Облік, аналіз та контроль операцій з основними засобами на ДП “Житомирський лікеро-горілчаний завод.Чуднівська філія”

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ОБЛІКОВО-ФІНАНСОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ

                           Кафедра бухгалтерського обліку  і контролю

БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА

на тему:

“Облік, аналіз та контроль  операцій з основними засобами на ДП “Житомирський лікеро-горілчаний завод.Чуднівська філія”

                                                                           Виконала: студентка ІV курсу

                                                                   обліково-фінансового факультету

                                                       денної форми навчання,

                                                    спеціальності 6.050100

                                      “Облік і аудит”

                                                                Опрелянська Інна Миколаївна

Допускається до захисту                                             Науковий керівник:

Протокол №___________                                              Романчук К.В.        

 від ___________________                                           _____________________

                                                                                                    (підпис)

Зав. кафедри бухгалтерського

обліку і контролю

д.е.н., проф. Бутинець Ф.Ф.

_________________________

                     (підпис)

Житомир

2010

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Теоретико-економічні основи обліку основних засобів…………….5

1. Економічна сутність основних засобів……………………………………5
2. Огляд літературних джерел та нормативної бази щодо обліку основних засобів…………………………………………………………………………….11
3. Класифікація основних засобів для цілей бухгалтерського обліку……17

Висновки до 1-го розділу………………………………………………………..22

Розділ 2. Особливості облікового відображення операцій з основними засобами на ДП “Житомирський лікеро-горілчаний завод. Чуднівська філія”……………………………………………………………………………...24

2.1.   Організаційно - економічна  характеристика ДП “Житомирський  лікеро-горілчаний завод.  Чуднівська  філія”…………………………………………..24

2.2.  Методика бухгалтерського обліку основних засобів…………………...33

         2.2.1. Облікове відображення операцій з надходження основних засобів…………………………………………………………………………….33

         2.2.2.  Особливості відображення витрат з поліпшення основних засобів та  експлуатації в бухгалтерському та податковому обліку…………………..44

       2.2.3. Бухгалтерський облік операцій з вибуття основних засобів…….55 2.3. Відображення інформації про основні засоби в регістрах обліку та звітності………………..........................................................................................72

Висновки до 2-го розділу………………………………………………………..80

Розділ 3. Контроль і економічний аналіз ефективного    використання

основних засобів…………………………………………………………………83

3.1. Організація внутрішньогосподарського контролю ефективного використання основних засобів………………………………………………...83 3.2.  Аналіз наявності, складу та руху основних засобів……………………..93

Висновки до 3-го розділу……………………………………………………....111

Розділ 4. Охорона праці………………………………………………………..114

4.1.  Особливості функціонування системи охорони праці в Україні……...114

4.2. Організація охорони праці бухгалтера………………………………..126 Висновки і пропозиції………………………………………………………….134

Список використаних літературних джерел………………………………….138

Додатки………………………………………………………………………….150

ВСТУП

Актуальність теми. Найбільш важливою проблемою сучасної економіки України є подолання спаду виробництва, відновлення нормального відтворювального процесу в усіх його ланках, у тому числі на промислових підприємствах. В умовах гострого дефіциту інвестиційних ресурсів перед підприємствами постає першочергове завдання підвищення ефективності використання основних засобів, як важливого матеріального елементу виробництва, що в значній мірі визначає їх потенціал. Проблемі підвищення ефективності використання основних засобів, основного капіталу, виробничих потужностей підприємств завжди приділялася значна увага з боку учених-економістів, практиків, особливо на стадії індустріального розвитку виробництва, коли їх технічний рівень перетворився на один з найважливіших факторів, який зумовлює економічні результати господарської діяльності підприємства, забезпечує конкурентоспроможність продукції на ринку.

Для вирішення проблем підвищення ефективності виробництва країни велике значення має раціональна організація бухгалтерського обліку та аналізу  господарської діяльності. Головне  завдання сучасної раціональної організації системи обліку, контролю та аналізу полягає в підготовці орієнтовних даних для управління виробництвом. Це складний механізм, дію якого має забезпечувати висококваліфікований персонал. Мета служби бухгалтерського обліку та аналізу – забезпечення оперативної та необхідної інформації для прийняття управлінських рішень.

Актуальність теми полягає в тому, що дотримання певних правил при здійсненні операцій щодо наявності та руху основних засобів, правильність відображення в обліку, своєчасний контроль та проведення аналізу дозволяють ефективно та раціонально використовувати основні засоби, що в подальшому призведе до збільшення економічних вигод.

Огляд літературних джерел показав, що дослідженням проблеми обліку операцій з основними засобами займалися такі провідні вчені й теоретики бухгалтерського обліку як М.Я. Дем’яненко, Г.Г. Кірейцев, М.Т. Білуха, О.М. Голованов, М.В. Кужельний, В.Ф. Палій, В.В. Сопко, В.Г. Лінник,  І.В. Малишев, П.П. Німчинов, А.Г. Загородній, Н.Г. Виговська та інші. Постійні зміни в нормативно-правових актах вплинули на праці вчених-обліковців, тому вивчаючи їх потрібно зважати  на ці зміни.

Інформаційною базою дослідження при написанні бакалаврської роботи виступає нормативно-правова база, періодичні видання, підручники та посібники, а також навчально-практична література, де висвітлюються питання щодо обліку операцій з основними засобами.

Предметом дослідження у бакалаврській роботі виступає сукупність теоретичних і практичних аспектів обліку операцій з основними засобами, об’єктом – господарська діяльність ДП “Житомирський лікеро-горілчаний завод. Чуднівська філія”, яке займається виробничою діяльністю.

Метою бакалаврської роботи є обґрунтування теоретичних положень, а також розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення обліку і контролю наявності та руху основних засобів. Для досягнення поставленої мети в роботі, визначені для вирішення наступні завдання:

• уточнити економічну сутність основних засобів;

• провести огляд літературних джерел та виявити проблемні питання щодо обліку операцій з основними засобами;

• уточнити класифікацію основних засобів;

• вивчити особливості обліку наявності та руху основних засобів;

• вивчити особливості контролю наявності та руху основних засобів;

• вивчити особливості здійснення економічного аналізу стану та ефективності використання основних засобів;

• дослідити особливості організації обліку, аналізу і контролю наявності та руху основних засобів на ДП “Житомирський лікеро-горілчаний завод. Чуднівська філія”.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

1.1 Економічна  сутність основних засобів

На різних етапах розвитку економічної думки вчені-економісти намагалися з’ясувати особливості процесу суспільного виробництва, виявити чинники економічного розвитку. По суті, вони робили спроби створити своєрідну формулу вічного економічного зростання та суспільного благополуччя. Важливе місце в цих пошуках займала і займає така економічна категорія, як “основний капітал”. Основний капітал як економічна категорія – це частина продуктивного капіталу,  яка бере участь у виробничому процесі багаторазово, переносить свою вартість на новий продукт частинами упродовж тривалого часу[25, с.129]. Кожен із дослідників цього поняття намагався сформулювати власне бачення його сутності. Тому глибше дослідження змісту та специфічних ознак основних засобів є необхідною передумовою для теоретичної розробки проблем ефективності їх використання й відтворення на підприємствах у сучасних умовах господарювання. Звичайно, важливість основного капіталу в процесі суспільного розвитку була зрозуміла ще на перших етапах становлення суспільних відносин. Але спроби теоретичного обґрунтування даної категорії були зроблені в ХІІ ст. засновниками політичної економії, які звернули увагу на роль капіталу в процесі виробництва.

           Необхідно зазначити, що поняття  “основні засоби” розглядати  як окрему категорію почали  лише на сучасному етапі економічного  розвитку. В історично найперших  працях економістів взагалі розглядалася лише категорія капіталу, до якої як одну із складових включали основні засоби. Підходи до визначення сутності даної категорії наведено в таблиці 1.1

Таблиця 1.1. Підходи до визначення категорії “основний капітал”

Таким чином можна зробити висновок, що внесок у трактування сутності даної категорії вніс фундатор економічної науки А. Сміт, який відносив до продуктивного капіталу також і той, що був задіяний у сфері матеріального виробництва. Але найголовнішим було те, що він вперше поділив капітал на основний і оборотний. До основного капіталу він відносив машини і різні знаряддя праці, промислові і торгівельні будівлі, склади, будівлі на фермах, “поліпшення землі” (розчищення, осушення, внесення добрив), “людський капітал” – капіталізована цінність “придбаних і корисних здібностей усіх жителів, або членів суспільства” [16, с.156].  Подібної точки зору дотримувався Д. Рікардо, хоча його визначення основного капіталу дещо відмінне від тлумачень Сміта. Так, для Д. Рікардо домінуючою ознакою основного капіталу є його довговічність, міцність, повільна зношуваність. Крім того, дану категорію він розглядає як частину багатства країни, яка використовується у виробництві, і приводить у рух працю. На наступних етапах розвитку економічної думки категорія “основний капітал” не зазнала значних трансформацій свого тлумачення. Неокласики розглядали його як складову виробничих функцій та як фактор екстенсивного економічного зростання. Значення досліджень представників цих шкіл полягає в тому, що вони намагалися перевести розгляд категорії капіталу, а отже, основних засобів з теоретичного на рівень практичного використання, акцентуючи увагу на ступені впливу та ролі останніх.

         Що стосується розгляду даної категорії українськими вченими-економістами, то слід звернути увагу на здобутки М. Туган-Барановського, який надавав основному капіталу великого значення, пов’язуючи процес його нагромадження з циклічністю розвитку економіки в цілому. Туган-Барановский звертається до ідей своїх попередників, знаходячи немало раціональних елементів в працях Ж.-Б. Сея і Д. Рікардо, а головне - в теорії відтворювання суспільного капіталу К. Маркса , в його відомих схемах реалізації сукупного суспільного продукту. Досліджуючи відтворювання суспільного капіталу з введенням різних змінних, він приходить до висновку, що “ розміри ринку в капіталістичному господарстві зовсім не визначаються розмірами суспільного споживання. Суспільний продукт складається не тільки з предметів споживання, а й з засобів виробництва. Якщо машина замінює робітника, то суспільний попит на предмети споживання, звісно, скорочується; але зате збільшується попит на засоби виробництва. Так само при перетворенні доходу капіталіста з фонду особистого споживання в капітал, попит на предмети споживання скорочується; але зате зростає попит на засоби виробництва ” [37,с.231].

           Таким чином, відповідно до історичного аспекту, трактування категорії  “основні засоби”  треба починати з виділення останньої як сумісної характеристики капіталу в цілому, розглядаючи її як виробничий ресурс (фактор виробництва), якому притаманні в тій чи іншій мірі всі інші характеристики капіталу.

На сьогодні в економічній літературі часто ототожнюються поняття "основні засоби" та "основні фонди". Вчені виділяють облік основних засобів у важливий розділ бухгалтерського обліку, розуміючи під ним в одних випадках облік основних засобів, в інших - основних фондів (табл.1.2).

Таблиця 1.2. Порівняння визначень основних засобів та основних фондів в економічній літературі

             На основі проведеного дослідження можна зробити висновки, що в обліковій практиці деякі автори ( П.Герасим, В.Блонська, А.Загородній, Г.Вознюк )  дають визначення економічним категоріям    “ основні засоби ” та  “основні фонди ”, в яких не спостерігається чітка відмінність  між змістом цих понять, багато авторів (В.Сухарський, І.Швець, В.Клочко ) взагалі їх ототожнюють. Зустрічаються  також випадки, коли вчені досить конкретно розмежовують ці поняття (М.Чумаченко, І.Волик, І.Лукінов).

          В даному випадку під терміном “ основні фонди ” слід розуміти запас, нагромадження, джерела утворення господарських засобів підприємства, до яких належать статутний капітал, резервний капітал, прибуток та інші джерела, які відображаються в пасиві балансу. Стосовно основних засобів більш правильно застосовувати поняття "засоби", оскільки саме вони становлять частину активів підприємства.

          Зокрема, автор Пащенко Н.В. у своїй  статті стверджує, що  необхідно  виділити критерії, які визначають  віднесення об’єктів до складу  основних засобів та основних  фондів ( рис. 1.1).

Рис.1.1.  Критерії віднесення об’єктів до складу основних фондів та основних засобів

Як видно з рисунку 1.2  спільним  критерієм віднесення матеріальних активів до основних засобів та основних фондів є тривалий термін використання, тобто більше одного року. Що стосується інших ознак основних засобів, то вони мають суттєві відмінності.

         Протягом останніх років відбувалася  інтеграція вітчизняного бухгалтерського  обліку до світових стандартів. Для з'ясування відповідності  вітчизняних джерел світовим  щодо визначення терміну “основні  засоби”, звернемося до прийнятого  у світовій практиці бухгалтерського  обліку Міжнародного стандарту  фінансової звітності №16 “Основні  засоби”. Відповідно до останнього “основні засоби”  -  це матеріальні активи, які:

а)    використовуються компанією для виробництва;

б)   очікується використовувати протягом більш ніж одного періоду.

         Співставивши дане визначення  з тим, що пропонує національна  система

бухгалтерського обліку, зокрема П(С)БО №7 “Основні засоби”, можна стверджувати, що національні стандарти є ідентичними міжнародним, чого, на жаль, не можна сказати стосовно податкового обліку.

На нашу думку, необхідно все ж таки досягти єдності в термінології. Так, вважаємо за доцільне вживати термін «основні засоби», коли мається на увазі саме майно, матеріальні цінності, а термін «основні фонди» вживати по відношенню до джерел утворення господарських засобів виробництва. Що стосується економічної суті основних засобів, то необхідно уточнити наступне: основними засобами засоби праці стають не тільки внаслідок їх довговічності, а й тому, що у процесі праці вони (засоби праці) використовуються і зношуються поступово, протягом декількох виробничих циклів і частинами переносять свою вартість на готовий продукт. Таким чином, їх вартість надходить в оборот у кожен момент часу частинами і частинами ж повертається у готовому продукті даного виробничого циклу.

Отже, беручи до уваги вищесказане,  вважаємо, що суть основних засобів як економічної категорії проявляється в наступному: незмінності натурально-речової форми засобів праці; особливості участі у виробничому циклі; наявності і єдності споживчої вартості; особливостях перенесення вартості на готову продукцію.

1.2 Огляд  літературних джерел та нормативної бази щодо обліку основних засобів

 Навряд чи знайдеться  підприємство, у якого були б  відсутні основні засоби. Суперечність  і зміни в законодавстві, що  стосується правил обліку таких  видів активів, часто викликають  певні складнощі. При цьому існування  двох абсолютно окремих видів  обліку – бухгалтерського та  податкового – також не сприяє  спрощенню роботи бухгалтерії. У  зв’язку з цим тема відображення  операцій з основними засобами  в обліку підприємства не втрачає  своєї актуальності.Тому питанням  відображення операцій з основними  засобами в обліку приділяється  значна увага в літературних  джерелах та в періодичних  виданнях.

Переглянувши літературні джерела можна виділити основні проблемні питання щодо бухгалтерського обліку основних засобів :

         -   формування первісної вартості  основних засобів;

         -    придбання за грошові  кошти в  національній та іноземній  валюті;

         -   самостійне виготовлення  ОЗ;

         -   придбання об’єктів ОЗ  за бартером;

         -   отримання об’єктів ОЗ  як внеску до статутного фонду;

         -   переведення об’єктів зі  складу оборотних активів до  складу ОЗ;

         -   амортизація ОЗ;

         -   зміна залишкової вартості об’єктів ОЗ;

        -   поліпшення і ремонт об’єктів ОЗ;

         -    вибуття (ліквідація, передача, продаж) основних засобів  ( рис.1.2).

Рис. 1.2 Структура проблемних питань щодо обліку основних засобів

Отже, як бачимо, найбільшу частку в структурі актуальних питань займають проблеми обліку амортизації, витрат на ремонт основних засобів та відмінності фінансового та податкового обліку.

         В ході досліджень авторефератів  дисертацій, було виявлено, що проблемам  обліку основних засобів приділено  значної уваги, зокрема впродовж 1999 – 2009 років написано та захищено  близько 50- ти дисертацій (табл.1.3).

Таблиця 1.3. Аналіз авторефератів дисертацій з обліку основних засобів

Можна зробити висновок, що найбільше досліджень з обліку основних засобів було здійснено впродовж 2001-2006 років, що пов’язано з прийняттям та введенням в дію національних стандартів бухгалтерського обліку, зокрема П(С)БО 7 та інших нормативних документів щодо регулювання обліку основних засобів. Детальний огляд періодичних видань наведено в Додатку А.

 Нормативне регулювання  ведення обліку основних засобів  відіграє провідну роль щодо  правильності, своєчасності та  достовірності  відображення даних про активи  у регістрах бухгалтерського  обліку та фінансовій звітності.

Підприємство, яке прагне правильно та достовірно відображати господарські операції у бухгалтерському обліку повинно постійно слідкувати за всіма поточними змінами у законодавстві, що стосуються їхнього виробничого процесу та функціонування в цілому.