Вища рада юстиції України: порядок формування, склад, основні функції та повноваження

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ                                  

РЕФЕРАТ на тему:

“Вища рада юстиції України: порядок формування,  склад, основні функції та повноваження ”

Виконала студентка 432                        групи

Факультет психології, історії та соціології

Бондар Марина

                                    Херсон-2014 
                                             Зміст

1.Вступ

2.Місце Вищої ради юстиції в системі органів державної влади

3.Склад та порядок формування колегіального державного органу спеціальної компетенції.

4.Основні функції та повноваження нового конституційного органу – Вищої ради юстиції.

5. Висновки

6. Список використаних джерел

ВСТУП

Досліджуючи питання організанійно-правових форм діяльності державних органів, вчені-адміністративісти часто залишають поза увагою організаційно-правові форми діяльності органів, які мають спеціальну компетенцію. В першу чергу це пов'язано із зосередженням основного предмета дослідження адміністративного права і теорії управління на виконавчій гілці влади, тому питання внутрішнього управління всередині інших державних органів не часто стають предметом дослідження вчених. Така розстановка пріоритетів не завжди відповідає сучасній дійсності, адже поза увагою залишаються процеси управління в законодавчій і судовій системах. До останніх, зокрема, належить державне управління, яке здійснює Вища рада юстиції.

За визначенням, Вища рада юстиції є державним органом спеціальної компетенції, який здійснює державне управління у сфері формування судового корпусу і підтримки його на високому професійному рівні, а також контролю за працівниками прокуратури і органами, що здійснюють внутрішнє управління судовим і прокурорським корпусом. В юридичній науці не досліджувалися питання організаційно-правових форм діяльності цього державного органу з точки зору теорії управління і предмета адміністративного права.

На зразок Вищої ради юстиції в інших країнах, зокрема у Франції, Італії, Португалії, Румунії, Колумбії, Алжирі та низці інших країн, наявний аналогічний орган. Вища рада магістратури (так її називають у більшості західних країн) — це особливий орган державної влади, основне завдання якого — добір кандидатур їм посади суддів і прокурорів, а також здійснення дисциплінарної функції щодо суддів. Переважно у Вищій раді магістратури головує президент держави. Членів цієї ради призначає президент реї публіки (Франція, Алжир), обирають палатами парламенту (Румунія) або визначають іншим способом. Наприклад, у Італії дії третини членів Ради обирає сам суддівський корпус, одну третину – парламент, а перший голова й генеральний прокурор касаційного суду входять до ради за посадою.

Отже, актуальність теми нашої роботи полягає в тому, що за результатами опрацювання наявної на сьогодні доступної інформаційно-джерельної бази була здійснена спроба узагальнити погляди різних дослідників даної проблеми, які можна сміливо використовувати в сучасній політичній ситуації. Адже сьогодні проблема діяльності Вищої ради юстиції не є вичерпною та повністю вирішеною, особливо, коли керівні кола займаються «перетягуванням канату» та дискусіями першого впливу на підзвітні їм органи.

Мета роботи: прослідкувати історію створення, розвитку та діяльності Вищої ради юстиції, її склад, порядок формування, та дослідити основні риси функцій та повноважень ради у відповідності до інших державних органів влади України та світу.

Об’єктом дослідження є судова, правоохоронна та правозахисна діяльність державних органів влади.

Предметом даної роботи є сама Вища рада юстиції з її складом, функціями та повноваженнями.

Головні завдання роботи можна виділити такі:

• показати та обґрунтувати створення та діяльність Вищої ради юстиції;
• проаналізувати її склад та порядок формування;
•      показати роль функцій та повноважень ради у системі державних                                     органів влади.

У першому розділі говориться про статус Вищої ради юстиції та її місце в системі органів державної влади. Наводяться приклади інших країн світу з досвідом роботи у даній сфері. Також було звернено увагу на дискусії з приводу компетенції та підзвітності ради.

У другому та третьому розділах ведеться мова та робиться аналіз власне складу ради та порядку її формування, а також функцій та повноважень.

З нашої точки зору, вивчення організації роботи, складу ради та її повноваження має особливу актуальність у зв’язку із процесами, що відбуваються в сучасному світі. Тому поле наукових досліджень з даних питань ще дуже об’ємне і його треба досліджувати та аналізувати більш детальніше.

МІСЦЕ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ В СИСТЕМІ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

На шляху розбудови демократичних засад існування громадянського суспільства Україна має неухильно дотримуватися світових та безпосередньо європейських стандартів. Розвиток і становлення суверенної та незалежної держави неможливий без розвитку системи національного права, місцевого самоврядування, формування демократичних державних інституцій.

Після набуття державного суверенітету в Україні розпочався поступовий процес реформування правової системи та приведення її у відповідність до європейських стандартів [15;с.4]. Узявши курс на розвиток демократії, Україна проголосила принципи поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, закріпивши це у ст.6 Конституції. Такий принцип демократичної держави був обґрунтований ще в 1748р. Ш.Монтеск'є, який виділяє ці три гілки влади, що діють у межах закону і перебувають у стані рівноваги. Інституції трьох гілок влади запроваджені і в Українській державі.

У рамках державно-правової реформи в Україні здійснюється судово-правова [3;с.37]. Особлива увага нині приділяється розвитку судової гілки влади, яка перебуває у стані реформування [6;с.6]. Проведення останньої передбачає реформування судової системи, органів розслідування, прокуратури, юстиції [3;с.37].

Вирішення проблеми створення авторитетної судової системи — питання не одного дня, але її ми повинні вирішувати спільно, у взаємодії відповідно до своєї компетенції [11;с.6]. Для розв'язання кадрових проблем  здійснення  правосуддя  в Україні створено спеціальний конституційний орган — Вищу раду юстиції [4;с.3]. Основне призначення та головне завдання Вищої ради юстиції — формування високопрофесійного суддівського корпусу. Рада покликана не тільки забезпечити добір кандидатів на посади суддів на якісно новому рівні, а й бути, відповідно до своєї компетенції, гарантом незалежності суддів при здійсненні правосуддя [11;с.6]. Виступаючи на ІV з'їзді суддів України Президент України Л. Кучма справедливо зазначив: “Незалежність судової гілки влади не може і не повинна призвести до перетворення її у відокремлену, замкнену корпорацію, що не визнає ні законодавчої, ні виконавчої влади. Державна влада у нас одна. І судова гілка, як і обидві інші — органічні та невід'ємні її складові, тому зобов'язані діяти у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів, доповнюючи і підкріплюючи одна одну” [11;с.6]. Краще, мабуть, висловився щодо цього голова Комісії, яка займалася розробкою законопроекту, — Володимир Стретович: “Вища рада юстиції необхідна для того, щоб угамувати запал корпоративності судової системи. Адже в її функціях перебуває не тільки представлення щодо призначення суддів, а й накладання в разі необхідності дисциплінарних заходів на суддів і прокурорів”.У цій конституційній системі координат призначення  на посади суддів та звільнення їх з посад Вища рада юстиції є важливою ланкою процесу формування суддівського корпусу на демократичних засадах і забезпечення незалежності суддів… Вища рада юстиції — єдиний орган, якому Конституцією України надано право відкривати дисциплінарне провадження щодо Голови, заступників Голови, суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів [4;с.3]. Але, всупереч Конституції, Закон України “Про Вищу раду юстиції” не надає права цьому органу на внесення до Верховної Ради подання про обрання суддів безстроково, поряд з цим до її повноважень належить внесення подань до парламенту про звільнення судді з посади, а Президенту України — про перше призначення на посаду судді та про звільнення з посади. Підґрунтям для обмеження повноважень Вищої ради юстиції у формуванні суддівського корпусу є неузгодженість понять “перше призначення”, “призначення” та “обрання”, які вжито у Конституції України щодо формування суддівського корпусу. А найголовніше — різне їх розуміння під час застосування [15;с.4]. Головне призначення Вищої ради юстиції — разом з іншими державними інститутами формувати високопрофесійний суддівський корпус, здатний кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі.

Останнім часом в аспекті теоретичних спорів щодо системи судоустрою України все частіше постає питання статусу і повноважень Вищої ради юстиції. Зокрема, виникають дискусії щодо статусу Вищої ради юстиції як органу державної влади чи державного органу. Так, доктор юридичних наук, професор В. Б. Авер'янов вважає, що для таких інституцій, як Вища рада юстиції, здійснення державного управління обмежується суто внутрішньоорганізаційними межами, оскільки має допоміжне значення щодо їх основних завдань і функцій. На думку професора В. В. Молдована, Вища рада юстиції є певною мірою контрольно-наглядовим органом у судовій системі. Такого ж погляду дотримується кандидат юридичних наук І. В. Назаров, який визначає Вищу раду юстиції контролюючим державним органом. Професор А.О. Селіванов при визначенні статусу Вищої ради юстиції виокремлює свою позицію та акцентує увагу на конституційно-правовій природі цього органу в системі державних органів [10;с.26]. Питання правового статусу цього конституційного органу, його місця в системі державної влади та деякі аспекти організації і функціонування висвітлювалися С.Василюком, В.Долежаном, С.Ківаловим, М.Мельником, В.Погорілком, А.Селівановим, В.Шишкіним та ін.

Науково-теоретичною базою дослідження питання організації і діяльності державних органів є праці В.Авер'янова, В.Лазарєва, Д.Бахраха, Г.Атаманчука, Л.Юзькова, Ю.Тихомирова, М.Александрова, Е.Агєєвої, С.Кувакіна, А.Стрижака та ін., а що стосується Вищої ради юстиції — дослідження І.Назарова. Так, на думку професора В.Лазарєва, форми діяльності є структурним елементом правового статусу державного органу. Вони характеризуються здійсненням юридично значимих дій у чітко регламентованому законом порядку. Вчений зазначає, що форми діяльності певного органу зумовлюються природою суб'єкта державної влади і його компетенцією щодо здійснення відповідного обсягу державно-владних повноважень [8;с.93].

При формуванні Вищої ради юстиції України враховано правовий досвід інших країн: Франції, Італії, Німеччини, Іспанії, де до складу аналогічного органу обов'язково входять представники різних гілок влади та суспільства. Головою Вищої ради магістратури Франції є Президент Республіки, Міністр юстиції — заступником голови (ст.65 Конституції Французької Республіки). Вища рада магістратури Італії формується на третину парламентом з професорів юридичних університетів та з адвокатів з 15-річним досвідом, а інша — на конкурсній основі (ст.104 Конституції Італійської Республіки). У Іспанії членів Генеральної ради судової влади призначає король за поданням органів законодавчої влади (Сенату і Палати депутатів) з адвокатів та юристів — 8 членів, а з числа магістратів і судів — 12 членів (ст.122.3 Конституції Іспанії). Вища рада юстиції України є своєрідним унікальним органом, який не повторює за суттю свого існування будь-який аналогічний орган у інших країнах як за повноваженнями, так і за сферою охоплення різних юридичних кіл [7;с.18]. Члени Вищої ради юстиції України вивчали досвід роботи вищих рад юстицій і магістратур під час офіційних візитів до Польщі і Угорщини, знайомилися з принципами формування суддівського корпусу у Великій Британії, Німеччині, Іспанії, Португалії, Сирії та Лівані. У рамках Спільної програми Європейської Комісії та Ради Європи проведено два міжнародних семінари з питань функціонування вищих рад юстицій [14;с.3].

Вища рада юстиції — конституційний незалежний орган, який не належить до жодної з гілок державної влади згідно зі статтею 6 Конституції України. Вона забезпечує діяльність з формування висококваліфікованого суддівського корпусу та прийняття рішень про порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності та їх дисциплінарної відповідальності. Функціонально ж цей орган пов'язаний з усіма гілками влади [16;с.71].

Загальний правовий статус Вищої ради юстиції України визначений ст. 131 розділу VIII “Правосуддя” Конституції України, а повноваження Ради поширюються на суддів і прокурорів, а тому логічним є наближення статусу Вищої ради юстиції України до судової гілки влади. Проте в Законі України “Про судоустрій України” не йдеться про правовий статус Вищої ради юстиції, а Закон України “Про Вищу раду юстиції” чітко не визначає місця Ради в системі гілок влади і надає лише загальне уявлення щодо її функціональних повноважень [10;с.27]. Так, відповідно до ч.2 ст.1 Закону України “Про Вищу раду юстиції”: “Вища рада юстиції України є колегіальним незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність” [12;ст.120]. Для нашої держави це цілком новий інститут, який було запропоновано у вигляді додаткової статті проекту Конституції (1996 р.) за декілька місяців до її прийняття. Зарубіжний досвід діяльності подібних органів ні парламентаріями, ні вітчизняними науковцями не вивчався, науковій публікацій щодо його статусу, призначення та ролі в забезпеченні не тільки незалежності судової влади, а й дотримання суддями присяги не було [13;с.5].

Рада — це представницький, радний державний орган, побудований на підставі об'єднання юридично освічених осіб, які є представниками інтересів різних юридичних кіл, з метою безпосередньої участі у формуванні та підтриманні на відповідному рівні високопрофесійного суддівського корпусу України.

Багато в чому сутність діяльності Вищої ради юстиції серед державних органів України полягає в доповненні системи “стримувань і противаг”, що існує в будь-якому демократичному суспільстві. Вища рада юстиції здійснює функцію своєрідного опосередкованого правового впливу на суддівську гілку влади з боку законодавчої та виконавчої влади через представників, членів ради, завдяки чому досягається корисний для громадянського суспільства баланс [10;с.28-29]. Ні Президент, ні Верховна Рада України не можуть прийняти відповідні рішення без наявності подання Вищої роди юстиції [9;с.87].

Цікава сама природа такого органу, як ВРЮ. З одного боку – це конституційний орган з належною компетенцією, яка визначається ст.131 Основного закону, так і в спеціальному Законі “Про Вищу раду юстиції”. З іншого – у жодному із правових актів він не названий державним органом [6;с.6] За чинним законодавством Вища рада юстиції є самостійним державним органом у системі органів державної влади України, який працює на постійній основі, і в цьому принципова різниця порівняно зі статусом кваліфікаційних комісій, які, відповідно до статей 73, 74 Закону України “Про судоустрій України” є постійно діючим органом у системі судоустрою України [10;с.27-28]. ВРЮ – державний орган, що є юридичною особою, в складі якого функціонує апарат, який складається з державних службовців. І керівник цього органу, й інші посадові особи займають посади відповідно встановленому порядку вступу на державну службу, працювати у ВРЮ на постійній основі, з відповідними обмеженнями стосовно занять іншими видами діяльності та роботи за сумісництвом. В іншому випадку вони не можуть мати повноважень щодо здійснення організаційно-розпорядчих функцій.

Днем створення ВРЮ є 15 січня 1998 року, коли Верховна Рада України прийняла Закон України “Про Вищу раду юстиції”, але члени ВРЮ та працівники Секретаріату ВРЮ своїм святом вважають 31 березня, бо саме цього дня 1998 року ВРЮ розпочала свою діяльність [2;с.6]. Організаційно-правові форми діяльності щодо забезпечення процесу формування корпусу суддів є основними для Вищої ради юстиції. Проте Раді, як і будь-якій іншій організації, притаманно здійснення й внутрішньої організаційної діяльності. Організаційна робота — це специфічна форма управлінської діяльності, яка безперервно опосередковує процес практичного виконання функцій управління, має на меті підтримання власної структури певної соціальної системи та не потребує вчинення юридично значимих дій заздалегідь визначеного виду.

Тлумачний словник В.Даля виражає організацію роботи як дії щодо устрою, складання, створення. В юридичній науці під організацією роботи розуміють вибір форм і методів, необхідних для досягнення мети найвигіднішим шляхом, послідовне здійснення керівництва й управління.

Отже, як і будь-який державний орган, Вища рада юстиції здійснює свою діяльність у певних організаційно-правових формах з дотриманням відповідних принципів [8;с.93-94].

Сучасний розвиток українського суспільства потребує не ізольованості, а відкритості, тому Вища рада юстиції йде шляхом встановлення міжнародних зв'язків з метою використання теоретичних та практичних здобутків інших країн світу в царині забезпечення незалежності судової влади та формуванні високопрофесійного судового корпусу.

Опираючись на досвід роботи, можна стверджувати, що Вища рада юстиції є важливою і необхідною ланкою механізму демократичного суспільства забезпечення відбору кандидатів на посади суддів на якісно новому рівні. У той же час це інструмент руйнування елементів корпоративності при вирішенні питань формування суддівського корпусу. Отже, Вища рада юстиції є конституційним, адміністративним, самоврядним, незалежним та колегіальним державним органом управління, спеціальна юрисдикція якого реалізується у сфері організації, формування і підтримки на високому рівні професійного суддівського корпусу, а також дисциплінарної відповідальності прокурорів.

СКЛАД ТА ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ КОЛЕГІАЛЬНОГО ДЕРЖАВНОГО ОРГАНУ СПЕЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

Важливим кроком на шляху здійснення судово-правової реформи, побудови сучасної судової системи, забезпечення функціонування незалежної судової влади, є створення в Україні конституційного органу держави – Вищої ради юстиції. 
        Основне її призначення – це разом з іншими державними інститутами формувати високопрофесійний суддівський корпус, здатний кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі. 
        За своїм статусом Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, а за порядком утворення та діяльності – демократичним [1; с.1]. Кожний з державних органів утворюється у відповідності з притаманною лише йому процедурою та залежно від власного правового статусу, здійснюючи властиві тільки для нього завдання та функції, що делеговані державою. Для здійснення зазначених завдань та функцій держава наділяє державні органи державно-владними повноваженнями, які закріплюються в нормативних актах. За допомогою цих повноважень визначаються конкретні сфери суспільних відносин, у межах яких вони вправі реалізовувати надані їм права, приймати відповідні акти, що є обов'язковими до виконання підпорядкованими органами, службовими особами і громадянами, а також здійснювати контроль за їх виконанням. Державно-владні повноваження, що закріплюються у компетенції відповідних державних органів, визначаються на підставі встановлених законом чи іншим правовим актом предметів відання, прав і обов'язків, необхідних для виконання їхньої діяльності. Конституційний склад Вищої ради юстиції — 20 членів. Враховуючи специфічні повноваження та завдання Ради, вона формується не тільки трьома гілками влади — законодавчою, виконавчою та судовою, а й прокурорською системою та інститутами громадянського суспільства — адвокатурою, навчальними і науковими юридичними колами [14; с.2].

До Вищої ради юстиції України відповідно до ст. 5 Закону “Про Вищу раду юстиції”: “Верховна Рада України, Президент, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають по три члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох членів. До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, міністр юстиції, Генеральний прокурор України” [12; с.121]. Таким чином, Вища рада юстиції є тим органом, який включає до свого складу не тільки представників різних гілок влади, а й юридично освічених осіб, адвокатів, науковців, тобто представників громадськості. І це є визначальним при розумінні статусу Вищої ради юстиції у системі гілок влади. Рада — це представницький, радний державний орган, побудований на підставі об'єднання юридично освічених осіб, які є представниками інтересів різних юридичних кіл, з метою безпосередньої участі у формуванні та підтриманні на відповідному рівні високопрофесійного суддівського корпусу України [7;с.18].

На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший 35 років і не старший 65 років, який проживає в Україні не менше 10 останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше 10 років (ст.6 Закону) [19;с.1]. Що стосується нижньої вікової межі (35 років), то вона обумовлена необхідністю забезпечити відповідний життєвий і професійний досвід, який би дозволив члену ВРЮ належним чином виконувати свої повноваження. Адже мова йде фактично про можливості здійснювати правову оцінку діяльності суду. У цьому розумінні ВРЮ є “судом над судом”. Очевидно, що якщо порівнювати професійний рівень 35-річного юриста із професійним рівнем 25-річного, то рівень першого, враховуючи досвід роботи, застосування норм права безумовно вищий.

Члени Вищої ради юстиції призначаються парламентом України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Президент України видає указ про призначення членів Вищої ради юстиції. Закон “Про Вищу раду юстиції” детально регламентує порядок висування кандидатур на посади її членів від з'їзду суддів України, з'їзду адвокатів, з'їзду представників вищих юридичних навчальних закладів та наукових установ (ст.ст. 8-13 Закону). Висування кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції і голосування на всеукраїнській конференції працівників прокуратури здійснюється в порядку, передбаченому ст.13 Закону “Про Вищу раду юстиції”. Всі ці з'їзди і всеукраїнська конференція працівників прокуратури з метою призначення членів Вищої ради юстиції повинні проводитись не пізніше ніж за один місяць до закінчення повноважень відповідних її членів [19; с.1].

Враховуючи особливе значення цього конституційного органу для ефективного функціонування судової гілки влади, порядок його формування повинен мати чітке законодавче закріплення та дотримуватися усіма суб'єктами, які беруть участь в обранні (призначенні) членів Вищої ради юстиції. На сьогодні це питання потребує особливої уваги, оскільки на практиці з'явилися прецеденти дострокового припинення повноважень членів Вищої ради юстиції, що вимагає правового аналізу. Що ж стосується причин, через які члени Вищої ради юстиції від парламенту важко обираються, то Олексій Ющик відповідає на це питання достатньо відверто: “Справа в тому, що членами ВРЮ хочуть стати в більшості своїй народні депутати, а через політичну неструктурованість парламенту депутати депутатів обирають будь-куди з дуже не великим бажанням, дуже яскраво ми це побачили на зразку обрання членів Конституційного Суду”.

Незалежність суддів може бути забезпечена Вищою радою лише за умови, що на її членів не буде тиску з боку політичної влади. І Конституція України, і Закон України “Про Вищу раду юстиції” певною мірою встановлюють такий захист. Зокрема, за ч.3 ст.6 Закону вплив у будь-який спосіб на членів Ради юстиції забороняється. Необхідно лише виконувати ці норми.

Закон України “Про державну службу” чітко дає поняття суб'єктів — службових осіб, дія чи бездіяльність яких може бути оскаржена у суді. Так, згідно зі ст. 2 Закону “Посада — це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень”. Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій. Згідно зі ст. 19 Закону України “Про Вишу раду юстиції” посадовими особами Вищої ради юстиції є Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, які працюють на постійній основі. Інші члени Вищої ради юстиції здійснюють повноваження на громадських засадах і не є посадовими особами цього органу, тобто не працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі, на них не покладено визначене коло службових повноважень, вони не виконують організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій у Вищій раді юстиції [9;с.89-90].

Член Ради, крім повноважень, визначених Законом України “Про Вищу раду юстиції”, має право: вести особистий прийом громадян; брати участь у засіданні секції, до складу якої він не входить, без права голосування; вносити пропозиції щодо удосконалення роботи Ради, її секретаріату; за згодою Голови Ради залучати працівників структурних підрозділів секретаріату для підготовки питань, що виносяться на розгляд Ради; вносити пропозиції щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників структурних підрозділів секретаріату; відмовитися від проведення перевірки пропозиції якщо він прямо чи побічно перебуває у стосунках з суддею, стосовно якого повинна здійснюватись перевірка, або причетний до справ, у розгляді яких брав участь цей суддя чи які суд під його головуванням розглядає у даний час; ініціювати скликання засідання Ради з розгляду питань, що належать до її повноважень, в порядку, передбаченому пунктом 2 §2.1. Регламенту;здійснювати інші повноваження відповідно до Регламенту Вищої ради юстиції.

Повноваження члена Вищої ради юстиції припиняється у разі: закінчення терміну, на який його призначено; набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду; втрати ним громадянства України; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; визнання його судом недієздатним або обмежено дієздатним; подання ним за власним бажанням заяви про припинення повноважень; неможливості виконувати свої обов'язки за станом здоров'я за наявності медичного висновку, підтвердженого судом; порушення присяги або скоєння аморального вчинку; його смерті. Особи, що входять до Вищої ради юстиції за посадою, вибувають з її складу з дня звільнення з посади.

У Вищій раді юстиції утворюються секції: з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад; дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

Координує роботу Вищої ради юстиції голова, а за його відсутності — його заступник [19; с.1].

Чи може бути головою ВРЮ народний депутат України? Ст.8 Закону “Про Вищу раду юстиції” не має заперечень з цього приводу. Пропозиції щодо кандидатур на посаду членів ВРЮ вносяться депутатськими групами і фракціями. Більше того, ч.3 ст. 19 цього Закону зазначає, що народні депутати України на час виконання обов'язків членів ВРЮ не залучаються до роботи у цьому органі. Таким чином, у Законі є допущення, що членом ВРЮ може бути народний депутат України. Члени ВРЮ є рівними у своїх правах. Відповідно до ч.2 ст.20 Закону “Про Вищу раду юстиції” всі вони, крім тих, хто входить до її складу за посадою, тобто Голови Верховного Суду, Генерального прокурора і міністра юстиції, можуть бути обраними головою цього колегіального органу.

Голова ВРЮ не є державним службовцем. Ця посада не підпадає під жодну із передбачених у ст. 25 Закону “Про державну службу” категорій посад [6;с.6]. Голова, його заступник, секретарі секцій працюють на постійній основі. Голова Вищої ради юстиції обирається з її членів на три роки без права переобрання таємним голосуванням. Голова Вищої ради юстиції представляє її у зносинах з іншими органами і організаціями, її засідання проводяться відкрито. Вони є правомочними, якщо на них присутні не менш як дві третини від конституційного складу Вищої ради юстиції. На засіданні ведеться протокол. Рішення приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції, якщо інше не передбачено законом. Засідання секції Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як три четверті від її складу [19;с.1].

Для забезпечення формування високопрофесійного корпусу суддів Вища рада юстиції безпосередньо розглядає кожну рекомендовану кандидатуру на посаду судді. Однак практика показала, що деякі судді, здійснюючи правосуддя, не дотримуються Конституції і законів України, службової дисципліни, тому за такі порушення вони мають нести персональну відповідальність. За результатами розгляду конкретних справ Вища рада юстиції прийняла ряд рішень про неможливість надалі здійснювати правосудця суддями, що порушили присягу. Вирішуючи питання дисциплінарної відповідальності суддів, ретельно перевіряються матеріали, обставини, вислуховуються судді. Виходячи з того, що тільки безкомпромісне реагування на кожен випадок порушення суддями своїх обов'язків і присяги сприятиме підвищенню рівня правосуддя в державі, дотриманню прав громадян у судочинстві, Вища рада юстиції приймала і надалі прийматиме в межах своїх повноважень відповідні справедливі рішення. Разом з тим, вона завжди захищатиме суддів від упередженості, помилкових і необ'єктивних обвинувачень у порушенні присяги та службових обов'язків. Уся її дальність спрямована на утвердження в суддівських рядах чесності й порядності. Нині є реальна можливість об’єктивно і на фаховому рівні оцінювати підготовку кандидатів на посаду судді, оскільки Вища рада юстиції повністю укомплектована (20 членів) і в своєму складі має не тільки висококваліфікованих фахівців майже з усіх галузей права, а й людей авторитетних, з великим життєвим досвідом… Тож Вища рада юстиції змушена після кваліфікаційних комісій ретельно перевіряти професійні якості кандидатів, відсіювати осіб з низьким рівнем знань. Це обов'язок кожного члена Вищої ради юстиції, який перед вступом на цю посаду склав - на засіданні Верховної Ради України присягу такого змісту [11;с.6]: “Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів” [12;с.126]. Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та професійного рівня встановлюються законом (ч.5 ст.127 Конституції). Тобто Конституцією України встановлені загальні кваліфікаційні вимоги до всіх суддів [5; с.11].