Грецькі запозичення в сучасній англійській мові

ГРЕЦЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В  СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

ВСТУП

Поповнення словникового складу мови здійснюється різними засобами. Так, ними можуть бути запозичення з  інших мов, розширення значень уже  існуючих слів. Процес збагачення мови за рахунок раніш невідомих одиниць проходить постійно, освіжаючи та оновлюючи мову. Ось чому вивчення системи словотвору англійської мови, її компонентів, ступенів їх  продуктивності та варіативності є таким необхідним.

Одним із засобів появи нових  слів є запозичення. До факторів, що впливають на виникнення нових одиниць як правило відносяться: екстралінгвістичні фактори – науково-технічний та соціальний прогрес, поширення інформаційного потоку; лінгвістичні фактори – тенденція до мовної економії, прагнення до аналітичності.

Вивчення процесу запозичення є однією з найголовніших ланок лексикології. Цю проблему розглядали багато лінгвістів (L.P.Smith, H.Bradely, T.R.Lounsbury, G. Mike-Hight, S.G. Gavrin та інші). Добре відомо, що англійська мова – суміш германських і романських елементів. Це змішування призвело до інтернаціонального характеру словника.

У наш час англійська мова є універсальною  мовою глобального суспільства. Однак, в англійському словнику істотний відсоток слів походить з інших мов, багато з них – слова грецького  та латинського походження.

Актуальність роботи зумовлена необхідністю визначення лінгвістичного статусу запозичень. Проблема моделювання неологічних одиниць є актуальною у зв’язку з сучасним розвитком лінгвістики. Актуальним є визначення простих для вживання запозичень, розпізнавання тенденцій реалізації семантичного і прагматичного наповнення. Важливість даного дослідження визначається недостатньою вивченістю функціональних особливостей запозичених слів грецького походження на сучасному етапі розвитку англійського мови.

Мета роботи полягає у визначенні статусу грецьких запозичень у парадигмі комунікативних одиниць і встановленні їх семантико-функціональних особливостей англійської мови.

Поставлена мета досягається шляхом вирішення комплексних завдань:

- розглянути основні джерела і шляхи проникнення запозичень в сучасну англійську мову;

- дослідити особливості запозичення  слів грецького походження на  основі етимологічного аналізу;

- проаналізувати особливості синтаксичної  та семантичної організації слів  грецького походження;

Наукова новизна полягає у тому, що у роботі подано перший досвід вивчення слів грецького походження в різних сферах, таких як міфологія, Біблія, література, історія і філософія.

Теоретичне значення роботи полягає у тому, що в ній здійснено вивчення природи запозичень, питань словникового складу англійської мови на основі грецьких запозичень.

Практичне значення магістерської полягає у можливості використання її результатів у вивченні лексикології, стилістики, фонетики та практики англійської мови.

Методика дослідження носить комплексний характер із використанням етимологічного, контекстуального, порівняльного та кількісного аналізу.

В процесі роботи було використано словники, наукові та періодичні видання англомовних  країн та країн СНД.

 

 

 

 

 

 Роль запозичень в розвитку словникового складу англійської мови.

Англійська мова пройшла через  багато періодів, протягом яких була запозичена величезна кількість слів. Ці періоди  співпадають з часами культурного  зв’язку між англомовним та іншомовним населенням [7, 26].

Роль запозичень (borrowings, loan words) в різних мовах неоднакова і залежить від конкретно-історичних умов розвитку кожної мови. В англійській мові відсоток запозичень значно вищий, ніж в багатьох інших мовах, тому що вона мала можливість запозичувати іншомовні слова в умовах прямого контакту: спочатку в середині сторіччя від загарбників, що змінювали один одного на Британських островах, а пізніше – в умовах торгівельної експансії і колонізаторської активності самих англійців. Підраховано, що кількість передвічних слів в англійському словнику складає всього 30 %.

Не можна вважати, що роль слів в  мові визначається тим, чи є воно запозиченим, чи передвічним. Тим паче, що найбільше  вживані прислівники, прийменники, сполучники, прислівники часу та місця, всі допоміжні і модальні слова, всі сильні дієслова і займенники, всі числівники, включаючи second, million, billion є в сучасній англійській мові передвічними словами.

Той чи інший вплив однієї мови на іншу завжди пояснюється історичними  причинами: війни, завоювання, мандри, торгівля і таке інше, - призвело до тісної взаємодії різних мов. Інтенсивність притоку нових запозичених слів в різні періоди різноманітна. В залежності від конкретних історичних умов, вона то збільшується, то падає. Ступінь впливу однієї мови на іншу при цьому залежить здебільшого від мовного фактору.

Помилкові уявлення, які переважали в лінгвістиці відносно проблеми запозичень, не зводились лише до перебільшення  їх ролі в розвитку мови. Сам підхід до теми був одностороннім і формальним. Дослідників цікавили здебільшого джерела та дати запозичення.

Треба приділяти увагу не тільки питанню від кого запозичення, а  й тому що додалося та було створено в результаті запозичення слова  від іншого народу. Необхідно творчо підходити до питання і тим самим створювати можливість виявити закономірності, яким підпорядковується розвиток словникового складу мови, пояснити явища, які відбуваються в ньому і виявити їх причини. Це можна пояснити прикладами.

Досліджуючи розвиток слова sport, ми не будемо зупинятися на тому, що це слово запозичене в середньоанглійський період із старофранцузької мови, де воно було desport і походило з латинської desportus. Desport та desportus значили відволікання, відхилення, при запозиченні відбулася спеціалізація значення і в середньоанглійській мові ці слова мали більш загальне значення, ніж у сучасній, де означає спорт, розвагу. У цей період із французької мови в англійську запозичувалися й інші слова, які були пов’язані з розвагами заможних людей. Це пояснюється тим, що в XІ столітті нормандські барони стали власниками країни, англосаксонська верхівка завоювала їх звичаї і нормандський діалект старофранцузької мови. Слово sport підкорюється англійській системі граматичних змін іменників, отримуючи можливість в множині закінчення –s. В ньому не тільки замінюються всі звуки англійськими, але й відпадає перший склад. В новоанглійській мові це слово має ще деякі зміни в семантиці і означає фізичні вправи, у вигляді ігор та змагань.

В словниковому складі англійської  мови паралельно зберігається дієслово disport – розважатися, яке називається маловживаним.

Зараз в сучасну англійську мову були запозичені слова з різних мов, які зберегли своє значення. Наприклад, aiki-jutsu, boutique, kelim, kletten prinrip. Ці слова здебільшого мають те ж значення, яке вони мали в похідній мові, але деякі з них приймають більше значень, ніж вони мали.

Таким чином, жодне нове поповнення словника запозиченими словами не може пройти безслідно для словникового складу. Запозичене слово приймає  на себе одне або декілька значень семантично близьких до нього слів, що вже раніше існували в мові.

Взаємодія запозичень і словникового складу мови, що їх прийняла, добре видна  з історії слів, які означають  поняття-синоніми до слова work. Після запозичення в середньоанглійський період дієслів: labouren “працювати” (із ст.-фр. labourer, лат. laborare) і travaillen “важко працювати” (із ст.-фр. travaillen, лат. trepaliare “мучити”), перше з них залишилось близьким до англійського swincan, друге дієслово travailler не витримало конкуренції з дієсловом werken і має значні зміни в змістовій структурі, після цього його основне значення – “мандрувати” to travel.

Деякі зміни проходять із словами, які були запозичені з французької  мови. Слово extheticienne було запозичене англійською мовою, де зберегло своє значення, але змінило вимову – aestheticlenne.

Загальний закон явищ мови до проблеми запозичень можна сформувати так: усілякі  зміни в словниковому складі мов  і у вигляді проникнення іншомовних запозичень тягне за собою семантичні і стилістичні зміни в словах, які вже є в мові.

Неологізми-запозичення в англійському словниковому складі являють собою  ту сферу лексики, яка найбільше  та безпосередньо рефлектує історію  Англії та її традиції, показуючи вплив  на мову зовнішніх нелінгвістичних причин [10, 28-29]. Тому їх необхідно прослідити в хронологічній послідовності, пов’язуючи зі змінами, які проходили в культурному та історичному житті країни.

В письмовій формі сучасної англійської  мови дуже вживані літерні скорочення від таких виразів, які при читанні змінюються англійським перекладом.

В сучасній англійській мові численними є французькі запозичення: boutique, fresee, fromage, pêcher, unijombist, tranche, wsogist, які здебільшого зберегли своє лексичне значення. Вони проникають головним чином не в загальний словниковий фонд, а в визначені рівні словникового складу. Французькі запозичення іноді важко відрізнити від латинських. Наприклад, слово figure могло перейти прямо з латини: figura та з французької figure.

Зараз багато слів запозичується з німецької мови: kletten pririp, untermensch, blitz angst; з шотландської: slogan, whisky, clan.

Численними є запозичення-неологізми з шотландської мови: slogan, whisky, clan.

Неологізми-запозичення з китайської та японської мови означають назви різноманітних способів боротьби: aiki-do, aiki-jutsu.

Запозичені слова з російської мови пов’язані з подіями, які  відбувалися в цій країні в 90-х  роках ХХ століття – з політичними  явищами: perestroika, glasnost, khozraschot, prizhok та інші. Всі ці слова були запозичені як в усній, так і в письмовій формі, не змінивши своє значення і склад.

Найважливіші ознаки слів латино-романського  походження такі: перевага двоскладових і багатоскладових слів з префіксами, які закінчуються на приголосні: ab-, ad-, -corn, -dis, -ex,- in,- im; подвоєння приголосних: bb, cc, ll, mm, nn, pp.

Нечисленні неологізми-запозичення  з італійської, голландської і іспанської мов свідчать про культурні зв’язки  з цими країнами: ісп. – ÈL NIŇO, nacho, guerilla, junta; італ. – biasco, motto; порт. – favela, favelado.

Мови тюркських народів залишили багато слідів в найрізноманітніших мовах, в тому числі і в англійській. В останній існує понад 400 тюркізмів, 55% з яких складають етнографічні реалії, 26% відносяться до суспільно-політичного життя, 19%  є природними. Серед найважливіших реалій такі слова, як badian, irbis, jougara, kelim та інші. До цієї групи відносяться назви мінералів: dashkesanite, turanite. Найбільш освоєні суспільно-політичні реалії: bash-borouk, begum, effendi, kofban, mamebuke. Серед етнографічних реалій є слова, які стали невід’ємною частиною англійської лексики: caviar, coach, kumiss, macrame, vampire.

Тюркські слова англійською  мовою запозичувались як при прямих контактах, так і через мови-посередники. Одним з найбільш вживаних тюркізмів в сучасній англійській мові є слово kelim – “накидка для диванів та крісел”.

Тюркізми переходили в англійську мову через різні мови, наприклад, німецьку: shabrack, trabant; іспанську: bocosin, lackey; італійську: bergamot, kiosk. Найбільша кількість тюркізмів перейшла в англійську з французької: badian, caique, caviar, turknose, sabot та інші.

В сучасній англійській  мові набувають розповсюджень слова  з африканської мови: tote, gumbo, jambalaya; індійської: paneer, ghari; ідіш: kabitrer, bagel, schmo.

Англійська продовжує  запозичувати іншомовні слова, переважно  латинські та грецькі, до теперішнього часу.

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Етимологічна  структура словникового складу  англійської мови на основі  грецьких запозичень

Зазвичай говорять, що головною рисою англійської мови є її змішаний характер. Багато лінгвістів (L.P. Smith, H. Bradely, T. R. Lounsbury) вважають, що іноземний вплив є найголовнішим чинником в історії англійської мови. Ця теорія підтримується лише з точки зору словникового запасу, оскільки граматика і фонетика англійської мови дуже стійкі і не легко потрапляють під вплив інших мов. Однак, говорити про змішаний характер мови в цілому неправильно [3,327-328]. Щоб зрозуміти природу англійського словника і його історичного розвитку, необхідно розглядати  етимологію його різних періодів, історичних причин їх появи, порівняльну важливість місцевих і запозичених елементів в поповненні англійського словника. Перед описом словникового запасу англійської мови ми повинні згадати деякі терміни [21, 209].

За походженням словниковий  запас поділяється на дві основні  групи: місцеві та запозичені елементи.

Як відомо з найраніших доступних рукописів староанглійського  періоду, місцеве слово – слово, яке належить до первинного англійського мовного запасу [9, 267]. Найчастіше термін "місцевий" використовується для позначення слів англосаксонського походження, який був занесений до Британських Островів з континенту в 5-му столітті германськими племенами. Однак, термін часто застосовується до слів, чиє походження не може відноситися до будь-якої іншої мови [17,248].

Місцеві слова – короткі, прості слова, які англомовне населення  використовує в звичайних щоденних ситуаціях.

Місцеві слова об’єднуються в п’ять основних груп.

body parts	foot, mouth, thumb
family relationships / kinship terms	father, brother, mother
everyday, natural objects	rock, house,hill
physical acts	think, drive, ride
physical characteristics	red, cold, young

Запозичене  слово – слово, яке прийшло з іншої мови, видозмінившись у фонетичній формі, правописі, парадигмі значення згідно стандартам англійської вимови [23, 189].

Запозичені слова вступили в англійську мову після того, як вона стала  окремою мовою.

Як з’ясувалося, найуживаніші слова в англійській мові –  місцеві слова (близько 70 відсотків). Але, розглядаючи всі слова англійського словника, ми знаходимо, що більшість (близько 75 відсотків) – запозичення. Англійці позичають безліч слів, але вони не використовують їх дуже часто.

І ми не повинні плутати  такі терміни як “джерело запозичення” і “походження запозичених слів”. Це свідчить, що термін “джерело запозичення” потрібно застосовувати до мови, з якої прийшло те або інше слово в англійську. Термін “походження запозичених слів” необхідно застосовувати до мови, з якої слово було скопійовано[22,249].

Наприклад, візьмемо слово school. Це – латинське запозичення, але має грецьке походження (спершу це слово прийняла латинська мова з грецької, а потім англійська мова з латинської) [21, 211].

Нам доведеться згадати  ще один термін – кальки. Це – слова, які беруться з іншої мови і перекладаються дослівно. Велика кількість цих структурних запозичень – грецькі.

За допомогою даних  термінів ми можемо дослідити історію  грецьких запозичень. Слідує, що слова  грецького походження були запозичені переважно завдяки латинській мові. Цей факт може бути легко пояснений. Грецькі запозичення належать до групи книжних, тобто вони були прийняті тільки в письмовій формі. Англія за часів запозичення не була грамотною країною, лише священик міг читати і писати. Та зате мова англійської церкви була латинською. Так всі грецькі тексти були перекладені на латинь і лише потім прийнято англійцями від латинської мови [18, 134].

Англійська мова знала  три періоди латинських запозичень:

1. РОМАНСЬКИЙ ПЕРІОД

Слова, які належать до цього періоду, вступили в англійський  словник, коли британські острови були завойовані римлянами. Це відображено  наступними словами:

1) назви мір: pound, lat. pondo;

2) назви фруктів: pear, cherry, plant;

3) назви овочів: beet, plant;

4) назви напоїв: beer;

5) гроші: lat. moneta.

Цей період не дуже важливий для нас, тому що ми не маємо жодного  доказу грецьких запозичень цього періоду [22, 177].

2. ХРИСТИЯНСЬКИЙ ПЕРІОД.

Цей період важливіший для  нас з точки зору грецьких запозичень, так як більшість латинських запозичень цього періоду є грецького походження. Цей період викликаний розповсюдженням Християнства на території, заселеній англосаксонськими племенами. Цей період представлений такими групами слів.

a) Перша група запозичень – духовні терміни:

 

GREEK

abbas- father

aggelos-messanger

antiphona

apostolas-send

asterikos-little star

balsamon

diabolos-slanderer

LATIN

abbas

angelus

antiphona

apostolus

 

balsamum

diabolus

ENGLISH

abbot

Angel

anthem

apostle

asterisk

balsam

devil

 

martur-vitness

monachos

papas-father

prestyteros-elder

martyr

monachus

papa

prestyter

martyr

monk

pope

priest

 

Як бачимо багато слів змінили своє первинне значення:

clerk (gr. clericus) спочатку був персоною, яка служила в церкві,

to offer (gr. offeron) малося на увазі приносити жертву,

icon (gr. ikona) означало просто "образ" і тому подібне [1, 106-112].

b) Потім йдуть слова  на ерудицію: процес вивчення  цього періоду відбувався у  церквах і монастирях.

ENGLISH paper school chronical term

GREEK papyrus schola chronicus  termina

 

 

 

 

 

 

 

c) Наступну групу представляють  назви трав: ченці вивчали 
трави та їх властивості. Вони вирощували  багато трав з метою використання їх у приготуванні різних страв чи для лікування людей.

 

ENGLISH pea pepper box-tree plum gillyflower dropsy tansy rose lily

LATIN         pisum pipere buxus plumun       rosa lilium

GREEK pesos piperi puxos pruomnon karuophullotn hydropsis athanhsia rhodon leirion

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d) Інша група включає  назви тварин: слова, що позначають  назви тварин, вступили в англійську мову також завдяки монахам. Ці назви переважно були перекладені з грецької і латинської мов.

 

ENGLISH sponge dragon elephant oyster camel lion leopard

LATIN sponges draco elephant ostria camelus leo pardus

GREEK sphoggia dracon elephant ostreon kamelos leon pardos

 

e) Остання група займалася  вивченням книжних термінів: ці  слова увійшли в англійську  мову за рахунок їх перекладу  ченцями з грецької. Ось деякі  з них: formula, chemistry (і всі назви наукових винаходів), meridian, veto, nucleus, datum [10].

3. ДОБА РЕНЕСАНСУ.

Нам доведеться згадати, що цей період розпочався у добу  Ренесансу  і все ще триває. Ми знаходимо  у цьому періоді наступні слова:

1) медичні терміни: hemorage, anestetiс, diagnosis, sympthoms.

2) географічні терміни: continent, equator.

І ми повинні відзначити, що багато будівельного матеріалу грецького  походження було запозичено в той  час: суфікси -ism, -ist; префікси -pre, -a. [4, 187-188; 7, 11].

Загальновідомо, що значна кількість  слів запозичено англійською мовою  з латинської, які заздалегідь були прийняті  латинською мовою з грецької.

Грецькі форми мають такі слова: aggelos (messenger, angel), diabolos (adversary, Satan), Kyriakon (the Lord’s House), presbuter (eldest, priest). Фонологічний розвиток цих слів ледве зрозумілий, так як  історія їх введення в староанглійську мову не відома. У сучасній англійській devil, church, priest – прямі нащадки староанглійських слів, а angel прийшло з французької мови (angelous, безпосередньо запозичено з грецької).

Багато грецьких слів прийшло в англійську мову з латинської перед завоюванням, латинська мова є джерелом й більшості пізніх грецьких запозичень. В англійській мові більшість грецьких запозичень походять з латинської мови, але за допомогою французької [26]. Дослідники вивчили походження цих слів через літературні та наукові писання. Гарною ілюстрацією цього є слова: acrobat, alphabet, atom, celery, character, cycle та багато інших .

Зараз грецькі технічні слова використовуються в науці і заповнюють сторінки найбільших словників, хоча більшість з них не ввійшли до щоденного  вжитку. Дуже багато з них – складні слова грецької суміші [25, 95-98]. Порівняно маленький ряд цих слів став популярним, наприклад: telephone, telegraph, gramophone, thermometer, barometer .

Англійська історія багата різними видами зв’язків з іншими країнами, ось чому вона має дуже багато запозичень. Римське вторгнення, прийняття Християнства, скандинавські та нормандські підкорення британських островів, торгівельні та культурні відносини послужили збільшенню словникового складу англійської мови.

 

 Шляхи перекладу  та критерії грецьких запозичених  слів в англійській мові

Грецька мова схильна  до відхилень та з'єднань. Оскільки найбільше англійських слів отримано від грецького кореня чи прийшли  з грецької через латинську, немає точних правил для формування словника англійської мови. Найголовнішими правилами перекладу грецьких слів на англійську мову є: по-перше дифтонги (два голосних звука, які поєднуються в один): ai переклад ae, eau переклад au, eі переклад ei, eu переклад eu, oi переклад oе, eou переклад ou.

e. g.: phenomenon, auto (self), eulogia, Muse.

 З іншого боку, u має переклад y.

e. g.: cycles (circle), typos (figure, form).

Згідно третьому правилу, одна літера з'являється замість  іншої (kappa, chi або xi) у грецькій вимові і перекладається на англійську як an, n.

e. g.: angellos (messenger) phalanx [7, 14].

Нарешті, якщо слово починається  з голосного звуку, то він наголошується  – живий звук. Розрізняють два  живих звуки: відкритий та закритий. Якщо слово починається з відкритого голосного, то воно має первинне значення; якщо з закритого – це явно переклад з початковим h перед голосним звуком.

e. g.: anti (відкритий голосний), harmonia (закритий).

Якщо слово починається  з rho, the rho,  то голосний завжди закритий і перекладається як rh.

e. g.: rhetor (speaker).

Ми вже багато говорили про грецькі запозичення, та ще не пояснили, як вивчати і відрізняти  запозичення грецького походження від слів, запозичених з інших  мов. Насправді, інколи важко сказати, з якої мови те або інше слово було прийнято. Ми вже згадували про походження слів та їх джерела. Останнє може перешкоджати нам визначити походження слова, тому що мовне джерело могло асимілювати деякі риси, які вказують на зв'язок походження слова з певною мовою.

Хоча запозичені слова  піддаються змінам в прийнятій мові, вони зберігають деякі з їх колишніх особливостей протягом порівняно довгого  періоду. Це робить можливим визначення деяких критеріїв, щоб встановити чи належить слово до запозичень, чи ні. Лінгвісти мають надійні критерії, які допомагають вивчати походження слова. Критерій — основний фактор, за допомогою якого розглядається будь-яке явище чи процес. У лінгвістиці є фонетичний, графічний та граматичний критерії [6, 224-227].

Графічний критерій виявляється у правописі слів. Цей критерій часто підтримує фонетичний, тобто вимова цього або іншого зразка. Якщо слова грецького походження не асимільовані, то наступні групи літер визначають грецькі запозичення:

1) ch читається [k]:

chemistry, character, chorus, epoch, echo, choreography, arch, chronology.

2) ph має звук [f]:

phonology, phonetics, graphics, phenomenon, physics, zephyr.

3) th вимовляється [o]:

theme, theatre, anthem, pathology.

4) y вимовляється [і]:

crystal, martyr, lyre, zephyr, physics, economy, system.

5) ps звучить [s] на початку слова: psyche.

Наступний критерій –  фонетичний. Він виявляється в  наголошених складах слів. Ось  вони:

1) якщо грецькі запозичення  не складні, наголос падає на  передостанній склад або на  третій з кінця слова, хоча деякі слова мають подвійний наголос:

Apteryx, eucalyptus, panorama.

2) слова, що закінчуються  на -ia, -ium   мають попередній наголошений склад:

Criteria, bacteria, hysteria, titanium.

3) слова, що закінчуються  на -iasis, -osis, -itis, -oma  мають наголос на передостанньому складі:

Hypochondriasis, hypnosis, bronchitis, neuroma, glaucoma [14, 60-65].

Залишився ще один критерій – морфологічний критерій. Він  має справу з граматичними зразками запозичень. З грецьких запозичень зберігся зразок творення множинних форм деяких іменників:

Phenomenon (sg.) -phenomena (pl.),

Crisis (sg.) -crisis (pl.),

Criterion (sg.) -criteria (pl.) [8, 228-231].

У цьому параграфі  на основі думок британських лінгвістів ми спробували показати головні причини  грецького впливу на англійську мову. У наш час зробити повний аналіз цього впливу не можливо. Очевидно, що вплив грецької мови на англійську  дуже великий, навіть на розмовну. Виявляється, що англійська мова складається із суміші декількох мов (латинської, французької, німецької, скандинавської, грецької) і в цьому полягає цінність вивчення цієї мови, відколи вона містить різні елементи других культур. Ось чому, англійська мова – одна з мов, яка надає можливість порівняти декілька іноземних мов.

 

 

 Джерела  запозичень грецького походження

Ми вже розтлумачили відмінність між походженням  запозичених слів та їх джерелом. У цій главі ми збираємося детально зупинитися на джерелах грецьких запозичень в англійській мові. Ці джерела – частина грецької історії і культури; вони вплинули на розвиток сучасного світу. Ми визначаємо найважливіші джерела запозичень: Біблія, грецька міфологія, література і історія. Всі ці запозичені слова вступили в англійську мову книжним способом і багато з них – кальки.