Вища рада юстиції

 

Зміст

 

Вступ

1.Правовий статус Вищої ради юстиції України.

2.Структура Вищої ради юстиції України.

3. Компетенція  Вищої ради юстиції України.

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

     Cвою діяльність Вища рада юстиції розпочала 31 березня 1998 року. Того ж дня було проведено перше її засідання. Основне її призначення – це разом з іншими державними інститутами формувати високопрофесійний суддівський корпус, здатний кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі. Щоб визначити місце Вищої ради юстиції у механізмі держави необхідно насамперед висвітлити основні повноваження цього органу, а також з'ясувати його завдання та структуру.

       До першого  складу Вищої ради юстиції  ввійшли заслужені, авторитетні  та поважні люди нашого суспільства:  О.Борисенко, В.Бутенко, Т.Варфоломєєва, В.Євдокимов, Л.Ізовітова, С.Кивалов,  В.Медведчук, О.Нечипоренко, В.Нор,  Ю.Полтавець, В.Тацій, О.Христенко,  В.Шишкін та В.Шуба.  За посадою  до складу Вищої ради юстиції  ввійшли В.Бойко – голова Верховного  суду, С.Станік – міністр юстиції,  М.Потебенько – Генеральний прокурор.

     Відповідно до статті 131 Конституції України з метою вдосконалення системи судочинства в Україні було створено Вищу раду юстиції. В цій же статті і були окреслені основні завдання та повноваження цього конституційного органу, а саме:

1) внесення подання про  призначення суддів на посади  або про звільнення їх з  посад;

 2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

 3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

    За своїм статусом Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, а за порядком утворення та діяльності – демократичним. Конституційний склад Вищої ради юстиції — 20 членів. Враховуючи специфічні повноваження та завдання Ради, її формують голова держави, законодавча та судова гілки влади, а також прокурорська система та інститути громадянського суспільства — адвокатура, навчальні й наукові юридичні кола.

  Загальні положення про Вищу раду юстиції, порядок її утворення, організація роботи, вирішення питань, що належать до її компетенції, організаційне та інформаційне забезпечення її діяльності викладені в Законі України “Про Вищу раду юстиції” від 15 січня 1998р., а також в Конституції України та в регламенті Вищої ради юстиції. Який затверджується на її засіданні.

     Вища рада  юстиції — колегіальний, незалежний  орган України, відповідальний  за формування високопрофесійного  суддівського корпусу, а також  за приймає рішення стосовно  порушень суддями і прокурорами  вимог щодо несумісності та  у межах своєї компетенції  про їх дисциплінарну відповідальність.  Статус, повноваження, організація  і порядок діяльності цього  органу визначаються Конституцією  України, Законом України "Про  Вищу раду юстиції" та регламентом  Вищої ради юстиції, який затверджується  на її засіданнях.  У незалежному судочинстві суддям відводиться особлива роль. Специфіка цієї гілки влади полягає в тому, що  судова влада надається судді особисто. У зв'язку з цим, до наявних проблем добору та формування суддівських кадрів потрібні прогресивні підходи. З цією метою і був створений такий орган як Вища рада юстиції України, головним завданням якого є формування професійного суддівського корпусу, вдосконалення системи судочинства шляхом добору кадрів з високим рівнем професійної підготовки та відповідними моральними якостями. Тож головним завданням даної роботи є визначення специфіки здійснення повноважень органу, а також визначити місце Вищої ради юстиції України в системі судочинства та в державному механізмі України взагалі.

     Необхідно вказати, що однією з цілей  існування Вищої ради юстиції є забезпечення  гарантування  незалежності  суддів  при  здійсненні  ними правосуддя.  Це  здійснюється,  по-перше,  завдяки  особливій  системі відповідальності суддів, яка  існує в Україні. Вся діяльність Вищої ради юстиції спрямована на утвердження на суддівських лавах чесності і порядності. Тільки безкомпромісне реагування на кожний випадок порушеннями суддями своїх обов’язків сприятиме підвищенню рівня правосуддя в державі, дотриманню прав громадян у судочинстві.

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Правовий статус Вищої ради юстиції України.

     

     Моделюючи оптимальну структуру правового статусу Вищої ради юстиції, необхідно покласти в його основу такі елементи:

1) порядок формування  складу Вищої ради юстиції;

2) порядок припинення  діяльності члена Ради, процедуру та порядок переобрання складу;

3) компетенцію Вищої ради  юстиції, порядок і способи  її реалізації;

4) повноваження Голови  Вищої ради юстиції;

5) повноваження члена  Вищої ради юстиції;

6) нормативноправове визначення місця Вищої ради юстиції в системі державної влади.

      Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спеціалізованих судів з підстав, передбачених у пункті 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України та Законом України "Про статус суддів". Вища рада юстиції може накласти на цих суддів такі стягнення: догану; пониження кваліфікаційного класу. Вища рада юстиції може прийняти рішення про невідповідність судді займаній посаді та надіслати це рішення до органу, який призначив чи обрав суддю.

       Складнощі   у  визначенні місця Вищої   ради юстиції України  в системі органів  державної  влади  виникають  в  тому  аспекті,  що  цей  орган  не належить до будь якої  із гілок влади (мова може йтися лише до наближення за суттю існування до будь-якої із них). Правовий статус Вищої ради юстиції визначає  розділ VIII “Правосуддя”  стаття 131  Конституції  України,  а повноваження  Ради  в  основному   розповсюджуються  саме  на  суддівський корпус,  тому  є  логічним  наближення  статусу  та  діяльності  Вищої  ради юстиції  до  судової  гілки  влади.  Проте  Закон  України «Про  судоустрій України»  фактично жодним  чином  не  регулює  відносини  за  участю Вищої ради юстиції. Власне сам Закон України «Про Вищу раду юстиції» теж чітко не визначає статус Вищої ради юстиції в системі гілок влади. Відповідно до частини 2  статті 1  вказаного Закону  Вища  рада  юстиції є колегіальним, незалежним  органм,  відповідальним  за  формування  високопрофесійного суддівського  корпусу,   здатного   кваліфіковано,    сумлінно   та неупереджено  здійснювати правосуддя  на  професійній основі,  а також з прийняття рішень   стосовно   порушень   суддями   і   прокурорами    вимоги  щодо  несумісності  та  у  межах  своєї  компетенції  про  їх  дисциплінарної відповідальність.  Отже,  стаття  Закону  регулює  такі  складові  статусу  Ради юстиції,  як  порядок  діяльності  та  прийняття  рішень,  мета  існування, компетенція тощо. Неоднозначності у розумінні статусу Вищої ради юстиції в системі органів влади виникають ще в тому, що відповідно до п.2, 3 ч.1 ст131  Конституції  України  на  Вищу  раду  покладені  певні  повноваження у сфері  контролю  за  діяльністю  прокурорів. Це  прийняття  рішення  стосовно порушення  прокурорами  вимог  щодо  несумісності  та  розгляд  скарг  на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів

     Слід зазначити, що в усіх країнах, де існують аналогічні органи, їх правовий статус регулюється національним законодавством. У конституційному порядку визначаються: кількісний склад, особи, які входять до складу за правом (за посадою), вимоги до інших членів рад, порядок формування і термін дії складу, порядок визначення або обрання голови ради, його заступників, їх повноваження. У спеціальних нормах більш детально визначаються компетенція, порядок реалізації повноважень, порядок взаємодії з іншими органами держави, структура апарату та ін.

     Закріплення правового статусу Вищої ради юстиції в Розділі VIII Конституції України «Правосуддя» говорить про початкове бачення цього нового для України інституту в системі органів судової влади. Але існують й інші думки про місце Вищої ради юстиції в системі державних органів з огляду на теорію поділу влади.

      У теорії конституційного права вважається, що органи, подібні Вищій раді юстиції України (у Франції, Італії і Португалії це Вища рада магістратури, Іспанії — Вища рада судової влади, в Болгарії була створена Вища судова рада, в Польщі — Загальнопольська судова рада), належать до органів суддівського самоврядування. Також вважається, що Вища рада юстиції нарівні з прокуратурою, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Рахунковою палатою, Центральною виборчою комісією належить до системи контрольнонаглядових органів. У сфері адміністративного права Вища рада юстиції розглядається навіть як державний орган, що здійснює державне управління в органах судової влади. Існує думка, що в цьому разі при здійсненні своєї діяльності Вища рада виконує функції управління, що зв’язують в єдине ціле запланований результат, практичну діяльність по виконанню намічених завдань та отриманий результат.

      Таким чином, ради юстиції можна поділити на три види:

1) компетенція яких поширюється  тільки на суддів;

2) компетенція яких поширюється  на суддів і прокурорів (до  цього виду належить і Вища  рада юстиції України);

3) компетенція яких поширюється  на суддів, прокурорів та інших  осіб.

Отже, виходячи з повноважень  Вищу раду юстиції в Україні можна  визначити як незалежний орган, що перевіряє  результати діяльності кваліфікаційних  комісій суддів по добору і рекомендації кандидатів на посади суддів, контролює обґрунтованість притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів та прокурорів і здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів у випадках, передбачених Законом України «Про Вищу раду юстиції».

 

Структура Вищої  ради юстиції України

 

   Відповідно до  статті 19 Закону України Про Вищу раду юстиції

( Відомості Верховної  Ради (ВВР), 1998, N 25, ст.146 ) у Вищій раді юстиції утворюються дві секції :

   - з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад;

      - дисциплінарна  секція для здійснення дисциплінарного  ровадження, розгляду скарг на  рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

Координує роботу Вищої ради юстиції Голова Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності - заступник Голови Вищої ради юстиції.

Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції  працюють на постійній основі. Особи, призначені до складу Вищої ради юстиції, крім народних депутатів України, на час виконання обов'язків членів Вищої ради юстиції на постійній основі прикомандировуються до Вищої ради юстиції із збереженням за ними посад, які вони займали, та відповідних пільг.

   Голова Вищої ради  юстиції здійснює керівництво  роботою Вищої ради юстиції.

Голова Вищої ради юстиції  обирається з членів Вищої ради юстиції на три роки, без права переобрання, на першому засіданні Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції. Головою Вищої ради юстиції не може бути обрано членів Вищої ради юстиції, які входять до її складу за посадою.

Порядок проведення голосування  встановлюється Вищою радою юстиції.

Відкриває перше засідання  Вищої ради юстиції і веде його Голова Верховного Суду України до обрання Голови Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності - Міністр юстиції України.

Рішення про обрання Голови Вищої ради юстиції вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.

     До повноважень  Голови Вищої ради юстиції  належить:

    -організація роботи  Вищої ради юстиції та головування  на її засіданнях;

    -координація роботи  секцій і членів Вищої ради  юстиції;

призначення засідань Вищої  ради юстиції;

    -надіслання подання  Вищої ради юстиції про призначення  суддів  президентові України  і про звільнення їх з посади;

    -загальне керівництво  апаратом Вищої ради юстиції;

    -розпорядження  бюджетними асигнуваннями на  утримання і забезпечення діяльності  Вищої ради юстиції;

    -здійснення інших  повноважень, передбачених регламентом  Вищої ради юстиції.

      Голова  Вищої ради юстиції представляє  Вищу раду юстиції у зносинах  з іншими органами та організаціями.

       Вища  рада юстиції обирає заступника  Голови Вищої ради юстиції,  який виконує обов'язки Голови  в разі його відсутності, забезпечує  підготовку справ до розгляду та здійснює інші повноваження,  передбачені цим Законом та регламентом Вищої ради юстиції.

 

      Вибори  заступника Голови Вищої ради  юстиції проводяться впорядку, визначеному  статтею 20 Закону України про  Вищу раду юстиції.

Рішення про утворення секцій Вищої ради юстиції та про їх персональний склад приймається на першому засіданні новоутвореної Вищої ради юстиції.

      Організація  роботи секції визначається Законом  України про Вищу раду  юстиції  і регламентом Вищої ради юстиції.  Організація роботи секції здійснюється  секретарем секції, який обирається  відкритим голосуванням з кандидатур, запропонованих членами Вищої  ради юстиції, крім тих, які входять до Вищої ради юстиції за посадою. Секція приймає висновки в межах її компетенції та подає їх на розгляд Вищої ради юстиції.

     Організаційне,  інформаційно-довідкове та інше  забезпечення діяльності Вищої  ради юстиції здійснює секретаріат(Апарат Вищої ради юстиції). Положення про секретаріат Вищої ради юстиції, його структуру і штат затверджується Вищою радою юстиції. Керівник та інші посадові особи секретаріату Вищої ради юстиції є державними службовцями.  Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівниківпрокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.

      До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.

     На посаду  члена Вищої ради юстиції може  бути рекомендований громадянин  України, не молодший тридцяти  п'яти років і не старший шістдесяти років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції та припинення їхніх повноважень визначається Законом.

    Члени Вищої  ради юстиції України призначаються  наступним шляхом:

   - призначення членів  Вищої ради юстиції з'їздом  суддів України;

   - призначення членів  Вищої ради юстиції з'їздом  адвокатів України;

   - призначення членів  Вищої ради юстиції з'їздом  представників юридичних вищих  навчальних закладів та наукових установ;

   - призначення членів  Вищої ради юстиції всеукраїнською        конференцією працівників прокуратури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура Вищої  ради юстиції України.

 

      Організація роботи Вищої ради юстиції будується за колегіальносекційним принципом.Колегіальний принцип при прийнятті рішень є характерною рисою діяльності Вищої ради юстиції. Це випливає як зі ст. 1 Закону України «Про Вищу раду юстиції», що визначає даний орган як колегіальний, так і з регламенту ВРЮ. Розгляд на засіданнях Вищої ради юстиції матеріалів, звернень, справ, скарг відбувається колегіально. Цей принцип гарантує участь усіх членів ради у розгляді всіх матеріалів, що надходять, та інших документів, що дуже важливо з огляду на порядок формування ради.

      У структурі ради утворюються дві секції:

— з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад;

— дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного  провадження, розгляду скарг на рішення  про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення  про порушення суддями і прокурорами  вимог щодо несумісності.

      Перша секція розглядає матеріали щодо осіб, які вперше рекомендуються на посаду судді, та про звільнення суддів з посад за загальними підставами, вивчає звернення щодо подання про звільнення суддів з посад за особливих обставин і вносить Голові пропозиції щодо їх підготовки на розгляд Вищої ради юстиції. Друга секція готує подання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, розглядає пропозиції стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності, вивчає скарги суддів та прокурорів на рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, розглядає заяви суддів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів про дострокове зняття ди сциплінарного стягнення, розглядає скарги громадян та юридичних осіб, а також повідомлення засобів масової інформації, в яких містяться відомості про порушення присяги та обов’язків судді з боку суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, заяви та скарги, в яких містяться відомості про порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності, та за наявності підстав вносить Голові або його заступнику пропозиції щодо організації їх перевірки.

      Рішення про створення секцій Вищої ради юстиції та про їх персональний склад приймається на першому засіданні новоутвореної ради. Організація роботи секції здійснюється секретарем секції, який обирається відкритим голосуванням з кандидатур, запропонованих членами Ради, крім тих, які входять до Ради за посадою. Координує роботу Вищої ради юстиції Голова, а за його відсутності — заступник Голови. Голова, заступник Голови та секретарі секцій Вищої ради юстиції працюють на постійній основі. Інші особи, призначені до складу Вищої ради юстиції (крім народних депутатів України), на час постійного виконання обов’язків членів Вищої ради юстиції отримують відрядження до Вищої ради юстиції із збереженням за ними посад, які вони займали.

      Рішення Вищої ради юстиції приймаються на її засіданнях, які скликаються за ініціативою Голови, заступника Голови, секретарів секцій або не менше п’яти членів ради юстиції. Засідання Ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин від її конституційного складу. Засідання проводяться відкрито, але за рішенням ради можливе проведення і закритого засідання, коли розгляд звернень, подань, справ, скарг може призвести до розголошення державної чи іншої таємниці, що охороняється законом, або особистого чи сімейного життя осіб, щодо яких вирішується питання, та з інших поважних питань. Рішення приймаються більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції, якщо інше не передбачено Законом України «Про Вищу раду юстиції». У приміщенні, де приймається рішення, бути присутніми іншим особам, окрім членів Ради юстиції, забороняється.

       Усі члени Вищої ради юстиції користуються рівними правами під час розгляду матеріалів, звернень, подань, справ, скарг. Під час засідання кожен з них має право: заявляти клопотання, викладати свої міркування, подавати відповідні документи, вносити пропозиції щодо прийняття рішення. Всі пропозиції, які вносять члени Вищої ради юстиції, на засіданнях ставляться головуючим на обговорення та колегіальне вирішення. Розгляд матеріалів, звернень, подань, справ, скарг на засіданні Вищої ради юстиції, як правило, проводиться за участі запрошених осіб, стосовно яких вирішується питання. Їх виклик є обов’язковим окрім осіб, що перебувають під вартою або відбувають покарання у вигляді арешту, позбавлення волі. Також на засідання Ради юстиції можуть бути запрошені суб’єкти подань, звернень та інші особи, коли необхідно заслухати їх по суті внесених подань, звернень, прийнятих до їх розгляду. У разі неявки судді чи прокурора на засідання без поважних причин розгляд дисциплінарної справи проводиться за їх відсутності.

      Відповідно до ст. 27 Закону України «Про Вищу раду юстиції» цей орган в межах своїх повноважень може приймати подання, рішення, ухвали, а також інші процедурні акти, необхідні для здійснення своїх функцій. Рішення приймаються з питань, що входять до кола основних повноважень Вищої ради юстиції: по справах про порушення суддями і працівниками прокуратури вимог щодо несумісності; по справах про дисциплінарну відповідальність суддів Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів; по скаргах про притягнення суддів і працівників прокуратури до дисциплінарної відповідальності; у випадках призупинення повноважень члена Вищої ради юстиції. Рішення Вищої ради юстиції також приймаються у разі внесення подання Президентові України з питань про призначення на посаду суддів уперше чи про відмову у внесенні подання про призначення, а також про звільнення суддів з посади з направленням до органу, що призначив або обрав суддю.До процедурних актів Вищої ради юстиції належать ухвали про відкриття дисциплінарного провадження, ухвали про відкриття провадження у справах про порушення вимог щодо несумісності та з інших питань, що вирішуються на засіданнях ВРЮ. Також до процедурних актів слід віднести рішення про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції та рішення з питань організації діяльності Вищої ради юстиції.

Усі акти Вищої ради юстиції  є обов’язковими для виконання. «За невиконання чи несвоєчасне  виконання актів Вищої ради юстиції  … посадові особи несуть відповідальність згідно із законом» (ст. 28 Закону України  «Про Вищу раду юстиції»).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Компетенція  Вищої ради юстиції України.

 

    Розгляд повноважень  Вищої ради юстиції та визначення  специфіки функціонування цього  органу є центральною проблемою  даної роботи. Особливість роботи  Вищої ради юстиції полягає  в тому, що його не можна  чітко віднести  до якої-небудь з трьох гілок державної влади.            Стаття  Закону про ВРЮ  регулює  такі  складові  статусу  Ради юстиції,  як  порядок  діяльності  та  прийняття  рішень,  мета  існування,

компетенція тощо.

    Відповідно до  статті 3 Закону України Вища рада  юстиції:

1) вносить подання Президенту  України про призначення суддів  на посади або про звільнення  їх з посад;

    2) розглядає справи  і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

    3) здійснює дисциплінарне  провадження стосовно суддів  Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;

    4) розглядає скарги  на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

     Подання про  призначення на посаду судді вперше здійснюється

за рекомендацією кваліфікаційної  комісії суддів. Вища рада юстиції  вносить подання Президенту України  про призначення громадянина  України на посаду судді вперше.

Кандидатура на посаду судді  розглядається персонально після доповіді члена Вищої ради юстиції, який діє за дорученням відповідної секції, де попередньо вивчаються матеріали щодо кандидата на посаду судді.

Рішення щодо кандидата на посаду судді приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням. Пропозиція щодо внесення подання Президентові України про призначення суддею вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.

    Розгляд питань  про звільнення суддів здійснюється  наступним чином:

До Вищої ради юстиції  з пропозицією про прийняття  подання про звільнення судді з посади можуть звернутися:

1) народний депутат України;

2) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

3) відповідна кваліфікаційна  комісія суддів;

4) член Вищої ради юстиції.

Член Вищої ради юстиції, який порушив питання перед Вищою  радою юстиції про звільнення з посади судді, не бере участі в  голосуванні при прийнятті рішення.

     Вища рада  юстиції має повноваження усувати  з посади суддів за загальних обставин (за власним бажанням тощо). Вища рада юстиції за пропозицією кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав. Шляхом голосування ВРЮ приймає рішення щодо зняття  з посади суддів після перевірки того, що  не мав місце сторонній вплив на суддю, наприклад примус.

     Питання про  звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4 - 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України(звільнення судді при особливих обставинах), Вища рада юстиції розглядає після надання кваліфікаційною комісією відповідного висновку або за власною ініціативою. Запрошення судді, справа якого розглядається, є обов'язковим.

Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді відповідно до пунктів 4 і 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України приймається не менш як двома третинами голосів членів Вищої ради юстиції, які взяли участь у засіданні, а у випадках, передбачених у пункті 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України, - більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції.

     Особливе місце  серед повноважень Вищої ради  юстиції займає вирішення питань  щодо порушення вимог законодавства  про несумісність.

Вища рада юстиції розглядає  питання про порушення суддями  і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із заняттям діяльністю, забороненою  Конституцією України та законами України.

Вища рада юстиції може прийняти рішення:

1) про визнання заняття  суддею або прокурором іншою  діяльністю, не сумісною з подальшим  перебуванням на посаді судді  або прокурора, і запропонувати  йому у встановлений Вищою  радою юстиції строк визначитися  з питанням про продовження  роботи на посаді судді або  прокурора чи заняття іншою  діяльністю з повідомленням Вищої  ради юстиції;

    2) про визнання  порушення суддею або прокурором  вимог щодо несумісності їх  посади із заняттям іншою діяльністю  і надіслати подання відповідним  органам про звільнення їх  з посади.

     До Вищої  ради юстиції з пропозицією  розглянути питання щодо несумісності  діяльності судді чи прокурора  із займаною посадою можуть  звернутися:

    1) народний депутат  України;

    2) Голова Верховного  Суду України, голови вищих  спеціалізованих судів, Міністр юстиції України - щодо суддів;

    3) Генеральний  прокурор України - щодо прокурорів;

    4) кваліфікаційні  комісії суддів.

Вища рада юстиції на підставі наявних у неї матеріалів має право за власною ініціативою розглянути питання щодо несумісності.

      Вища рада  юстиції за поданням суб'єктів  розглядає питання про несумісність  посади судді із заняттям іншою  діяльністю.

Рішення про несумісність приймається на засіданні більшістю голосів конституційного складу Вищої ради юстиції і є обов'язковим для негайного виконання суддею або підставою для внесення подання про звільнення судді з посади.