Здоров'язберігаючі технології в школі і дитячому садку. Особливості їх застосування

Міністерство  освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

 

 

 

 

                                                        

 

 

Здоров'язберігаючі  технології в школі і дитячому садку. Особливості їх застосування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка III курсу, 33 групи

Музично-педагогічного  факультету                                                                                     

Шевчук М. А.                                                                                        

 

 

 

 

 

 

 

Харків - 2012

 

 

 

 

 

План

 

Вступ

 

1. Сутнісна характеристика здоров’язберігаючих  технологій

2. Здоров’язбереження особистості  як психолого-педагогічна проблема.

3. Здоров’язбереження як вирішальний  аспект в освітньому процесі  ДНЗ.

4. Особливості застосування здоров’язберігаючих технологій.

Висновки

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Здоров’я  дітей - одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя  батьків, вчителів, суспільства в  цілому. Для України головною проблемою, яка пов’язана з майбутнім  держави, є збереження і зміцнення  здоров’я дітей та учнівської молоді. Турботу викликає різке погіршення стану фізичного та розумового розвитку підростаючого покоління, зниження рівня народжуваності й тривалості життя, зростання смертності, особливо дитячої.

Вступаючи до школи, 85% дітей мають ті чи інші порушення соматичного та психічного характеру, зростає кількість дітей, які мають психоневрологічні  захворювання.

За даними моніторингового дослідження можна  побачити, що з кожним роком кількість  здорових дітей зменшується. Так  у 2007 - 2008 навчальному році було зафіксовано 42,7% здорових дітей, у 2008-2009 навчальному  році кількість практично здорових дітей не перевищує 30%. Також дані показують, що з кожним роком зростає  показник надлишку ваги. Це свідчить про  недостатню культуру харчування підлітків, батьків та не правильний вибір батьками їжі для школярів. Якщо в школі  за раціональним харчуванням учнів  слідкує адміністрація, робітники  їдальні та медичний персонал, то вдома  діти, зазвичай, не дотримуються правил раціонального харчування Все це не може не хвилювати педагогів та медиків, тому що діти, приходячи до 1 класу, вже мають відхилення у  здоров’ї.

Тому  головним завданням у діяльності педагогічних колективів навчальних закладів на сучасному етапі повинно бути збереження і зміцнення здоров’я дітей, формування позитивної мотивації  на здоровий спосіб життя у вчителів, учнів та їхніх батьків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Сутнісна характеристика здоров’язберігаючих технологій

 

Технологія - це, перш за все, системний метод  створення, застосування знань з  урахуванням технологічних і  людських ресурсів та їх взаємовпливу, що має на меті оптимізацію форм освіти.

У класифікації освітніх технологій (управлінської  діяльності, організації навчального  процесу, виховної роботи та ін.) останнім часом виокремилася нова група - здоров’язберігаючі технології.

Слід  зазначити, що здоров’язберігаюча педагогіка не може бути представлена як конкретна  освітня технологія. Разом з тим, поняття "здоров’язберігаючі технології" об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу з формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.

Деякі науковці розглядають це поняття, виходячи з  розуміння технології як певного  прийому, методу, методики; інші розуміють  його як сукупність певних технік, за допомогою  яких реалізується освітнє чи інше педагогічне завдання; як опис процесу  досягнення запланованих результатів, сукупність яких відображає певні зміни  в здоров'ї учасників педагогічної взаємодії.

Вітчизняні  та зарубіжні науковці (і насамперед російські вчені, які працюють під  керівництвом М. Безруких) вважають, що під здоров’язберігаючими освітніми  технологіями треба розуміти всі  педагогічні технології, які не шкодять  здоров’ю учнів.

Деякі вчені  пропонують виокремити поняття "здоров’яформуючі виховні технологи", розуміючи  під ним ті психолого-педагогічні  технології, програми, методи, які спрямовані на виховання в учнів культури здоров'я, особистісних якостей, що сприяють його збереженню та зміцненню, формування уявлень про здоров'я як цінність, а також мотивацію на здоровий спосіб життя.

Інші  науковці під здоров’язберігаючими технологіями пропонують розуміти:

·  сприятливі умови навчання дитини в школі (без  стресових ситуацій, адекватність вимог, методик навчання та виховання);

·  оптимальну організацію навчального процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);

·  необхідний достатній та раціонально організований  руховий режим.

Учителі-практики України, які працюють над цією проблемою (учасники проекту "Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю"), доповнюють зміст здоров'язберігаючих технологій поняттям "здоров’язберігаючі заходи" і реалізують їх через:

·  диспансеризацію  учнів;

·  "Дні  здоров'я" та туристичні походи;

·  шкільні  спортивні свята;

·  бесіди про здоров'я з учнями;

·  бесіди про здоров'я з батьками;

·  вітамінізацію;

·  факультативи з проблем здоров’я та здорового  способу життя;

·  ведення  листків здоров'я та стіннівок  на оздоровчу тематику тощо.

Поняття “здоров’язберігаючі технології”  об’єднує в собі всі напрями діяльності загальноосвітнього закладу щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів.

Слід  зазначити, що впровадження здоров’язберігаючих  освітніх технологій пов’язано з  використанням медичних (медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих), соціально-адаптованих, екологічних  здоров’язберігаючих технологій та технологій забезпечення безпеки життєдіяльності.

Сутність  здоров’язберігаючих та здоров’яформуючих  технологій постає в комплексній  оцінці умов виховання і навчання, які дозволяють зберігати наявний  стан учнів, формувати більш високий  рівень їхнього здоров’я, навичок  здорового способу життя, здійснювати  моніторинг показників індивідуального  розвитку, прогнозувати можливі зміни  здоров’я і проводити відповідні психолого-педагогічні, корегувальні, реабілітаційні заходи з метою забезпечення успішності навчальної діяльності та її мінімальної фізіологічної “вартості”, поліпшення якості життя суб’єктів  освітнього середовища.

Аналіз  класифікацій існуючих здоров’язберігаючих  технологій дає можливість виокремити такі типи (О. Ващенко):

здоров’язберігаючі  – технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують  завдання раціональної організації  виховного процесу (з урахуванням  вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність  навчального та фізичного навантажень  можливостям дитини;

оздоровчі – технології, спрямовані на вирішення  завдань зміцнення фізичного  здоров’я учнів, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична  терапія;

технології  навчання здоров’ю – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування  емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання  психоактивними речовинами, статеве  виховання. Ці технології реалізуються завдяки включенню відповідних  тем до предметів загально-навчального  циклу, введення до варіативної частини  навчального плану нових предметів, організації факультативного навчання та додаткової освіти;

виховання культури здоров’я – виховання в учнів  особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації  на ведення здорового способу  життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.

Метод навчання - це впорядкована діяльність педагога, спрямована на досягнення визначеної мети навчання. Під методами навчання часто розуміють сукупність шляхів, засобів досягнення мети, вирішення  завдань (І. Підласий), а, відповідно, завдання педагогіки оздоровлення вирішуються шляхом застосування методів здоров’язберігаючих освітніх технологій.

У здоров’язберігаючих  освітніх технологіях застосовуються дві групи методів: специфічні (притаманні тільки процесові педагогіки) та загально-педагогічні (застосовуються в усіх випадках навчання та виховання). Серед специфічних  методів на основі існуючої педагогічної практики можна виокремити такі: оповідання, дидактичне оповідання, лекція, демонстрація, ілюстрація, відеометод вправи, практичний метод, ситуативний метод, ігровий  метод, активні методи навчання та ін.

У структурі  методу виокремлюють певні прийоми  як його складові та окремі етапи під  час реалізації.

Прийоми можна класифікувати так:

· профілактично-захисні (особиста гігієна та гігієна навчання);

·компенсаторно-нейтралізуючі (фізкультхвилинки, оздоровча, пальчикова, дихальна, коригуюча гімнастики; масаж, психогімнастика та ін.);

· стимулюючі (елементи загартування, фізичні навантаження, прийоми психотерапії та фітотерапії);

·інформаційно-навчальні (листи, що адресуються батькам, учням, педагогам).

Однак мати знання про здоров’язберігаючі освітні  технології, це ще не значить їх уміле  впровадження

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Здоров’язбереження особистості як психолого-педагогічна проблема.

 

За останні  роки в Україні зроблено значні кроки  на шляху створення умов для формування здоров’я людини через освіту. Законами України, державними національними програмами (закон України «Про загальну середню освіту», «Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті», Державна програма «Діти України» та ін.) визначено необхідність розв’язання найважливіших завдань сучасної освіти, спрямованих на здоровий інтелектуальний, соціальний, фізичний розвиток особистості.

Водночас  доводиться констатувати, що незважаючи на значну увагу держави, науковців  до питань здоров’я зростаючого покоління, поки ще ця проблема не розв’язана належним чином. Достатньо сказати, що частка здорових дітей в Україні, за різними даними, коливається від 4 до 10 %. При цьому за останні роки спостерігається тенденція погіршення стану здоров’я учнів. І значна частина захворювань дітей і молоді має так звану дидактогенну природу, тобто напряму викликана або спровокованашколою.

З огляду на стан здоров’я зростаючого покоління  стає зрозумілою деяка обмеженість  традиційної класно-урочної системи  організації навчального процесу  та її згубний вплив на здоров’я учнів. У зв’язку з цим актуалізується завдання пошукуефективних освітніх технологій, в яких збереження здоров’я учнів є пріоритетним.

Узагальнення  поглядів дослідників на сутність здоров’язбереження, наш власний досвід дозволяють визначити здоров’язбереження в педагогічному аспекті як процес навчання й виховання, що не наносить прямої або опосередкованої шкоди здоров’ю учнів, створює безпечні й комфортні умови перебування дітей у школі, забезпечує індивідуальну освітню траєкторію дитини, запобігання стресів, перевантаження, втоми вихованців і тим самим сприяє збереженнюй зміцненню здоров’я школярів.

Забезпечення  здоров’язбереження учнів у процесі  навчання й виховання вимагає  розв’язання комплексу завдань, що торкаються як матеріального, кадрового забезпечення, так і організаційно-змістового наповнення й стосуютьсязмін змісту освіти та форм і методів її здійснення.

У класифікації здоров’язберігаючих освітніх технологій слід виділити окремі групи, кожна з  яких може включати в себе низку конкретних технологій. Такими основними групами є технології організації навчального

процесу, технології організації пізнавальної діяльності учнів, технології виховної роботи, предметні  технології та ін.

Так, здоров’язберігаюча організація навчання передбачає, насамперед, урахування динаміки працездатності учнів протягомуроку, навчального дня, тижня, року, що запобігає розумовестомлення і перевантаження;

Реалізація  здоров’язберігаючих технологій організації  пізнавальної діяльності школярів вимагає  наявності різних програм, підручників, дидактичних матеріалів, що дозволяють індивідуалізуватипроцес навчання; постійного систематичного аналізу й оцінки способів проробки учнями программного матеріалу; створення на кожномууроці умов для самостійного вибору учнем способів роботи, типів завдань; використання різноманітних форм занять, сучасних методів навчання (рольових ігор, діалогів, тренінгів).

Найважливішими  складниками здоров’язберігаючих  освітніх технологіймає бути залучення  рухової активності, оздоровчого впливу праці, а також мистецтва (музика, живопис, ліплення, хореографія, театр та ін.) як естетотерапії (арттерапії).

Сприятливий вплив мистецтва на здоров’я людини, її загальний стан, настрій важко  переоцінити. Переживання розмаїття образів, кольорів, звуків, форм, ритмів «очищують» від надлишкової емоційної напруги, знімають перевтомлення, допомагають позбутися страхів, побічних реакцій, депресивних станів, знижують тривожність.

Музичні композиції у сполученні з різними  рухами запобігають гіподинамії, порушенням серцево-судинної системи, послабленню м’язів і кісток, формують красиву осанку. Арттерапія стимулює потребу у вираженні своїх почуттів, у комунікаціяхз іншими людьми, прагнення до самопізнання та дослідження навколишньогосвіту. Отже, оздоровлення через мистецтво сприяє зміцненню й розвитку здоров’ю дитини, вдосконаленнюїї духовнихта фізичних сил.

Слід  підкреслити, що в умовах здійснення здоров’язберігаючих технологій особливі вимоги висуваються до професійно-педагогічної діяльності вчителя. Педагог має планувати свою діяльність з урахуванням пріоритетів збереження й зміцнення здоров’я кожного з учасників педагогічного процесу. Окрім знання свого предмета, вчитель повинен мати специфічні психолого-педагогічні знання, володіти вміння та навичками, що дозволяють йому гнучко, з урахуванням реальних індивідуальних особливостей учнів обирати методичні прийоми, засоби; оцінювати ефективність педагогічної діяльності. Педагог має також бути здібним до суб’єкт–суб’єктної (фасілітуючої) взаємодії, постійного доброзичливого спілкування з різними учнями, поважного ставлення до кожного, незалежно від навчальних досягнень школярів, до підтримки й заохочування індивідуальних зрушень у розвитку дитини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Здоров’язбереження як вирішальний аспект в освітньому процесі ДНЗ

 

Вчені світу дійшли спільної думки: здоров’я людини залежить в основному від чотирьох факторів: системи охорони здоров’я (10%),  генетичної спадковості (20%), стану зовнішнього середовища (20%) та  способу життя (50%).

 На жаль, за даними аналізу наукових джерел, наприкінці дошкільного дитинства стійкі нервові розлади фіксуються приблизно в кожної п’ятої, а функціональні – у кожної третьої дитини, що викликає серйозні занепокоєння. Тому велику увагу необхідно приділяти впровадженню в дошкільних навчальних закладах  здоров’язбережних технологій, під якими розуміють:

• створення сприятливих умов розвитку, виховання, навчання дитини в дошкільних навчальних закладах  (спокійне середовище, яке не пригнічує психічні процеси, відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог до дитини,  зростання дошкільника у прийнятному, найбільш відповідному його природі темпі);
• оптимальну організацію освітнього процесу (відповідно до вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм);
• повноцінний та раціонально організований руховий режим (до 3-х годин для дітей раннього віку, 3-4 годин для дошкільників молодшого віку, 4-5 годин для дошкільників старшого віку).

Про значення рухової активності в  житті людини було відомо ще дві тисячі років тому. В Елладі на скелі було висічено слова: „Якщо хочеш бути сильним – бігай, хочеш бути красивим – бігай, хочеш бути розумним – бігай”. Однак, сьогодні в дошкільних закладах не рідко можна почути від вихователів інші слова: „Сядьте, посидьте, досить бігати!”. Невже ми забули, що здорова дитина це активна дитина?!

Сутність  здоров’язбережних і здоров’яформувальних технологій постає в комплексній оцінці умов виховання та навчання, які дозволяють зберігати наявний стан дітей, формувати більш високий рівень їхнього здоров’я, навичок здорового способу життя, здійснювати моніторинг показників індивідуального розвитку. Дані технології реалізуються через створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, оптимізації рухового режиму, системного підходу до формування в дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогами та вихованцями, самими дітьми.

Технології  навчання здоров’я – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму, статеве виховання.

Механізмами формування повноцінного фізичного  здоров’я є: санітарно-гігієнічні умови, засоби загартування, раціональний розподіл процесів життєдіяльності, активної діяльності та відпочинку, усвідомлення прийняття  дитиною її вагомості тощо.

 Інноваційні оздоровчі технології: елементи художньої гімнастики, пальчикова гімнастика, дихальна та звукова гімнастика, гідроаеробіка (в закладах з басейнами), психогімнастика, фітболгімнастика.

Проведення фітболгімнастики як інноваційної технології пропонується методичними рекомендаціями „Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу” (лист Міністерства освіти і наук України від 16.08.2010 р. № 1/9 - 563).  Така гімнастика включає виконання вправ на великих надувних еластичних м’ячах різного розміру (діаметр м’ячів: для дітей 3-4 років - 45 см;  для дітей 5-6 років 50 см;  для дітей 7-8 років 55 см). Тривалість виконання вправ з положення сидячи на м'ячі:  для дітей 3-5 років 3- 4 хв; для дітей 5-7 років 5-7 хв.

При доборі м’ячів варто звернути увагу на їхній колір, оскільки кольорова гама  по-різному може впливати на психічний стан і фізіологічні функції організму дитини. Теплий колір (червоний, жовтогарячий) підвищує активність, підсилює збудження центральної нервової системи. Холодний колір (синій, фіолетовий) навпаки заспокоює. Жовтий і зелений кольори сприяють прояву витривалості. 

Профілактично-лікувальні технології:

- фітотерапія ( полоскання ротової порожнини розчином часнику; вживання відварів, водних настоїв лікарських трав для профілактики різних захворювань верхніх дихальних шляхів, сечової системи, шлунково-кишкового тракту, дискінезії; оздоровчі напої та чаї з шипшини; вітаміні коктейлі з ромашки, календули, деревію, спориша; фітомішечки);

- аромотерапія, електроаерозольна терапія (розбризкування ефірної олії шипшини, обліпихи, м’яти, меліси, лаванди);

- вітамінотерапія (полівітаміни, аскорбінова кислота, вітамінізація страв).

 З появою в дошкільних закладах посади практичних психологів з’явилася можливість упровадження оздоровчих технологій терапевтичного спрямування таких, як арттерапія, піскова  терапія, казкотерапія, сміхотерапія, музична терапія, кольоротерапія, ігрова терапія. Наприклад, у дослідженнях Уіті виявлено, що в іграх хлопчиків частіше зустрічаються прояви гніву, агресивні висловлювання, звукові ефекти. У дівчаток частіше спостерігаються творчі ігри, ігри, що відображають відносини між людьми, прояви радості, тривоги, вербалізація позитивних і негативних роздумів.   

 

 

 

 

4. Особливості  застосування здоров’язберігаючих технологій.

Заняття на свіжому повітрі 

Сучасні діти все менше перебувають на свіжому повітрі. Вони віддають перевагу   телебаченню, комп’ютерним розвагам або  слуханню музики.  Можливо  причина  підвищення стресів та депресій кроїться саме в цьому. А людині просто необхідно  бувати на свіжому повітрі не менш 2-3 годин  на добу. Це зміцнює організм, нормалізує нервову систему, укріплює пам’ять та  уяву. Тому досить корисним для зміцнення здоров’я буде проведення деяких уроків на свіжому повітрі. Цей  прийом дуже часто використовують вчителі  американських шкіл. 

 Цікаві перерви

Діти  зазвичай просиджують перерви, замість  того, щоб походити, розім’яти м’язи. У початковій школі ігри являються  одним з компонентів рухливого  режиму дітей на протязі дня. Спостереження  сучасних психологів свідчать про те, що після активного відпочинку учні відволікаються на уроках у 4 рази менше. 

Доручити  проводити такі перерви можливо  черговому класові, або вчителям початкової школи. Саме рухливі ігри більш за все подобаються молодшим школярам  за свою емоційність та веселість. 

 Музичний супровід уроку. 

В музиці, як відомо, знаходиться величезний здоров’я зміцнюючий потенціал. Вона допомагає знімати стреси, стимулювати  роботу мозку, підвищити засвоєння, сприяє естетичному вихованню.   Наш емоційний стан, процеси сприйняття, запам’ятовування, розуміння залежить від того, що ми слухаємо. Звук –  це енергія. Залежно від частоти  коливання , рівня голосності, ритму, звук впливає на людину. Правильно  підібрані мелодії здатні активізувати людські резерви. 

Сучасний  учень постійно шукає можливості послухати свою улюблену музику.  Дослідження американських психологів говорять про те, що середній учень  з 4 по 12 клас затрачує приблизно 10 500 годин  на прослуховування музики. Це в  два рази більше шкільного часу! По цим результатам можливо зробити  висновок, що музика впливає на підлітків  навіть сильніше телебачення. 

А дослідження  серед учнів 3-4 класів  вказують на те, що будь-які дії, приклади, розповіді  під музичний супровід  залишаються  у пам’яті дитини набагато довше. Крім того, учень, випадково знов почувши  цю музику згадує про цікавий урок.

Існує безліч різних стилів та напрямків музики. Але дуже важливо правильно підібрати  композицію для роботи на уроці. Тобто  знайти музику, яка б сподобалася  дітям. Якщо сьогодні ви вирішите використовувати  чисто класичну музику, це скоріш за все  викликає роздражнення  серед  учнів. Тому що різниця між «їхньою» та «вашою» музикою досить суттєва.  І одним кроком здолати цю музичну  відстань просто неможливо.   Що ж  тоді робити?  Існує безліч нейтральної  музики, звуки живої природи, або  сучасне оформлення класичної музики. Також вам допоможуть фонограми досить відомих сучасних композицій.

 Цікаві зустрічі

Надати  необхідні знання, а також дати професійну відповідь на учнівські  запитання можуть також представники міських органів влади, лікарі-наркологи, гінекологи, представники міліції та центрів молоді. Такі зустрічі ніколи не бувають зайвими на шляху до оздоровлення молодого покоління.

Школа безпеки життєдіяльності

Ми завжди вимагаємо, щоб діти поводилися правильно, але для того, щоб така поведінка  стала звичкою,  замало одноразових  бесід та постійних зауважень. Тиждень  знань безпеки життєдіяльності, брейн-рингі, КВН, класні години, оформлення стендів  безпеки життєдіяльності, конкурси… все це, та багато чого іншого може проводити шкільна група  волонтерів. Учні 7-9 класів з залученням класних керівників та шкільного  психолога перетворять знайомства з правилами поведінки на справжні цікаві свята!

Група медіації

Там де є  колектив, там завжди є й конфлікти, а в дитячих колективах їх набагато більше. Зовсім нещодавно виник такий  спосіб регулювання конфліктних  ситуацій, як медіація.  Таку роботу може проводити шкільний психолог, кафедра ВР або ж самі учні-старшокласники.

Успішність  роботи модераторів-ровесників залежить від рівня підготовки та зовнішній  підтримки.  Робота медіатора завжди має один план виконання, саме тому учні теж можуть цьому навчитися. Це дуже ефективний спосіб вирішення  класних конфліктів (результативність майже 100%)!  Підготовка медіаторів включає  різні методи та форми роботи: презентації, демонстрації, рольові ігри, інтерактивні та письмові вправи та багато інших  цікавих прийомів. На тренінгах  надаються багатогранні  знання про природу та причини конфлікту, стереотипи поведінки, методи активного  слухання, та відкривається  багато інших цікавих сторін повсякденного  життя.

 Психолого-оздоровчі програми

Питаннями здоров’я дітей займаються й на державному рівні. На сьогоднішній день вже існують  програми психічної, емоційної та соціальної допомоги дітям  і підліткам. Деякі з них швидко знаходять місце у житті молоді, допомагають само реалізуватися, дають  необхідні знання, формують корисні  вміння та навички, відкривають безліч можливостей. Такими проектами на сьогоднішній день є: програма

·      «рівний рівному»  – це складова частина тренінг-курсу, який розроблено у рамках Програми „Сприяння просвітницькій роботі».

Програма  спрямована на формування відповідального  ставлення до особистого здоров’я у підлітків та молоді, оскільки саме в цьому віці відбувається засвоєння  певних норм і зразків поведінки, накопичення відповідних знань  і умінь, усвідомлення потреб і мотивів, визначення ціннісних орієнтацій.

·       „Твоє життя – твій вибір ”  – це складова частина тренінг-курсу, який розроблено у рамках Програми „Сприяння просвітницькій роботі „рівний-рівному” серед молоді України щодо здорового  способу життя ”, що реалізується Міністерством освіти і науки  України, Академією педагогічних наук України, ПРООН (Програмою Розвитку Організації Об’єднаних Націй), ЮНЕЙДС (Об’єднаною Програмою ООН з питань ВІЛ/СНІДу).

Програма  спрямована на формування відповідального  ставлення до особистого здоров’я у підлітків та молоді, оскільки саме в цьому віці відбувається засвоєння  певних норм і зразків поведінки, накопичення відповідних знань  і умінь, усвідомлення потреб і мотивів, визначення ціннісних орієнтацій.

·       „Знаємо та реалізуємо свої права  ” – це складова частина тренінг-курсу, який розроблено у рамках Програми „Сприяння просвітницькій роботі „рівний-рівному” серед молоді України щодо здорового  способу життя ”, що реалізується Міністерством освіти і науки  України, Академією педагогічних наук України, ПРООН (Програмою Розвитку Організації Об’єднаних Націй), ЮНЕЙДС (Об’єднаною Програмою ООН з питань ВІЛ/Аніду).

Програма  спрямована на формування відповідального  ставлення до особистого здоров’я у підлітків та молоді, оскільки саме в цьому віці відбувається засвоєння  певних норм і зразків поведінки, накопичення відповідних знань  і вмінь, усвідомлення потреб і мотивів, визначення ціннісних орієнтацій.

 Використання засобів мультімедіа

Засоби  мультімедіа – це усі засоби для  запису та відтворювання звуку, фото та відео зображення.

Ми з  вами живемо в епоху комп’ютерних технологій і просто повинні користатися  цим. Все більше часу діти проводять  за іграми, Інтернет контактами та пошуками цікавої інформації… А нам  з вами все не як вдається викликати  в них інтерес до навчання. Чому?