного.

Муніципальна система  утилізації твердих побутових відходів повинна розроблятися з урахуванням  конкретних місцевих проблем та базуватися на місцевих ресурсах. Досвід в утилізації твердих побутових відходів повинен  здобуватися шляхом розроблення  та виконання невеликих програм.

Комплексний підхід до переробки  відходів повинен базуватись на стратегічному  довгостроковому плануванні для  забезпечення гнучкості та адаптації  до майбутніх змін у складі та кількості  твердих побутових відходів і  доступності технологій утилізації.

Концепція комплексного управління відходами передбачає, що на додаток  до традиційних методів утилізації твердих побутових відходів (сміттєспалювання та захоронення), повинні стати їх невід’ємною частиною і заходи по скороченню кількості відходів, вторинна переробка відходів і компостування. Тільки комбінація декількох способів може сприяти ефективному вирішенню  проблеми твердих побутових відходів.

4. Основні етапи та технології утилізації твердих побутових відходів

Комплексна система управління твердими побутовими відходами передбачає наступну схему розв’язання проблеми їх утилізації:

• роздільний збір небезпечних компонентів твердих побутових відходів;
• скорочення відходів;
• вторинна переробка відходів;
• спалювання відходів;
• захоронення твердих побутових відходів.

Виконуючи вимоги Законів  України "Про відходи" та "Про  загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами", в нашій  державі з 2001 року організовано роботу по прийманню особливо небезпечних  високотоксичних компонентів твердих  відходів:

• акумуляторів та батарейок;
• люмінесцентних ламп.

Але їх мережа ще недостатньо  розвинута.

Під скороченням відходів ми розуміємо не тільки зменшення  їх загальної кількості, але й  зменшення їх токсичності та інших  шкідливих властивостей.

За десять років обсяг  побутових відходів в Україні  зріс удвічі. Рентабельність вивезення  сміття в Україні вища за середньоєвропейську — 10-15% проти 5-9%. 6,25 EUR  коштує утилізація одного контейнера сміття у Києві. Протягом найближчих 5-10 років ця сума збільшиться до 25-35 EUR.

Рис. 3. Загальна характеристика кількості твердих побутових відходів на території України та їх утилізації

Суттєвого скорочення твердих  побутових відходів на сучасному  етапі можна досягти виконуючи  триєдине завдання:

• Видалення з твердих побутових відходів небезпечних токсичних компонентів (акумуляторів, батарейок, люмінесцентних ламп) через відокремлене їх збирання.
• Видалення з твердих побутових відходів через відокремлене збирання відходів будівництва та будівельного сміття.
• Скорочення відходів паперу та пластику, які є домінуючими компонентами у твердих побутових відходах, складаючи 40 - 45% від їх кількості.

Для цього необхідно:

• Зменшити вагу та об’єм паперової або пластикової упаковки товару.
• Використовувати оптимально необхідну кількість матеріалів на упаковку товару.
• Використовувати тару багаторазового використання або таку, яку легко переробити.
• Віддавати перевагу упаковці, для виготовлення якої використовували екологічно чисті матеріали.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №668 "Про  програму використання відходів виробництва  і споживання" здійснюється вторинна переробку твердих побутових  відходів, яка передбачає виконання  наступних завдань:

• Відбір компонентів, які можна використати в якості вторинного матеріального ресурсу.
• Відбір органічних компонентів твердих побутових відходів (залишків харчових продуктів тощо) для компостування.
• Відбір залишків лаків, фарб, клеїв, пластмас, пластику та інших продуктів органічного синтезу для високотемпературного піролізного спалювання.
• Відбір відходів, які не піддаються спалюванню.

Рис. 4. Утилізація та видалення твердих побутових відходів за регіонами України

Значна кількість компонентів  твердих побутових відходів з  успіхом переробляється в корисні  матеріали та товари. Як відомо, вторинно можна використовувати до 30-40% усіх твердих побутових відходів. Однак, на практиці в 2009 році заготівельними пунктами вторинної сировини було зібрано лише близько 30 тис. тонн відходів.  Додатково збором вторинної сировини займаються також на сміттєпереробних заводах та на самих полігонах. Загальний збір вторинної сировини наближається до 10% від утворених відходів.

Всього на ринку збирання і заготівлі відходів як вторинної  сировини в Україні працює близько 1500 підприємств. Основною їх діяльністю є збір і заготівля відходів як вторинної сировини (макулатура, текстильні і полімерні матеріали, склобій, зношені шини, відпрацьовані акумулятори  та ін.). Зібрані відходи використовуються переробними підприємствами для  виготовлення картону, офрокартону, туалетного паперу, нетканих матеріалів, поліетиленових труб, тари й упаковки та іншої продукції.

Рис. 5. Використання відходів в Україні. Дані національної доповіді про стан навколишнього природного середовища у 2007 році

Скло переробляють шляхом подрібнення та переплавлення. Якщо скляний бій одного кольору та задовільної якості, то його використовують як вторинний матеріальний ресурс для виготовлення виробів зі скла. Якщо він не одного кольору та низької якості, то його використовують як наповнювач при виготовленні будівельних матеріалів. В багатьох містах існують підприємства по відмиванню і повторному використанню скляного посуду.

Сталеві та алюмінієві банки  видаляють з твердих побутових  відходів і переробляють з метою  одержання відповідного металу.

Папір та паперові відходи  видаляють з твердих побутових відходів і використовують як вторинний матеріальний ресурс у виробництві паперу.

Відходи будівництва та будівельне сміття використовують як вторинний  матеріальний ресурс для одержання  щебеню та піщано-гравійної маси.

Харчові відходи, очистки  овочів та фруктів, листя та інші органічні  відходи використовують для компостування  або біотехнологічної переробки.

Компостування здійснюють на відкритому повітрі з утворенням компостних куп різного розміру та доступу повітря до них за допомогою періодичного їх перекидання або застосування спеціальної аерації. В результаті одержують компост через 2 тижні або три роки в залежності від застосованої технології компостування.

Більш перспективною технологією  переробки твердих побутових відходів є компостування без доступу повітря. Для цього бетонні ємкості або колодязі заповняють відходами харчування, очистками овочів і фруктів, гноєм, листям, тирсою й т. п., щільно закривають їх, щоб не було доступу повітря. Через певний період починається бродіння суміші внаслідок життєдіяльності метанобактерій і виділення ними біогазу (суміші метану та чадного газу), який використовують як вторинний енергетичний ресурс. Після закінчення процесу бродіння отримуємо компост - знежарений, без запаху, цінніший за гній. Його використовують як високоефективне органічне добриво.

Наступним етапом вторинної  переробки твердих побутових  відходів можна назвати відбір залишків лаків, фарб, клеїв, пластмас, пластику, лінолеуму та інших продуктів органічного синтезу, до складу яких входить або може входити хлор, та спалювання яких не допускається при температурі 600-9000^о С, так як утворюється діоксин. Існує 75 видів діоксинів й усі вони токсичні. Добове надходження їх в організм людини одної мільярдної грама підвищує ризик онкологічних захворювань. А при спалюванні 1 кг полівінілхлориду, з якого виготовляють багато видів лінолеуму, шпалер, пластикових віконних рам та пляшок, утворюється до 50 кг діоксину. Цієї кількості досить для інтенсивного розвитку онкологічних пухлин у 50000 лабораторних тварин. Тому хлоромісткі побутові відходи потрібно спалювати при температурі більше 1200^о С, щоб не допустити утворення діоксинів.

Вирішальним етапом вторинної переробки твердих побутових відходів є видалення із них компонентів, які не піддаються горінню. В більшості випадків цими компонентами є будівельне сміття, яке використовують для виготовлення щебеню та пісчано-гравійної маси (суміші).

Спалювання твердих побутових  відходів використовують для зменшення  їх обсягів та для одержання тепла  і електроенергії.

У світовій та вітчизняній  практиці використовують чотири методи термічного знешкодження та утилізації твердих побутових відходів:

• шарове спалювання непідготовлених твердих побутових відходів у топках сміттєспалювальних котлів,
• шарове або камерне спалювання підготовлених твердих побутових відходів (звільнених від баластових складових) у топках енергетичних котлів,
• низькотемпературний піроліз твердих побутових відходів з їх підготовкою або без неї,
• високотемпературний піроліз твердих побутових відходів з їх підготовкою або без неї.

Кожний із цих методів, в тій чи іншій мірі, зменшує об’єм перероблених відходів: від 2% при високотемпературному піролізі до 30% при шаровому спалюванні непідготовлених відходів.

Слід зазначити, що сучасні  сміттєспалювальні установки забезпечені  системою газової очистки та електрогенератором. Вони використовуються в комплексі  з іншими методами утилізації твердих  побутових відходів або ж у випадку їх великого потоку.

Захоронення твердих побутових відходів використовується як міра їх утилізації в наступних випадках:

• високої токсичності матеріалів;
• негорючості компонентів відходів та неможливість їх переробки в будівельні матеріали;
• залишки горючих компонентів відходів;
• всі побутові відходи у випадку відсутності установки для їх спалювання.

Захоронення здійснюється на санітарних полігонах, які відповідають екологічним вимогам та санітарно-епідеміологічним нормам, і являють собою сучасну складну інженерну споруду, обладнану системами боротьби зі забрудненнями ґрунту, води, повітря.

До розміщення та функціонування сучасних санітарних полігонів включають наступні вимоги:

• геологічні (не допускається розміщення полігону на тектонічних розломах та сейсмічно небезпечній зоні);
• гідрологічні (віддаленість від відкритих водоймищ, низький рівень ґрунтових вод, незатопленість їх території паводковими водами);
• санітарні (будівництво та експлуатація полігону згідно санітарних правил та вимог);
• екологічні (недопустимість розміщення полігону в природоохоронній зоні, екологічна експертиза проекту, експлуатація полігону, функціонування його згідно з екологічними нормами і правилами, зменшення його впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людей, державна реєстрація його як джерела екологічного лиха, план виводу його з експлуатації та рекультивації земель, зайнятих під ним, контроль і моніторинг навколишнього природного середовища на полігоні і його санітарній зоні).
• фінансові (надання фінансових гарантій безпечного функціонування полігону, страхування на випадок екологічного лиха).

Санітарні полігони ще тривалий час будуть залишатися основним способом переробки твердих побутових відходів. Альтернативою їм може стати первинна покомпонентна утилізація відходів.

Як висновок, щорічно виробляються тонни сміття, яке можна багаторазово використовувати як коштовний ресурс. Переробка відходів з використанням  сучасних екологічно чистих технологій, зокрема утилізації сміття, - дуже ефективний спосіб вирішення проблеми, але для  цього необхідно змінити звичне поводження людей, оскільки господарське сміття необхідно сортувати, збираючи окремо харчові відходи, метал, папір  і скло (так, як проблема відходів має  високу гостроту через низьку швидкість  їхнього розкладання. Папір руйнується через 2-10 років, консервовані банки  майже за 100 років, поліетиленові  матеріали - за 200 років, пластмаса - за 500 років, а скло для повного розкладу вимагає 1000 років).

Розділ ІІ. Поводження з твердими побутовими відходами

На виконання вимог  Закону України «Про відходи», Програми поводження з твердими побутовими відходами, затвердженої урядом, у 53 населених  пунктах впроваджено роздільне  збирання побутових відходів, у 8 містах працюють сміттєсортувальні лінії, в Києві, Дніпропетровську та Люботині Харківської області працюють сміттєспалювальні  заводи, що надало можливість переробити та утилізувати близько 7% побутових  відходів; частина твердих побутових  відходів потрапила на заготівельні пункти вторинної сировини та сміттєпереробні  заводи. Так, у 2010 році на заготівельні пункти потрапило 67 тис. т макулатури, 20 тис. т полімерів, 13 тис. т скла.

Безсумнівно, проблема твердих  побутових відходів  настільки  нагальна, що вже давно потрібно було її вирішити. Питань до екологічності  роздільного збору відходів немає, питання тільки в підходах і схемах, які будуть впроваджені. Роздільний збір відходів хоч і не вирішить повністю питання утилізації твердих  побутових відходів, але дозволить  зменшити кількість відходів на 25-30%.

Повернення і повторне використання ресурсноцінних матеріалів – це необхідний захід і з точки  зору здоров’я населення, чистоти довкілля, і з точки зору економічної  доцільності. Повторне використання матеріалів зменшує використання первинних  ресурсів, викидів і відходів, пов’язаних з їх переробкою, а також економить  на 20-30% кошти для підприємств, які  використовують вторинні ресурси для  виробництва. В деяких випадках доходить до нонсенсу, коли макулатуру і склобій, які необхідні для виробництва  паперу і скла, імпортують.

Рис. 6. Динаміка росту кількості населених пунктів, в яких впроваджено роздільний збір відходів

Виробництво тепла і електроенергії з твердих побутових відходів – неоднозначний захід. На ділі маємо  ситуацію, коли в Україну намагаються  завезти сміттєспалювальні заводи з технологіями 60-80-х років минулого століття, які вирішуючи одну проблему, породжують купу інших проблем: токсична зола, небезпечні викиди діоксинів, фуранів, сірки тощо. Звичайно є фільтри, які  очищують шкідливі викиди і обладнання, яке знешкоджує золу, але їх вартість така захмарна, що можливість зловживань і замилювання очей, коли старі  фільтри не будуть мінятись, дуже висока. Щодо інших технологій виробництва  тепла і електроенергії з твердих побутових відходів, то вони не набули ще широкого використання. Наскільки Україна зможе використати свій шанс і впровадити інноваційні технології – побачимо.

Упровадження  роздільного збирання твердих побутових  відходів в Україні

(за даними Міністерства  регіонального розвитку, будівництва  та житлово-комунального господарства  України)

№ з/п	Найменування  населеного пункту	Рік впровадження роздільного збирання ТВП	Перелік компонентів  ТПВ, які збираються окремо
	АР  Крим
1.	м. Сімферополь	2010	Скло, метали, полімери
2.	м. Ялта	2010	Папір, полімери
	Вінницька область
3.	м. Калинівка	2009	Папір, полімери, скло
	Дніпропетровська  область
4.	м. Вільногірськ	2009	Полімери
5.	м. Дніпродзержинськ	2007	Полімери
6.	м. Нікополь	2005	Полімери, скло
7.	м. Новомосковськ	2009	Скло
	Донецька  область
8.	м. Донецьк	2006	Полімери, скло
9.	м. Краматорськ	2006 – 2007	Папір, полімери, скло
10.	м. Слов'янськ	2004 – 2007	Папір, полімери, скло
11.	м. Дружківка	2007	Папір, полімери, скло
	Житомирська область
12.	м. Коростень	2008	Скло, папір, метал
	Закарпатська  область
13.	м. Ужгород	2008	Скло, папір, полімери
14.	м. Берегове	2009
15.	с. Лохове, Мукачівський р-н	2004	Скло, папір, полімери
16.	смт. Великий Бичків, Рахівський р-н	2009	Полімери, папір, скло, метал
17.	м. Рахів	2008	Полімери, папір, скло, метал
18.	с. Ділове, Рахівський р-н	2009	Полімери, папір, скло, метал
19.	с. Костилівка, Рахівський р-н	2009	Полімери, папір, скло, метал
20.	с. Луг, Рахівський р-н	2009	Полімери, папір, скло, метал
	Запорізька  область
21.	м. Запоріжжя	2009	Полімери, папір, скло, метал
	Івано-Франківська  область
22.	м. Калуш	2007	Полімери, папір, скло
23.	м. Івано-Франківськ	2006	Полімери
24.	м. Бурштин	2008	Полімери, папір
25.	м. Городенка	2004	Полімери, папір
26.	м. Долина	2008	Папір, скло, полімери
27.	м. Косів	2005	Полімери
28.	с-ще Верховина	2005	Скло, папір, полімери
	Київська  область
29.	м. Біла Церква	2009	Полімери
З0.	с. Княжичі, Броварський р-н	2009	Полімери
31.	с. Рожни Броварський район	2009	Полімери
32.	м. Українка	2008	Полімери, скло
33.	м. Буча	2004	Полімери, метал, скло, папір
	Львівська область
34.	м. Львів	2009	Полімери
	Миколаївська  область
35.	м. Вознесенськ	2009	Папір, полімери, скло
	Полтавська  область
36.	м. Кременчук	2009	Папір, полімери, скло
37.	м. Миргород	2006	Папір, полімери, скло
38.	м. Карлівка	2009	Папір, полімери, скло
	Рівненська  область
39.	м. Острог	2010	Полімери, скло
40.	м. Дубно	2008	Скло, папір
	Тернопільська область
41.	м. Теребовля	2009	Полімери
42.	м. Чортків	2009	Полімери
	Харківська  область
43.	м. Харків	2004	Папір, полімери, скло
44.	с-ще Комсомольське	2008	Папір, полімери
	Хмельницька область
45.	м. Хмельницький	2005	Полімери, скло
	Черкаська область
46.	м. Черкаси	2005	Полімери
47.	м. Умань	2010	Папір, полімери, скло
48.	м. Сміла	2007	Полімери
49.	м. Канів	2007	Полімери, скло
50.	м. Ватутіне	2009	Полімери
	Чернівецька область
51.	м. Чернівці	2009	Полімери
52.	м. Київ	2007	Папір, полімери
53.	м. Севастополь	2006	Папір, полімери, скло