Визначення факторів, що впливають на рівень суїцидів в суспільстві

1 Сутність  суїцидів

      У різних культурах ставлення до суїцидів завжди було неоднозначним. У Стародавній Греції до нього ставилися негативно, суїцид вважався юридично караним злочином, навіть вважалося, що необхідно відрубувати руку людині, яка вчинила це діяння. У нашій культурі відношення до самогубства завжди було негативним, людей які вчинили такий вчинок, не ховали на цвинтарі, не відспівували в церкві. Це було серйозним, стримуючим моментом в плані зростання суїцидів. Католицизм також ставиться до цього явища негативно.  
       В інших же країнах, наприклад, у Китаї, ставлення до суїциду було завжди досить спокійне. Вважалося, що людина, таким чином, звільняє душу. Такий же приблизно підхід був і в Стародавній Індії. У Японії до недавнього часу існував обряд харакірі: коли здійснення самогубства вважалося вищим проявом мудрості, чесності, порядності. Існували традиції як добровільного, так і примусового харакірі. Якщо людина добровільно вирішував звести рахунки з життям, скликавши членів своєї сім'ї, одягається в усе біле, він розпорював собі живіт, а в цей момент син або близький друг відрубував йому голову. Але все це відноситься до розмови про традиції.   

   Зараз в світі відбувається змішання культур, і більшою мірою, ніж релігійний та соціокультурний чинники, на людину впливають урбаністичний та економічний фактори. Самогубства через так званого «розчарування в житті», судячи за історичними та етнографічними даними, в давнину практично не зустрічалися. Це - сучасне явище. Його прийнято вважати породженням культури великого міста, що символізує занепад, завершальну фазу розвитку цивілізації. 

   Що стосується безпосередньо самого визначення даного явища, то тут краще звернутися до праць Е. Дюркгейма, соціолога, який заклав потужний фундамент для вивчення цієї проблеми у своїй роботі  
«Самогубство». Він запропонував таке визначення: самогубством називається всяк випадок смерті, який безпосередньо або опосередковано, є результатом позитивного або негативного вчинку, вчиненого самим потерпілим, якщо останній знав про що чекали його результати.

2 Загальні риси самогубств

    Не дивлячись на різноманітність форм прояву і методів реалізації суїцидальної поведінки, можна виділити те, що об'єднує всі самогубства. Э.Шнейдман так описує їх загальні риси.

1. Загальною метою всіх самогубств  є пошук рішення. Суїцид не є випадковою дією. Його ніколи не роблять безглуздо або безцільно. Він служить виходом з ускладнень, кризи або нестерпної ситуації. Він робиться як єдина доступна відповідь на важке запитання: як можна вибратися, що робити? Таким чином, кожен суїцид має на меті знайти рішення проблеми, яка стоїть перед людиною і викликає інтенсивні страждання.  
2. Загальним завданням всіх суїцидів є припинення свідомості.  Суїцид парадоксальним чином є одночасним рухом до чогось і від чогось. Головне практичне завдання суїциду - це те, до чого відбувається рух, повне припинення потоку своєї свідомості, нестерпного болю як рішення хворобливих і насущних життєвих проблем. Людині, що зневірилася, приходить в голову думка про можливість припинення свідомості як відповідь або вихід з ситуації за наявності у нього душевного хвилювання, підвищеного рівня тривожності і високого летального потенціалу, які складають три необхідні частини суїцидів.

3. Загальним стимулом при суїциді  є нестерпний психічний біль.  Якщо припинення своєї свідомості - це те, до чого рухається суїцидально налаштована людина, то душевний біль - це те, від чого він прагне втекти. Таким чином, суїцид найлегше зрозуміти як поєднання руху у напрямку до припинення потоку свідомості і втечі від психічного болю і нестерпного страждання.  
4. Загальною суїцидальною емоцією є безпорадність - безнадійність. У суїцидальному стані виникає відчуття безпорадності - безнадійності: "Я нічого не можу зробити (окрім здійснення самогубства), і ніхто не може мені допомогти (полегшити біль, який я відчуваю)". Ця генералізована емоція виявляється в сум'ятті і тривозі. Як показує клінічний досвід, на людину в стані душевного сум'яття, з вираженими летальними тенденціями недоцільно і марно впливати шляхом напучень, роз'яснювальних бесід, осуду, чинення тиску або яким-небудь аналогічним чином. Найбільш ефективним шляхом зниження інтенсивності суїцидальних намірів є непряма дія за допомогою зменшення емоційної напруги. Звідси метою втручання є зниження тиску, що надається на людину реальними життєвими обставинами і що викликає у нього емоційну напругу.

5. Загальним внутрішнім відношенням до суїциду є амбівалентність. Для самогубства типовий стан, коли людина одночасно намагається перерізати собі горло і благає про допомогу. При цьому обидва прагнення є щирими, невдаваними. Людина одночасно відчуває потребу зробити його і бажає (і навіть планує) порятунку і втручання інших. Психолог повинен використовувати таку амбівалентність, щоб врятувати клієнта.

6. Загальною дією при суїциді є агресія (втеча). Втечу відображає намір людини віддалитися із зони лиха. Варіантами втечі є, наприклад, відхід з будинку або сім'ї, звільнення з роботи, дезертирство з армії. Суїцид в даному ряду означає граничну, остаточну втечу.

7. Загальним комунікативним актом при суїциді є повідомлення про свій намір.  Люди, що мають намір скоїти самогубство, унаслідок амбівалентного до нього відношення свідомо або несвідомо подають сигнали лиха, скаржаться на безпорадність, шукають можливості порятунку. Загальною комунікативною дією при самогубстві є не ворожнеча, лють, руйнування і навіть не відхід від інших людей всередину себе, а повідомлення про свої суїцидальних наміри.

8. Загальною закономірністю суїциду є відповідність суїцидального поведінки загальному стилю поведінки протягом життя. Суїцидальній поведінці можна знайти глибокі відповідності в стилі і характері поведінки даної людини протягом її життя. Необхідно повернутися до попередніх моментів переживання душевного хвилювання, оцінити здатність особи переносити психічний біль, перевірити наявність тенденцій до звуженого і дихотомічного мислення, спробувати знайти парадигми втечі, що вже використалися.

3 Класифікація  мотивів і приводів суїцидальних вчинків (в порядку послідовного зменшення їх питомої ваги)

1. Особистісно-сімейні конфлікти, у тому числі. :

• несправедливе ставлення (образи, обвинувачення, приниження) з боку родичів і оточуючих;
• ревнощі, подружня зрада, розлучення;
• втрата «значущого іншого», хвороба, смерть близьких;
• перешкоди до задоволення ситуаційної актуальної потреби;
• незадоволеність поведінкою і особистими якостями «значущих інших»:
• самотність, зміна звичайного стереотипу життя, соціальна ізоляція;
• невдала любов:
• брак уваги, турботи з боку оточуючих;
• статева неспроможність.

2. Стан психічного здоров'я, в тому числі. :

1. реальні конфлікти у психічних хворих ;
2. патологічні мотивування;
3. постановка психіатричного діагнозу.

3. Стан фізичного здоров'я, у тому числі. :

• соматичні захворювання, фізичні страждання;
• каліцтва.

4. Конфлікти, пов'язані з антисоціальною поведінкою суїцидента:

• побоювання судової відповідальності;
• боязнь іншого покарання або ганьби;
• самоосуд за непорядний вчинок.

5. Конфлікти у професійній або навчальній сфері:

• неспроможність, невдача на роботі чи навчанні, падіння престижу;
• несправедливі вимоги до виконання професійних або навчальних обов'язків.

6. Матеріально-побутові труднощі.

7. Інші мотиви і приводи.

4 Цікаві факти

• За офіційною статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щороку закінчують своє життя самогубством 1 100 000 чоловік, серед них:

• В офіційну статистику самогубств потрапляють тільки явні випадки суїциду, тому число реальних самогубств значно перевершує офіційні цифри - вважається, що щорічно в світі кінчають із собою більше 4 млн. чоловік. На думку судових експертів, причиною більшості так званих "смертей від нещасного випадку" (передозування лікарських препаратів, аварії на дорогах, падіння з висоти і т.д) насправді є суїциди.

Протягом декількох років Ернест Хемінгуей боровся зі страшною депресією  і слабким здоров'ям, але не витримав. У 1961 році він застрелився ... так  само як його батько в 1928. Він застрелився з рушниці Vincenzo Bernardelli. Тепер ця модель двостволки так і називається - Hemingway.

• 19 000 000 чоловік щорічно здійснюють невдалі спроби самогубства. Тільки один з чотирьох (24%) тих, хто вчинив спробу самогубства і залишився живий, стикається з професійною системою охорони здоров'я.
• Число закінчених самогубств серед чоловіків в середньому в 4 рази більше, ніж жінок - цей показник може сильно відрізнятися в різних країнах. З іншого боку - жінки намагаються покінчити з собою в 4 рази частіше, ніж чоловіки, але вибирають "щадні" способи, які значно рідше призводять до смерті.

  Сергій Єсенін, який, як вважається, покінчив із собою, написав вірш - передсмертну записку власною кров'ю.

      Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) ділить всі країни за показником суїциду на три групи. За підсумками 2011 року відзначено:

І. Високий і дуже високий рівень самогубств (понад 20 чоловік на 100 тис. населення):

ІІ. Середній рівень самогубств (від 10 до 20 осіб на 100 тисяч населення):

ІІІ. Низький рівень самогубств (до 10 осіб на рік на 100 тисяч населення):

     Найменше суїцидів відбувається в Єгипті, на Гаїті і Ямайці - в цих країнах рівень самогубств близький до нуля.

     У 1982 році англієць Вільям Холл хотів покінчити життя самогубством, просвердливши дрилем дірку в черепі. Він помер, коли проробив восьму за рахунком діру.

• Самогубства серед молоді. За останнє десятиріччя кількість самогубств серед молоді виросло в 3 рази. Основні причини суїциду: нерозділена любов, конфлікти з батьками та однолітками, страх перед майбутнім, самотність. Щорічно, кожен дванадцятий підліток у віці 15-19 років намагається зробити спробу самогубства. В Україні показник суїциду серед молоді на 100 тис. становить 20, що перевищує середній світовий показник в 2,7 рази.

    Готуючись до самогубства, Клеопатра випробовувала на ув'язнених отрути, намагаючись визначити, який з них приносить смерть максимально швидко і разом з тим безболісно.

• 60% всіх суїцидів припадає на літо і весну. Може бути тому, що саме в цей період особливо помітний контраст між розквітом природи та незмінністю внутрішнього стану.
• Вважається, що хворобою самогубців є депресія - до 70% депресивних хворих виявляють суїцидальні тенденції, а 15% з них здійснюють самогубства. Тому проблема самогубств - це проблема депресій.

ВООЗ  налічує 80 способів відходу з життя:

   Переважні способи самогубств можуть сильно відрізнятися, в залежності від регіону. Так, в індійському штаті Пенджаб більше половини самогубців вмирає під колесами потягів, у Шрі-Ланці 91% самогубств відбуваються із застосуванням інсектицидів,

• Повішення. Саме цей спосіб відходу з життя обирає більшість самогубців.
• Вогнепальна зброя. У США, де зброя легкодоступна, 60% самогубців помирає саме від кулі. У Канаді, де зброя менш доступна, з його використанням відбувається 30% суїцидів. А в Австрії, де торгівля зброєю заборонена - всього 4%.
• Отруєння. Від передозування лікарських засобів гине 15-18% самогубців. У Китаї, великий відсоток самогубців кінчає з собою за допомогою пестицидів, де вони є легкодоступні.
• Вважається, що великий відсоток фатальних ДТП з єдиною жертвою - фактично суїциди.

• Важкодоступність потенційних знарядь самогубства знижує рівень суїцидів. Так, коли в Англії перейшли з отруйного коксового газу на менш токсичний природний, рівень самогубств знизився на третину, а число самогубств за допомогою газу впало з 2368 до 11 за рік.
• Суїцидальний ризик для різних професій (оцінюваний в балах від 1 до 10) виглядає так: на першому місці музикант (8,5 бала), далі йде медсестра (8,2); зубний лікар (8,2); фінансист (7,2 ); психіатр (7,2). Замикають список бібліотекар (3,2) і продавець (2,1).
• Прощальні записки залишають 44% самогубців. Вони адресовані:
• «Всім» - 20%,
• Близьким - 12%,
• Начальникам - 8%,
• Нікому - 4%.
• Сексуальна орієнтація. За даними досліджень, які проводилися в США, геї роблять спроби самогубства в 7 разів частіше, ніж натурали.

Адольф Гітлер був знаменитим австрійським німецьким лідером і політиком. До кінця 1944 року Гітлер зрозумів, що Німеччина  програє війну. Гітлер не міг винести  поразку. Він помер 30 квітня 1945 року в Берліні, де він і його дружина  наклали на себе від вогнепальної зброї і отруєння ціанідами. Його останніми словами були: «Я сам і моя дружина - щоб уникнути ганьби, осадження або капітуляції - обираю смерть.»

Список  використаної літератури

1. Виявлення суїцидальних-спрямованих груп в суспільстві. Режим доступу: [http://crk-knteu.kiev.ua/70148-Suicid.html].
2. Суїциди. Режим доступу: [http://citi.cv.ua/news/suspilstvo/suicidi].
3. Суїцид як підсумок неадекватної поведінки. Режим доступу: [http://referaty.lviv.ua].
4. Суїциди. Епідеміологія суїцидів. Класифікація мотивів і приводів суїцидів. Режим доступу:[ http://i-medic.com.ua].
5. Статистика самоубивств. Режим доступу:[http://www.lossofsoul.com/ DEATH/suicide/statistic.htm].
6. Факты о самоубийстве. Режим доступу: [http://factopedia.ru].