Види фінансового аналізу. 2

     Міністерство освіти і науки молоді та спорту України 
 
 

     Кафедра  фінансів 
 
 
 

     Реферат

     на тему:

     «Види фінансового аналізу» 
 

     Виконала:

     студентка групи ФУПФ – 41

     Дронова Н.М.

     Перевірила:

     Спільник І.В. 
 
 

     Тернопіль 2011

     Вступ

     Важливу роль у забезпеченні ефективних форм господарювання на вітчизняних підприємствах  відіграє фінансовий аналіз, який відповідає за відбір, оцінку та інтерпретацію фінансових, економічних та інших даних, що впливають на процес прийняття інвестиційних та фінансових рішень. І хоча сам термін “фінанси” за останні 10-15 років пройшов через певні зміни та суттєво ускладнився, фінансові аналітики у країнах з розвинутою ринковою економікою традиційно займаються розрахунком коефіцієнтів, статистичним аналізом, складанням трендів для прогнозування

     Фінансовий  аналіз — це складова загального, повного, всебічного аналізу господарської  діяльності, що охоплює два взаємопов’язаних розділи: аналізи фінансовий та управлінський. Такий розподіл досить умовний і  відповідає розподілу бухгалтерського  обліку на підприємстві на фінансовий та управлінський, що є об’єктивною  потребою під час діяльності підприємства в ринкових умовах.[2]

     Фінансовий  аналіз — спосіб нагромадження, трансформації  і використання інформації фінансового  характеру, що має метою: оцінити  поточне і перспективний фінансовий стан підприємства; визначити можливі  доцільні темпи розвитку підприємства з позицій фінансового їхнього  забезпечення; виявити доступні джерела  засобів і оцінити можливість і доцільність їхньої мобілізації: спрогнозувати положення підприємства на ринку капіталів.

     Мета  фінансового аналізу — інформаційно  забезпечувати прийняття рішень, на які істотно впливають фактичні або прогнозні дані про фінансовий стан підприємства. Ідеться про отримання відносно невеликої кількості ключових, найінформативніших параметрів, що об’єктивно, всебічно характеризують фінансовий стан підприємства (платоспроможність, фінансову стійкість, незалежність, рентабельність діяльності, ймовірність банкрутства тощо).[5] 

     Види  фінансового аналізу

     Фінансовий  аналіз (за І.О.Бланком) підрозділяється  на окремі види в залежності від  наступних ознак:

     1. За організаційними  формами проведення виділяють внутрішній і зовнішній фінансовий аналіз підприємства.

     а) Внутрішній фінансовий аналіз проводиться  фінансовими менеджерами чи підприємства власниками його майна з використанням  усієї сукупності наявних інформативних  показників. Результати такого аналізу  можуть представляти комерційну таємницю підприємства.

     б) Зовнішній фінансовий аналіз здійснюють податкові інспекції, аудиторські  фірми, банки, страхові компанії з метою  вивчення правильності відображення фінансових результатів діяльності підприємства, його фінансової стійкості і кредитоспроможності.

     2. За обсягом дослідження виділяють повний і тематичний фінансовий аналіз підприємства.

     а) повний фінансовий аналіз проводиться  з метою вивчення всіх аспектів фінансової діяльності підприємства в комплексі.

     б) тематичний фінансовий аналіз обмежується  вивченням окремих аспектів фінансової діяльності підприємства. Предметом  тематичного фінансового аналізу  може бути ефективність використання активів підприємства: оптимальність  фінансування різних активів з окремих  джерел: стан фінансової стійкості  і платоспроможності підприємства; оптимальність інвестиційного портфеля: оптимальність фінансової структури  капіталу і ряд інших аспектів фінансової діяльності підприємства.

     3. За об'єктом аналізу виділяють наступні його види:

     а) аналіз фінансової діяльності підприємства, об'єднання в цілому. У процесі  такого аналізу об'єктом вивчення є фінансова діяльність підприємства в цілому без виділення окремих  його структурних одиниць і підрозділів.

     б) аналіз фінансової діяльності окремих структурних одиниць і підрозділів (центрів економічної відповідальності). Такий аналіз базується в основному на результатах управлінського обліку підприємства.

     в) аналіз окремих фінансових операцій. Предметом такого аналізу можуть бути окремі операції, зв'язані з короткостроковими чи довгостроковими фінансовими вкладеннями; з фінансуванням окремих реальних проектів і інші.

     4. За періодом проведення виділяють попередній, поточний і наступний фінансовий аналіз.

     а) попередній фінансовий аналіз зв'язаний з вивченням умов фінансової діяльності в цілому чи здійснення окремих фінансових операцій підприємства (наприклад, оцінка власної платоспроможності при необхідності одержання великого банківського кредиту).

     б) поточний (чи оперативний) фінансовий аналіз проводиться в процесі реалізації окремих фінансових чи планів здійснення окремих фінансових операцій з метою оперативного впливу на результати фінансової діяльності. Як правило, він обмежується коротким періодом часу.

     в) наступний (чи ретроспективний) фінансовий аналіз здійснюється підприємством за звітний період (місяць, квартал, рік). Він дозволяє глибше і повніше проаналізувати фінансовий стан і результати фінансової діяльності підприємства в порівнянні з попереднім і поточним аналізом, тому що базується на завершених звітних матеріалах статистичного і бухгалтерського обліку.[7]

     Внутрішній  і зовнішній фінансовий аналіз

     Фінансовий  аналіз є частиною загального аналізу  господарської діяльності, що складається  з двох взаємозалежних розділів: фінансового  аналізу і виробничо-управлінського аналізу. Фінансовий аналіз, що ґрунтується  на даних тільки бухгалтерської звітності, здобуває характер зовнішнього аналізу, тобто аналізу, проведеного за межами підприємства його зацікавленими контрагентами, чи власниками державними органами.

     Основний  зміст зовнішнього фінансового  аналізу:

     • аналіз абсолютних показників прибутку;

     • аналіз відносних показників рентабельності;

     • аналіз фінансового стану, ринкової стійкості, ліквідності балансу, платоспроможності  підприємства;

     • аналіз ефективності використання позикового капіталу;

     • економічна діагностика фінансового  стану підприємства.

     Зовнішній аналіз - здійснюється інвесторами, постачальниками матеріальних і фінансових ресурсів, що контролюють підприємство, на основі звітності, що публікується. Його ціль - установити можливість вигідного вкласти кошти, щоб забезпечити максимум прибутку і виключити ризик утрати.

     У процесі функціонування підприємства величина активів, їхня структура перетерплюють  постійні зміни. Найбільш загальне уявлення про якісні зміни, що мали місце, у  структурі засобів і їхніх  джерел , а також динаміці цих  змін можна одержати за допомогою  вертикального і горизонтального  аналізу звітності.

     Внутрішній  аналіз - проводиться службами підприємства і його результати використовуються для планування, контролю і прогнозування фінансового стану. Його ціль - установити планомірне надходження коштів і розмістити власні і позикові кошти таким чином, щоб забезпечити нормальне функціонування підприємства, одержання максимуму прибутку і виключення банкрутства.

     Внутрішньогосподарський (управлінський) фінансовий аналіз використовує як джерело інформації й інші дані системного бухгалтерського обліку, дані про технічну підготовку виробництва, нормативну, планову й іншу інформацію.

     Особливостями управлінського аналізу є:

     • орієнтація результатів аналізу  на своє керівництво;

     • використання всіх джерел інформації для аналізу;

     • відсутність регламентації аналізу  з боку;

     • комплексність аналізу;

     • інтеграція обліку, аналізу, планування і прийняття рішень;

     • максимальна закритість результатів  аналізу з метою збереження комерційної  таємниці.[4]

     Таблиця 1

Відмінність між зовнішнім і внутрішнім аналізом[5] 

     У залежності від цілей  та обсягу аналізу  можна виділити наступні види аналізу:

     - експрес-діагностика підприємства;

     - оцінка фінансової діяльності  підприємства;

     - підготовка обґрунтування для  інвестицій.

     Експрес-діагностика дає миттєвий погляд на ситуацію в компанії і призначена для пошуку і виділення найбільш важливих і складних проблем у керуванні фінансами. Її основною задачею є звуження масштабів пошуку проблем і їхнього вирішення.

     Цей вид аналізу припускає незначні витрати часу для одержання результату і наступне проведення додаткових аналітичних  досліджень по виділених напрямках. Експрес-діагностика підприємства припускає вивчення поточних (тактичних) аспектів діяльності компанії.

     Комплексна  оцінка фінансової діяльності компанії - більш глибокий і комплексний аналіз. У запропонованому варіанті він будується на основі комплексу показників, а також моделі Du Pont і розглядає всі сторони діяльності компанії з погляду стратегічного розвитку бізнесу.

     При ухваленні рішення  про інвестиції, з боку підприємства значна увага приділяється ефективності використання позикових засобів, а з боку потенційного інвестора - здатності підприємства повернути борги і відсотки по них. У рамках даної програми цей вид аналізу не розглядається.

     Аналізом  фінансового стану займаються не тільки керівники і відповідні служби підприємства, але і його засновники, інвестори з метою вивчення ефективності використання ресурсів, банки для  оцінки умов кредитування і визначення ступеня ризику, постачальники для  своєчасного одержання платежів, податкові інспекції для виконання  плану надходження коштів у бюджет

     Вертикальний  аналіз показує структуру засобів підприємства і їхніх джерел. Вертикальний аналіз дозволяє перейти до відносних оцінок і проводити господарські порівняння економічних показників діяльності підприємств, що розрізняються по величині використаних ресурсів, згладжувати вплив інфляційних процесів, що спотворюють абсолютні показники фінансової звітності.

     Горизонтальний  аналіз звітності полягає в побудові однієї чи декількох аналітичних таблиць, у яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами росту(зниження). Ступінь агрегірованості показників визначається аналітиком. Як правило, беруться базисні темпи росту за ряд років ( суміжних періодів), що дозволяє аналізувати не тільки зміну окремих показників , але й прогнозувати їх значення.

     Трендовий аналіз - горизонтальний аналіз балансу , проведений за декілька періодів.

     Горизонтальний  і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного. Тому на практиці не рідко  будують аналітичні таблиці, що характеризують як структуру бухгалтерської звітності, так і динаміку окремих її показників. Ці види аналізу особливо цінні при  міжгосподарських зіставленнях, тому що дозволяють порівнювати звітність  різних по виду діяльності й обсягам  виробництва підприємств.

     Аналіз  показників шляхом використання фінансових коефіцієнтів, розрахунок яких ґрунтується на існуванні визначених співвідношень між окремими статтями звітності. Значення таких коефіцієнтів визначається можливістю зіставлення отриманих результатів з існуючими загальноприйнятими стандартними нормами - усередненими галузевими коефіцієнтами, а також із застосовуваними в країні показників аналізу фінансової звітності.

     Фінансові коефіцієнти використовуються для  оцінки діяльності фінансових менеджерів і враховуються ними при прийнятті  управлінських рішень. Такі коефіцієнти  доступні й акціонерам, що на їхній  основі можуть самостійно проаналізувати ефективність діяльності підприємства і його поточне фінансове положення.

     Слід  зазначити, що система фінансових коефіцієнтів - це не кришталева куля, у якій можна  побачити усе, що було і що буде. Це просто зручний спосіб узагальнити велику кількість фінансових даних і  порівняти результати діяльності різних підприємств. Самі по собі фінансові  коефіцієнти допомагають менеджменту  підприємства сфокусувати увагу  на слабких і сильних сторонах діяльності і правильно поставити  питання, але дуже рідко дають  на них відповіді. Важливо розуміти, що фінансовий аналіз не закінчується розрахунком фінансових показників, а тільки починається, коли дослідник зробив повний їхній розрахунок. [6]

     Реальна корисність застосовуваних коефіцієнтів визначається тими конкретними задачами, що ставить перед собою дослідник. Коефіцієнти, насамперед, дають можливість побачити зміни у фінансовому  положенні чи результатах виробничої діяльності і допомагає визначити  тенденції і структуру таких  змін, що, у свою чергу, може вказати  керівництву підприємства на погрози  і можливості, що очікує підприємство.

     У процесі керування для обґрунтування  прийнятих рішень використовується сукупність різних видів економічного аналізу. Наприклад, ринкова економіка  характеризується динамічністю ситуацій зовнішнього і внутрішнього середовища діяльності підприємства. У цих умовах важлива роль приділяється оперативному аналізу. Його відмітними рисами є комплексність, комп'ютерна обробка оперативних  інформаційних масивів, використання його результатів на рівні окремих  функціональних служб підприємства у виді орієнтованої фрагментарної  інформації.

     Таблиця 2

     Класифікація  видів економічного аналізу[8]

   Висновки     

       Отже, сучасні методи фінансового аналізу дають можливість здійснювати оцінку підприємств, компаній та їхніх філіалів по інтегрованим показникам функціонування. Фінансовий аналіз вивчає економічний стан фірми і відображає ефективність виробничої діяльності, ліквідності та фінансової усталеності підприємств за допомогою системи показників.

     Без фінансового аналізу сьогодні стає неможливими функціонування будь-якого  суб’єкта економічної діяльності, включаючи й тих, що з певних причин не переслідують мету максимізації прибутків.

     Метою фінансового аналізу є оцінка фінансового стану підприємства на підставі виявлених результатів  та подача рекомендацій щодо його поліпшення. Фінансовий стан оцінюється насамперед на основі статей бухгалтерського балансу та додаткам до нього. Задачі фінансового аналізу визначаються інтересами користувачів аналітичним матеріалом, яких насамперед цікавить:

• оцінка фінансових результатів;
• оцінка майнового стану;
• аналіз фінансової усталеності, ліквідності балансу, платоспроможності підприємства;
• дослідження стану та динаміки дебіторської і кредиторської заборгованості;
• аналіз ефективності вкладеного капіталу.

Список  використаних джерел:

1. Бочаров В.В. Фінансовий аналіз Київ - Харків - Мінськ. 2004.

     2. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2007. - 52с.

     3. Коласс Б. Управління фінансовою діяльністю підприємства. М.: Фінанси, 2007 - 576с.

     4.Коробов М. Фінансово-економічний аналіз діяльності  
підприємств. – К.: Знання, 2006.

     5.Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. –  
Київ: Центр навчальної літератури. – 2006. – 224 с.

     6. Литвш Б. М. Фінансовий аналіз: навчальний посібник / Б. М. Ли-твин, М. В. Стельмах. — К. : Хай-Тек Прес, 2008. — 336 с.

     7.Фаріон І.Д., Захарків Т.Д. – Фінансовий аналіз. – Т.,  
2006. – С. 243 – 272.

     8. Шеремет О. О. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. — К.: Кондор, 2009. — 194 с.