Вплив темпераменту на спілкування

П л а н

1.Введення.Вплив темпераменту на спілкування.

2. Поняття темпераменту.

3. Властивості темпераменту.

4. Типологія темпераменту.

5. Темперамент і особистість.

6. Стиль вирішення конфліктів.

7. Висновок.

8. Список використаної  літератури.

Інтерес до проблеми спілкування сягає своїм корінням в далеке минуле. Спілкування, процеси взаємодії між людьми, їхні взаємини, ті питання, з якими стикається людина, вступаючи в контакт з іншими людьми, завжди привертали до себе пильну увагу.

Особистість володіє індивідуальними рисами і якостями - інтелектуальними, моральними, емоційними, вольовими, що формуються під впливом суспільства в цілому, а також у процесі сімейної, трудової, суспільної, культурної життєдіяльності людини. У спілкуванні важливого значення набуває знання обліку найбільш типових рис поведінки людей, властивостей їх характеру і моральних якостей. Спілкування має будуватися на основі таких моральних якостей особистості і категорій етики, як чесність, правдивість, скромність, великодушність, обов'язок, совість, гідність, честь, які надають діловим відносинам моральний характер.

На характер спілкування, його успішність впливає темперамент його учасників. Традиційно виділяють чотири типи темпераменту: сангвінічний, флегматичний, холеричний, меланхолійний

Під типом темпераменту прийнято розуміти певну сукупність психологічних властивостей, закономірно пов'язаних між собою і загальних у даної групи людей.

Ступінь прояву різних властивостей темпераменту у різних людей одного і того ж типу темпераменту може бути різна, але певне співвідношення цих властивостей постійно.

Взаємний зв'язок властивостей, характерна для кожного типу темпераменту, проявляється також у тому, що якісна характеристика кожного окремого властивості залежить від всіх інших властивостей типу темпераменту. Наприклад, нестриманість, як відомо, залежить від сили нервових процесів та їх врівноваженості. Неврівноваженість, тобто переважання збудження над гальмуванням можлива при різній вираженості сили нервової системи. Нестриманість людини, у якого сильне збудження переважає над сильним не менш сильним гальмуванням, - це пристрасна нестримність. Нестриманість людини, у якого слабке збудження переважає над ще більш слабким гальмуванням, має характер істеричної неврівноваженості.

Властивості темпераменту, що визначають психологічну характеристику типів темпераментів.

Психологічна характеристика типів темпераментів визначається такими основними його властивостями.

Сензитивність. Визначається тим, як сила найменших впливів, необхідна для виникнення якої-небудь психічної реакції людини, і яка швидкість виникнення цієї реакції.

Реактивність. Визначається тим, як ступінь мимовільності реакцій на зовнішні або внутрішні дії однакової сили (критичне зауваження, образливе слово, загроза, різкий і несподіваний звук).

Активність. Визначається тим, з яким ступенем активності (енергійності) людина впливає на зовнішній світ і переборює перешкоди при здійсненні цілей. Сюди відносяться цілеспрямованість і наполегливість у досягненні мети, зосередженість уваги тривалої роботи і т.д.

Співвідношення реактивності й активності. Визначається по тому, від чого в більшому ступені залежить діяльність людини: від випадкових зовнішніх або внутрішніх обставин (від настрою, бажання, випадкових подій) або від цілей, намірів, прагнень, переконань людини.

Темп реакцій. Визначають за швидкістю протікання різних психічних реакцій і процесів: швидкості рухів, темпу мови, винахідливості, швидкості запам'ятовування, швидкості розуму.

Пластичність і протилежне їй якість - ригідність. Про цю властивість ми судимо по тому, наскільки легко і гнучко пристосовується людина до зовнішніх впливів (пластичність) або, навпаки, наскільки інертні і торкніться його поведінку, звички, судження (ригідність).

Екстраверсія і протилежне їй якість інтроверсія. Визначають по тому, від чого переважно залежать реакції і діяльність людини - від зовнішніх вражень, що виникають у цей момент або від образів, уявлень, думок, пов'язаних з минулим і майбутнім.

Емоційна збудливість. Визначають по тому, наскільки слабке вплив необхідне виникнення емоційної реакції і з якою швидкістю вона виникає.

Враховуючи всі перераховані властивості, Є. І. Рогов з посиланням на Я. Стреляу дає наступні характеристики основних класичних типів темпераменту, які по ходу розгляду будуть зіставлятися з іншими літературними джерелами.

САНГВІНІК (за Рогову). Людина з підвищеною реактивністю, але при цьому активність і реактивність у нього врівноважені. Він жваво, збуджено відгукується на усе, що залучає його увагу, має живу міміку і виразні рухи. З незначного приводу він регоче, а несуттєвий факт може його розсердити. За його особі легко угадати його настрій, ставлення до предмета або людини. У нього високий поріг чутливості, тому він не зауважує дуже слабких звуків і світлових подразників. Володіючи підвищеною активністю і будучи дуже енергійну і працездатним, він активно приймається за нову справу і може довго працювати не стомлюючись. Здатний швидко зосередиться, дисциплінований, при бажанні може стримувати прояв своїх почуттів і мимовільні реакції. Йому притаманні швидкі рухи, гнучкість розуму, кмітливість, швидкий темп мови, швидке включення в нову роботу. Висока пластичність виявляється в мінливості почуттів, настроїв, інтересів і прагнень. Сангвінік легко сходиться з новими людьми, швидко звикає до нових вимог і обстановки. Без зусиль не тільки переключається з однієї роботи на іншу, але і переучується, опановуючи новими навичками. Як правило, він більшою мірою відгукується на зовнішні враження, чим на суб'єктивні образи і представлення про минуле і майбутнє, екстраверт.

Сангвінічний темперамент діяльності характеризує людину вельми веселої вдачі. Він представляється оптимістом, повним надій, гумористом, жартівником, баляндрасником. Він швидко запалюється, але так само швидко остигає, втрачає інтерес до того, що зовсім ще недавно його дуже хвилювало і притягувало до себе, тобто він - людина з сильною, урівноваженою, рухомою нервовою системою, має швидкої швидкістю реакції; рухливість його нервової системи обумовлює мінливість почуттів, уподобань, інтересів, поглядів. Сангвінік багато обіцяє, але не завжди стримує свої обіцянки. Він легко і з задоволенням вступає в контакти з незнайомими людьми, є хорошим співрозмовником, всі люди йому друзі. Його відрізняє доброта, готовність прийти на допомогу. Напружена розумова чи фізична робота його швидко стомлює.

Таким чином, Рогів і Нємов, схоже характеризуючи сангвініка в процесі спілкування, по-різному оцінюють його працездатність: перший вважає, що сангвінік може працювати довго, не стомлюючись, другий свідчить про швидку стомлюваність сангвініка і втрату ним інтересу до справи.  
Це протиріччя дозволяє Крутецкий, який вказує на те, що при правильному вихованні сангвініка відрізняє високорозвинене почуття колективізму, чуйність, активне ставлення до навчальної роботи, праці і суспільного життя. При несприятливих умовах, коли відсутня систематичне, цілеспрямоване виховання, у сангвініка можуть проявлятися легковажне, безтурботне і безтурботне ставлення до справи, розкиданість, невміння і небажання доводити справу до кінця, несерйозне ставлення до навчання, праці, інших людей, переоцінка себе і своїх можливостей.

Холерик (за Рогову). Як і сангвінік, холерик відрізняється малою чутливістю, високою реактивністю й активністю. Але в холерика реактивність явно переважає над активністю, тому він неприборканий, нестриманий, нетерплячий, запальний. Він менш пластичний і більш інертний, ніж сангвінік. Звідси - велика стійкість прагнень і інтересів, велика наполегливість, можливі утруднення в переключенні уваги, він скоріше екстраверт.  
Холеричний темперамент діяльності (за Немову) характеризує запального людини. Про таку людину говорять, що він занадто гарячий, нестриманий. Разом з тим такий індивід швидко остигає і заспокоюється, якщо йому поступаються, йдуть назустріч. Його рухи поривчасті, але нетривалі. Нервова система визначається переважанням збудження над гальмуванням; неврівноваженість його нервової системи визначає циклічність у зміні його активності і бадьорості.

За Немову, характеристика холерика доповнює ту, що дана Роговим, вона є більш психологічної.

ФЛЕГМАТИК (за Рогову) володіє високою активністю, значно переважає над малою реактивністю, малою чутливістю й емоційністю. Його важко розсмішити і засмутити - коли навколо голосно сміються, він може залишатися незворушним. При великих неприємностях залишається спокійним. Звичайно в нього бідна міміка, рухи невиразні й уповільнені, так само, як мова. Він не кмітливий, важко переключає увагу й пристосовується до нової обстановки, повільно перебудовує навички і звички. При цьому він енергійний і працездатний. Відрізняється терплячістю, витримкою, самовладанням. Як правило, він важко сходиться з новими людьми, слабко відгукується на зовнішні враження, інтроверт.

Флегматичний темперамент діяльності (за Немову) відноситься до холоднокровному людині. Він висловлює собою швидше схильність до бездіяльності, ніж до напруженої, активної роботи. Така людина повільно приходить у стан збудження, але зате надовго. Це замінює йому повільність входження в роботу. У нього сильна, врівноважена, але інертна нервова система.  
Дані визначення дещо по-різному оцінюють робочі якості флегматика: у першому випадку робиться наголос на його працездатність, у другому - на його велику схильність до неробства, ніж до роботи. Знову ці протиріччя знімає Крутецкий [8]. Він пише, що при правильному вихованні у флегматика легко формуються такі риси як посидючість, діловитість, наполегливість. Але в несприятливих обставин в нього можуть розвинутися млявість, інертність, пасивність, лінь. Іноді у людини цього темпераменту може розвинутися байдуже, ставлення до праці, навколишнього життя, людей і навіть самому собі.

МЕЛАНХОЛІК (за Рогову). Людина з високою чутливістю і малою реактивністю. Підвищена чутливість при великій інертності приводить до того, що незначний привід може викликати в нього сльози, він надмірно уразливий, болісно чуттєвий. Міміка і рухи його невиразні, голос тихий, рухи бідні. Зазвичай вона невпевнена у собі, боязкий, найменші труднощі змушують його опускати руки. Меланхолік енергійний, не наполегливий, легко стомлюється і мало працездатний. Йому притаманна легко нестійка увага і уповільнений темп усіх психічних процесів. Більшість меланхоліків - інтроверти.

Немов при характеристиці меланхолічного темпераменту діяльності посилається на Канта: цей темперамент властивий людині протилежної, в основному похмурого настрою. Така людина зазвичай живе складною і напруженою внутрішнім життям, надає великого значення всьому, що його стосується, має підвищеною тривожністю і вразливою душею, що показує на слабку нервову систему. Він володіє підвищеною чутливістю навіть до слабких подразників, а сильний подразник вже може викликати «зрив», розгубленість. Така людина часто буває стриманим і особливо контролює себе при видачі обіцянок. Він ніколи не обіцяє того, що не в змозі зробити, дуже страждає від того, що не може виконати дану обіцянку, навіть в тому випадку, якщо його виконання безпосередньо від нього самого мало залежить.  
Крутецкий доповнює, що в звичній і спокійній обстановці люди з таким темпераментом відчувають себе спокійно і працюють продуктивно. У сприятливих умовах, при правильному вихованні виявляються найцінніші якості особистості меланхоліка. Його вразливість, тонка емоційна чутливість, гостра сприйнятливість навколишнього світу дозволяють йому домагатися великих успіхів у мистецтві - музиці, малюванні, поезії. Меланхоліки часто відрізняються м'якістю, тактовністю, делікатністю і чуйністю: хто сам ранимий, той зазвичай тонко відчуває і біль, який сам йде іншим людям.  
Сангвінік.

Приклад.Сергій Т., учень 6 класу, 13 років. Дуже живий, непосидючий підліток. На уроці ні хвилини не сидить спокійно, постійно змінює позу, крутить що-небудь у руках, розмовляє з сусідом. Швидка хода підстрибом, швидкий темп мови. Дуже вразливий і легко захоплюється. Із захопленням і збуджено розповідає про переглянутий фільм, прочитану книгу. Його легко зацікавити і уроком: він жваво відгукується на кожен новий факт або нове завдання. Разом з тим, його інтереси та інтереси дуже непостійні і нестійкі. Захопившись новою справою, хлопчик легко байдужіє до нього.  
У нього дуже живе, рухливе, виразне обличчя. За його особі легко вгадати, яке її настрій, яке його ставлення до предмета або людини. На цікавих для нього уроках історії, літератури він проявляє велику наполегливість, енергію та працездатність. На «нецікавих» уроках, наприклад німецької мови, абсолютно не слухає вчителя, розмовляє з сусідами, позіхає. Почуття і настрої його дуже мінливі. Отримавши двійку, він готовий розплакатися і з працею стримує себе, Однак не проходить і півгодини, як він зовсім забуває про погану позначки і в зміну бурхливо і весело носиться по коридорах. Незважаючи на його жвавість і непосидючість, його легко дисциплінувати. У досвідченого вчителя географії Сергій чудово сидить на уроках і ніколи не заважає роботі класу. Легко звикає до нової обстановки і нових вимог. Перший рік навчаючись в новій школі, легко звик до нових вчителям, зійшовся з хлопцями, увійшов в актив класу.  
Холерик.  
Приклад. Саша П., учень 6 класу, 13 років. Виділяється серед однокласників своєї рвучкістю. Захопившись розповіддю вчителя, легко входить у стан крайнього збудження і перериває розповідь різними вигуками, На будь-яке питання викладача готовий відповідати не подумавши і тому часто відповідає невгад. У досаді і роздратування легко виходить з себе і вступає в бійку. Пояснення вчителя слухає дуже зосереджено, не відволікаючись. На перервах ніколи не сидить на місці, бігає по коридору або бореться з ким-небудь. Його інтереси та інтереси досить постійні і стійкі. Не втрачається при виникають труднощі і з великою енергією їх долає ». Для Саші характерна висока реактивність і активність, швидкий темп реакцій, Реактивність переважає над активністю. Тому він нестриманий, запальний, легко виходить з себе, нетерплячий. Він менш пластичний, ніж Сергій, звідси велика стійкість і сталість його інтересів.

Флегматик.  
Приклад. Аїда Н., учениця 9 класу, 16 років. У класі сидить спокійно. Її балакуча сусідка під час уроку розмовляє з дівчинкою, що сидить за одною партою, але не з Аїдою, тому що Аїда не відповідає їй. І поза уроку дівчинка мовчазна і перший не починає розмову. Її важко розсмішити, або зворушити, чи розсердити. Коли все в класі голосно сміються по-поводу комічною інтонації голосу відповідає, Аїда лише мовчки на нього подивиться. Після великої неприємності - дізнавшись, що буде залишена на другий рік, - вона продовжує спокійно працювати. Коли вона плаче, обличчя її залишається абсолютно нерухомим і тільки по сльозам можна здогадатися, що дівчина засмучена. Вона дуже некваплива і повільна в ході і рухах. На питання вчителя вона відповідає не відразу, і іноді вчитель, не дочекавшись її відповіді (хоча урок вона знає), викликає іншу. З подругами сходиться важко, в той же час дуже вразлива, не може забути подруг і вчительок з колишньої школи, в якій вона навчалася раніше, і продовжує їх відвідувати. У Аїди мала реактивність. Це проявляється в тому, що її важко розсмішити чи розсердити. Саме малої емоційною збудливістю пояснюється її незворушність, коли всі в класі сміються і її спокій при великій неприємності. Переважання високої активності над малою реактивністю визначає терплячість, витримку, самовладання. Психічний темп уповільнений - руху дівчата неквапливі, на питання відповідає не відразу. Мала пластичність і велика ригідність пояснюють важкі переживання з приводу переходу з однієї школи до іншої.

Меланхолік.

Приклад. Коля М., учень 6 класу, 13 років. На уроках спокійний, сидить завжди в одному і тому ж положенні, що-небудь крутить до руках, настрій змінюється від дуже незначних причин. Він болісно чуттєвий. Коли вчитель пересадив його з одного парти на іншу, Коля образився, довго міркував, чому його пересадили, і на всіх уроках сидів засмучений і пригнічений. Разом з тим, почуття в нього прокидаються повільно. При відвідуванні подання до цирку він довго сидить мовчки з нерухомим обличчям і лише поступово починає відтавати: посміхається, сміється, вступає в розмову з сусідами. Легко втрачається. Варто вчителю зробити йому найм'якше зауваження, як хлопчик ніяковіє, голос його стає глухим, тихим. Дуже стриманий у вираженні почуттів. Одержавши «двійку», анітрохи не змінившись в обличчі, йде на місце і сідає, але вдома, за словами батьків, довго не може заспокоїтися, не в змозі взятися за роботу, втрачає будь-яку віру в себе.

Кожен з представлених типів темпераменту сам по собі не є ні добрим, ні поганим (якщо не пов'язувати темперамент і характер). Проявляючись у динамічних особливостях психіки та поведінки людини, кожен тип темпераменту може мати достоїнства і недоліки. Люди сангвінічного темпераменту мають швидкою реакцією, легко і швидко пристосовуються до мінливих умов життя, мають підвищену працездатність, особливо в початковий період роботи, але зате кінця знижують працездатність через швидкої стомлюваності і падіння інтересу. Навпаки, ті, кому властивий темперамент меланхолійного типу, відрізняються повільним входженням в роботу, але зате й більшою витримкою. Їх працездатність зазвичай вище у середині або до кінця роботи, а не на початку. У цілому ж продуктивність і якість роботи у сангвініків і меланхоліків приблизно однакові, а відмінності стосуються в основному тільки динаміки роботи в різні її періоди.  
Холеричний темперамент має той гідність, що дозволяє зосередити значні зусилля в короткий проміжок часу. Зате при тривалій роботі людині з таким темпераментом не завжди вистачає витримки. Флегматики, навпаки, не в змозі швидко зібратися і сконцентрувати зусилля, але замість цього мають цінної здатністю довго і наполегливо працювати, домагаючись поставленої мети. Тип темпераменту людини необхідно приймати до уваги там, де робота ставить особливі вимоги до вказаних динамічним особливостям діяльності.  
Є. І. Рогов укладає, що тип темпераменту в людини вроджений, а від яких саме властивостей його вродженої організації він залежить, ще до кінця не з'ясовано. Однак з коментарів Крутецкого слід, що виховання людини (або його помилки) з одним і тим же темпераментом може призводити до різних наслідків при формування його як особистості.

Особистість і темперамент пов'язані між собою таким чином, що темперамент виступає в якості загальної основи багатьох інших особистісних властивостей, насамперед характеру. Він, однак, визначає лише динамічні прояви відповідних особистісних властивостей.  
Від темпераменту залежать такі властивості особистості, як вразливість, емоційність, імпульсивність і тривожність. Вразливість-це сила впливу на людину різних стимулів, час їхнього збереження в пам'яті і сила реакції на них. Одні й ті ж стимули на вразливої ​​людини надають більший вплив, ніж недостатньо вразливої. Вразлива людина, крім того, довше пам'ятає відповідні впливу і довше зберігає реакцію на них. Та й сила відповідної реакції у нього значно більше, ніж у менш вразливого індивіда.

Емоційність - це швидкість і глибина емоційної реакції людини на ті або інші події. Емоційний людина надає велике значення з того, що відбувається з ним і довкола нього. У нього набагато більше, ніж у неемоційно людини, вироблені різноманітні тілесні реакції, пов'язані з емоціями. Емоційний індивід - це той, хто майже ніколи не буває спокійним, постійно перебуває при владі будь-яких емоцій, у стані підвищеного збудження або, навпаки, пригніченості.  
Імпульсивність виявляється в нестриманості реакцій, у тому спонтанності і появі ще до того, як людина встигає обміркувати ситуацію, що склалася і прийняти розумне рішення з приводу того, як у ній діяти. Імпульсивна людина спочатку реагує, а потім думає, чи правильно він вчинив часто жалкує про передчасних і неправильних реакціях.

Тривожна людина відрізняється від спокійної тим, що він занадто часто виникають пов'язані з занепокоєнням емоційні переживання: страх, побоювання, страхи. Йому здається, що багато чого з того, що його оточує, несе в собі загрозу для власного «Я». Тривожна людина боїться усього: незнайомих людей, телефонних дзвінків, іспитів, випробувань, офіційних установ, публічних виступів і т.п.

Поєднання описаних властивостей і створює індивідуальний тип темпераменту, тому, характеризуючи його, ми не випадково змушені були час від часу відступати від чисто динамічних описів і включати в них характерологічні особистісні якості. Ті прояви темпераменту, які в кінцевому підсумку стають властивостями особистості, залежить від навчання і виховання, від культури, звичаїв, традицій, багато чого іншого.  
Темперамент певною мірою впливає на розвиток здібностей людини, особливо тих, до складу яких входять руху з такими їх істотними характеристиками, як темп, швидкість реакції, збудливість. У першу чергу це здібності, які включають до свого складу складні і точні рухи з непростою траєкторією і нерівномірним темпом. До них також належать здібності, пов'язані з підвищеною працездатністю тривалої концентрації уваги. 

Список використаної літератури

1.Немов Р.С. Психологія. Книга 1. Загальні основи психології. - 3-е вид. - М.: Владос, 1999.  
2. Крисько В.Г. Загальна психологія в схемах і коментарях до них. Навчально-методичний посібник. М.: «Флінта». 1998.  
3.Загальна психологія (курс лекцій). Упорядник Є. І. Рогов. М.: «Владос». - 1995.  
4.Столяренко Л.Д., Самигін С.І. Психологія і педагогіка в запитаннях і відповідях (для студентів вузів). - М.: АСТ, Ростов - на Дону: Фенікс. - 1999.  
5.Психологія. Підручник. / Под ред. А. А. Крилова. - М.: Проспект. - 2000.  
6.Загальна психологія. / Под ред. В. В. Богословського, А. Г. Ковальової, О. А. Степанової, С. М. Шабаліної. - 2-у вид., Перераб. і доп. - М.: Просвещение, 1973.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ТА ФІЛОСОФІЇ

\

                          Реферат на тему:

             «Вплив темпераменту на діяльність людини»

Виконав:

студент 23-Т

Кучерявий Владислав

Перевірила:

Герасимова І.Г.

Вінниця 2014