Використання фразеологізмів у сучасних ЗМІ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Інститут журналістики

Залікова робота

зі «Стилістики української мови»

на тему

«Використання фразеологізмів у сучасних ЗМІ»

Виконала:

Студентка 3 курсу

Заочного відділення

Леонтьєва Валерія

Київ, 2014

Зміст

1. Фразеологізми та їх види……………………………………………………….3
1. Мовні одиниці з-поміж фразеологізмів (за О. Пономарів, «Стилістика сучасної української мови»)……………………………………………..…5
2. Стилістичне розшарування фразеологізмів.................................................8 
2. Вживання фразеологізмів у мові ЗМІ……………………………………..…...9
1. Фразеологічна форма в сучасних заголовках………………………….…10
2. Фразеологізми в українському публіцистичному тексті…………..…….11

3. Стилістичні помилки, повязані  із вживанням фразеологізмів.........................19

1. Причини помилок у вживанні фразеологізмів…………………………..19
2. Стилістично не виправдана зміна складу фразеологізму…….........…...20
3. Спотворення образного значення фразеологізму……………......……...22
4. Контамінація мовних фразеологізмів………...................…………….….23
4. Список використаної літератури…………………………………….......……24

1. Фразеологізми та їх види

Фразеологізм - це самостійна номінативна одиниця мови, що представляє собою стійке поєднання слів, яке виражає цілісне фразеологічне значення і по функції співвідносна з окремими словами: як і слова, фразеологізми служать найменуваннями предметів, явищ, ознак,  дій і станів, наприклад: чорний день - горе ; збити з пантелику - заплутати; не з боязкого десятка - сміливий; через пень-колоду - сяк-так; з голочки - новий; до душі - подобається і т.д. Так як поєднання за своїм походженням тісно пов'язані з умовами місця і часу, з будь-яким даним випадком, то вони в кожній мові індивідуальні і своєрідні і буквально не перекладаються. Тому вони називаються також ідіомами (від грецького idioma - «особливу властивість»). [Реформатський О.О. Вступ до мовознавства. М., 2002] 

Можливості фразеологізму виходять за рамки мови й сягають кордонів образної логіки. Фразеологічна одиниця не тільки зручна у відтворенні, - вона є частиною асоціативного ряду. Використовуючи їх, носії мови створюють образи, доступні кожному й водночас стислі. Це має особливе значення в роботі засобів масової комунікації, котрі намагаються подати щонайбільше повідомлень на якомога ширшу аудиторію.

До складу фразеології часто включають також прислів'я, приказки, крилаті вирази: правда хороша, а щастя краще; взявся за гуж, не кажи, що не дуж; а Васька слухає та їсть; на зорі туманної юності; Людина - це звучить гордо і ін.. 
Найважливішою властивістю фразеологізмів є їх відтворюваність, тобто здатність даної одиниці до багаторазового вживання для називання одного і того ж факту в різних ситуаціях.

Фразеологізми на відміну від звичайних лексичних одиниць (слів), по-перше, складні за складом, тобто містять кілька елементів, які мають єдине значення. Їх можна замінити одним словом: наприклад,  як-небудь - недбало, кіт наплакав - мало. Фразеологізми, як правило, мають сталість складу (не можна замінити слово на інше). Фразеологізми зазвичай володіють стійкою граматичною формою: наприклад, фразеологізм гріти руки не можна замінити на гріти руку або нагрівати руки.

 
Більшості фразеологізмів властива непроникність структури: не допускається включення до них нових слів. Так, знаючи фразеологізми потупити голову, потупити погляд, не можна сказати «низько потупити голову», «ще нижче потупити сумний погляд». Однак є й такі фразеологізми, які допускають вставку окремих уточнюючих слів: наприклад, розпалювати пристрасті - розпалювати фатальні пристрасті, намилити голову - гарненько намилити голову. У деяких фразеологізмах можливий пропуск одного або декількох компонентів. Наприклад, говорять пройти крізь вогонь і воду, відсікаючи кінець фразеологізму і мідні труби, або випити чашу до дна замість випити гірку чашу до дна. 

Більшість фразеологізмів має стабільний порядок слів. Наприклад, не можна поміняти місцями слова у виразах ні світ ні зоря; битий небитого везе; все тече, все змінюється, хоча зміст, здавалося б, не постраждав, якщо б ми сказали «все змінюється, все тече». У той же час у деяких фразеологізмах можлива зміна порядку слів  (СР: набрати в рот води - в рот води набрати, не залишити каменя на камені - каменя на камені не залишити). Перестановка компонентів зазвичай допускається у фразеологізмах, що складаються з дієслова та залежних від нього іменних форм.

Емоційність фразеології – це здатність фразеологізму не тільки назвати предмет, явище, а й висловити певні почуття та оцінки автора. Оцінність фразеологічних одиниць – якість, похідна від їх емоційного значення. З точки зору оцінковості, фразеологізми можна розділити на дві групи: фразеологізми з позитивною оцінкою і негативною. У першу групу увійдуть фразеологізми з емоційністю схвальною: зірка першої величини, кров з молоком; шанобливї поваги: ​​повстати з попелу, скласти голову; захоплення: лицар без страху і докору, прометеїв вогонь, володар дум. У другу ж групу увійдуть фразеологізми з емоційністю іронічності: джерело премудрості, носити воду решетом; зверхності: канцелярська щур, серпанкові панночка та ін..

Фразеологізми вступають у синонімічні і антонімічні відносини, наприклад: кіт наплакав синонім фразеологізму як кіт наплакав, залишити з носом - обвести навколо пальця - повісити локшину на вуха, одного поля ягоди - два чоботи пара, стріляний горобець - тертий калач. Фразеологізми-антоніми: ні кровинки на обличчі - кров з молоком, кіт наплакав - кури не клюють. 

Фразеологізми, як і звичайні слова, бувають багатозначні. Наприклад валяти дурня означає нічого не робити, байдикувати, а також робити дурниці, вести себе несерйозно. Є фразеологізми, які мають тільки одне значенням. Перш за все це фразеологічні терміни: точка опори, центр ваги, питома вага. У публічній промові вони можуть вживатися також у переносному значенні. 

1. . Мовні одиниці з-поміж фразеологізмів (за О. Пономарів, «Стилістика сучасної української мови»)

На підставі генетичних, структурних, функціональних ознак з-поміж фразеологізмів можна виділити такі мовні одиниці (за О. Пономарів, «Стилістика сучасної української мови»):

Прислів’я – влучний образний вислів, часто ритмічний за будовою, що має повчальний зміст; синтаксично закінчений: як дбаєш, так і маєш; до кого пристанеш, таким  і сам станеш; яке коріння, таке й насіння; не жаль плакати, коли є за чим; радість красить, а печать палить; скрипливе дерево довго живе; друзі пізнаються в біді.

Приказка — образний вислів, нерідко римований, близький до прислів'я, але без повчального змісту (може бути елементом байки або прислів'я): ні до ради, ні до звади; ні пава, ні ґава; шкода, та невигода; кіт наплакав; не мала баба клопоту та купила порося; на городі бузина, а в Києві дядько; ні слуху, ні духу; як рукою зняло; хоч греблю гати; сорока на хвості принесла.

Крилаті вислови — поширені й загальновідомі влучні звороти  мови, джерело яких може бути встановлене. Нетлінний фонд загальнолюдської культури: олімпійський спокій; ахіллесова п'ята; дамоклів меч; злий геній; лукуллівський бенкет; лебедина пісня; випити чашу до дна; притча во язицех; блудний син; нести хрест.

Афоризм (гр. арЬогізтоз «вислів») — узагальнена, закінчена і глибока думка певного автора, висловлена у відточеній, відшліфованій формі. Характерними рисами афоризму є влучність, виразність, несподіваність судження, здатність до самостійного існування: «Тільки той  ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив» (Леся Українка); «Єдина справжня розкіш — це розкіш людського спілкування» (Антуан де Сент-Екзюпері); «Людина, байдужа до рідної мови,— дикун, бо вона байдужа до минулого, сучасного й майбутнього свого народу» (К. Паустовський); «Очі дружби рідко помиляються» (Франсуа-Марі Вольтер).

Сентенція (лат. зепіепііа «думка») — афоризм, що має повчальний зміст, життєве напучення: «Розмірковуй тільки про те, про що поняття твої тобі се дозволяють. Так: не знаючи мови ірокезької, чи можеш ти робити таке  судження з сього предмета, котре не було б необгрунтоване й нерозумне?» (Козьма Прутков); «Не зближуйся з.людьми, в яких надто гнучке сумління» (Ежен Делакруа).

Максима (лат. тахіта [зепіепііа] «основне  правило») — афоризм, у якому в короткій формі виражене певне моральне правило, етичний принцип: «Спокій мудреців — це вміння приховувати свої почуття в глибині серця»;  «Коли хочеш бути щасливим, будь ним» (Козьма Прутков).

Парадокс (гр. рагасіохоз «несподіваний, дивний») — її думка, що різко розходиться з усталеними поглядами і спочатку нібито суперечить здоровому глуздові: «Здорове  тіло — продукт здорового розуму» (Бернард Шоу); «У генії те прекрасне, що він схожий на всіх, а на нього ніхто» (Оноре де Бальзак); «Істинна ціна людини вимірюється калібром її ворогів»; «Математика — це наука, в якій ми не знаємо, про що говоримо і чи правильне те, що ми  говоримо» (жартівлива фраза Бертрана Рассела).

Літературна цитата (від лат. сііо  «наводжу, виголошую») — цитата в художньому творі, що використовується для надання експресії, як засіб створення образності:  
Тож скільки треба в пітьмі днедавній  
Терпіти кару, як злу негоду,  
В убогій книжечці захалявній  
Носить надії свого народу,"  
І сині гори, й дніпрові шати,  
Й садок вишневий, що біля хати.  
Та над століття, над повінь лиха  
Могутній голос говорить стиха:  
— Нічого, брате, я не зрікаюсь,  
Караюсь,   
Мучуся...  
Але не каюсь! (А. Малишко)

Ремінісценція (лат. гешіпізсепііа «спогад») —  відгомін у творі якихось мотивів, образів іншого твору:  
І через те, мабуть, моїй хвилині  
Вже не піднести гордо голови,  
Аж доки час воістину новий  
Мор пишний крин, зросте на Україні. (Є. Плужник)

У цьому вірші є перегук із Шевченковими рядками:  «Радуйся, земле неповитая Квітчастим злаком! Розпустись,  Рожевим крином процвіти!»

2. Стилістичне розшарування фразеологізмів 

Фразеологічні засоби мови, як і лексика, використовуються в різних функціональних стилях і, відповідно, мають те чи інше стилістичне забарвлення. У залежності від вживання в тій чи іншій мовній ситуації виділяють нейтральні, розмовні та книжкові фразеологізми. 

Міжстильові або нейтральні фразеологізми, позбавлені експресивності, зустрічаються у всіх стилях української мови. Наприклад: врешті-решт, час від часу, мати значення, мати на увазі, стримати слово. Нейтральні обороти складають меншу частину фразеології, тому що виконують лише номінативну функцію, не висловлюючи ставлення мовця.

Найбільший стилістичний пласт займає розмовна фразеологія, що володіє яскравим емоційним експресивністю і метафоричністю. Наприклад: нерозлийвода, краєм вуха чути, ведмідь на вухо наступив, пустити козла у город, переливати з пустого в порожнє, сім п'ятниць на тижні, що чудеса в решеті і ін.. Розмовні фразеологізми використовуються переважно в усній формі спілкування, і у художньому мовленні. Розмовної фразеології близька просторічна, більш знижена, що часто містить порушення літературно-мовної норми: вправити мізки, чесати язиком, задирати ніс, гусак лапчастий, показати кузькіну матір і ін.

Наступний стилістичний пласт утворює книжкова фразеологія, яка вживається в книжних стилях, переважно в письмовій мові. У складі книжкової фразеології виділяють наукову: центр тяжіння, щитовидна залоза, періодична система; публіцистичну: люди доброї волі, закон джунглів, на межі війни, камінь спотикання, переговори зайшли в глухий кут; офіційно-ділову: давати показання, платоспроможний попит, залишати бажати кращого , перебувати на рівні, називати речі своїми іменами. Якщо в художній літературі і публіцистиці на перший план висувається образність, емоційність і експресивність фразеологічних зворотів, то в офіційно-діловому стилі використовуються стійкі вирази книжкового характеру або стилістично нейтральні фразеологізми, позбавлені експресивності.

Фразеологія – це засіб мови, а отже, і літератури, і публіцистики. Фразеологізм – не просто стійке сполучення слів, не просто мовний і стилістичний засіб. Фразеологізм – це вислів, у якому завжди є краплинка менталітету нації, її світосприйняття, її культури – її обличчя. Розглянемо фразеологічні одиниці саме в цьому аспекті.

2. Вживання фразеологізмів у мові ЗМІ.

Фразеологія – одна із самих яскравих і дієвих засобів мови. Метафоричність, емоційність, експресивність – всі ці якості фразеологічних одиниць надають мови образність і виразність.

Безсумнівно, особливим життям живуть фразеологізми в текстах засобів масової інформації, особливо в газетах. Не випадково професор Г.О. Винокур вважав, що газетна мова по суті справи наскрізь «фразеологізована», оскільки стандартність, «клішованість» багатьох типово газетних виразів є невід'ємною властивістю цієї мови.

Різні аспекти функціонування фразеології в засобах масової інформації  досліджували Л. Баркова, Л. Жукова, З. Камбарова, О. Кисельов, В. Костомаров, Н. Кохтєв, Г. Солганік, І. Тараба, А. Хмелевський, Л. Шевченко та інші науковці.

Специфіка газетної мови виявляється в тому, що в газеті є заголовки, підзаголовки, рубрики, ліди. В якості заголовка може бути використане одне слово, поєднання слів, пропозиція, декілька пропозицій і, звичайно, фразеологізми. Заголовкові місця в газеті, як вважають багато дослідників, – це сильна, акцентована позиція, бо саме на заголовок в першу чергу звертає увагу читач. При цьому не тільки традиційні, або узуальні (від лат. usus - звичай, звичка) фразеологізми здатні виконувати роль помітних заголовків, але і дотепні, що народилися «на ходу» вислови (квазіфразеологізми), які згодом можуть перетворитися на стійкі мовні освіти. У мові сучасних ЗМІ фразеологізми (як узуальні, так і квазіфразеологізми) з метою посилення виразності й емоційного впливу можуть піддаватися різного роду трансформаціям.

Газетна практика виробила вже певні прийоми подібної видозміни стійких сполучень. Зрозуміло, завдання журналіста – знайти точне, яскраве слово - була б надзвичайно проста, якщо б всі прийоми можна було використовувати механічно. Але не випадково Отто Єсперсен (відомий датський мовознавець) назвав фразеологію «Примхливою і невловимою річчю».

В умовах інформаційного ринку, жорсткої конкуренції, боротьби за читача ЗМІ прагнуть якомога привабливіше «упакувати» свою продукцію, тобто піднести інформацію в найбільш яскравій, характерній формі, що запам'ятовується. Упаковка змісту інформації - це так звана мовна гра, інтелектуальна розминка, що привертає увагу читачів. Для цього при складанні текстів (а особливо, заголовків, лідів) необхідно підбирати яскраві, помітні, дотепні вирази. Це тягне за собою широке використання фразеологічного матеріалу.

2.1. Фразеологічна форма  в сучасних заголовках.

Часто трапляється поширення компонентного складу фразеологічної одиниці. Наприклад, такі заголовки: «Не перегнути б законодавчу палицю», «Піррова перемога уряду», «Економіка наступає на горло вітчизняній пісні», «Вчитися ніколи не пізно, проте краще – своєчасно», «Один у пейджинговому полі - не воїн», «Хто в «Укрнафті» хазяїн?», «Друковане слово податківця - не горобець».

Використовують ЗМІ заміну компонентів. ««Філіп Морріс» довго запрягає, та хутко везе», «Званий аукціонер не ліпший за татарина», «Агент брокеру не товариш», «Сім разів відміряй, щоб один раз придбати», «Проти бартеру всі засоби добрі».

Іноді трапляється скорочення фразеологічної одиниці: «Якщо гора не йде до Магомета...», «Не в свої сани...», «Пусти цапа в капусту...».

Рідше застосовують поєднання кількох фразеологізмів: «Порохова бочка приватизації, або Ведмежа послуга прокуратури», «Що переважить у неділю - здоровий глузд народу чи важка рука олігарха...». У чистому вигляді цей прийом зустрічається нечасто, оскільки, як правило, відбувається поєднання вже змінених (пристосованих до теми) фразеологізмів.

Гумористично обігрують фразеологізми за допомогою часткового їх перетворення. Внаслідок цього з'являються такі заголовки: «Лежачого не б'ють, а добивають», «Хто заплутує «білі нитки», «Мовчання не золото, а привід для судового позову», «Вітер перемін повернув на краще», «Хліб наш насущний. І не тільки він», «Бачить око, та щось із зубом», «Іржа їсть залізо, але не завжди воно їй по зубах», «Ріжуть курку, яка несе золоті яйця», «Українське суднобудування поки що сидить на мілині», «Бензинові непереливки».

Трансформація фразеологізмів допомагає створити сучасний фразеологізм, оригінальний та неповторний, який приверне увагу читача емоційністю та експресією. Крім того, трансформований фразеологічний заголовок у поєднанні з підзаголовками полегшує сприйняття тексту з великою і складною інформаційною масою.

2. Фразеологізми в українському публіцистичному тексті

Сучасний публіцистичний текст – динамічний об’єкт дослідження, який відображає рух мовної системи, а також формуються нові тенденції у розвитку мовної ситуації. Публіцистика гостро реагує на зміни в соціальному, політичному, економічному житті суспільства, на прогрес у науково-технічній галузі, в інформаційно-комунікативній сфері. Одночасно проявляється внутрішня суперечливість мови засобів масової інформації, в якій співіснують такі риси, як динамізм та консервативність, прагнення до якнайбільшої інформативності та забезпечення експресії будь-якими засобами, еталонність і залежність від мовленнєвих пріоритетів соціуму, моди. Зіткнення протилежних тенденцій зумовлює певну стійкість узусу ЗМІ, з одного боку, а з іншого, є могутнім імпульсом у розвитку мови засобів масової інформації. Попри весь консерватизм і традиційність свого ядра, фразеологічний склад у периферійних частинах – найбільш (поряд із лексикою) рухома частина мовного інвентарю. Мова друкованих ЗМІ є одним із найдинамічніших підстилів публіцистичного стилю, всередині якого лексико-фразеологічний рівень об’єктивно засвідчує значну кількість змін за порівняно короткий часовий відрізок.

Спостерігаючи за процесами, які відбуваються у фразеологічному складі сучасної української публіцистики, не можна не помітити в ньому значної питомої ваги просторічних елементів. Власне, просторічність – яскрава риса, яка характеризує сучасний публіцистичний текст.

Деякі культурологи, філософи, мовознавці вважають, що подібні явища є цілком природним процесом циклічного розвитку мови від її аристократизації до демократизації, інші стверджують, що це данина моді на постмодернізм, своєрідна «мовна гра».

Просторічна периферія функціонує у фразеології публіцистики у вигляді семантичних, структурних відхилень від норм літературної мови, які надають текстові зумисної заниженості, фамільярності, іноді – брутальності. Помітна тенденція до «пародійного обігрування освячених традицією жанрових канонів та іронічного висміювання поважних мотивів». Це своєрідна стилізація під мову середовища, яке не володіє літературною мовою, або «мовна гра» адресанта та адресата мовленнєвої комунікації. Проблему інтертекстуальності – «іронічний, пародійний, театралізований смисл», момент гри в тексті розглядав ще Ю.Лотман. Використання «лапок» має в публіцистичному тексті особливе прагматичне навантаження. Відбувається не тільки зміна меж стилів – відбувається змішування стилів. Лапки відображають зміну в смислах і взагалі в культурних парадигмах сучасної комунікації.

У просторічних фразеологізмах засвідчено:

1. Власне просторічні фразеологізми активно входять в узус засобів масової інформації: Спочатку купу паперів придумали, за які треба віддавати шалені гроші… («Україна Молода»); …податкові зміни здатні повністю знищити такі галузі, як сільське господарство, харчова промисловість, книгодрукування, аптечна справа, «накрутити» ціни на житло… («Україна Молода»); …мені не подобається, коли партія влади, використовуючи абсолютно неконкурентні ресурси, забиває місця в парламенті… («Україна Молода»); На перший погляд, вона [ситуація] нагадує запорізьку (ті ж дострокові вибори мера), але лише на перший. Якщо ж придивитися – суцільний дурдом «Веселка» («Події і коментарі»).
2. Суржикові елементи: Бо ж той Петкун виглядає зайвим елементом і «найслабшим звєном» («Події і коментарі»); Щоб усілякі нетверезі доброзичливці не закидали, що у вас, мовляв, ще досі «ні в одном глазу»…(тверезий) («Події і коментарі»); Але поки що проєвропейська стратегія залишається в тіні «руской рулєткі», якою залюбки забавляються на Банковій («Події і коментарі»). + це назва статті «Руская рулетка»; Із чітким визначенням, ху є ху (пишеться і вимовляється окремо), й усіма домовленостями, які зідси витікають (грубо – фонічне співзвуччя) («Події і коментарі»); Звідси, зокрема, спроба М.Ганнеке провести терапію насильства, позбавивши глядача хеппі енду («КіноТеатр»); Саспенс, як наркотик, відлучає від інших надбань культури, а незмінний «хепі енд» обіцяє наслідувачам розкішне, безтурботне життя («КіноТеатр»).

3) Проникнення великої кількості професійних та молодіжних жаргонізмів у фразеологічну систему: Автори «музичних перфомансів» вешталися тусовкою, бо «мендельсон йшов у запису», тобто, як би сказали у поп-середовищі, «під фанеру» («Події і коментарі»); Народ «відривався» за повною програмою до самого заходу сонця («Події і коментарі»); Швидкоплинне нездужання мине, а натомість ви отримаєте оцінку на шару («Події і коментарі»); Проте, смуток, сором і біль трохи розвіялися наступного дня, коли стало відомо, що я даремно «розкатала губу», увірувавши в якусь ексклюзивність, – насправді президентське вітання потрапило у кожну поштову скриньку («Події і коментарі»); кримінального арго: Як правило, чоловіки, які опинилися у неоднозначній ситуації, в міліцію не заявляють. Це й дозволяяє шахраям вдало «рубати капусту» на «амурному» фронті («Події і коментарі»); В перекладі на людську мову це означає, що ми погані, бо через наші дії американці невдовзі розучаться «капусту» косити («заробляти гроші») («Події і коментарі»); Тільки от підприємцям на сьогодні дешевше купити імпортний фільм і спокійно «стригти купони», аніж вкладати гроші у зйомки шедевра… («Події і коментарі»); З листопада того ж року всі 5 українських заводів-виробників дисків постійно перевіряли на «вошивість»… («Події і коментарі»).

Яскравий експресивний і прагматичний потенціал жаргонізмів динамізує сучасну комунікацію і всю мовну систему в цілому. Причому ця динамізація пов’язана з факторами, які як поновлюють, так і руйнують її.

4) Обсценні фразеологізми (евфемінізовані обсценізми). Загальну тенденцію до «варваризації» (зниження) мови помітив ще Б.Ларін у 1931 році, В.Г.Костомаров назвав це явище «мовним розкріпаченням». Підкреслений «антиестетизм мови» дозволяє журналістам використовувати табуйовані, іноді «недруковані» одиниці, пов’язані з фізіологічними потребами людини, матюки, лайки тощо: За умов, коли більшість українців є противниками війни в Іраку, голосувати за відправлення на Близький Схід вояків батальйону радіохімічного захисту – здавалося би, те саме , що сходити проти вітру / ФСУМ – до вітру – в туалет, с. 133; синоніми: плюнути проти вітру, плюнути в криницю…) («Події і коментарі»); До речі, уважні спостерігачі нещодавно раптом помітили,що, маючи нібито власне телебачення (Інтер), есдеки “велику нужду” стали справляти на іншому загальнонаціональному каналі («Події і коментарі»); Реформа по-маленькому заголовок у «Події і коментарі» – про конституційну реформу суду. Підзаголовок – Мала судова потреба.

Посилений інтерес до виразових та оцінних можливостей мови приводить до того, що просторіччя вводиться в текст для досягнення особливих стилістичних та смислових цілей висловлювання.

Поява великої кількості нових понять у зв’язку з розвитком технічних засобів, у змінених соціально-політичних умовах зумовлює потребу номінації та образної оцінки явищ дійсності, характерних для нової епохи та появу власне нових фразеологізмів: Звісно, після «чорного вівторка» 11.09.2001р. по всій території США були вжиті безпрецедентні заходи безпеки («Події і коментарі»); …Сполучені Штати залишилися, і вже не прості хулігани, а фанатики-терористи протаранили пасажирськими «Боїнгами» хмарочоси WTC у «чорний вівторок» («Події і коментарі»); Зрештою, як не згадати «чуму ХХ століття» – СНІД? («Події і коментарі»); Чума ХХІ століття – заголовок статті про атипову легеневу пневмонію SARS («Події і коментарі»). 31 грудня…починає працювати гаряча телефонна лінія… («Україна Молода»). Брудні гроші – брудні люди – брудне телебачення. Це дуже просто («КіноТеатр»); Гаряча точка; Гаряча тема – рубрики «Україна Молода»; Все ближче той час Х, коли Євросоюз розростеться до кордонів України… («Україна Молода») тощо.

Спостерігаємо активне створення афоризмів, пов’язаних з конкретною особою чи подією, використання так званих «фраз дня», які проходять перевірку на життєздатність у текстах ЗМІ.

Близькими до просторічно-розмовних фразеологічних одиниць є субстандартні мовні утворення. Це прагматично задані відхилення від норми літературної мови, які зумовлені ситуацією. Різновидами подібних субстандартних мовних одиниць є оказіоналізми, авторські утворення, які мають потужний експресивний заряд і являють собою, як правило, фразеологізми  «одноразового використання».

Фразеологізми як експресивні одиниці, підпорядковуючись у контексті авторським модифікаціям, набувають комбінованої, додаткової експресивності. У сучасній лінгвістиці трансформації розглядаються як фундаментальна властивість мови, яскравий вияв еволюції мови. До трансформаційних процесів у фразеологізмах залучені як інтралінгвістичні (еволюційні) фактори, так і екстралінгвістичні – посилення ролі автора-творця у тексті, або індивідуалізація тексту.

Трансформації ФО, зафіксовані в текстах друкованих ЗМІ, відбуваються у кількох напрямках:

1. семантичні трансформації або зміна значення традиційного фразеологізму (структура ФО залишається незмінною): Йдеться про підприємства, що вже давно мають своїх власників, але через прибутковість стали привабливими для потужних фінансових груп, котрі накинули на «братів менших» око («Події і коментарі») - брати менші – мова йде про тварин, а тут – про менші за розміром та капіталом підприємства; Втім, перший млинець вийшов вдалим, принаймні сміялися в народі з того пам’ятника не дуже («Події і коментарі»)– перший млинець глевкий – вживається на позначення чогось такого, що роблять вперше і невдало, тут – щось зроблено вперше (про пам’ятник С.Бубці у Донецьку) і з дуже великою натяжкою вдало, з маркером «іронічно»; При затвердженні Януковича главою уряду обійшлося без опозиціонерів – правда, Ющенку довелося забрати у своїх депутатів картки для голосування: щоб ніхто не скакнув у гречку («Події і коментарі») – скакати в гречку – зраджувати дружині або чоловікові, чи мати нешлюбні зв’язки, тут – зраджувати інтересам блоку «Наша Україна» та подібні фразеологізми;
2. структурні модифікації: * лексична субституція - заміна компонента фразеологізмів (значення при цьому залишається незмінним, але набуває додаткової експресивності): Я розумію, звідки ноги ростуть («Події і коментарі») – звідки руки ростуть – що є причиною чогось; Єдине нововведення Піскуна, це публічне озвучення заяв, тоді як у цій справі ще «кінь не валявся» («Події і коментарі») – і кіт не валявся – нічого не робиться; Справа складна: захищати підозрюваного чи навпаки навісити на нього усіх слонів (навісити усіх собак – інтенсивність – слон більший за собаку) («Події і коментарі»). Отак, одним фоліантом двох зайців можна прибити («Події і коментарі») - убивати двох зайців (одним махом) домагатися одночасного здійснення двох різних справ; та подібні фразеологізми (великий поділ нафтового пирога, залізна Юля; ні повзком, ні галопом…); * семантичне нарощування або розширення значення за рахунок залучення ад’єктивів. У трансформованій моделі змінюється лексико-граматичний склад, і значення всього фразеологізму стає іншим: Для відродження галузі [кіно] потрібно небагато: ентузіазм населення і первинні внески. А далі все піде як по вершковому маслу («Події і коментарі»); Слід зауважити, що прем’єр [В.Янукович] – важковаговик, йому буде надто непросто добратися крізь терни до темно-синіх європейських зірок; Тому єврозірки Януковича світять, але поки що не гріють («Події і коментарі»); […] незважаючи на свій досить юний вік, уже знає, почім фунт акторського хліба […] (почім фунт хліба) («Україна Молода»); Каша (біла і ду-у-уже гірка) заварилася; коли у червні 2000 року добрий американський президент Білл Клінтон завітав до Києва […](«Події і коментарі») тут наявне залучення фонологічних засобів (емфатичний наголос) (йдеться про боротьбу з аудіо- та відеопіратством) та ін. * семантизація фразеологізмів або прийом реалізації одного з компонентів у вільному значенні: Потрібно не лише «фільтрувати базар», але й фільтрувати розмови, коментарі, уміти протиставляти потоку негативної інформації свій контрпотік («Події і коментарі»); * усічення фразеологізмів: Десятка з два найкращих людей міста [Черкаси] почали спати і бачити себе у мерському кріслі (спати і в сні бачити – “дуже бажати, хотіти чого-небудь, мріяти про здійснення чогось” («Події і коментарі»); Перші допитувані не вигадали нічого іншого, як вішати локшину, але робили це досить непереконливо (вішати локшину на вуха) («Події і коментарі»);
3. цитація або квазіцитація та алюзійне цитування, які є атрибутом мовної гри адресата-адресанта тексту, про що свідчить аналіз заголовків та рубрик статей. Особливий і розповсюджений у наш час вид перетворень фразеологізмів стосується висловів епохи соціалізму, які набувають іронічного звучання: «Сухий закон» для столиці або Спроба міської влади “загнати” алкоголь у стаціонарні магазини (заголовок – «Україна Молода»); А зараз лєпота – хто був ніким, той став усім (про художників поп-арту) («Події і коментарі»); Перед Черкасами замерехтів привид нових виборів (привид комунізму) («Події і коментарі»); Привид бродить по країні. Привид єдиного кандидата (заголовок статті Н.Тимошенко у «Події і Коментарі»).